Правові засади впровадження електронної звітності

Подання звітності в електронному вигляді - це пріоритетний напрям у розвитку партнерських стосунків між органами державної податкової служби та платниками податків, тому ДПА України приділяє велику увагу питанню впровадження платниками податків подання податкової звіт­ності в електронному вигляді.

Подання звітності в електронному вигляді має багато переваг як для плат­ників податків - економія робочого часу та коштів на придбання бланків, гарантоване оперативне відстеження змін до форм звітності, і не тільки по­даткової, арифметичний контроль за показниками декларації, безпаперова технологія подання звітності, уникнен­ня витрат часу на черги при поданні звітності, надходження підтверджен­ня прийняття звітності, так і для пра­цівників органів ДПС - оперативність обробки податкової звітності, суттєве скорочення часу на проведення пере­вірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забез­печення своєчасного відшкодування.

Правові засади електронної звітності

Для запровадження в органах ДПС України процесу прийняття електрон­ної податкової звітності ДПА України керується завданнями п. 16 Плану першочергових заходів у сфері ін­вестиційної діяльності, затвердже­ного Указом № 300/2006, Указу № 1154/2006, а також вимогами законів № 851-IV та № 852-IV.

Для реалізації цього процесу ДПА України розроблено формат електрон­ної звітності на основі специфікації extensible Markup Language (XML), затверджений наказом № 242. Цей формат використовується розробниками бухгалтерських програм, безко­штовного програмного забезпечення для платників податків, а також влас­них програмних продуктів для суміс­ності з програмним забезпеченням з приймання та обробки поданої подат­кової звітності, впровадженим в усіх державних податкових інспекціях.

Для врегулювання процесу подан­ня податкової звітності платників по­датків в електронному вигляді до орга­нів державної податкової служби ДПА України наказом № 485 затверджено Уніфікований формат транспортного повідомлення, який застосовується для організації обміну електронними доку­ментами між податковими органами й платниками податків телекомунікацій­ними каналами зв'язку з використан­ням електронного цифрового підпису (за текстом - ЕЦП). Обмін електронни­ми документами здійснюється за допо­могою транспортного повідомлення з прикріпленим до нього транспортним контейнером, що містить зашифровані дані (електронні звіти).

ДПА України видано наказ № 233, яким затверджено Інструкцію з під­готовки і подання податкових доку­ментів в електронному вигляді за­собами телекомунікаційного зв'язку та Примірний договір про визнан­ня електронних документів (за тек­стом - Інструкція № 233).

Інструкцією № 233 визначено за­гальні принципи організації інфор­маційного обміну під час подан­ня платниками податків податкової звітності до органів ДПС України в електронній формі з використанням ЕЦП. Дія Інструкції поширюється на ДПА України, її територіальні органи та платників податків, які за власним бажанням подають податкові доку­менти в електронному вигляді.

Переваги для платників податків при застосуванні електронної форми звітності

Підпунктом 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 За­кону № 2181-III визначено, що по­даткова звітність може надаватися за добровільним рішенням платни­ка податковому органу в електрон­ній формі за умови реєстрації елек­тронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодав­ством. Отже, платник податків само­стійно приймає рішення - подавати чи не подавати звітність в електрон­ному вигляді.

Слід зазначити, що впровадження автоматизованої системи подання податкової звітності та реєстрів по­даткових накладних в електронному вигляді має такі переваги перед іс­нуючою системою:

приведення до єдиних стандартів до­кументообігу в органах ДПС і у платни­ків податків щодо ведення обліку по­даткових накладних, реєстру отриманих і виданих податкових накладних та по­даткової декларації з ПДВ при одночас­ному здійсненні оподатковуваних та не оподатковуваних ПДВ операцій;

автоматизація та упорядкування документообігу при нарахуванні ПДВ по операціях з основними фондами (придбання, продаж, ліквідація);

упорядкування податкового обліку по операціях з придбання товарів і послуг у нерезидентів;

автоматизовані обробка та аналіз реєстру отриманих і виданих подат­кових накладних в єдиній базі да­них, обмеження та контроль доступу до реєстру, що не дасть можливос­ті зловживань протизаконними схе­мами відшкодовування коштів ПДВ з державного бюджету;

скасування необгрунтованих виїз­них перевірок;

перехід від адміністративного до функціонального методу управління процесами оподаткування.

Загальні вимоги до електронного документа

Відповідно до ст. 1 Закону № 852-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаю­чи обов'язкові реквізити документа.

Електронний підпис - дані в елек­тронній формі, які додаються до ін­ших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отримано­го за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього на­бору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особис­того ключа і перевіряється за допо­могою відкритого ключа.

Статтею 3 Закону № 852-IV визна­чено, що ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного під­пису (печатки) у разі, якщо:

ЕЦП підтверджено з використан­ням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів циф­рового підпису;

під час перевірки використовував­ся посилений сертифікат ключа, чин­ний на момент накладення ЕЦП;

особистий ключ підписувача від­повідає відкритому ключу, зазначе­ному в сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнано недійсним лише через те, що він має електронну форму або не грунтується на посиленому сертифі­каті ключа.

Статтею 4 Закону № 852-IV ви­значено, що ЕЦП призначено для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюєть­ся з використанням електронних документів. ЕЦП використовується фізичними та юридичними особа­ми - суб'єктами електронного до­кументообігу для ідентифікації підпи­сувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Використання ЕЦП не змінює по­рядку підписання договорів та інших документів, установленого законом для вчинення правочинів у письмо­вій формі.

Нотаріальні дії із засвідчення справжності ЕЦП на електронних до­кументах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Порядком № 1452 визначено ви­моги до застосування ЕЦП органами державної влади, органами місцево­го самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності (за тек­стом - установи).

Відповідно до п. 2 цього Порядку установа застосовує ЕЦП лише за умови використання надійних засо­бів ЕЦП, що повинно підтверджуватися сертифікатом відповідності або позитивним висновком за ре­зультатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту ін­формації, отриманим на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку України, та за наявності посилених сертифікатів відкритих ключів у своїх працівників - підписувачів.

Установа не застосовує ЕЦП для складання електронних документів, які не можуть бути оригіналами у випадках, передбачених законодавством, та для вчинення правочинів на суму, що перевищує 1 млн. грн.

Установа отримує на договірних засадах послуги, пов'язані з ЕЦП, від акредитованого центру сертифі­кації ключів, причому лише від од­ного центру. Використання підписувачами особистих ключів, відповідні відкриті ключі яких засвідчені інши­ми акредитованими центрами сертифікації ключів, забороняється.

Порядок надання працівникам установи права застосування ЕЦП, ведення обліку, зберігання та зни­щення їх особистих ключів, а та­кож надання акредитованому цен­тру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасу­вання, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, ви­значається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законо­давством.

У разі коли згідно із законодав­ством необхідне засвідчення печат­кою справжності підпису на докумен­тах та відповідності копій документів оригіналам, установа застосовує спеціально призначений для таких цілей ЕЦП (за текстом - електрон­на печатка).

Електронна печатка застосову­ється установою лише за наяв­ності у неї відповідної печатки, що застосовується для документів на папері.

У посиленому сертифікаті відкри­того ключа, що використовується установою для електронної печатки, додатково зазначається спеціальне призначення ЕЦП та сфера його за­стосування, а також відтворюється текстова інформація, розміщена на відповідній печатці.

Право проставлення електронної печатки на електронних докумен­тах надається лише тому працівнику установи, який проставляє відповід­ну печатку на документах на папері.

Отримання в акредитованому цен­трі сертифікації ключів посиленого сертифіката відкритого ключа для забезпечення застосування елек­тронної печатки та генерація відпо­відних ключів здійснюються в тому самому порядку, що й для ЕЦП.

Справжність ЕЦП, накладеного на електронний документ або інші елек­тронні дані, та цілісність цього доку­мента (даних) перевіряється з дотри­манням таких вимог:

ЕЦП має бути підтверджений з ви­користанням посиленого сертифіка­та ключа за допомогою надійних за­собів цифрового підпису;

під час перевірки має використо­вуватись посилений сертифікат клю­ча, чинний на момент накладення ЕЦП;

особистий ключ підписувача має відповідати відкритому ключу, зазна­ченому в сертифікаті;

на час перевірки має бути чинним посилений сертифікат відкритого ключа акредитованого центру сер­тифікації ключів та/або посилений сертифікат відкритого ключа відпо­відного засвідчувального центру.

Статтею 6 Закону № 852-IV визна­чено вимоги до сертифіката ключа, який має містити такі обов'язкові дані:

найменування й реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчу­вального центру);

зазначення, що сертифікат вида­но в Україні;

унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;

основні дані (реквізити) підписува­ча - власника особистого ключа;

дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;

відкритий ключ;

найменування криптографічно­го алгоритму, що використовується власником особистого ключа;

інформацію про обмеження вико­ристання підпису.

Посилений сертифікат ключа крім цих обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати озна­ку посиленого сертифіката ключа.

Інші дані можуть вноситись у по­силений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Порядок формування та подання звітності в електронному вигляді

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигля­ді платник податків повинен мати:

спеціалізоване програмне за­безпечення для формування подат­кових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет та мож­ливість відправлення/приймання електронних повідомлень по елек­тронній пошті;

засіб криптографічного захисту ін­формації (за текстом - засіб КЗІ), сумісний за форматами даних із за­собами КЗІ, що використовуються в органах ДПС;

чинні посилені сертифікати відкри­тих ключів, сформованих акредито­ваним центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника по­датків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Підставою для прийняття подат­кового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника по­датків та його посадових осіб, підпи­си яких є обов'язковими для звітів у паперовій формі за умов, установле­них ст. З Закону № 852-IV;

чинність відповідного посилено­го сертифіката ключа під час накла­дення ЕЦП (підтверджується за до­помогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифі­кації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/бло­кований).

Для того щоб здійснювати подання документів до орга­нів ДПС в електронному вигляді, платник податків відповідно до п. 5 розділу третього Інструкції № 233:

отримує в будь-якому включено­му до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкри­тих ключів посадових осіб юридич­ної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печат­ку юридичної особи. Платник по­датків - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може об­межитись одним ключем ЕЦП. Осо­бисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігають­ся в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на веб-сайті ДПА України чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштов­не спеціалізоване програмне забез­печення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

ознайомившись з редакцією до­говору, заповнює необхідні реквізи­ти, у тому числі вписує свою елек­тронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи - суб'єкта під­приємницької діяльності за наявнос­ті печатки);

подає до органу ДПС за місцем ре­єстрації підписані та скріплені печат­кою два примірники договору й по­силені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

після підписання договору в орга­ні ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку до­говорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що йому було повернуто його примірник договору.

Відповідно до п. 7 розділу тре­тього Інструкції № 233 при по­данні податкових документів в електронному вигляді телекому­нікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку.

Платник податків створює подат­ковий документ в електронному ви­гляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного за­безпечення.

Після підготовки платником по­даткового документа в електронно­му вигляді на нього накладаються електронні цифрові підписи посадо­вих осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платни­ка податків.

За відсутності у платника подат­ків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки плат­ника податків.

Платником податків - фізичною особою - суб'єктом підприємниць­кої діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому по­рядку: першим - ЕЦП платника по­датків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності).

Після накладення ЕЦП платник по­датків здійснює шифрування подат­кового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податково­го документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердже­ному формату (стандарту).

Перша квитанція є підтверджен­ням платнику податків передачі його податкових документів в елек­тронному вигляді до органу ДПС за­собами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано по­даткову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платни­ка податків не надійшла перша кви­танція, то податковий документ вва­жається неодержаним.

Підтвердженням прийняття його податкових документів до бази даних ДПС для платника податків є друга квитанція в електронному ви­гляді у текстовому форматі, в якій зазначаються реквізити прийнятого податкового документа в електрон­ній формі, відповідність його за­твердженому формату (стандарту) електронного документа, результа­ти перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата і час при­ймання, реєстраційний номер, по­датковий період, за який подається податкова звітність, та дані про від­правника квитанції. На цю квитан­цію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється ЇЇ шифрування й над­силання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в елек­тронному вигляді зберігається в ор­гані ДПС.

Якщо надіслані податкові доку­менти сформовано з помилкою, то платнику податків надсилаєть­ся друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових докумен­тів в електронному вигляді із за­значенням причин. На цю квитан­цію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та над­силання платнику податків засо­бами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігаєть­ся в органі ДПС.

Передавання податкових документів в електронному вигляді через посередника

Законом № 851-IV визначено по­няття посередника як особи, яка здійснює приймання, передаван­ня (доставку), зберігання, перевір­ку цілісності електронних докумен­тів для задоволення власних потреб або надає відповідні послуги за до­рученням інших суб'єктів електрон­ного документообігу. Таким чином, як контролюючі органи, так і підпри­ємства, установи, організації ма­ють право користуватись послугами посередника під час передавання" електронних документів, в тому чис­лі електронних звітів.

Посередник зобов'язаний зафіксу­вати час отримання звіту від суб'єкта господарювання як час подання його до контролюючого органу та гаранту­вати доставку контролюючому органу цього електронного звіту. Електронне повідомлення (електронна квитан­ція), видане посередником (опера­тором) суб'єкту господарювання на підтвердження факту і часу отриман­ня від нього електронного звіту для передачі контролюючому органу, є електронним аналогом поштової кви­танції, яка видається оператором по­штового зв'язку й засвідчує факт і час приймання листа для наступної передачі адресату; при цьому в разі подання звітності засобами пошто­вого зв'язку саме дата, зафіксова­на оператором поштового зв'язку в квитанції, вважається датою подання звітності. Аналогічно дата і час, за­фіксовані посередником (операто­ром) у повідомленні (квитанції) про отримання електронного звіту від суб'єкта господарювання, є датою і часом подання суб'єктом госпо­дарювання електронного звіту до контролюючого органу. Таким чи­ном, у разі своєчасного отримання електронного звіту посередником (оператором) суб'єкт господарю­вання не нестиме відповідальності за несвоєчасне подання звіту, на­віть якщо контролюючим органом електронний звіт було прийнято з перевищенням установленого кін­цевого терміну подання звітності.

Терміни подання податкової звітності в електронному вигляді

Пунктом 1 розділу третього Ін­струкції № 233 визначено, що по­даткові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомуні­каційного зв'язку в будь-який зруч­ний для платника податків час, за звітні періоди у терміни, визначе­ні законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків само­стійно визначає кінцевий термін їх-відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого по­шкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції). При цьому органи ДПС приймають податкову звітність з 9.00 до 18.00 щоденно, крім ви­хідних, святкових і неробочих днів.

Відповідно до пп. 7.7 п. 7 розді­лу третього Інструкції № 233 датою та часом надання податкового до­кумента в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксо­вані у першій квитанції. Якщо подат­кові документи в електронному ви­гляді передаватимуться до органів ДПС через представника, якому на­дано право здавати за платника по­датків його податкову звітність, то відповідальність за неподання по­даткових документів несе платник податків (п. 9 розділу третього Ін­струкції № 233).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС піз­ніше граничного терміну, вважається поданою з порушенням терміну.

При отриманні документів подат­кової звітності, поданих платниками з порушенням термінів подання, такі документи приймаються, реєстру­ються та піддаються комп'ютерній

обробці згідно із загальними прави­лами, як документи податкової звіт­ності, поданої вчасно.

При цьому відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначен­ня суб'єктів корупційних діянь відпо­відно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отрима­ні протягом зайняття такої поса­ди, штраф застосовується у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян за кожне таке непо­дання або її затримку.

Якщо платник податків не по­дає у встановлені строки податко­ву декларацію, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання плат­ника податків ( пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III), у цьому випадку додатково до штрафу, встановленого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 зазначено­го Закону, платник податків сплачує штраф у розмірі 10% суми податко­вого зобов'язання за кожний пов­ний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше ніж 50% від суми нарахованого по­даткового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

Рішення щодо застосування фінан­сових санкцій до порушників термі­нів подання і форм документів по­даткової звітності приймаються керівником ОДПС та оформляються підрозділами оподаткування юри­дичних і фізичних осіб за даними ре­єстрів неподаної та невчасно пода­ної звітності після їх аналізу.

Зобов'язання платників податків і податкових органів

Платник податків зобов'язаний:

надсилати до органу ДПС податко­ві документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затверджено­му ДПА України;

для накладення ЕЦП на подат­кові документи в електронному вигляді під час їх передавання до органу ДПС використовувати осо­бистий ключ, відповідно до якого посилений сертифікат відкритого ключа надано платником подат­ків до органу ДПС разом із дого­вором;

забезпечити конфіденційність осо­бистих ключів;

вести архів надісланих до органу ДПС файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП платника податків та отриманих електронних квитанцій з ЕЦП органу ДПС. Збе­рігати цей архів протягом терміну, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях;

при перевірці на вимогу працівни­ка органу ДПС надати надійні засо­би ЕЦП для перевірки оригіналів по­даткових документів в електронному вигляді.

Платник податків має право:

повторно передавати податкові документи в електронному вигля­ді засобами телекомунікаційного зв'язку в разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або в разі надходження другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді;

не надавати податкову звітність до органу ДПС у паперовому вигляді, якщо її було надіслано в електрон­ному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийнято до бази даних органу ДПС, про що було отри­мано відповідну квитанцію;

не надсилати податкову звітність до органу ДПС засобами телекому­нікаційного зв'язку у разі її подання в паперовому вигляді.

Орган ДПС зобов'язаний забез­печити:

приймання податкових докумен­тів платника податків в електрон­ному вигляді у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку;

відправлення квитанцій на елек­тронну адресу платника податків;

зберігання і конфіденційність отри­маних в електронному вигляді подат­кових документів.

Орган ДПС має право:

запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, роз­роблені для поліпшення електронно­го документообігу між платником податків та органом ДПС;

відправляти повідомлення плат­никам податків у разі оновлення програмного забезпечення або за­провадження нових форматів елек­тронних документів, програмно-технічних та технологічних засобів для поліпшення електронного доку­ментообігу.

Впровадження централізованої системи подання податкової звітності в електронній формі

З метою удосконалення процедури подання податкової звітності платни­ками податків до органів ДПС Украї­ни та відповідно до законів № 851-IV та № 852-IV наказом № 168 за­тверджено План-графік поетапного впровадження у промислову експлу­атацію в органах ДПС України цен­тралізованої системи електронної податкової звітності платників по­датків.

У результаті впровадження систе­ми платники податків мають можли­вість подавати електронні звіти до інспекцій, в яких вони зареєстровані, через Центр обробки елек­тронних звітів (ЦОЕЗ) ДПА України, в тому числі через оператора.

Запровадження централізованої системи подання електронних звітів скоротить час обробки даних електрон­них звітів, оптимізує роботу державних податкових інспекцій, дасть можли­вість зекономити державні кошти.

Така система передачі електронних звітів значно прискорює отримання

платником податків квитанції про підтвердження дати і часу подання звіту (максимум протягом 30 хвилин з моменту отримання звіту ЦОЕЗ або оператором), дає йому змогу опера­тивно отримати інформацію про ста­дію проходження електронного звіту і гарантує, що звіт буде своєчасно доставлено в інспекцію, де зареєс­тровано платника податків. Крім того, оператор забезпечує цілодобо­ве та без вихідних отримання звітів, що є додатковою зручністю для плат­ників податків.

ДПА України укладено дого­вір про надання послуг з передачі електронних звітів з оператором ТОВ «Ефективні інформаційні системи» (www.eis.net.ua). У рамках зазначе­ного договору в багатьох податкових інспекціях створено консультацій­ні пункти, в яких платники податків можуть отримати вичерпну інформа­цію щодо послуг оператора та мож­ливості підключення до системи. З цією самою інформацією мож­на ознайомитись на сайті операто­ра або за телефоном «гарячої лінії» (044) 498-88-88.

Висновок

Існує думка, що розвиток мережі Інтернет став вирішальним кроком на шляху до інформаційного суспіль­ства - на противагу вчорашньому індустріальному.

Успішна робота будь-якої органі­зації в сучасних умовах швидкого науково-технічного прогресу немож­лива без серйозного відношення до впровадження інформаційних техно­логій, а також вирішення питань ін­форматизації різних сфер діяльності, насамперед у сферах удосконалення самоорганізації та підтримки вироб­ничої діяльності підприємства.

Отже, підключення до системи по­дання податкової звітності в елек­тронному вигляді телекомунікаційни­ми каналами зв'язку надає платнику податків низку суттєвих переваг, а саме: економію робочого часу, уник­нення помилок, відсутність дублю­вання, гарантію оперативного поновлення форм податкової звітності, підтвердження отримання звітності, конфіденційність.

Певні переваги прийому звітності засобами електронної пошти отри­мують і податкові органи, зокрема: економію робочого часу, підвищення оперативності обробки інформації, уникнення технічних помилок, опе­ративне інформування тощо.

Таким чином, прогрес у застосуван­ні електронної технології опрацюван­ня документів (або форм) і поступової заміни паперових форм визначати­меться розвитком електронних кому­нікацій, і насамперед Інтернету. Його доступність буде ключем до успіху застосування і розвитку різних електро­нних документів не лише на окремо взятому підприємстві або в установі, а й у світовому масштабі.

Отже, ефективність обліку і контр­олю податкових надходжень вели­кою мірою залежить від оператив­ності опрацювання значної кількості, насамперед, звітної інформації, що надходить від платників податків. Одним із шляхів вирішення цього питання є прийняття звітності засо­бами електронної пошти та іншими видами телекомунікаційного зв'язку. Це підвищить оперативність управ­ління податковими взаємовідноси­нами у регіоні та сприятиме своє­часній сплаті податків.

Водночас застосування комп'ютер­них технологій у податковому аудиті підвищить ефективність податкового контролю за наповненням бюджетів усіх рівнів, що, у свою чергу, допомо­же забезпечити підйом нашої еконо­міки, а отже, і рівня життя.

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 851-IV від 22.05.2003 р. «Про електронні документи та електронний документо­обіг» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 852-IV від 22.05.2003 р. «Про електронний цифровий підпис» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників подат­ків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)

Указ Президента України № 300/2006 від 10.04.2006 р. «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності»

Указ Президента України № 1154/2006 від 28.12.2006 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року «Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість»

Постанова Кабінету Міністрів України № 1452 від 28.10.2004 р. «Про затвердження Порядку застосування електрон­ного цифрового підпису органами державної влади, органами місце­вого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 1452)

Наказ ДПА України № 168 від 06.04.2009 р. «Про впровадження централізованої системи електрон­ної податкової звітності платників податків в органах ДПС України»

Наказ ДПА України № 233 від 10.04.2008 р. «Про подання електронної податкової звітності» (заре­єстровано в Мін'юсті України 16.04.2008 р. за № 320/15011, за тек­стом - Інструкція № 233)

Наказ ДПА України № 242 від 03.05.2006 р. «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків» (зі змінами та доповненнями)

Наказ ДПА України № 485 від 22.07.2008 р. «Уніфікований формат транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і податкових органів в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку з викорис­танням електронного цифрового підпису» (за текстом - Уніфікований формат транспортного повідомлення)

Олена ХОБИЧ,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 17 травень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).