Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 28 квітня 2009 р. N 413
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської діяльності
у сфері промислової безпеки та охорони праці
і визначається періодичність проведення
планових заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) та з урахуванням вимог Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

2. Державному комітетові з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 28 квітня 2009 р. N 413

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у сфері промислової безпеки
та охорони праці і визначається періодичність проведення
планових заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, є певні види господарської діяльності або виконуваних робіт, які можуть становити потенційну загрозу життю і здоров'ю людей.

2. Критерії встановлюються з метою здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з промислової безпеки та охорони праці, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також веденням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.

3. За критеріями суб'єкти господарювання незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику для безпеки життя і здоров'я людей.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться такі, що провадять діяльність, пов'язану з виконанням робіт:

з будівництва, експлуатації, ремонту та ліквідації підземних споруд, пов'язаних з видобутком корисних копалин;

підземних та відкритих гірничих, гірничо-геологічних;

із збагачення корисних копалин;

з буріння, експлуатації та капітального ремонту свердловин для видобутку нафти і газу, демонтажу бурових вишок;

з вироблення розплавів чорних і кольорових металів та сплавів на основі таких розплавів;

ливарних, плавильних, заливальних і з термообробки литва;

з виробництва, переробки, розподілу, транспортування, зберігання і використання продуктів розділення повітря, хлору, аміаку, природного, горючого, токсичного та супровідних металургійному виробництву газів;

з обслуговування станів гарячої та холодної прокатки, трубоформувальних станів та пічного зварювання труб;

з відпалювання сталі, сплавів і відливок;

з гранулювання доменного шлаку;

з будівництва, монтажу та демонтажу будинків, споруд, а також відбудови та зміцнення їх частин, що перебувають в аварійному стані;

із спорудження, реконструкції, монтажу, пусконалагодження, експлуатації магістральних трубопроводів, систем газопостачання та розташованих на них споруд;

з виготовлення, використання, переробки, зберігання або транспортування однієї чи кількох небезпечних речовин у кількості, що дорівнює чи перевищує порогову масу;

з будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, що належать до I і II категорії вибухонебезпеки;

з виробництва вибухонебезпечних речовин;

із зберігання та переробки зерна;

у діючих електроустановках напругою понад 1000 В;

з поводження з небезпечними відходами;

з експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, парових та водогрійних котлів, що працюють під тиском понад 0,07 МПа та при температурі води понад 115 град.C (зокрема, содорегенераційні і такі, що працюють на високотемпературних органічних теплоносіях, посудини, що працюють під тиском понад 0,07 МПа), підіймальних споруд, об'єктів енергетики.

5. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться такі, що провадять діяльність, пов'язану з виконанням робіт:

у газо-, вибухо- і пожежонебезпечних зонах (за винятком підземних та відкритих гірничих робіт);

вибухових і таких, що пов'язані з використанням енергії вибуху, з реалізації вибухових матеріалів (за винятком підземних та відкритих гірничих робіт);

геологорозвідувальних;

з утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів і виробів ракетної техніки;

з будівництва, ремонту, експлуатації та ліквідації підземних споруд, не пов'язаних з видобутком корисних копалин;

з використанням електротермічних установок підвищеної та високої частоти у термічних цехах і на дільницях;

з випробування, монтажу, налагодження, ремонту, реконструкції, експлуатації зареєстрованих у встановленому порядку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

у колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, у замкнутому просторі (ємність, бокс, топка, трубопровід);

земляних на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою;

з механічної обробки деревини і металів;

з обслуговування механічних та автоматичних ліній;

лісосічних і з трелювання лісу;

сільськогосподарських з використанням техніки (обробка ґрунту, сівба і збирання врожаю), пестицидів та агрохімікатів;

з цукроваріння;

з виробництва спирту;

з виробництва сухого молока;

із забезпечення навчального процесу, у сфері торгівлі, охорони здоров'я (лікування з використанням спеціального обладнання та шкідливих речовин), а також у соціально-культурній сфері (об'єкти, на яких передбачено масове перебування людей);

із збирання, сортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини.

6. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не належать до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

7. Планова перевірка суб'єкта господарювання, яка передбачає всебічну перевірку його виробничих об'єктів, проводиться:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не рідше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не рідше ніж один раз на п'ять років.

8. Планова перевірка виробничого об'єкта (територія, виробничий цех, споруда, дільниця тощо), який належить суб'єкту господарювання, проводиться:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три місяці;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 12 місяців;

з незначним ступенем ризику - як правило, під час планової всебічної перевірки суб'єкта господарювання.