Збір на розвиток виноградарства,
садівництва і хмелярства

ПИТАННЯ 1. В якому порядку здійснюється обкладання збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?

ПИТАННЯ 2. Хто є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?

ПИТАННЯ 3. Що є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?

ПИТАННЯ 4. За яких умов виручка, отримана від реалізації алкогольних напоїв та пива, не є об'єктом оподаткування?

ПИТАННЯ 5. Що може бути базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства? Який порядок її визначення та яку встановлено ставку збору?

ПИТАННЯ 6. Які особливості визначення бази оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для виробників алкогольних напоїв та пива?

ПИТАННЯ 7. Коли виникає податкове зобов'язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та який порядок обчислення його суми?

ПИТАННЯ 8. Як визначається база оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для суб'єктів господарювання, що реалізують алкогольні напої та пиво на умовах договору комісії?

ПИТАННЯ 9. Які особливості обчислення та сплати збору з реалізованих алкогольних напоїв та пива в оптовій мережі?

ПИТАННЯ 10. Як обчислюється та сплачується збір з реалізованих алкогольних напоїв та пива в роздрібній мережі?

ПИТАННЯ 11. Які особливості обчислення та сплати збору з реалізованих алкогольних напоїв та пива на умовах договору комісії (консигнації)?

ПИТАННЯ 12. Як обчислюється та сплачується збір у разі реалізації алкогольних напоїв та пива через філії головного підприємства?

ПИТАННЯ 13. Який порядок подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та які строки його сплати?

ПИТАННЯ 14. Яи уточнюється сума податкового зобов'язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі виявлення помилки платником?

ПИТАННЯ 15. Як проводиться відшкодування з бюджету надміру сплаченого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?

ПИТАННЯ 16. Яку відповідальність несуть платники збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?

ВІДПОВІДЬ 1. Законом України від 25.07.91 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподаткування” (далі - Закон № 1251-ХІІ) встановлено, що сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до ст. 14 Закону № 1251-ХІІ включено до Переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства як загальнодержавний податок вперше було запроваджено Законом України від 09.04.99 р № 587-ХІV “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” (далі - Закон № 587-ХІV). Цим Законом установлено, що механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджуються урядом. На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. № 587 “Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” (далі - постанова № 587).

ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до ст. 1 Закону № 587-ХІV платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Тобто "особливих умов обкладання збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у зазначеному нормативному документі не передбачено і платником збору можуть бути будь-які суб'єкти господарювання, що реалізують алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі. Водночас залежно від виду господарської діяльності, який здійснюють суб'єкти підприємництва, визначається їх належність до платників збору.

Законом України від 01.06.2000 р. № 1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі - Закон № 1775-III) встановлено, що виробництво - це діяльність, пов'язана з випуском продукції, включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукції власного виробництва. Тому виробники алкогольних напоїв, які також отримують ліцензію на право оптової торгівлі та реалізують продукцію власного виробництва, не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, а є платниками лише при реалізації продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.

Комісіонери, що реалізовують за договорами комісії алкогольні напої, здійснюють діяльність за умови обов'язкового отримання ліцензій на право оптової торгівлі, є суб'єктами оптово-роздрібної мережі та платниками збору.

Комісійна торгівля пивом здійснюється без видачі ліцензії, але умови обкладання збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства пива є такими самими, як і алкогольних напоїв. Відповідно до УКТ ЗЕД пиво - це напій, одержуваний шляхом зброджування рідини (сусла), виготовленої з осолодженого ячменю чи пшениці, води та хмелю, а також виготовлений з концентрату солодового екстракту або іншим способом, який містить більше ніж 0,5% алкоголю та зазначений у товарний позиції 2203.

Законом України від 05.03.2009 р. № 1067-VI “Про внесення змін до Закону України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” (далі - Закон № 1067-VІ), який набирає чинності з 1 січня 2010 р., встановлено, що в разі якщо реалізація алкогольних напоїв та пива здійснюється за договорами комісії (консигнації), платниками збору є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують на свій рахунок виручку або її компенсацію за продаж зазначеної продукції (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі зазначеною продукцією на умовах комісії у межах власного виробництва).

ВІДПОВІДЬ 3. Згідно зі ст. 2 Закону № 587-ХІV об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, яку отримує платник збору коштами або за рахунок безоплатних операцій.

У цьому Законі відсутнє визначення поняття виручки від реалізації, однак за своїм змістом збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обороту і термін “виручка від реалізації” означає торговельний оборот, тоді як у чинних нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку цей термін означає “дохід”.

При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі за договором комісії об'єктом оподаткування є виручка торговельного обороту від зазначеної продукції. Якщо таку виручку отримує на свій рахунок комісіонер, він нараховує суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, подає звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує суму збору до бюджету. У разі отримання комітентом виручки на свій рахунок комітент (крім виробників алкогольних напоїв) нараховує суму збору, подає звіт та сплачує суму збору до бюджету.

У Законі № 1067-VІ уточнюються база та порядок визначення об'єкта оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Таким об'єктом є виручка - торговельний оборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива платниками податку, визначеними в ст. 2 Закону № 1067-VІ.

ВІДПОВІДЬ 4. Статтями 1 та 2 Закону № 587-ХІV встановлено, що платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування, які реалізовують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

При цьому згідно із Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон № 481/95-ВР) оптова торгівля - це діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля - це діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Закон № 481/95-ВР не містить визначення терміна “виробництво”, проте згідно з абзацом третім ст. 1 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” виробництво (виготовлення) - це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Таким чином, реалізація алкогольних напоїв їх виробниками у межах власного виробництва підприємствам оптової і роздрібної торгівлі не є оптовою торгівлею, і виручка від такої реалізації не є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а виробники алкогольних напоїв не є платниками збору.

Суб'єкт господарювання, що реалізовує в мережі громадського харчування продукцію власного виробництва (креми, десерти, каву, кондитерські вироби), при приготуванні якої використовують алкогольні напої, є платником збору в тому випадку, якщо виручка від їх реалізації відображається за кредитом рахунку 70 “Дохід від реалізації робіт і послуг” окремо і є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

ВІДПОВІДЬ 5. Базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізовуються суб'єктами господарювання всіх форм власності, та виручка від реалізації цих обсягів, одержувана коштами або за рахунок безоплатних операцій.

База оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства - це обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізовуються суб'єктами господарювання в оптово-роздрібній мережі та мережі громадського харчування. Об'єктом оподаткування збором є виручка, одержувана від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, ставка збору дорівнює 1% від об'єкта оподаткування.

Платники збору - суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізовують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, обчислюють та зазначають у звіті суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за формою, затвердженою наказом ДПА України від 28.03.2008 р. № 133 “Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору”.

Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону № 481/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на виробництво або на право імпорту, експорту і оптової торгівлі, подають до органу, який видає ліцензії, щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним, звіт про обсяги виробництва (імпорту) та/або реалізації продукції.

Форми звіту встановлено наказами ДПА України від 13.10.2005 р. № 449 “Про затвердження форм звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення” (для виробників) та від 27.04.2006 р. № 228 “Про затвердження форм звітів щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення” (для суб'єктів оптової торгівлі). Суб'єктами підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, такі звіти не подаються.

ВІДПОВІДЬ 6. Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та здійснюють діяльність, пов'язану з випуском продукції, що включає всі стадії технологічного процесу і реалізацію продукції в межах власного виробництва підприємствам оптової та роздрібної торгівлі, не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

При цьому обсяги алкогольних напоїв і пива, що реалізуються виробниками алкогольних напоїв і пива підприємствам оптової та роздрібної торгівлі, не є базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

У разі реалізації алкогольних напоїв їх виробниками у роздрібній торгівлі кінцевим споживачам для їх особистого неко-мерційного використання виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

ВІДПОВІДЬ 7. Обчислення збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства здійснюється відповідно до Закону № 587-ХІV та Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платниками по-даткві перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Платники збору - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, що реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, визначають об'єкт оподаткування - виручку - торговельний оборот від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування та обчислюють суму збору за ставкою 1% від об'єкта оподаткування.

У суб'єкта підприємницької діяльності, що реалізовує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній мережі та мережі громадського харчування, виникає податкове зобов'язання після здійснення обороту та отримання виручки від реалізації, що є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Такий суб'єкт обчислює суму податкового зобов'язання за ставкою 1% від об'єкта оподаткування та зазначає у звіті про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, суб'єкт підприємницької діяльності складає та подає звіт до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником збору у звіті, вважається узгодженим з дня подання такого звіту. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржено платником збору в адміністративному або судовому порядку.

Платник збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту. За несвоєчасну сплату збору стягуються пеня та штраф у порядку, визначеному чинним законодавством України.

У разі якщо у звітному періоді суб'єкт підприємницької діяльності не мав об'єкта оподаткування, тобто не здійснював реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування і, відповідно, не отримував виручку від реалізації, збір не нараховується, а звіт за цей місяць не подається. У такому випадку податкове зобов'язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не виникає.

ВІДПОВІДЬ 8. При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі за договором комісії базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізуються комісіонерами - суб'єктами оптово-роздрібної торгівлі незалежно від форми власності. При цьому об'єкт оподаткування визначається як виручка торговельного обороту від реалізації зазначеної продукції, що отримує на свій рахунок комісіонер, на яку нараховується сума збору, подається звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачуються кошти до бюджету.

Якщо зазначену виручку отримує на свій рахунок комітент, то він (крім виробників алкогольних напоїв) нараховує суму збору, подає звіт і сплачує збір до бюджету. Виробники алкогольних напоїв, що передають алкогольні напої та пиво підприємствам оптової або роздрібної торгівлі на умовах договору комісії, не є платниками збору. Комісіонери, які реалізують цю продукцію, є платниками збору, а обсяги реалізованої ними продукції - базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

ВІДПОВІДЬ 9. Відповідно до Закону № 587-ХІV суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізовують в оптовій мережі алкогольні напої та пиво, оподатковують збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виручку, отриману від реалізованих обсягів алкогольних напоїв та пива, й обчислюють суму платежу за ставкою 1% від об'єкта оподаткування.

Також ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво .або імпорт алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за обов'язкової умови отримання ними ліцензії на оптову торгівлю.

Водночас згідно з визначеним у Законі № 1775-III терміном “виробництво” реалізація продукції виробниками у межах обсягів виготовленої продукції є не оптовою торгівлею, а невід'ємною частиною виробництва. Тому обсяги алкогольних напоїв та пива, реалізованих їх виробниками підприємствам оптової і роздрібної торгівлі в межах власного виробництва за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, не є базою оподаткування, а виручка, отримана від реалізації зазначеної продукції, не є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. У цьому випадку збір не нараховується і розмір податкового зобов'язання не визначається, а звіт про суму нарахованого збору не подається.

ВІДПОВІДЬ 10. Як передбачено в Законі № 587-ХІV, платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об'єктом оподаткування за таких умов є виручка від реалізації, сума збору обчислюється за ставкою 1% від об'єкта оподаткування.

У Законі № 587-ХІV не визначено особливих умов справляння платежу в разі реалізації алкогольних напоїв та пива в роздрібній мережі. Тому платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства можуть бути будь-які суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи, якщо вони здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та отримують виручку від реалізації зазначеної продукції. Виробники алкогольних напоїв та пива, які безпосередньо реалізовують власну продукцію в роздрібній мережі споживачам або в закладах громадського харчування, також є платниками збору.

ВІДПОВІДЬ 11. Комісіонери, які реалізовують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, оскільки Законом № 587-ХІV не визначено особливих умов оподаткування збором залежно від форми підприємства та виду підприємницької діяльності суб'єктів господарювання. Отже, платником збору може бути будь-який суб'єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі. При цьому об'єктом оподаткування є виручка від реалізованої продукції, яку комісіонер отримує на власний рахунок (незалежно від того, які зобов'язання має комісіонер при визначенні доходу).

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України торгівля за договором комісії є зобов'язанням комісіонера за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Водночас згідно зі ст. 15 Закону № 481/95-ВР оптова й роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється лише за наявності ліцензії. Вона обов'язково повинна бути і в комітента, і у комісіонера, тому платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є як комітенти (крім виробників), так і комісіонери, що одержують виручку від реалізації такої продукції.

Виручка торговельного обороту від реалізації зазначеної продукції, що комісіонер отримує на власний рахунок, є об'єктом оподаткування збором, на яку нараховується сума платежу. Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка в установленому порядку сплачується до бюджету, подається до податкового органу за місцем реєстрації. При цьому залежно від умов договору комісії, консигнації у разі отримання виручки від реалізації продукції, переданої на комісію, комітентом на свій рахунок комітент (крім виробників алкогольних напоїв) нараховує суму платежу, подає звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та сплачує податкове зобов'язання до бюджету.

Законом України від 05.03.2009 р. № 1067-VІ “Про внесення змін до Закону України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” передбачено, що якщо реалізація алкогольних напоїв та пива здійснюється за договорами комісії (консигнації), платниками збору є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що одержують на власний рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі зазначеною продукцією у межах власного виробництва).

ВІДПОВІДЬ 12. Щодо обчислення та сплати збору в разі реалізації алкогольних напоїв через філії головного підприємства слід враховувати механізм відкриття й функціонування таких філій (з реєстрацією або без реєстрації юридичної особи). Адже відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями за наявності ліцензій може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності.

Згідно з частиною другою ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи; створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (ст. 58 Господарського кодексу України).

У випадку отримання філією ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю платником збору є суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав ліцензію і здійснює на її підставі торгівлю в оптово-роздрібній торговельній мережі, тобто філія, зареєстрована як юридична особа. Якщо суб'єкт підприємництва здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями через філію, що не є юридичною особою, то відповідно до ст. 18 Закону № 481/95-ВР інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначається в додатку до ліцензії. У такому разі філія здійснює торгівлю на підставі ліцензії головного підприємства, тому платником збору є суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав ліцензію, - головне підприємство.

ВІДПОВІДЬ 13. Статтею 4 Закону № 587-ХІV встановлено, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, зазначені у ст. 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Держказначейства України щомісяця у строки, визначені для місячного звітного періоду. Складання та подання розрахунку збору здійснюється відповідно до норм Закону № 2181-III, а за його несвоєчасну сплату стягуються пеня та штрафи у порядку, визначеному цим Законом.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі, визначають базу оподаткування, самостійно обчислюють суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, складають та подають звіт про суму нарахованого платежу до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником збору у звіті, вважається узгодженим з дня подання такого звіту. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником збору в адміністративному або судовому порядку. Платник збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту.

Платники збору - суб'єкта підприємницької діяльності, що реалізовують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, складають і подають звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за формою, затвердженою наказом № 133.

Звіт подається платником збору до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Якщо останній день терміну подання звіту припадає на вихідний або святковий, то кінцевим терміном вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

У разі якщо протягом звітного місяця суб'єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримував виручку від такої реалізації, звіт за цей місяць не подається.

За добровільним рішенням платника збору звіт може бути подано до органу державної податкової служби в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Звіт приймається від платника збору канцелярією органу державної податкової служби або надсилається поштою у зазначені терміни в установленому порядку. При цьому попередня (до реєстрації у канцелярії) перевірка звітів органом державної податкової служби не дозволяється.

У поданому звіті платник збору зазначає тип звіту (загальний або уточнений) та назву органу державної податкової служби, до якого подається звіт, назву підприємства, установи, організації (прізвище, ім'я, по батькові), ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб), місцезнаходження (місце проживання) та телефон. Також у звіті зазначаються загальна сума виручки, отримана у звітному місяці, та нарахована сума збору у гривнях, яка становить 1% від суми виручки.

Звіт має бути підписано фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або керівником і головним бухгалтером юридичної особи та скріплено печаткою. Органи державної податкової служби не приймають до розгляду звіти, що мають підчистки або дописки, закреслені слова (цифри), текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження (залиті чорнилом, затерті тощо), та заповнені олівцем.

ВІДПОВІДЬ 14. Якщо платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним звіті, він зобов'язаний подати уточнений звіт, що містить виправлені показники. До уточненого звіту додається довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання у результаті виправлення самостійно виявленої помилки в попередніх звітних періодах.

У довідці зазначаються назва органу державної податкової служби, до якої подається довідка, назва підприємства, установи, організації (прізвище, ім'я, по батькові), ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб), місцезнаходження (місце проживання) та телефон.

Також у довідці зазначаються звітний період, що уточнюється, зміст помилки, яка призвела до збільшення або зменшення збору, та сума збору, що підлягає сплаті згідно з уточненим звітом, а також сума самостійно нарахованого штрафу в розмірі 5% від суми недоплати.

Якщо у зв'язку з виправленням помилки визначено збільшення податкового зобов'язання, платник сплачує суму недоплати та штраф у розмірі 5% від суми такої недоплати. У такому разі штрафи, передбачені чинним законодавством, не застосовуються.

Це правило не поширюється на платників збору, що не подали звіт за той період, протягом якого відбулося заниження податкового зобов'язання. Тобто якщо платник не подав звіт за звітний період, а надалі було виявлено об'єкт оподаткування, уточнений звіт не подається.

Якщо платник збору подав уточнений звіт, але не здійснив доплати та не нарахував і не сплатив штраф, то такий платник підлягає перевірці за даними, що містяться в уточненому звіті.

Якщо за результатами подання уточненого звіту виникає потреба в поверненні надміру сплаченого збору, то разом з таким звітом подається заява про повернення надміру сплаченого збору з дотриманням граничних термінів її подання. При цьому зменшення податкових зобов'язань за уточненим звітом підлягає проведенню в особових рахунках лише за умови підтвердження наявності помилки в раніше поданому звіті. Якщо термін подання заяви про повернення надміру сплаченого збору закінчився, то уточнений звіт не подається.

ВІДПОВІДЬ 15. Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-III уточнені звіти та заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковим законодавством, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на відшкодування.

Порядок подання уточненого звіту про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства визначено в розділі четвертому Порядку заповнення і подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого наказом № 133.

Повернення надміру або помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до спільного наказу ДПА України, Мінфіну України, Держказначейства України від 03.02.2005 р. № 58/78/22.

Облік повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до розділу сьомого Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276.

Отже, у разі подання платником збору уточнених звітів та заяв про повернення на розрахункові рахунки підприємства надміру сплачених сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства повернення таких сум здійснюється відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів.

ВІДПОВІДЬ 16. Відповідальність за несвоєчасну сплату збору несуть суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію в оптово-роздрібній мережі алкогольних напоїв та пива, а також їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Платник збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства зобов'язаний самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати.

Після закінчення строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в порядку, визначеному ст. 16 Закону № 2181-III.

У разі якщо платник збору не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, до нього застосовуються штрафні санкції, встановлені ст. 17 зазначеного Закону у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою за 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Платник збору сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, передбачені підпунктами 17.1.1 - 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III.

Платник збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який здійснює реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі, отримує виручку від реалізації, але не подає звіт про суму нарахованого збору у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

Статтею 1 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподаткування” передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Згідно з пп. “г” пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-III податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами в межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. При цьому податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.

Підпунктом “д” пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III визначено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки через те, що надалі таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено, скасовано або платнику податків було надано нове податкове чи узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При оцінці судом доказів, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Органи Державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, що визначено ст. 3 Закону № 509-ХІІ.

Враховуючи викладене, ДПА України надає роз'яснення у листі від 05.06.2009 р. № 11930/7/21-0117 і зобов'язує ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

переглянути свої раніше надані роз'яснення з цього питання та привести їх у відповідність із цим роз'ясненням;

забезпечити використання цього роз'яснення при проведенні перевірок.

Раніше надані листи-роз'яснення від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117, від 23.04.2008 р. № 8566/7/21-0217 та від 18.09.2006 р. № 10428/6/21-0115 вважати такими, що втратили чинність.

“Вісник податкової служби України” № 43 листопад 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)