КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 14 січня 2009 р. N 16
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1103 від 18 грудня 2017 р.)

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської
діяльності у сфері питного водопостачання
і водовідведення та визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері питного водопостачання і водовідведення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 14 січня 2009 р. N 16

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у сфері питного
водопостачання і водовідведення
тавизначається періодичність здійснення
планових заходів державного нагляду (контролю)

1. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері питного водопостачання і водовідведення (далі - критерії), установлюються з метою проведення оцінки господарської діяльності, пов'язаної із забезпеченням належного технічного стану та/або експлуатації систем централізованого і нецентралізованого питного водопостачання і водовідведення, надійності водопостачання і водовідведення, безпеки для життя і здоров'я населення, із запобіганням виникненню загрози навколишньому природному середовищу, на основі яких визначається ступінь ризику - високий, середній та незначний.

2. До критеріїв належать:

1) стосовно технічного стану та організації експлуатації систем питного водопостачання і водовідведення - оцінка:

технічного стану та експлуатації;

стану виконання інвестиційних програм, програм оснащення засобами обліку;

стану технічного обслуговування і ремонту систем централізованого водопостачання і водовідведення;

потенційної техногенної та екологічної небезпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

2) стосовно соціально-економічної ситуації - оцінка:

рівня загрози з урахуванням імовірності виникнення негативних соціальних і матеріальних наслідків від провадження господарської діяльності та можливих втрат від технологічних порушень у роботі систем питного водопостачання і водовідведення підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та споживачів;

ефективності заходів з експлуатації систем централізованого питного водопостачання і водовідведення;

ресурсного потенціалу, необхідного для усунення технологічних порушень в роботі систем водопостачання і водовідведення, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та компенсації завданих збитків;

матеріальних втрат від діяльності суб'єктів господарювання з централізованого водопостачання і водовідведення;

достовірності даних звітності, поданої суб'єктами господарювання до Мінжитлокомунгоспу;

3) стосовно організації роботи із споживачами - оцінка:

стану укладення та виконання договорів із споживачами відповідно до вимог законодавства;

дотримання порядку надання технічних умов та забезпечення приєднання споживачів до мереж підприємств водопровідно-каналізаційного господарства на недискримінаційній основі відповідно до вимог законодавства;

ефективності досягнення суб'єктами господарювання показників якості наданих споживачам послуг з централізованого водопостачання і водовідведення;

4) стосовно екологічної ситуації - оцінка:

ефективності заходів щодо надійного забезпечення споживачів послугами питного водопостачання і водовідведення, що враховують рівень загрози виникнення негативних екологічних наслідків для населення, навколишнього природного середовища від провадження зазначеної господарської діяльності;

ефективності заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації.

3. Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів з високим ступенем ризику є:

1) наявність у них об'єктів:

питного водопостачання, зокрема водозабірних споруд, очисних споруд, насосних станцій, водопровідних мереж, резервуарів і водонапірних башт;

водовідведення, зокрема каналізаційних мереж, колекторів, насосних станцій, очисних споруд;

що віднесені відповідно до законодавства до категорій потенційно небезпечних і підвищеної небезпеки;

з обмеженим до рівня екологічної броні питним водопостачанням;

2) провадження ними діяльності із:

забезпечення питною водою за допомогою розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води;

відведення та очищення стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом;

обслуговування та експлуатації житлового фонду в частині забезпечення споживачів питною водою;

3) забезпечення питною водою дошкільних, навчальних та лікувальних закладів;

4) забезпечення населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води.

4. Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів із середнім ступенем ризику є:

1) провадження ними діяльності із забезпечення індивідуальних споживачів питною водою за допомогою автоцистерн, свердловин, каптажів тощо;

2) провадження ними діяльності з виробництва і постачання фасованої питної води.

5. Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів з незначним ступенем ризику є наявність у них об'єктів, що не належать до високого або середнього ступеня ризику у сфері питного водопостачання і водовідведення.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання проводяться:

з високим ступенем ризику - не частіше двох разів на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки.