КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Погашення податкового боргу
Основні процедури погашення податкового боргу платників податків, які не виконали своєчасно свій конституційний обов'язок зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, регламентовано в главі шостій розділу II проекту Податкового кодексу України.
Зокрема, цією главою визначено: джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків; порядок застосування податкової застави органами ДПС; повноваження податкового керуючого, що призначається боржнику; механізм застосування адміністративного арешту майна платників податків; порядок продажу майна, що перебуває в податковій заставі, в тому числі державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств; процедури розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків; правила списання безнадійного податкового боргу тощо.
Слід зазначити, що структура глави шостої розділу II проекту Податкового кодексу України переважно відповідає основним положенням Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Закон № 2181-III).
Однак до проекту Податкового кодексу включено низку додаткових положень, якими передбачається врегулювати питання застосування міжнародних договорів при погашенні податкових боргів за запитами компетентних органів іноземних держав та порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб.
Якщо зазначений порядок виконання грошових зобов'язань окремої категорії фізичних осіб у проекті Кодексу в основному систематизував положення різних нормативно-правових актів з цього питання, що є чинними на сьогодні, то процедура погашення податкових боргів при застосуванні міжнародних договорів є новим напрямом податкового законодавства України.
Надання допомоги у стягненні податкового боргу, який виник в іноземній державі, здійснюється на підставі положень міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Зокрема, 01.07.2009 р. набрала чинності Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
У запропонованому проекті Кодексу передбачено, що контролюючий орган, отримавши документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу, надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Крім того, Кодексом запроваджується норма, відповідно до якої сума податкового боргу перед іноземною державою, визначена в податковому повідомленні, за бажанням платника податків може бути узгоджена з компетентним органом іноземної держави.
Заходи щодо стягнення суми податкового боргу платника податку здійснюються не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податку і збору в іноземній державі, зазначеного в документі компетентного органу іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Також необхідно зазначити, що при виконанні норм документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу, пеня та штрафні санкції на суму податкового боргу не нараховуються.
Щодо стягнення податкових боргів перед бюджетом України, то насамперед слід зазначити, що положення даної глави проекту Податкового кодексу України передбачається застосовувати не до всіх категорій платників податків, а лише до тих, які не сплатили до бюджету податкові зобов'язання та допустили наявність податкових боргів. При цьому йдеться тільки про ті зобов'язання, що були самостійно визначені цими платниками податків у поданих до органів ДПС податкових деклараціях та/або нараховані контролюючими органами шляхом направлення податкових повідомлень, узгоджених платником в адміністративному чи судовому порядку.
Зазначимо, що в проекті Податкового кодексу в цілому збережено процедуру узгодження сум податкових зобов'язань, які нараховуються органами ДПС та доводяться до платників податків через направлення податкових повідомлень.
Тому несплата вищенаведених податкових зобов'язань та наявність податкового боргу залежать від певного спектра дій самого платника податків та усвідомлення ним міри відповідальності за такі дії.
Таким чином, за умови, що платник податків не сплатив' суми податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації та/або у податковому повідомленні, що пройшло процедуру узгодження, у такого платника виникає податковий борг, існування якого надає повноваження органам ДПС на застосування заходів стягнення стосовно такого платника.
Умовно процедури погашення податкових боргів поділяються на застережні заходи і заходи примусового характеру. Для прикладу, до першої категорії процедур можна віднести дію податкових вимог; першочергове самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу; розстрочення сплати податків тощо.
У разі якщо застережні заходи не приводять до погашення боргів перед державою в повному обсязі, положення проекту Податкового кодексу зобов'язують органи ДПС застосовувати до таких несумлінних платників податків більш радикальні примусові заходи стягнення, до яких належать:
стягнення безготівкових та готівкових коштів;
продаж майна боржника;
звернення стягнення на суми дебіторської заборгованості такого платника податків;
подання позовів щодо погашення боргів у судовому порядку тощо.
До злісних порушників податкового законодавства передбачено застосовувати адміністративний арешт майна платників податків.
Проектом Податкового кодексу України передбачається розпочинати застосування усього переліку повноважень податкових органів щодо погашення податкового боргу з направлення бюджетному боржнику податкової вимоги. На відміну від діючого порядку направлення податкових вимог, визначеного Законом № 2181-III, Кодексом надається можливість направляти не дві податкові вимоги, а одну.
Щоправда, термін дії такої вимоги становить 60 днів, що цілком відповідає загальному терміну дії двох податкових вимог згідно з нормами ст. 6 Закону № 2181-III. Водночас впродовж цього терміну платник податків - боржник має можливість самостійно, без втручання органів ДПС, врегулювати питання погашення податкових боргів у будь-який спосіб, що не суперечить законодавству України.
Одночасно з виникненням податкового боргу у податкового органу виникає право податкової застави на майно такого боржника, яке підтверджується складанням акта опису. При цьому платник податків має пріоритетну можливість самостійно виділити майно для опису в податкову заставу.
Наслідком виникнення права податкової застави є призначення такому боржнику податкового керуючого - працівника органу ДПС, якого наділено спеціальним статусом щодо застосування персоніфікованого підходу до такої категорії платників податків.
Ще одним заходом відповідальності податкових боржників є нарахування на суму податкового боргу пені у розмірі 120% річної ставки Нацбанку України та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків у розмірі 10% - за затримку сплати до 30 днів та 20% - якщо затримка сплати перевищила 30 днів.
Необхідно зазначити, що порівняно з діючою системою фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податків до бюджету проектом Кодексу передбачається значно знизити штрафну санкцію, що нараховується в такому випадку, з 50 до 20%, відповідно зменшиться податкове навантаження на платників податків, які тимчасово опинилися в борговій залежності перед державним бюджетом.
Якщо протягом часу, відведеного платнику податків податковою вимогою для забезпечення самостійного погашення податкового боргу, такий борг не було сплачено в повному обсязі, проектом Податкового кодексу зобов'язано орган ДПС спочатку прийняти рішення про стягнення коштів з рахунків боржника в банках шляхом направлення платіжної вимоги такому банку.
За узгодженням з платником податків, який має податковий борг та у разі недостатності стягнутих коштів у банках для повного погашення такого боргу, може бути звернено стягнення на готівку боржника (за її наявності).
Проектом Податкового кодексу України передбачено можливість погашення податкових боргів і через застосування заходів стягнення за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Під час продажу заставного майна пріоритетним є звернення стягнення спочатку на рухоме майно, потім на майно, що не використовується у виробничому процесі.
Однак платнику податків, який має податковий борг і стосовно якого розпочато процедуру стягнення, проектом Кодексу надано можливість у будь-який момент зупинити таку процедуру шляхом добровільного погашення сум податкового боргу в повному обсязі.
Одним із додаткових джерел погашення податкового боргу може бути визначено суми заборгованості третіх осіб перед платником податків - боржником (дебіторська заборгованість).
З метою врегулювання взаємовідносин між всіма сторонами такого процесу стягнення проектом Податкового кодексу допускається залучення додаткових джерел за наявності трьох обов'язкових умов:
по-перше, на момент застосування даного повноваження з погашення податкового боргу платника податків строк погашення сум дебіторської заборгованості повинен минути;
по-друге, право на стягнення такої дебіторської заборгованості повинно бути попередньо переведено на орган стягнення, яким у даному випадку є орган ДПС;
по-третє, податковий орган повинен звернутися до суду із заявою про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості.
Проте платнику податків відповідно до проекту Кодексу надається можливість самостійно відчужувати готову продукцію (товари та товарні запаси), яка перебуває в податковій заставі, без погодження з податковими органами, на відміну від інших видів майна, щодо якого інші норми Кодексу вимагають такого погодження.
Запропонований механізм стягнення в рахунок погашення податкового боргу спочатку коштів, а вже потім іншого рухомого, нерухомого майна боржника та дебіторської заборгованості має на меті надати такому платнику податків максимальну можливість самостійного прийняття управлінських рішень для забезпечення його підприємницької діяльності без участі податкових органів.
Проектом Податкового кодексу України надається можливість платнику податків на будь-якій стадії його діяльності звертатися до органів ДПС для отримання розстрочення та/або відстрочення як його податкових зобов'язань, так і податкового боргу.
При цьому прийняття органом ДПС рішення про розстрочення погашення сум податкового боргу фактично зупиняє застосування заходів примусового стягнення до такого платника податків, але не обмежує платника в прийнятті будь-яких самостійних рішень щодо вжиття заходів з погашення податкового боргу.
Проектом передбачається вирішення значної кількості проблемних та спірних питань, що можуть виникати між платником податків, який має податковий борг, та органом ДПС в особі податкового керуючого під час виконання останнім повноважень з погашення податкового боргу із залученням судової гілки влади.
Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що метою застосування заходів стягнення є:
по-перше, нагадати платнику податків про наявність податкового боргу (таким нагадуванням слугує податкова вимога);
по-друге, попередити про відповідальність за несвоєчасні розрахунки з бюджетом;
по-третє, примусити несумлінних платників податків розрахуватися з бюджетом.
Щодо сумлінних платників податків, які не мають податкового боргу, то зазначені норми до них не застосовуються та носять застережний характер.
Володимир ТАРАСЕНКО,
заступник директора Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 28 липень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)