ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
11.12.2014

N К/800/51776/14

Про стягнення заборгованості

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: Олендера І. Я. (доповідача), Бутенка В. І., Лиска Т. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, встановив:

У липні 2014 року УПФ України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку N 2 за червень 2014 року в сумі 16733,72 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем повністю виконано свій обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що призначені ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15, за червень 2014 року в сумі 16733,72 грн.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, позивач зазначає, що кошти в сумі 16733,72 грн. за платіжним дорученням N 553 від 24.06.2014 року були зараховані позивачем в рахунок відшкодування заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди, а тому у відповідача наявний борг відшкодування вказаних витрат за червень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" зареєстроване як юридична особа 14.11.95 р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний номер 03115436.

На обліку в УПФ України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області перебуває 12 осіб: ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII, як колишні працівники відповідача.

Позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача за червень 2014 року у сумі 16733,72 грн., розмір яких підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2014 року, що були направлені та отримані відповідачем.

Одночасно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач направив відповідачеві і повідомлення про сплату коштів в рахунок такого відшкодування. Дане повідомлення отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 7).

На виконання вимоги УПФ України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2014 року ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" платіжним дорученням N 553 від 24.06.2014 року на суму 16733,72 грн. сплатило позивачеві витрати із призначенням платежу: пільгові пенсії за червень 2014 року за ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15, згідно повідомлення від 11.06.2014 року N 14.

Зазначені кошти були зараховані УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення, тобто без урахування призначення платежу у вищевказаному платіжному дорученні.

Посилаючись на ту обставину, що вказані кошти були зараховані на погашення боргів товариства минулих періодів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 13 Закону України від "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, чоловіки - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць на пільгових умовах призначається за списком N 1 за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах проведення якої обов'язкове з 22 серпня 1992 року.

Статтею 100 цього Закону встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судами встановлено, що підприємство отримало розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, надіслані органом Пенсійного фонду України та сплатило суму зазначених зобов'язань повністю, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 19), а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. В той же час, суми які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, а тому самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є протиправним.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі N 823/2104/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:

І. Я. Олендер

В. І. Бутенко

Т. О. Лиска