Аспекти бухгалтерського обліку в роз'ясненнях Мінфіну України
Відображення у фінансовій звітності
суб'єктів малого підприємництва відстрочених
податкових активів і зобов'язань
При переході суб'єктів господарювання на застосування ПБО 25 виникає закономірне запитання: яким чином при переході на фінансову звітність суб'єкта малого підприємництва слід відображати наявні відстрочені податкові активи і зобов'язання та як їх обліковувати далі?
Відповідно до рекомендацій, наданих у листі Мінфіну України № 31-34000-20-27/8144, наявні на початок року переходу відстрочені податкові активи або відстрочені податкові зобов'язання відображаються у Балансі (ф. № 1-м) відповідно у рядку 070 «Інші необоротні активи» або 480 «Довгострокові зобов'язання» за графою 3. При цьому сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» підлягають згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків у першому місяці переходу з відображенням різниці на рахунку 85 «Інші затрати» І кварталу року, у якому здійснено перехід на застосування ПБО 25, що у подальшому не дає підстав для їх включення до рядків 070 і 480 за графою 4.
У Звіті про фінансові результаті (ф. № 2-м) у графі 4 у рядку 170 «Податок на прибуток» наводиться сума значень статей «Податок на прибуток від звичайної діяльності» (рядок 180) і «Податки з надзвичайного прибутку» (рядок 210) Звіту про фінансові результати (ф. № 2) за попередній рік.
Оцінка запасів при їх вибутті
У разі вибуття запасів з місць зберігання (складів, комор тощо) до інших підрозділів підприємства, сторонніх організацій або витрачання на виробництво продукції (робіт, послуг) їх оцінюють відповідно до методів, обумовлених ПБО 9. Зокрема, одним з таких є метод середньозваженої собівартості.
Як зазначено у листі Мінфіну України № 31-34000-10-16/10164, визначення середньозваженої собівартості може здійснюватися за кожним місцем зберігання запасів за умови, що доцільність застосування такої оцінки має виходити з переваг вигід, які можна отримати від такої інформації, над ресурсами, що витрачаються задля отримання такої оцінки.
Нагадаємо, що відповідно до ПБО 9 та пп. 2.18 п. 2 Методичних рекомендацій № 2 метод оцінки за середньозваженою собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами:
за щомісячною середньозваженою собівартістю оцінка проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці запасів;
за періодичною середньозваженою собівартістю запасів оцінка проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.
До речі, порядок розрахунку вартості запасів за методом оцінки за середньозваженою собівартістю наведено у прикладі 2 зазначених Методичних рекомендацій.
Якщо контракт є обтяжливим - потрібно
нараховувати забезпечення
Відповідно до п. 4 ПБО 11 обтяжливим є контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту. Враховуючи наведене, Мінфін України у листі № 31-34000-20-27/11017 зазначає, що контракт може бути обтяжливим і у тому разі, коли у ньому не передбачено право кредитора на неустойку, але контракт продовжують виконувати з перевищенням витрат над економічними вигодами.
Для відшкодування подальших (майбутніх) операційних витрат на виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів створюються забезпечення. Суми створених забезпечень визнаються витратами (п. 13 ПБО 11).
Забезпечення - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Згідно з п. 16 ПБО 11 сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу.
Забезпечення щодо обтяжливого контракту визначається в сумі неминучих витрат, пов'язаних з його виконанням. Така сума визначається за найменшою з двох величин: витрат на виконання контракту, які оцінюються як різниця між витратами на його виконання і доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту, або витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) за невиконання контракту.
Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та за потреби коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню (п. 18 ПБО 11).
Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для- покриття яких воно було створено (п. 17 ПБО 11).
Відповідно до Інструкції № 291 узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів, і включення їх до витрат поточного періоду .щодо обтяжливих контрактів ведеться на субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». При цьому створення забезпечень відображається за кредитом, їх використання - за дебетом.
Забезпечення наступних витрат на виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів наводиться у рядку 750 розділу VII «Забезпечення і резерви» у ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (затверджена наказом № 302).
Застосування суб'єктом малого підприємництва - фізичною
особою правил бухгалтерського обліку доходів
Мінфін України у листі № 31-34000-20-27/14099, посилаючись на ПБО 15, зазначив, що згідно з п. 2 норми цього Положення (стандарту) поширюються лише на юридичних осіб.
Водночас Указом № 727/98 визначено, що форму книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлює ДПА України.
Нагадаємо, що відповідно до п. 8 наказу № 599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком 10 до Інструкції № 12. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».
Поряд з цим порядок ведення книги обліку доходів і витрат визначено у постанові № 1269.
Відображення в бухгалтерському обліку
повернення паю
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон № 1087-ІV.
Згідно зі ст. 2 Закону № 1087-ІV пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у його створення та розвиток, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Статтею 21 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грошима або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
На думку Мінфіну України, викладену у листі № 31-34010-10/23-3111/3413, балансовою вартістю майна, що підлягає розподілу між засновниками (пайовиками) підприємства (кооперативу), слід вважати загальну суму активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань.
Відповідно до Інструкції № 291 частина майна, належна пайовику, що виходить з кооперативу, відображається:
у сумі паю - за дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» (зокрема, субрахунок 452 «Вилучені вклади й паї») та кредитом рахунку 67 «Розрахунки з учасниками» (субрахунок 672 «Розрахунки за іншими виплатами»). При цьому виділення конкретних об'єктів відображається за дебетом рахунку 67 «Розрахунки а учасниками» і кредитом рахунків з обліку необоротних активів, виробничих запасів, грошових коштів тощо;
у сумі прибутку - за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» та кредитом рахунку 67 «Розрахунки з учасниками».
Зменшення розміру пайового фонду у зв'язку з виходом члена кооперативу відображається за дебетом рахунку 41 «Пайовий капітал» і кредитом рахунку 45.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 1087 від 10.07.2003 р. «Про кооперацію» (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001 р. «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат»
Наказ Мінфіну України № 2 від 10.01.2007 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Методичні рекомендації № 2)
Наказ ГДПІ України № 12 від 21.04.93 р. -Про затвердження Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» (зареєстровано в Мін'юсті України 09.06.93 р. за № 64, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 12)
Наказ Мінфіну України № 20 від 31.01.2000 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» (зареєстровано в Мін'юсті України 11.02.2000 р. за № 85/4306, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 11)
Наказ Мінфіну України № 39 від 25.02.2000 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» (зареєстровано в Мін'юсті України 15.03.2000 р. за № 161/4382, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 25)
Наказ Мінфіну України № 246 від 20.10.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 9)
Наказ Мінфіну України № 290 від 29.11.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (зареєстровано в Мін'юсті України 14.12.99 р. за № 860/4153, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 15)
Наказ Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)
Наказ Мінфіну України № 302 від 29.11.2000 р. «Про Примітки до річної фінансової звітності» (зареєстровано в Мін'юсті України 11.12.2000 р. за № 904/5125, зі змінами та доповненнями)
Наказ ДПА України № 599 від 29.10.99 р. «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045, зі змінами та доповненнями)
Лист Мінфіну України № 31-34000-20-27/8144 від 14.04.2010 р. «Щодо відображення у фінансовій звітності суб'єктів малого підприємництва відстрочених податкових активів та зобов'язань»
Лист Мінфіну України № 31-34000-10-16/10164 від 30.04.2010 р. «Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з вибуття запасів»
Лист Мінфіну України № 31-34000-20-27/11017 від 13.05.2010 р. «Щодо обтяжливих контрактів»
Лист Мінфіну України № 31-34000-20-27/14099 від 09.06.2010 р. «Щодо застосування суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою правил бухгалтерського обліку доходів»
Лист Мінфіну України № 31-34010-10/23-3111/3413 від 03.06.2010 р. «Щодо відображення в бухгалтерському обліку
Оксана СКІЧКО,
оглядач «Вісника»
“Вісник податкової служби України” № 26 липень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)