Розпорядження : Про схвалення Концепції розвитку системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринку комунальних послуг

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 9 липня 2008 р. N 932-р
Київ

Про схвалення Концепції розвитку системи
державного регулювання діяльності суб'єктів
природних монополій на ринку комунальних послуг

Схвалити Концепцію розвитку системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринку комунальних послуг, що додається.

Прем'є-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 9 липня 2008 р. N 932-р

Концепція
розвитку системи державного регулювання діяльності
суб'єктів природних монополій
на ринку комунальних послуг

Загальні положення

Суб'єкти природних монополій, що надають послуги з централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення (далі - суб'єкти природних монополій), мають значні матеріальні та фінансові ресурси, гарантований монопольний ринок збуту і, відповідно, не вживають заходів до зниження втрат ресурсів та витрат, які є складовими тарифів на комунальні послуги. Споживач послуг, в свою чергу, не має вибору у придбанні аналогічних послуг в іншого суб'єкта господарювання і на інших умовах.

На сучасному етапі розвитку системи державного регулювання слід забезпечити створення умов, що сприятимуть розвитку ринкових відносин у конкурентних секторах комунального господарства, впровадженню механізму, що стимулюватиме відновлення та розвиток інфраструктури у сфері водо-, теплопостачання і водовідведення, підвищенню рівня соціального захисту населення.

Як свідчить досвід країн з розвинутою ринковою економікою, регулювати діяльність суб'єктів природних монополій можна із застосуванням двох основних моделей:

регуляторні функції покладаються на спеціально утворений орган. Застосовується у Великобританії (де приватизовано підприємства водопостачання та водовідведення), країнах Балтії та Південної Америки, Аргентині, Венесуелі, Перу, Чилі;

регуляторні функції виконують центральний орган виконавчої влади та органи місцевого самоврядування або спеціально утворені регіональні та місцеві органи. Застосовується у країнах Євросоюзу, СНД та Близького Сходу як у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, так і у сфері теплопостачання. У США друга модель поширена, зокрема, у сфері водопостачання та водовідведення, хоча у сфері теплопостачання регулювання здійснюють регіональні агентства центрального органу.

Отже, основним завданням державного регуляторного органу у житлово-комунальній сфері є збалансування інтересів суспільства та держави, суб'єктів природних монополій та споживачів. На органи державного регулювання природних монополій законодавчо покладаються функції із захисту інтересів споживачів щодо надання їм комунальних послуг належної якості, створення умов для ефективного функціонування суб'єктів природних монополій, залучення інвестицій у розвиток житлово-комунального господарства.

Системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у різних країнах мають певні відмінності, проте в основу визначення загального принципу їх створення та діяльності покладено єдиний (стандартний) підхід.

Для регулювання діяльності суб'єктів природних монополій утворюються органи державного регулювання за окремими напрямами - централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване теплопостачання, електроенергетика. Регуляторних органів у кожній сфері може бути кілька, наприклад у сфері водопостачання та водовідведення: з питань якості питної води - інспекція, з питань захисту навколишнього середовища - агентство, з питань регулювання економічної діяльності водопостачальних підприємств - комісія.

Система державного регулювання в цілому та орган регулювання зокрема повинні відповідати таким міжнародно визнаним принципам:

цілісність - із створенням єдиної системи органів, на які покладаються повноваження з регулювання діяльності суб'єктів господарювання природних монополій, функції яких чітко координуються;

ефективність - з досягненням максимально можливих позитивних результатів як для держави, так і споживачів послуг мінімальним витрачанням ресурсів;

адекватність - із забезпеченням відповідності форм та методів державного регулювання господарських відносин ринковим вимогам та потребі у розв'язанні проблем сфери комунальних послуг;

незалежність - із створенням умов для фінансової та економічної незалежності регуляторного органу в процесі прийняття рішень;

відповідальність - з визначенням процедури звітування та оскарження рішень регуляторного органу, межі відповідальності за прийняті рішення;

прозорість - з одержанням відповідної інформації про перелік, вартість, норми споживання, порядок надання комунальних послуг споживачами (їх об'єднаннями або уповноваженими особами) та доведення прийнятих рішень до відома всіх заінтересованих осіб;

урахування громадської думки - з проведенням у формі відкритих слухань засідань регуляторного органу з питань прийняття рішень щодо встановлення тарифів, у яких можуть брати участь представники суб'єктів природних монополій, а також суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості, обов'язковим розглядом ініціатив, зауважень і пропозицій, внесених в установленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями;

передбачуваність - із забезпеченням послідовності дій регуляторного органу, відповідністю їх цілям державної політики, що дає змогу суб'єктам господарювання планувати свою діяльність.

Таким чином, завданнями органів, що здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, є:

сприяння ефективному функціонуванню ринку комунальних послуг;

формування цінової та тарифної політики з використанням таких методів стимулювання, як встановлення граничного рівня рентабельності або норми прибутку, граничного рівня ціни, граничного рівня доходу; часткове коригування витрат; цільове заохочення тощо;

установлення дієвого контролю за господарською діяльністю суб'єктів природних монополій.

Аналіз існуючої системи державного регулювання
діяльності суб'єктів природних монополій

Діяльність суб'єктів природних монополій базується на нормах Господарського кодексу України ( 436-15 ), Законів України "Про природні монополії" ( 1682-14 ), "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ), "Про теплопостачання" ( 2633-15 ) і "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), Указів Президента України від 19 серпня 1997 р. N 853 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій", від 27 вересня 2007 р. N 921 "Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій" і від 28 грудня 2007 р. N 1324 "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг".

На даний час політику у сфері регулювання діяльності суб'єктів природних монополій реалізують Мінжитлокомунгосп, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Основними проблемами в регулюванні діяльності суб'єктів природних монополій є:

законодавчо не розмежовано повноваження місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладено як функції з управління майном у житлово-комунальному господарстві, так і функції з регулювання діяльності суб'єктів природних монополій. Поєднання таких функцій не дає змоги збалансувати інтереси споживачів та суб'єктів природних монополій;

невизначеність принципів, методів, форм та процедури здійснення державного регулювання суб'єктів природних монополій.

Отже, система державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій потребує значного вдосконалення.

Мета Концепції та основні завдання
реформування системи державного регулювання

Мета цієї Концепції полягає у забезпеченні впровадження прозорого та ефективного механізму регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Основними завданнями реформування системи державного регулювання суб'єктів природних монополій є:

визначення концептуальних засад функціонування системи державного регулювання та створення належних умов для розвитку ринку комунальних послуг;

розмежування функцій управління та регулювання;

визначення органу, уповноваженого здійснювати державне регулювання суб'єктів природних монополій, та межі його відповідальності;

забезпечення рівних можливостей для доступу до послуг (товарів), що надаються (виробляються) суб'єктами природних монополій;

створення комунікаційної інфраструктури для забезпечення отримання інформації, налагодження тісних зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації.

Підґрунтям для прийняття незалежних регуляторних рішень повинні стати норми, що визначають:

правовий статус регуляторного органу;

порядок його утворення;

перелік регуляторних функцій;

процедуру прийняття регуляторних рішень;

відповідальність регуляторного органу.

Етапи розвитку системи державного регулювання
діяльності суб'єктів природних монополій

Реформування системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій з урахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою повинне проводитися двома етапами протягом трьох років за планом дій, в якому визначаються мета та строк виконання завдань.

На першому етапі передбачається:

розроблення Мінжитлокомунгоспом за участю заінтересованих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та іноземних експертів проектів нормативно-правових актів, спрямованих на усунення правових колізій;

тимчасове (до формування регуляторного органу) утворення у складі Мінжитлокомунгоспу підрозділу з регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

утворення Державної житлово-комунальної інспекції України для здійснення державного контролю за технічним станом житлового фонду та об'єктів комунального господарства, нагляд за їх використанням та утриманням;

розроблення законопроекту про розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яким передбачити, що:

- сільські, селищні, міські, районні та обласні ради затверджують в порядку, визначеному законодавством, тарифи на послуги з централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що надаються суб'єктами господарювання;

удосконалення системи ліцензування суб'єктів природних монополій;

запровадження ведення суб'єктами природних монополій окремого обліку доходів і витрат та фінансово-господарської звітності за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню;

розроблення комплексу заходів щодо економічного заохочення суб'єктів природних монополій до поліпшення якості послуг, що ними надаються;

формування нових принципів тарифної політики, що передбачають:

- відшкодування в повному обсязі економічно обґрунтованих витрат суб'єктів природних монополій;

- урахування у тарифах на послуги, що надаються суб'єктами природних монополій, витрат на фінансування пріоритетних інвестиційних проектів за умови їх затвердження органами місцевого самоврядування;

- заходи щодо стимулювання роботи з енергозбереження.

На другому етапі передбачається утворення органу державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій з мережею територіальних представництв. Основними завданнями такого органу повинні стати:

збалансування інтересів суб'єктів природних монополій на ринку комунальних послуг, споживачів таких послуг і держави;

забезпечення захисту права споживачів на послуги та товари належної якості за економічно обґрунтованими цінами і тарифами;

стимулювання роботи з підвищення якості послуг (товарів), сприяння конкуренції на суміжних ринках;

установлення контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій та забезпеченням прозорості їх фінансово-господарської звітності.

Очікувані результати

Реалізація цієї Концепції сприятиме:

підвищенню ефективності державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

наданню (виробленню) комунальних послуг (товарів) належної якості у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами і тарифами;

адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС.