КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 3 червня 2009 р. N 548
Київ

(Постпанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 668 від 26 листопада 2014 р.)

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської
діяльності в галузі морського і річкового
транспорту та визначається періодичність
проведення планових заходів державного нагляду
(контролю)

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі морського і річкового транспорту та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 червня 2009 р. N 548

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності в галузі
морського і річкового транспорту та визначається
періодичність проведення планових заходів
державного нагляду (контролю)

1. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі морського і річкового транспорту, застосовуються для забезпечення безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища.

2. До критеріїв належать:

наявність загрози виникнення аварійних подій, пов'язаних із суднами у місцях зберігання, перевалки та на маршрутах перевезення небезпечних вантажів;

кількість нещасних випадків і надзвичайних ситуацій на суднах та підприємствах морського і річкового транспорту;

можливість вчинення неправомірних дій чи бездіяльності персоналу суден або підприємств морського і річкового транспорту;

рівень складності робіт з ліквідації наслідків аварійної події на суднах і підприємствах морського і річкового транспорту та надзвичайних ситуацій, пов'язаних з аварійними подіями на суднах, у морських і річкових портах та терміналах;

можливі негативні наслідки аварійної події для людей і навколишнього природного середовища, пов'язані з судноплавством;

наявність порушень законодавства з безпеки судноплавства, якщо вони створюють загрозу життю або здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.

3. За критеріями суб'єкти господарювання незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім і незначним ступенем ризику.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать:

морські і річкові порти, термінали;

судноплавні компанії;

суб'єкти господарювання, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів морськими і річковими суднами;

інші суб'єкти господарювання, які провадять діяльність, пов'язану із забезпеченням безпеки судноплавства в територіальному морі, на внутрішніх водних шляхах і українських морських суднах.

5. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать:

суднобудівні та судноремонтні підприємства;

суб'єкти господарювання, що здійснюють підготовку плавскладу морських і річкових суден, підготовку фахівців підприємств, які беруть участь у забезпеченні безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті;

бази стоянки маломірних (малих) і річкових суден;

інші суб'єкти господарювання, які провадять діяльність, пов'язану із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних річкових шляхах і українських річкових суднах.

6. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать інші суб'єкти господарювання, що не належать до суб'єктів господарювання із високим і середнім ступенем ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання провадяться з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки.