НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
НАКАЗ
21.08.2009 N 105
Про удосконалення правової роботи
У зв'язку із змінами у чинному законодавстві України з питань підготовки проектів нормативно-правових актів наказую:
1. Визнати таким, що втратив чинність, наказ НАЕР від 08.02.2007 N 11 "Про удосконалення правової роботи".
2. Затвердити Порядок підготовки, подання на погодження та розгляду в НАЕР проектів нормативно-правових актів, що додається.
3. Установити, що видання наказу, іншого нормативного-правового акта (нормативно-технічного документу), а також подання проекту акта законодавства відповідному державному органу для вирішення питання щодо його прийняття чи погодження, без попереднього розгляду Департаментом нормативно-правового забезпечення, не допускається.
4. Визначити порядок візування документів юридичною службою НАЕР, що додається.
5. Підготовку документів на державну реєстрацію нормативно-правових актів покласти на керівників структурних підрозділів НАЕР та Державну інспекцію з енергозбереження відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
6. Супровід та державну реєстрацію нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України покласти на керівників структурних підрозділів НАЕР, відповідальних за розроблення таких нормативно-правових актів.
7. Відповідальність за зберігання нормативно-правових актів, які надходять до НАЕР, та оригіналів нормативно-правових актів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України покласти на відділ кадрів та діловодного забезпечення.
8. Відділу кадрів та діловодного забезпечення (Лихотворик О.Ю.) довести цей наказ до відома Державної інспекції з енергозбереження та керівників структурних підрозділів НАЕР.
9. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова С.Єрмілов
Додаток 1
до наказу НАЕР
21.08.2009 N 105
Порядок
підготовки, подання на погодження та розгляду в НАЕР
проектів нормативно-правових актів
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 р. N 412, Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 712), Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. N 870, та з метою упорядкування роботи з підготовки, подання та розгляду проектів нормативно-правових актів у НАЕР.
1.2. Порядок визначає вимоги до підготовки та процедуру погодження в інших органах державної влади та місцевого самоврядування проектів нормативно-правових актів, розроблених структурними підрозділами НАЕР та Державною інспекцією з енергозбереження, а також порядок розгляду та погодження структурними підрозділами НАЕР та Державною інспекцією з енергозбереження проектів нормативно-правових актів, які надійшли на погодження до НАЕР.
2. Підготовка проектів нормативно-правових актів
2.1. Проекти нормативно-правових актів готуються структурними підрозділами НАЕР та Державною інспекцією з енергозбереження відповідно до їх функціональних обов'язків та на підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України, актів або доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого-віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністра Кабінету Міністрів України та його заступників, керівництва Агентства.
2.2. Структура, зміст та оформлення проектів нормативно-правових актів повинні відповідати вимогам чинного законодавства та правилам нормопроектувальної техніки.
Під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів України (далі - проект акта) слід дотримуватися таких принципів:
логічної послідовності. Полягає у логічному зв'язку усіх компонентів проекту акта, чітко виявлених причинно-наслідкових зв'язках між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта;
належної ясності викладу, точності опису. Базується на правильному та професійно грамотному доборі слів і словосполучень (термінів), точності, лаконічності і водночас доступності мови актів;
свободи від суперечностей. Виявляється, зокрема, у тому, що обрані слова (словосполучення) належать до різних сфер мовлення. Неприпустима в актах суперечність смислового плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються, а також використання розмовної лексики, русизмів. Слід уникати вузькогалузевих професіоналізмів;
лаконічності. Досягається шляхом попереднього обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальної заміни складних речень простими, а також уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості;
правильності компонування проекту акта. Кожен аспект порушеного питання повинен зайняти певне місце в логічній структурі проекту акта та не збігатися з іншим аспектом. Недотримання цієї умови призводить до розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів;
нормативності мовних засобів офіційно-ділового стилю. Мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам. Слід вживати слова (терміни) у значеннях, закріплених за ними словником.
У проектах актів не допускається повтор нормативних положень, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів України.
2.3. Структура, вимоги до викладення та оформлення проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України:
2.3.1. Проект постанови Кабінету Міністрів України (далі - проект постанови) готується у разі:
- затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики, та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;
- затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього;
- внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;
- визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України, або їх скасування.
2.3.2. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - проект розпорядження) готується з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань:
- схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;
- утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;
- виділення коштів резервного фонду державного бюджету;
- делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;
- передачі майна;
- кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
2.3.3. Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України:
1) З огляду на те, що згідно із статтею 6 і частиною другою статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, перед початком підготовки проекту постанови з'ясовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією (стаття 116) і законами України, актами Президента України.
Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень визначено у розділі 5 Регламенту Кабінету Міністрів України ( 950-2007 ).
Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).
У процесі роботи над проектом постанови проводиться аналіз положень Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актів Президента України, які стосуються предмета його врегулювання, вивчаються акти Кабінету Міністрів України, що регулюють певні питання у відповідній сфері суспільних відносин, і практика їх застосування, проводиться опрацювання проекту на відповідність:
- законодавству Європейського Союзу;
- європейським стандартам у сфері дотримання прав людини.
У разі, коли у процесі підготовки проекту постанови виникла потреба у внесенні суттєвих змін до раніше прийнятих постанов або діє кілька постанов, що регулюють порушене питання, готується проект однієї постанови, до якої включаються нові правові норми, а також ті, що містяться у раніше прийнятих постановах (якщо вони узгоджуються із законодавством).
Раніше прийняті постанови з порушеного питання визнаються такими, що втратили чинність.
2) Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і, у разі потреби, додатків. Назва проекту постанови повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта.
а) У вступній частині постанови:
визначається (у стислій формі) мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;
зазначається: "Кабінет Міністрів України постановляє:".
б) Постановляюча частина постанови повинна містити:
- нормативні положення;
- конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері;
- умови та порядок дії інших постанов (окремих норм);
- посилання на додатки (у разі їх наявності);
- норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності:
- пункти, що містять нормативні положення;
- пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність;
- пункти, що містять окремі доручення;
- пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У разі, коли виникає потреба у внесенні змін до інших постанов, у проекті постанови викладається суть таких змін.
Якщо постанови або розпорядження (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік, що оформляється, як правило, на окремому аркуші у хронологічному порядку прийняття актів з посиланням на джерело їх опублікування за таким зразком:
"Затверджено
Постанова Кабінету Міністрів
України
___.___.2005 N
Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2003 р. N 1457 "Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з нафтою" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 38, ст. 2027).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. N 1782 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2003 р. N 1457" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 47, ст. 2430)".
3. Завдання, план (комплекс) заходів (дій) оформляються в основному додатком до проекту постанови. За кожним завданням (заходом) визначаються строк та відповідальний за виконання орган (органи) виконавчої влади.
4. Пункти і підпункти постанови нумеруються арабськими цифрами (підпункти - з дужкою).
5. Проект постанови не повинен за змістом виходити за межі предмета його правового регулювання і містити значну кількість винятків із загальних правил.
6. До змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта (далі - документ), який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги:
а) стосовно назви і термінології:
назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту;
визначення термінів обов'язкове, якщо вони часто вживаються.
В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі, коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України. Наприклад: У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про альтернативні джерела енергії" ( 555-15 );
терміни визначаються за нормами ділового мовлення;
пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі;
б) стосовно структури проекту документа:
великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа;
назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються;
пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком. Наприклад: Доповнити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 658, пунктом 21-1 такого змісту:;
спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання і містять правила, які повинні враховуватися під час застосування наступних нормативних положень, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об'єднуються в розділ "Загальна частина". В окремі розділи об'єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа;
нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію, оскільки проект документа регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання. Для полегшення застосування норм і уникнення різного тлумачення кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов'язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ;
у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування;
в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (виноски) без нормативних положень;
в) стосовно стилю і викладу:
текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій. Складність предмета правового регулювання не може бути виправданням ускладнення викладу проекту документа;
різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається;
слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини;
якщо в тексті проекту документа є посилання на статті, частини, пункти, підпункти та абзаци статей законів або указів Президента України, номери статей, пунктів, підпунктів (коли вони зазначені цифрами) пишуться цифрами, а частин статей, абзаців - словами. Наприклад: У другому реченні абзацу третього пункту 3; У підпункті 3 пункту 5 цього Положення; У частині першій статті 4 Закону України "Про оборону України" ( 1932-12 );
у тексті проекту постанови вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ і організацій, в тексті розпоряджень, документів, що затверджуються постановами, і додатків - скорочені. Слово "України" при найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається;
застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття;
текст проекту документа не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень. Наприклад: КВЕД, УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), ЄДРПОУ;
слід уникати вживання недоречних словосполучень, зокрема таких як покарання у виді (можливий варіант - такий вид покарання, як), оподаткування податком (слід - обкладення податком), стихійні лиха (в українській мові - лише однина), сплачені платежі (слід - внесені платежі),продовження ліцензії (слід - продовження строку дії ліцензійне віднесені до цінних паперів (слід - не належать), інші терміни застосовуються у значенні законів з питань (слід - у значенні, наведеному у законах з питань), відсоток від розміру (слід - відсоток розміру), документ направляється (слід - надсилається, подається), уступка вимог (слід - відступлення);
г) стосовно посилань:
посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. Посилання на норми документа, затвердженого іншим актом, застосовується з метою забезпечення стислості тексту проекту. У разі посилання на акт Кабінету Міністрів України необхідно зазначати джерело його опублікування. Посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати;
посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення "цього Положення" або "цього пункту", за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт;
д) стосовно заголовків до розділів (підрозділів) - назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів;
ж) стосовно додатків - додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. На кожній наступній сторінці зазначається "Продовження додатка" і проставляється відповідна цифра. Сторінки кожного додатка мають свою нумерацію. У кінці під текстом додатка проставляється риска, що свідчить про його закінчення.
2.3.4. Підготовка проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України:
1) Проект розпорядження складається з назви, змісту, у разі потреби - додатка.
2) Проект розпорядження містить вимогу щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додаток).
3) Проект розпорядження розробляється з дотриманням правил, установлених для проекту постанови.
2.4. Проекти актів Президента України готуються відповідно до вимог Положення про порядок підготовки і внесення проектів указів та розпоряджень Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 року N 970/2006.
2.4.1. Указами Президента України оформляються прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України рішення про:
- нормативні акти Президента України, тобто акти, які розраховані на постійну або багаторазову дію;
- рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;
- скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;
- нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України;
- присвоєння вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів, інших вищих спеціальних звань і класних чинів;
- встановлення президентських відзнак і нагородження ними;
- прийняття до громадянства України і припинення громадянства України, надання притулку;
- помилування;
- тлумачення прийнятих Президентом України актів.
2.4.2. Розпорядженнями Президента України оформляються прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України рішення про:
1) надання доручень, рекомендацій щодо здійснення заходів, розгляду, вирішення питань рішення про підтримку Президентом України культурно-мистецьких та інших заходів (крім рішень, які оформляються указами);
2) проведення переговорів, підписання міжнародних договорів України, надання повноважень на ведення переговорів, на підписання міжнародних договорів України, відповідних директив делегації чи представникові України;
3) оперативні, організаційні і кадрові питання (крім рішень, які оформляються указами);
4) призначення на посади та звільнення з посад помічників, референтів Президента України;
5) внесення змін до розпоряджень Президента України, визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень Президента України;
6) винесення на обговорення громадськості проектів законів, які передбачаються для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України, проектів актів Президента України.
2.4.3. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади України вносять проекти указів і розпоряджень Президента України через Кабінет Міністрів України, крім випадків, передбачених законами України, актами і дорученнями Президента України.
2.4.4. Проекти актів Президента України мають бути якісними, погодженими з відповідними органами, установами та організаціями, а також відповідати чинному законодавству України.
2.4.5. Схвалений Кабінетом Міністрів та завізований Прем'єр-міністром проект акта Президента України подається на розгляд Президента України разом із:
1) супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра;
2) пояснювальною запискою до проекту акта за підписом керівника органу - головного розробника;
3) довідкою про погодження проекту акта, підписаною Міністром Кабінету Міністрів, із зазначенням посадових осіб, якими погоджено проект;
4) порівняльною таблицею (у разі подання проекту акта про внесення змін до чинного акта);
5) проектом акта та матеріалами до нього в електронній формі. Проекти актів Президента України готуються разом із супровідним листом і пояснювальною запискою щодо необхідності їх прийняття, а в разі потреби - і з економічним обґрунтуванням, довідковими та аналітичними матеріалами.
2.5. Проекти законів України готуються з врахуванням вимог п. 2.3 цього Порядку та відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки, схвалених постановою колегії Мін'юсту від 21 листопада 2000 р. N 41.
2.5.1. Законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін'юстом, іншими центральними органами виконавчої влади, а також Національним банком (відповідно до пункту 6 параграфа 163 Регламенту Кабінету Міністрів) ( 950-2007 ) з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради ( 547-17 ), главами 2-5 розділу 5 Регламенту Кабінету Міністрів, і з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
2.5.2. Проект закону, яким встановлюються нові або змінюються чинні норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 5 Регламенту Кабінету Міністрів ( 950-2007 ).
2.5.3. Разом з проектом закону, що вноситься до Кабінету Міністрів, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 параграфа 61 Регламенту Кабінету Міністрів ( 950-2007 ) для проектів актів Кабінету Міністрів, а також:
1) проект постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;
2) перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;
3) окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях;
4) супровідний лист до законопроекту повинен містити пропозицію щодо визначення кандидатури доповідача, який представлятиме проект у Верховній Раді.
3. Подання на погодження та погодження проектів нормативно-правових актів
3.1. Підготовлені відповідними структурними підрозділами НАЕР та Державною інспекцією з енергозбереження та подані на розгляд до Агентства проекти нормативно-правових актів, перед поданням на підпис (візу) Голові, підлягають обов'язковому візуванню в такому порядку:
- керівниками заінтересованих структурних підрозділів та/або Державної інспекції з енергозбереження, або особами, що їх заміщують;
- заступником Голови за напрямком;
- першим заступником Голови;
- директором Департаменту нормативно-правового забезпечення, а у разі його відсутності відповідальним працівником.
3.2. Підготовлені відповідними структурними підрозділами НАЕР та Державною інспекцією з енергозбереження проекти нормативно-правових актів подаються на погодження до Департаменту нормативно-правового забезпечення разом з пояснювальною запискою та матеріалами до нього, передбаченими чинним законодавством.
3.2.1. Департамент нормативно-правового забезпечення розглядає проект нормативно-правового акту на предмет його відповідності законодавству, вимогам нормопроектувальної техніки та компетенції НАЕР, погоджує проект, або надає письмові зауваження та пропозиції до нього.
3.2.2. Департамент нормативно-правового забезпечення повертає проект нормативно-правового акту без розгляду у разі наявності великої кількості граматичних та/або стилістичних помилок.
3.3. Структурні підрозділи НАЕР, відповідальні за розробку нормативно-правових актів та Державна інспекція з енергозбереження готують матеріали на погодження і забезпечують погодження проектів нормативно-правових актів із заінтересованими органами державної влади, за погодженням з Департаментом нормативно-правового забезпечення, готують їх подання на розгляд Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному Регламентом Кабінету Міністрів України ( 950-2007 ).
3.4. Департамент нормативно-правового забезпечення за дорученням керівництва НАЕР надає методичну та правову допомогу структурним підрозділами НАЕР та Державній інспекції з енергозбереження з процедур підготовки, погодження та супроводу проектів нормативно-правових актів.
Директор Департаменту нормативно-правового забезпечення М.Малая
Додаток 2
до наказу НАЕР
21.08.2009 N 105
Порядок визначення
черговості візування документів,
які підлягають візуванню директором
Департаменту нормативно-правового забезпечення,
як керівником юридичної служби НАЕР
1. У разі відсутності директора Департаменту нормативно-правового забезпечення документи, які підлягають візуванню ним, як керівником юридичної служби НАЕР (далі - документи) візує заступник директора Департаменту нормативно-правового забезпечення - Казловцева Олена Анатоліївна.
2. У разі відсутності заступника директора Департаменту нормативно-правового забезпечення - Казловцевої Олени Анатоліївни документи візує начальник відділу правового забезпечення Департаменту нормативно-правового забезпечення.
3. У разі відсутності начальника відділу правового забезпечення Департаменту нормативно-правового забезпечення, документи візує головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення - Лукашук Наталія Володимирівна.
4. У разі відсутності головного спеціаліста - юрисконсульта відділу правового забезпечення - Лукашук Наталії Володимирівни, документи візує головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення - Ільясова Ганна Равіліївна.
5. У разі відсутності головного спеціаліста - юрисконсульта відділу правового забезпечення - Ільясової Ганни Равіліївни документи візує головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення - Філатова Наталія Сергіївна
6. У разі відсутності головних спеціалістів - юрисконсультів відділу правового забезпечення, документи візує провідний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення - Демченко Віталій Володимирович.
Директор Департаменту нормативно-правового забезпечення М.Малая