КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 21 січня 2009 р. N 25
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 153 від 16 березня 2017 р.)

Про затвердження критеріїв, за якими
оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності в туристичній сфері та
визначається періодичність проведення планових
заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в туристичній сфері та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 21 січня 2009 р. N 25

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності в туристичній сфері та
визначається періодичність проведення планових
заходів державного нагляду (контролю)

1. Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності в туристичній сфері (далі - критерії) встановлюються з метою оцінювання ступеня ризику від наданих туристичних послуг такими суб'єктами та забезпечення захисту прав і законних інтересів, безпеки життя і здоров'я споживачів туристичних послуг.

2. За критеріями залежно від імовірності виникнення негативних наслідків суб'єкти господарювання, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність, можуть бути з високим, середнім та незначним ступенем ризику.

Відповідно до ступеня ризику визначається періодичність проведення заходів державного нагляду (контролю).

3. До критеріїв належать:

можливість виникнення обставин, пов'язаних з необхідністю покриття витрат туриста з його повернення в місце постійного проживання (перебування);

виконання умов, передбачених договором;

кількість споживачів туристичних послуг (міжнародний і внутрішній туризм);

рівень надання послуг відповідно до умов договору;

склад засновників і організаційно-правова форма суб'єкта господарювання;

рівень кваліфікації персоналу суб'єкта господарювання, що має відповідну ліцензію;

внесення обов'язкових платежів до бюджету та дотримання інших зобов'язань фінансового характеру;

тривалість провадження суб'єктом господарювання туристичної діяльності на ринку туристичних послуг.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних та супутніх туристичних послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

5. До суб'єктів господарювання з середнім ступенем ризику відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством, а також фізичні особи - підприємці, які провадять посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх туристичних послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.

6. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться інші суб'єкти, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність відповідно до Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ).

7. Заходи державного нагляду (контролю) у туристичній сфері проводяться з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

з середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.