ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
29 березня 2012 року
м. Київ

Справа N 3/392-33/287-2/110

Про стягнення грошової суми

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В. І.,

суддів: Бондар С.В.,

Грека Б.М. - (доповідача у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню Житлового господарства Святошинського району міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.11 у справі N 3/392-33/287-2/110 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства по утриманню Житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення суми

за участю представників від:

позивача - ОСОБА_1 (дов. від 31.12.11)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. від 17.01.12)

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 41 202 572,09 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово, при цьому Вищий господарський суд України тричі направляв її на новий розгляд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.11 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.11 (колегія суддів у складі: головуючого - судді Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В., Тищенко А.І.), позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 30 888 533,65 грн. основного боргу, 1 544 426,68 грн. штрафу, 2 782 506,81 грн. пені, 5 961 486,95 грн. інфляційних, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити повністю. Скарга мотивована тим, що судами невірно оцінені матеріали справи, застосовані невірні тарифи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 26.03.02 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києві укладений Договір N 00362/2-08 на постачання питної води та водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а відповідач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до підпункту 3.1 договору обсяг води, спожитої відповідачем, визначається з урахуванням показань всіх водолічильників, зареєстрованих за відповідачем. Зняття показань з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача. Згідно пункту 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України. Відповідно пункту 3.4. Договору тарифи на водопостачання та водовідведення є фіксованими та встановлюються компетентними органами та не можуть регулюватись умовами договору.

Позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води. Позивач зазначає в розрахункових документах вартість та кількість наданих послуг за відповідний період. При наявності у відповідача обґрунтованих зауважень щодо кількості або вартості отриманих послуг, останній у 5-ти денний термін направляє повноважного представника з обґрунтовуючи ми документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. Якщо відповідач не висловить зауваження у встановлений термін, то вважається, що він погоджується з кількістю та вартістю наданих послуг (пункт 3.5. Договору).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за період з 01.06.04 по 01.07.07 позивачем надано відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення згідно Договору на загальну суму 64108040,80 гривень, з яких відповідач частково оплатив послуги на суму 33219507,15 гривень, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 30888533,65 гривень.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи висновку N 8425/8426 судово-бухгалтерської експертизи від 30.09.08 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва отримало від Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" питну воду за Договором N 00362/2-08 від 26.03.02 за період з 01.06.04 по 01.07.07 в об'ємі 90333513 м.куб. на суму 67 782 357,15 грн.; ВАТ "Київводоканал" прийняло від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва каналізаційні стоки за Договором N 00362/2-08 від 26.03.02 за період з 01.06.04 по 01.07.07 в об'ємі 90333513 м.куб. Вартість даної послуги згідно діючих тарифів не визначена у зв'язку з тим, що згідно наданих документів не значить надання Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" окремих рахунків за послуги з водовідведення стічних вод Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва; вартість отриманих послуг згідно діючих тарифів Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва від Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" за Договором за період з 01.06.04 по 01.07.07 складає суму 67782357,15 грн.; сплата Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва за надані послуги Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" з постачання питної води та водовідведення за Договором за період з 01.06.04 по 01.07.07 підтверджується на суму 34025233,71 грн.; документально підтверджується заборгованість Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва перед Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором за період з 01.06.04 по 01.07.07 у сумі 33757123,44 грн.

Згідно висновку N 3247/5930 судово-економічної експертизи від 13.11.09 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва отримало від Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" питну воду за Договором за період з 01.06.04 по 01.06.07 у обсязі 47947058 куб.м. на загальну суму 42665715,80 грн.; Відкрите акціонерне товариство "Акціонерне товариство "Київводоканал" прийняло від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва каналізаційні стоки (водовідведення) за Договором за період з 01.06.04 по 01.06.07 у загальному обсязі 79256880 куб. м. на загальну суму 10 530 262,23 грн.; вартість наданих Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення за Договором за період з 01.06.04 по 01.06.07, згідно діючих тарифів становить 53195978,03 грн.; сплата Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва вартості наданих послуг з постачання питної води та водовідведення за Договором за період з 01.06.04 по 01.06.07 підтверджується документально у розмірі 38 713 609,74 грн.

Також з висновку N 3247/5930 додаткової судово-економічної експертизи від 13.11.09 вбачається, що за наданими документами неможливо визначити, яка частина перерахованої суми заборгованості у розмірі 8357000,00 грн. припадає на період, що охоплює спірні вимоги, викладені в матеріалах господарської справи, та не видається за можливе прийняти в зарахування платежів по субвенціях всю цю суму чи виділити її частину, що охоплює період виникнення заборгованості з 01.06.04 по 01.09.04.

Судами оцінені висновки експертиз та з цього приводу зазначено наступне.

Висновок N 3247/5930 судово-економічної експертизи від 13.11.09, не може бути прийнятий до уваги при вирішенні питання щодо розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку з суперечливістю висновків експерта.

Як вбачається з додатку N 1 до висновку N 3247/5930 судово-економічної експертизи від 13.11.09, у якому наведені дані щодо наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.04 по 01.06.07, судовим експертом при визначенні загальної вартості послуг з водопостачання приймалися до уваги лише обсяги послуг з постачання питної води, яка в подальшому використовувалася відповідачем для потреб холодного водопостачання. В той же час, з цього ж додатку вбачається, що загальний обсяг наданих послуг з водопостачання, наданий позивачем відповідачу, є більшим, проте експертом без жодних пояснень частина послуг не врахована. При цьому, судом ставилося на вирішення експерту питання саме про загальний обсяг послуг з постачання питної води, який був наданий позивачем відповідачу.

За таких обставин, судом не може братися до уваги висновок про те, що загальна вартість послуг з водопостачання за розглядуваний період становить 42665715,80 грн., оскільки експертом не включено до розрахунку загального обсягу всіх наданих позивачем відповідачу послуг.

Відповідно до додатку N 3 до висновку N 3247/5930 судово-економічної експертизи від 13.11.09, наведені дані щодо вартості послуг водовідведення за розглядуваний період, вартість зазначених послуг, які надані позивачем відповідачу, складає 53195978,03 грн. В той же час відповідаючи на питання щодо вартості наданих позивачем послуг з водовідведення за розглядуваний період, експерт дійшов висновку про те, що такі послуги надані позивачем на загальну суму 10530262,23 грн., що суперечить даним, наведеним у додатках до висновку. Викладені у висновку відповіді не відповідають поставленим судовому експерту запитанням, оскільки предметом експертного дослідження були вартість та об'єми наданих відповідачу протягом спірного періоду послуг з водопостачання та водовідведення, а не лише об'єми та вартість наданих послуг з постачання питної води та прийнятих стоків холодного водопостачання.

За таких обставин, судами не прийнятий до уваги вказаний висновок експертизи, оскільки висновки експерта носять суперечливий характер, при дослідженні експерт за своїм власним розсудом враховував не повний обсяг послуг, наданих позивачем відповідачу.

У висновку N 3247/5930 додаткової судово-економічної експертизи від 13.11.09 зазначено, що за наданими документами не можливо визначити, яка частина перерахованої суми заборгованості у розмірі 8357000,00 грн. припадає на період, що охоплює спірні вимоги, викладені в матеріалах господарської справи, та не видається за можливе прийняти в зарахування платежів по субвенціях всю цю суму чи виділити її частину, що охоплює період виникнення заборгованості з 01.06.04 по 01.09.04. Тобто, експертиза не дала однозначного висновку, що ця сума не враховується для погашення заборгованості за період 01.06.04 - 01.06.07.

Як вбачається з пояснень позивача, сума оплати у розмірі 8 357 000,00 грн., яка надійшла від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 124, була рознесена в рахунок погашення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в розрізі ЖЕО Святошинського району на момент надходження зазначених коштів на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", а саме на 15.08.06, тобто зменшена заборгованість Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, яка існувала станом на серпень 2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що на момент подання позовної заяви позивач врахував суму у розмірі 8357000,00 грн. в рахунок часткового погашення відповідачем заборгованості за надані послуги по конкретним ЖЕО Святошинського району і розраховував суму позову з урахуванням цих сум.

У зв'язку з викладеним, суди попередніх інстанцій задовольнили позов, вказавши на те, що матеріалами справи, в тому числі, і висновком судово-бухгалтерської експертизи N 8425/8426 від 30.09.08 підтверджується, що позивачем за період з 01.06.04 по 01.07.07 надано відповідачу послуг за Договором на суму 67782357,15 грн., з яких відповідачем оплачено 34025233,71 грн., сума заборгованості становить 33757123,44 грн.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позову, оскільки питання суми, належної до стягнення, на стадії касаційного перегляду не може бути переоцінене (у зв'язку із відсутністю повноважень переоцінки доказів та обставин справи). А частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено обов'язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Що стосується заперечень відповідача щодо відсутності у нього обов'язку оплачувати послуги з постачання питної води, що йде на підігрів, то вони були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції, та обґрунтовано відхилені з посиланням на те, що відповідач не надав доказів того, він оплачує послуги будь-якої особи, крім позивача, з постачання питної води для підігріву або послуги з постачання гарячої води.

Також судом відхиляються доводи скаржника про те, що судами застосовані невірні тарифи, оскільки він не надав доказів недійсності розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.10.06 N 1576, від 12.02.07 N 143, від 30.05.07 N 640, якими затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги.

Разом з тим, на суму заборгованості нараховано 1544426,68 грн. штрафу, 2782506,81 грн. пені, 5961486,95 грн. інфляційних втрат. Судами ці суми стягнуті з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про необхідність стягнення інфляційних, оскільки це втрати від знецінення невчасно повернутих коштів (ст. 625 Цивільного кодексу України), із стягненням штрафу, оскільки це передбачено п. 4.1 Договору та є видом неустойки (відповідальності) за неналежне виконання зобов'язань, але не погоджується з висновками судів про стягнення крім штрафу, ще й 2782506,81 грн. пені, оскільки це суперечить ст. 61 Конституції України. При цьому Вищий господарський суд України самостійно обрав один із видів неустойки, оскільки позивач в своїй позовній заяві не визначився з якимось одним видом відповідальності, який він просить застосувати до відповідача.

Так, згідно зі статтею 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності (ст. 549 Цивільного кодексу України, 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим, суд не погоджується з висновками попередніх судових інстанцій у частині стягнення пені. Тому рішення та постанова підлягають скасуванню в частині стягнення пені, в цій частині Вищий господарський суд України приймає нове рішення про відмову в позові. В решті рішення та постанова підлягають залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

постановив:

Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню Житлового господарства Святошинського району міста Києва задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.09.11 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.11 у справі N 3/392-33/287-2/110 скасувати в частині стягнення 2782506,81 грн. пені; в позові в цій частині відмовити.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.11 у справі N 3/392-33/287-2/110 залишити без змін.

Головуючий

Судді