КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на прибуток
та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Збір за забруднення навколишнього природного
середовища: подаємо звіт і сплачуємо за І квартал 2010 року

У зв'язку з наближенням термінів подання звітності зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) за І квартал, розглянемо особливості обчислення цього збору за викиди забруднюючих речовин у 2010 р.

Почнемо з граничних термінів подання розрахунку за звітні податкові періоди 2010 р.

Відповідно до пунктів 9 та 10 Порядку № 303 платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, 9 місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують збір протягом 10 календарних днів, що настають після граничного терміну подання податкового розрахунку (граничні терміни подано нижче).

Водночас згідно з п. 11 Порядку № 303 платники збору, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання таких відходів їх виробниками, перераховують щомісяця суми збору в розмірі однієї третини планового обсягу за квартал з перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду на спеціальний рахунок, який відкривається у держказначействі для обліку коштів, що надходять для формування Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Не поодинокою є ситуація, коли платник збору зупиняє діяльність, що призводила до викидів забруднюючих речовин і, відповідно, до сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (наприклад, у звітному періоді не здійснювались авто-перевезення). Виникає питання: чи треба звітувати за відповідний податковий (звітний) період, якщо було відсутнє джерело забруднення?

Нормами п. 7.1 Інструкції № 162/379 встановлено, що якщо платник збору з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року, то такий платник збору повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем знаходження джерел забруднення, а у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення - орган державної податкової служби, у якому перебуває на податковому обліку, та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища. В іншому випадку платник збору зобов'язаний подавати податкові розрахунки відповідно до зазначеного пункту Інструкції № 162/379.

Граничні терміни подання податкового
розрахунку збору і його сплати

Згідно з пп. 8.4.2 п. 8.4 Інструкції № 162/379 рішення про виключення платника збору з категорії платників окремих видів податків приймається органом державної податкової служби за умови своєчасності та повноти сплати збору на відповідній території на підставі поданої платником збору заяви про відсутність у нього об'єкта обчислення збору та про зняття його з обліку як платника збору.

Податкові розрахунки збору подаються платниками до органів державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів ДПС за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Податковий розрахунок збору складається за правилами, встановленими Інструкцією № 111, та подається платниками збору за квартал, півріччя, 9 місяців та рік наростаючим підсумком з початку звітного календарного року (пункти 1.4 та 3.1 Інструкції № 111). При цьому платнику збору слід складати та подавати податковий розрахунок збору щоквартально наростаючим підсумком.

Таким чином, якщо у звітному (календарному) році суб'єкт господарювання не здійснював експлуатацію джерела забруднення, він може не звітувати за відповідний податковий (звітний) період поточного року за умови подання заяви про відсутність у нього об'єкта обчислення збору та про зняття його з обліку як платника збору. Якщо суб'єкт господарювання не повідомив про факт відсутності в нього об'єкта обчислення збору у звітному (календарному) році відповідний орган ДПС, то він залишається платником збору та зобов'язаний звітувати до органів ДПС.

При застосуванні нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища слід керуватись не лише нормативами, встановленими Порядком № 303.

Враховуючи місцеві умови, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням територіальних органів Мінприроди України можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Нормативи збору за викиди і скиди цих речовин установлюються за критеріями та відповідно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1 до Порядку № 303.

Отже, у разі відсутності в таблицях 1.1, 1.7 додатка 1 до Порядку № 303 нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища для деяких речовин Рада Міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням територіальних органів Мінприроди України можуть своїми рішеннями збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за забруднення навколишнього природного середовища:

за викиди стаціонарними джерелами забруднення з установленим для них класом небезпечності або орієнтовно-безпечним рівнем впливу сполук - відповідно до таблиць 1.2 і 1.3 додатка 1 до Порядку № 303;

за скиди забруднюючих речовин з установленою для них концентрацією безпосередньо у водні об'єкти - відповідно до табл. 1.8 додатка 1 до Порядку № 303.

Таким чином, якщо відповідними рішеннями Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад збільшено перелік основних забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за забруднення навколишнього природного середовища, то платники збору застосовують нормативи збору відповідно до:

табл. 1.2 або табл. 1.3 додатка 1 до Порядку № 303 - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення;

табл. 1.8 додатка 1 до Порядку № 303 - у разі здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

При цьому згідно з додатком 1 до Порядку № 303, зокрема, платники збору здійснюють індексацію нормативів збору шляхом множення значень проіндексованих нормативів збору у попередньому році та коефіцієнта індексу споживчих цін (індексу інфляції) за попередній рік.

При обчисленні збору за забруднення навколишнього природного середовища застосовуються коригуючі коефіцієнти. Часто виникає питання, який саме коригуючий коефіцієнт (залежно від народногосподарського значення населеного пункту) застосовується до нормативу збору при розрахунку сум збору платниками, які безпосередньо здійснюють діяльність у населених пунктах, зокрема містах обласного чи районного значення.

Слід зазначити, що суми збору, який справляється за викиди стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до Порядку № 303.

Коригуючі коефіцієнти, які встановлюються залежно від народногосподарського значення населеного пункту, наведено в табл. 2.2 додатка 2 до Порядку № 303, а саме:

для організаційно-господарських та культурно-побутових центрів місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) коефіцієнт дорівнює 1;

для багатофункціональних центрів, центрів з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) - 1,25;

для населених пунктів, віднесених до курортних, -1,65.

Значення міста (обласного чи районного значення) встановлюють обласні ради рішенням, яке затверджується Верховною Радою України.

Крім того, відповідно до Порядку № 3 на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (www.rada.gov.ua) розміщено інформацію про адміністративно-територіальний устрій України.

Таким чином, при розрахунку суми збору за забруднення для міст обласного чи районного значення необхідно застосовувати коефіцієнт 1,25 для населеного пункту обласного значення і коефіцієнт 1 - для міст районного значення з перевагою аграрно-промислових функцій.

Розглянемо, які саме нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища застосовуються у 2010 р. з урахуванням індексів інфляції.

Скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти

Згідно з п. 3 Порядку № 303 норматив збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти, в тому числі у морські води, наведено в табл. 1.7 додатка 1 до Порядку № 303.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції № 162/379 за скиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до табл. 1.7 додатка 1 до Порядку № 303, слід застосовувати нормативи збору, наведені в табл. 1.8 цього додатка; за скиди, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій (табл. 1.8 додатка 1 до Порядку № 303) або орієнтовно-безпечних рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації береться найменше значення гранично допустимих концентрацій, наведене в табл. 1.8 додатка 1 до Порядку № 303.

Відповідно до абзацу третього додатка 1 до Порядку № 303 з 1 січня 2008 р. запроваджено новий механізм індексації нормативів збору, а саме: для визначення проіндексованих нормативів збору в поточному році застосовуються значення проіндексованих нормативів збору в попередньому році, а не базових нормативів збору. Заокруглення проіндексованих нормативів збору здійснюється до двох десяткових знаків.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) становить: за 2006 р. - 111,6%; за 2007 р. - 116,6%; за 2008 р. -122,3%; за 2009 р. - 112,3%.

Порядок визначення проіндексованих нормативів збору, встановлений у 2007 р., залишається незмінним (лист № 620/7/15-0817), а саме: ці нормативи обчислюються шляхом множення базових нормативів збору, затверджених додатком 1 до Порядку № 303 (з урахуванням коефіцієнта 2,373), та коефіцієнта індексу споживчих цін (індексу інфляції) за 2006 р. (1,116).

Таким чином, при обчисленні податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти за звітні періоди 2010 р., платники значення проіндексованих нормативів збору у 2009 р. індексують на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2009 р. (1,123) для визначення проіндексованих нормативів збору у 2010 р.

Викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами

Нормативи збору, що справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, визначено в табл. 1.4 додатка 1 до Порядку № 303.

З 01.01.2008 р. запроваджено новий механізм індексації норматив збору, а саме: для визначення проіндексованих нормативів збору в поточному році застосовуються значення проіндексованих нормативів збору в попередньому році, а не базових нормативів збору. Заокруглення проіндексованих нормативів збору здійснюється до двох десяткових знаків.

Отже, при обчисленні податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за квартал, півріччя, 9 місяців і 2010 р. для визначення проіндексованих нормативів збору застосовується механізм індексації нормативів збору, як у 2009 р., зокрема значення проіндексованих нормативів збору у 2009 р. індексуються на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2009 р. - 1,123.

Таким чином, при складанні податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди пересувними джерелами забруднюючих речовин за звітні податкові періоди 2010 р. у колонці 3 проіндексовані нормативи збору в поточному році записуються з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами, а саме:

дизельне пальне - 19,09 грн./т (17,00 грн./т х 1,123);

бензин неетилований - 19,09 грн./т (17,00 грн./т х 1,123);

зріджений нафтовий газ - 25,45 грн./т (22,66 грн./т х 1,123);

стиснений природний газ - 12,71 грн./т (11,32 грн./т х 1,123).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону № 2786-III з 1 січня 2003 р. реалізацію етилованого бензину на території України заборонено.

Викиди в атмосферу забруднюючих речовин
морськими та річковими суднами

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами, наведено в табл. 1.5 додатка 1 до Порядку № 303, а саме для:

бензину - 9 грн./т;

дизельного пального - 6 грн./т;

мазуту - 4,5 грн./т.

Згідно з абзацом третім додатка 1 до Порядку № 303 з 1 січня 2008 р. впроваджено такий самий механізм індексації нормативів збору, як і для інших видів збору, а саме: для визначення проіндексованих нормативів збору в поточному році застосовуються значення проіндексованих нормативів збору в попередньому році, а не базових нормативів збору. Заокруглення проіндексованих нормативів збору здійснюється до двох десяткових знаків.

Для визначення проіндексованих нормативів збору в 2008 р. значення проіндексованих нормативів збору в 2007 р. (обчислених шляхом множення базових нормативів збору, наведених у табл. 1.9 додатка 1 до Порядку № 303, коефіцієнта 2,373 та коефіцієнта індексу споживчих цін (індексу інфляції) за 2006 р. - 1,116) індексуються на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2007 р. - 1,166.

Впроваджений у 2008 р. порядок індексації нормативів збору у 2010 р. залишився незмінним.

Тобто при обчисленні податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного се! редовища за квартал, півріччя, 9 місяців і 2010 р. для визначення проіндексованих нормативів збору застосовується механізм індексації нормативів збору, як у 2009 р., зокрема значення проіндексованих нормативів збору в 2009 р. індексуються на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2009 р. - 1,123.

Таким чином, при складанні податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди в атмосферу морськими та річковими суднами за звітні податкові періоди 2010 р. у колонці 3 проіндексовані нормативи збору в поточному році записуються з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами, а саме для:

бензину - 38,17 грн. /т (33,99 грн./т х 1,123);

дизельного пального - 25,45 грн./т (22,66 грн./т х 1,123);

мазуту - 19,09 грн./т (17,00 грн./т х 1,123).

Розміщення відходів для обладнання
та приладів, що містять ртуть,
елементи з іонізуючим
випромінюванням,
і люмінесцентних ламп

Про переваги люмінесцентних ламп перед лампами розжарювання відомо багатьом. Адже світловидатність люмінесцентної лампи у п'ять разів більше, ніж у звичайної лампи розжарювання, тому строк її функціонування також є більшим. Проте під час їх експлуатації існує небезпечність: люмінесцентні лампи заповнено парами ртуті. Тому особливу увагу слід звернути на обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, і люмінесцентних ламп.

Згідно з п. 3 Порядку № 303 нормативи збору за розміщення відходів відповідно до класу небезпеки, наведені в табл. 1.9 додатка 1 до цього Порядку, зокрема, становлять для: обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 83 грн./1 од.; люмінесцентних ламп - 1,5 грн./1 од.

Як зазначалося вище, нормативи збору за забруднення мають бути проіндексовані.

Запроваджений у 2008 р. порядок індексації нормативів збору у 2010 р. залишився незмінним.

Тобто при обчисленні податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за квартал, півріччя, 9 місяців і 2010 р. для визначення проіндексованих нормативів збору застосовується механізм індексації нормативів збору, як у 2009 р., зокрема значення проіндексованих нормативів збору у 2009 р. індексуються на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2009 р. - 1,123.

Таким чином, при складанні податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів за звітні податкові періоди 2010 р. у колонці 3 проіндексовані нормативи збору в поточному році записуються з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами, а саме: для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 351,99 грн./І од.; люмінесцентних ламп - 6,36 грн./1 од.

Скиди промислових та інших стічних
вод у системи каналізації

З приходом весни та підвищенням кількості талого снігу актуальним стає питання сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації. Визначимо, хто повинен сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 Порядку № 303 та п. 1.4 Інструкції № 162/379 збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

При цьому встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації регулюється нормативно-правовими актами Держкомбуду України.

Інструкцією № 37 визначено єдиний на території України порядок встановлення і стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, який поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу і каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 37 підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують за послуги водовідведення за договорами з водоканалами. Договори укладаються на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі - Правила) і Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом № 190.

Водоканали, у свою чергу, здійснюють скиди у водні об'єкти очищених стічних вод із вмістом забруднюючих речовин відповідно до лімітів, що встановлюються органами Мінприроди України, та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища згідно з Порядком № 303 та Інструкцією № 162/379.

Підприємства повинні повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та сплатою збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил підприємства повинні сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які ними скидаються.

Приймання стічних вод підприємств у каналізаційну мережу контролюється водоканалами. Приймання стічних вод підприємств здійснюється виключно за договорами.

Таким чином, водоканали є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки вони відповідно до встановлених органами Мінприроди України лімітів здійснюють скиди у водні об'єкти очищених стічних вод із вмістом забруднюючих речовин. При цьому підприємства, що здійснюють скиди стічних вод у системи комунальної чи відомчої каналізації, повинні повністю покривати всі витрати водоканалів, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та сплатою збору за забруднення навколишнього природного середовища, уклавши з водоканалами договори.

Розглянемо детальніше низку питань щодо обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища пересувними джерелами забруднення.

Експлуатація автонавантажувача, який працює на пальному

Чи є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища суб'єкт господарювання, який експлуатує автонавантажувач, що працює на пальному.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 162/379 платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Об'єктом обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини (п. 3.1 Інструкції № 162/379).

Таким чином, суб'єкт господарювання, який експлуатує автонавантажувач, що працює на пальному (дизельному, бензині, стисненому природному газі, зрідженому нафтовому газі), є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки ним здійснюються викиди, що утворюються в результаті експлуатації пересувного джерела та спалювання при цьому пального.

Платники також цікавляться, чи є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища суб'єкт господарювання, який експлуатує автотранспорт за кордоном (за межами України).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 162/379 платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, постійні представництва нерезидентів, зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Об'єктом обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини (п. 3.1 Інструкції № 162/379).

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання здійснює на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони експлуатацію автотранспорту, на пробіг якого використовуються різні види пального, у результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини, то такий суб'єкт є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Якщо суб'єкт господарювання здійснює експлуатацію автотранспорту за межами території України (виходячи з обсягів пального, ви-, користаного за межами України), то збір за забруднення навколишнього природного середовища не сплачується.

Здійснення викидів у навколишнє природне
середовище суб'єктом господарювання (управителем)

Ще одне питання, на якому слід зупинитись, - здійснення викидів у навколишнє природне середовище суб'єктом господарювання (управителем), який за договором управління майном експлуатує транспортні засоби (для перевезення вантажу) та здійснює закупівлю паливно-мастильних матеріалів в інтересах установника управління - власника майна (ви-годонабувача). Необхідно визначити, чи є управитель платником збору.

Законом № 978-ІV установлено, що управитель - це фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію.

Пунктом 2.1 Інструкції № 162/379 визначено, що платниками збору є всі суб'єкти господарювання, які безпосередньо здійснюють викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Підставою для визначення суб'єкта господарювання платником збору є факт здійснення ним викидів, що утворюються в результаті експлуатації транспортних засобів та спалювання при цьому пального (незалежно від умов його придбання).

Тому суб'єкт господарювання (управитель), який експлуатує транспортні засоби за договором про управління майном (для перевезення вантажу) в інтересах установника управління - власника майна (ви-годонабувача), є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Власники гелікоптерів або літаків

Не залишимо поза увагою власників гелікоптерів або літаків і з'ясуємо, чи є вони платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 2 Порядку № 303 та п. 1.4 Інструкції № 162/379 збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Як зазначалось, платниками збору є суб'єкти господарювання, які здійснюють забруднення.

У таблицях 1.4 - 1.6 додатка 1 до Порядку № 303 встановлено нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища (у гривнях за 1 т використаного палива), які справляються за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, морськими та річковими суднами, залізничним транспортом.

Таким чином, відповідно до Порядку № 303 та Інструкції № 162/379 власники гелікоптерів або літаків не є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Оренда приміщення стаціонарного джерела забруднення

Якщо суб'єкт господарювання орендує приміщення з обладнанням, яке є стаціонарним джерелом забруднення, то постає питання, хто в такому випадку є платником збору - орендар чи орендодавець.

Статтею 20 Закону № 1264-XII визначено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить видача дозволів на захоронення (складування) відходів, викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, на спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства України.

Пунктом 4.6 Положення № 548 встановлено, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища згідно з покладеними на нього завданнями видає в установленому порядку, зокрема, дозволи на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або анулювання.

Слід зауважити, що ст. 11 Закону № 2707-ХІІ передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Згідно з п. 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою № 302, дозвіл видається безоплатно територіальними органами Мінприроди України за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на термін не менш як п'ять років.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162/379 територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції № 162/379. При цьому невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Таким чином, визначення платника збору залежить насамперед від рішення територіальних органів Мінприроди України обласного рівня як спеціальних уповноважених державних органів, що здійснюють управління та регулювання питань в галузі охорони навколишнього природного середовища, щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідним суб'єктом господарювання, а також від того, хто із суб'єктів господарювання здійснює експлуатацію об'єкта (джерела) забруднення. Платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, постійні представництва нерезидентів, зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів (п. 2.1 Інструкції № 162/379).

Таким чином, платником збору за забруднення навколишнього природного середовища є власник стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, котрий має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що дає йому право експлуатувати цей об'єкт. За умови отримання орендарем відповідного дозволу на орендовані стаціонарні джерела забруднення він є платником збору за забруднення.

Поводження з радіоактивними відходами

Наостанок нагадаємо про обов'язок сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища суб'єктами діяльності, що здійснюють поводження з радіоактивними відходами, який було запроваджено у 2009 р.

Платниками збору за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками є суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, розташовані на території інших адміністративно-територіальних одиниць; бюджетні та інші підприємства, установи й організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які утворюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони радіоактивні відходи і тимчасово їх зберігають.

Відповідно до п. 4 Порядку № 303 не справляється збір за забруднення навколишнього природного середовища за утворення радіоактивних відходів із суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;

здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.

Таким чином, з 1 травня 2009 р. за накопичені радіоактивні відходи за весь період діяльності до 1 квітня 2011 р. вищезазначеною нормою Порядку № 303 запроваджено пільгове оподаткування щодо сплати збору для певної категорії суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, за утворення радіоактивних відходів внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Щодо поширення дії п. 4 Порядку № 303 в частині віднесення до суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії інших платників збору - суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, то цим пунктом визначено, що інші платники збору - суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначено в установленому порядку, обчислюють суми збору пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року і сплачують у загальному розмірі 10% вартості кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання цього джерела. Тобто норма п. 4 Порядку № 303 щодо інших платників збору поширюється на всіх суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, які придбавають джерела іонізуючого випромінювання, крім тих суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, що уклали договори щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела.

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 978-ІV від 19.06.2003 р. “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1264-ХІІ від 25.06.91 р. “Про охорону навколишнього природного середовища” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2707-ХІІ від 16.10.92 р. “Про охорону атмосферного повітря” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2786-III від 15.11.2001 р. “Про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину”

Постанова Кабінету Міністрів України № 3 від 04.01.2002 р. “Про затвердження Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 3)

Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 р. “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 р. “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок №303)

Наказ Держкомбуду України № 37 від 19.02.2002 р. “Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України” (зареєстровано в Мін'юсті України 26.04.2002 р. за № 402/6690, за текстом - Інструкція № 37)

Наказ ДПА України № 111 від 17.03.2005 р. “Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища” (зареєстровано в Мін'юсті України 01.04.2005 р. за № 357/10637, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 111)

Наказ Мінекобезпеки України, ДПА України № 162/379 від 19.07.99 р. “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища” (за текстом -Інструкція № 162/379)

Наказ Мінжитлокомунгоспу України № 190 від 27.06.2008 р. “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (зареєстровано в Мін'юсті України 07.10.2008 р. за № 936/15627)

Наказ Мінприроди України № 548 від 19.12.2006 р. “Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища'в областях, містах Києві та Севастополі” (за текстом - Положення № 548)

Лист ДПА України № 620/7/15-0817 від 17.01.2007 р. “Про особливості адміністрування збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2007 році”

Світлана БОЧАРОВА,
головний державний податковий
інспектор відділу адміністрування
ресурсних та неподаткових платежів
Департаменту
Оксана КИРІЄНКО,
оглядач “Вісника”

“Вісник податкової служби України” № 15 квітень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)