Зберігання справ про страхові виплати
Копії рішень Фонду соціального страхування від нещасних випадків або суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб про призначення виплат з усіма необхідними документами зберігаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Через два роки після припинення страхових виплат зазначені справи передаються на постійне зберігання до архівних установ.
Права застрахованого
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов’язків щодо соціального захисту потерпілих;
3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені ст. 21 Закону*;
5) на послуги медичної реабілітації;
6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
9) отримувати безоплатно від Фонду соціального страхування від нещасних випадків роз’яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.
У разі смерті потерпілого члени його сім’ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв’язку із втратою годувальника) та послуг, пов’язаних з похованням померлого.
Обов’язки застрахованого
Застрахований зобов’язаний:
1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:
а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування;
б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;
в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;
г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім’ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).
Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
Роботодавець як страхувальник має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов’язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;
3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;
4) брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу;
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
Роботодавець як страхувальник зобов’язаний:
1) своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
2) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:
а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику.
Відповідальність Фонду соціального страхування
від нещасних випадків за невиконання
або неналежне виконання умов страхування
Фонд соціального страхування від нещасних випадків несе відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання умов страхування, встановлених законодавством. Працівники Фонду соціального страхування від нещасних випадків за порушення законодавчих або інших нормативно-правових актів про страхування від нещасного випадку несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідальність осіб, які надають
соціальні послуги
Заклади охорони здоров’я, заклади професійної реабілітації та громадяни, які надають соціальні послуги застрахованим особам, несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок фальсифікації даних про обсяги та якість наданих послуг.
Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідальність страхувальника
за невиконання своїх обов’язків
Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов’язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
За несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.
Вирішення спорів
Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.
Такі ж комісії на тих же засадах створюються при робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників.
Положення про діяльність і персональний склад цих комісій затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої - до його правління.
Законом № 717 від 23.02.2007 р. передбачено вилучення зі ст. ст. 1, 21, 28, 34 та 35 Закону норми щодо обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплачувати грошову суму за моральну шкоду потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Це обумовлено практикою інших країн щодо відшкодування моральної шкоди на підставі цивільного законодавства і за рахунок того, хто спричинив моральні страждання людині, тобто за рахунок роботодавця.
Нормою ст. 1167 Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 2004 р., установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки працівники отримували травми або профзахворювання під час виконання трудових обов’язків, то заподіяна їм шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.
Тобто вилучення з Закону обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків сплачувати грошові суми за моральну шкоду не знижує рівня соціальної захищеності потерпілих на виробництві, оскільки в разі встановлення факту заподіяння моральної шкоди вони й надалі матимуть право отримувати її відшкодування.
Змінами до Закону встановлено право Фонду соціального страхування від нещасних випадків брати участь у розслідуванні всіх нещасних випадків на виробництві, а не лише групових, зі смертельними наслідками та з тяжкими наслідками, в тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, як було передбачено до внесення змін. Запровадження цієї норми дозволить підвищити об’єктивність та неупередженість розслідування всіх нещасних випадків на виробництві та зменшить кількість звернень до судів щодо незгоди потерпілих на виробництві з висновками комісії по розслідуванню.
Крім того, участь страхових експертів робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у розслідуванні всіх нещасних випадків на виробництві підвищить рівень профілактичної роботи та відповідальність роботодавця за створення здорових і безпечних умов праці.
Доповнення абзацу другого ч. 2 ст. 34 Закону словами “але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляють внески до Фонду” впорядковує страхові виплати одноразової допомоги в разі повторного ушкодження здоров’я у зв’язку з іншим професійним захворюванням або іншим нещасним випадком на виробництві, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, і як наслідок, - збільшення відсотка втрати працездатності. Сума такої одноразової допомоги визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності щодо попереднього обстеження МСЕК, з урахуванням обмеження чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляють внески до Фонду.
Тобто законодавчо встановлено однакові норми щодо розміру одноразової допомоги внаслідок одноразового ушкодження здоров’я, а також можливих наступних виробничих травм.
_____________________________
*Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2000 року № 2180-ІІІ, від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ, від 10 січня 2002 року № 2921-ІІІ, від 17 січня 2002 року № 2980-ІІІ, від 23 лютого 2007 року № 717)
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 27/2007, 06.07.2007
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”