МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
16.02.2010 N 38
Про затвердження Методичних рекомендацій
із формування громадської думки
щодо екологобезпечного поводження
з побутовими відходами
З метою підвищення рівня інформованості населення щодо ефективного впровадження у населених пунктах сучасних екологобезпечних технологій поводження з твердими побутовими відходами, відповідно до Законів України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) та "Про благоустрій населених пунктів" ( 2807-15 ) наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації із формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами, що додаються.
2. Департаменту благоустрою та комунального обслуговування (Ігнатенко О.П.) надіслати цей наказ до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для впровадження, використання в роботі та подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О.Б.Лотоцького.
Міністр О.Ю.Кучеренко
Затверджено
Наказ Міністерства з питань
житлово-комунального
господарства України
16.02.2010 N 38
Методичні рекомендації
із формування громадської думки
щодо екологобезпечного поводження
з побутовими відходами
1. Загальні положення
1.1. Ці Методичні рекомендації із формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами (далі - Методичні рекомендації) спрямовані на зростання рівня інформованості населення щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами та підвищення ефективності впровадження у населених пунктах України нових сучасних технологій поводження з побутовими відходами.
1.2. Терміни, що вживаються у цих Методичних рекомендаціях, мають таке значення:
громадськість - одна або більше фізична чи юридична особа, їх об'єднання, організація або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою;
зацікавлена громадськість - громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі;
громадська думка - особливий стан масової свідомості, який характеризує явне або скрите відношення людей до подій і фактів соціальної дійсності;
екологобезпечне поводження з відходами - пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, а також науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
Інші терміни, що використовуються у цих Методичних рекомендаціях, вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ), "Про відходи" ( 187/98-ВР ), постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 N 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з перевезення побутових відходів".
1.3. Ці Методичні рекомендації призначені для використання органами місцевого самоврядування у роботі із сприяння пропагуванню законодавства про відходи серед населення, стимулюванню залучення населення до збирання і заготівлі ресурсоцінних відходів згідно із статтею 21 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ).
1.4. Під час формування громадської думки рекомендується використовувати наступні методи, які визнано найбільш ефективними у країнах світу, а саме:
метод стимулювання - полягає у роз'ясненні громадськості у процесі інформування певних переваг від здійснення певних вчинків;
метод переконання - передбачає логічний доказ якогось поняття, моральної позиції, оцінки того, що відбувається. При цьому на свідомість громадськості впливають не стільки поняття та міркування, скільки їх доказовість. Громадськість, оцінюючи отриману інформацію, або стверджується у своїх поглядах, або коригує їх. Переконуючись у правоті, громадськість формує свою систему поглядів на проблему;
метод впливу - вплив на людину з метою спонукання її до певних дій. Ефективній реалізації цього методу сприяє використання художніх образів, відео тощо.
1.5. Серед засобів, які використовуються для впливу на громадську думку, рекомендується використовувати два типи:
мобілізаційний тип, що включає агітацію і пропаганду;
маркетинговий тип, що включає вивчення громадської думки та відповідне коригування напрямів агітації та пропаганди.
1.6. Формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами рекомендується проводити за двома напрямами:
пропаганди екологічних знань щодо складу та властивостей побутових відходів, шляхів і методів запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людини;
агітації населення щодо необхідності дотримання правил чистоти і належного утримання територій населених пунктів, недопущення утворення несанкціонованих звалищ, впровадження роздільного збирання окремих компонентів твердих побутових відходів тощо.
1.7. Під час формування громадської думки рекомендується використовувати активні і пасивні форми пропаганди та агітації.
До активних форм рекомендується включати проведення бесід, виступів, лекцій, докладів.
До пасивних форм рекомендується відносити видання науково-популярної літератури, статей; наочних форм агітації - листівок, пам'яток, плакатів; проведення виставок, показ кінофільмів тощо.
Пасивні форми агітації та пропаганди не повинні носити безособовий характер. Їх зміст рекомендується орієнтувати на конкретну аудиторію: у одних випадках газети, плакати мають вміщувати мінімум тексту і багато яскравих, кольорових малюнків та ілюстрацій (наприклад, для молодших школярів), у інших - мати більше текстового матеріалу з однією - двома ілюстраціями, що добре запам'ятовуються.
Під час підготування наочної форми агітації необхідно старанно продумувати її оформлення, тексти, назву, місце, де вона буде розміщатися.
1.8. В залежності від чисельності і професії слухачів, рівня їх освіти, інтересу до проблеми, віку тощо рекомендується використовувати різні за шириною впливу на аудиторію види пропаганди та агітації: масові, колективні, індивідуальні.
1.9. З метою формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами агітацію та пропаганду рекомендується проводити шляхом:
а) навчання громадськості у засобах масової інформації:
на телебаченні та радіо;
у пресі
у мережі Інтернет;
б) навчання громадськості за місцем проживання, що включає:
роботу з населенням;
сумісну роботу з органами освіти у дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах;
в) розміщення агітаційних та пропагандистських матеріалів на:
громадському транспорті;
тарі та упаковці;
зовнішній та транзитній рекламі;
г) організації і проведення масових заходів.
1.10. Для проведення агітаційної та пропагандистської роботи рекомендується здійснювати розроблення, виготовлення, тиражування та творче втілення агітаційних та пропагандистських матеріалів, в тому числі:
друкованої продукції - листівок, брошур, методичних матеріалів, літератури для дітей.
аудіо-, відеопродукції, постерів, листівок, складання текстів;
методичних матеріалів з екологічного та гігієнічного виховання.
1.11. Під час здійснення пропагандистської та агітаційної роботи до неї рекомендується підключати: організації, що регулюють рекламну та пропагандистську діяльність на державному (урядові заклади) і суспільному (асоціації та інші подібні організації) рівнях; виробничі, творчі і дослідницькі організації, що ведуть свою діяльність в області реклами та агітації.
2. Навчання громадськості
у засобах масової інформації
2.1. Враховуючи те, що засоби масової інформації характеризуються такими загальними особливостями, як
широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу;
сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу;
єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу;
багатство методів і форм впливу; доступність, поширеність, динамічність інформації;
пропаганда та агітація екологобезпечного поводження з побутовими відходами засобах масової інформації може бути рекомендована як один з основних видів формування громадської думки.
2.2. Вибір засобів масової інформації для проведення агітаційної та пропагандистської роботи рекомендується здійснювати за такими критеріями:
популярність серед населення видання або передачі;
їх тираж або, відповідно, аудиторія глядачів чи слухачів;
рівень тарифів за рекламні площі чи ефірний час;
географія чи поширення дії.
2.3. Агітаційну роботу на телебаченні рекомендується проводити постійно. Приклад сценарію телепередачі щодо екологобезпечного поводження з твердими побутовими відходами наведено у додатку 1.
2.4. Публікації в пресі можуть носити періодичний характер і висвітлювати окремі аспекти екологобезпечного поводження з побутовими відходами. Для ефективного проведення агітаційної та пропагандистської роботи рекомендується вибирати газети різної спрямованості з великими тиражами, що дають можливість донести проблему до широкої аудиторії. Рекомендована частота повторень публікацій - 1 раз у 2 місяці.
2.5. Радіо рекомендується використовувати для здійснення агітаційних або пропагандистських звертань (хронометраж 5-10 сек.), що можуть транслювати на радіостанціях 2-3 рази в тиждень у "прайм-тайм" чи перед випусками програм новин. Приклад сценарію радіопередачі наведено у додатку 2.
2.6. Для проведення агітаційної та пропагандистської роботи рекомендується використовувати мережу Інтернет, за допомогою якої можливо отримати доступ до будь-яких розміщених в ньому інформаційних баз даних (текстової, аудіо- чи візуальної інформації), використовувати їх, обмінюватися даними, вступати в комунікацію з необмеженою кількістю осіб. Рекомендується створення для кожного населеного пункту інформаційного порталу поводження з побутовими відходами, де може бути розміщено інформацію щодо основних проблем екологобезпечного поводження з побутовими відходами у цьому населеному пункті, шляхах їх вирішення, основних заходах органів місцевого самоврядування щодо впровадження нових сучасних технологій, нормативно-правової та нормативно-технічної бази сфери поводження з побутовими відходами тощо.
3. Навчання громадськості за місцем проживання
3.1. Агітаційну та пропагандистську роботу щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами з населенням за місцем проживання рекомендується виконувати шляхом виготовлення агітаційних листівок для рекомендованого поширення у поштових скриньках населення з різним змістом. Приклад листівки наведено у додатку 3. Листівки рекомендується поширювати 1 раз на місяць.
3.2. З метою різнобічної підготовки дітей у дошкільних навчальних закладах та учнів загальноосвітніх навчальних закладів, їх батьків та вчителів (вихователів) та формування екологічної культури населення у сфері поводження з побутовими відходами, структурним підрозділам органів місцевого самоврядування, що займаються питаннями поводження з побутовими відходами, та суб'єктам господарювання, що надають послуги з вивезення побутових відходів, рекомендується звертатися до органів освіти з пропозицією проведення комплексної просвітницької роботи та включення питань щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами у процеси навчання та виховання дітей, підлітків та молоді.
3.3. У дитячих дошкільних закладах на першому етапі роботи рекомендується провести бесіду з педагогами та вихователями та пояснити мету і задачі екологобезпечного поводження з побутовими відходами, визначити коло заходів з проведення просвітницької роботи, час та умови її здійснення.
На другому етапі рекомендується проводити бесіди із батьками або виступи перед ними з метою інформування батьків щодо ситуації з поводженням з побутовими відходами у населеному пункті та викликати безпосередню зацікавленість батьків разом з дітьми приймати участь у проведенні та підтриманні заходів, що пропонується реалізувати конкретно у кожному дворі, будинку, районі щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами.
На третьому етапі рекомендується безпосередня робота з дітьми. Оскільки для конкретної вікової групи мета і зміст роботи різні, ці заняття рекомендується проводити з окремими групами дитячої дошкільної установи.
3.4. З метою виховання в учнів загальноосвітніх навчальних закладів розуміння важливості та актуальності екологобезпечного поводження з побутовими відходами рекомендується:
проведення лекцій і семінарських занять з учнями загальноосвітніх навчальних закладів залежно від освітнього рівня щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами;
проведення практичних занять з метою формування у школярів навиків роздільного збирання твердих побутових відходів;
проведення екологічних акцій і заходів, спрямованих на популяризацію екологобезпечного поводження з побутовими відходами;
проведення конкурсів творчих і дослідницьких робіт на тему екологобезпечного поводження з побутовими відходами;
проведення загальноміських шкільних екологічних конференцій, семінарів, круглих столів з метою висвітлення інформації щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами.
Приклад матеріалів для проведення роботи щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами у дошкільних дитячих закладах та у загальноосвітніх навчальних закладах наведено у додатку 4.
3.5. У вищих навчальних закладах третього та четвертого рівня акредитації рекомендується доповнити екологічні програми навчання курсами лекцій щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами. Приклади лекцій щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами у вищих навчальних закладах наведено у додатку 5.
4. Розміщення агітаційних
та пропагандистських матеріалів
4.1. Розміщення плакатів (постерів) з агітаційною та пропагандистською інформацією щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами рекомендується здійснювати на щитах зовнішньої реклами уздовж автотрас з підвищеним транспортним рухом і в місцях скупчення людей. В місцях найбільшого скупчення людей (в центральній частині міста, автотрасах з підвищеним транспортним рухом і т.п.) рекомендується розміщувати не менше ніж 3-5 плакатів.
4.2. Постери рекомендується виготовляти з паперу або вінілу. Паперові постери рекомендується використовувати (наклеювати) тільки 1 раз. Вінілові постери можуть бути декілька разів демонтовані та наклеєні на інших щитах зовнішньої реклами.
4.3. У громадському транспорті рекомендується експонування агітаційних матеріалів з частотою 1 раз у 2-3 місяця. Рекомендована тривалість одного експонування - 1 місяць.
4.4. Тару та упаковку з нанесеними на неї агітаційними матеріалами, окрім реалізації через підприємства торгівлі, рекомендується роздавати учасникам загальноміських екологічних заходів щодо поліпшення санітарного стану населених пунктів і благоустрою територій населених пунктів.
4.5. Розміщення агітаційних матеріалів може бути безупинним протягом усього терміну проведення агітаційної та пропагандистської роботи щодо формування громадської думки.
5. Методи вивчення громадської думки
щодо екологобезпечного поводження
з побутовими відходами
5.1. З метою визначення дієвості заходів щодо формування громадської думки рекомендується проводити вивчення громадської думки.
5.2. Для вивчення громадської думки рекомендується використовувати наступні методи, що визначені найбільш ефективними під час проведення агітаційних кампаній щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами у країнах світу:
особисті контакти;
фокус-групи;
"гарячі" телефонні лінії;
аналіз пошти;
опитування;
телефонне інтерв'ю.
Приклад питань, відповіді на які рекомендується використовувати під час вивчення громадської думки, наведено у додатку 6.
5.3. Особисті контакти як вільне спілкування з населенням рекомендується використовувати з метою ефективного виявлення і оцінювання тенденцій відношення громадськості до проблеми поводження з побутовими відходами. Одним з різновидів особистих контактів є бесіди з ключовими інформаторами, тобто підбір і інтерв'ювання добре інформованих лідерів і експертів у сфері поводження з побутовими відходами. Інтерв'ю рекомендується проводити у формі вільної і не обмеженої у часі дискусії, в ході якої обраним особам пропонується обговорити проблему екологобезпечного поводження з побутовими відходами зі своєї точки зору. Під час підбору ключових інформаторів рекомендується враховувати передбачуване знання ними проблеми поводження з побутовими відходами, а також їх здатність представити точку зору інших людей.
5.4. Фокус-групи рекомендується використовувати з метою з'ясування реакції людей на процеси, що відбуваються у сфері поводження з побутовими відходами і для збирання інформації, яку рекомендується використовувати у інших методах вивчення громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами. Фокус-групу рекомендується складати з 6-10 чоловік. Заняття у фокус-групах рекомендується проводити за участю ведучого, досвідченого у питаннях екологобезпечного поводження з побутовими відходами. З метою виявлення дійсних відчуттів і думки учасників фокус-групи до проблеми екологобезпечного поводження з побутовими відходами, обговорення рекомендується проводити у комфортній обстановці, при цьому ведучий повинен заохочувати вільні і невимушені вислови щодо обговорюваного предмету. Хід дискусії рекомендується записувати на аудіо- або відеомагнітофон і згодом вивчити.
5.5. З метою отримання негайного зворотного зв'язку і відстеження проблем, що викликають особливу заклопотаність і інтерес різних суспільних груп щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами, рекомендується застосовувати "гарячі" телефонні лінії.
5.6. З метою збирання інформації щодо стану поводження з побутовими відходами рекомендується здійснювати періодичний аналіз пошти. При цьому рекомендується враховувати, що:
автори листів більше схильні до критичного, а не конструктивного підходу;
листи повідомляють про локальні проблеми поводження з побутовими відходами, що склалися або з якими зіштовхнувся безпосередньо автор листа, але не є зрізом громадської думки.
5.7. З метою отримання простих і чітко сформульованих відповідей на питання щодо екологобезпечного поводження, які потребують певного обмірковування та часу на відповідь, рекомендується використовувати опитування.
До переваг анкет, що розсилаються поштою, відноситься значна економія часу і грошей, зручність для респондентів, гарантія анонімності, відсутність впливу особи інтерв'юера. Недоліком багатьох опитувань є низький коефіцієнт отримання відповідей, який означає, що підсумкова вибірка може виявитися зовсім не репрезентативною.
5.8. З метою швидкого збирання інформації щодо стану поводження з побутовими відходами, можливості на відміну від методу опитування, роз'яснювати незрозумілі питання та отримати відповіді від більшої кількості населення, рекомендується використовувати телефонне інтерв'ю.
Директор Департаменту благоустрою та комунального обслуговування О.П.Ігнатенко
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
із формування громадської
думки щодо екологобезпечного
поводження з побутовими
відходами
Приклад сценарію екологічної програми
для телебачення
(хронометраж 10 хв.)
Проблема перероблення побутових відходів в Україні сьогодні стала однією із самих гострих. Щодня ми бачимо сюжети на злободенну тему. Куди вивозити відходи? Не радують око звалища відходів біля наших будинків, на берегах рік і озер.
Хто винуватий? У ситуації, що склалася, ми обвинувачуємо всіх, починаючи із двірників і закінчуючи міською владою, всіх..., крім себе. Але ж це наші із вами тверді побутові відходи!
Давайте подивимося, як ми поводимося в повсякденному житті:
як виходячи із тролейбусів, викидаємо на землю талони,
як ми обідаємо (відеоряд - побутові відходи біля літніх кафе),
як ми відпочиваємо (відеоряд - побутові відходи на пляжах, у парках),
як ми святкуємо (відеоряд - площа після свята),
як ми живемо (відеоряд - побутові відходи навколо будинку).
Смутна картина. Кожний з нас знає сусіда, що у нас на очах викидає відходи прямо з вікна.
Кожний мешканець у своєму домашньому господарстві щорічно викидає близько 300 кг або іншими словами один контейнер побутових відходів. І це не враховуючи тверді побутові відходи, що утворюються під час перебування цих же мешканців на роботі, на відпочинку, відходів, що утворюються у торгівлі, на підприємствах соцкультпобуту тощо.
І весь цей величезний обсяг побутових відходів від нашого міста лягає на плечі комунальних служб. А нам залишається лише нарікати на те, що відходи підчас не вивозяться, на вулицях і місцях відпочинку відсутня достатня кількість сміттєвих урн...
Основним принципом чинного законодавства поводження з відходами усіх країн світу, в тому числі - України, є "виробник платить", що і виконує наше населення, сплачуючи за послуги із збирання, перевезення та захоронення. Проте, за ці гроші ми можемо мати тільки сміттєві баки, що не закриваються і не миються, нерегулярне вивезення відходів, що призводить до їх гниття та розповсюдження неприємних запахів, забруднену стихійними сміттєзвалищами територію міста, сміттєспалювальні заводи або офіційні сміттєзвалища, які за нинішніх умов будівництва та експлуатації завдають серйозної шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю людини (відеоряд - несанкціоновані звалища, звалища, сміттєпереробний завод, контейнери тощо).
Звернемося до досвіду закордонних країн, де впроваджений комплексний підхід до цієї проблеми: з одного боку, неухильно скорочуються обсяги відходів, а з іншого боку - вилучаються відходи, переробляються ресурсоцінні компоненти. Цей процес починається зі звичайного домашнього господарства (відеоряд - роздільне збирання твердих побутових відходів - різнокольорові контейнери, мешканці, що викидають відходи у ці контейнери), і закінчується сучасними сміттєпереробними заводами (відеоряд - підприємство з перероблення твердих побутових відходів).
Боротьба за скорочення відходів спрямована, в основному, проти зайвої упаковки. Варто задуматися! Близько 30% відходів за масою й близько 50% за об'ємом становлять різні види упаковки.
Просимо звернути увагу на наші рекомендації, пропоновані для скорочення кількості упаковки (відеоряд про упаковку):
- Уникайте непотрібної упаковки - адже багато предметів у магазинах упаковуються лише для того, щоб привернути увагу покупців;
- Віддавайте перевагу мінімальній упаковці - купуйте товари з легшою упаковкою і товари, що продаються великими об'ємами;
- Купуйте товари без упаковки - наприклад, фрукти й овочі;
- Використовуйте для перенесення товарів господарські сумки й кошики;
- Купуйте товари в упаковці, зробленої із вторинної сировини. Їх легко впізнати за знаком "Зелена Крапка", прийнятим у багатьох країнах.
У Німеччині, Бельгії, Швеції, Литві, інших країнах вже успішно діє програма перероблення вторинної сировини, складовою частиною якої є роздільне збирання компонентів твердих побутових відходів.
От як сортують відходи у домашньому господарстві, для чого навіть є спеціальні відра для відходів з безліччю секцій (відеоряд про роздільне збирання твердих побутових відходів у домашньому господарстві).
Це контейнери для різних видів відходів, кожний господар акуратно відбирає окремі компоненти і складає їх у певні контейнери (відеоряд про складування компонентів твердих побутових відходів у окремі контейнери). Нічого складного немає!
У цей контейнер (відеоряд контейнерів) збирають пластмасу,
у цей скло,
у цей папір.
Змішані відходи збирають окремо.
Теж саме повинні робити ми з вами!
(Далі - відеоряд про рециклінг твердих побутових відходів)
Перероблення алюмінію є одним з найбільш вигідних видів рециклінгу.
У Німеччині значна кількість алюмінію виробляється у процесі вторинного перероблення. Сталеві й алюмінієві банки переплавляються. Цікаво знати, що виплавляння алюмінію з баночок для прохолодних напоїв потребує тільки 5% енергії, необхідної для виготовлення тієї ж кількості алюмінію з руди.
Скло звичайно переробляють шляхом подрібнювання й переплавлення вихідного скла одного кольору.
Скляний бій низької якості після подрібнювання використовується як наповнювач для будівельних матеріалів. Також існують підприємства з вторинного використання скляного посуду.
Паперові відходи різного типу вже багато десятків років застосовують поряд зі звичайною целюлозою для виготовлення сировини для паперу.
Зі змішаних або низькоякісних паперових відходів можна виготовити газетний, туалетний і обгортковий папір і картон. З високоякісних відходів - обрізків друкарень, паперу для ксероксів і принтерів можна виготовити аналогічну продукцію.
Перероблення пластику в цілому - більш дорогий й складний процес. З деяких видів пластику, наприклад, так званих РЕТ-пляшок можна одержати високоякісний пластик тих же властивостей; з поліетилену високої щільності, з якого виготовлені пластикові пляшки для мийних засобів, можна виготовити водопровідні труби, квіткові горщики, іграшки й контейнери для твердих побутових відходів; відходи полівінілхлориду йдуть на виготовлення будівельних матеріалів.
Відходи органічного походження - наприклад, харчові відходи, листя, гілки, трава, застосовуються для виготовлення компосту - органічного добрива, що знаходить застосування в міському й сільському господарстві.
Але, незважаючи на очевидні досягнення в сфері поводження з побутовими відходами, у світовій практиці великі обсяги твердих побутових відходів дотепер продовжують вивозити на полігони (відеоряд - полігони твердих побутових відходів - за кордоном).
Сучасні полігони являють собою складну систему, правильна експлуатація якої має на увазі наступні заходи:
виключення надходження на полігон небезпечних відходів і ведення реєстру усіх прийнятих відходів;
забезпечення щоденного ущільнення й покриття відходів, що захоронюються, ґрунтом або спеціальною піною для запобігання розносу відходів;
обмеження неконтрольованого доступу людей і тварин на полігон;
боротьбу з переносниками хвороб (пацюками);
видобуток біогазу, що утворюється під час розкладання відходів, його використання для виробництва електроенергії;
будівництво гідротехнічних споруд, що виключають надходження дощових стоків і поверхневих вод на полігон;
будівництво гідроізоляційної системи, що перешкоджає надходженню рідини, що утворюється під час розкладання відходів (фільтрату), у підземні води, а також системи її відведення й очищення;
проведення регулярного моніторингу стану повітря, ґрунтових і поверхневих вод на полігоні.
Існує думка, що в нашій країні ніколи не вдасться впровадити систему роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів, тому що наш менталітет не дозволяє нам возитися з окремими папірцями, кульками або пляшками. Але хіба цей менталітет змушує нас жити по-свинячому, у містах, перетворюваних у суцільні сміттєзвалища, засмічуючи навколишню природу, села, ріки, лісопосадки? Хіба не були завжди символом українського будинку чистота, акуратність?
Незабаром у наших дворах з'являться різнокольорові контейнери для збирання окремих компонентів твердих побутових відходів (відеоряд з майданчиків для роздільного збирання твердих побутових відходів у Києві, Харкові, Миргороді тощо). Треба, щоб у кожній родині вже зараз звикали до збирання в окрему тару харчових відходів, тоді інші компоненти відходів будуть сухими та будуть легко сортуватися і перероблятися.
Не перекладайте всю відповідальність за поводження з побутовими відходами тільки на плечі комунальних служб. Цивілізоване відношення до відходів починається з кожного з нас, виховується в родині.
Хочеш жити завтра в чистому місті? Почни сьогодні - із себе!
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
із формування громадської
думки щодо екологобезпечного
поводження з побутовими
відходами
Приклад сценарію радіопрограми
(хронометраж 15 хв.)
"Хочеш жити у чистій країні? Почни з себе!"
------------------------------------------------------------------
| Текст сюжету | Музичний супровід | Спец. ефекти |
|---------------------+---------------------+--------------------|
| 1 | 2 | 3 |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Ведучий: Питання |F. Duval |Звук кришки |
|поводження з |Ballade |сміттєпроводу, що |
|побутовими відходами |Pour Adeline |закривається |
|у сучасному | | |
|мегаполісі завжди | | |
|було великою | | |
|проблемою. Сьогодні | | |
|ситуація особливо | | |
|загострилася. Щодня | | |
|ми чуємо питання на | | |
|злободенну тему. Куди| | |
|вивозити відходи? Не | | |
|радують око звалища | | |
|відходів біля наших | | |
|будинків, на берегах | | |
|рік і озер. | | |
|Хто винуватий? У | | |
|ситуації, що склалася| | |
|ми обвинувачуємо | | |
|всіх, починаючи із | | |
|двірників і | | |
|закінчуючи міською | | |
|владою, всіх..., крім| | |
|себе. Але ж ці | | |
|відходи утворюємо ми | | |
|з вами! | | |
|---------------------+---------------------| |
|Мешканці міста є | | |
|різними за віковими | | |
|категоріями, за | | |
|положенням у | | |
|суспільстві, за | | |
|освітою тощо, але їх | | |
|об'єднує одне - усі | | |
|вони є утворювачами | | |
|побутових відходів, | | |
|тому згідно з | | |
|європейським | | |
|принципом | | |
|"забруднювач платить"| | |
|мають приймати участь| | |
|у вирішенні проблеми | | |
|побутових відходів, | | |
|виражену у | | |
|безпосередньому | | |
|усвідомленому | | |
|сприянні реалізації | | |
|одного з основних | | |
|принципів поводження | | |
|з побутовими | | |
|відходами - зведення | | |
|до мінімуму утворення| | |
|відходів та зменшення| | |
|їх небезпечності. | | |
|Щорічно кожний | | |
|мешканець міста у | | |
|своєму домашньому | | |
|господарстві викидає | | |
|близько 300 кг або, | | |
|інакше кажучи, один | | |
|контейнер твердих | | |
|побутових відходів. І| | |
|це не враховуючи | | |
|тверді побутові | | |
|відходи, що | | |
|утворюються під час | | |
|перебування цих же | | |
|мешканців на роботі, | | |
|на відпочинку, | | |
|відходів, що | | |
|утворюються у | | |
|торгівлі, на | | |
|підприємствах | | |
|соцкультпобуту тощо. | | |
|Наразі варто згадати | | |
|старий хіт групи | | |
|"Землянє" "Пробач, | | |
|Земля" | | |
|---------------------+---------------------| |
|Дійсно, ми нещадно |Перебивання | |
|засмічуємо нашу |Композиція | |
|землю. |"Землянє" "Пробач, | |
|І весь величезний |Земля" | |
|обсяг побутових |Cris Spheeris | |
|відходів нашого міста| | |
|лягає на плечі | | |
|комунальних служб. А | | |
|нам залишається лише | | |
|нарікати на те, що | | |
|побутові відходи | | |
|вчасно не вивозяться,| | |
|на вулицях і місцях | | |
|відпочинку відсутня | | |
|достатня кількість | | |
|сміттєвих урн....... | | |
|---------------------+---------------------| |
|Звернемося до досвіду|Перебивання | |
|закордонних країн, у |E. Simoni | |
|яких впроваджений |Popcorn | |
|комплексний підхід до| | |
|цієї проблеми. | | |
|Вилучаючи з твердих | | |
|побутових відходів | | |
|ресурсоцінну сировину| | |
|й перероблюючи її, | | |
|промислово розвинені | | |
|країни зменшують | | |
|потік побутових | | |
|відходів, що | | |
|спрямовується на | | |
|захоронення, а | | |
|перероблення відходів| | |
|паперу, скла, | | |
|металів, пластмас | | |
|дозволяє заощадити | | |
|природні ресурси й | | |
|електроенергію. Цей | | |
|процес починається зі| | |
|звичайного домашнього| | |
|господарства і | | |
|закінчується | | |
|сучасними | | |
|сміттєпереробними | | |
|заводами. | | |
|---------------------+---------------------| |
|У Німеччині, Бельгії,|Перебивання | |
|Швеції, Нідерландах, |Ритм 120 Bps | |
|Литві вже багато | | |
|років успішно діє | | |
|програма перероблення| | |
|вторсировини, | | |
|складовою частиною | | |
|якої є роздільне | | |
|збирання твердих | | |
|побутових відходів. У| | |
|дворах і на вулицях | | |
|населених пунктів | | |
|встановлені | | |
|різнобарвні | | |
|контейнери, куди | | |
|мешканці виносять | | |
|побутові відходи: у | | |
|зелений - скло, у | | |
|синій - папір, у | | |
|коричневий - харчові | | |
|відходи. | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Цікаво, а що думають |Перебивання |Індустріальні звуки |
|харків'яни із цього |Kenny G | |
|приводу |The moment | |
| |композиція "ДДТ" | |
| |"Біла ріка" | |
| |перебивання | |
| |J. Jarre | |
| |Magnetic fields | |
| |part 5 | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|ІНТЕРВ'Ю |Перебивання |Звуки міста |
|(Питання на вулицях: |Ритм 120 Bps | |
|Чи задоволені ви | | |
|станом санітарного | | |
|очищення міста, й чи | | |
|хвилює вас це | | |
|питання? (риторичне | | |
|питання, однак) | | |
|Як ви думаєте, чи | | |
|винуваті жителі міста| | |
|й Ви особисто у | | |
|ситуації, що | | |
|склалася? | | |
|Чи знаєте ви, що | | |
|плату за вивезення | | |
|побутових відходів | | |
|закладено у | | |
|квартплаті? | | |
|Якщо з метою | | |
|поліпшення | | |
|санітарного стану в | | |
|місті буде уведене | | |
|роздільне збирання | | |
|побутових відходів, | | |
|чи згодні ви | | |
|сортувати свої | | |
|відходи й викидати їх| | |
|у спеціальні | | |
|контейнери, які | | |
|будуть установлені у | | |
|дворах? | | |
|Як Ви думаєте, чи | | |
|приживеться в нас | | |
|роздільне збирання | | |
|побутових відходів? | | |
|Як ви думаєте, чи | | |
|досить роз'ясняти | | |
|людям правила | | |
|екологобезпечного | | |
|поводження з | | |
|відходами через | | |
|засоби масової | | |
|інформації, або | | |
|потрібні жорсткі | | |
|системи штрафів за | | |
|недотримання | | |
|правил?) | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ |Перебивання |Звуки живої природи |
|НАРІЗКА ІНТЕРВ'Ю, ЩО |Poul Maureatt | |
|НАЙБІЛЬШЕ ВІДОБРАЖАЄ |Badinerie | |
|ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ. | | |
|Існує думка, що в | | |
|нашій країні ніколи | | |
|не вдасться | | |
|впровадити систему | | |
|роздільного збирання | | |
|компонентів твердих | | |
|побутових відходів, | | |
|тому що наш | | |
|менталітет не | | |
|дозволяє нам возитися| | |
|з окремими папірцями,| | |
|кульками або | | |
|пляшками. Але хіба | | |
|цей менталітет змушує| | |
|нас жити по- | | |
|свинячому, у містах, | | |
|що перетворюються на | | |
|суцільні звалища, | | |
|засмічуючи | | |
|навколишню природу, | | |
|села, ріки, | | |
|лісопосадки? Хіба не | | |
|були завжди символом | | |
|українського будинку | | |
|чистота, акуратність?| | |
|Незабаром у наших | | |
|дворах з'являться | | |
|різнобарвні | | |
|контейнери для | | |
|збирання окремих | | |
|компонентів відходів.| | |
|Треба, щоб у кожній | | |
|родині вже зараз | | |
|звикали до збирання в| | |
|окрему тару харчових | | |
|відходів, тоді інші | | |
|відходи будуть сухими| | |
|та можуть бути легко | | |
|розсортовані. | | |
|Не перекладайте всю | | |
|відповідальність за | | |
|поводження з твердими| | |
|побутовими відходами | | |
|тільки на плечі | | |
|комунальних служб. | | |
|Екологобезпечне | | |
|відношення до | | |
|відходів починається | | |
|з кожного з нас, | | |
|виховується в | | |
|родині. | | |
|Хочеш жити завтра в | | |
|чистому місті? Почни | | |
|сьогодні - із себе! | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
| |Ж.Агузарова | |
| |"Прекрасна країна" | |
------------------------------------------------------------------
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
із формування громадської
думки щодо екологобезпечного
поводження з побутовими
відходами
Приклад листівки
З Додатком 3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Додаток 4
до Методичних рекомендацій
із формування громадської
думки щодо екологобезпечного
поводження з побутовими
відходами
Приклад матеріалів для проведення роботи
щодо екологобезпечного поводження
з побутовими відходами у дошкільних дитячих закладах
та у загальноосвітніх навчальних закладах
Передмова
Економічний розвиток держави обов'язково має супроводжуватися й відновленням довкілля, інакше під загрозу ставиться життєдіяльність суспільства в цілому і кожної людини зокрема. Ключовим принципом взаємодії людського суспільства і природи мають бути не споживництво та насильство, а гармонійне співіснування.
Сьогодні потрібно розуміти, що невирішені екологічні проблеми становлять серйозну небезпеку навколишньому середовищу, і однією з важливих проблем сучасних міст, сіл є проблема поводження з відходами. В Україні, як і в інших країнах світу, спостерігається стійка тенденція до збільшення утворення відходів. Значну частину всіх відходів складають тверді побутові відходи.
Тверді побутові відходи - це суміш органічних і неорганічних компонентів складного вмісту (чорні, кольорові метали, макулатура, текстильні компоненти, скло, кераміка, пластик, харчові, рослинні відходи, каміння, кістки, шкіра, гума, деревина, вуличне сміття), багато з яких потрапляють до твердих побутових відходів після одноразового використання.
Кожного року в міського жителя утворюється 200-500 кг відходів. Це складає десятки й сотні млн. тонн на рік. "Запаси" відходів в Україні складають на даний час до 25 млрд. тонн - приблизно 40 кг на кожен кв.м, і ситуація невпинно загострюється - тільки за простими підрахунками прогнозується збільшення кількості та площі сміттєзвалищ на 25-30% кожного року.
Більшу частину твердих побутових відходів у світовій практиці продовжують вивозити на звалища (полігони): у СНД захороняється близько 99% побутових відходів, у США - 61%, Європі - 60%, Японії - 21%. Екологічні наслідки захоронення побутових відходів - через забруднення підземних вод і ґрунтів - виявляються впродовж кілька десятків років.
Зараз в Україні діють заводи із спалювання побутових відходів - у Києві та Дніпропетровську (у Харкові та Севастополі ці підприємства вже закриті внаслідок їх екологічної небезпеки), які переробляють близько 6% загального об'єму твердих побутових відходів. Але вони мають застарілу конструкцію, високу зношеність обладнання, яке не відповідає сучасним екологічним вимогам.
Якщо проблема у великих містах хоч якось вирішується, то у малих містах, селищах та селах становище критичне. На сьогодні по Україні існує більше 2 тис. великих (не враховуючи малих) несанкціонованих звалищ.
Проблеми, про які сказано вище, не можна відокремити від нашого життя в навколишньому середовищі, а тому не можна спокійно спостерігати, як це середовище стає все більш небезпечним для всього живого. Тому виховання екологічної свідомості, культури населення - важливе завдання сьогодення, починаючи вже із сім'ї, раннього дошкільного віку, початкових класів загальноосвітніх шкіл, молоді через наступність і безперервність екологічної освіти.
Ця робота ставить за мету допомогти дітям, учителям, батькам і вихователям знайти відповіді на питання: що таке побутові відходи, чому й як вони утворюються; поглибити інформованість про стан вирішення проблеми побутових відходів у їхній місцевості; сприяти усвідомленню учнями природи як особистісної цінності; допомогти зрозуміти причетність кожного до процесів утворення твердих побутових відходів, надання методичної допомоги вихователям дошкільних закладів, учителям загальноосвітніх шкіл до шляхів розв'язання поставлених завдань - виховання культурного поводження з побутовими відходами та їх роздільного збирання.
Методичні рекомендації
Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки, техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Людству потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура і свідомість.
Основними показниками екологічної культури визначають знання загальних закономірностей розвитку природи, суспільства, розуміння взаємозв'язку їх існування й того, що природа склала першооснову становлення в еволюції людства, визначення соціальної зумовленості взаємовідносин людини й природи, подолання споживацького ставлення до природи як джерела матеріальних вигод, уміння раціонально використовувати природні ресурси, а головне - вірно розпоряджатися відходами від промисловості, сільського господарства, побутовими відходами. На сьогодні ця проблема - культура поводження з побутовими відходами - надзвичайно серйозна. На разі вона має розглядатися на всіх рівнях суспільного життя від сім'ї, дошкільних закладів до школи. Покладаючись на високу свідомість і екологічну культуру, батьки, вихователі, учителі на міжпредметній основі впродовж усіх природничих курсів загальноосвітніх шкіл, а також у позакласній роботі, можуть зрушити з місця вирішення актуальних завдань суспільства - виховання культурного поводження з побутовими відходами.
Фундамент такої культури, свідомості у поводженні з побутовими відходами закладається в дитинстві, починаючи із сім'ї. Особливе місце у формуванні екологічного світогляду відводиться дошкільним закладам, загальноосвітнім школам, яке не може бути епізодичним. Сьогодні діти - це майбутнє нашої країни. Від їх екологічної освіченості, переконаності залежить, якою буде Земля через кілька десятиліть. Ось чому виховання екологічної культури дитини має бути глибоко продуманим, системним, цілеспрямованим.
У дошкільних закладах під час ознайомлення дітей з природою, використовуючи ідеї С.Русової, на основі тих практичних знань і умінь, які вже закладені в сім'ї, прилучають дітей до культурної поведінки в природі за допомогою різних методів: спостереження нескладних дослідів, гри, праці, розглядання картин, читання казок, свят і конкурсів. Щоб дошкільнята любили і розуміли природу, вихователь повинен дотримуватися таких рекомендацій: "діти повинні стояти близько до природи й цінувати її", "хай дитина сама п'є з природи". Зрозуміло, що вся робота повинна проводитись у нерозривному зв'язку з батьками, які розуміють і підтримують працівників дошкільних закладів, для них добирається цікава екологічна інформація. Результатом екологічного виховання в дошкільних закладах є розвинуте емоційне сприйняття дітей, бажання активно включитись у роботу з очищення та збереження навколишнього середовища.
Початкова школа - початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань, застосування їх на практиці. На цьому рівні більш раціональними є естетичні, етичні та емоційні освітні методи, прямі контакти з природним матеріалом, самою природою через уроки серед природи, дидактичні ігри на лоні природи, причому головні не лише уроки природничого циклу, але й уроки математики, образотворчого мистецтва, праці, де може стояти мета формування екологічної культури, близька до теми.
Розв'язання освітніх завдань з формування свідомого відношення до екологобезпечного поводження з побутовими відходами має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до прикладів із життя, навчальний матеріал (який підбирає сам учитель з додаткових джерел) повинен не бути насиченим технічною інформацією, яку діти неспроможні сприйняти належним чином.
У старших класах загальноосвітніх шкіл у змісті окремих навчальних дисциплін - географії, біології, технічної праці, обслуговуючої праці тощо - можна ґрунтовно розкрити проблеми міста, села з екологобезпечного поводження з побутовими відходами, роздільного збирання їх окремих компонентів, утримання в чистоті дворів, вулиць. Проте низка питань залишається поза увагою. Тому найбільше досліджувати поставлені завдання з даної проблеми можна на факультативних заняттях у 8-11 класах факультативного курсу з "Екологічної освіти школярів", під час практично-дослідницької роботи.
Реалізація головного завдання прийнятої Концепції екологічної освіти України з формування екологічної культури - екологізації навчально-виховного процесу - передбачає включення екологічних аспектів до всіх навчальних дисциплін, виховних заходів та роботи з батьками.
У даних матеріалах реалізовані психологічні, етичні та методичні принципи, які представлені розробкою свята, казок, дидактичних ігор, практичних робіт, лабораторно-дослідницької роботи на лоні природи, а також сторінкою для батьків і можуть бути використані широким колом - батьками, вихователями, учителями, керівниками гурткової роботи, класними керівниками.
Сценарій екологічної вистави в старшій групі
дитячого навчального закладу на тему:
"Бережіть природу"
Дійство відбувається у залі.
Дія перша
Полінка: (вибігає, стрибає навколо бутафорного квітника).
Ля, ля, ля, ля, ля... Ой, скільки квітів!
Зараз нарву букет!
(Рве квіти і ніжкою буцає хліб,
папірці кидає і пакети).
Дмитрик: (вибігає). Привіт, Полінко! (Стоїть
з мокрим відром з якого виглядають залишки сміття)
Бачиш, бабуся попрохала винести сміття, а пташка
сиділа на гілці, так сусідський кіт перейняв,
ой, дав би я йому, коли б наздогнав!
Полінка: Привіт, Дмитрику! Де це ти ганяв?
Ой, як розхристався! Чому ти висипав усе сміття
біля квітника та й птахів ганяєш?
Хіба ж так можна? Птахи - наші друзі!
Знаєш віршика?
На городі, в полі, в лузі
Нам птахи всі - вірні друзі!
Дмитрик: О - ой - йой, вихователька знайшлася! А сама яка?
Он скільки квітів нарвала - вони вже й зів'яли.
Та ще і хліб, папірці буцаєш.
Полінка: (скрушно). Та й справді...
Дія друга
У залі роблять затемнення. Все зникає.
Дмитрик: Чого це так темно стало, ніби вночі,
куди ж поділося сонце? (звучить сумна музика.
Полінка з Дмитриком здивовано. Роззираються).
Полінка: Де це ми?
Дмитрик: Я не збагну. Дивися - все зникло: і квіти,
і пташки, і дерева, і навіть цей вреднючий
товстий кіт Васько теж кудись подівся!
Полінка: Ой, як пити хочеться, а тут навіть води немає
і дихати нічим!
Дмитрик: А їсти як хочеться! Хоч би одне яблучко знайшлося!
Удома ж їх стільки, аж під ногами валяються.
Хоч би кусок хлібця з'їсти!
Полінка: Нічого немає. Ні звуку, ні шелесту!
Дмитрик: Полінко, давай погукаємо. Хтось же тут має бути!
Полінка: Давай!
Діти: (гукають). Аго - ов! Є тут хто?
Виходить зажурений дракончик і веселий Нечепура.
Діти: Добрий день!
Дракончик: (сумно) У нас немає дня, у нас завжди одна ніч.
Тож на добраніч (лаштується йти геть).
Нечепура: Ой, як гарно, весело мені і я росту й росту.
Скільки сміття і нечистот!
Діти: (разом). Дракончику, не йди, не йди, зачекай!
Дракончик зупиняється.
Нечепура: Я буду з вами і весело буде, і не сумуйте.
Ви будете схожі на мене!
Полінка: Дракончику, поясни: куди ми потрапили
і що це все означає?
Дракончик: Зараз ви перебуваєте на сумній планеті
й додому повернетесь не скоро. Ви на Землі
так нищите природу, що невдовзі у вас буде гірше,
ніж у нас. Отож звикайте (збирається йти).
Діти: (стурбовано). Не йди, не йди, не залишай нас самих
з Нечепурою!
(Нечепура радіє).
Дракончик: Через таких дітей, як ви, у нас і загинула
планета. А як було у нас красиво і весело!
Колись ця планета мала назву "Весела",
було багато квітів, дерев, зеленої травички,
пташок, метеликів, річок. Але діти через
своє невміння берегти природу знищили її: рвали
квіти, топтали травичку, ловили метеликів,
стріляли з рогаток горобчиків. Кидали різний бруд
в ріки і джерела, сади, поля, квітники,
через що вода в них зіпсувалася і висохла.
І тепер на нашій планеті нічого не росте і не чути
чудового співу пташок. Тому і називають
нашу планету "Сумною" і живуть тут Нечепури.
Діти: Вибачте нам, ми більше ніколи
не будемо нищити природу!
Полінка: Я навіть віршика про природу знаю:
Бережімо ріки,
Бережімо води,
Як матусю рідну,
Бережімо природу!
Бережімо кожну
Квіточку й травинку,
Бо ми всі - природи
Рідної частинки.
Дракончик: Гарний віршик. Розкажіть іще щось,
бо так сумно - птахи не прилітають
і квіти не квітнуть.
Дмитрик: То ми з Полінкою вам таночок птахів затанцюємо.
Ми нещодавно розучили його в дитячому садку.
Діти танцюють таночок птахів.
Дракончик: Гарно! Не такі ви вже й погані діти!
Дмитрик: Так, ми все зрозуміли і більше не будемо
нищити природу.
Полінка: Вибач нам, просимо!
Дракончик: Гаразд. Я вас не просто відпускаю додому,
а пошлю на Землю з важливим завданням:
розкажіть усім дітям, що природу треба берегти,
адже вона дуже ніжна і може загинути назавжди.
Дмитрик,
Полінка: (разом) Розкажемо, розкажемо.
Дракончик: Мені так весело з вами, що не хочеться
й прощатися.
Нечепура: Ой, а мені щось недобре!
Полінка: А ти завітай до нас на гостини - у нашому
дитячому садку усі зустрінуть дуже радо!
Дракончик: Дякую, колись завітаю. А зараз нам час прощатися.
Вмикається світло.
Під звуки космічної музики діти відлітають.
Дія третя
Вмикається світло.
Полінка і Дмитрик зупиняються біля квітника.
Полінка: (радіє, стрибає). Квітоньки мої ріднесенькі,
я вас ніколи вже не рватиму.
Краще я поллю вас і сміттєчко приберу.
Дмитрик: Ой, які красиві відерця стоять, поглянь, Полінко!
Полінка: Дмитрику, а це пакетик знадобиться мамі
під розсаду, а хлібчик я віддам синичкам.
Дмитрик: А із пляшечки я зроблю лопатку і нею буду збирати
сміття!
Полінка: Скільки може бути потрібних речей.
Давай розкажемо дітям, що не можна смітити,
а речі, які не потрібні,
можна використати вдома ще і ще.
Дмитрик: І красиві відерця для сміття теж поставлені
щоб кидати і папір, і скло та залишки їжі окремо.
Полінка: Слухайте, діти, давайте поглянемо які красиві
платтячка у дівчаток із будинку моделей!
(Театр екомоди).
(Виходять 3-4 дівчинки у платтячках,
прикрашених відходами - з паперу, пластмаси,
пакетів, газет, кришечок від пляшок тощо)
Дмитрик: (хапає кота, що лежить край квітника).
Ой, Васюню, як я за тобою знудьгувався!
Та не дмися, а давай лапу - будемо миритися!
Я більше не ганятиму тебе.
Полінка: Петрику, а про завдання Дракончика не забудемо?
Дмитрик: Давай мерщій розкажемо дітям!
Полінка: Слухайте, діти!
Квіточку кожну,
Кожну травинку
Плекай, бережи.
Іншим малятам -
Усім своїм друзям,
Теж накажи!
Дмитрик: А зараз давайте всі гуртом заспіваємо.
Пісня "Бережіть природу!"
Сл. Н.Іванюк Не ламай, не ламай
Муз. В.Стороженка На дереві гілку.
Не вбивай, не вбивай
Стрибунця і бджілку.
Не брудни, не брудни
Джерельце водиці
І не псуй, і не псуй
Чистої криниці.
Не зривай, не зривай
Квітку, бо зів'яне
І трави не топчи,
Бо її не стане.
Не сміти, не сміти,
Ні в садку, ні вдома,
І роздільно сміття,
Ти збирай без втоми!
Казка для дітей старшої групи дитячого
навчального закладу та початкової школи
"Пригоди хлопчика Полімерчика"
Одного осіннього сонячного дня, коли яскраво-червоне листячко
падало з дерев в парку, пташки весело щебетали, готувались у
вирій - до теплих країв, дівчинка Алінка бавилась біля свого
будинку. Недалеко, де стояли великі контейнери із сміттям, яке вже
сипалося через верх, вона почула тоненький плач. Прислухалась,
підійшла ближче - нікого, а голос - гучніше. "Хто ж може плакати?
Нікого не видно навкруги, - подумала Алінка. - Невже в
контейнері?"
- Хто ж тут плаче?
Голос затихнув. Алінка знову запитала:
- Хто тут є? Чому плачеш?
Аж ненароком зверху сміття вона побачила маленького хлопчика,
який виліз з-під ганчір'я. Він був брудний, пошарпаний, мокрий і
бридкий. Побачивши маленьку красиву, із золотавим волоссям та
ніжним рум'яним обличчям дівчинку, він так зніяковів!!!
Алінка запитала у хлопчика:
- Як тебе звати?
Витираючи кулачками обличчя та пригладжуючи волосся, він
відповів:
- Я Полімерчик.
- А як ти сюди потрапив? І чому так плачеш?
- А як же мені не плакати, як я загубився у такому смітті -
без своїх братиків і сестричок. На мене накидали і листя, і
шматочки картоплі, яблук та різних овочів, а ще папір та скло -
бачиш, пальчик поранив! А як один старий дідусь кинув старого
велосипеда, то я зовсім не зміг вилізти - ось і плакав. А мої
братики й сестрички, їх так багато - це і пакетики з поліетилену,
і пляшки з різних продуктів, а також дитячі іграшки - вони живуть
у районах чистоти в окремих красивих контейнерах.
Слухаючи маленького хлопчика Полімерчика, Алінка подумала, що
і вона винна також у такому становищі. Адже вдома стоїть одне
відро для сміття, де і рештки від обіду та панчохи бабусі, папір
від домашнього завдання, ой, і красива мамина ваза, яку сьогодні
вранці розбила кішечка Мурка, теж там! Пригадавши розповідь
бабусі, що в таких місцях може жити монстроподібна істота
Нечепура, яка може і в квартири потрапити, Алінка запитала в
хлопчика:
- Що ж робити, як допомогти тобі?
- Дай мені руку! - говорить Полімерчик. - Побігли, я покажу
тобі цей район міста, там я живу.
Вони бігли зеленою рівненькою стежинкою.
- Ой, які чисті доріжки! Та й листячка, що падало з дерев, не
бачити, - говорить Алінка.
- Ось ми вже й удома! - радісно вигукнув Полімерчик. -
Знайомся з моїми братиками - це пакетики з молока та йогурту, але
вони стоять на вікні - там буде рости цибулька та кріп, а ось і
сестрички - пляшки з пластику - вази для квітів, та і совочок
гарний, а й ще - ось, поглянь! Вони ще знадобляться, їх викидати
не треба.
Алінка на кухні побачила яскраві мішечки з харчовими
відходами, з папером і картоном, а там ще мішечки - мабуть, там
скло. А на подвір'ї біля паркану стоять яскраві великі ящики - а
вони різного кольору. Сюди й потрапляють тверді побутові відходи -
поглянь, як чисто!
"Тут Нечепури-потвори вже ніколи не буде!" - подумала Алінка.
- Спасибі тобі, Алінко, що допомогла. Давай товаришувати, -
запропонував хлопчик Полімерчик Алінці. - Завтра я тобі покажу, що
відбувається із сміттям далі!
Погодившись, Алінка побігла додому. Сонечко вже сідало за
обрій, легенько шелестів вітерець, вщухали пташині перемови між
собою. Дівчинка думала про чудовий район міста радості, краси й
чистоти. Та ще дуже багато думок і запитань було в Алінки після
знайомства з хлопчиком Полімерчиком.
Завдання: продовжити розповідь (казочку) про подорож Алінки й
Полімерчика.
Запитання до тексту
1. Що таке сміття?
2. Що таке тверді побутові відходи?
3. Для чого потрібні ящики сміття?
4. Чому плакав хлопчик Полімерчик?
5. Чим сподобався район радості й чистоти Алінці?
6. Чому радісно вдома Полімерчику?
7. Які речі у вас удома можна не викидати, а ще використати?
Гра "Знайди двійника"
Мета: усвідомлення проблеми побутових відходів.
Завдання: знайти двійника побутовим речам разового
використання, або як їм "знайти роботу".
Обладнання: дошка, крейда або папір, олівці чи фломастери.
Підготовка до гри: учитель проводить з учнями бесіду: де,
чому й хто створює тверді побутові відходи; де і в якій кількості
ми їх зустрічаємо; які почуття викликає в нас споглядання
засмічених дворів, вулиць, берегів річок тощо. Чи можна зменшити
кількість твердих побутових відходів, що утворюються, як це
зробити?
Хід гри: ведучий пропонує гравцям скласти список побутових
речей одноразового використання: діти називають, учитель записує
на дошці чи фломастером на великому аркуші паперу, який можна
закріпити на дереві, на кущі, на стіні тощо. Потім гравцям
пропонується знайти, де це можливо, "двійника", тобто чим замінити
предмет разового використання, щоб його можна було використовувати
неодноразово. Якщо ж замінити не можна, то продумати: яку "знайти
йому роботу" або куди подіти використаний предмет, щоб він не
забруднював повітря, ґрунту, не псував вигляд подвір'я, вулиці.
Правила гри: якщо група гравців невелика, вони по черзі дають
відповіді на запитання ведучого і за правильну відповідь одержують
1 бал; якщо гравець відповіді не знає - він пропускає хід. Коли в
групі 6 і більше дітей, вони можуть розділитися на 2 команди,
кожна має свій аркуш паперу і працює з ним, узгоджуючи з учителем
незрозумілі чи спірні питання.
Переможець той, хто набрав більшу кількість балів, або
команда, яка назвала більшу кількість предметів разового
використання й правильно знайшла їм "двійників", або пояснила -
куди можна подіти використану річ, чи вона ще може бути десь
використаною.
Обговорення гри:
1. Чи завжди можна знайти "двійника" речі разового
використання?
2. Чи можна предмету разового використання знайти ще якесь
застосування?
У кінцевому результаті може бути створено такий
"інформаційний лист": Рольова гра "Кухня"
(для дітей 4-8 класів) Мета гри:
- сприяти усвідомленню учнями особистої причетності до
вирішення проблеми побутових відходів, формуванню активної
екологічної позиції;
- сприяти формуванню практичних навичок екологічно доцільної
поведінки;
- допомогти учням відповісти на питання: як зменшити
кількість твердих побутових відходів і як ми можемо вплинути на
вирішення проблеми?
Завдання 1. Поділіть учасників на чотири групи по 5-7 осіб.
Нагадайте, що одним із джерел забруднення довкілля є побутові
відходи. Щорічно в Україні накопичується близько 50 млн. кубічних
метрів відходів, тобто по 0,8 кубічних метрів на кожного мешканця.
Кожен громадянин причетний до вирішення цієї проблеми. Це учасники
побачили також з попередніх завдань.
Поясніть, що учасникам пропонується рольова гра "Кухня", яка
допоможе усвідомити особисту причетність до проблем мінімізації
утворення відходів. Роздайте кожній з 4 груп по одній картці:
1. Старі, використані речі - протертий плед, старі чашки,
каструлі та порцеляна, старий ополоник, старий іграшковий
ведмедик, інші родинні речі, меблі тощо.
2. Речі, виготовлені з перероблених матеріалів - скляна ваза,
газета, металева коробка для борошна тощо.
3. Нові речі - каструля, тарілка, буфет, скатертина,
телевізор.
4. Тверді побутові відходи - харчові відходи, паперовий
пакет, пластикова пляшка, банка з алюмінію тощо.
Кожен має вирішити, якою річчю він бажає бути.
Поясніть, що завдання груп полягає у тому, щоб у вигляді
п'єси закінчити оповідання. Зачитайте його:
"У старому будинку мешкає родина: батько Петро Опанасович,
мати Марія Семенівна та їхні діти Світланка та Михайлик. Петро
Опанасович народився в цьому домі, а Марія Семенівна - з
невеликого міста неподалік.
Одного разу Марія Семенівна прокинулась, почувши чиїсь
схвильовані голоси. Вона підвелась, аби перевірити чи все гаразд
зі Світланкою та Михайликом. Проходячи коридором, вона зрозуміла,
що голоси долинали з кухні. Марія Семенівна крадькома підійшла до
дверей... У кухні розмовляли різні речі..."
Щоб полегшити виконання роботи, доцільно кожній групі дати
аркуш із надрукованими порадами.
- голоси належать різним речам у будинку, що розмовляють про
своє теперішнє життя та своє майбутнє.
- ви маєте вирішити, яким буде їх майбутнє згідно з розвитком
подій в оповіданні.
- пригадайте факти зі свого власного життєвого досвіду та
оточення. Візьміть до уваги традиції та звичаї, які існують у
ваших сім'ях, містах і селах.
Допоможуть також зразки висловлювань кожної групи речей,
надруковані окремо.
Старі, використані речі можуть мати пам'ять. Вони можуть
обговорювати, чому важливо зберігати сировинні матеріали на Землі,
як використовувати старі речі, що збереглися, а також як важливо
взагалі мати їх якомога менше.
Приклади їхніх висловлювань:
- чи пам'ятаєте ви бабусю Петра Опанасовича? Вона ніколи
не...
- я сподіваюся побачити, як Марія Семенівна...
- я був іграшковим ведмедиком нашого господаря. Його друзі
пропонували викинути мене, але він... і тепер...
- чи бачили ви колись пластиковий посуд, який люди не миють,
а викидають після використання? Чи не здається це вам дивним -
викидати корисні речі?...
Речі, виготовлені з перероблених матеріалів можуть пояснити,
що зі старих речей можна зробити зовсім нові. З дерева, старого
паперу та одягу виготовляють новий папір, а метали, скло та деякі
пластмаси можна розплавити та перетворити на нові речі.
Приклади висловлювань перероблених речей:
- колись я була... потім люди зібрали мене та інших... На
фабриці робітники...
- було цікаво спостерігати, як...
- я був урятований...
- газето, не хвилюйся, наші господарі ніколи не допустять,
щоб...
Нові речі розповідають, з чого вони виготовлені, та як
відбувається цей процес, які матеріали використовуються, як їх
доставили до будинку тощо. Вони також можуть пояснити, які
забруднення потрапляють у довкілля у результаті їх виробництва і
які відходи при цьому утворюються.
Приклади висловлювань нових речей:
- мене зробили на заводі з...
- що зі мною буде, коли...
- чи довго я тут перебуватиму? Я теж стану колись старим....
- якщо господарі люблять і шанують нас, вони...
- чи можна мене переробити і використати повторно?
- мене виготовили у Японії. Нас упакували у... і
перевозили... Подорож тривала досить довго...
Сміття стурбоване найбільше. Його непокоїть перспектива
потрапити на сміттєзвалище або до сміттєспалювальних заводів. Воно
знає про те, що звалища забруднюють навколишнє середовище, і не
бажає брати в цьому участь. Після перероблення тверді побутові
відходи вже не будуть твердими побутовими відходами, а можуть
стати цінною сировиною.
Ось про що можуть говорити тверді побутові відходи:
- що може трапитися, якщо я закінчу своє життя на звалищі?...
- мені відомо, що звалища забруднюють воду, повітря, землю...
- чи зможуть Михайлик і Світланка мати чисте довкілля у
майбутньому, якщо...
- вважаю, що люди повинні...
Нагадайте учасникам завдання - придумати та зіграти свої
п'єси, продовжуючи історію, розпочату на занятті. Дайте відповіді
на запитання, якщо вони виникнуть. У всьому іншому групи працюють
самостійно. Відведіть достатньо часу на підготовку.
Нехай кожна група представить свою сценку. Якщо діти будуть
задоволені результатами своєї роботи, запропонуйте її
удосконалити - створити цілісний спектакль з відповідними
костюмами, декораціями тощо. Можна буде згодом виступити перед
молодшими школярами.
Поради вчителеві. Рольова гра-перевтілення заснована на
психологічному механізмі рефлексії і має потужний виховний вплив.
Радимо використати її саме так, як описано, а не перетворювати на
спектакль з багаторазовими репетиціями. Адже головне тут - почуття
учасників, а не відточування акторської майстерності. З виховної
точки зору значно ефективніше допомогти молодшим учням самим
провести цю гру. Лише беручи безпосередню участь у ній, діти
усвідомлюватимуть особисту причетність до проблеми.
У цій грі можуть одночасно брати участь школярі різного віку.
У такому випадку старшокласники, які володіють більшим обсягом
інформації, більш глибокими екологічними знаннями, мимоволі
навчатимуть молодших, менш досвідчених, учасників.Практично-дослідна робота на лоні природи
Тема: Вивчення проблеми забруднення довкілля твердими
побутовими відходами.
Мета:
- дати основні необхідні знання дітям з проблеми
екологобезпечного поводження з побутовими відходами;
- ознайомити дітей з альтернативними методами перероблення
твердих побутових відходів;
- дати дітям можливість порівнювати різні способи вирішення
проблеми побутових відходів;
- виховувати в дітей свідомість і культуру екологобезпечного
поводження з побутовими відходами.
Інформація.
У промислово розвинутих країнах 30% за масою і 50% за об'ємом
побутових відходів припадає на упаковки. Решту становлять харчові
або біологічні відходи (кухонні та садові), папір, картон, скло,
текстиль, дерево, чорні та кольорові метали, небезпечні відходи
тощо.
Різке збільшення обсягів утворення побутових відходів створює
проблему їх складування. На сміттєспалювальних заводах (Київ,
Дніпропетровськ) знешкоджується тільки 0,6% загального обсягу
твердих побутових відходів, що утворюється в Україні.
Завдання:
1. Обстежте місцевість на наявність неорганізованих ("диких")
звалищ твердих побутових відходів.
2. Опишіть їх за планом: орієнтовний розмір ділянки
забруднення; характер забруднюючих речовин; стан рослинності
поблизу цієї ділянки.
3. Сфотографуйте виявлені об'єкти забруднення з метою
використання цього матеріалу в різних пропагандистських
природоохоронних заходах.
4. Нанесіть на карту міста виявлені об'єкти забруднення.
5. За літературними джерелами з'ясуйте:
а) які екологічні проблеми пов'язані з твердими побутовими
відходами;
б) який вплив справляє спалювання твердих побутових відходів
на навколишнє природне середовище, здоров'я людини;
в) що таке рециклінг відходів;
г) які існують нові технології перероблення відходів.
6. Зібраний матеріал оформіть у вигляді стінної газети.
Підготуйте бесіду з молодшими школярами про небажаність спалювання
побутових відходів і шкідливий вплив на здоров'я людей
газоподібних речовин, які утворюються під час спалювання цих
відходів.
7. Розробіть проект ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ.
8. Організуйте зустріч з представниками житлово-комунального
господарства, обговоріть цю проблему і запропонуйте свої проекти
ліквідації сміттєвих звалищ.
9. Розпочніть заняття з веселої простої гри "Я вважаю". Нехай
учні стануть у коло довкола вас. Поясніть, що вони мають уважно
слухати і виконувати ваші прохання. Зауважте, що учні мають бути
відвертими й самокритичними. Зрештою, це лише гра, й ніхто не
засуджуватиме їхніх вчинків. Поспіль, не поспішаючи (аби учні
могли трохи обміркувати твердження і виконати задані дії),
зачитайте твердження. На них мають реагувати ті учні, для яких ці
твердження вірні.
- якщо ви, знайшовши в кишені непотрібний папірець, викидаєте
його на землю, підніміть вгору руку.
- якщо ви та ваша родина повторно використовуєте або здаєте
скляні пляшки, підстрибніть.
- якщо ви віддаєте свій одяг комусь меншому, коли виростаєте
з нього, тупніть ногою.
- якщо у вашій родині не прийнято викидати сухий хліб,
сплесніть у долоні.
- якщо ви використовуєте папір з обох боків перш, ніж
викинути його, посміхніться.
- якщо ваша родина ніколи не компостує харчові відходи,
зробіть крок назад.
- якщо ви добре дбаєте про свій одяг та інші речі, так, що
вони довго слугуватимуть вам, зробіть крок уперед.
- якщо за будь-якої можливості ви використовуєте перероблений
папір, змахніть руками.
- якщо ваша родина надає перевагу паперовим, а не
виготовленим з тканини, серветкам, присядьте й підведіться.
- якщо сніданки до школи ви носите у пластиковому пакеті чи у
спеціальній бутербродниці, а не у паперових пакунках,
підстрибніть.
- якщо вдома ви миєте пластикові пакети, аби їх можна було
використати повторно, тупніть ногою.
- якщо ви розмовляєте з батьками про навколишнє середовище,
сплесніть у долоні. Подякуйте учням за роботу й обговоріть питання:
- чи сподобалась їм вправа?
- чи дізнались вони щось нове про проблему твердих побутових
відходів?
- що нового вони дізнались про себе?
Обговоріть детальніше будь-яке з тверджень, сформулювавши
його так, аби учні поділилися своїми міркуваннями,
спостереженнями, життєвим досвідом. Наприклад: чому у родинах
багатьох з вас не викидають черствий хліб? Хто започаткував в
вашій родині цю традицію? Що ви з ним робите? Хто знає інші
способи використання черствого хліба? Чи вважаєте ви, що цю
традицію варто підтримувати й передавати наступним поколінням?
Поради вчителеві. Запропонована вправа сприяє встановленню
атмосфери приязності, довіри, відвертості, необхідної для
продуктивного педагогічного впливу. Виконання простих фізичних
вправ також стимулює розумову діяльність. Тому використовувати її
можна на будь-якому етапі занять, логічно пов'язуючи з матеріалом,
що вивчається. У запропонованій формі цю вправу можна пропонувати
учням будь-якого віку. Проте в разі потреби її можна представити у
формі тестування. Тоді твердження слід трансформувати так, щоб на
них можна було відповідати "так" або "ні". Наприклад: коли я
виросту зі свого одягу, то віддам його комусь, хто менший за мене.
Зауважте, що результати тестування не оцінюються і можуть бути
оприлюднені лише за бажанням учасників.
10. Закладання дослідів з різними видами відходів.
Заздалегідь окремим групам учасників (по 3-5 осіб) дається
завдання зібрати зразки будь-яких відходів, які утворюються в
родині за день. Це можуть бути скло, папір, одноразовий посуд,
різні харчові відходи тощо.
Зразки принесених на заняття матеріалів складають в
4 синтетичні сітки на зразок тих, в яких часом фасують фрукти в
магазинах. Вміст сіток має бути однаковим. Складається список
вмісту кожної сітки. Списки зберігаються окремо. Вказується число,
місяць початку досліду.
Підготовлені сітки з відходами закопують у землю на глибину
30-50 см на різних ділянках: відкриті сухі галявини (поле, лучні
ділянки), під деревами в лісі, поблизу мурашника чи водойми.
Експеримент розраховано на весь навчальний рік. Підсумки
підводяться наприкінці навчального року.
11. Для виконання цього завдання з допомогою учнів назбирайте
газет і журналів. Доберіть ілюстративний матеріал із зображенням
будинків, кімнат у будинках, рекламу побутових речей.
У короткій вступній бесіді зауважте, що існує багато речей і
предметів, без яких, на відміну від інших, ми просто не можемо
обійтись.
Поділіть клас на групи по 3-5 учнів. Роздайте кожній групі
зібраний ілюстративний матеріал. Нехай кожна група зробить вибірку
і складе список усіх побутових речей, розподіливши їх на три
категорії:
Категорія 1. Необхідні речі.
Категорія 2. Речі, що якимсь чином задовольняють потреби у
комфорті та зручності.
Категорія 3. Зайві речі.
Після виконання завдання обговоріть з учнями питання:
- який список вийшов найдовшим?
- які речі ви віднесли до категорії непотрібних речей і чому?
- чому, на вашу думку, люди купують непотрібні речі?
- чому люди вважають, що ці речі їм потрібні?
- чому інколи важко відмовитися від придбання непотрібних
речей?
- як можна за допомогою різних речей або різного їх
використання впливати на довкілля?
- що можете зробити ви та члени вашої сім'ї, аби критично
підходити до придбання побутових речей?
Приклади того, що можуть відповісти учні, допоможуть
спрямувати обговорення:
У своєму домі:
- користуватися серветками і рушниками з тканини замість
паперових.
- мити та повторно використовувати пластикові ємкості та
упаковки для харчових продуктів.
- старі нейлонові речі після прання й нарізання дрібними
клаптиками можуть слугувати для набивання диванних подушечок,
м'яких іграшок.
- з іншого непридатного для користування одягу після
нарізання смужками можна плести різні килимки.
У найближчому оточенні:
- поширювати інформацію про шкідливість марнотратства, про
проблему твердих побутових відходів.
- допомагати літнім людям доставляти на приймальні пункти
речі для перероблення.
У громадах:
- організовувати й проводити компанії за чистоту.
- видавати "зелені нагороди" місцевим бізнесменам, які так чи
інакше дбають про довкілля.12. Обговоріть з учнями питання:
- що означає "викинути геть"?
- де знаходиться "геть"?
- допоможіть учням з'ясувати сутність різних методів
вирішення проблеми побутових відходів: захоронення, спалювання з
отриманням енергії, компостування, перероблення тощо. Для цього
поділіть учасників на невеликі групи. Нехай кожна група за
літературними джерелами дослідить один зі способів утилізації
твердих побутових відходів, а потім доповість про нього іншим
учасникам. Доповідь доцільно супроводжувати малюнками, схемами.
Така робота не займе багато часу (близько 30 хвилин), але буде
досить ефективною.
- з'ясуйте, як вирішується проблема твердих побутових
відходів у вашому населеному пункті. Якщо на це запитання
відповісти важко, влаштуйте зустріч з представником комунальних
служб, що відповідальні за вирішення проблеми у вашому місті.
Можна також провести екскурсію на сміттєзвалище, полігон, інші
об'єкти поводження з побутовими відходами. В будь-якому випадку,
нехай учні заздалегідь сформулюють запитання, які хотіли б
з'ясувати.
13. Разом з учнями змоделюйте полігон і звалище відходів. Для
цього можна використати прозорі пластикові пляшки з-під напоїв
(1,5 - 2-х літрів). Зріжте верхню частину пляшок.
Насипте на дно першої посудини ґрунт, потім - тверді побутові
відходи, знову - ґрунту, і знову - тверді побутові відходи, поки
ємність не наповниться. Не заповнюйте ємність до самого верху,
залиште 1-2 см до краю. Це буде модель захоронення.
Моделюючи звалище, насипте у посудину ґрунту, а зверху -
тверді побутові відходи, так само залишивши трохи вільного місця
до краю.
Сміття в обох моделях має бути приблизно однаковим за об'ємом
та складом, тобто, до нього мають входити матеріали й речовини,
які розкладаються у природі (харчові відходи, папір, рослинні
рештки) й такі, що в природі практично не розкладаються (скло,
метали, пластик тощо). Записи щодо вмісту обох посудин зберігайте
окремо до кінця досліду.
Час від часу поливайте обидві посудини однаковою кількістю
води. Реєструйте зміни, що відбуваються у кожній посудині
(просідання ґрунту, утворення фільтрату тощо). Не дивуйтесь, якщо
модель відкритого звалища стане джерелом неприємного запаху
внаслідок розкладання харчових відходів. Зауважте, що в іншій
моделі цього не спостерігається.
На завершення досліду з'ясуйте, які матеріали зазнали
найбільш значних змін. Яка з моделей виявилась ефективнішою (у
якій тверді побутові відходи розкладалося краще)?
14. Поясніть учням будову сучасного полігону твердих
побутових відходів. Розповідь супроводжуйте малюванням на дошці
(великому аркуші паперу). Які заходи унеможливлюють забруднення
довкілля у цьому випадку?
Полігон розташовується на підвищенні, значно вище рівня
ґрунтових вод. Дно його ізолюється ущільненим шаром глини або
пластика (20-30 см), на якому знаходиться шар щебеню (15-20 см)
для відведення фільтрату. Один шар твердих побутових відходів
укладається на інший таким чином, щоб утворився пірамідоподібний
насип, з якого вода стікає. Могильник має бути оточений
свердловинами, за допомогою яких здійснюється моніторинг
забруднення ґрунтових вод.
Які переваги такого захоронення? Які недоліки?
15. З'ясуйте з учнями питання:
- що таке тверді побутові відходи? Які компоненти твердих
побутових відходів ви зустріли, прямуючи до школи?
- хто (чи що) стало причиною появи твердих побутових
відходів?
- як можна припинити чи зменшити засмічування території?
Організуйте очищення найближчої прилеглої до школи території
(шкільного подвір'я, парку). Сфотографуйте засмічену територію,
учнів під час роботи, очищену площу. Використайте ці фотографії
для написання звернення до мешканців. Зверніться по допомогу до
засобів масової інформації. Проведіть операцію "Від чистоти душі -
до чистоти подвір'я", "Моя вулиця - частина природи".
Лекція для батьків
Основні завдання сім'ї з виховання екологічної
свідомості та культури дітей з проблеми
екологобезпечного поводження з побутовими відходами
(Рекомендовано для проведення роботи з батьками
у дошкільних закладах, загальноосвітніх школах)
У концепції екологічної освіти України як елементі концепції
гармонійного розвитку держави зазначено, що підготовка громадян з
високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і
культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського
суспільства й природи (не насильство, а гармонійне співіснування з
нею!) повинна стати одним з головних важелів у вирішенні
надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем
рідного краю. Однією з актуальних задач із збереження
навколишнього середовища від забруднення є екологобезпечне
поводження з відходами, проблеми роздільного збирання твердих
побутових відходів. А тому важливе значення у вихованні
підростаючого покоління є сім'я - батьки, де екологічна культура,
свідомість прививаються з молоком матері.
Основні конкретні завдання, на які має орієнтуватися сім'я
вже з молодшого дошкільного віку, це:
- виховання любові, чуйності, доброзичливості до об'єктів
природи;
- виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння
спостерігати й відчувати її красу та гармонію, прагнення до
пізнання природи;
- виховання культури поведінки, відповідальності за свої
вчинки в природі;
- формування здатності й умінь піклуватися про природні
об'єкти та своє здоров'я;
- включення в спільну з дорослими спрямовану екологічну
діяльність.
Виховання дітей повинно відбуватися в процесі бесід, ігрової
діяльності, читання художньої літератури: казок, міфів, легенд,
усної народної творчості; перегляду дитячих кінофільмів,
телепередач (і їх обговоренні) та інше - з урахуванням вікових
потреб та можливостей.
Найбільша ефективність досягається при безпосередньому
перебуванні у природному середовищі. Результат вихованості дітей в
основному залежить від спільних дій сім'ї й дитячих закладів
(дитсадків, загальноосвітніх шкіл), екологічної освіченості
батьків, вихователів, їх невпинного бажання бути екологічно
свідомими і передавати це дітям.
Зупиняючись на найважливішій проблемі сучасних міст та інших
населених пунктів - проблемі поводження з побутовими відходами,
необхідно перш за все визначити, що таке відходи, побутові
відходи, тверді побутові відходи.
Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що
утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого
використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник
позбувається, має намір позбувається, має намір або повинен
позбутися шляхом утилізації чи видалення;
побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і
діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (крім
відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не
використовуються за місцем їх утворення. Побутові відходи
поділяються на тверді, великогабаритні, ремонтні та рідкі;
тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів,
виробів, товарів, продукції, що втратили свої споживчі властивості
для подальшого використання;
великогабаритні відходи - тверді побутові відходи, розміри
яких перевищують 50 х 50 х 50 сантиметрів, що не дають змоги
розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб. метра;
ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів,
виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку,
окремій квартирі, будинку громадського призначення капітальних та
поточних ремонтних робіт, перепланування, переобладнання,
прибудови тощо;
рідкі відходи - побутові відходи, що утворюються у будинку за
відсутності централізованого водопостачання та каналізації і
зберігаються у вигрібних ямах.
Морфологічний склад твердих побутових відходів:
Харчові відходи - 45-61%.
Папір і картон - 8-9%.
Пластик - 7-12%.
Скло - 5-6%.
Чорні метали - 3-4%.
Кольорові метали - 0,06-0,32%.
Деревина - 1-3%.
Текстиль - 4-5%.
Гума - 0,3-0,5%.
Комплексне управління твердих побутових відходів включає в
себе збирання, зберігання, транспортування, перероблення,
утилізацію чи захоронення. На сьогодні більшу частину твердих
побутових відходів у світовій практиці продовжують вивозити на
звалища (полігони). У СНД захороняється приблизно 99% твердих
побутових відходів, у США - 61%, в Європі - 30 - 65%,
в Японії - 21%.
Сьогодні у світі основний напрямок екологобезпечного
поводження з твердими побутовими відходами є перехід від
захоронення і спалювання до комплексного промислового перероблення
твердих побутових відходів з подальшим використанням їх
ресурсоцінних компонентів.
Перероблення компонентів твердих побутових відходів дозволить
здобути вторинну сировину для виробництва значної кількості
товарів, отримавши при цьому значний економічний та екологічний
ефект. Так, 1 кг макулатури замінить 3,5 куб.м деревини, 20 кг
макулатури збереже 1 дерево, перероблення 1 т пластику дає
можливість зберегти 5 т нафти та виготовити дешеві будівельні
матеріали, перероблення 1 т металобрухту на 86% зменшить
забруднення води, на 97% зменшить об'єм відходів, які утворює
металургійна промисловість і т.д.
Екологічна культура, вихованість населення, починаючи з
дитячого віку, містить у собі розуміння необхідності впровадження
роздільного збирання твердих побутових відходів. Адже вирішення
проблеми побутових відходів на світовому, державному, обласному,
місцевому рівні починається із свідомості, культури членів сім'ї,
жителів будинку, мікрорайону, міста чи іншого населеного пункту,
держави в цілому. У закордонних країнах збирання окремих
компонентів твердих побутових відходів здійснюється шляхом як
роздільного збирання твердих побутових відходів за місцем їх
утворення (окремо збираються папір, скло, пластик, харчові
відходи, метали), так і сортування загально зібраних твердих
побутових відходів на спеціалізованих підприємствах. Роздільне
збирання здійснюється шляхом розміщення у дворах житлової
забудови, а також на вулицях населених пунктів різнокольорових
контейнерів, куди мешканці можуть виносити окремі компоненти
твердих побутових відходів. Чи готові ми з вами до їх
використання? Чи розуміємо значення такого сортування? А чи все
потрібно викидати? Може, щось знадобиться в господарстві?
Не далекий той час, коли майбутнє буде в руках наших дітей: і
від того, які цінності вони будуть сповідати, залежить їх особисте
життя і майбутнє нашої країни. Ось чому так важливо сьогодні
допомогти підростаючому поколінню засвоїти нову систему цінностей
у взаємодії з природою, протиставляючи її з суспільною нині
психологією споживання, прагматизму, егоїзму.
Тільки з допомогою сім'ї, через наступність і безперервність
екологічної освіти і виховання в дошкільних закладах та
загальноосвітніх школах наші діти - майбутні жителі нашої молодої
держави - будуть готові до розв'язання глобальних проблем
сьогодення - збереження навколишнього середовища від його
забруднення, а, значить, здоров'я суспільства в цілому.
Анкета для батьків
Тема: "Робота з батьками з виховання екологобезпечного
поводження з побутовими відходами"
Велику роль в формуванні світогляду учнів та бережливого їх
ставлення до навколишньої природи відіграє не тільки навчальний
заклад, а й сім'я, батьки.
На батьківських зборах можна провести анкетування батьків з
виявлення їхнього ставлення до проблеми поводження з побутовими
відходами, обізнаності в цьому питанні, вихованню їхньої дитини
щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища. Шляхом
бесід з батьками і учнями класних керівників, вихователів,
адміністрації навчального закладу може підштовхнути батьків на
роздуми: "Чи правильно виховують вони свою дитину? Чи обізнані
самі в питанні? Як поводяться самі з побутовими відходами?"
Основна мета - це сформувати світогляд дітей та дорослих за
цією темою, задовольнити потреби суспільства в розвитку виховання
в учнів бережливого, не споживацького ставлення до навколишнього
середовища без порушення принципу єдності сім'ї та школи.
Примірні питання анкети для батьків
------------------------------------------------------------------
| N | Назва питання |Так | Ні |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|1. |Чи згодні ви, що до твердих побутових відходів | | |
| |відносяться: | | |
| |- харчові відходи; | | |
| |- паперові відходи; | | |
| |- картон; | | |
| |- пластмаса; | | |
| |- скло; | | |
| |- відходи деревини та листя дерев; | | |
| |- металобрухт; | | |
| |- шлаки; | | |
| |- попіл; | | |
| |- шлам. | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|2. |Чи відомо вам, як переробляють: | | |
| |- харчові відходи; | | |
| |- паперові відходи; | | |
| |- картон; | | |
| |- пластмасу; | | |
| |- скло; | | |
| |- відходи деревини; | | |
| |- листя дерев; | | |
| |- металобрухт; | | |
| |- шлаки; | | |
| |- попіл; | | |
| |- шлам. | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|3. |Чи порушувалась тема поводження з побутовими | | |
| |відходами у вашій сім'ї? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|4. |Чи розмовляли ви про це з своїми дітьми? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|5. |Чи доводилося вам бачити стихійні звалища твердих | | |
| |побутових відходів? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|6. |Чи викидали ви тверді побутові відходи хоч раз на | | |
| |стихійні сміттєзвалища? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|7. |Чи вивозять на підприємстві, де ви працюєте, | | |
| |тверді побутові відходи на стихійні | | |
| |сміттєзвалища? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|8. |Чи дозволяєте ви своїй дитині викидати папірці на | | |
| |вулиці, навіть коли там насмічено? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|9. |Чи робите ви своїй дитині зауваження, коли вона | | |
| |викинула на вулиці обгортку, трамвайний білетик? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|10.|Чи робите ви зауваження чужим дітям, коли вони | | |
| |викидають тверді побутові відходи на вулиці? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|11.|Чи спалюєте ви листя дерев на вулиці? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|12.|Чи спалюєте ви тверді побутові відходи на місці | | |
| |відпочинку? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|13.|Чи відомо вам, скільки років повинно пройти, щоб | | |
| |перегнили: | | |
| |- кинутий папір; | | |
| |- консервна банка; | | |
| |- поліетиленовий пакет; | | |
| |- скло. | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|14.|Чи пов'язуєте ви засмічення скверів, лісів з | | |
| |зміною стану ґрунту? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|15.|Чи викидали ви з машини, потягу обгортку з-під | | |
| |морозива, порожню пляшку? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|16.|Чи достатня кількість контейнерів у вашому | | |
| |населеному пункті? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|17.|Чи розпалювали ви вогнище в лісі, біля річки, | | |
| |будь-де? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|18.|Як ви вважаєте, хто винен у виникненні стихійних | | |
| |звалищ у місцях відпочинку? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|19.|Чи знаєте ви, що плата за вивезення твердих | | |
| |побутових відходів входить до квартплати? | | |
------------------------------------------------------------------
Анкета для дітей
Тема: "Про утилізацію твердих побутових
відходів та їх роздільне збирання"
Примірні питання анкети для дітей
------------------------------------------------------------------
| N | Назва питання |Так | Ні |
|п/п| | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|1. |Чи чув ти що-небудь про екологічно безпечне | | |
| |поводження з побутовими відходами? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|2. |Чи допомагаєш ти дорослим виносити тверді побутові| | |
| |відходи? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|3. |Чи викидаєш ти на вулиці обгортки з-під морозива, | | |
| |жувальної гумки, квитки? Чи можна це робити? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|4. |Чи говорять на цю тему з тобою: | | |
| |- батьки; | | |
| |- вчителі; | | |
| |- друзі; | | |
| |- однокласники? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|5. |Чи бачив ти стихійні звалища біля водойм, у місцях| | |
| |відпочинку, на вулицях? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|6. |Чи доводилось тобі бачити, що двірники згрібали | | |
| |листя під деревами та спалювали? Чи можна це | | |
| |робити? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|7. |Чи зупиниш ти того, хто засмічує оточуючу | | |
| |територію? | | |
|---+--------------------------------------------------+----+----|
|8. |Чи знаєте ви, що можна зробити з тих предметів, | | |
| |які викидають на звалище? | | |
------------------------------------------------------------------
Проаналізувати дані анкет в % відношенні серед батьків та
дітей і виявити відношення дітей та батьків до цієї проблеми.
Провести бесіду та повторне анкетування в кінці навчального
року.
Це необхідно знати:
Як запобігти утворенню твердих побутових відходів?
- не купувати продукти з надмірною кількістю упаковки;
- використовувати повторно матеріали для упакування, якщо це
можливо;
- купувати товари без упаковки, наприклад, фрукти, овочі;
- використовувати зворотну систему там, де це можливо;
- купувати товари в упаковці, зробленій із вторинної
сировини;
- використовувати для перенесення продуктів господарські
сумки, валізи або корзини;
- для упаковки сніданків та обідів використовувати тару, яка
знадобиться для повторного використання.
Пам'ятайте!
Папір, кинутий вами, буде лежати і не розкладеться - 2 роки.
Консервна банка - 20 років.
Поліетиленовий пакет - 200 років.
Скло - 1000 років.
Сліди лісових пожеж зберігаються 50 років.
Місце, де було розведене багаття, не заросте травою
7-10 років
Додаток 5
до Методичних рекомендацій
із формування громадської
думки щодо екологобезпечного
поводження з побутовими
відходами
Приклад лекцій щодо екологобезпечного поводження
з побутовими відходами до екологічних програм
вищих навчальних закладах (на прикладі м. Харкова)
Наведений цикл лекцій розроблений як доповнення до екологічних програм вищих навчальних закладів різного профілю. Цей документ містить у собі добірку матеріалів щодо сучасного стану санітарного очищення населених пунктів в Україні, і зокрема в м. Харкові, а також нові досягнення у сфері поводження з твердими побутовими відходами у розвинутих країнах.
Розглянуті сучасні методи поводження з твердими побутовими відходами, в т.ч. різні системи збирання, транспортування, перероблення, утилізації, захоронення та можливість їх впровадження в м. Харкові.
Особливу увагу приділено екологічним аспектам поводження з твердими побутовими відходами.
Ці лекції призначені для студентів будь-якої форми навчання гуманітарних та технічних ВУЗів та можуть бути використані зокрема в рамках курсу "Основи екології", а також для факультативного навчання студентів різних спеціальностей.
Мета лекцій - навчання молоді екологобезпечному поводженню з побутовими відходами, а також знайомство з сучасними методами збирання, перевезення, перероблення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів.
Визначення основних термінів
Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. Побутові відходи поділяються на тверді, великогабаритні, ремонтні та рідкі;
тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;
великогабаритні відходи - тверді відходи, розміри яких перевищують 50 х 50 х 50 сантиметрів, що не дає змоги розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб. метра;
ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення капітальних та поточного ремонту, перепланування, переобладнання, прибудови тощо;
рідкі відходи - побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах;
поводження з побутовими відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню побутових відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;
збирання побутових відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням побутових відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи збирання за окремими компонентами з метою їх подальшої утилізації;
зберігання побутових відходів - тимчасове розміщення побутових відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації);
перероблення побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації;
перевезення побутових відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів перероблення, утилізації чи видалення;
утилізація побутових відходів - використання побутових відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;
видалення побутових відходів - здійснення операцій з побутовими відходами, що не призводять до їх утилізації, згідно з переліком, який визначається законодавчими актами;
знешкодження побутових відходів - зменшення чи усунення небезпечності побутових відходів шляхом механічної, фізико-хімічної, термічної чи біологічної перероблення;
захоронення побутових відходів - остаточне розміщення побутових відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на довкілля та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;
спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (полігони, комплекси, споруди тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на вивезення побутових відходів чи здійснення інших операцій з побутовими відходами.
Лекція 1. Сучасний стан санітарної очистки
в м. Харкові
У житловому фонді міста Харкова і населених пунктах Харківської області кожного року утворюється близько 2,3 млн.куб.м твердих побутових відходів, в т.ч. у Харкові - 1,65-1,8 млн.куб.м, в області - 500-550 куб.м.
Щорічно у кожного мешканця міста утворюється 200-300 кг твердих побутових відходів. Крім того, постійно зростає об'єм твердих побутових відходів за рахунок збільшення обсягів тари та упакування. В м. Харкові у одного мешканця утворюється 0,77 куб.м/рік твердих побутових відходів, тобто практично кожний мешканець міста "виробляє" 1 дворовий контейнер відходів на рік.
Комплексне управління твердими побутовими відходами включає організацію збирання, транспортування, видалення, перероблення, знешкодження, утилізації та захоронення побутових відходів.
Першочерговим завданням у сфері поводження з відходами є організація їх збирання та вивезення. У разі несвоєчасного вивезення накопичені твердих побутових відходів можуть призвести до серйозного забруднення міст.
Самою важкою проблемою нині залишається значне накопичення твердих побутових відходів у дворах і мікрорайонах, що подекуди перетворило їх у суцільне звалище твердих побутові відходів, яке не вивозиться протягом кількох днів, гниє, спричиняючи виникнення інфекційних захворювань.
Основні причини цієї ситуації полягають у незадовільному стані контейнерного господарства, порушенні режиму вивезення твердих побутових відходів внаслідок постійного дефіциту пального, невідпрацьованої системи розрахунків, виходу з ладу сміттєвозів через недосконалість механізму завантаження та поганого стану під'їзних шляхів до робочих карт звалища, а також високого рівня амортизації сміттєвозів.
В м. Харкові та Харківській області тверді побутові відходи вивозяться сміттєвозами КО-413 та КО-415, які виробляються вітчизняними заводами комунального машинобудування. Завантаження твердих побутових відходів у ці сміттєвози провадиться за допомогою маніпулятора, яким захоплюють, підіймають, перекидають, струшують та встановлюють контейнер на місце. При цьому під час розвантаження контейнерів через поверх машини відходи розсипаються, забруднюючи прилеглу територію та спричиняючи необхідність додаткового прибирання контейнерних майданчиків, що не завжди провадять водії сміттєвозів. У свою чергу двірники з метою економії коштів, трамбують тверді побутові відходи у контейнері таким чином, що його маса стає вдвічі-втричі більше, ніж та, на яку розраховано вантажопідйомність маніпуляторів машини. Розвантажуючи такий контейнер, маніпулятор сміттєвоза виходить з ладу, і сміттєвоз вже непридатний для подальшої роботи, а його ремонт коштує дорого.
Окрім того, для збирання та тимчасового зберігання твердих побутових відходів використовуються важкі металеві контейнери, внаслідок неакуратності водіїв сміттєвозів та недосконалого механізму розвантаження контейнери часто деформуються, ламаються, що ускладнює їх подальшу експлуатацію. До того ж контейнери випускаються без кришок, що призводить до попадання в них атмосферних опадів, що значно підвищує вологість твердих побутових відходів, інтенсифікує процеси їх загнивання, в зв'язку з чим ускладнюється його транспортування та стає практично неможливою подальше перероблення твердих побутових відходів. При цьому у разі несвоєчасного вивезення твердих побутових відходів контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, комах й, відповідно, небезпечним джерелом різних інфекцій. Рідина, що утворюється під час загнивання твердих побутових відходів, забруднена та токсична, із розламаних контейнерів попадає на зелені насадження, дитячі майданчики, інші місця загального користування мешканців, отруюючи довкілля.
Щороку у м. Харкові утворюється біля 350 тисяч тонн твердих побутових відходів, до того ж 300 тисяч тонн - у населення, а 50 тисяч тонн у комерційних закладів (кафе, ресторани, магазини тощо) та промпідприємств.
На разі в Харкові має місце несанкціоноване складування твердих побутових відходів на стихійних звалищах, де відсутній навіть мінімальний контроль складу відходів, що не виключає можливості складування на них медичних, токсичних та радіаційних відходів, а також можливості створення скотомогильників; все це обумовлює можливість появи різних хвороботворних бактерій та вірусів, розмноження гризунів тощо.
Нині проблеми поводження з твердими побутовими відходами можуть бути вирішені шляхом:
- зменшення кількості твердих побутових відходів, що утворюється,
- впровадження у місті нових високоефективних та екологічно безпечних технологій перероблення твердих побутових відходів.
Лекція 2. Склад твердих побутових відходів
(на прикладі м. Харкова)
Розгляд всього комплексу проблем екологічно безпечного поводження з побутовими відходами у першу чергу ставить питання про їх склад і властивості. Якщо для рішення питання збирання і транспортування твердих побутових відходів досить інформації про їхню вологість і щільність, то під час вибору методу і технології знешкодження і наступної утилізації, а також вирішення питання вилучення і перероблення ресурсоцінних компонентів необхідно одержати інформацію про морфологічний склад твердих побутових відходів.
Результатом дослідження морфологічного складу є виявлення тієї частини потоків відходів, яку можна переорієнтувати з полігонів на перероблення. Вимірювання морфологічного складу твердих побутових відходів, що утворюються у м. Харкові, здійснювали за декількома джерелами: на місцях первинного утворення відходів - у родинах, на місцях їхнього тимчасового зберігання - у контейнерах; і на місцях їхнього приймання на захоронення - у сміттєвозах, що доставляють тверді побутові відходи на полігони.
Як правило, у складі твердих побутових відходів, що утворюються в житловій забудові, відзначаються сезонні коливання, викликані розходженнями в споживанні харчових продуктів (літнє й осіннє - перевага залишків фруктів і овочів, тари від прохолодних напоїв; зимове - фасованої продукції), у термінах переважного утворення відходів ремонту і будівництва, обрізів гілок дерев, осіннього опаду листя тощо.
З метою з'ясування відмінностей у складі твердих побутових відходів м. Харкова, що утворюються в зимовий період, від складу відходів літнього періоду робота з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів проводилася у два етапи: взимку і влітку.
Як показало розсортовування твердих побутових відходів в квартирних сміттєзбірниках, більше ніж половину домашніх відходів у середньому складають харчові відходи (53%-76%), значна частка макулатури (6%-10%), легкий пластик складає 4,4%-10%, скло - близько 8% (за масою, хоча займає невеликий обсяг).
Морфологічний склад твердих побутових відходів в контейнерах житлової забудови також визначали двічі - влітку й узимку. Розсортовуванню піддавалися тверді побутові відходи, що зберігаються у контейнерах об'ємом 0,75 куб.м, що встановлені у дворах житлових будинків. Як видно з результатів дослідження, морфологічний склад твердих побутових відходів, що зберігалися не менше доби в контейнерах, помітно відрізняється від знов зібраних (у квартирах). З'являється значний (більше ніж половина від ваги контейнера) залишок, що не піддається розсортовуванню. Це гниючі харчові відходи, вуличний змет, пісок, папір, що розмокнув. За рахунок цього майже вдвічі зменшується відсотковий вміст харчових відходів, падає вміст паперу, проте майже не змінюється вміст пластмас, які легко видаляються навіть з намоклих і гниючих твердих побутових відходів. Влітку з'являється в помітній кількості такий компонент як дерево (в основному зрізані гілки дерев, зламані меблі), у контейнери попадає значна кількість штукатурки, бою цегли, цементу, інших будматеріалів, що раніше не спостерігалися у квартирних сміттєзбірниках. Це можна пояснити періодом ремонтів і будівництв (хоча мешканці відмінно знають, що ремонтні побутові відходи підлягають збиранню та перевезенню спеціальними машинами, однак, у порушення правил користування контейнерами, завантажують їх ними).
Відзначено деякі відмінності в складі відходів зимового періоду в порівнянні з твердими побутовими відходами теплого періоду року: збільшення кількості пакувальних матеріалів (пластику, скла), що підтверджує відносний зріст масового споживання фасованої продукції в зимовий період замість свіжих овочів і фруктів. Відзначається деяке зменшення вмісту деревини (зима - мінімум ремонтних робіт) і текстилю (дрантя). Залишок, що не піддається розсортовуванню, не тільки збільшується кількісно, але і змінюється якісно - він являє собою, в основному, мокрі шматки з льодом або кашкоподібний бруд, що пояснюється влученням снігу і дощу у відкриті контейнери. Запобігти намоканню й обваженню твердих побутових відходів може використання контейнерів європейського типу - із кришками.
Під час порівняння складу твердих побутових відходів з контейнерів, встановлених біля будинків різного рівня благоустрою, відзначається, що кількість харчових відходів у будинках приватного сектора набагато менше, ніж у багатоповерхівках (так само, як і зміст пальних матеріалів, макулатури, пластику, деревини), що, можливо, зв'язано з наявністю грубного опалення і домашніх тварин. Крім того, у приватному секторі в зимовий період найвищий відсоток залишку, що не піддається розсортовуванню.
У контейнери підприємств, установ, організацій попадають усі відходи, що утворяться на них (у т.ч. - і відходи їх "виробництва" - торгівлі, готування їжі, надання послуг, лікування пацієнтів і ін.), тому склад твердих побутових відходів в контейнерах цих об'єктів відрізняється від такого для житлової забудови.
Як показали результати дослідження, склад твердих побутових відходів цих об'єктів значно відрізняється не тільки між різними типами підприємств, але й усередині одного типу (наприклад - лікарні і поліклініки, школи і ВУЗи тощо). Отримані дані можуть бути використані під час підготовки пропозицій про організацію роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів на конкретних підприємствах. В усіх випадках тверді побутові відходи в контейнерах вміщують хоча б мінімальну кількість харчових відходів (у загальному від 0,15% до 45%), що створює умови для його загнивання і перешкоджає вилученню ресурсоцінних компонентів з вже зібраних у контейнери відходів. Максимальна кількість харчових відходів та іншої біомаси відзначається в твердих побутових відходах дитячих садків, шкіл, ВУЗів, а також підприємств харчування і видовищних закладів, де працюють буфети.
Цю біомасу варто відокремити в першу чергу, організувавши її збирання в окремі контейнери і перероблення (наприклад, у компости). Це дасть можливість одержати сухі відходи, що не загнивають у контейнерах та придатні для подальшого розсортовування.
Розсортовування твердих побутових відходів, що привозять на полігони сміттєвози, мало свої особливості. Тверді побутові відходи з контейнерів житлової забудови і підприємств перевантажуються в сміттєвози, перетерплюючи багаторазові операції ущільнення ("трамбування") рухливою плитою кузова. При цьому, у 1,5-2 рази підвищується щільність відходів, відбувається їхнє усереднення, більш рівномірний розподіл вологи по всьому об'єму твердих побутових відходів в машині. Вивантажені з сміттєвоза на полігоні відходи найчастіше являють собою вологу масу, просочену продуктами гниття, бактеріально забруднену, з якої важко виділити відносно "чисті" компоненти.
Оскільки полігон твердих побутових відходів є кінцевою крапкою технологічного ланцюга, куди попадають відходи після їхнього збирання, тимчасового зберігання, перевантаження і перевезення, було виконано розсортовування відходів, що вивантажуються з сміттєвозів, з максимальним ступенем усереднення, що дозволило визначити можливість вилучення ресурсоцінних компонентів із твердих побутових відходів, що надходять на полігон.
Морфологічний склад твердих побутових відходів на полігоні значно відрізняється як від морфологічного складу відходів, що збираються безпосередньо в родинах, так і від складу твердих побутових відходів в контейнерах. Основна чітко відмічувана відмінність - це високий зміст залишку, що не піддається розсортовуванню, який доходить до 80%. Це пояснюється тим, що стан твердих побутових відходів, що надходять на полігон, не дозволяє з достатньою повнотою вилучати з нього окремі компоненти: папір і картон промокають, розкисають, розриваються на дрібні обривки; харчові відходи загнивають, розкладаються, та майже не піддаються ідентифікації; плівки, кульки й інші залишки пластику, так само, як інші складові твердих побутових відходів, подрібнюються, розриваються, запресовуються, сильно забруднюються желеподібною гнилизною; вилученню та відносному "очищенню" піддаються тільки найбільш великі фрагменти.
Таким чином, визначення морфологічного складу твердих побутових відходів на полігонах показало, що проводити вилучення ресурсоцінних компонентів із твердих побутових відходів, що пройшли ущільнення і перевезення в машині, набагато менш доцільно, ніж під час розсортовування на більш ранніх стадіях технологічного ланцюга. Крім неефективних перевезень на далекі відстані (до полігона і назад) частини твердих побутових відходів, що може бути вилученою, значно знижується відсоток відсортованих компонентів і ускладнюється їхнє очищення для подальшого використання як вторинної сировини.
Слід зазначити різке підвищення бактеріального забруднення твердих побутових відходів до моменту надходження на полігон у порівнянні з квартирними відходами (у ряді випадків вивезення твердих побутових відходів здійснюється 1-2 рази на тиждень, що подовжує термін його перебування в контейнерах і сприяє росту патогенної мікрофлори). Тому розсортовування на полігонах небезпечне за умовами праці працюючих.
Результати проведеного експерименту ще раз підтверджують, що вилучення ресурсоцінних компонентів із твердих побутових відходів валового збирання варто робити до їхнього перевезення на полігон.
Усе вищесказане приводить до висновку про те, що найбільш ефективним способом відведення частини потоку твердих побутових відходів від полігонів і переадресування їх на підприємства перероблення вторинних ресурсів є роздільне збирання ресурсоцінних компонентів на місцях їхнього утворення. Такий спосіб, хоча і більш складний у плані організаційних заходів і, головним чином - у плані виховання населення, однак має ряд незаперечних економічних, екологічних і гігієнічних переваг.
Лекція 3. Збирання побутових відходів
Сьогодні у світовій та вітчизняній практиці найбільше розповсюдження мають валова (унітарна) та роздільна системи збирання твердих побутових відходів:
- валова, коли усі тверді побутові відходи збирають у один сміттєзбірник;
- роздільна, коли окремі складові твердих побутових відходів збирають у різні сміттєзбірники.
Для населених пунктів України, в т.ч. для нашого міста, найбільш характерною є валова система. Часткова роздільна система мала місце декілька років тому, і головним її завданням було вилучення зі складу твердих побутових відходів харчових відходів.
Організація збирання твердих побутових відходів за валовою системою не передбачає спеціальної підготовки та навчання населення, є досить простою і не потребує додаткових збірників для компонентів твердих побутових відходів.
Проте обсяг твердих побутових відходів, що утворюється, потребує значних територій для захоронення, які вилучаються з сільськогосподарського обороту. Під час збирання твердих побутових відходів за унітарною системою втрачається велика кількість вторинної сировини. Вказані недоліки унітарної системи збирання твердих побутових відходів, а також виснаження родовищ корисних копалин і підвищення вартості їх добування зумовлюють необхідність впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів.
Досвід розвинених країн світу свідчить, що впровадження роздільної системи збирання твердих побутових відходів дозволяє у 4-5 разів зменшити його обсяг, який надходить на знешкодження. Із загальної кількості твердих побутових відходів, що утворюється у житловій забудові, 1-3% складають чорні та кольорові метали, 4-10% - полімери, 20-25% - макулатура, 25-40% - харчові відходи.
Вилучення та перероблення цих матеріалів дозволить заощадити первинну сировину, природні ресурси та одержати додаткові види товарів широкого вжитку. Зокрема, 1 т макулатури замінює 3,5 куб.м ділової деревини; використання 1 т полімерних відходів дає можливість заощадити 5 т нафти та виготовити дешеві будівельні матеріали; перероблення 1 т металобрухту на 86% зменшує забруднення атмосфери в порівнянні з металургійним циклом перероблення руди, на 76% - забруднення води, на 97% зменшує обсяг відходів у металургійному виробництві тощо.
У країнах світу роздільне збирання твердих побутових відходів здійснюється шляхом розміщення у дворах житлової забудови, а також на вулицях населених пунктів різнокольорових контейнерів, куди мешканці виносять окремі компоненти твердих побутових відходів. За цим зразком планується на майбутнє впровадження системи роздільного збирання окремих компонентів твердих побутових відходів у Харкові. При чому, у малоповерховій забудові та п'ятиповерхових будинках роздільне збирання твердих побутових відходів може провадитись шляхом реконструкції існуючих або будівництва нових стаціонарних сміттєзбірників та їх обладнання для роздільного збирання й тимчасового зберігання окремих компонентів твердих побутових відходів. У багатоповерховій забудові роздільне збирання компонентів твердих побутових відходів може здійснюватися у контейнери, що розташовані на спеціальній площадці біля будинку. Для збирання окремих компонентів твердих побутових відходів необхідно використовувати контейнери контрастних кольорів з написами або малюнками, які б привертали увагу населення та пояснювали, який компонент твердих побутових відходів треба в них складати; при цьому треба дбати про те, щоб для усього населеного пункту колір контейнера для кожного компонента твердих побутових відходів був однаковим, типовим, наприклад, зелений - для паперу, червоний - для пластмасових відходів тощо. На контейнері слід проставляти назву або шифр організації, у власності якої він знаходиться.
Тут слід окремо зупинитися на питанні про стан сміттєпроводів у багатоповерховій забудові, які останнім часом, в зв'язку з нестачею коштів у житлових організацій (що, в свою чергу пов'язано з неплатежами населення за обслуговування будинків та прибудинкових територій), практично не ремонтуються, розламані завантажувальні клапани, тому тверді побутові відходи розсипаються на всіх поверхах будинків, сміттєкамери не миються та не дезінфікуються, відсутні візки для перевезення відходів до сміттєвозів або контейнерів, у разі несвоєчасного збирання та перевезення відходів у стволі сміттєпроводу накопичується велика кількість твердих побутових відходів, яка досягає іноді найвищих поверхів. Це призводить до постійної присутності у під'їздах будинків стійких неприємних запахів, розповсюдження гризунів та комах.
Тому першим кроком для впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів у багатоповерховій забудові має стати закриття сміттєпроводів з вивантаженням твердих побутових відходів населенням безпосередньо у контейнери, розташовані біля під'їздів будинків.
Крім того, роздільне збирання різних компонентів побутових відходів може здійснюватися за мобільною системою спеціально обладнаним автотранспортом (причеп, автофургон тощо) за певним графіком та маршрутом руху. При цьому велике значення має своєчасна інформація населення про види компонентів твердих побутових відходів, що будуть прийматися та час роботи такого пересувного приймального пункту.
Перехід від валової до роздільної системи збирання твердих побутових відходів передбачається здійснювати поступово, провадити апробацію системи спочатку в окремих мікрорайонах міста або навіть в окремих будинках районів, з метою визначення та аналізу недоліків та переваг, які будуть виявлені під час проведення експериментів.
На підставі одержаного досвіду можна буде розповсюджувати систему роздільного збирання твердих побутових відходів в усьому місті.
Найбільшу кількість в загальному обсязі твердих побутових відходів складають харчові відходи. Свого часу у житловій забудові міста було широко розповсюджено збирання харчових відходів від населення, механізм якого був чітко налагоджений. Проте, обраний напрям утилізації харчових відходів - використання на корм скоту - виявився помилковим, оскільки при цьому була необхідною ретельна очистка та знезараження зібраних харчових відходів, що зробило у результаті цю технологію збитковою та спричинило відмову від роздільного збирання харчових відходів.
Сьогодні було б доцільно повернутися до практики роздільного збирання харчових відходів, змінивши напрям їх утилізації, тобто використовувати їх для виробництва компостів. Виділення харчових відходів із загального обсягу твердих побутових відходів сприяло б одержанню практично сухої решти відходів, що дозволило б організувати в місті підприємство з механізованого або навіть ручного сортування твердих побутових відходів, паралельно з ділянкою компостування харчових або інших органічних відходів. В цьому випадку скорочується кількість контейнерів для збирання окремих компонентів твердих побутових відходів, можуть бути використані тільки два типи контейнерів - для харчових відходів та для залишків твердих побутових відходів, а невелика кількість - для скла, паперу, пластмаси тощо. Збирання харчових відходів має провадитися у контейнери з кришками, що закриваються, можливо - пластикові контейнери, в ці контейнери також можна збирати опале листя, обріз дерев та інші органічні відходи.
Для поширення системи роздільного збирання твердих побутових відходів планується провадити за допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, наглядної агітації, преси) постійну роботу з населенням, пояснюючи необхідність для народного господарства України роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів. До цього повинні бути залучені й робітники житлово-експлуатаційних організацій.
Слід відмітити, що найбільших успіхів у впровадженні роздільного збирання твердих побутових відходів досягла Німеччина, де працює сьогодні так звана "Дуальна система". Ця система дозволила створити 320 сортувальних пунктів та 17 тис. додаткових робочих місць, щорічно тут збирається та перероблюється 5 млн.т відходів, в т.ч. тари та упаковки. При цьому загальна кількість твердих побутових відходів за рахунок перероблення скоротилася на 25%. Прості розрахунки показують, що якщо скоротити кількість твердих побутових відходів, що надходить на звалище хоча б на 5-10%, можливо подовжити строк його експлуатації ще на 3-5 років, які дадуть можливість налагодити перероблення відходів і ще зменшити обсяги надходження твердих побутових відходів на звалище.
Слід зауважити, що початок впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів у Німеччині 30 років тому співпав з його починанням у колишньому Радянському Союзі. Проте німці, поступово привчаючи населення, стимулюючи тих, хто роздільно збирає тверді побутові відходи, та вводячи відповідні системи штрафних санкцій для порушників, вкладаючи спочатку навіть невеликі кошти для придбання нових та заміни пошкоджених контейнерів, досягли високих результатів, на відміну від нас, що поступилися, кинули роздільне збирання та навчання населення вже після якихось невеликих труднощів. Тепер проблеми збирання та перероблення твердих побутових відходів у нашій країні настільки загострилася, що знов різко повстала необхідність повернутися до "старих" "нових" технологій, проте на це в нас вже мабуть не має й 3 років, не говорячи вже про тридцять.
Далі ми розглянемо існуючі в світовій практиці різні методи перероблення та утилізації твердих побутових відходів та їх окремих компонентів.
Комплексна схема збирання та перероблення твердих побутових відходів: роздільне збирання окремих компонентів твердих побутових відходів безпосередньо у місцях їх утворення (населенням в окремі контейнери) та збирання і перевезення твердих побутових відходів валового збирання на сортування. Окремі компоненти твердих побутових відходів, одержані під час роздільного збирання або вилучення із твердих побутових відходів валового збирання, після пакування на пресах можуть бути відправлені на підприємства-переробники.
Методи перероблення та утилізації твердих побутових відходів і вилучених з них компонентів можуть бути різними. Перероблення твердих побутових відходів у розвинутих країнах світу є великою галуззю економіки, де зайняті тисячі фірм та використовуються десятки різних технологій.
Наприклад, у Відні (Австрія) та Саарбрюкені (Німеччина) реалізовано енергетичний напрям - спалювання відходів у спеціальних котлоагрегатах ТЕЦ з виробництвом теплової та електричної енергії. Проте при цьому значна кількість капітальних вкладень йде на влаштування найскладнішої системи очистки димових газів з метою доведення їх до вимог європейського законодавства.
Лекція 4. Перевезення побутових відходів
За вимогами санітарних правил, тверді побутові відходи у теплу пору року необхідно вивозити щодобово, а у холодний період (при температурі - 5 град.C і нижче) - не рідше одного разу на три доби.
Тверді побутові відходи, зібрані за унітарною або роздільною системами, вивозяться за планово-регулярною або заявочною системами спеціалізованими автотранспортними підприємствами незалежно від форм власності або відомчим автотранспортом, з транспортуванням твердих побутових відходів на об'єкти поводження з відходами.
Планово-регулярна система передбачає регулярне перевезення твердих побутових відходів з території обслуговування на договірних засадах без спеціальних замовлень з встановленою періодичністю, за чітким маршрутним графіком, з закріпленням сміттєвозів за певним районом обслуговування.
У разі застосування заявочної системи житлова організація або власник житла звертається до послуг комунального автотранспортного підприємства кожного разу, коли в них накопичується певна кількість незапланованих договором твердих побутових відходів. При цьому розрахунки за вивезення твердих побутових відходів провадяться одноразово, в цілому за перевезений обсяг твердих побутових відходів.
За заявочною системою можуть збиратися та перевозитися великогабаритні побутові відходи, ремонтні побутові відходи та вуличний змет.
Усі розвинені країни світу використовують для збирання твердих побутових відходів спеціальні універсальні сміттєвози, завантаження відходів в які відбувається з контейнерів різної місткості (від 60 л до 1100 л). При цьому на відміну від вітчизняних сміттєвозів, коли тверді побутові відходи під час завантаження через поверх машини розсипаються, забруднюючи прилеглу територію та спричиняючи необхідність повторного прибирання контейнерних майданчиків, сміттєвози імпортних фірм забезпечують чисте акуратне завантаження твердих побутових відходів.
Для забезпечення якісного збирання та вивезення твердих побутових відходів пропонується використовувати у комплекті імпортні машини з заднім універсальним механізмом завантаження (тобто таким, що дозволяє вивантажувати побутові відходи з контейнерів будь-якої місткості від 60 л до 1100 л). При цьому не обов'язкове придбання нових машин, вартість яких значна, можливо придбання уживаних та таких, що пройшли передпродажну підготовку сміттєвозів: практика використання таких машин в мм. Києві, Одесі, Тернополі, Каунасі та ін. свідчить про надійну та ефективну роботу таких сміттєвозів, особливо в порівнянні з вітчизняними, навіть новими.
В останні роки у світовій практиці спостерігається тенденція заміни прямого перевезення твердих побутових відходів двоетапним з використанням сміттєперевантажувальних станцій. Ця технологія особливо активно впроваджується у великих містах, де полігони твердих побутових відходів розташовані на значній відстані від міста.
Двоетапна система містить у собі такі технологічні процеси:
- збір твердих побутових відходів у місцях утворення;
- перевезення твердих побутових відходів що збирають сміттєвозами на сміттєперевантажувальну станцію (МПС);
- перевантаження у великовантажні транспортні засоби;
- перевезення твердих побутових відходів до місць їхнього захоронення чи утилізації;
- вивантаження твердих побутових відходів.
На ряді сміттєперевантажувальних станцій використовується система вилучення з твердих побутових відходів утильних елементів.
Використання МПС дозволяє:
- знизити витрати на транспортування твердих побутових відходів у місця знешкодження;
- зменшити кількість сміттєвозів, що збирають тверді побутові відходи;
- скоротити сумарні викиди в атмосферу від сміттєвозів;
- поліпшити технологічний процес складування твердих побутових відходів.
З погляду охорони навколишнього середовища застосування МПС зменшує кількість полігонів для складування твердих побутових відходів, знижує інтенсивність руху транспортних засобів магістралями тощо.
Лекція 5. Перероблення, утилізація
та захоронення побутових відходів
За останні 15 років як у промислово розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, стратегія в сфері поводження з відходами піддалася істотним змінам. Головними причинами, що викликали необхідність таких змін, з'явилися забруднення навколишнього природного середовища і його негативний вплив на здоров'я населення, зміна екологічної політики і законодавства, вплив суспільного руху у захисті навколишнього середовища.
У промислово розвинутих країнах політика в сфері поводження з відходами головним чином орієнтована на зменшення кількості відходів, що утворяться, і на розвиток методів їхньої утилізації, що може до 40% знизити кількість відходів, що направляються на захоронення, з порівняно невеликими витратами.
Тому сьогодні у світі глобальним напрямком в області поводження з відходами є перехід від захоронення і спалювання до промислового перероблення для подальшого використання.
Залучення твердих побутових відходів в промислове перероблення багато в чому знімає протиріччя між містом, де утвориться велика кількість відходів, і пригородом, де відходи повинні бути розміщені.
Мінімізація кількості побутових відходів, що направляються на об'єкти їхнього перероблення і захоронення, впроваджується у світовій практиці на основі включення в схему поводження операцій сортування твердих побутових відходів і виділення ресурсів, придатних для подальшого використання.
В Україні щодня на звалище перевозиться велика кількість ресурсоцінних компонентів (1-3% чорних і кольорових металів, 4-10% полімерів, 20-25% макулатури, 25-40% харчових відходів), захоронення яких призводить до вторинного забруднення навколишнього середовища. Так, пластмаса, розкладання якої на звалищах продовжується протягом багатьох десятків, а то і сотень років з утворенням токсичних речовин, а також скло, що зовсім не розкладається, без сумніву є баластом, що забруднює ґрунт, і не приймає участі в перегниванні органічної частини твердих побутових відходів й утворенні біогазу. Крім того, відходи, які можна направляти на вторинне перероблення, займають велику територію звалища і скорочують період його експлуатації. Підрахували, що якщо виключити з загальної кількості твердих побутових відходів одні пластмасові пляшки, то на Дмитровичському полігоні в м. Києві обсяг складованих твердих побутових відходів зменшиться на третину.
У західних країнах кампанія за скорочення відходів ведеться давно і, в основному, спрямована проти зайвого упакування, тому що значна частина твердих побутових відходів складається з пакувальних матеріалів: близько 30% відходів за масою і 50% за об'ємом складають різні пакувальні матеріали; 13% ваги і 30% обсягу пакувальних матеріалів складає пластик: у даний момент абсолютна кількість пластикових відходів у розвинутих країнах подвоюється кожні 10 років.
Останнім часом у зв'язку з впровадженням в Україні західної споживчої культури, спостерігається стійкий ріст відходів пакувальних матеріалів. Цьому сприяють одноразові безкоштовні пластикові пакети в магазинах і на ринках, одноразовий посуд у ресторанах fast-food, одноразові алюмінієві банки для пива і прохолодних напоїв, що на Заході майже на 100% переробляються, а в нас йдуть прямо на звалище. Те, як упаковуються товари, у значній мірі залежить від переваг споживачів, що, у свою чергу, формуються засобами масової інформації, рекламою тощо. Заходи щодо скорочення росту кількості відходів споживання повинні спиратися на економічні стимули й освітньо-просвітницькі програми.
Наприклад, в США серед пакувальних матеріалів, що використовуються як вторсировина, алюміній складає 47%, пляшки для газованої води - 17%, сталеві консервні банки - 15%, скло - 11%.
Разом з освітніми програмами на скорочення відходів впливають економічні стимули, наприклад, плата за тверді побутові відходи в залежності від кількості відходів.
Чим більше розмаїтість пакувальних матеріалів, тим складніше організувати програми вторинного використання і перероблення. Тому можливо обмеження розмаїтості упакувань. Наприклад, навіть у таких країнах з високим рівнем життя, як Данія і Норвегія, дозволені до застосування не більш 20 типів пляшок для напоїв.
Методи перероблення відходів і використання вторинної сировини повинні визначатися рівнем промислового розвитку, упровадження роздільного збирання твердих побутових відходів, наявністю споживачів як вторинної сировини, так і продукції її перероблення. Це видно на прикладі розвинутих країн. Збір і перероблення відходів у цих країнах є великою галуззю економіки, у якій зайняті тисячі фірм і використовуються десятки різних технологій.
Значна кількість компонентів твердих побутових відходів може бути перероблена в корисні продукти.
Скло переробляють шляхом здрібнювання і переплавляння (бажано, щоб вихідне скло було одного кольору). Скляний бій низької якості після здрібнювання використовується в якості наповнювача для будівельних матеріалів. У багатьох країнах існують підприємства з миття і повторного використання скляного посуду.
Сталеві й алюмінієві банки переплавляються з метою одержання відповідного металу. При цьому виплавка алюмінію з баночок для прохолодних напоїв вимагає тільки 5% енергії, необхідної для виготовлення такої ж кількості алюмінію з руди, і є одним з найбільш вигідних видів перероблення.
Паперові відходи різного типу вже багато десятків років застосовують поряд зі звичайною целюлозою для виготовлення пульпи - сировини для паперу. Зі змішаних чи низькоякісних паперових відходів можна виготовляти туалетний чи обгортковий папір і картон. З високоякісних паперових відходів (обрізків друкарень, використаного паперу для ксероксів і лазерних принтерів тощо). Паперові відходи можуть також використовуватися в будівництві для виробництва теплоізоляційних матеріалів і в сільському господарстві - замість соломи на фермах.
Перероблення пластику в цілому - більш дорогий і складний процес. З деяких видів пластику (наприклад, РЕТ-пляшок для прохолодних напоїв) можна одержувати високоякісний пластик тих же властивостей, інші (наприклад, ПВХ) після перероблення можуть бути використані тільки як будівельні матеріали.
В Угорщині й інших країнах з побутових відходів, розміщених на полігонах, одержують біогаз, що використовують для одержання електроенергії.
У Бельгії, Німеччині, США, Канаді, Японії, Латинській Америці розвивають екологічно чистий напрямок із спалювання відходів у цементних печах з одержанням палива, що не вимагає створення додаткового очищення газів. Спалювання відходів у загальній витраті палива в цементній промисловості в цих країнах складає 20%, а на окремих цементних заводах досягає 50%. А транснаціональна компанія "Холдербанк" на своїх цементних заводах ставить кінцевою метою найближчим часом заміну традиційного палива відходами на 75%.
Найбільших успіхів у впровадженні роздільного збирання, перероблення і використанні відходів за останні 30 років домоглася Німеччина, що впровадила "Дуальну систему Німеччини". Там збирається і переробляється 5 млн. тонн упакування на рік. Загальна кількість твердих побутових відходів за рахунок перероблення скоротилося на 15%. Але навіть за наявності такої системи не менш 30% твердих побутових відходів йде не відсортованими.
Від Німеччини не набагато відстають Нідерланди, Данія, Австрія.
Прогресуючими темпами росте з початку 90-х років перероблення відходів у США.
В країнах СНД питання перероблення все ще відносять до числа другорядних. Найбільш простим та дешевим способом вважається валове збирання та перевезення відходів на звалища. Проте при цьому знищується значна кількість цінних вторинних ресурсів, відчужуються все нові та нові землі, забруднюється навколишнє середовище - ґрунт, повітря, поверхневі та підземні води.
Відповідно до Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ), знешкодження твердих побутових відходів - це зменшення чи ліквідація небезпечності твердих побутових відходів шляхом проведення операцій з його видалення або утилізації.
Операції з видалення твердих побутових відходів:
- складування на землі чи під поверхнею землі (на звалищі);
- розміщення у спеціально облаштованих земляних спорудах (на полігонах);
- спалювання (без утилізації тепла) з метою знищення.
Операції з утилізації твердих побутових відходів:
- використання у вигляді палива (крім прямого спалювання з метою знищення) чи іншим чином для одержання енергії;
- оброблення землі (внесення в землю), що сприяє її сільськогосподарському використанню та покращує екологічну ситуацію, включаючи компостування та інші процеси біотрансформації.
Стратегічною метою державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами є створення екологічно чистої, економічно самоокупної (або й рентабельної) сучасної галузі господарства, зменшення урбаністичного навантаження на територію країни, одержання дефіцитних вторинних ресурсів. Досягнення цієї мети може здійснюватись кількома альтернативними методами.
У сучасній світовій практиці існують і широко використовуються такі методи поводження з твердими побутовими відходами:
- складування на полігонах, що відповідають вимогам охорони довкілля (із захистом від забруднення води, ґрунтів, повітря), з високо інтенсивними технологічними процесами;
- спалювання - термічне перероблення твердих побутових відходів валового збирання без попереднього сортування з 3-5 ступенями очищення вихідних газів; спалювання медичних та інших специфічних відходів;
- компостування - біотермічне знезараження твердих побутових відходів з одержанням компосту та виділенням металів;
- виробництво паливних брикетів - подрібнення та сепарація легких та важких фракцій, виділення металу; брикетування органічної фракції;
- сортування - механізоване або з частковим використанням ручної праці з виділенням всіх ресурсоцінних складових твердих побутових відходів;
- сортування і спалювання - попередній відбір ресурсоцінних компонентів та наступне спалювання залишків твердих побутових відходів.
Нині за кордоном в ряді країн використовується переважно технологія складування: в Англії захоронюється біля 90% твердих побутових відходів, Ірландії - 97%, Канаді - 80%, Португалії - 85%, США - 67%, Фінляндії - 83%.
У західних країнах вимоги до сучасних полігонів включають вимоги до вибору ділянки, конструкції, експлуатації, моніторингу, виведенню з експлуатації і до надання фінансових гарантій (страховка на випадок нещасть і т.д.).
Під час вибору ділянки намагаються уникати сусідства аеропортів, ділянки не розташовують у заплавах водойм, поблизу від водно-болотних угідь, тектонічних розламів і сейсмічно небезпечних зон.
Безпечна експлуатація полігонів має на увазі наступні заходи:
- процедуру виключення небезпечних відходів і ведення запису всіх прийнятих відходів і точних координат їхнього захоронення;
- забезпечення щоденного покриття відходів, що захоронюються, ґрунтом чи спеціальною піною для запобігання розносу відходів;
- боротьбу з переносниками хвороб (пацюками і т.д.), звичайно забезпечується використанням отрутохімікатів;
- відкачку вибухонебезпечних газів з надр полігона з наступним використанням метану для виробництва електричної енергії, для чого в "тіло" полігонів вбудовують спеціальні вертикальні перфоровані труби;
- огородження й охорону території полігона від безконтрольного доступу людей і тварин;
- впровадження гідротехнічних споруд, для мінімізації влучення дощових стоків і поверхневих вод на полігон і відводу всіх поверхневих стоків з полігона на очищення;
- впровадження системи гідроізоляції для запобігання влучення фільтрату полігонів у підземні води, а також системи збирання й очищення фільтрату;
- регулярний моніторинг повітря, ґрунтових і поверхневих вод;
- план заходів щодо рекультивації полігона.
На звалищах твердих побутових відходів, що експлуатуються, для підвищення рівня ущільнення твердих побутових відходів та тим самим збільшення робочої місткості звалища, використовують важку техніку, що дозволяє збільшити у 4-5 разів корисний обсяг звалищ та створити умови для безпечної та екологічно чистої їх експлуатації.
Нині у країнах Західної Європи одержує поширення технологія "BALA". Технологія "BALA" полягає у формуванні брикетів високої щільності з несортованих твердих побутових відходів чи хвостів сортування твердих побутових відходів шляхом глибокого пресування при питомому тиску 20 кг/кв.м. При цьому щільність відходів складає від 850 до 1200 кг/куб.м, брикети формуються у формі циліндрів висотою 1,2 м, обмотують сіткою та поліетиленовою плівкою.
Переваги системи "BALA":
- брикети з гарантованою щільністю понад 1000 кг/куб.м скорочують об'єм твердих побутових відходів в чотири рази більше, ніж у разі захоронення непресованих твердих побутових відходів, і як мінімум у два рази в порівнянні з захороненням твердих побутових відходів, що ущільнюються за стандартною схемою із застосуванням важких бульдозерів чи котків;
- за рахунок зменшення обсягу відходів як мінімум у два рази подвоюється термін експлуатації будь-якого санітарного полігона, а також спрощується його керування;
- збільшується ефективність транспортування, тому що брикети високої щільності можуть транспортуватися на звичайних вантажівках із платформами в кількості 25-50 т за один рейс, тоді як сміттєвози запресовують тверді побутові відходи тільки до щільності 450 кг/куб.м і загальна маса твердих побутових відходів, що транспортуються, складає 3-12 т;
- значна економія території полігона і землі для пересипання відходів за рахунок того, що укладання брикетованих твердих побутових відходів дає рівну й однорідну поверхню, а для пересипання потрібно тільки десята частина обсягу землі від того, що звичайно використовується, тому що землею пересипаються штабелі, що складаються по висоті з 7-8 брикетів;
- відсутність фільтрату і біогазу;
- відсутність неприємних запахів;
- відсутність птахів;
- цілком унеможливлений рознос легких відходів (папір, пластик тощо);
- естетичний вид полігона;
- земля кожного закритого полігона, що експлуатувався за системою "BALA", може бути легко і економічно повернута в оборот.
Спалювання переважає в країнах з високою щільністю населення та дефіцитом вільних площ (Японії, Бельгії). Сортування та рециркуляція твердих побутових відходів найбільш розвинуті в Швейцарії.
Лекція 6. Екологічні аспекти поводження
з побутових відходів
Нині, за існуючою системою поводження з твердими побутовими відходами, на кожнім етапі - від збирання і транспортування твердих побутових відходів до захоронення на полігоні відбувається інтенсивне забруднення навколишнього природного середовища.
У разі валового збирання твердих побутових відходів в контейнери без кришок, у них попадають атмосферні опади, а у разі несвоєчасного перевезення - тверді побутові відходи в контейнерах загнивають, поширюючи неприємний запах і будучи розсадником комах і гризунів. Під час навантаження твердих побутових відходів з контейнера в сміттєвоз з боковим завантаженням, тверді побутові відходи розсипається, забруднюючи контейнерні майданчики і двори.
Під час перевезення твердих побутових відходів сміттєвозами на великі відстані відбувається забруднення повітря викидами пилу, окису вуглецю, сполуками азоту, вуглеводнями, бензапиреном, а також по всьому шляху проходження сміттєвоз супроводжують неприємні запахи.
Забруднення навколишнього середовища відбувається також під час знешкодження твердих побутових відходів за рахунок виділення під час розкладання відходів шкідливих газів, які мають неприємний запах, що забруднюють повітря і створюють небезпеку пожежі (CH ,
4 NH , H S, CO, CO , PH ), а також фільтрату, що забруднює ґрунт і 3 2 2 3 ґрунтові води (кількість бактерій кишкової групи складає до 34 тис. на 1 куб.м, загальне число бактерій 1,5 млн./куб.м).
Сміттєспалювання - це найбільш важкий та "високотехнологічний" варіант поводження з відходами. Спалювання потребує попереднього оброблення твердих побутових відходів. Під час розділення з твердих побутових відходів намагаються виділити великі об'єкти, метали та додатково їх подрібнити. Для того, щоб зменшити шкідливі викиди з твердих побутових відходів, також видаляють батарейки і акумулятори, пластик і листя. Спалювання нероздільного потоку відходів нині вважається надмірно небезпечним.
Екологічний вплив сміттєспалювального заводу насамперед пов'язаний з забрудненням повітря, в першу чергу - дрібнодисперсним пилом, оксидами сірководню і азоту, фуранами і діоксинами. Серйозні проблеми виникають також з захороненням золи від сміттєспалювання, яка за масою складає до 30% від вихідної ваги відходів і яка, в силу своїх хімічних та фізичних властивостей, не може бути захороненою на звичайних звалищах. Для безпечного захоронення золи повинні влаштовуватись спеціальні сховища з контролем та очисткою стоків.
Як показали результати обстеження різноманітних полігонів твердих побутових відходів, забруднення ґрунту, рослинності, поверхневих та підземних вод, повітря в районі полігонів відбувається з різною швидкістю та має різні масштаби.
По мірі складування відходів нагромаджується сумарна кількість потенційно шкідливих речовин. Міграція забруднюючих речовин продовжується тривалий час вже після закриття полігону, доки в природній системі не встановиться рівновага.
Надзвичайно різнорідні за складом відходи (харчові залишки, папір, метал, гума, скло, деревина, тканина, синтетичні сполуки, в тому числі токсичні), контактуючи з геологічним середовищем, піддаються складним хімічним та біохімічним змінам, що стає причиною утворювання великої кількості сполук у рідкому, твердому та газоподібному вигляді. Відходи тліють, горять, димлять. На звалищах збираються маси комах, птиць, тварин. Полігони твердих побутових відходів прямо впливають на оточуюче середовище - підземні та поверхневі води, атмосферу, ґрунти, рослинність, тварин. Людина підвергається як прямому впливу полігонів, так і опосередкованому, під час контакту з зміненими компонентами навколишнього середовища.
Під час проектування полігона твердих побутових відходів слід передбачати заходи, спрямовані на зменшення кількості фільтрату: тимчасові протифільтраційні завіси, дамби, а також такі схеми складування твердих побутових відходів, за яких забезпечується мінімальне надходження води з незаповненої площі карт твердих побутових відходів.
Для збирання і відведення фільтрату з майданчиків складування відходів проектується дренажна система, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Матеріали, які використовуються для улаштування шарового дренажу і дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і мають підбиратися таким чином, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія твердих побутових відходів не приводили б до відмови в роботі системи.
Для улаштування водовідвідного шару повинні застосовуватися промиті матеріали. Перевагу слід віддавати матеріалам округленої форми з розміром часток 16-32 мм. Вміст карбонату кальцію у матеріалі водовідвідного шару не повинен перевищувати 20% від загальної ваги матеріалу.
Для відведення фільтрату використовуються труби, поверхня яких на 2/3 має бути перфорованою або мати прорізи. Діаметр труб має бути не менше 300 мм. Труби слід укладати на поверхні гідроізолюючого шару таким чином, щоб фільтрат відводився зі всієї основи полігона твердих побутових відходів. Несуча здатність труб повинна визначатися спеціальним розрахунком.
Дренажна система повинна бути запроектована таким чином, щоб забезпечити можливість контролю і промивання її під час експлуатації.
Кількість фільтрату, що утворюється на полігоні твердих побутових відходів, залежить від багатьох факторів і може бути визначена з рівняння водного балансу полігона твердих побутових відходів.
Для попередніх розрахунків середньорічний об'єм фільтрату W р
ф
можна визначити за формулою:
W р = (W р + W р) - (W р + W р + W р + W р (1)
ф о п.в. в.в. в.с. зв. ф.в.
де:
W р - середньорічний об'єм атмосферних опадів;
о
W р - середньорічний об'єм поверхневих стоків;
п.в.
W р - середньорічний об'єм вологи, що випаровується з
в.в.
поверхні відходів;
W р - середньорічний об'єм вологи, що випаровується з
в.с.
поверхні контрольно-регулюючих ставків, ставків-випарників;
W р - середньорічний об'єм вологи, що використовується для
зв.
додаткового зволоження відходів;
W р - середньорічний об'єм вологи, що втрачається крізь
ф.в.
захисний екран основи полігона твердих побутових відходів.
Фільтрат, що утворюється на полігоні, збирається в контрольні ставки, а потім направляється на очищення. До стадії очистки фільтрату має бути передбачена його груба сепарація, седиментація, розподіл фаз.
Метод чи спосіб очищення та знешкодження фільтрату визначається на основі проведення попереднього аналізу його властивостей за такими параметрами:
- кількість фільтрату;
- кислотність (pH);
- електропровідність;
- ХПК, БПК5 ;
- концентрація аміаку, нітратів, нітритів, фенолу, хлоридів, сульфатів, ціанідів, у т.ч. що легко вивільнюються;
- вміст загального азоту, фосфатів;
- концентрація важких металів;
- вміст вуглеводнів, особливо тих, що вміщують хлор тощо.
Слід перевіряти токсичність осадів, що утворюються у процесі очистки фільтрату.
Якщо клас токсичності не вище III-го, осади можуть захоронятися на полігоні твердих побутових відходів, при вищому класі токсичності осади слід вивозити та захороняти на полігоні токсичних відходів.
Скид фільтрату у міську водовідвідну мережу допускається тільки у тому випадку, коли об'єм і склад фільтрату відповідають вимогам Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України.
Система збирання та видалення фільтрату повинна функціонувати від початку роботи полігона твердих побутових відходів, а також після його закриття.
Біогаз, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової твердих побутових відходів, рекомендується використовувати там, де можливо, в енергетичних цілях.
Біогаз може використовуватись як паливо для енергетичних установок (котлоагрегати, промислові печі, стаціонарні двигуни-генератори) або для заправки в балони. Метод утилізації біогазу визначається при розробці технічного завдання на проектування системи збирання й утилізації біогазу для конкретного полігону твердих побутових відходів.
Приблизний склад біогазу: метан - 40-60%, діоксид вуглецю - 30-45%, азот, сірководень, кисень, водень та ін. гази - 5-10%. Теплотворна здатність біогазу - 18-25 МДж/куб.м. Межі вибухонебезпечності суміші біогазу з повітрям - 5-15%.
Прогнозування кількості біогазу, що виділяється, варто робити з урахуванням складу і властивостей твердих побутових відходів, місткості і терміну експлуатації полігона твердих побутових відходів, схеми і максимальної висоти складування твердих побутових відходів, гідрогеологічних умов ділянки складування твердих побутових відходів, pH водної витяжки з твердих побутових відходів.
Розрахунок очікуваної кількості біогазу, що виділяється при анаеробному розкладанні 1 т депонованих твердих побутових відходів, рекомендується виконувати за формулою:
V = P · К · (1 - Z) · К , (2)
р.б. ТПВ л.о. р
де
V - розрахункова кількість біогазу, куб.м;
р.б.
Р - загальна маса твердих побутових
твердих побутових відходів
відходів, депонованих на полігоні твердих побутових відходів, кг;
К - вміст органіки, що легко розкладається, в 1 т
л.о.
відходів (К = 0,5 - 0,7);
л.о.
Z - зольність органічної речовини (Z = 0,2 - 0,3);
К - максимально можливий ступінь анаеробного розкладання
р
органічної речовини за розрахунковий період (К = 0,4 - 0,5).
р
З урахуванням непередбачених обставин питомий об'єм біогазу, що можна зібрати з 1 т депонованих твердих побутових відходів за весь період експлуатації системи збирання біогазу, визначається за формулою:
V' = V · К · К, (3)
р.б. р.б. к
де
V' - об'єм біогазу, що можна зібрати з 1 т твердих
р.б.
побутових відходів, куб.м;
К - коефіцієнт ефективності системи збирання біогазу;
к
К - коефіцієнт поправки на непередбачені обставини.
Під час проведення розрахунків слід приймати такі величини:
вагова кількість біогазу, одержуваного при анаеробному розкладанні, - 1 г біогазу з 1 г розкладеної беззольної речовини твердих побутових відходів;
об'ємна маса біогазу - 1 кг/куб.м,
теплотворна здатність біогазу - 5000 ккал/куб.м (~ 21 МДж/куб.м).
До системи збирання біогазу, як правило, входять:
- свердловини;
- газозбірні пункти з трубопроводами біогазу від свердловин;
- проміжні і магістральний газопроводи;
- дегазаційна установка для вилучення біогазу зі свердловин (переважно - водокільцеві вакуумні насоси);
- вузол підготування біогазу до утилізації (осушення та очищення);
- накопичувальна місткість біогазу (газгольдер);
- свіча для спалювання біогазу (в аварійних ситуаціях або за наявності надлишку).
Додаток 6
до Методичних рекомендацій
із формування громадської
думки щодо екологобезпечного
поводження з побутовими
відходами
Приклад питань щодо екологобезпечного поводження
з побутовими відходами
1. Якщо говорити в цілому, як Вам здається, ваше місто (сіло) чисте, доглянуте або брудне, недоглянуте?
2. Як Вам здається, на вулицях вашого міста (села) багато або мало сміття?
3. Як Ви вважаєте, чому, з яких причин на вулицях вашого міста (села) багато сміття? (Питають тих респондентів, що заявили, що на вулицях їхнього міста (села) багато сміття).
4. Як Ви вважаєте, чому, з яких причин на вулицях вашого міста (села) мало сміття? (Питають тих, які відповіли, що на вулицях їхнього міста (села) сміття).
5. На Вашу думку, в останні роки на вулицях вашого міста (села) сміття стає менше або більше? Або щодо цього нічого не міняється?
6. На Вашу думку, від кого в більшій мірі залежить чистота дворів, вулиць - від комунальних служб або від рядових громадян? Або чистота дворів рівною мірою залежить і від комунальних служб, і від рядових громадян?
7. Скажіть, будь ласка, у будинку, де Ви живете, є сміттєпровід або сміттєпроводу немає?
8. Відомо, які зручності створює наявність сміттєпроводу. А створює або не створює наявність у будинку сміттєпроводу які-небудь незручності? (Питають тих, у кого у будинку є сміттєпровід).
9. З якими саме незручностями пов'язана для Вас наявність сміттєпроводу? (Питають тих, хто заявив що наявність сміттєпроводу в будинку створює які-небудь незручності).
10. Скажіть, будь ласка, біля вашого будинку є спеціально обладнані місця для збирання твердих побутових відходів (сміттєві баки, контейнери), або таких спеціально обладнаних місць немає? І якщо є, то комунальні служби вивозять звідти тверді побутові відходи регулярно або нерегулярно?
11. Куди Ви виносите тверді побутові відходи, що утворюються у Вас вдома? (Питають тих, хто відповів, що біля їхнього будинку немає спеціально обладнаних місць для збирання твердих побутових відходів).
12. Скажіть, будь ласка, як часто Ви викидаєте тверді побутові відходи, що утворюються у Вас вдома?