КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В ОРДЖОНИКІДЗЕВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРКОВА
Про місцеві податки замовте слово.
Комунальний податок
Не дивлячись на те, що комунальний податок введений більше 15 років тому, за частотою надходження питань, пов'язаних з порядком сплати цього податку, його можна віднести в першу десятку. Тому знов повертаємося до найактуальніших питань.
Види місцевих податків та зборів, до яких віднесений і комунальний податок, їх граничні розміри та порядок обчис-лення визначені Декретом № 56-93.
Як встановлено ст. 15 Декрету № 56-93, комунальний податок стягується з юридичних осіб; окрім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Фізичні особи не є платниками комунального податку.
Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10% річного, фонду оплати праці, обчисленої виходячи з розміру не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.
Слід зазначити, що, згідно ст. 18 цього Декрету, органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють та визначають порядок сплати місцевих податків та зборів відповідно до переліку та в межах встановлених розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в рамках своєї компетенції мають право вводити пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки та збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників, а також надавати відстрочку зі сплати місцевих податків та зборів. При цьому звільнення підприємства від сплати комунального податку, згідно з рішенням міської ради, не відміняє обов'язку платника подавати звіт в органи ДПС за цим податком у встановлені терміни формою, затвердженою Наказом № 625, з відміткою про користування цією пільгою.
Розглянемо, хто не є платником комунального податку.
1. Бюджетні установи.
Бюджетні установи - це органи, установи або організації, визначені Конституцією України, а також установи або організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади АР Крим або органами місцевого самоврядування і які повністю утримуються за рахунок відповідного державного або місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими (ст. 2 БК України).
З метою удосконалення системи власних надходжень бюджетних установ КМУ затвердив перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напряму використання Постановою № 659.
Власні надходження бюджетних установ діляться на дві групи.
До першої відноситься плата за послуги, що надаються бюджетними установами, вона має наступні підгрупи.
1) Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно їх функціональним повноваженням, тобто це грошові кошти, що поступили бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ.
2) Надходження до бюджетних установ від господарської і/або виробничої діяльності, в які включаються грошові кошти, що отримуються бюджетними установами від господарський-виробничій діяльності допоміжних, учбовий-допоміжних підприємств, господарств, майстерень та т. п.; квартплата та плата за гуртожиток: від працєвико-ристання спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тат.п.
Необхідно відзначити, що доходи та витрати госпрозрахункових підрозділів бюджетних установ, що створені для здійснення господарської діяльності та мають статус юридичної особи, не є власними надходженнями бюджетних установ та не включаються до спеціального фонду бюджету.
Тобто від сплати комунального податку звільняються установи, що в повному обсязі, фінансуються з бюджету та мають власні надходження, які, згідно Постанові № 659, відносяться до спеціального фонду бюджету.
2. Планово-дотаційні підприємства
Що стосується планового-дотаційних підприємств, які, відповідно до Декрету № 56-93,не сплачують комунальний податок, слід зазначити наступне.
Після ухвалення БК України в новій редакції поняття “Планово-дотаційне підприємство” в бюджетному процесі не використовується, тому питання включення підприємств в планово-дотаційні відноситься до компетенції фінансових органів та органів місцевого самоврядування.
3. Сільськогосподарські підприємства та сільськогосподарські товаровиробники
Згідно ст. 15 Декрету №56-93 від сплати комунального податку звільнені сільськогосподарські підприємства, а відповідно до Закону № 2238, сільськогосподарським підприємством може бути юридична особа, основним видом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої складає не менше 50% загальної суми виручки.
Від сплати комунального податку також звільняються сільськогосподарські товаровиробники - платники фіксованого сільськогосподарського податку (з ухваленням Закону № 320).
4. Платники єдиного податку
Платники єдиного податку (за ставкою 6% або 10%), відповідно до Указу № 727/98, також звільнені від сплати комунального податку.
Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування при розрахунку суми комунального податку є річний фонд оплати праці штатних працівників, обчислений виходячи з не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.
Звітний період, терміни сплати податку
та подачі податкового розрахунку
Місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами по податках та зборах (зокрема місцевим податкам та зборам), є Закон № 2181.
Відповіднр до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ці Закону податкові декларації подаються в органи державної податкової служби:
- за базовий податковий (звітний) період, рівний календарному місяцю (зокрема при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- за базовий податковий (звітний) період, рівний календарному кварталу (півріччю, зокрема при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Виникає питання, як правильно звітувати платникам, створеним не з початку звітного періоду?
У випадку, якщо відповідним органом місцевого самоврядування для комунального податку встановлений базовий податковий (звітний) період, рівний календарному місяцю,то такий платник зобов'язаний подати в органи державної-податкової служби податкові розрахунки комунального податку протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього місяця.
У випадку, якщо органом місцевого самоврядування для комунального податку встановлений базовий податковий (звітний) період квартал, то за підсумками кварталу поточного року платники зобов'язані подати в органи державної податкової служби податкові розрахунки комунального податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього кварталу.
У випадку, якщо рішенням органу місцевого самоврядування не встановлені терміни подачі податкового розрахунку, а встановлені тільки терміни сплати, то податковий розрахунок комунального податку подається в терміни, передбачені в пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181.
Крім того, відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, якщо згідно закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлений, то податкова декларація подається і податкове зобов'язання сплачується в терміни, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду.
Що стосується граничних термінів сплати комунального податку, то слід зазначити, що, відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в поданій їм податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подачі податкової декларації.
Відповідальність платників
Необхідно звернути увагу на те, що, відповідно до ст. 19 Декрету №56-93, стягнення не внесених до встановленого терміну місцевих податків та зборів здійснюється згідно чинному законодавству. Як вже наголошувалося, спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлює порядок погашення податкових зобов'язань, а також відповідальність за порушення термінів подачі звітності та сплати комунального податку, є Закон № 2181.
Особливості розрахунку комунального податку
Підприємства, що не здійснюють фінансово-господарську діяльність
У примітці до форми податкового розрахунку комунального податку про порядок визначення кількісного складу працівників (рядок 01) вказано, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової чисельності штатних працівників, визначеному відповідно до інструкції № 286.
Тобто, об'єкт обкладення комунальним податком, а саме середньооблікова чисельність штатних працівників, не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності.
Якщо рішенням органу місцевого самоврядування не передбачені пільги для підприємств, що не здійснюють фінансово-господарську діяльність, то ці підприємства сплачують комунальний податок в порядку, встановленому рішенням органу місцевого самоврядування.
Слід також відзначити, що відсутність господарської діяльності не звільняє платників комунального податку від обов'язку подачі розрахунку в органи державної податкової служби в терміни, встановлені відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
Підприємства з іноземними інвестиціями
Відповідно до ст. 20 Закону № 93/96 підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки згідно законодавству України та, відповідно, не звільняються від сплати комунального податку.
Іноземні юридичні особи
Статтею 21 Декрету № 56-93 визначено, що іноземні юридичні особи та громадяни сплачують місцеві податки та збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами та законодавством України.
Організації, що частково фінансуються з бюджету.
Якщо установа або організація повністю фінансуються з бюджету та мають власні надходження (перелік встановлений Постановою № 659), то вони вважаються бюджетними та не є платниками комунального податку. Якщо ж фінансування з бюджету тільки часткове, то вони є платниками комунального податку.
Садівничі товариства
Платниками комунального податку є юридичні особи, окрім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Оскільки садівничі товариства не відносяться до вказаної категорії підприємств, вони є платником цього податку на загальних підставах.
Що стосується джерела сплати комунального податку, то він сплачується за рахунок грошових коштів товариства, які повинні передбачатися при затвердженні його кошторису.
Організації, що здійснюють діяльність за рахунок членських внесків
Оскільки організації, що здійснюють діяльність за рахунок
членських внесків, наприклад, гаражні кооперативи, садівничі товариства та кредитні союзи, не підпадають під визначені законодавством категорії пільговиків, вони не звільнені від сплати цього податку відповідним органом місцевого самоврядування, а отже, є платниками комунального податку на загальних підставах за наявності об'єкту оподаткування.
Нарахування комунального податку за засновників
У примітках до рядка 01 форми розрахунку комунального податку вказано, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової чисельності штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції № 286.
У облікову чисельність штатних працівників включаються усі найняті робітники, що уклали письмово трудовий договір (контракт) та що виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, окрім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Засновники не включаються в облікову чисельність штатних працівників.
Філії та відособлені підрозділи
Особливо часто виникають питання зі сплати комунального податку філіями та відособленими підрозділами.
Статтею 69 Закону № 280/97 визначено, що місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно ст. 95 ГК України філією є відособлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза його місцезнаходженням та здійснює усі або частину його функцій. Представництвом є відособлений підрозділ юридичної особи, розташований поза його місцезнаходженням і здійснюючий представництво та захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, та діють на підставі затвердженого нею положення.
Облік платників податків та зборів (обов'язкових платежів) ведеться органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства. Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) визначається центральним органом Державної податкової служби України.
Пунктом 4.1 розділу 4 Порядку № 80 встановлено, що вз'яття на облік як платників податку юридичних осіб та відособлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або у випадках, передбачених законодавством, після привласнення ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств організацій України.
Відповідно до ст. 19 Декрету № 56-93 місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами, якими вони встановлюються. Тобто механізм сплати місцевих податків та зборів встановлюється рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування, в яких часто платниками визначаються філії та відособлені підрозділи. При цьому в Декреті вказано, що платниками комунального податку є юридичні особи.
Нагадаємо, що місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються.
Якщо рішенням визначено, що філія (відособлений підрозділ) є .платником комунального податку, то він повинен бути зареєстрований як платник окремих податків та зборів органом державної податкової служби за його місцезнаходженням. Для цього необхідно надати в орган державної податкової служби документально підтверджену згоду юридичної особи та засновницькі документи, якими підтверджується передача повноважень філії (відособленому підрозділу) зі сплати комунального податку від імені юридичної особи або за юридичну особу.
У такому разі комунальний податок поступатиме до місцевого бюджету територіальної громади, на території якої розташовані філії, визначені рішенням органу місцевого самоврядування як платники комунального податку.
Засновники
У випадку якщо на підприємстві відсутні штатні працівники, а діяльність на підприємстві здійснюють тільки засновники, при цьому заробітну плату вони не отримують, слід зазначити наступне.
Оскільки основним показником на підприємстві є середньо-облікова чисельність штатних працівників, то, відповідно до Інструкції № 286, вона розраховується на підставі щоденних даних про облікову чисельність штатних працівників, які повинні уточнюватися згідно наказам про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
У облікову чисельність штатних працівників включаються усі найняті робітники, що уклали письмово трудовий договір (контракт) та що виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, окрім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Тобто засновники, що не уклали трудовий договір та не одержуючі заробітну плату, не є найнятими робітниками, і за них комунальний податок не сплачується.
Сумісники на підприємстві
Відповідно до пп. 2.6.1 п. 2.6 Інструкції № 286 в середньо-облікову чисельність штатних працівників не включаються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, одержуючий на одному підприємстві дві, півтори ставки або менше однієї ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому ж підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), в обліковій чисельності штатних працівників враховується як одна фізична особа.
Працівники підприємства, що знаходилися на лікарняному
Згідно формі податкового розрахунку комунального податку кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику сєредньооблікової чисельності штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції № 286.
При цьому, згідно пп. 2.6.4 п. 2.6 вказаної Інструкції в облікову чисельність штатних працівників включаються, зокрема, працівники, що не вийшли на роботу внаслідок хвороби.
Тобто за працівників, які в звітному періоді знаходилися на лікарняному, сплачується комунальний податок.
Працівники підприємства, що знаходяться в декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пп. 3.2.2 п. 3.2 Інструкції № 286 при обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу враховуються усі категорії працівників облікового складу, вказані в пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, окрім працівників, що знаходяться у відпустках по вагітності та пологам або по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачених чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, що усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.
Тобто, за працівників підприємства, що знаходяться в декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, комунальний податок не нараховується.
Знов створені підприємства
У примітці до форми податкового розрахунку вказано, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової чисельності штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції № 286. При цьому, якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначений календарний місяць, то в рядку 01 вказується середньооблікова чисельність штатних працівників за такий місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) - сума середньооблікової чисельності штатних працівників за кожен місяць кварталу (півріччя, року).
Відповідно до розділу третього вищезгаданої Інструкції середньооблікова чисельність штатних працівників, використовуваної при обчисленні суми комунального податку, розраховується на підставі щоденних даних про облікову чисельність штатних працівників, які повинні уточнюватися згідно наказам про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова чисельність штатних працівників за кожен день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого, часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, що з'явилися або не з'явилися на роботу,
Сєредньооблікова чисельність штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1 по ЗО або 31 число (у лютому - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та розподіл отриманої суми на число календарних днів звітного місяця.
Згідно Закону про держреєстацію підставою для взяття юридичної особи на облік в органах державної податкової служби є надходження до них відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Відповідно до п. 4.15 Порядку № 80 взяття на облік платника податків органом державної податкової служби здійснюється не пізніше за наступний робочий день з дня отримання відомостей від державного реєстратора або заяви від платника податків.
Отже, обов'язковість подачі розрахунку комунального податку виникає в місяці реєстрації платника цього податку. Тобто, знов створене підприємство, узяте на податковий облік у відповідному органі державної податкової служби як платник цього податку та не маюче штатних працівників, повинне подавати розрахунок сплати комунального податку з прочерком за місяць, на який доводиться його державна реєстрація. Якщо звітним періодом визначений квартал, то підприємство повинне подавати розрахунок зі сплати комунального податку з прочерком за квартал.
Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу з 10 липня 2009 р. та відпрацював неповний робочий місяць, то при визначенні суми податкового зобов'язання по комунальному податку його включають в середньооблікову чисельність штатних працівників з 10 липня 2009 р.
Список використаних документів
ГК України - Господарський кодекс України
БК України - Бюджетний кодекс України
Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Закон № 2238 - Закон України від 18.01.2001 р. № 2238-III “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років"
Закон № 320 -Закон України від 17.12.1998 р. № 320-ХІУ “Про фіксований сільськогосподарський податок”
Закон № 93/96 - Закон України від 19.03.96 р. № 93/96-ВР “Про режим іноземного інвестування”
Закон про держрєєстацію - Закон України від 15.05.2003 р. № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”
Закон № 280/97 - Закон України від 21.05.97 р. N 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні”
Декрет № 56-93 - Декрет КМ. України від 20.05.1993 р. № 56-93 “Про місцеві податки та збори”
Указ № 727/98-Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999 р. № 746/99
Постанова № 659 - Постанова КМУ від 17.12.2002 р. № 659 “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх освіти та напрямів використання”
Наказ № 625 - Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625 “Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку”
Порядок № 80 - Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. №80
Інструкція № 286 - Інструкція щодо статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286
Галина Захарченко, начальник відділу
масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян
“Консультант бухгалтера” № 36-37 (524-525) 14 вересня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)