ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
09 червня 2010 р.
м.Київ

Справа N 7/588-37/28

Про стягнення грошових коштів

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дунаєвської Н.Г.,

суддів: Мележик Н.І., Владимиренко С.В.,

розглянув касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. у справі N7/588-37/28 за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 39823,71грн.,

За участю представників:

- позивача: Іванців Р.Б., дов. б/н від 25.01.2009р.;

- відповідача: Шикір І.С., дов. б/н від 21.07.2008р.

встановив:

У жовтні 2006 року Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про 30404,14грн. заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення, 7352,71грн. інфляційних нарахувань за період з травня 2004р. по лютий 2006р. та 2066,86грн. 3% за період з 15.05.2004р. по 19.08.2006р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. у справі N7/588-37/28 (суддя Кондратова І.Д.) поновлено строк позовної давності. Позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на користь комунального підприємства "Тернопільводоканал" 13628,36грн. - основного боргу, 3407,09грн. - індекс інфляції, 926,36грн. - 3% річних, 179,62грн. державного мита та 53,22грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1127,6грн. послуги експерта.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. у справі N7/588-37/28 (колегія суддів у складі головуючого судді Шипка В.В., суддів Борисенко І.В., Євсікова О.О.) апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільводоканал" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. у справі N7/588-37/28 – без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. у справі N7/588-37/28 і прийняти нове рішення у даній справі по залишенню позову без задоволення в повному обсязі, внаслідок пропущеного терміну позовної давності і без підставності пред’явлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 27.05.2002р. між КП "Тернопільводоканал" та ВАТ "Укртелеком" в особі центру технічної експлуатації первинної мережі N2 було укладено договір N12, предметом якого є забезпечення позивачем відповідача за плату питною водою до місця приєднання з міським водопроводом та відведення і очистка стічної води від відповідача в міський каналізаційний колектор.

З договірних умов визначених сторонами в п.2.1, 4.7 договору судами попередніх інстанцій з’ясовано, що облік води, витраченої відповідачем, проводиться за показниками водомірів, встановлених на водопровідних мережах. Межі відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних та каналізаційних мереж і споруд визначаються на підставі схеми.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями зі схеми, складеної і підписаної зі сторони відповідача - начальником цеху лінійно-кабельних споруд-209 по вул. Приміській, 15а у м.Тернополі, визначений сторонами як відповідальна особа за водоспоживання об’єктів відповідача, збереження водолічильників, пломб на них і обладнання водомірного вузла відповідача, - за цією схемою здійснюється водопостачання для потреб адміністративних приміщень центру лінійно-кабельних споруд-209 і вода обліковується за допомогою лічильника, розташованого в приміщенні гаражу, тоді як здійснення постачання води та її облік для інших будівель, які не відносяться до центру лінійно-кабельних споруд-209 даною схемою не передбачено.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з’ясовано, що у серпні 2003р. позивачем проведено обстеження водопровідних мереж, житлового будинку по вул. Приміській, 15а, у м.Тернополі, під час проведення якого виявлено безоблікове водопостачання будинку, внаслідок чого встановлено водомірний вузол та здійснено його опломбування, про що складено 21.08.2003р. акт обстеження, підписаний начальником ЦЛКС-209 Ганцем Р.П. як представником абонента.

Пославшись на приписи пунктів 1.3, 9.6, 9.8, 12.2, 12.9, 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. N65 (чинних у на момент виникнення спірних правовідносин сторін), попередніми судовими інстанціями вказано, що 19.12.2003р. та 29.12.2003р. позивач спільно з представником ЦЛКС-209, як представником абонента, здійснив технічне обстеження водопровідних мереж, за результатами яких складено акти, в яких зафіксовано безоблікове постачання води на житловий будинок, від підпису в яких представник відповідача Ганець Р.П. відмовився.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки відповідачем не подавались скарги на дії представників відповідача, тому акти технічного обстеження водопровідних мереж від 19.12.2003р. та 29.12.2003р. є обов’язковими до виконання у розмінні п.12.15 вказаних Правил та підставою для розрахунків за водокористування за приписами п.9.6 цих Правил.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з’ясовано, що позивач супровідним листом від 07.05.2004р. N1690/01 направив відповідачу рахунок N30347 від 07.05.2004р. на суму 30404,14грн. за період з 21.07.2003р. по 20.08.2003р., розрахований по пропускній спроможності труби згідно з вимогами п.9.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, а також зазначено, що даний рахунок у відповідності до п.12.9 цих Правил підлягає оплаті в триденний термін з дня його одержання.

Водночас для з'ясування питання щодо визначення діаметру труб в житловому будинку N15а за адресою вул.Приміська в м.Тернопіль, що знаходиться на балансі відповідача, а також для визначення пропускної здатності труби вводу в цьому житловому будинку при швидкості руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, місцевий господарський суд призначив судову експертизу, за результатами проведення якої складено висновок N732 (2088) від 31.10.2008р.

З цього висновку експертизи суди передніх інстанцій встановили, що експертом при огляді та проведенні замірів діаметрів трубопроводів у вузлі вводу встановлено, що діаметр стальної труби, що введена в приміщення вузла становить 60мм, на даному трубопроводі встановлена засувка діаметром 50мм та через перехідник діаметром 50мм до даного трубопроводу врізаний трубопровід діаметром 32мм, на якому влаштований водомір діаметром 25мм, два вентилі діаметром 25мм та фільтр.

При цьому, суди попередніх інстанцій вказали, що визначаючи пропускну здатність труби вводу в житловому будинку N 15а за адресою вул.Приміська в м.Тернопіль, що знаходиться на балансі відповідача, при швидкості руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, експерт дійшов висновку, що трубою вводу в даному випадку є трубопровід діаметром 32мм та його пропускна здатність за 24 години на добу складає 165,024куб.м. При пропускній здатності труби діаметром 32 мм в кількості 165,024куб.м/добу, витрата води за 31 день витоку складає 5115,75куб.м/місяць.

Отже, врахував приписи п.9.6 Правил, висновок експерта, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку, що відповідач, як абонент, зобов'язаний сплати позивачу 13628,36грн. за безоблікове споживання води за період з 21.07.2003р. по 20.08.2003р. - останній поточний місяць (до моменту встановлення загальнобудинкового водоміра).

Поряд з цим, вірно вказав, що оскільки за умовами укладеного сторонами договору N152 відсутнє посилання на воду, що обліковується за водолічильником, встановленим на вводі до житлового будинку, а відповідач не сплачував спожиті послуги саме по водопостачанню та водовідведенню у житловому будинку у м. Тернополі по вул. Приміська, 15а, місцевий господарський суд, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про несплату відповідачем у складі платежів за договором N 152 послуг по постачанню води, що надходила до житлового будинку.

Врахував вищевикладене, підтверджене матеріалами справи використання та споживання абонентом води у житловому будинку за відсутності приладів обліку, суд першої інстанції підставно частково задовольнив заявлені позовні вимоги на суму 13628,36грн. плати за послуги з водопостачання та водовідведення, виходячи з пропускної здатності труби за період з 21.07.2003р. по 20.08.2003р. З даним висновком суду першої інстанції правильно погодився суд апеляційної інстанції.

Поряд з цим, місцевий господарський суд, врахував прострочення відповідачем грошового зобов’язання, керуючись приписами ст.625 ЦК України, здійснив перерахунок інфляційних та 3% річних, дійшов вірного висновку, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, про стягнення з відповідача 3407,09грн. інфляційних та 926,36грн. - 3% річних за період з 15.05.2004р. по 19.08.2006р.

Водночас пославшись на приписи ст.257, ч.1 ст.261, ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд встановив, що саме 21.08.2003р. позивач дізнався про своє порушене право з боку відповідача, оскільки представниками позивача було проведено огляд водопровідних мереж окремого житлового будинку за адресою: м. Тернопіль, вул. Приміська, 15а, під час якого було встановлено самовільне приєднання до комунальних водопровідних та каналізаційних мереж та складено акт про опломбування загальнобудинкового водоміра, але позивач звернувся до суду з даним позовом 28.09.2006р. з пропуском строку позовної давності. Врахував зазначене, керуючись ч.5 ст. 267 ЦК України суд першої інстанції визнав поважність причин пропуску строку позовної давності, поновив строк позовної давності, з чим правильно погодився суд апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України. Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і спростовуються вищевикладеним.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у даній справі рішення та постанова судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України N8-рп/2010 від 11.03.2010р., Вищий господарський суд України

постановив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. у справі N7/588-37/28 залишити без змін.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н. Дунаєвська,

Судді: Н. Мележик, С. Владимиренко