КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 3 вересня 2008 р. N 775
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 233 від 9 березня 2011 р.)

Про затвердження критерію,
за яким оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
та визначається періодичність
проведення планових заходів,
пов'язаних з державним наглядом (контролем)
у сфері загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерій, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, згідно з додатком.

2. Пенсійному фондові України привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 вересня 2008 р. N 775

Критерій,
за яким оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
та визначається періодичність проведення планових заходів,
пов'язаних з державним наглядом (контролем)
у сфері загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування

1. Критерієм, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання - страхувальниками, які відповідно до закону набули статусу платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), є повнота нарахування та сплати таких внесків.

2. Установлюється три ступені ризику - високий, середній та незначний.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться ті, що:

1) використовують працю найманих осіб без нарахування страхових внесків;

2) не подають територіальним органам Пенсійного фонду України відомості, передбачені законодавством;

3) систематично порушують встановлені строки сплати страхових внесків;

4) не нараховують та не сплачують страхові внески (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших державних органів чи третіх осіб).

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться ті, що:

1) здійснюють нарахування страхових внесків у розмірі меншому від мінімального;

2) порушують встановлені строки подання територіальним органам Пенсійного фонду України відомостей, передбачених законодавством;

3) порушують встановлені строки сплати страхових внесків;

4) допускають помилки, неузгодженість у звітах (відомостях), які подаються територіальним органам Пенсійного фонду України.

5. Суб'єкти господарювання, що не мають жодної з ознак, передбачених пунктами 3 і 4, вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику.

6. Планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за нарахуванням та сплатою суб'єктами господарювання страхових внесків, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

з середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.