КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 8 грудня 2009 р. N 1688-р
Київ
(Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1126 від 2 листопада 2011 р.)
Про схвалення Засад
антикорупційної політики
1. Схвалити Засади антикорупційної політики згідно з додатком.
2. Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики розробити та подати протягом п'яти місяців Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Засад, схвалених цим розпорядженням.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Додаток
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 8 грудня 2009 р. N 1688-р
Засади
антикорупційної політики
Загальна частина
Корупція в Україні, незважаючи на заходи, які вживаються Урядом, негативно впливає на реалізацію конституційних прав і свобод людини та громадянина, проведення соціальних перетворень та економічний розвиток, викликає недовіру до державних інститутів, створює негативний імідж держави на міжнародній арені.
Правовою основою протидії корупції є Конституція України ( 254к/96-ВР ), Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції" ( 1506-17 ), Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Стамбульський план дій боротьби з корупцією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Указ Президента України від 11 вересня 2006 р. N 742 "Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності".
Мета реалізації антикорупційної політики
Антикорупційна політика - це комплекс правових, економічних, освітніх, виховних, організаційних та інших заходів, спрямованих на створення системи запобігання та протидії корупції і усунення причин її виникнення.
Метою антикорупційної політики є зниження рівня корупції та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства від її негативних наслідків.
До суб'єктів антикорупційної політики належать спеціально уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, установи, підприємства незалежно від форми власності, громадяни та їх об'єднання.
Принципи антикорупційної політики
Принципами антикорупційної політики є:
верховенство права і закону, пріоритет прав і свобод людини та громадянина;
рівність усіх перед законом;
відкритість та прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
ефективна взаємодія законодавчої, виконавчої і судової гілок влади та держави з громадськістю;
невідворотність відповідальності за здійснення корупційного правопорушення;
єдина державна політика у сфері запобігання та протидії корупції;
співпраця з іноземними державами та міжнародними організаціями, зокрема з Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO);
цільове бюджетне фінансування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з виконання завдань антикорупційної політики;
доступність до інформації про вчинені корупційні правопорушення, корупціогенні чинники та здійснені заходи щодо запобігання та протидії корупції.
Основні завдання антикорупційної
політики та шляхи їх виконання
Основними завданнями антикорупційної політики є:
удосконалення національного законодавства шляхом:
- гармонізації законодавства України і Європейського Союзу;
- проведення аналізу законодавства з метою виявлення недоліків, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень, та підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;
- розроблення та прийняття закону про нормативно-правові акти;
- проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;
- упровадження правового механізму недопущення підкупу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, а також громадян під час проведення референдумів і виборів;
підвищення рівня правової свідомості населення, утвердження у суспільстві нетерпимості до корупційних правопорушень шляхом:
- розроблення та запровадження навчальних програм для студентів вищих, учнів середніх і професійно-технічних навчальних закладів та державних службовців з питань запобігання та протидії корупції;
- виховання у громадян високих моральних цінностей;
- створення умов для несприйняття суспільством корупції;
- розроблення і розміщення соціальної реклами з питань запобігання та протидії корупції;
проведення інституційної реформи шляхом:
- удосконалення політичної системи;
- розроблення та прийняття законів про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, адміністративні послуги, заходи фінансового контролю за доходами та витратами посадових осіб публічної служби, правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів;
- прийняття Адміністративно-процедурного кодексу України;
- удосконалення системи і структури органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначення механізму громадського контролю за їх діяльністю;
- забезпечення ефективної координації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції;
- утворення в органах державної влади підрозділів з питань запобігання та протидії корупції;
- розроблення порядку проведення оцінки ефективності виявлення і профілактики корупційних ризиків в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
- підвищення престижності діяльності та статусу державного службовця;
- підвищення рівня заробітної плати і соціальної захищеності державних службовців;
- удосконалення системи державної служби;
- оптимізація і конкретизація повноважень державних органів та осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, підвищення їх відповідальності за невжиття заходів щодо усунення причин корупції;
- скасування депутатської недоторканності;
- забезпечення прозорості фінансування політичних партій та виборчого процесу;
- створення з урахуванням принципу доступності Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
реформування правоохоронної та судової системи з метою підвищення ефективності діяльності із захисту прав і свобод людини та громадянина шляхом:
- утворення спеціалізованого органу - Національного бюро антикорупційних розслідувань, який проводитиме дізнання та досудове слідство у справах про корупцію та сприятиме попередженню, виявленню, припиненню та розслідуванню корупційних правопорушень;
- запровадження спеціалізації прокурорів або утворення в органах прокуратури спеціалізованих підрозділів з питань кримінального переслідування осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
- внесення змін до законодавства в частині розмежування та визначення повноважень правоохоронних органів, а також до Законів України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) та "Про статус суддів" ( 2862-12 );
- забезпечення незалежності суддів і недопущення втручання в судову діяльність;
- підвищення фахового рівня суддів та поліпшення умов їх професійної діяльності;
- розроблення дієвого механізму та критеріїв притягнення суддів до відповідальності;
- забезпечення ефективного виконання судових рішень;
- створення умов для розвитку альтернативних (позасудових) способів розв'язання спорів;
- забезпечення доступності до судових рішень та судової статистики;
підвищення ефективності взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю шляхом:
- розроблення та прийняття закону про доступ до публічної інформації, створення системи суспільного телебачення і радіомовлення;
- інформування громадськості про розроблені законопроекти з питань запобігання та протидії корупції та залучення її до участі в обговоренні таких законопроектів;
- проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;
- забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації антикорупційної політики;
- здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- забезпечення доступності інформації про виявлені корупційні правопорушення;
- спрощення процедури отримання інформації за запитами фізичних та юридичних осіб;
- висвітлення у засобах масової інформації фактів викриття корупційних правопорушень, що викликали широкий громадський резонанс, злочинів у сфері службової діяльності, у тому числі притягнення фізичних та юридичних осіб до відповідальності за вчинення таких злочинів і правопорушень;
проведення аналізу:
- дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії корупції;
- соціологічних та наукових досліджень з питань запобігання та протидії корупції;
- корупційних правопорушень та причин їх вчинення;
- корупціогенних чинників, які призводять до вчинення корупційних правопорушень або сприяють їх розповсюдженню;
- показників поширення корупції, які характеризують обсяги, інтенсивність, структуру, динаміку, територіальний розподіл корупційних правопорушень та осіб, що їх вчинили;
- результатів здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції, а також статистичних даних про осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення;
- недоліків у роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування із запобігання та протидії корупції і розроблення рекомендацій щодо їх усунення;
- забезпечення фінансовими та матеріально-технічними ресурсами для здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції;
- досвіду іноземних держав та міжнародних організацій з питань запобігання та протидії корупції.
Діяльність з виконання завдань антикорупційної політики фінансується за такими напрямами:
забезпечення функціонування дієвого механізму фінансового контролю публічної служби;
відшкодування шкоди, заподіяної фізичним або юридичним особам внаслідок прийняття незаконних рішень, діями чи бездіяльністю посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
забезпечення діяльності Національного бюро антикорупційних розслідувань;
створення та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
запровадження системи електронного документообігу та електронного цифрового підпису в органах державної влади;
розроблення і розміщення соціальної реклами з питань запобігання та протидії корупції;
забезпечення здійснення повноважень спеціально уповноваженого органу (особи) з питань антикорупційної політики.
Державний та громадський контроль
за реалізацією антикорупційної політики
Державний та громадський контроль за реалізацією антикорупційної політики здійснюється з дотриманням таких принципів:
неухильне додержання вимог Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України;
взаємодія суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції, та їх відповідальність за реалізацію антикорупційної політики;
прозорість використання коштів, передбачених для реалізації антикорупційної політики;
ефективність використання фінансових та матеріальних ресурсів під час реалізації антикорупційної політики;
доступність інформації про діяльність суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції, що не становить державну таємницю;
відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається юридичним та фізичним особам, або приховування такої інформації та неналежне реагування на звернення зазначених осіб.
Державний контроль за реалізацією антикорупційної політики здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Громадський контроль у сфері антикорупційної політики здійснюється суб'єктами, утвореними на громадських засадах у порядку, визначеному законодавством.