Працевлаштування інвалідів. Питання і відповіді

ЗАПИТАННЯ: 1. Чи потрібно відокремленій філії, яка не є юридичною особою, реєструватися у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за місцем свого розташування?

2. У якому випадку об'єднанню зараховується кількість робочих місць підприємства громадських організацій інвалідів у рахунок нормативу з працевлаштування інвалідів як альтернатива сплаті адміністративно-господарських санкцій?

3. Який розмір адміністративно-господарських санкцій повинно сплачувати підприємство, на якому працює рівно 15 осіб (і жодного інваліда)?

4. Чи сплачують адміністративні санкції неприбуткові організації?

5. Якщо підприємство не має прибутку, то яким чином воно повинно сплачувати штрафні санкції?

6. Чи сплачують штрафні санкції ППЄПи?

7. Чи включаются сезонні працівники до основного штату працівників підприємства при складанні звіту № 10-ПІ?

ВІДПОВІДЬ: 1. Для відповіді на це питання звернемося до Постанови № 70, яка визначає порядок взаємовідносин Фонду соціального захисту інвалідів і роботодавців* - що затвердила основні Порядки реєстрації, подання звітності і сплати санкцій.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку реєстрації роботодавці, у яких працює 8 і більше осіб, реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізосіб-підприємців. Для чого роботодавці подають (або надсилають рекомендованим листом) до відділення Фонду:

- заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за формою № 1, затвердженою наказом Мінпраці України від 14.03.2007 р. № 98;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, разом з вищезазначеними документами, подають (надсилають) відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. № 42.

Зареєструвавшись у відповідних територіальних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів, роботодавці щорічно до 1 березня подають до цих відділень звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ) та інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, а процедура подання таких звітів визначається тією самою Постановою № 70.

Підприємство, яке має відокремлені підрозділи, подає зведений звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів. У разі зміни їх кількості роботодавець подає, разом зі звітом, відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою Інструкцією № 42.

Згідно з п. 2 Порядку сплати санкцій роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином:

- здійснювати реєстрацію відокремлених підрозділів, які не мають статусу юридичної особи, не треба;

- а адміністративно-господарські санкції сплачуються централізовано юридичною особою до територіального відділення Фонду за її місцем реєстрації.

Підтверджують це листи Фонду соціального захисту інвалідів від 03.05.2007 р. № 1/5-393 та від 09.02.2007р. №1/6-81.

2. У разі коли спемифіка підприємства не дозволяє створити достатню кількість робочих місць для інвалідів, підприємства, установи, організації можуть створити господарські об'єднання з підприємствами громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення загальних економічних і соціальних задач. І ось тоді, згідно зі ст. 19 Закону про соціальний захист інвалідів, у рахунок виконання 4-відсоткового нормативу “може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах і в громадських організаціях інвалідів”. Порядок такого зарахування визначений Постановою № 70.

У ній передбачено, що підприємства, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, яким зараховується кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, можуть входити до складу тільки одного господарського об'єднання.

При цьому кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів зараховується до нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об'єднанню і підприємствам, які входять до його складу, у разі коли:

- кількість працюючих інвалідів на підприємстві громадської організації інвалідів за основним місцем роботи, що перевищує 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, є більшою, ніж кількість не створених робочих місць для працевлаштування інвалідів на інших підприємствах, які входять до складу господарського об'єднання, відповідно до встановленого нормативутаких робочих місць;

- підприємства, які входять до складу господарського об'єднання, розмістили на підприємстві громадської організації інвалідів, що входить до складу об'єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються зазначеним підприємством;

- сума річної заробітної плати інвалідів, що не менше суми адміністративно-господарських санкцій, яка повинна бути сплачена підприємством за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, входить у вартість замовлення, розміщеного на підприємстві громадської організації інвалідів.

Рішення про зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у рахунок виконання нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об'єднанню і підприємствам, які входять до його складу, приймається відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання господарським об'єднанням звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Форма такого рішення (форма № 4) затверджена наказом Мінпраці України від 14.03.2007 р. № 98.

Крім того, зазначимо, що питання господарських об'єднань регулюються главою 12 Господарського кодексу України. Так, згідно зі ст. 119 ГК України, господарське об'єднання - об'єднання підприємств, створене з ініціативи підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.

Господарські об'єднання діють на засадах установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Об'єднання є юридичною особою.

Згідно зі ст. 121 ГК України підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання і на них поширюються положення ГК України та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств.

Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) і статут об'єднання узгоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Згідно зі ст. 122 ГК України господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) і створюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.

Вищий орган господарського об'єднання:

- затверджує статут господарського об'єднання і вносить зміни до нього;

- вирішує питання про прийняття до господарського об'єднання нових учасників і про виключення учасників з його складу;

- створює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту або договору;

- вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання.

Виконавчий орган господарського об'єднання (колегіальний або одноосібний) вирішує питання поточної діяльності, які відповідно до статуту або договору віднесені до його компетенції.

Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами.

Установчі документи, що приймаються при створенні об'єднання підприємств, можуть передбачати внесення його учасниками майнових внесків (вступні, членські, цільові тощо).

Крім того, майно передається об'єднанню його учасниками у господарське ведення або в оперативне управління на засадах установчого договору або рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається в його балансі.

Об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.

3. Згідно зі ст. 20 Закону про соціальний захист інвалідів: у разі коли у роботодавця середньооблікоаа чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то він зобов'язаний щорічно сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Сума санкцій визначається у розмірі середньорічної заробітної плати у відповідного роботодавця, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати.

На жаль, законодавець не уточнив; що означає “до”. Включаючи 15 чи ні? На це питання відповідь вирішив дати Кабмін.

У Постанові № 1767 від 28.12.2001 р. у редакції від 16.12.2004 р. Кабмін прямо вказав, що санкція у розмірі середньорічної зарплати сплачується роботодавцями, у яких працює більше 15 осіб. Тобто якщо працівників рівно 15 і серед них немає інваліда, то санкція сплачується у розмірі половини середньорічної зарплати по підприємству.

Однак, Постановою № 70 скасовано Постанову № 2767. І прийнята після цього Інструкція № 42 у пункті 3.7 визначає: для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума адміністративно-господарських санкцій дорівнює середньорічній заробітній платі.

4. Стаття 20 Закону про соціальний захист інвалідів установлює, що від сплати адмінсанкцій за не дотримання нормативу робочих місць для інвалідів звільнені підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Однак, визначаючи джерело сплати санкцій, законодавець указав, що сплату адміністративно-господарських санкцій та пені роботодавці провадять за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, для сплати санкцій підприємство повинно отримувати прибуток. А неприбуткові організації тому й є неприбутковими, що прибутки від своєї діяльності не отримують.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції не сплачуються підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також неприбутковими організаціями, включеними до відповідного реєстру.

Таку саму думку висловив й Фонд соцзахисту інвалідів у листі від 26.04.2007 р. № 1/5-375.

Свою “неприбутковість” організація може довести, користаючись переліком нормативно-правових актів, наведеним у наказі ДПАУ від 03.07.2000 р. № 355.

У наказі ДПАУ від 22.09.2003 р. № 442 наведено список установ і організацій, які є неприбутковими:

а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування і створені ними установи або організації, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, у тому числі громадські організації, створені з метою здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки і політичні партії, громадські організації Інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно із Законом України “Про об'єднання громадян”, науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідники, музеї-заповідники;

в) пенсійні фонди, кредитні спілки, створені у порядку, визначеному законом;

г) інші, ніж визначені в абзаці “б” цього підпункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

ґ) спілки, асоціаціїта інші об'єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників, які утримуються за рахунок внесків таких засновників і не здійснюють господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом;

е) житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, створені у порядку, визначеному законом.

5. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів визначений Постановою № 70.

Причому, згідно зі ст. 20 Закону про соціальний захист інвалідів, до стягнення санкцій не застосовуються строки, визначені ст. 250 ГК України, А саме ця стаття обмежу є строк застосування адміністративних санкцій одним роком з дня порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності. У такий спосіб стягнення санкцій за порушення нормативу з працевлаштування інвалідів не обмежено строком давності.

Порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій спричиняє нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати. Пеня розраховується виходячи з 120 % річної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за увесь її строк (ст. 20 Закону про соціальний захист інвалідів).

І санкції, і пеня сплачуються підприємством за рахунок прибутку, що залишився у підприємства після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), і до витрат не включаються.

А от як бути підприємствам, у яких прибутку немає?

З одного боку, ми вважаємо за можливе скористатися аргументами, наведеними вище, для обґрунтування того, що неприбуткові організації такі штрафні санкції не сплачують.

Але, з іншого боку, звертаємо увагу читачів, що Фонд соцзахисту інвалідів з такими аргументами щодо підприємств, за результатами господарської діяльності яких не отримано прибуток, не згодний.

На його думку, викладену в листі від 20.03.2006 р. № 06ю-45/454-103/1, відсутність прибутку не звільняє підприємство від сплати санкцій. У разі несплати штрафних санкцій у встановлений строк відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення з судовому порядку. У разі відсутності можливості сплати санкції та пені за рішенням господарського суду стягнення санкцій може бути звернено навіть на майно підприємства (ст. 20 Закону про соціальний захист інвалідів).

6. Нормативним документом, що регулює роботу суб'єктів малого підприємництва за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, є Указ № 727. У пункті 6 цього Указу визначений список податків і зборів, які “єдинщики” не сплачують. До цього списку входять й внески до Фонду соціального захисту інвалідів. Тому, на думку Держкомпідприємництва, викладену в листі від 06.07.2005 р. № 5432, “єдинщики” взагалі подібні штрафи сплачувати не повинні.

Однак Фонд соцзахисту інвалідів з таким висновком не згодний. Його думка ґрунтується на тім, що, по-перше, в Указі № 727 немає вказівок на звільнення “єдинщиків” від обов'язку виконувати норматив створення робочих місць для інвалідів, а, по-друге, санкції за не виконання нормативу з працевлаштування інвалідів ні збором, ні внеском взагалі не є, отже, і не є внеском до Фонду соціального захисту інвалідів, від якого звільнені “єдинщики”. Така точка зору і аргументація відображені в листі від 07.03.2007 р. № 1/5-218.

7. Згідно з Інструкцією № 42, у рядку 01 Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів відображається середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, що визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції № 286.

Згідно з пунктом 2.1 цієї Інструкції до облікової кількості штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали в письмовій формі трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

_______________________

* У цій статті для зручності вважаємо: роботодавці - підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю.

Список використаних нормативно-правових актів

ГК України - Господарський кодекс України

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

Закон про соціальний захист інвалідів - Закон України від 21.03.1991 р № 875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”

Указ № 727 - Указ Президента України від 03.07.1998 р № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99

Постанова № 314 - Постанова КМУ від 03.05.1995 р. № 314 “Про затвер дження Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”

Постанова № 70 - Постанова КМУ від 31.01.2007 р. № 70 “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”

Інструкція № 286 - Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286.

Інструкція № 42 - Інструкція із заповнення форми № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затверджена наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42

Порядок реєстрації - Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій і фізичних осіб, які використовують найману працю, затверджений Постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70

Порядок сплати санкцій - Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений Постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70

“Консультант бухгалтера” № 29-30 (413-414) 16 липня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою),
22789 (російською мовою)