ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
20.01.2009 N 31
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної митної служби України
N 117 від 18.02.2011)
( Наказ скасовано на підставі Розпорядження КМ
N 32-р від 19.01.2011 )
Про затвердження Узагальнюючого податкового
роз'яснення щодо застосування положень статті 18
Закону України "Про режим іноземного інвестування"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної митної
служби
N 701 від 28.07.2009 )
З метою забезпечення однозначного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування, керуючись підпунктом 4.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), та відповідно до наказу Державної митної служби України від 26.07.05 N 703 "Про затвердження Порядку надання митними органами роз'яснень окремих положень податкового законодавства" наказую:
1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ), що додається.
2. Начальникам митниць проінформувати суб'єктів підприємницької діяльності про вимоги цього наказу шляхом висвітлення його в місцевих засобах масової інформації, у тому числі на наочних інформаційних стендах у місцях розташування підрозділів митниці й у пунктах пропуску через митний кордон України.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби Гутника А.Є.
Голова Служби В.І.Хорошковський
Затверджено
Наказ Державної митної
служби України
20.01.2009 N 31
Узагальнююче податкове роз'яснення
щодо застосування положень статті 18 Закону України
"Про режим іноземного інвестування"
( 93/96-ВР )
Особливості режиму іноземного інвестування на території України визначає Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 N 93/96-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону ( 93/96-ВР ) іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Згідно зі статтею 2 Закону ( 93/96-ВР ) здійснення іноземних інвестицій можливе у вигляді будь-якого рухомого майна. Формою здійснення іноземних інвестицій згідно зі статтею 3 Закону може бути часткова участь іноземного інвестора в підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами.
Відповідно до статті 18 цього Закону ( 93/96-ВР ) майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), то підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.
У статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР дано визначення терміну "пряма інвестиція", згідно з яким це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Цим самим Законом визначено, що корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, відповідно до статті 79 Господарського кодексу України ( 436-15 ) визнаються господарськими товариствами.
Відповідно до статті 87 Господарського кодексу України ( 436-15 ) статутний фонд господарського товариства становлять суми вкладів його засновників та учасників. Вкладами згідно зі статтею 86 цього Кодексу можуть бути будь-які матеріальні цінності.
Відчуження корпоративних прав є відчуженням права власності на статутний фонд (капітал) або його частку (пай), тобто є відчуженням майна, що ввезено іноземним інвестором у вигляді внеску в статутний фонд.
Таким чином, якщо таке відчуження відбулось протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), то підприємство повинно сплатити ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження. При цьому, обов'язок із сплати ввізного мита не виникає у випадку відчуження іноземним інвестором належних йому корпоративних прав іншому нерезиденту в разі набуття ним статусу іноземного інвестора. ( Абзац одинадцятий із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної митної служби N 701 від 28.07.2009 )
Якщо до закінчення трирічного терміну з моменту зарахування майна як іноземної інвестиції на баланс підприємства відбулося збільшення статного фонду такого підприємства, в якому частка іноземних інвестицій становитиме менше 10 відсотків, то таке підприємство втрачає статус підприємства з іноземними інвестиціями.
Разом з цим, об'єктом, на який поширюється звільнення від сплати мита відповідно до статті 18 згаданого Закону ( 93/96-ВР ), є майно, що ввозиться як іноземна інвестиція.
Враховуючи зазначене, оскільки в такому випадку відчуження іноземної інвестиції не відбувається, то й відсутні підстави для сплати ввізного мита відповідно до статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ).
Перший заступник Голови Служби А.Є.Гутник