КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Відносини, пов'язані з утворенням, збиран­ням, заготівлею, перевезенням, зберіганням, обробкою (переробкою), утилізацією, видален­ням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробкою та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина, вста­новлення збору за забруднення навколишнього природного середовища регулюються законами № 1264-ХІІ й № 187/98-ВР та іншими нормативно-правовими актами.

За викиди стаціонарними джерелами забруд­нення, скиди і розміщення відходів справляється збір за забруднення навколишнього природного середовища на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактич­них обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

Ліміти на розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дозвільний документ щодо лімітів на утворен­ня та розміщення відходів без заповнення класу небезпеки відходів, невизначеного місця розмі­щення або передачі є нечинним. Власник відхо­дів повинен визначати склад і властивості відхо­дів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами - ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини і надати цю інформацію до спеціально уповноваженого цент­рального органу виконавчої влади у сфері повод­ження з відходами.

ПИТАННЯ. 1. Підприємство затвердило дозвіл на розміщення відходів із запізненням на шість місяців. Як у цьому випадку визначається розмір збору за забруднення навколишнього природного середовища та чи сплачуються штрафні санкції?

ПИТАННЯ. 2. У підприємства в процесі виробництва утворюються відходи усіх класів небезпеки в незначній кількості, і збір за забруднення навколишнього природного середовища за них не перевищує 10 грн. на рік, тому підприємство звільняється від отримання лімітів на розміщення відходів. Якщо у підприємства за підсумками року збір за розміщення відходів усіх класів небезпеки перевищує 10 грн., у якому розмірі нараховується збір - однократному чи п'ятикратному?

ПИТАННЯ. 3. Підприємство в жовтні 2007 р. отримало дозвіл на розміщення відходів на 2008 рік. У липні 2008 р. внаслідок пожежі на підприємстві утворилися додаткові відходи усіх класів небезпеки, які розміщувалися на території підприємства протягом III кварталу. Окремий дозвіл на розміщення відходів (ліміт на розміщення відходів) їх власник передбачає одержати із запізненням. Як обчислити і сплатити суму збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також скласти податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2008 p.?

ПИТАННЯ. 4. Товариство на підставі договору, укладеного з Інститутом овочівництва і баштанництва, придбало дизельне паливо у кількості 1000 л та насіння у кількості 260 кг і передало інституту без оплати згідно з актом приймання-передачі для проведення передпосівної культивації сівби транспортними засобами (трактором, культиватором), які належать інституту. Списання дизельного палива на витрати товариства здійснюється згідно з актом виконаних робіт. Тобто товариство купує та списує на витрати дизельне паливо, не маючи на балансі ніяких транспортних засобів. Чи повинно товариство сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища?

ПИТАННЯ. 5. Як скласти податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища власникам побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства і звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів?

ВІДПОВІДЬ. 1. Статтею 39 Закону № 187/98-ВР зазначено, що за розміщення відходів із суб'єктів підприєм­ницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на підставі нормативів, що розра­ховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності терито­рії, на якій вони розміщені. За понадлімітне роз­міщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за розміщен­ня відходів (п. 2 Порядку № 303 та п. 1.4 Інструк­ції № 162/379).

Об'єктом обчислення збору є обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (абзац другий п. 3.1 Інструк­ції № 162/379).

Суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно що­кварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактич­них обсягів розміщення відходів, нормативів збо­ру, наведених у таблиці 1.9 додатка 1 до Порядку № 303, та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку.

Ліміти на утворення та розміщення відходів ви­значаються в Порядку № 1218.

Відповідно до цього Порядку ліміт на розміщен­ня відходів - це обсяг відходів (окремо для кож­ного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінприроди України на місцях. Понадлімітне роз­міщення відходів - виявлений у власника обсяг відходів, на які у нього немає дозволу на розміщення і які підлягають обов'язковому розміщен­ню за окремим дозволом органів Мінекоресурсів України на місцях.

У разі відсутності у платників збору затвер­джених в установленому порядку лімітів роз­міщення відходів усі обсяги забруднення вва­жаються понадлімітними і збір обчислюється та сплачується у п'ятикратному розмірі (п. 8 Порядку № 303, п. 5.4 Інструкції № 162/379).

Відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне за­твердження або незатвердження лімітів утворен­ня та розміщення відходів несе власник відходів (п. 20 Порядку № 1218).

Таким чином, підприємство, яке із запізненням (шість місяців) затвердило дозвіл на розміщення відходів і при цьому здійснювало розміщення відхо­дів без відповідних дозволів (лімітів) на розміщення відходів, має обчислювати та сплачувати суми збо­ру за забруднення навколишнього природного се­редовища у п'ятикратному розмірі.

У разі порушення підприємством вимог податко­вого законодавства штрафні санкції (штрафи) на­кладаються податковим органом у випадках та роз­мірах, визначених ст. 17 Закону № 2181-III.

ВІДПОВІДЬ. 2. Відповідно до п. «г» ст. 17 Закону № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводжен­ня з відходами зобов'язані на підставі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозять­ся, зберігаються, обробляються, утилізуються, зне­шкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Водночас згідно зі ст. 8 Закону № 996-XIV під­приємство самостійно визначає облікову політику, а також розробляє систему і форми внутрішньо­господарського обліку, звітності і контролю госпо­дарських операцій. У зв'язку з цим матеріально-сировинний баланс виробництва має фіксувати на підприємстві первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються у процесі виробництва, за відповідною формою облікового документа підприємства.

Власники відходів, які здійснюють лише їх роз­міщення до 1 квітня, а власники відходів, які утво­рюють і розміщують їх на своїй території, - до 1 червня поточного року подають до органів Мінекоресурсів України на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році (п. 12 Порядку № 1218). Перелік документів, які до­даються до заяви на одержання дозволу на розмі­щення відходів у наступному році, визначено п. 12 Порядку № 1218.

З метою правильного обчислення сум збору за забруднення навколишнього природного середо­вища у поточному році підприємство має плану­вати діяльність на поточний рік виходячи з умов виробничої діяльності за попередній рік, зокрема скласти матеріально-сировинний баланс виробництва на поточний рік, та обчислити втрати виробництва у поточному році виходячи з фактичного об­сягу розміщення відходів та сум сплаченого збору за минулий податковий (звітний) період (календар­ний рік).

Тобто на підставі вищезазначеної інформації та відповідно до вимог чинного законодавства під­приємству можна здійснити попередні розрахун­ки сум податкового зобов'язання щодо збору до початку наступного податкового (звітного) періоду (календарного року) та визначитися, чи належати­ме він до відповідної категорії власників відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворен­ня та розміщення відходів, для яких платежі за роз­міщення відходів усіх класів небезпеки не переви­щують 10 грн. на рік.

Щоб уникнути порушення платником збору ви­мог чинного законодавства, потрібно пам'ятати, що відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне за­твердження або незатвердження лімітів утворен­ня та розміщення відходів несе власник відходів (п. 20 Порядку № 1218).

Якщо суми збору за забруднення навко­лишнього природного середовища за розміщення відходів за результатами діяльності підприємства за квартал, півріччя, 9 місяців, рік становитимуть понад 10 грн., то підприєм­ство має сплачувати збір у п'ятикратному роз­мірі. У разі якщо суми збору за результатами діяльності підприємства за квартал, півріччя, 9 місяців, рік становитимуть менше або дорів­нюватимуть 10 грн., то підприємство повинно сплачувати збір в однократному розмірі.

ВІДПОВІДЬ. 3. Відповідно до частин другої і третьої п. 18 Поряд­ку № 1218 у разі утворення відходів, що переви­щують обсяги затверджених лімітів, власник відхо­дів повинен одержати на них окремий дозвіл. Для одержання такого дозволу власник відходів пови­нен подати до органів Мінприроди України на міс­цях техніко-економічне обгрунтування утворення додаткових обсягів відходів, а також довідку щодо можливості їх екологічно безпечного розміщення.

При цьому в п. 19 Порядку № 1218 зазначено, що власник відходів має право протягом шести місяців після затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів звернутися з клопотанням про його перегляд. Підставами для перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів можуть бути:

використання у виробництві нових видів сиро­вини, матеріалів;

випуск нових видів продукції (робіт, послуг);

удосконалення технологічних процесів, устатку­вання тощо;

укладання додаткових договорів (контрактів) на передачу відходів іншим власникам.

Органи Мінприроди України на місцях за потре­би протягом установленого терміну переглядають ліміти на утворення та розміщення відходів,

За відсутності у платників збору затвердже­них в установленому порядку лімітів на розмі­щення відходів усі обсяги забруднення вважаються понадлімітними і збір обчислюється та сплачується у п'ятикратному розмірі (п. 8 Порядку № 303, п. 5.4 Інструкції № 162/379).

Враховуючи те, що чинним природоохоронним та податковим законодавством не передбачено піль­гових умов при обчисленні сум збору за забруднен­ня навколишнього природного середовища в разі дії обставин неперероборної сили (наприклад, по­жежі), підприємство має обчислити і сплатити суму збору за фактично розміщені обсяги відходів, що розміщувалися на території підприємства протягом кварталу у п'ятикратному розмірі та відповідно скласти податковий роз­рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням на­рахування збору в цьому розмірі, хоча в нього буде окремий дозвіл на розміщення відходів (ліміт на розміщення відходів) із запізненням.

Водночас відповідно до чинного податкового за­конодавства платник збору має право здійснити уточнення сум податкових зобов'язань на період до закінчення відповідного податкового (звітного) пе­ріоду (квартал, півріччя, 9 місяців та рік) та скласти податковий розрахунок збору з виправленими по­казниками, в тому числі у разі, якщо у податковому (звітному) періоді змінюється об'єкт оподаткування у зв'язку з дією обставин неперероборної сили (на­приклад, пожежі).

ВІДПОВІДЬ. 4. Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 162/397 плат­никами збору є суб'єкти господарювання незалеж­но від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташова­ні на території іншої територіальної громади; бю­джетні, громадські та інші підприємства, установи та організації; постійні представництва нерезиден­тів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (мор­ської) економічної зони викиди і скиди за­бруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Об'єктом обчислення збору для пересувних дже­рел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, внаслідок спалення яких утворю­ються забруднюючі речовини (абзац другий п, 3.1 Інструкції № 162/379).

Підставою для сплати збору може бути підтвер­джений факт експлуатації джерела забруднення (використання транспортних засо­бів тощо) та здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин на території України.

Отже, товариство не повинно сплачувати збір за забруднення на­вколишнього природного середови­ща. За даних умов обставини щодо придбання та списання дизельного палива в кількості 1000 л товари­ством на витрати не враховуються. Платником збору за забруднення навколишнього природного середо­вища має бути інститут, який безпосередньо здійснює експлуатацію джерела забруднення (трактора, культиватора) і викиди в атмосфер­не повітря забруднюючих речовин та суміш таких речовин, що утворюються при спа­ленні використаного дизельного палива. До уваги беруться обставини щодо використання інститутом дизельного палива в кількості 1000 л, який отри­мано від товариства, з метою виконання робіт (по­слуг), передбачених укладеним договором.

Щодо правильного обчислення сум збору та визначення фактичних обсягів використаного дизельного палива, внаслідок спа­лення якого утворюються забруднюючі ре­човини та суміш таких речовин, то інститут має вести аналітичний облік витрачання на підставі первинних документів, що під­тверджують обсяги використання пально-мастильних матеріалів і пробіг транспорт­них засобів (трактора, культиватора), тобто подорожніх листів відповідної форми, та опосередковано - на підставі договору про надання послуг з вирощування культур та актів виконаних робіт тощо.

ВІДПОВІДЬ. 5. У сфері поводження з відходами існують ви­падки, коли на умовах договору про переда­чу побутових відходів від його власника (утво­рювача) до іншої організації (підприємства комунального господарства) чи за рішенням місцевої державної адміністрації встановлено ін­ший порядок оплати збору за забруднення навко­лишнього природного середовища, не передбаче­ний чинним законодавством, у частині його сплати власником побутових відходів, а не підприємством комунального господарства, яке безпосередньо виконує операцію видалення відходу на звалище.

У цьому разі власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підпри­ємствами комунального господарства, належати­муть до платників збору за забруднення навколиш­нього природного середовища та сплачуватимуть збір виходячи з фактичних обсягів розміщення від­ходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієн­тів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до По­рядку № 303 в однократному розмірі.

Власники побутових відходів, що уклали дого­вір на розміщення відходів з підприємствами ко­мунального господарства і звільняються від одер­жання лімітів на утворення та розміщення відходів, складають розрахунок за правилами, зазначеними у підпунктах 3.3.5 - 3.3.8 Інструкції № 111.

У разі якщо власники побутових відходів, що укла­ли договори на розміщення відходів з підприємства­ми комунального господарства і звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відхо­дів, належать до платників збору та мають сплачува­ти збір, то у податковому розрахунку їм слід на­раховувати суми збору, що розраховуються як добуток значень відповідних рядків за колонка­ми 2, 3, 4 і 5, та зазначати суми збору у колон­ці 9 рядка 4. Крім того, у підпунктах 3.3.5 - 3.3.7 Інструкції № 111, якими передбачено порядок запо­внення колонок 6, 7, 8, у разі, якщо відповідно до за­конодавства платники - власники відходів звільня­ються від одержання лімітів на розміщення відходів, у рядках 4.1, 4.2, 4.3 тощо ставиться позначка «х».

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 187/98-ВР від 05.03.98 р. «Про відходи» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 996-XIV від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) № 1264-ХІІ від 25.06.91 р. «Про охорону навколишньо­го середовища»

Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держав­ними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення нав­колишнього природного середовища і стягнення цього збору» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 303)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.98 р. «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» (за текстом - Порядок № 1218)

Наказ ДПА України № 111 від 17.03.2005 р. «Про затвер­дження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податкового розрахун­ку збору за забруднення навколишнього природного середовища» (зареєстровано в Мін'юсті України 01.04.2005 р. за № 357/10637, зі змінами та допов­неннями, за текстом - Інструкція № 111)

Наказ Мінекології України № 162/379 та ДПА України від 19.07.99 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколиш­нього природного середовища» (зареєстровано в Мін'юсті України 09.08.99 р. за № 544/3837, зі змінами та допов­неннями, за текстом - Інструкція № 162/379)

Володимир ГОРОХОВ,
начальник відділу
адміністрування ресурсних
та неподаткових платежів
та Світлана БОЧАРОВА,
головний державний
податковий ревізор-
інспектор відділу

“Вісник податкової служби України” № 49 грудень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).