КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Соціальний захист громадян

Віднесення робіт до категорії робіт із шкідливими умовами праці можливе лише на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться відповідно до Порядку № 442.

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці.

За результатами атестації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, встановлюються щорічні додаткові оплачувані відпустки, доплати, пільгові пенсії, безоплатно надається лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні харчові продукти, а також підтверджується право працівників на скорочену тривалість робочого тижня.

Працівникам підприємств і організацій, на яких не проведено атестацію або проведено з порушенням строків чи вимог Порядку № 442, неможливо підтвердити й установити права на пільги та компенсації.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.

ПИТАННЯ 1. Чи обов'язково надавати працівнику щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими умовами праці та доплати за наявності у нього права на пенсію за віком на пільгових умовах?

ПИТАННЯ 2. Першу атестацію робочих місць за умовами праці проведено на підприємстві 13.02.95 р., другу - 11.02.2003 р. Умови праці на підприємстві не змінились. Чи може бути зараховано працівникам весь період роботи, що передує другій атестації?

ПИТАННЯ 3. Чи потрібно доплачувати редактору сайта за шкідливі умови праці при постійному 6 - 7-годинному робочому дні з використанням комп'ютера?

ПИТАННЯ 4. Які працівники воєнізованої охорони мають право на додаткову відпустку і якої тривалості?

ПИТАННЯ 5. На підставі якого нормативного документа норма ст. 8 Закону № 504/96-ВР щодо додаткових відпусток за особливий характер праці за роботу на персональних комп'ютерах не застосовується відносно державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, адже в ст. 35 Закону № 3723-ХІІ закріплено норму: державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки? Які пільги та компенсації мають державні службовці за роботу із шкідливими умовами праці?

ВІДПОВІДЬ 1. Згідно з Порядком № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Кожна пільга чи компенсація за роботу із шкідливими і важкими умовами праці залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах визначається за відповідним нормативним документом:

право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 і Списком № 2, затвердженими постановою № 36;

право на щорічні додаткові відпустки - за Списками1290;

право на скорочену тривалість робочого тижня - за Переліком № 163;

підвищена оплата праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється згідно зі ст. 100 КЗпП. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 117 Конституції України постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання.

Отже, пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, передбачені законодавством, мають надаватись обов'язково.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону № 2694-ХІІ роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги та компенсації, не передбачені законодавством.

ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до п. 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.

У разі призначення пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного п'ятирічного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після дати набрання чинності Порядком № 442 (21.08.92 р.) відповідне право протягом цього періоду повинно підтверджуватися результатами атестації.

Оскільки першу атестацію на підприємстві проведено 13.02.95 р., а наступну - через 8 років (11.02.2003 р.), це є порушенням строку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Отже, враховуючи викладене, а також вимоги Порядку № 383, певний трирічний період роботи працівників не може бути зараховано як пільговий при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

ВІДПОВІДЬ 3. Підвищена оплата праці встановлюється на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 100 КЗпП).

Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Віднесення робіт до категорії робіт із шкідливими умовами праці можливе на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком № 442.

Відповідно до ст. 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні та нешкідливі умови праці.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону № 2694-ХІІ).

Під час роботи з персональним комп'ютером мають бути дотримані Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електроннообчислювальних машин (за текстом - ЕОМ), затверджені постановою № 7, та Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 21.

Зазначені Державні санітарні норми і Правила - обов'язкові для виконаня нормативні документи, які визначають критерії безпечного використання комп'ютерної техніки і призначені для запобігання несприятливої дії шкідливих факторів на працівників.

Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення контролю зобов'язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ та персональних ЕОМ з візуальними дисплейними терміналами відповідно до вимог зазначених Норм і Правил.

Порушення санітарного законодавства тягне дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із Законом № 4004-ХІІ (статті 45, 46, 49).

Таким чином, у разі дотримання вимог Норм і Правил робота з використанням персонального комп'ютера не належить до категорії робіт із шкідливими умовами праці.

Водночас відповідно до ст. 9-1 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників.

ВІДПОВІДЬ 4. Відповідно до ст. 8 Закону № 504/96-ВР окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці. Право на таку відпустку визначається за Списками1290, а саме за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

Згідно з позицією 52 підрозділу “Інші види виробництв” розділу XXII “Загальні професії за всіма галузями господарства” зазначеного Списку працівники воєнізованої охорони (начальник дільниці, старший інспектор, інкасатор, водій, черговий, стрілець, охоронник) мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.

Конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку № 16 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Інші працівники воєнізованої охорони цим Списком не передбачені, отже, права на таку відпустку не мають.

ВІДПОВІДЬ 5. Пунктом 1 ст. 4 Закону № 504/96-ВР передбачено, що до щорічних відпусток включаються: основна відпустка (ст. 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 та пунктами 1 і 2 ст. 8 Закону № 504/96-ВР, надається понад щорічну основну відпустку.

Право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці (у даному випадку - за роботу на комп'ютері) не поширюється на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, оскільки ст. 35 Закону № 3723-ХІІ та ст. 21 Закону № 2493-III державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування передбачено надання щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки.

Державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів, порядок і умови надання якої визначено постановою № 250.

Інші щорічні додаткові відпустки зазначеній категорії працівників чинним законодавством не передбачено.

Щодо тривалішої відпустки, то, наприклад, державні службовці,, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, можуть користуватися щорічною відпусткою, встановленою для працюючих в зонах радіоактивного забруднення згідно зі ст. 47 Закону № 796-ХІІ, і додатковою відпусткою за стаж державної служби.

Статтею 11 Закону № 3723-ХІІ визначено, що державні службовці мають право на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці.

Отже, будь-які пільги і компенсації за роботу із шкідливими і важкими умовами праці зазначеній категорії працівників законодавством не передбачено.

Перелік використаних нормативних документів:

Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом - КзпП)

Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. “Про відпустки” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 796-ХІІ від 28.02.91 р. “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2493-III від 07.06.2001 р. “Про службу в органах місцевого самоврядування” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2694-ХІІ від 14.10.92 р. “Про охорону праці” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 3723-ХІІ від 16.12.93 р. “Про державну службу” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94 р. “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Державного санітарного лікаря України № 7 від 10.12.98 р. “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007 - 98”

Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р. “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Список № 1 і Список № 2)

Постанова Кабінету Міністрів України № 163 від 21.02.2001 р. “Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня” (за текстом - Перелік № 163)

Постанова Кабінету Міністрів України № 250 від 27.04.94 р. “Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.92 р. “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” (за текстом - Порядок № 442)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.97 р. “Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 р. № 1674, за текстом - Списки № 1290)

Наказ Мінпраці та соціальної політики України № 16 від 30.01.98 р. “Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” (за текстом - Порядок № 16)

Наказ Мінпраці та соціальної політики України, Комітету по нагляду за охороною праці України № 21 від 10.02.99 р. “Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” (зареєстровано в Мін'юсті України 17.06.99 р. за № 382/3675)

Наказ Мінпраці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. “Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (за текстом - Порядок № 383)

Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Ольги ЧЕРНЕТЕНКО,
головного спеціаліста
Державної експертизи
умов праці України

“Вісник податкової служби України” № 10 березень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)