ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
21 травня 2008 року
м. Київ

Справа N К-35302/06

Про стягнення

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі – Мельник І.М.,

за участі представників відповідача М. та А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський радіоремонтний завод” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський радіоремонтний завод” про стягнення, -

встановила:

Постановою Господарського суду Львівської області від 26 червня 2006 року було відмовлено у задоволенні позову Львівського міського центру зайнятості до Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський радіоремонтний завод” про стягнення 308,64грн. витрат на професійну перепідготовку працівника, звільненого відповідачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ДП “Львівський радіоремонтний завод” звернулося з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року скасувати, постанову Господарського суду Львівської області від 26 червня 2006 року залишити в силі, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції правильно послався на частину другу пункту четвертого статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” згідно з якою якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Також суд правильно послався на затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 308 Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, пунктом 29 якого передбачено, що виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, проживання здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Колегія суддів вважає, що судом повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і до їх вирішення вірно застосовані норми матеріального права. Порушень норм процесуального закону при цьому колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів – ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський радіоремонтний завод” залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча

Судді