ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
( Про втрату чинності Закону, як такого що не відповідає
Конституції України (є неконституційним), див. Рішення
Конституційного Суду
N 29-рп/2009 від 24.11.2009 )
Про внесення змін до деяких законів України
щодо запобігання негативним наслідкам
впливу світової фінансової кризи
на розвиток агропромислового комплексу
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 26, ст. 323 )
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про державну підтримку сільського господарства України" ( 1877-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 49, ст. 527; 2005 р., N 29, ст. 381):
1) пункт 9.2 статті 9 доповнити підпунктом 9.2.6 такого змісту:
"9.2.6. З метою забезпечення надходження коштів до спеціального фонду державного бюджету Аграрний фонд має право здійснювати реалізацію об'єктів державного цінового регулювання, використовуючи сприятливу ринкову кон'юнктуру";
2) у статті 14:
у пункті 14.2:
підпункт 14.2.4 викласти у такій редакції:
"14.2.4. Зерно, яке є об'єктом державного цінового регулювання або під обсяг якого була одержана бюджетна позика у режимі державних заставних закупівель, зберігається виключно у сертифікованому зерновому складі (зерносховищі, елеваторі). Плата за таке зберігання не може перевищувати 2 відсотки від вартості такого зерна, розрахованої від мінімальної закупівельної ціни (у розрахунку за кожні 30 календарних днів такого зберігання кожної метричної одиниці виміру її обсягу)";
доповнити підпунктом 14.2.5 такого змісту:
"14.2.5. Кабінет Міністрів України встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг:
а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифіката або свідоцтва);
б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів);
в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації).
При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціну, розраховану за 20-відсотковою нормою рентабельності до понесених витрат на їх надання. Недотримання вимог цієї статті тягне за собою відповідальність, встановлену законом";
3) у статті 17:
назву викласти у такій редакції:
"Стаття 17. Аграрні біржі";
у пункті 17.1:
підпункт "б" виключити;
у першому реченні підпункту "в" слова "є Кабінет Міністрів" замінити словами "може бути Кабінет Міністрів", а у другому реченні слова "за рахунок свого резервного фонду" виключити;
абзац перший підпункту "ґ" викласти у такій редакції:
"ґ) якщо засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду, то інші, ніж Аграрний фонд, члени аграрної біржі не мають права приймати рішення щодо";
4) пункт 5 статті 18 виключити.
2. У розділі III "Прикінцеві положення" Закону України від 31 жовтня 2008 року N 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України":
1) пункт 2 доповнити словами і цифрами "крім пунктів 4, 5 та 11 розділу II цього Закону";
2) доповнити пунктами 11 та 12 такого змісту:
"11. Договір між Національним банком України та банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту) укладається з урахуванням таких особливостей:
а) якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менший ніж 365 днів);
б) норми підпункту "а" цього пункту поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року;
в) достатнім забезпеченням рефінансування (у частині субстандартної або сумнівної заборгованості) вважається подвійне складське свідоцтво, заставні, а також застава майна та майнових прав сільськогосподарського товаровиробника такому банку;
г) при отриманні рефінансування від Національного банку України банк протягом наступних п'яти робочих днів зобов'язаний повідомити позичальника про можливість внесення змін до кредитного договору (укладення додаткового договору) з метою його пролонгації (реструктуризації) за умовами цього пункту. Незалежно від фактичної дати внесення таких змін (укладення додаткового договору) кредит вважається пролонгованим з моменту отримання банком відповідного рефінансування від Національного банку України.
Порушення банком строків надання такого повідомлення або відмова внести відповідні зміни до кредитного договору (укласти з позичальником додатковий договір) протягом 30 робочих днів з моменту отримання відповідного рефінансування вважається порушенням істотних умов договору між Національним банком України та таким банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту), що тягне за собою безумовне дострокове повернення такого рефінансування Національному банку України у загальній сумі.
Національний банк України забезпечує виконання норм цього пункту.
11.1. Зазначена пролонгація здійснюється на таких умовах:
а) за процентною ставкою, яка існувала на момент надання такого кредиту, якщо згодом менша ставка не була погоджена сторонами кредитного договору;
б) протягом такої пролонгації вартість застави (за її наявності) не переоцінюється у бік зменшення. При цьому, якщо заставодавець порушує умови пролонгованого кредитного договору, банк-заставодержатель має право запропонувати заставодавцю доповнити такий кредитний договір (укласти додатковий договір) із застереженням про задоволення вимог заставодержателя у досудовому порядку, внаслідок чого право заставодавця на звернення стягнення на предмет застави виникає не раніше 90 календарного дня, наступного за днем, в якому припускається таке порушення;
в) форма (спосіб) нарахування та погашення процентів, а також погашення основного боргу може бути зміненою лише за погодженням з позичальником та не може висуватися як передумова отримання такої пролонгації;
г) не дозволяється запровадження будь-яких додаткових комісій, плат та відшкодувань на користь банку, а також застосування штрафних санкцій до позичальника у зв'язку з такою пролонгацією. Це правило поширюється також на випадки дострокового погашення такого пролонгованого кредиту за рішенням позичальника.
11.2. Не вважається підставою для збільшення категорії ризику за кредитом, який було пролонговано або реструктуризовано шляхом зменшення розміру процентів або основної суми заборгованості сільськогосподарського товаровиробника.
11.3. Банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації, визначених цим пунктом. Наявність таких змін (додаткових договорів) є підставою для надання такому банку відповідного рефінансування від Національного банку України.
11.4. Для цілей цього пункту сільськогосподарським товаровиробником вважається особа, визначена у статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
11.5. Норми цього пункту поширюються також на заборгованість сільськогосподарських товаровиробників перед лізингодавцями - банками України за фінансовим лізингом сільськогосподарської техніки за кодами УКТ ЗЕД 8432-8436, 8701 10-8701 30, 8701 90 ( 2371г-14 ).
11.6. Норми законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про заставу" ( 2654-12 ) діють з урахуванням норм цього пункту.
11.7. Рекомендувати банкам надати торгівлі та переробним підприємствам цільові кредити для розрахунків з постачальниками молочної та м'ясної продукції та з селянами за сировину.
12. Передбачити заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року".
3. Абзац сімнадцятий пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 25, ст. 241) викласти у такій редакції:
"забезпечує проведення державної політики цін та здійснює державне регулювання ціноутворення з обов'язковим інформуванням Антимонопольного комітету України".
4. У статтю 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами) включити пункт 11.21 такого змісту:
"11.21. Сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Встановити, що норми Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ) не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ).
3. Кабінету Міністрів України:
забезпечити фінансування видатків за програмами підтримки розвитку підприємств агропромислового комплексу у помісячному розписі асигнувань;
на підставі даних Національного банку України провести аналіз розрахунків за кредитами, наданими на користь сільськогосподарських товаровиробників, та у разі необхідності невідкладно подати до Верховної Ради України законопроект для продовження процедури врегулювання заборгованості за такими кредитами у спосіб, передбачений пунктом 11 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 639-17 );
забезпечити введення в дію протягом 15 днів з дня набрання чинності цим Законом розроблених першочергових державних стандартів на м'ясну продукцію: ДСТУ 4427:2005 "Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови"; ДСТУ 4433:2005 "Ковбаси смажені. Загальні технічні умови"; ДСТУ 4435:2005 "Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови"; ДСТУ 4436:2005 "Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м'ясні. Загальні технічні умови".
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 4 лютого 2009 року
N 922-VI