Ухвала : Про визнання права на пенсію по інвалідності, додаткову пенсію та про перерахунок пенсії

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
6 вересня 2006 року
м. Київ

Про визнання права на пенсію по інвалідності,
додаткову пенсію та про перерахунок пенсії

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого – Ф.

суддів – Б., В., К., Х.

при секретарі – М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу гр. П. в інтересах гр. М. на постанову колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 11.01.2006 в справі за позовом гр. М. до Одеського обласного військового комісаріату, Управління Державного казначейства в Одеській області про визнання права на пенсію по інвалідності, додаткову пенсію та про перерахунок пенсії, - встановила:

У лютому 2005 року гр. П. звернувся в суд з позовом в інтересах гр. М. (з урахуванням подальших уточнень) до Одеського обласного військового комісаріату, Управління Державного казначейства в Одеській області про визнання права на пенсію, додаткову пенсію та про відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначав, що позивач проходив військову службу в ЗС СРСР, а в період з 01.12.1987 по 22.02.1988 – приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Наказами Міністра оборони СРСР N 0593 від 01.07.1989 та начальника штабу Одеського військового округу N 0188 від 05.09.1989 позивач за віком звільнений в запас та з 02.11.1989 виключений із списків особового складу управління округу.

Як військовому пенсіонеру та інваліду 2-ї групи, якому надано статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, позивачу призначено державну (військову) пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”.

Посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії мають забезпечувати рівень життя не нижче прожиткового мінімуму; представник позивача просив:

1. визнати за позивачем право на пенсію по інвалідності:

- з 21.07.2000 в розмірі 1732,48 грн.;

- з 01.01.2001 – в розмірі 1990,16 грн.;

- з 01.01.2002 – в розмірі 2144 грн.;

- з 01.01.2003 – в розмірі 2144 грн.;

- з 01.01.2004 – в розмірі 2277,86 грн.;

- з 01.01.2005– в розмірі 2656 грн.

2. визнати право позивача на додаткову пенсію :

- з 21.07.2000 в розмірі 162,42 грн.;

- з 01.01.2001 – в розмірі 186,57 грн.;

- з 01.01.2002 – в розмірі 201 грн.;

- з 01.01.2003 – в розмірі 201 грн.;

- з 01.01.2004 – в розмірі 213,17 грн.;

- з 01.01.2005 – в розмірі 249 грн.;

3. зобов’язати Одеський обласний військовий комісаріат провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням права на пенсію по інвалідності та права на додаткову пенсію:

- з 21.07.2000 - в розмірі 1894,90 грн.;

- з 01.01.2001 – в розмірі 2176,73 грн.;

- з 01.01.2002 – в розмірі 2345 грн.;

- з 01.01.2003– в розмірі 2345 грн.;

- з 01.01.2004 – в розмірі 2491, 03 грн.;

- з 01.01.2005 – в розмірі 2905 грн.;

4. зобов’язати Одеський обласний військовий комісаріат та Управління державного казначейства в Одеській області солідарно виплатити позивачу суму недоплаченої пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за період з 21.07.2000.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2005 позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 11.01.2006 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2005 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі представник гр. М. – гр. П. посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Одеської області від 11.01.2006, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2005 – залишити без змін.

В суд касаційної інстанції ні гр. М., ні його представники не з’явились, не дивлячись на належне повідомлення про місце і час розгляду справи, про що свідчать їх розписки.

Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги Одеський обласний військовий комісаріат та Управління державного казначейства в Одеській області не подали, а в суд касаційної інстанції не з’явились, будучи повідомленими про місце і час розгляду справи відповідно до ст. 35 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, гр. М. проходив військову службу в ЗС СРСР, а перед звільненням обіймав посаду начальника бронетанкової служби управління озброєння Одеського військового округу.

На день звільнення загальний стаж військової служби (вислуга років за пільговим обрахуванням) складав 38 років 4 місяця.

З 01.12.1987 по 22.02.1988 гр. М., перебуваючи на військовій службі, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу було надано статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.

З 21.07.2000 як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи та інваліду 2-ї групи Одеським обласним військовим комісаріатом позивачу була призначена пенсія по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС” (від 28.02.1991 з подальшими змінами), пенсії, що визначаються інвалідам 2-ї групи, що отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 вказаного закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 2-ї групи, віднесеним до 1-ї категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вказаними нормами закону встановлено, що розмір пенсій по інвалідності та додаткових пенсій обчислюється, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

А розмір мінімальних пенсій за віком встановлювався Постановою Верховної Ради України “Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України “Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” від 20.02.1996 N 49; Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 N 342 “Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року”; Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 N 831 “Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року”; Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 N 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат категоріям пенсіонерів, фінансування яких категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”; Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 N 1350 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції при обчисленні розміру призначених позивачу пенсій виходив з розміру прожиткового мінімуму, що суперечить наведеним вище нормам закону, які не визнані в установленому законом порядку неконституційними.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який скасував таке рішення суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позову як такого, що не ґрунтується на вимогах закону.

Постанова колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 11.01.2006 ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, - ухвалила:

Касаційну скаргу гр. П. в інтересах гр. М. залишити без задоволення, а постанову колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 11.01.2006 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий

Судді