КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Автотранспортні засоби у процесі екс­плуатації здійснюють викиди забруднюю­чих речовин у навколишнє природне се­редовище.

Єдині правила встановлення норма­тивів збору за забруднення навколишньо­го природного середовища, а також його стягнення визначено Порядком № 303.

Збір за викиди пересувними джерела­ми забруднення обчислюється платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 до­датка 1 та визначених за місцем реєстра­ції платників коригуючих коефіцієнтів, на­ведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до Порядку № 303.

Розглянемо, що саме відноситься до по­няття пересувних джерел забруднення.

Відповідно до Закону № 2707-ХІІ дже­рело викиду - це об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний за­сіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Пунктом 1.15.6 Інструкції № 7 зазна­чено, що пересувне джерело забруднен­ня атмосфери - транспортний засіб, рух якого супроводиться викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорож­нього руху, затверджених постановою № 1306, транспортний засіб - це при­стрій, призначений для перевезення лю­дей і (або) вантажу, а також встановлено­го на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Термін «механічний транспор­тний засіб» - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна.

Таким чином, до пересувних джерел забруднення відносяться:

Тип 1. Дорожні транспортні засоби:

1.1. Легкові та вантажні автомобілі.

1.2. Автобуси, мікроавтобуси, таксі.

1.3. Мотоцикли та мопеди.

Тип 2. Недорожні транспортні засо­би і машини:

2.1. Сільськогосподарські та лісові трак­тори і машини.

2.2. Промислові та будівельно-дорожні машини.

2.3. Інші механізми.

Тип 3. Повітряні судна.

Тип.4. Плавучі транспортні засоби:

4.1. Кораблі та інші морські судна.

4.2. Річкові судна.

4.3. Пересувні бурові та добувні установки.

Тип 5. Локомотиви.

Проте наявність зазначених автотран­спортних засобів ще не є підставою для сплати збору за забруднення навколиш­нього природного середовища, оскільки відповідно до пп. 3.1 Інструкції № 162/379 об'єктами обчислення збору для пересув­них джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, у результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини. Тобто збір сплачується не за транспортні засоби, а за викиди забруднюючих речовин цими засобами.

Платниками збору є суб'єкти господарю­вання незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не ма­ють статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище (п. 2.1 Інструкції № 162/379).

Розрахунки цього збору подаються плат­никами органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступ­них за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем перебу­вання платника збору на податковому обліку. Збір сплачується протягом 10 ка­лендарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збо­ру, також за місцем перебування платника збору на податковому обліку одним платіж­ним дорученням на рахунки, відкриті в тери­торіальних органах Держказначейства.

Форму податкового розрахунку збору за за­бруднення навколишнього природного сере­довища та Інструкцію щодо його складання за­тверджено Інструкцією № 111. Слід звернути увагу на зміни у розрахунку збору та Інструкції щодо складання цього розрахунку, які поляга­ють у тому, що колонки 3 та 4 об'єднано в одну колонку 3, в якій проставляється проіндексований у поточному році норматив, розрахова­ний як добуток базового нормативу збору з урахуванням коефіцієнта 2,373, коефіцієнта 1,116 (коефіцієнт індексу інфляції у 2006 p.), коефіцієнта 1,166 (коефіцієнт індексу інфля­ції у 2007 р.) та коефіцієнта 1,223 (коефіцієнт індексу інфляції у 2008 р.) у грн. коп. з округ­ленням до двох десяткових знаків.

Крім того, відповідно до змін використа­не пальне рахується в літрах, а в розрахун­ку обсяги використаного пального зазна­чаються у тоннах.

Розглянемо порядок перерахунку бен­зину із об'єму в масу. Для цього платни­ки розраховують кількість використаного пального за формулою:

    Q x Кп
M = -------
    1000

де М - маса використаного пального, тонни (т) (округлення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових зна­ків за загальновстановленими правилами);

Q - об'єм використаного пального, л або м³

Кп - коефіцієнт переведення кількості використаного пального, що виражена в об'ємних одиницях (л або м³), у масові одиниці (тонни (т)).

Застосування коефіцієнтів переведення кількості використаного пального, що ви­ражена в об'ємних одиницях (л або м³), у масові одиниці (тонни (т)) у значеннях ко­ефіцієнта Кп для:

бензину - 0,74 кг/л;

дизельного пального - 0,85 кг/л;

зрідженого нафтового газу - 0,55 кг/л;

для стисненого природного газу - 0,59 кг/м3.

Приклад. Підприємство, зареєстроване у м. Києві, у І кварталі 2009 р. використало 1000 л етилованого бензину та 400 л ди­зельного пального. Розрахуємо суму збору за цей період і відобразимо її у розрахунку.

1. Переведемо літри в тонни і відобра­зимо отримані дані у колонці 2 «Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів, тонн» рядків 2.1, 2.2, 3 та ін.:

бензин етилований - 1000 х 0,74 кг/л/1000 = 0,74 т;

дизельне пальне - 400 х 0,85 кг/л/1000 = 0,34 т.

2. Розрахуємо норматив збору. У колон­ці 3 розрахунку зазначаються проіндексовані нормативи збору, розраховані шляхом добутку базових нормативів збору, затверд­жених додатком 1 до Порядку № 303, станом на 31.12.2006 р. (з урахуванням коефіцієн­та 2,373), коефіцієнта 1,116 - індексу спо­живчих цін (індексу інфляції) за 2006 рік у грн. коп. та коефіцієнта 1,166 (коефіцієнт індексу інфляції у 2007 р.) та коефіцієнта 1,223 (коефіцієнт індексу інфляції у 2008 р.) у грн. коп. з округленням до двох десятко­вих знаків. Нормативи збору (без індекса­ції), який справляється за викиди в атмос­феру забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, за бензин і пальне становлять 6 грн. і 4,5 грн. відповідно.

Таким чином, норматив збору в І кварталі 2009 р. становить:

бензин етилований - 6 грн. х 2,373 х х 1,116 х 1,166 х 1,223 = 22,66 грн.;

дизельне пальне - 4,5 грн. х 2,373 х х 1,116 х 1,166 х 1,223 = 17 грн.

3. У колонках 4 і 5 проставляємо кори­гуючі коефіцієнти. У колонці 4 - коригуючі коефіцієнти, наведені в таблиці 2.1 додат­ка 2 до Порядку № 303; у колонці 5 - ко­ригуючі коефіцієнти, наведені в таблиці 2.2 додатка 2 до цього Порядку. В цьому випадку коригуючі коефіцієнти становлять 1,8 і 1,25.

Обчислимо загальні суми збору, грн. коп. (к. 2 х к. З х к. 4 х к. 5):

бензин етилований - 0,74 х 22,66 х х 1,8 х 1,25 = 37,73 грн;

дизельне пальне - 0,34 х 17 х 1,8 х х 1,25 = 13 грн.

Також зазначимо, що при оренді авто­транспортних засобів збір за забруднен­ня навколишнього природного середови­ща сплачують суб'єкти господарювання, які безпосередньо здійснюють викиди за­бруднюючих речовин у навколишнє при­родне середовище, тобто орендарі авто.

Володимир ГОРОХОВ,
начальник відділу адміністрування
ресурсних та неподаткових платежів

“Вісник податкової служби України” № 13 квітень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).