МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент соціального партнерства
і загальнообов'язкового державного
соціального страхування

ЛИСТ
05.06.2008 N 138/18/99-09

Щодо сплати лікарняних у період простою

У Департаменті соціального партнерства і загальнообов'язкового державного соціального страхування Мінпраці розглянуто <...> лист щодо оплати листків непрацездатності у період простою.

Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон N 2240). Розрахунок середньої заробітної плати провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266, за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства (працівника).

Відповідно до пунктів 7-9 Порядку ( 1266-2001 ) середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Усі виплати, з яких сплачено страхові внески, під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця включаються в межах максимальної величини в тому місяці, в якому їх було нараховано, у тому числі оплата простоїв не з вини працівника, яка відповідно до п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція), що розроблена згідно із Законом "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), входить до складу фонду додаткової заробітної плати.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку ( 1266-2001 ) розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески. Якщо у розрахунковому періоді є час простою не з вини працівника, при обчисленні середньоденної заробітної плати дні простою враховуються.

Пунктом 10 Порядку ( 1266-2001 ) передбачено визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, тільки у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. Простій не з вини працівника не відноситься до зазначених поважних причин.

Якщо тимчасова непрацездатність працівника настала в період роботи і продовжується в період простою підприємства (цеху, відділу), то допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою надається в тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам, але не вище того розміру допомоги, яку даний працівник отримував би на загальних підставах. Якщо тимчасова непрацездатність працівника настала в період простою, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається в тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам.

Якщо підприємство перебуває у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки (посадового окладу) більше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу).

Це ж саме стосується і допомоги по вагітності та пологах, яка відповідно до статей 38 і 39 Закону N 2240 надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу і виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Такий порядок розрахунку застосовується для страхових випадків, які настали після 22 травня 2008 року - дати набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, оскільки цим рішенням зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. N 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 53 Закону N 2240, в частині врахування при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах всіх видів заробітної плати за відпрацьований час визнані неконституційними.

Тому оплата простоїв не з вини працівника повинна включатися до розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, не включаються до цього розрахунку: оплата відпусток, суми грошових компенсацій за невикористану відпустку та перерахунок відпускних, які відповідно до п. 2.2.12 Інструкції відносяться до оплати за невідпрацьований час.

Директор Департаменту соціального партнерства і
загальнообов'язкового державного соціального страхування В.Ступак