Наказ : Про затвердження Положень про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах

Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
10.07.2008 N 130

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
1 серпня 2008 р. за N 717/15408

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства аграрної політики та продовольства України
N 257 від 04.05.2012 )

Про затвердження
Положень про управління ветеринарної медицини
в містах обласного значення та районах

На виконання Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), Положення про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року N 1075, та з метою удосконалення державного управління в галузі ветеринарної медицини наказую:

1. Затвердити Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення та Положення про управління ветеринарної медицини в районах, що додаються.

2. Управлінню організації ветеринарної справи Державного комітету ветеринарної медицини України (Маковський М.І.) подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління організації ветеринарної справи Маковському М.І. після державної реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання головним управлінням ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 21 листопада 2002 року N 66 "Про затвердження положень про управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення, районах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2002 року за N 927/7215.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова Комітету Г.Б.Іванов

Затверджено
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини
України
10.07.2008 N 130

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
1 серпня 2008 р. за N 717/15408

Положення
про управління ветеринарної медицини
в містах обласного значення

1. Управління ветеринарної медицини в містах обласного значення (далі - Управління) є територіальними органами центрального органу виконавчої влади Державного комітету ветеринарної медицини України (далі - Держкомветмедицини), утворені відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) і підпорядковані головним управлінням ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим та областях.

Управління є правонаступниками управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення Державного департаменту ветеринарної медицини.

2. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Держкомветмедицини, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

3. Управлінням підпорядковуються:

міські державні лікарні ветеринарної медицини;

міські державні лабораторії ветеринарної медицини;

інші державні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на території міста і підпорядковані Держкомветмедицини.

4. Основними завданнями Управлінь є:

охорона території міста від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників заразних, у тому числі інфекційних, хвороб, а також недопущення їх розповсюдження за межі території міста або карантинної зони;

профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб тварин та їх лікування;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за якістю та безпекою продукції тваринного походження, рослинних продуктів, сільськогосподарської продукції та необроблених харчових продуктів тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом, об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

проведення ветеринарно-санітарної експертизи зразків харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, патологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

сприяння:

впровадженню системи ідентифікації тварин;

постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.

5. Управління відповідно до покладених на них завдань:

здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за охороною території міста від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин;

розробляють ветеринарно-санітарні заходи, у тому числі заходи щодо профілактики, лікування, діагностики та ліквідації хвороб, що підлягають повідомленню, і щодо безпечності продуктів тваринного походження;

здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

аналізують причини виникнення хвороб, недуг тварин, їх загибелі, розробляють рекомендації щодо їх профілактики та лікування;

організовують проведення лабораторно-діагностичних (бактеріологічних, вірусологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин та оцінки безпечності продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів і води для тварин;

організовують спільно із закладами охорони здоров'я, Держсанепідемслужбою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;

уживають заходів до своєчасного встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних вимог у карантинній або загрозливій зоні, ліквідації спалахів інфекції;

здійснюють державний нагляд за охороною території міста від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

організовують здійснення заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;

здійснюють державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження;

здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного походження, рослинних продуктів, сільськогосподарської продукції та необроблених харчових продуктів тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках;

здійснюють відбір зразків товарів та інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду для проведення діагностики та лабораторних досліджень;

проводять у межах компетенції експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств, на яких виробляються ветеринарні препарати, ринків; беруть участь у діяльності комісій з питань здачі в експлуатацію таких потужностей (об'єктів) і підприємств, відведення земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

видають, призупиняють дію, скасовують та поновлюють експлуатаційний дозвіл або обмежують діяльність потужностей (об'єктів), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, необроблених продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів, засобів, що використовуються для їх транспортування, та надають інформацію для ведення реєстру таких потужностей (об'єктів);

здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження;

координують діяльність підрозділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарно-санітарних заходів управлінь під час надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації і здійсненні контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб;

здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за роботою уповноважених (офіційних) лікарів ветеринарної медицини щодо виконання ветеринарно-санітарних заходів;

готують матеріали для розгляду на засіданнях державних надзвичайних протиепізоотичних комісій;

координують діяльність спеціалістів ветеринарної медицини;

надають органам страхування інформацію щодо причин захворювання, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;

уносять у встановленому порядку пропозиції щодо зміни умов фінансування підприємств, установ і організацій ветеринарної медицини;

забезпечують контроль за надходженнями плати за ветеринарні послуги, ефективним та цільовим її використанням;

забезпечують фінансування установ, підпорядкованих управлінню, у межах коштів, передбачених кошторисом на відповідний рік;

організовують науково-технічне та нормативно-методичне інформування з питань ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини на території міста;

забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

сприяють проведенню науково-дослідних робіт у галузі ветеринарної медицини;

забезпечують створення спеціалістам ветеринарної медицини належних виробничих та житлових умов, їх медичне і транспортне обслуговування відповідно до законодавства.

6. Управління мають право:

залучати спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до їх компетенції;

обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до актів законодавства господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог, якщо це може спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин;

проводити відбір зразків товарів та інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду для проведення ветеринарно-санітарної експертизи;

створювати в разі потреби комісії з числа спеціалістів ветеринарної медицини із залученням спеціалістів науково-дослідних установ, навчальних закладів для ідентифікації хвороб тварин та причин їх загибелі;

залучати транспортні засоби та спеціалістів державних установ ветеринарної медицини для організації і здійснення протиепізоотичних заходів;

забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що провадять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;

управління мають також інші права, передбачені законодавством.

7. Державні інспектори ветеринарної медицини управлінь з метою здійснення ветеринарно-санітарного контролю та нагляду мають право:

на безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), що використовуються для виробництва, переробки харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, а також обігу тварин, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та кормів, інших товарів відповідно до закону;

видавати розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (уключаючи забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднювальні речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);

видавати накази, розпорядження та приписи стосовно вилучення з обігу тварин, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, що не відповідають санітарним і ветеринарно-санітарним вимогам або технічним регламентам;

забороняти або обмежувати внутрішньоміські переміщення товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби або не відповідають санітарним і ветеринарно-санітарним вимогам або технічним регламентам;

повідомляти органи ліцензування про порушення суб'єктами господарювання ліцензійних умов;

видавати дозволи на проведення заходів із залученням тварин. накладати адміністративні стягнення відповідно до законодавства.

8. Управління ветеринарної медицини очолює начальник - головний державний інспектор ветеринарної медицини міста, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником головного управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей відповідно до законодавства.

Начальник управління має заступників, які за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини міста.

Заступники начальника управління призначаються на посаду та звільняються з посади начальником управління. Спеціалісти ветеринарної медицини управління є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини, які призначаються на посаду та звільняються з посади начальником управління.

9. Начальники Управлінь:

здійснюють керівництво діяльністю управлінь і підпорядкованих їм державних установ ветеринарної медицини;

організовують роботу Управлінь, розподіляють обов'язки між заступниками і затверджують посадові інструкції працівників управління;

видають у межах своєї компетенції накази, розпорядження, приписи щодо виконання протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів, які є обов'язковими для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб; призначають та звільняють з посад:

начальників районних державних лікарень міст;

директорів міських державних лабораторій ветеринарної медицини за погодженням з начальником головного управління та директором державної лабораторії ветеринарної медицини вищого рівня;

уносять пропозиції головним управлінням ветеринарної медицини про поліпшення матеріально-технічного забезпечення підпорядкованих управлінням державних установ ветеринарної медицини;

підтверджують можливість відкриття мисливського сезону на певній території після проведення обов'язкового епізоотичного обстеження мисливських угідь;

уводять у разі виникнення карантинних захворювань тварин карантинні обмеження;

розробляють та подають на затвердження головним управлінням ветеринарної медицини проекти положень про управління ветеринарної медицини, штатні розписи, кошториси та плани асигнувань бюджетних програм управління в місті;

розпоряджаються коштами в межах затвердженого кошторису на утримання міських управлінь та проведення протиепізоотичних заходів;

затверджують положення, штатні розписи, кошториси та плани асигнувань підпорядкованих відповідно до пункту 3 цього Положення державних установ ветеринарної медицини;

перерозподіляють кошти, виділені на утримання державних установ, що належать до сфери їх управлінь, у межах затверджених асигнувань;

організовують роботу із запобігання проявам корупції, виявлення та припинення її проявів, усунення наслідків корупційних дій.

10. Головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини управлінь розглядають справи про адміністративні правопорушення, учинені на території міста, та накладають адміністративні стягнення на посадових і юридичних осіб відповідно до Закону ( 2498-12 ).

11. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, забезпечуються форменим одягом у порядку, визначеному законодавством, за рахунок коштів Державного бюджету України.

12. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Управлінь та підпорядкованих їм державних установ здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

13. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, бланки і печатки із зображенням Державного Герба України та своєю назвою, а також бланк і печатку з написом "Головний державний інспектор ветеринарної медицини міста".

Заступник голови Комітету М.В.Пацюк

Затверджено
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини
України
10.07.2008 N 130

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
1 серпня 2008 р. за N 717/15408

Положення
про управління ветеринарної медицини в районах

1. Управління ветеринарної медицини в районах (далі - Управління) є територіальними органами центрального органу виконавчої влади - Державного комітету ветеринарної медицини України (далі Держкомветмедицини), утворені відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) і підпорядковані головним управлінням ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях.

Управління ветеринарної медицини в районах Держкомветмедицини є правонаступниками управлінь ветеринарної медицини в районах Державного департаменту ветеринарної медицини.

3. Управлінням підпорядковуються:

міські державні лікарні ветеринарної медицини (у містах районного значення);

районні державні лікарні ветеринарної медицини;

районні державні лабораторії ветеринарної медицини;

інші державні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на відповідній адміністративній території і підпорядковані Держкомветмедицини.

4. Основними завданнями є:

охорона території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників заразних, у тому числі інфекційних хвороб, а також недопущення їх розповсюдження за межі адміністративної території;

профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб тварин та їх лікування;

забезпечення проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

здійснення захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

сприяння:

упровадженню системи ідентифікації тварин;

постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.

5. Управління відповідно до покладених завдань:

здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за охороною території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин;

здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за тваринами, продуктами тваринного походження, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами рослинного та тваринного походження, готовими кормами, штамами мікроорганізмів, репродуктивним матеріалом, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами, а також потужностями (об'єктами), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу, вищезазначених об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

організовують спільно з закладами охорони здоров'я, Держсанепідемслужбою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;

здійснюють державний нагляд за охороною території району від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження;

проводять у межах компетенції експертизу й узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств, на яких виробляються ветеринарні препарати, ринків; беруть участь у діяльності комісій з питань здання в експлуатацію таких потужностей (об'єктів) і підприємств, відведення земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

готують матеріали для розгляду на засіданнях державних надзвичайних протиепізоотичних комісій;

координують діяльність спеціалістів ветеринарної медицини;

видають органам страхування висновки щодо причин захворювання, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;

вносять у встановленому порядку пропозиції щодо зміни умов фінансування підприємств, установ і організацій ветеринарної медицини;

забезпечують контроль за надходженням плати за ветеринарні послуги, ефективним та цільовим її використанням;

організовують науково-технічне та нормативно-методичне інформування з питань ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини на території району;

сприяють проведенню науково-дослідних робіт у галузі ветеринарної медицини;

забезпечують створення спеціалістам ветеринарної медицини належних виробничих та житлових умов, їх медичне і транспортне обслуговування.

6. Управління мають право:

обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до актів законодавства господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог, якщо це може спричинити безпосередню загрозу життю/або здоров'ю людей і тварин;

управління мають також інші права, передбачені законодавством.

забороняти або обмежувати внутрішньорайонні переміщення товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби або не відповідають санітарним і ветеринарно-санітарним вимогам або технічним регламентам;

повідомляти органи ліцензування про порушення суб'єктами господарювання ліцензійних умов;

видавати дозволи на проведення заходів із залученням тварин;

накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

8. Управління ветеринарної медицини очолюють начальники - головні державні інспектори ветеринарної медицини районів, які призначаються на посаду і звільняються з посади начальниками головного управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя відповідно до законодавства.

Начальники управлінь мають заступників, які за посадою є заступниками головних державних інспекторів ветеринарної медицини районів.

Заступники призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками управлінь ветеринарної медицини в районах. Спеціалісти ветеринарної медицини управлінь є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини, які призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками управлінь ветеринарної медицини районів.

9. Начальники управлінь:

здійснюють керівництво діяльністю управлінь і підпорядкованих їм державних установ ветеринарної медицини;

організовують роботу управлінь, розподіляють обов'язки між заступниками і затверджують посадові інструкції працівників управлінь;

призначають та звільняють з посад:

начальників районних державних лікарень ветеринарної медицини за погодженням з начальником головного управління;

директорів районних державних лабораторій ветеринарної медицини за погодженням з начальником головного управління та директором державної лабораторії ветеринарної медицини вищого рівня;

підтверджують відкриття мисливського сезону на певній території після проведення обов'язкового епізоотичного обстеження мисливських угідь;

уводять у разі виникнення карантинних захворювань тварин попередні карантинні обмеження;

розпоряджаються коштами в межах затвердженого кошторису на утримання районних управлінь та проведення протиепізоотичних заходів;

10. Головні державні інспектори ветеринарної медицини районів, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини розглядають справи про адміністративні правопорушення, учинені на території району, та накладають адміністративні стягнення на посадових і юридичних осіб відповідно до законодавства.

11. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, забезпечуються форменим одягом у порядку, затвердженому законодавством, за рахунок коштів Державного бюджету України.

12. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення управлінь та підпорядкованих їм державних установ здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Заступник голови Комітету М.В.Пацюк