Аспекти бухгалтерського обліку в
роз'ясненнях Мінфіну України

Донарахування платежів до
бюджету за минулі роки

У листі № 31-34000-20-10/19944 Мінфін України зазначив, що недостовірне визнана сума податків для цілей бухгалтерського обліку є помилкою. Крім того, Мінфін України нагадує, що допущені в бухгалтерському обліку помилки слід виправити з урахуванням вимог ПБО 6.

Відповідно до п. 4 цього Положення виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередні роки, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). При цьому відповідно до п. 5 цього ПБО виправлення помилок, допущених у попередні періоди, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Слід зазначити, що виправлення помилок минулих років в облікових регістрах, за інформацією з яких заповнюється фінансова звітність, установлено п. 9 Методичних рекомендацій № 356, тобто виправлення оформляється в місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою, в якій наводяться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку та Головної книги.

Інструкцією № 291 передбачено, що виправлення помилок за минулий рік, виявлених у поточному році, відповідно до ПБО 6 відображається кореспонденцією рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” з кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1 - 6, тобто рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

Оформлення
довіреності на одержання цінностей

Відповідно до п. 8 Інструкції № 99 строк дії довіреності встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видано довіреність, однак не більше як на 10 днів.

У листі № 31-34000-10-10/20370 Мінфін України, посилаючись на п. 8 зазначеної Інструкції, повідомляє, що строк дії довіреності на одержання цінностей спливає у відповідне число, зазначене у графі “Довіреність дійсна до____”. При цьому відлік строку дії довіреності ведеться із зазначеної у довіреності дати видачі.

Також Мінфін України вважає, що наведення у довіреності реквізитів підприємства (назви, коду, адреси, банківських реквізитів тощо) друкованим способом (на принтері), а інших даних (про довірену особу, постачальника, про перелік і кількість цінностей, що доручається отримати від постачальника) - кульковою ручкою (чорнилом) відповідає Інструкції № 99 (з 01.06.2008 р.).

Водночас щодо застосування факсимільного підпису керівника на довіреності Мінфін України у листі № 31-34000-20-16/20991 зауважує, що для підпису первинних документів факсиміле не використовується, оскільки це не передбачено Законом № 996-ХІV. Зазначені документи підписуються особисто та/або із застосуванням електронного підпису відповідно до законів № 851-ІV та № 852-ІV.

Слід нагадати, що згідно з п. 5 Інструкції № 99 довіреність підписують керівник і головний бухгалтер підприємства або їх заступники та особи, уповноважені керівником підприємства. Якщо бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписують керівник підприємства та головний бухгалтер централізованої бухгалтерії або їх заступники та уповноважені ними особи.

Керівник підприємства затверджує перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, та призначає особу, що має здійснювати виписування та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Якщо бухгалтерський облік веде безпосередньо керівник (власник) підприємства, довіреність на одержання цінностей підписує керівник (власник) самостійно.

Ураховуючи зазначене, наводимо приклад заповнення довіреності, наданий у додатку 1.

З Додатком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Витрати на додаткові відпустки

Додаткова відпустка - це час відпочинку, що надається додатково до щорічної основної відпустки, тривалістю та на умовах, установлених законодавством, галузевими угодами, колективним і трудовим договорами.

Відповідно до ст. 4 Закону № 504/96-ВР додаткові відпустки належать до щорічних соціальних (статті 7, 8, 19) або навчальних і творчих відпусток (статті 13 - 16 цього Закону). Також законодавство, колективний договір, угода та трудовий договір можуть установлювати інші види відпусток.

Щодо бухгалтерського обліку витрат на додаткові відпустки Мінфін України роз'яснює у листі № 31-34000-20-9/20640, що відповідно до п. 13 ПБО 11, п. 23 ПБО 16 і п. 7 ПБО 26, Інструкції № 291 та з метою реалізації принципу обачності оплата відпусток, які як виплати за невідпрацьований час:

підлягають накопиченню (щорічні оплачувані (основна та додаткові) відпустки, наприклад, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, тощо), - визнається зобов'язанням через створення забезпечення з визнанням витрат у звітному періоді кореспонденцією за дебетом рахунків обліку витрат операційної діяльності та кредитом субрахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток”;

не підлягають накопиченню (навчальні, творчі, соціальні відпустки та ін.), - визнається зобов'язанням і витратами на оплату праці у тому періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

Відповідно до визначень, наведених у п. 3 ПБО 26:

накопиченню підлягають виплати за невідпрацьований час, право на отримання яких працівником може бути використано в майбутніх періодах;

накопиченню не підлягають виплати за невідпрацьований час, право на які не поширюється на майбутні періоди.

Тобто Мінфін України зазначає, що забезпечення створюється і на оплату додаткових відпусток працівникам, гарантованих законодавством. Однак щодо оплати навчальних і творчих відпусток, то за рахунок забезпечення такі витрати не покривають, оскільки виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням у тому періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті. У цьому разі такі виплати відображатимуться за дебетом рахунків обліку витрат 23, 91 - 94 з кредитом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій
з передачі приватизованих квартир

Згідно із роз'ясненнями, наданими Мінфіном України у листі № 31-34000-10-16/20641, вартість приватизованих квартир у багатоквартирних будинках, не переданих на баланс іншої юридичної особи, відповідно до Методичних рекомендацій з перенесення сальдо рахунків і субрахунків попереднього Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об'єднань, підприємств і організацій на рахунки і субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 (лист № 18-424), відображається на субрахунку 1031 “Приватизований житловий фонд” рахунку 10 “Основні засоби”. Амортизація приватизованого житлового фонду балансоутримувачем як підприємством, діяльність якого не спрямовано на відновлення такого фонду, відображається у порядку, передбаченому п. 30 ПБО 7.

Відповідно до цього пункту суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають за дебетом рахунків обліку витрат і кредитом рахунку 13 “Знос необоротних активів”.

Водночас на суму нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу, а у разі його недостатності - статутного капіталу. Тобто кредитується рахунок 74 “Інші доходи” і дебетується рахунок 42 “Додатковий капітал”, а за його недостатності - рахунок 40 “Статутний капітал”.

Організації, звичайна діяльність яких не спрямована на відновлення житлових будинків та інших будівель, можуть також суму нарахованої амортизації відображати як зменшення додаткового статутного капіталу.

Передача основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, які належать до державної або комунальної власності та не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі приватизованого житлового фонду, відображається у бухгалтерському обліку підприємства в порядку, наведеному в розділі третьому Положення № 1213, а саме: за кредитом рахунків обліку цих активів (первісна або переоцінена вартість) і дебетом рахунків 13 “Знос необоротних активів” (сума зносу) та 97 “Інші витрати” (залишкова вартість), водночас залишкова вартість об'єктів, що передаються, відображається за кредитом субрахунку 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” і дебетом субрахунку 425 “Інший додатковий капітал”.

Також Мінфін України нагадує, що Порядок передачі житлового .комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає провадження діяльності з утримання житлового комплексу, з балансу колишнього балансоутримувача, затверджено постановою № 1521.

Відображення в бухгалтерському обліку
операцій при розрахунках підприємства з
постачальником (якщо зобов'язання визначено
в іноземній валюті)

Частиною сьомою ст. 179 Господарського кодексу встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. При цьому сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Водночас згідно зі ст. 533 цього Кодексу грошове зобов'язання має виконуватися у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або, законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, Мінфін України у листі № 31-34000-10-16/20869 зазначає, що доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період, а витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період (п. 4 ПБО 3).

Ураховуючи наведене, якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов'язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов'язання, визнається:

іншими операційними доходами (рахунки 71);

іншими операційними витратами (рахунки 84, 94).

Крім того, Мінфін України нагадує, що документальне оформлення операцій, пов'язаних із надходженням матеріальних цінностей, врегульовано Методичними рекомендаціями № 2.

Розглянемо на прикладі, як це відобразиться в обліку постачальника та покупця.

Приклад. 0109.2009 р. між товариствами з обмеженою відповідальністю - Постачальником і Покупцем укладено договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався продати, а Покупець - придбати партію товару. Загальна вартість товару згідно із договором становить 10 000 євро, що за курсом Нацбанку

України станом на 01.09.2009 р. становить 114 019,00 грн. Товар за видатковою накладною передано покупцю 02.09.2009 р. Відповідно до договору Покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за отриманий товар до 10.09.2009 р. Оплату постачальнику здійснено 09.09.2009 р. у розмірі 115 740,60 грн.

Офіційний курс Нацбанку України становив на:

01.09.2009 р. -11,40190 фн/євро;

09.09.2009 р. -11,57406 фн/євро.

Кошти перераховуються у національній валюті України (дані прикладу, які наведено в таблиці, умовні, суми зазначено без ПДВ).

Таблиця.

Перелік використаних нормативних документів:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (зі змінами та доповненнями)

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. “Про відпустки” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 851-IV від 22.05.2003 р. “Про електронні документи та електронний документообіг” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 852-ІV від 22.05.2003 р. “Про електронний цифровий підпис” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 996-ХIV від 16.07.99 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1521 від 11.10.2002 р. “Про реалізацію Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1242)

Наказ Мінфіну України № 2 від 10.01.2007 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Методичні рекомендації № 2)

Наказ Мінфіну України № 20 від 31.01.2000 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання” (зареєстровано у Мін'юсті України 11.02.2000 р. за № 85/4306, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО11)

Наказ Мінфіну України № 87 від 31.03.99 р. “Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” (зареєстровано в Мін'юсті України 21.06.99 р. за № 397/3690, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 3)

Наказ Мінфіну України № 92 від 27.04.2000 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (зареєстровано у Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 7)

Наказ Мінфіну України № 99 від 16.05.96 р. “Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 99)

Наказ Мінфіну України № 137 від 28.05.99 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” (зареєстровано у Мін'юсті України 21.06.99 р. за № 392/3685, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 6)

Наказ Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)

Наказ Мінфіну України № 318 від 31.12.99 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” (зареєстровано у Мін'юсті України 19.01.2000 р. за № 27/4248, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 16)

Наказ Мінфіну України № 356 від 29.12.2000 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” (за текстом - Методичні рекомендації № 356)

Наказ Мінфіну України № 601 від 28.10.2003 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 “Виплати працівникам” (зареєстровано у Мін'юсті України 10.11.2003 р. за № 1025/8346, за текстом - ПБО 26)

Наказ Мінфіну України № 1213 від 19.12.2006 р. “Про затвердження Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій і Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку” (зареєстровано у Мін'юсті України 26.12.2006 р. за № 1363/13237, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 1213)

Лист Мінфіну України № 18-424 від 04.02.2000 р. “Методичні рекомендації з перенесення сальдо рахунків і субрахунків попереднього Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об'єднань, підприємств і організацій на рахунки і субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291”

Лист Мінфіну України № 31-34000-20-10/19944 від 22.07.2009 р. “Щодо відображення в бухгалтерському обліку донарахованих за минулі роки платежів до бюджету”

Лист Мінфіну України № 31-34000-10-10/20370 від 27.07.2009 р. “Щодо окремих питань з оформлення довіреності”

Лист Мінфіну України № 31-34000-20-9/20640 від 29.07.2009 р. “Щодо бухгалтерського обліку витрат на додаткові відпустки”

Лист Мінфіну України № 31-34000-10-16/20641 від 29.07.2009 р. “Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з передачі приватизованих квартир”

Лист Мінфіну України № 31-34000-10-16/20869 від 31.07.2009 р. “Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій при розрахунках підприємства з постачальником”

Лист Мінфіну України № 31-34000-20-16/20991 від 03.08.2009 р. “Щодо застосування факсимільного підпису керівника на довіреності”

Оксана СКІЧКО,
оглядач “Вісника”

“Вісник податкової служби України” № 36 вересень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)