МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ
13.11.2009 N 12536-0-4-09-18

Всеукраїнській молодіжній
організації "МОЛОДЬ ПРОТИ
КОРУПЦІЇ" м. Київ, вул. Лютеранська,
27/29, 01024

Щодо законності окремих положень
постанови Кабінету Міністрів України
від 26 лютого 1993 р. N 140

У зв'язку з листом заступника Міністра Кабінету Міністрів України П.М.Кондика від 16.10.2009 р. N 57968/171-09 у Міністерстві юстиції розглянуто ваш лист щодо законності окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 140 "Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян" та, в межах компетенції, повідомляється наступне.

Частина перша статті 36 Конституції України ( 254к/96-ВР ) гарантує громадянам право на свободу об'єднання, в тому числі у громадські організації, для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Свобода об'єднання означає, зокрема, правову і фактичну можливість добровільно, без примусу чи попереднього дозволу утворювати об'єднання громадян або вступати до них. Згідно з частиною четвертою статті 36 Конституції України ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян.

Конституція України ( 254к/96-ВР ) (пункт 11 частини першої статті 92) передбачає, що виключно законами визначаються засади утворення і діяльності об'єднань громадян.

На сьогодні правові та організаційні основи реалізації права на свободу об'єднання регулюються Законом України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ).

Легалізація об'єднань громадян здійснюється відповідно до Положення про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 140.

Слід зазначити, що чинне законодавство про громадські організації на сьогодні не забезпечує дотримання європейських стандартів у сфері діяльності громадських організацій та консервує ряд серйозних проблем, а саме: недосконалість правового регулювання порядку легалізації об'єднань громадян, ускладненість процедури державної реєстрації громадських організацій, обмеження діяльності громадських організацій за територіальною ознакою, видів їх діяльності за змістом, обмеження щодо їх безпосередньої господарської діяльності, державний контроль за статутною діяльністю громадських організацій тощо, а відтак потребує системного оновлення.

У цьому зв'язку слід зазначити, що 3 квітня 2008 року за результатами розгляду справи N 40269/02 "Корецький та інші проти України" Європейський суд визнав державу Україна винною у справі про відмову управління юстиції в м. Києві зареєструвати організацію "Громадянський Комітет за збереження дикої (корінної) природи Березняків" (м. Київ) та такою, що порушила право, зафіксоване у статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. (право на вільне об'єднання громадян). Європейський суд визначив, що Закон України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) є доволі нечітким і непрогнозованим щодо його реалізації та залишає достатньо можливостей для органу влади на власний розсуд приймати рішення щодо реєстрації громадської організації.

З метою забезпечення належного правового регулювання у зазначеній сфері, у Міністерстві юстиції України було розроблено проект Закону України "Про громадські організації", який у встановленому порядку було внесено Урядом України на розгляд Верховної Ради України (реєстр. N 3371 від 14.11.2008 р.). Основними завданнями цього законопроекту стало визначення правових та організаційних основ реалізації права людини на свободу об'єднання, створення сприятливих умов, для утворення та діяльності громадських організацій, розвитку громадянського суспільства в Україні.

У зв'язку з порушеними у вашому листі питаннями щодо законодавчого визначення мінімальної кількості засновників громадської організації (спілки громадських організацій) зауважуємо, що практика врегулювання на законодавчому рівні мінімальної кількості засновників громадських організацій притаманна законодавству більшості європейських країн та становить у середньому 2 - 3 засновники (рідше - 5, 10 засновників).

Проектом Закону України "Про громадські організації" (реєстр. N 3371 від 14.11.2008 р.) визначено кількість засновників громадських організацій, яка не може становити менше ніж три особи. Кількість засновників спілки громадських організацій не може становити менше ніж дві особи (частини друга, третя статті 6 законопроекту).

Таким чином, у зазначеному проекті Закону враховано вітчизняний та європейський досвід законодавчого врегулювання питання щодо визначення кількості засновників громадських організацій, як однієї з основ утворення і діяльності громадських організацій.

Підсумовуючи, зауважуємо, що усунення недоліків системного характеру у сфері правового регулювання діяльності громадських організацій може забезпечити комплексне, а не фрагментарне оновлення законодавства у цій сфері.

Перший заступник Міністра Є.В.Корнійчук