Права мешканців гуртожитків
Частина III. Частину I та II див. в консультаціях від 17.10.2008 р
ПИТАННЯ:
1. Які особливості утримання та експлуатації гуртожитку?
2. Які особливості використання земельної ділянки, на якій розташовано гуртожиток, та прибудинкової території?
3. Які особливості передачі гуртожитків у власність територіальних громад?
4. Які повноваження має Кабінет Міністрів України у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках?
5. Які повноваження має центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства щодо приватизації житла у гуртожитках?
6. Які повноваження мають місцеві державні адміністрації щодо приватизації житла у гуртожитках?
7. Які повноваження мають органи місцевого самоврядування щодо приватизації житла у гуртожитках?
8. Чи забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитку без надання їм іншого житла, придатного для постійного проживання?
9. Які особливості прийняття рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей?
10. Чи мають право громадяни, виселені, відселені чи переселені з гуртожитку, стати на облік для отримання соціального житла?
11. Хто здійснює громадський контроль за розподілом та утриманням житла у гуртожитках ?
12. Хто здійснює громадський контроль за цільовим використанням гуртожитків та прибудинкових територій?
13. В якому порядку вирішуються спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків?
14. Що таке досудовий порядок вирішення спорів?
15. Яка відповідальність настає за порушення чинного законодавства у сфері забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків?
ВІДПОВІДІ:
1.
Утримання гуртожитку як цілісного майнового комплексу та прибудинкових територій здійснюється відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2.
Загальні питання виділення, надання, використання земельних ділянок, на яких розташовано гуртожитки, та прибудинкових територій навколо гуртожитків визначаються Земельним кодексом України та іншими актами земельного законодавства.
Спеціальні питання використання земельних ділянок, на яких розташовано гуртожитки, та прибудинкових територій навколо них визначаються Законом.
Власником земельної ділянки, на якій розташовано гуртожиток,та прибудинкової території навколо нього, а також на якій розташовано колишній гуртожиток (як цілісний майновий комплекс) після прийняття рішення про його приватизацію чи про надання йому статусу житла соціального призначення, є (а у відповідних випадках - стає, залишається) згідно із земельним законодавством відповідна територіальна громада в особі місцевої ради, що представляє її інтереси.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовано гуртожиток (майновий комплекс), та прибудинкової території навколо нього забороняється, крім випадків, передбачених Законом.
3.
Гуртожитки, не віднесені до державного житлового фонду, у тому числі ті, що перебувають у власності господарюючих суб’єктів, утворених у результаті корпоратизації чи приватизації колишніх державних та комунальних підприємств, а також ті, що знаходяться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних, комунальних підприємств, установ, організацій (крім тих, що створено органами державної влади, органами місцевого самоврядування для утримання житлового фонду), можуть підлягати передачі у власність відповідних територіальних громад.
Рішення щодо передачі (або про відмову в передачі) гуртожитку у власність відповідній територіальній громаді приймає власник гуртожитку (або уповноважена ним особа чи визначений статутом утвореної власником гуртожитку організації керівний орган) або суд за поданням місцевої ради, на території якої знаходиться гуртожиток.
Рішення щодо прийняття гуртожитку від приватного чи колективного власника у власність відповідної територіальної громади приймається на сесії тієї місцевої ради, що представляє її інтереси та на території якої розташовано гуртожиток.
Передача гуртожитків, зазначених у ч.1 ст. 8 Закону, територіальним громадам здійснюється на компенсаційній основі відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
4.
До повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках належить:
забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
розроблення державної програми передачі гуртожитків територіальним громадам та її фінансування, здійснення контролю за її виконанням;
координація діяльності центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій у цій сфері;
прийняття нормативно-правових актів, передбачених Законом;
здійснення інших повноважень у цій сфері.
5.
Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках:
готує пропозиції щодо формування державної житлової, науково-технічної та економічної політики, фінансування, утримання, використання гуртожитків, що підлягають передачі територіальним громадам відповідно до Закону;
організовує в межах своїх повноважень розроблення і реалізацію державної та місцевих програм передачі гуртожитків у власність територіальних громад;
здійснює нормативно-методичне забезпечення формування, утримання, фінансування житлового фонду гуртожитків та прибудинкових територій;
здійснює інші повноваження у цій сфері.
6.
Місцеві державні адміністрації у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках:
забезпечують виконання державної політики з питань формування й утримання житлового фонду гуртожитків та здійснюють контроль за її реалізацією;
беруть участь у розробленні державної програми передачі гуртожитків територіальним громадам та її фінансуванні;
забезпечують спільно з відповідними органами місцевого самоврядування виконання затверджених державної та місцевих програм фінансування, утримання та використання гуртожитків і прибудинкових територій за призначенням;
здійснюють інші повноваження у цій сфері.
7.
Органи місцевого самоврядування у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках:
приймають рішення про прийняття у власність відповідної територіальної громади гуртожитків (майнових комплексів);
приймають рішення про надання відповідним житловим комплексам статусу “гуртожиток” і одночасно про надання дозволу на приватизацію жилих і нежилих приміщень таких гуртожитків відповідно до цього Закону;
приймають рішення про надання відповідним незаселеним житловим комплексам статусу “житло соціального призначення”;
приймають рішення про реконструкцію, капітальний ремонт чи перепрофілювання або про знесення гуртожитку (цілісного майнового комплексу) після його прийняття у власність територіальною громадою та відселення мешканців;
приймають рішення про використання земельних ділянок, необхідних для експлуатації житлового фонду гуртожитків та житлового фонду соціального призначення, що перебувають у власності територіальних громад;
здійснюють володіння, використання, управління, експлуатацію переданих територіальним громадам гуртожитків (майнових комплексів) (безпосередньо чи через визначеного виконавчим органом ради управителя), організовують їх належне обслуговування та ремонт, упорядкування, а також забезпечують утримання та облаштування прибудинкових територій;
здійснюють контроль за використанням усіх гуртожитків, що перебувають у державній та комунальній власності виключно за призначенням, визначають управителів гуртожитків, а також виконавців житлових і комунальних послуг;
вживають необхідних заходів, у межах наданих повноважень, щодо забезпечення, збереження та використання житлового фонду гуртожитків незалежно від форми власності;
встановлюють плату за оформлення реєстрації місця проживання в гуртожитку;
встановлюють плату за проживання в гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території;
приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання гуртожитків, про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання в ньому людей та про знесення аварійних та непридатних для проживання гуртожитків;
забезпечують пристосування гуртожитків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під’їздів, сходових клітин та жилих приміщень, займаних інвалідами чи сім’ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди;
ведуть суцільний облік громадян, які на законних підставах зареєстровані в гуртожитках, проживають у них та мають право на отримання соціального житла;
укладають та розривають договори найму житла у гуртожитках, що є власністю відповідних територіальних громад;
затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми фінансування, утримання та облаштування гуртожитків, переданих територіальним громадам відповідно до Закону, здійснюють контроль за їх виконанням;
створюють постійні комісії із забезпечення реалізації житлових прав громадян відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону;
створюють за рахунок коштів, отриманих від приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, та інших джерел фінансування, спеціальні фонди розвитку гуртожитків та житла соціального призначення як складову бюджетів місцевих рад;
розпоряджаються коштами спеціального фонду розвитку гуртожитків та житла соціального призначення, спрямовуючи їх виключно на капітальний ремонт, реконструкцію, утримання, експлуатацію житлового фонду гуртожитків та житлового фонду соціального призначення, утримання та облаштування відповідних жилих і нежилих приміщень, облаштування відповідних земельних ділянок;
подають позови до суду про примусову передачу у власність територіальних громад гуртожитків (майнових комплексів) відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону;
здійснюють інші повноваження у цій сфері.
8.
Забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, без попереднього надання їм (їх сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 14 Закону.
Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону.
9.
Рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради.
Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 20 Закону, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток.
10.
Громадяни, які можуть бути виселені, відселені чи переселені у зв’язку з визнанням гуртожитку, в якому вони проживають, аварійним чи непридатним для проживання людей, мають право на взяття на квартирний облік громадян, які потребують надання їм (їх сім’ям) соціального житла. Рішення про взяття зазначених осіб на квартирний облік приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради одночасно з прийняттям рішення про відселення (виселення, переселення) з аварійного чи непридатного для проживання гуртожитку.
У випадку, зазначеному више, колишньому мешканцю гуртожитку та членам його сім’ї надається інше жиле приміщення:
яке не має статусу соціального житла (для тимчасового проживання),- на підставі його письмової заяви та всіх повнолітніх і дієздатних членів його сім’ї;
яке має статус соціального житла (для постійного проживання).
11.
Громадський контроль за розподілом та утриманням житла у гуртожитках, здійснюється відповідною наглядовою радою.
Така наглядова рада створюється виконавчим органом відповідної місцевої ради та формується за принципом рівного представництва від виконавчого органу місцевого самоврядування, який веде облік мешканців гуртожитків і здійснює надання соціального житла, громадських організацій (у статутній діяльності яких передбачено сприяння громадянам, які проживають у гуртожитках та потребують соціального захисту, вирішення їх житлових питань), представників органів самоорганізації населення, у разі їх створення мешканцями гуртожитків відповідно до Закону України “Про органи самоорганізації населення”, та представників підприємств, установ, організацій різних форм власності (у власності, управлінні чи користуванні яких знаходяться відповідні гуртожитки).
12.
Громадський контроль за цільовим використанням гуртожитків як цілісних майнових комплексів (усіх його жилих та нежилих приміщень) та земельних ділянок, необхідних для їх утримання (відповідних прибудинкових територій), мають право здійснювати всі його законні повнолітні та дієздатні мешканці (їх представники), об’єднання співвласників жилих та нежилих приміщень гуртожитку, власники гуртожитку (уповноважені ними особи), представники заінтересованих підприємств, установ, організацій, представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, представники потенційних інвесторів, а також представники громадськості.
Порядок формування та діяльності наглядової ради за розподілом і утриманням житла у гуртожитках та за використанням гуртожитків і прибудинкових територій визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
13.
Спори, пов’язані з порушенням житлових прав громадян, які вимушені проживати в гуртожитках, незалежно від форми власності, розглядаються та вирішуються в судовому порядку, якому може передувати досудовий розгляд, що здійснюється відповідно до ст. 26 Закону.
Громадяни, які вважають, що їх житлові права чи житлові права членів їх сімей порушені, мають право для вирішення спорів звертатися безпосередньо до суду.
14.
Спори, пов’язані з порушенням житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках, за згодою таких громадян можуть попередньо розглядатися комісіями із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.
Зазначені комісії створюють відповідні місцеві ради з числа депутатів місцевої ради, представників місцевої державної адміністрації, відповідних фахівців (з питань житлово-комунального господарства, будівництва та містобудування, права, захисту прав людини) із залученням до її роботи власників гуртожитків (уповноважених ними осіб), управителів гуртожитків, власників або користувачів земельних ділянок, а також представників мешканців гуртожитків, об’єднань співвласників жилих та нежилих приміщень гуртожитків і представників громадськості.
15.
За порушення цього Закону та інших актів чинного законодавства у сфері забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, настає дисциплінарна, цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність, встановлена Конституцією та законами України.
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 57/2008, 17.10.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”