Постанова : Про визнання незаконними положень Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
19.12.2009

Справа N 2а-59/09/9103

Про визнання незаконними положень Роз'яснення
щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки
і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року,
затвердженого постановою Центральної виборчої комісії
від 12 грудня 2009 року N 475

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Бєлової Л.В., при секретарі: Бондар С.В., розглянувши адміністративний позов довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними положень Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року N 475, ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2009 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшов адміністративний позов довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, в якому просив:

- визнати незаконним положення пункту 3.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині звільнення окремих категорій громадян від обов'язку особистого подання скарги ("крім виборців, вказаних у пункті 6.1 цього Роз'яснення");

- визнати незаконним положення пункту 6.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині визначення в якості документів, що підтверджують нездатність пересуватися самостійно пенсійного посвідчення та інших невизначених документів окреслених словом "тощо";

- визнати незаконним пункти 6.6, 6.7, 6.8 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року;

- визнати незаконним положення підпункту 4 пункту 7.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині можливості прийняття рішення дільничною виборчою комісією про внесення змін до уточненого списку виборців на підставі паспорта громадянина України або іншого передбаченого Законом документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, в якому є відмітка про реєстрацію відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) місця проживання у межах цієї виборчої дільниці.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані пункти Роз'яснення фактично вводять нові норми та вимоги, які суттєво розширюють норми Закону України "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) і встановлюють додаткові вимоги до учасників виборчого процесу, інші ніж передбачено Законом ( 474-14 ).

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з тих підстав, що Роз'яснення спрямоване на забезпечення передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізації виборчих прав громадян України та відповідає вимогам законодавства України про вибори.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАСУ ( 2747-15 ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАСУ ( 2747-15 ) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАСУ ( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 3 ст. 172 КАСУ ( 2747-15 ) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

Статтею 17 ЗУ "Про Центральну виборчу комісію" ( 1932-15 ) передбачено загальні повноваження комісії, до яких, зокрема, відноситься:

- забезпечення дотримання передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму;

- здійснення контролю за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;

- здійснення консультативно-методичного забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов'язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референдумів роз'яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми, тощо.

Як вбачається з пояснень сторін та вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2009 року Центральна виборча комісія винесла постанову N 475, якою затвердила Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року.

Так, як вбачається з вимог позовної заяви, позивач просить визнати незаконним п. 3.2 Роз'яснення в частині звільнення окремих категорій громадян від обов'язку особистого подання скарги ("крім виборців, вказаних у п. 6.1 цього Роз'яснення").

Пунктом 3.2 Роз'яснення передбачено, що громадянин особисто (крім виборців, вказаних у пункті 6.1 цього Роз'яснення) подає скаргу до дільничної або окружної виборчої комісії чи органу ведення Реєстру щодо обставин, зазначених у пункті 3.1 цього Роз'яснення.

Така скарга подається за формою, встановленою статтею 95 Закону ( 474-14 ) (без зазначення суб'єкта оскарження).

До скарги додаються відповідні документи (їх належно засвідчені копії), які встановлюють (підтверджують) відомості про виборця.

Орган ведення Реєстру, виборча комісія, до яких надійшла така скарга, забезпечують її невідкладний розгляд у порядку, встановленому законом та цим Роз'ясненням.

Так, п. 6.1 Роз'яснення визначено, що виборець, який за станом здоров'я не здатний самостійно пересуватися та у зв'язку з цим не може прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, а також виборець, який включений до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі, і через постільний режим не може прибути до приміщення для голосування, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування.

Така заява із зазначенням місця перебування виборця може бути подана не пізніш як за дванадцять годин до початку голосування, тобто до 20 години 16 січня 2010 року.

Позивач зазначає, що роз'яснення, на його думку, надає перевагу окремим категоріям громадян, а саме виборцям, які за станом здоров'я не здатні самостійно пересуватися, та в окремих випадках звільняє їх від виконання обов'язку особисто подавати скаргу до виборчої комісії чи органу ведення державного реєстру, встановленого статтею 32 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ).

Таким чином, позивач вважає, що Роз'ясненням встановлено інший, ніж передбачено Законом ( 474-14 ) порядок звернення окремих категорій осіб до виборчих комісій з приводу неправильностей списків виборців. Встановлення не передбаченого Законом ( 474-14 ) порядку звернення громадян за зміною даних списку виборців, може призвести до зловживань та викривлення даних у списках виборців, що в свою чергу може призвести до позбавлення окремих громадян можливості реалізувати свої виборчі права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, статтею 32 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) регламентовано порядок ознайомлення виборців із попередніми списком виборців на звичайній виборчій дільниці та оскарження неправильностей у списку виборців.

Пунктом 3 статті 32 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) передбачено, що кожен громадянин має право ознайомитися із списком виборців у приміщенні відповідної дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей. Громадянин має право звернутися до відповідних дільничної чи окружної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців чи суду за місцезнаходженням виборчої дільниці щодо допущених при складанні попереднього списку виборців неправильностей, у тому числі невключення, неправильного включення або виключення із списку виборців його або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

Пунктом 4 статті 32 "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) визначено, що громадянин особисто подає скаргу до дільничної або окружної виборчої комісії чи органу ведення Державного реєстру виборців щодо обставин, передбачених частиною третьою цієї статті. Скарга за формою, визначеною статтею 95 цього Закону ( 474-14 ) (без зазначення суб'єкта оскарження), невідкладно розглядається відповідною виборчою комісією або відповідним органом ведення Державного реєстру виборців, а в день голосування в порядку, встановленому цим Законом ( 474-14 ).

Так, частина 3 статті 32 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ), якою передбачено право громадян на ознайомлення зі списком виборців та право перевірити правильність внесення до нього відомостей кореспондується з частиною 4 цієї статті, яка встановлює право громадянина особисто подати скаргу до дільничної або окружної виборчої комісії чи органу ведення Державного реєстру списку виборців.

У п. 3.2 Роз'яснення, ЦВК відтворила перше речення частини 4 статті 32 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) доповнивши цю норму словами "(крім виборців, вказаних у пункті 6.1 цього Роз'яснення)".

Викладене означає, що особиста подача скарги до звичайної або спеціальної дільничної виборчої комісії не стосується осіб, які за станом здоров'я не здатні самостійно пересуватися та у зв'язку з цим не можуть прибути до приміщення до голосування.

Таким чином, за відсутності порядку, встановленого ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) щодо ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та неправильностей у списку виборців щодо осіб, які за станом здоров'я не здатні самостійно пересуватися, пунктом 3.2 Роз'яснення фактично створено нову норму права, що віднесено саме до сфери законодавчого регулювання.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним положення пункту 3.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині звільнення окремих категорій громадян від обов'язку особистого подання скарги ("крім виборців, вказаних у пункті 6.1 цього Роз'яснення").

З приводу вимог позивача щодо визнання незаконним пункту 6.2 Роз'яснення, судом встановлено, що розділ 6 Роз'яснень урегульовує складання витягу із списку виборців на виборчій дільниці для голосування за межами приміщення для голосування.

Пунктом 6.2 Роз'яснення передбачено, що виборець, щодо якого у списку виборців відсутня відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, у власноручно написаній заяві до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування зазначає причину нездатності самостійно пересуватися.

До заяви додається документ (його копія), який підтверджує факт нездатності такого виборця пересуватися самостійно. Таким документом може бути: пенсійне посвідчення, довідка, видана лікувальним закладом, тощо.

Копії зазначених документів можуть засвідчуватися головою або секретарем дільничної виборчої комісії, а в разі їх відсутності - не менш як двома членами цієї комісії та скріплюються печаткою дільничної виборчої комісії.

Позивач вважає, що у порівнянні з вимогами ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ), а саме статтею 77, Центральна виборча комісія ввела додаткові норми, а саме, норму про те що до заяви додаються документи, які підтверджують факт нездатності виборця самостійно пересуватися та встановлення переліку цих документів. Зокрема, до таких документів Центральною виборчою комісією віднесено пенсійне посвідчення, довідка, видана лікувальним закладом, тощо. Проте запровадження такої практики, на думку позивача, не відповідає нормам, встановленим Законом ( 474-14 ), крім того, очевидним є те, що пенсійне посвідчення не є документом, що підтверджує нездатність самостійно пересуватися, а під визначення "тощо" можна підвести будь-який документ.

Окрім того, позивач також зазначає, що відповідно до Роз'яснення будь-яка особа на підставі пенсійного посвідчення або іншого невизначеного документу, означеного в роз'ясненні як "тощо", може голосувати за межами приміщення для голосування, а враховуючи положення пункту 3.2 Роз'яснення, організація цього процесу відбувається без особистого звернення виборця. Вказаний порядок суперечить Закону України "Про вибори Президента України" ( 474-14 ), а тому положення Роз'яснень Центральної виборчої комісії в частині визначення пенсійного посвідчення в якості документу, що підтверджує нездатність пересуватись самостійно, підлягають визнанню незаконними. Те саме стосується невизначених документів, названих словом "тощо".

Згідно статті 5 ЗУ "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ) до Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються встановлені цим Законом ( 698-16 ) відомості про виборців (персональні дані) таких видів, зокрема, як персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця.

Таким чином, законодавчо визначено внесення до Реєстру відомостей щодо виборців, які постійно нездатні пересуватися самостійно (за наявності підстав).

Частиною 5 статті 31 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) передбачено, що у попередньому списку виборців напроти прізвищ виборців, постійно не здатних пересуватися самостійно, робиться відповідна відмітка у графі "Примітки".

Так, згідно вимог статті 7 ЗУ "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ) такі персональні дані визначають місце та умови голосування виборця.

Крім цього, ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) передбачає, що дві категорії виборців, які можуть голосувати за межами приміщення для голосування.

Такими категоріями виборців є такі, які за станом здоров'я не можуть прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де вони включені до списку виборців, а також виборці, які включені до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці утворені у стаціонарному лікувальному закладі і через постільний режим не можуть прибути до приміщення для голосування.

Статтею 77 "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) визначено стан здоров'я як підставу для можливості голосування поза межами приміщення для голосування.

Пунктом 6.2 Роз'яснення зазначено, що підтвердженням факту нездатності виборця пересуватися самостійно за станом здоров'я можуть бути наступні документи: пенсійне посвідчення, довідка, видана лікувальним закладом, тощо.

Суд вважає обґрунтованим п. 6.2 Роз'яснення в частині, що для підтвердження факту стану здоров'я виборця є такий документ, як довідка, видана лікувальним закладом.

В той же час, суд звертає увагу на те, що "пенсійні посвідчення" та інші документи визначені у Роз'ясненні терміном "тощо", які не містять даних про стан здоров'я, що перешкоджає виборцю прибути до приміщення для голосування не можуть вважатися обґрунтованими доказами на підтвердження такого факту.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що пункт 6.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральною виборчою комісією N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині визначення в якості документів, що підтверджують нездатність пересуватися самостійно пенсійного посвідчення та інших невизначених документів окреслених словом "тощо", - є неповним, незрозумілим, а відтак і незаконним, тому вимоги позовної заяви в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог щодо визнання незаконним пунктів 6.6, 6.7, 6.8 Роз'яснення, суд зазначає, що пунктом 6.6 передбачено, що з метою підтвердження відомостей щодо нездатності самостійно пересуватися, які містяться у заяві виборця, стосовно якого у списку виборців відсутня відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, дільничною виборчою комісією здійснюється відповідна перевірка шляхом особистого відвідування за адресою виборця, зазначеною у заяві, або опитування такого виборця за вказаним виборцем номером телефону тощо.

6.7. Прибуття членів дільничної виборчої комісії до виборця за його усним зверненням для подання ним письмової заяви про бажання голосувати за межами приміщення для голосування є обов'язковим.

6.8. Для організації перевірки за місцем перебування виборця, який подав заяву про забезпечення йому голосування за місцем його перебування, дільнична виборча комісія на своєму засіданні визначає своїм рішенням не менш як трьох членів комісії, які здійснюватимуть таку перевірку.

Позивач зазначає, що норми ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) не містять таких положень щодо обов'язку дільничної виборчої комісії особисто відвідувати виборців, які заявили про неможливість самостійно пересуватись та встановлення такого обов'язку може призвести до зриву роботи дільничної виборчої комісії, з огляду на можливу кількість таких заяв.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Законом України "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) не передбачений порядок проведення перевірки виборців, щодо яких у списку виборців стоїть відмітка про постійну нездатність пересуватись самостійно.

Дві інші категорії виборців, а саме виборці які за станом здоров'я не можуть прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де вони включені до списку виборців, а також виборці, які включені до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці утворені у стаціонарному лікувальному закладі і через постільний режим не можуть прибути до приміщення для голосування і відносно них у списках виборців немає відмітки про постійну нездатність пересуватись самостійно, ЦВК в межах своєї компетенції прийняли пп. 6.6, 6.7, 6.8, в яких зазначено, що з метою підтвердження відомостей щодо нездатності самостійно пересуватися, які містяться у заяві виборця, стосовно якого у списку виборців відсутня відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, дільничною виборчою комісією здійснюється відповідна перевірка шляхом особистого відвідування за адресою виборця, зазначеною у заяві, або опитування такого виборця за вказаним виборцем номером телефону тощо. Прибуття членів дільничної виборчої комісії до виборця за його усним зверненням для подання ним письмової заяви про бажання голосувати за межами приміщення для голосування є обов'язковим. Для організації перевірки за місцем перебування виборця, який подав заяву про забезпечення йому голосування за місцем його перебування, дільнична виборча комісія на своєму засіданні визначає своїм рішенням не менш як трьох членів комісії, які здійснюватимуть таку перевірку.

Окрім того, суд зазначає, що пункти 6.6, 6.7, 6.8 не обмежують прав виборців щодо реалізації своїх Конституційних прав щодо участі в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання незаконним пунктів 6.6, 6.7, 6.8 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральною виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, задоволенню не підлягають.

З приводу позовних вимог щодо визнання незаконним положення підпункту 4 пункту 7.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 4 п. 7.2 Роз'яснення зазначається, що зміни до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці вносяться на підставі: рішення дільничної виборчої комісії; таке рішення приймається на підставі паспорта громадянина України або іншого передбаченого Законом документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, в якому є відмітка про реєстрацію відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) місця проживання у межах цієї виборчої дільниці.

Одночасно, як зазначає позивач, в підпункті 4 пункту 7.2 Центральна виборча комісія встановила норму про те, що рішення дільничною виборчою комісією приймається на підставі паспорту або іншого документа, в якому є відмітка про реєстрацію місця проживання у межах цієї виборчої дільниці. Вказане положення не тільки розширює положення Закону України "Про вибори Президента України" ( 474-14 ), а й прямо суперечить статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ).

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ) за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до частини другої цієї статті.

Таким чином, позивач зазначає, що завдяки нормі, викладеної в пп. 4 п. 7.2 Роз'яснення може виникнути ситуація коли виборці, які вже змінили свою виборчу адресу проголосують двічі: за місцем своєї виборчої адреси та за місцем реєстрації на підставі пред'явлення паспорту.

Суд зазначає, що статтею 3 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати свій голос у день голосування тільки на одній виборчій дільниці.

Відповідно до статті 7 ЗУ "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ) до персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належить виборча адреса виборця, визначена відповідно до статті 8 цього Закону ( 698-16 ).

Відповідно до статті 8 ЗУ "Про Державний реєстр виборців" ( 698-16 ), виборчою адресою виборця є адреса його житла або місця перебування виборця чи інша адреса, що змінює адресу житла виборця, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної постійної виборчої дільниці.

Виборча адреса, як правило, визначається зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ), якщо виборець не звернувся до відповідного органу ведення Реєстру щодо іншої виборчої адреси.

За мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до частини 2 цієї статті.

Таким чином, з аналізу чинного законодавства вбачається, що законодавець передбачив, що виборець може мати виборчу адресу за його вибором. Такими адресами можуть бути: як зареєстроване місце проживання виборця та адреса житла виборця без реєстрації місця проживання.

Пунктом 3 статті 31 ЗУ "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) зазначено, що до попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день виборів виповниться вісімнадцять років і які мають право голосу, та виборча адреса яких відповідно до відомостей Державного реєстру виборців відноситься до цієї виборчої дільниці. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

У зв'язку з викладеним вище, суд погоджується з твердженням позивача з приводу можливості використання свого голосу в день виборів двічі: за місцем своєї виборчої адреси та за місцем реєстрації на підставі пред'явлення паспорту, що є порушенням виборчого законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним положення підпункту 4 пункту 7.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині можливості прийняття рішення дільничною виборчою комісією про внесення змін до уточненого списку виборців на підставі паспорта громадянина України або іншого передбаченого Законом документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, в якому є відмітка про реєстрацію відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) місця проживання у межах цієї виборчої дільниці.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 160, 161, 163, 172, 176 КАС України ( 2747-15 ), ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними положень Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року N 475 "Про роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року", - задовольнити частково.

Визнати незаконним положення пункту 3.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині звільнення окремих категорій громадян від обов'язку особистого подання скарги ("крім виборців, вказаних у пункті 6.1 цього Роз'яснення").

Визнати незаконним положення пункту 6.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині визначення в якості документів, що підтверджують нездатність пересуватися самостійно "пенсійного посвідчення" та інших невизначених документів окреслених словом "тощо".

Визнати незаконним положення підпункту 4 пункту 7.2 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року, в частині можливості прийняття рішення дільничною виборчою комісією про внесення змін до уточненого списку виборців на підставі паспорта громадянина України або іншого передбаченого Законом документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, в якому є відмітка про реєстрацію відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) місця проживання у межах цієї виборчої дільниці.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними пунктів 6.6, 6.7, 6.8 Роз'яснення, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії N 475 від 12 грудня 2009 року "Про роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року", - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 2 днів із дня проголошення до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Л.В.Бєлова