Особливості оформлення та відображення
в обліку повернення товару в торгівлі

Загальні положення

Порядок і умови укладання договорів купівлі-продажу, а також підстави повернення товару як з ініціативи покупця, так і з ініціативи продавця, викладено в Цивільному кодексі. У разі якщо сторони не визначили в договорі порядок приймання-передачі продукції, використовуються положення Інструкцій № П-6 та № П-7.

Згідно зі ст. 697 Цивільного кодексу продавець має право вимагати від покупця повернення товару, якщо:

покупець порушив термін оплати товару, встановлений у договорі;

не настали обставини, за яких право власності на товар переходить до покупця.

Набагато ширше подано в Цивільному кодексі умови, у разі порушення яких покупець має право:

повернути продавцеві товар і розірвати договір купівлі-продажу, якщо товар або документи на нього не передано продавцем у встановлений строк (ст. 666 Цивільного кодексу);

вимагати передачі кількості відсутнього товару або відмовитися від переданого товару в разі, якщо продавець передав товар у кількості меншій, ніж установлено договором (ст. 670 Цивільного кодексу);

відмовитися від товару або його частини, якщо продавець передав товар (частину товару) з порушенням асортименту (ст. 672 Цивільного кодексу);

розірвати договір і вимагати повернення раніше сплаченої суми або вимагати заміни товару неналежної якості у разі суттєвого порушення вимог до якості товару й виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких вимагає значних у сумах і часі витрат, недоліків, що виявлялися неодноразово або з'являлися знову після їх усунення (ст. 678 Цивільного кодексу);

відмовитися від договору й вимагати повернення раніше сплаченої суми або заміни некомплектного товару на комплектний під час передачі продавцем некомплектного товару (ст. 684 Цивільного кодексу).

При цьому якщо порушено умови договору купівлі-продажу за асортиментом, комплектністю, кількістю, якістю товару, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця.

З метою забезпечення приймання продавцем повернутого товару покупець має право надіслати покупцю письмову вимогу (ст. 680 Цивільного кодексу). Ця вимога може бути у формі таких документів:

звичайного листа;

претензії, складеної в довільній формі;

претензії, складеної згідно з вимогами ст. 222 Господарського кодексу;

висновку незалежної комісії;

акта про брак;

інших документів, передбачених договором купівлі-продажу або спеціальним нормативним актом.

При цьому повернення товару від покупця - юридичної особи оформлюється накладною вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми № М-11, установленої наказом № 193. Згідно з Інструкцією № 99 потрібна й довіреність постачальника на одержання повернутого товару.

Бухгалтерський облік операцій з повернення товару

Інструкцією № 291, іншими нормативними документами передбачено багато нюансів обліку операцій з товарами, у тому числі облік повернення товару як у продавця, так і у покупця. Крім того, враховано особливості здійснення окремих операцій, наприклад, повернення товару від покупців у роздрібній торгівлі. Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 704 “Відрахування з доходу”. За дебетом цього субрахунку відображаються суми, що зменшують дохід підприємства-продавця, у тому числі й вартість повернутих покупцем продукції й товарів. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати”. У бухгалтерському обліку операції з повернення товару відображаються таким чином:

1. За дебетом 704 та кредитом 361 - на вартість повернутих товарів.

2. За дебетом 704 та кредитом 641 “ПДВ” - сторно ПДВ із вартості повернутого товару.

3. За дебетом 79 та кредитам 70 - на суму дебетового обороту рахунку 704.

Приклад 1. Відображення операцій з повернення товару у продавця і покупця (при здійсненні оптової торгівлі) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Оптовою фірмою, що спеціалізується з продажу складної побутової техніки, придбано вісім автоматичних пральних машин за ціною 5000 грн. на суму 40 000 грн., крім того, ПДВ 20% - 8000 грн. Машини відпущено в супермаркет за ціною 6000 грн. на суму 48 000 грн., крім того, ПДВ 20% - 9600 грн. Повернуто супермаркетом три машини на суму 18 000 грн., крім того, ПДВ 20% - 3600 грн.

Усі сторони є платниками ПДВ.

Повернення товару в роздрібній торгівлі має низку особливостей, пов'язаних насамперед із проведенням операції з повернення коштів через РРО кінцевому споживачу. При цьому в обов'язковому порядку оформлюються такі первинні документи:

касовий чек видачі коштів, передбачено п. 4 Положення № 614, видається покупцю;

акт про видачу коштів, передбачено п. 4.8 Порядку № 614 у випадку, якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн. В акті обов'язкові такі реквізити: дані документа, що засвідчує особу покупця, який повернув товар; дані про товар (найменування, ціна, кількість, сума); сума виданих коштів; номер і дата касового чека, що підтверджує раніше здійснену покупку.

Крім того, слід мати на увазі, що не всі товари (за умови їх належної якості) можуть підлягати поверненню. Постановою № 172 затверджено Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню). До цього переліку включено продовольчі товари, лікарські засоби й препарати, предмети санітарної гігієни, цілий ряд товарів непродовольчої групи (парфюмерно-косметичні вироби, тканини, зубні щітки, рукавички тощо).

Приклад 2. Відображення операцій з повернення товарів у роздрібній торгівлі (див. табл. 2).

Магазином придбано 12 мобільних телефонів за ціною 500 грн. на суму 6000 грн., крім того, ПДВ 20% - 1200 грн. Усі телефони продано за ціною 840 грн. Один телефон повернуто покупцем - приватною особою, вартість відшкодовано.

Таблиця 2

Податковий облік операцій з повернення товарів
Податок на прибуток

Відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону № 334/94-ВР установлено, що у разі будь-якої зміни суми компенсації вартості товарів після їх продажу (в тому числі перерахунок під час повернення проданих товарів) і продавець, і покупець здійснюють відповідно перерахунок валових доходів і валових витрат у тому звітному періоді, у якому відбулася така зміна суми компенсації. Згідно з п. 3.1 Порядку № 143 при зменшенні суми компенсації:

продавець здійснює таке коригування зі знаком “-” за рядком 02.1 “зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)”, зменшуючи при цьому валовий дохід;

покупець здійснює таке коригування зі знаком “-” за рядком 05.1 “зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)”, зменшуючи при цьому валові витрати.

Будь-які додатки до декларації, у тому числі й додаток К 1/1, при цьому не заповнюється. Вартість повернутих товарів не повинна відображатися в графі 4 “Запаси, використані не в господарській діяльності”, оскільки в цій графі відображається вартість товарів, використовуваних на підприємстві не у виробничих цілях. При поверненні товарів постачальнику вони не використовуються в діяльності взагалі (ні в господарській, ні в будь-якій іншій).

Балансова вартість повернутого товару бере участь у перерахунку приросту (убутку) товарів згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР і у продавця, і у покупця в загально-встановленому порядку.

Якщо повернення товару здійснено в тому самому звітному періоді, у якому було здійснено і його продаж, то його вартість обліковується (включається в загальний підсумок):

у продавця -за рядком 01.1 “доходи від продажу товарів (робіт, послуг)”;

у покупця - за рядком 04.1 “витрати на придбання товарів (робіт, послуг)”.

Податок на додану вартість

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР при поверненні товарів особі, яка здійснила їх постачання, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника й покупця підлягають відповідному коригуванню.

У випадках, коли і постачальник, і покупець є платниками ПДВ згідно з пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, при поверненні товару покупцем постачальнику:

постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, у якому було зроблено такий перерахунок, і надсилає покупцю розрахунок відкоригованого значення податку;

покупець відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податків на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з придбанням таких товарів.

Згідно з пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР зменшення суми податкових зобов'язань платника податків - постачальника у разі зміни компенсації вартості товарів, поставлених особам - неплатникам ПДВ, дозволяється лише:

при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням одержувачу повної грошової компенсації їхньої вартості;

при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

У роздрібній торгівлі повернення товару кінцевим споживачем відбувається одночасно із здійсненням грошової компенсації, тобто поверненням раніше сплачених коштів. При здійсненні розрахунків з покупцем-підприємством -неплатником НДС повернення коштів може відбуватися протягом декількох податкових періодів, і зменшити податкові зобов'язання постачальник може лише в тому податковому періоді, у якому повністю розрахується з покупцем за повернутий товар.

При здійсненні коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР постачальник виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Відповідно до п. 27 наказу № 165 цей розрахунок складається винятково продавцем - платником ПДВ.

Згідно з пунктами 9.7 і 9.8 Порядку № 244 покупець на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників відображає в розділі 1 Реєстру отриманих і виданих податкових накладних вартість повернутого товару без ПДВ і суму ПДВ за таким товаром зі знаком“-”. Згідно з пунктами 10.3 і 11.4 цього Порядку у постачальника розрахунок коригування кількісних і вартісних показників є підставою для заповнення розділу II Реєстру отриманих і виданих податкових накладних, дані заносяться зі знаком “-”.

У декларації з ПДВ коригування сум ПДВ, пов'язані з поверненням товару, відображаються таким чином:

відповідно до п. 5.6 Порядку № 166 у рядку 8.3 декларації відображається зменшення сум податкових зобов'язань згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР;

відповідно до п. 5.8 Порядку № 166 у рядку 16.2 декларації відображається зменшення сум податкового кредиту згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Перелік використаних нормативних документів:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)

Закон України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями)

Постанова №П-6 Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. “Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № П-6)

Постанова №П-7 Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. “Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № П-7)

Постанова №172 Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. “Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”” (зі змінами та доповненнями)

Наказ №99 Мінфіну України від 16.05.96 р. “Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” (зареєстровано у Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 99)

Наказ №143 ДПА України від 29.03.2003 р. “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання” (зареєстровано у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 143)

Наказ №165 ДПА України від 30.05.97 р. “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” (зареєстровано у Мін'юсті України 23.06.97 р. за № 233/2037, зі змінами та доповненнями)

Наказ №166 ДПА України від 30.05.97 р. “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” (зареєстровано у Мін'юсті України 09.07.97 р. за № 250/2054, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 166)

Наказ №193 Мінстату України від 21.06.96 р. “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”

Наказ №244 ДПА України від 30.06.2005 р. “Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних” (зареєстровано у Мін'юсті України 18.07.2005 р. за № 770/11050, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 244)

Наказ №291 Мінфіну України від 30.11.99 р. “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” (зареєстровано у Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)

Наказ №614 ДПА України від 01.12.2000 р. “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зареєстровано у Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 105/5296, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 614)

Наказ №614 ДПА України від 01.12.2000 р. “Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)” (зареєстровано у Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 614).

Лист Мінекономіки України № 81-16/71 від 11.10.2005 р. “Про надання роз'яснення (про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю)”

Юрій ГРАКОВСЬКИЙ,
аудитор

“Вісник податкової служби України” № 29 серпень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)