КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА
07.10.2014 р.

Справа N 826/20946/13-а

Про визнання незаконним та скасування наказу

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Безименної Н. В., суддів - Аліменка В. О. та Кучми А. Ю., при секретарі - Авраменко М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 року (Постанова N 826/20946/13-а) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, встановила:

В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Виконавчого комітету Сумської міської ради в якому просив визнати незаконним наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 за N 4 та наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 N 169 "Про затвердження змін до наказу міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 за N 4", як суб'єкта владних повноважень, що не відповідає чинному законодавству України протиправним та скасувати; зобов'язати виконавчий комітет Сумської міської ради надати дозвіл на відключення від ЦО та ГВП та влаштування індивідуального (автономного) системи опалення та ГВП його помешкання за адресою м. Суми, вул., Гамалія, буд. 17/1, кв. 50.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 року (Постанова N 826/20946/13-а) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що законодавством передбачено випадки обмеження права власності власника квартири у багатоквартирному будинку і оскаржувані накази прийняті центральними органами виконавчої влади в межах його повноважень, саме з врахуванням вказаного обмеження.

Не погоджуючись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2005 Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України прийнято наказ N 4, яким затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (а. с. 67).

06.11.2007 Міністерством з питань житлово-комунального господарства України прийнято наказ N 169 "Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 N 4" (а. с. 79).

Позивач звернувся з заявою від 14 червня 2013 року до відділу з охорони праці Сумської міської ради з проханням надати дозвіл на відключення його квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 11). Відповіддю від 31.07.2013 N 33-16/82, позивачу відмовлено в наданні дозволу з посиланням на вищезазначені накази (а. с. 12).

Позивач повторно звертався до Заступника міського голови К. О. А. з заявами від 08.08.2013 та від 09.09.2013 (а. с. 13, 16), на які отримував аналогічні відповіді від 19.08.2013 року N 2664/02.02.2001-01 (а. с. 14) та від 01.10.2013 N 3-2863/02.02.2001-01 (а. с. 16).

Відповідно до Положення про Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства, затвердженого Указом Президента України від 19.08.2002 N 723/2002 (чинного станом на 22.11.2005), основними завданнями Держжитлокомунгоспу України є: участь у формуванні та забезпечення реалізації державної житлової політики, державної науково-технічної та економічної політики у сфері житлово-комунального господарства та міського електротранспорту; регулювання діяльності у сфері централізованого водовідведення та водо-, теплопостачання; здійснення управління у сфері житлово-комунального господарства, питної води та питного водопостачання, а також міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 N 717 (чинного станом на 06.11.2007), Мінжитлокомунгосп є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства, житлової політики та міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус).

Мінжитлокомунгосп відповідно до покладених на нього завдань розробляє і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, житлової політики; розробляє та подає в установленому порядку проекти нормативно-правових актів у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками сулу першої інстанції, що оскаржувані накази прийняті в межах своїх повноважень центральними органами виконавчої влади, на які станом на час прийняття оскаржуваних наказів було покладено виконання відповідних функцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно даних Правил власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення.

Частиною 2 ст. 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Колегія суддів наголошує на тому, що законодавством передбачено випадки обмеження права власності власника квартири у багатоквартирному будинку і оскаржувані накази прийняті саме з врахуванням вказаного обмеження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відключення квартири позивача від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання можливе лише за умови відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання всього будинку, що призведе до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 року (Постанова N 826/20946/13-а) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 жовтня 2014 року.

Головуючий, суддя Н. В. Безименна

Судді:

В. О. Аліменко

А. Ю. Кучма