КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

В умовах складної екологічної ситуації, коли бракує бюджетних коштів на охорону навколишнього природного середовища, важливим джерелом фінансування природоохоронних заходів є фонди, основа наповнення яких - збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Збір (плата) за забруднення навколишнього середовища справляється за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди);

розміщення відходів.

Об'єктами обчислення збору є:

для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, внаслідок спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

ПИТАННЯ. 1. До яких типівджерел забруднення належать газонокосарки, ланцюгові пили, бензопили тощо - стаціонарних чи пересувних?

ПИТАННЯ. 2. Які нормативи збору та коригуючі коефіцієнти встановлено для пересувних газонокосарок, ланцюгових пил, бензопил тощо?

ПИТАННЯ. 3. Суб'єкт господарювання у своїй діяльності використовує коток для укладання асфальту, що працує на дизельному пальному. До яких типів джерел забруднення належать такі засоби? Чи сплачується збір за забруднення навколишнього природного середовища за його використання?

ПИТАННЯ. 4. Який показник чисельності населення (наявної чи постійної) застосовується при обчисленні збору за забруднення навколишнього середовища та який період його застосування?

ПИТАННЯ. 5. Суб'єкт господарювання - підприємець орендує господарський об'єкт, використовуючи обладнання, що здійснює викиди в атмосферне повітря і є стаціонарним джерелом забруднення. Хто у цьому випадку повинен отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища: орендар чи власник?

ПИТАННЯ. 6. Який порядок складання та подання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища: щокварталу чи наростаючим підсумком з початку року?

ПИТАННЯ. 7. Суб'єкт підприємницької діяльності є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища у минулому та поточному звітному календарному роках. Чи слід звітувати про збір за забруднення навколишнього природного середовища в період, коли він не здійснює експлуатацію пересувного джерела забруднення, в тому числі автомобіля, та не забруднює атмосферу?

ПИТАННЯ. 8. Який порядок обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища власниками побутових відходів? У якому випадку збір обчислюється з урахуванням коефіцієнта кратності, що дорівнює 5?

ПИТАННЯ. 9. Як правильно відобразити у податковому розрахунку суму збору за розміщення відходів, враховуючи те, що дані розрахунку повинні відповідати даним матеріально-сировинного балансу виробництва підприємства?

ВІДПОВІДЬ. 1. Відповідно до Закону № 2707-ХІІ джерело викиду - це об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

У міжнародній практиці пересувні джерела викидів - це автомобільні, залізничні, повітряні, морські та річкові транспортні засоби, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка та інші пересувні засоби й установки, які обладнані двигунами внутрішнього згоряння і працюють на бензині, дизельному паливі, гасі, стисненому та скрапленому газі, бензиногазових і газодизельних сумішах та інших альтернативних видах палива.

Враховуючи те, що в законодавстві України не визначено поняття пересувних джерел забруднення з визначенням характеристик та ознак їх типів, Мінприроди України вважає, що такі механізми, як газонокосарки, ланцюгові пили та бензопили можна умовно віднести до пересувних джерел забруднення, зокрема до типу “недорожні транспортні засоби і машини”.

ВІДПОВІДЬ. 2. Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності (ст. 9 Закону № 2707-ХІІ).

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору, а також їх справляння визначено Порядком № 303.

Нормативи збору за забруднення новколишньо-го природного середовища для пересувних джерел забруднення, в тому числі газонокосарок, ланцюгових пил та бензопил, установлено у табл. 1.4 додатка 1 до Порядку № 303.

Зазначені нормативи з 01.01.2007 р. підлягають індексації на величину індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки. Коригуючі коефіцієнти, які встановлюються залежно від чисельності жителів населеного пункту та народногосподарського значення населеного пункту, визначено у таблицях 2.1 і 2.2 додатка 2 до Порядку № 303.

ВІДПОВІДЬ. 3. Як зазначено у попередньому питанні, законодавством України не встановлено характеристик та ознак типів поняття пересувних джерел забруднення. Проте, враховуючи положення підпунктів 1.15.4 та 1.15.6 п. 1.15 Інструкції № 7, такий засіб, як коток для укладання асфальту, що працює на дизельному пальному, належить до пересувних джерел забруднення, зокрема до підтипу “промислові та будівельно-дорожні машини” типу “недорожні транспортні засоби і машини”.

За викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення справляється збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який у своїй діяльності використовує коток для укладання асфальту, що працює на дизельному пальному, є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення, виходячи з обсягів фактично використаних видів пального.

ВІДПОВІДЬ. 4. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2 до Порядку № 303 (п. 4 Порядку № 303 та пункти 6.1 та 6.2 Інструкції № 162/379).

Коригуючі коефіцієнти, які встановлюються залежно від чисельності жителів населеного пункту, визначено у табл. 2.1 додатка 2 до Порядку № 303.

У методології державної статистики існують декілька показників щодо обчислення чисельності жителів населеного пункту, зокрема це показники про наявну та постійну чисельність населення на перше число відповідного року в населеному пункті, середню чисельність наявного та постійного населення за кожний місяць, квартал і відповідний календарний рік у населеному пункті тощо.

За роз'ясненнями Мінприроди України, при обчисленні збору за забруднення навколишнього природного середовища використовується показник наявної чисельності населення в населеному пункті на початок звітного періоду, тобто на перше число відповідного року, оскільки збір за забруднення навколишнього природного середовища розраховується за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

За отриманням зазначеної інформації платники збору, а також працівники податкових органів на місцях можуть звернутися до територіальних органів державної статистики з письмовим запитом. Крім того, джерелом походження інформації про наявну чисельність жителів населеного пункту є статистичні довідники, які видаються Держкомстатом України.

ВІДПОВІДЬ. 5. Відповідно до Закону № 2707-ХІІ (абзац п'ятий ст. 11) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Постановою № 302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи.

Так, відповідно до п. 2 цього Порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів щодо обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається безоплатно власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, територіальними органами Мінприроди України за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на термін не менше ніж п'ять років (п. 3 Порядку № 302).

Отже, у разі передачі власником у користування стаціонарного джерела забруднення іншому суб'єкту господарювання дозвіл має отримати той суб'єкт господарювання, який безпосередньо здійснюватиме експлуатацію цього об'єкта (устаткування), а також забезпечуватиме його технічне функціонування на правах його користування.

Платником збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб'єкт господарювання, котрому передано право користування стаціонарним джерелом викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, в тому числі який має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що дає право експлуатувати цей об'єкт.

Остаточне вирішення питання щодо отримання/видачі відповідному суб'єкту господарювання дозвільного документа, який дає право експлуатувати стаціонарне джерело, належить територіальному органу Мінприроди України.

ВІДПОВІДЬ. 6. Відповідно до п. 9 Порядку № 303 та п. 7.2 Інструкції № 162/379 базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Податкові розрахунки збору подаються платниками до органів державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Форму податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкцію щодо його складання затверджено наказом № 111.

Відповідно до зазначеної Інструкції (пункти 1.4 та 3.1) податковий розрахунок збору складається за правилами, встановленими цією Інструкцією, і подається платниками збору за квартал, півріччя, 9 місяців та рік наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Отже, податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища складається щокварталу наростаючим підсумком.

ВІДПОВІДЬ. 7. Податковий розрахунок збору складається за правилами, встановленими Інструкцією № 111, і подається платниками збору за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік з початку звітного календарного року (пункти 1.4 та 3.1 Інструкції № 111).

У разі якщо суб'єкт господарювання прозвіту-вав за податковий (звітний) період (наприклад, квартал), у якому документально підтверджено факт забруднення атмосфери та експлуатації пересувного джерела забруднення (автомобіля) для господарських потреб, і в наступних податкових (звітних) періодах не здійснюватиме його експлуатацію та, відповідно, не забруднюватиме атмосферу, то такий суб'єкт повинен до кінця звітного календарного року подавати звітність наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. Якщо платник збору за забруднення навколишнього природного середовища у І кварталі поточного звітного календарного року не здійснював експлуатацію пересувних джерел забруднення, а розпочав їх експлуатацію з II кварталу, то такий платник повинен подавати розрахунки збору з початку року, оскільки він перебуває на обліку в податкових органах як платник збору за забруднення навколишнього природного середовища і заяву про зняття його з обліку не подав.

ВІДПОВІДЬ. 8. Відповідно до п. 2 Порядку № 303 та п. 1.4 Інструкції № 162/379 збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється в тому числі за розміщення відходів.

Об'єктом обчислення збору для стаціонарних джерел забруднення, зокрема, є обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (абзац другий п. 3.1 Інструкції).

Суми збору, що справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку № 303 (п. 6.4 Інструкції № 162/379 та абзац другий п. 4 Порядку № 303).

Обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів з урахуванням коефіцієнта кратності, що дорівнює 5, передбачено вимогами п. 8 Порядку № 303 та пунктами 5.4, 5.5 і 6.4 Інструкції № 162/379.

Відповідно до Порядку № 1218 ліміт на розміщення відходів - це обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінприроди України на місцях.

Від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів звільняються власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства (п. 8 Порядку № 1218).

У сфері поводження з відходами існують випадки, коли за умовами договору про передачу побутових відходів від їх власника (утворювача) до іншої організації (підприємства комунального господарства) чи за рішенням місцевої державної адміністрації передбачено інший порядок оплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, не передбачений чинним законодавством, у частині його сплати власником побутових відходів, а не підприємством комунального господарства, яке безпосередньо здійснює видалення відходу на звалище.

У зв'язку з цим власник побутових відходів, що уклав договір на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, має обчислювати збір за забруднення навколишнього природного середовища виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку № 303 без урахування коефіцієнта кратності, що дорівнює 5, оскільки він звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

ВІДПОВІДЬ. 9. У процесі виробництва виникають відходи (металобрухт), на розміщення яких підприємство має дозвіл та ліміт на розміщення відходів. Станом на 01.04.2008 р. згідно з даними матеріально-сировинного балансу залишок відходів (чорний брухт) становить 1 т - збір нараховано і сплачено за І квартал 2008 p.; станом на 01.07.2008 р. - 2 т, збір нараховано за 2 т (наростаючим підсумком), а сплачено за 1 т, оскільки у І кварталі 2008 р. сплачено за 1 т. Станом на 01.10.2008 р. на балансі є 1 т (частина металобрухту, за яку вже було відзвітовано у попередніх податкових (звітних) періодах).

Виникає запитання, як відображати у податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2008 р. і 2008 р. фактичні обсяги розміщення відходів, враховуючи, що дані розрахунку повинні відповідати даним матеріально-сировинного балансу виробництва підприємства. У І кварталі 2009 р. на підприємстві планується ліквідація основних фондів, внаслідок чого утвориться 2 т відходів металобрухту. Крім того, розглянемо, як відображати у розрахунку суму збору за І квартал 2009 p., якщо на балансі підприємства є відходи (1 т), за які було відзвітовано і сплачено збір у 2008 p., і на кінець цього кварталу за даними матеріально-сировинного балансу підприємства рахуватиметься 3 т металобрухту.

Податковий розрахунок збору складається наростаючим підсумком з початку звітного календарного року (п. 3.1 розділу третього Інструкції № 111).

У колонці 2 “Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів” рядків 4.1, 4.2, 4.3 та ін. податкового розрахунку збору записуються у тоннах фактичні обсяги розміщення відходів, які зазначаються на підставі даних матеріально-сировинних балансів виробництва.

При складанні податкового розрахунку збору за 9 місяців і рік у колонці 2 “Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів” рядків 4.1, 4.2, 4.3 та ін. слід зазначити фактичні обсяги розміщення відходів податкового (звітного) періоду з урахуванням обсягів, розміщених у попередніх податкових (звітних) періодах і за які вже сплачено збір у попередньому податковому (звітному) періоді.

Таким чином, у колонці 2 “Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів” рядків 4.1, 4.2, 4.3 та ін. податкового розрахунку збору за 9 місяців 2008 р. і 2008 р. слід проставляти 2 т, як було зазначено у попередньому податковому (звітному) періоді.

Якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва підприємства у І кварталі 2009 р. залишаються рахуватися відходи (металобрухт) у кількості 1 т (за які вже було сплачено збір у 2008 р.) і 2 т відходів металобрухту від ліквідації основних фондів, то за І квартал 2009 р. слід зазначити фактичні обсяги розміщення відходів у відповідному податковому (звітному) періоді, тобто 2 т.

У зв'язку з цим у колонці 2 “Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів” рядків 4.1, 4.2, 4.3 та ін. податкового розрахунку збору за І квартал 2009 р. слід проставляти 2 т.

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 2707-ХІІ від 16.10.92 р. “Про охорону атмосферного повітря” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 р. “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи” (зі змінами та доповненнями, за текстам - Порядок № 302)

Постанова Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 р. “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 303)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.98 р. “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” (за текстом - Порядок № 1218)

Наказ Мінекобезпеки України № 7 від 10.02.95 р. “Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві” (зареєстровано в Мін'юсті України 15.03.95 р. за № 61/597, за текстом - Інструкція № 7)

Наказ ДПА України № 111 від 17.03.2005 р. “Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища” (зареєстровано в Мін'юсті України 01.04.2005 р. за № 357/10637, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 111)

Наказ Мінекобезпеки України та ДПА України № 162/379 від 19.07.99 р. “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища” (зареєстровано в Мін'юсті України 09.08.99 р. за № 544/3837, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 162/379)

Володимир ГОРОХОВ,
начальник відділу
адміністрування ресурсних
та неподаткових платежів
та Світлана БОЧАРОВА,
головний державний
податковий ревізор-
інспектор відділу

“Вісник податкової служби України” № 40 жовтень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).