МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.05.2007 N 234
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 червня 2007 р. за N 695/13962
Інструкція
з організації та впровадження системи
інфекційного контролю в акушерських
стаціонарах
Система інфекційного контролю (далі - ІК) включає:
- організаційну структуру управління системою ІК;
- епідеміологічне спостереження за внутрішньолікарняними інфекціями (далі - ВЛІ);
- мікробіологічний моніторинг;
- розробку та впровадження комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів на підставі епідеміологічного аналізу епідситуаціїї в стаціонарі;
- заходи, спрямовані на охорону здоров'я медичного персоналу;
- систему навчання медичного персоналу.
1. Організаційна структура управління
системою ІК
1.1. Ця інструкція є обов'язковою для всіх закладів охорони здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування.
1.2. Відповідальність за розробку та впровадження системи ІК у стаціонарі несе головний лікар.
1.3. У відділеннях акушерського стаціонару відповідальність за впровадження системи ІК несуть завідувачі відділень.
1.4. Комісія з інфекційного контролю (далі - КІК) розробляє програму ІК та погоджує її з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією (далі - СЕС). Результати впровадження програми щокварталу заслуховуються на засіданнях КІК та доводяться до відома співробітників стаціонару.
2. Епідеміологічне спостереження за ВЛІ
2.1. При проведенні епідеміологічного спостереження перевагу надають активному спостереженню, форми якого визначаються КІК.
2.2. Епідеміологічне спостереження, уключно з аналізом епідситуації в акушерському стаціонарі, здійснює госпітальний епідеміолог.
2.3. В епідеміологічному спостереженні беруть участь усі співробітники стаціонару.
2.4. Епідеміологічне спостереження за ВЛІ в акушерських стаціонарах передбачає:
- виявлення, облік і реєстрацію всіх випадків ВЛІ в породіль, новонароджених та персоналу акушерського стаціонару;
- визначення та реєстрацію факторів ризику виникнення ВЛІ;
- визначення фонового рівня захворюваності на ВЛІ;
- аналіз епідемічної ситуації в стаціонарі.
2.4.1. Виявлення, облік та реєстрація ВЛІ:
2.4.1.1. В акушерських стаціонарах забезпечується своєчасна та повна реєстрація всіх нозологічних форм ВЛІ в породіль, новонароджених, медичного персоналу.
2.4.1.2. Відповідальність за виявлення, облік та реєстрацію випадків ВЛІ несе головний лікар закладу охорони здоров'я (далі - ЗОЗ), у відділеннях - завідувачі відділень.
2.4.1.3. У стаціонарі протягом 3 років установлюється фоновий рівень захворюваності на гнійно-запальні захворювання (далі - ГЗЗ) за епідеміологічними діагнозами.
2.4.1.4. Чергові акушерка та дитяча медична сестра щоденно вносять дані щодо ознак ГЗЗ до карт епідеміологічного спостереження (додаток 1 до цієї Інструкції), які після завершення чергування передаються завідувачу відділення для вивчення та подальшої передачі госпітальному епідеміологу. Карти повинні зберігатися у відділенні протягом 1 року.
2.4.1.5. Госпітальний епідеміолог установлює епідеміологічний діагноз ВЛІ за кожним випадком окремо на підставі стандартних визначень випадку ВЛІ (додаток 2 до цієї Інструкції) з урахуванням даних, унесених до карти епідеміологічного спостереження.
Епідеміологічний діагноз уключає ознаки ГЗЗ, у тому числі доклінічні форми, тому кількість епідеміологічних діагнозів завжди буде більшою, ніж кількість випадків з клінічними проявами ВЛІ.
2.4.1.6. Кожен клінічний випадок ВЛІ реєструється відповідно до форми первинної облікової документації N 060/о "Журнал обліку інфекційних захворювань", затвердженої наказом МОЗ від 10.01.2006 N 1, зареєстрованим в Мін'юсті 08.06.2006 за N 686/12560), в акушерському стаціонарі (відділенні) з поданням екстреного повідомлення до територіальної санітарно-епідеміологічної станції (далі - СЕС).
2.4.1.7. Випадки внутрішньоутробної інфекції (далі - ВУІ) реєструються окремо на підставі критеріїв визначення ВУІ без подання екстреного повідомлення до СЕС. Строки реалізації ВУІ залежать від етіологічного фактору відповідно до клінічного протоколу.
При визначенні ВУІ слід ураховувати ризик трансмісії інфекції від матері до плода, період трансмісії інфекції від матері до плода відповідно до клінічного протоколу. Факторами ризику виникнення ВУІ є інфекційні та запальні ускладнення перебігу вагітності.
2.4.1.8. Облік та реєстрацію ГЗЗ слід здійснювати за таким примірним переліком захворювань:
у новонароджених:
- кон'юнктивіт і дакріоцистит;
- піодермія;
- флебіт пуповинної вени;
- панарицій, пароніхій;
- омфаліт;
- отит;
- імпетіго (пухирчатка), пемфігус, везикулопустульоз;
- псевдофурункульоз;
- мастит;
- ентероколіт;
- пневмонія;
- абсцес;
- флегмона;
- менінгіт, менінгоенцефаліт;
- остеомієліт;
- сепсис, септицемія;
- постін'єкційні інфекції;
- сальмонельоз;
- вірусні гепатити В, С;
- інші інфекційні захворювання;
- грип, ОРЗ;
у породіль:
- післяопераційні інфекції акушерської рани, у тому числі нагноєння і розходження швів;
- ендометрит;
- перитоніт, у т.ч. після кесарева розтину;
- сепсис;
- мастит;
- постін'єкційні інфекції;
- грип, ОРЗ;
- пневмонія;
- цистит, уретрит, пієлонефрит;
- сальмонельози;
- вірусні гепатити В , С, А;
- інші інфекційні захворювання.
Реєстрація вірусних внутрішньолікарняних інфекцій проводиться на підставі епідеміологічного аналізу випадку та результатів лабораторних досліджень.
2.4.1.9. За умови виявлення випадку ГЗЗ у новонародженого чи породіллі протягом 7 днів після виписки із стаціонару заклади охорони здоров'я (гінекологічні стаціонари, дитячі поліклініки та стаціонари, жіночі консультації, хірургічні кабінети та відділення, прозектура та ін.) повідомляють про встановлений діагноз за телефоном до акушерського стаціонару за місцем пологів та подають екстрене повідомлення до територіальної СЕС протягом 12 годин з моменту його встановлення.
Госпітальний епідеміолог виявляє причини виникнення ВЛІ та розробляє заходи з метою попередження подальшого розповсюдження інфекції.
Результати аналізу та пропозиції щодо поліпшення епідситуації в стаціонарі розглядаються на засіданні КІК і доводяться до відома всіх співробітників стаціонару.
2.4.1.10. Лікар-епідеміолог територіальної СЕС в межах повноважень аналізує повноту і якість виконання вимог, зазначених даним наказом, у разі реєстрації генералізованих форм захворювань і групових випадків, перевищення фонового рівня захворюваності на ВЛІ, а також при планових піврічних перевірках акушерських стаціонарів.
2.4.1.11. В акушерському стаціонарі, де відсутній лікар-епідеміолог, не пізніше наступного дня з моменту отримання екстреного повідомлення лікар-епідеміолог територіальної СЕС проводить епідеміологічне розслідування та дає рекомендації з локалізації і попередження подальшого розповсюдження інфекції. Співробітник пологового будинку (відділення), відповідальний за протиепідемічний режим, бере участь у розслідуванні та організовує і здійснює протиепідемічні та профілактичні заходи в акушерському стаціонарі з метою попередження подальшого розповсюдження інфекції.
2.4.1.12. В акушерському стаціонарі, де відсутній госпітальний епідеміолог, не пізніше наступного дня з моменту отримання екстреного повідомлення лікар-епідеміолог територіальної СЕС та співробітник пологового будинку (відділення), відповідальний за протиепідемічний режим, повинні провести детальне епідеміологічне розслідування щодо виявлення можливого джерела інфекції, шляхів та факторів передачі, організувати і здійснити заходи з метою попередження подальшого розповсюдження захворювання.
2.4.2. Виявлення факторів ризику виникнення ВЛІ
2.4.2.1. До факторів ризику виникнення ВЛІ в стаціонарі належать ендогенні та екзогенні фактори. Для новонароджених найбільш вагомими в розвитку ВЛІ є екзогенні фактори ризику.
2.4.2.2. Перинатальні:
- обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез матері (тривале безпліддя, екстрагенітальна патологія, самовільне переривання вагітності);
- ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, запальні урогенітальні захворювання, гострі респіраторні захворювання, екстрагенітальна патологія);
- перинатальна персистенція цитомегаловірусу, вірусу гепатиту В, герпес-вірусу, ентеровірусів, ротавірусів в організмі матері, плода та новонародженого;
- інтра- та рання постнатальна колонізація новонародженого госпітальними штамами бактерій, що циркулюють у пологовому закладі.
2.4.2.3. Інтранатальні:
- ускладнення пологів (патологічні пологи, прееклампсія, еклампсія, акушерські втручання, кесарів розтин, гостра інтранатальна гіпоксія).
2.4.2.4. Постнатальні:
- температура в пологовому залі або в палаті спільного перебування матері та дитини нижче ніж 25 град.С;
- недотримання техніки миття та антисептики рук медичного персоналу;
- заходи реанімації та інтенсивної терапії у новонароджених (інтубація, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, катетеризація магістральних судин, харчування через зонд);
- передчасне народження;
- перинатальна асфіксія;
- перебування новонародженого в акушерському стаціонарі окремо від матері;
- штучне вигодовування;
- застосування катетерів, зондів, шприців багаторазового використання тощо;
- інфекційні ускладнення у породіль, післяопераційні інфекції, сепсис;
- порушення санітарно-гігієнічних вимог до режиму годування хворих і недоношених новонароджених.
- недотримання правил асептики та антисептики;
- порушення режимів дезінфекції та стерилізації;
- порушення санітарно-протиепідемічного режиму.
2.4.2.5. Екзогенні та ендогенні фактори ризику враховуються при постановці епідеміологічного діагнозу та при проведенні розрахунків захворюваності на ВЛІ і фонового рівня.
2.4.2.6. На виникнення ВЛІ, у тому числі спалаху, впливають аварійні чи інші ситуації, що сприяють контамінації мікроорганізмами абіотичних об'єктів внутрішнього середовища стаціонару.
2.4.2.7. Про виявлені аварійні ситуації, порушення водопостачання, опалювання та каналізаційної мережі персонал негайно інформує головного лікаря ЗОЗ, який організовує проведення заходів щодо негайного їх усунення та повідомляє головного державного санітарного лікаря адміністративної території.
2.4.2.8. До факторів ризику виникнення ВЛІ у медичного персоналу належать усі маніпуляції, пов'язані з можливим контактом з кров'ю та іншими біосубстратами.
2.4.3. Визначення фонового рівня захворюваності
Для об'єктивного аналізу захворюваності на ВЛІ з урахуванням епідеміологічних діагнозів установлюється фоновий рівень захворюваності на ці інфекції, який неможливо встановити без повної реєстрації всіх доклінічних та клінічних випадків ГЗЗ (додаток 3 до цієї Інструкції).
2.4.4. Епідеміологічний аналіз
2.4.4.1. Епідеміологічний аналіз проводиться з використанням описових (дескриптивних) й аналітичних методів. Пріоритетним є застосування відповідних комп'ютерних програм.
2.4.4.2. Порівняння та аналіз даних щодо захворюваності на ВЛІ проводиться госпітальним епідеміологом за стратифікованими показниками з урахуванням ендо- та екзогенних факторів ризику (кількість ВЛІ на 100 або 1000 катетероднів, днів штучної вентиляції легень, кількість ендометритів на 100 або 1000 кесаревих розтинів тощо).
2.4.4.3. Для розрахунку стратифікованих показників як чисельника використовують кількість випадків ВЛІ за епідеміологічними діагнозами.
Як знаменники:
- кількість пацієнтів, що надійшли, виписались, померли;
- кількість прооперованих пацієнтів;
- кількість пацієнтів, яким проводилися конкретні інвазійні маніпуляції, що визначають ризик виникнення ВЛІ;
- кількість днів експозиції до інвазійних процедур, що визначають ризик виникнення ВЛІ (наприклад, днів штучної вентиляції легень, катетероднів тощо).
За потреби можна використовувати інші необхідні для аналізу показники.
2.4.4.4. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на ВЛІ проводиться на основі даних щоденної реєстрації всіх випадків ГЗЗ за епідеміологічним діагнозом.
2.4.4.5. У ході оперативного аналізу захворюваності проводиться оцінка поточного епідемічного стану в стаціонарі для вирішення питання про благополуччя або ускладнення епідситуації, а також адекватність проведених заходів або необхідності їх посилення.
2.4.4.6. Оперативний аналіз захворюваності на ВЛІ проводиться на підставі епідеміологічного діагнозу з урахуванням:
- нозологічної форми ГЗЗ;
- терміну виникнення захворювання;
- етіології захворювання;
- видового спектру колонізуючих агентів;
- результатів бактеріологічного дослідження проб з епідемічно значущих об'єктів внутрішнього середовища стаціонару;
- ендо- та екзогенних факторів ризику;
- біологічних властивостей, у т.ч. антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів, які виділялися;
- кількості та асортименту антимікробних препаратів, які застосовувалися;
- складу акушерської бригади, що приймала пологи;
- дати пологів;
- дати виписки пацієнтів або переведення в інший стаціонар;
- переміщення пацієнтів у межах стаціонару (з палати в палату, з відділення у відділення);
- тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі;
- тривалості антибіотикотерапії із зазначенням назви препаратів, дози та способу введення.
2.4.4.7. Ретроспективний аналіз захворюваності на ВЛІ новонароджених та породіль проводиться за медичною документацією шляхом визначення наступних критеріїв:
- багатолітньої (не менше 3-5 років) динаміки захворюваності, її тенденції (зростання, зниження, стабілізації);
- даних помісячного та річного рівнів захворюваності;
- порівняльної характеристики захворюваності у відділеннях;
- структури захворюваності за локалізацією патологічного процесу та етіологічного фактору;
- аналізу видового складу мікроорганізмів, якими колонізуються немовлята у відділеннях інтенсивної терапії;
- аналізу видового складу мікроорганізмів, які виділяються з епідемічно значущих об'єктів внутрішнього середовища стаціонару;
- антибіотикорезистентності виділених штамів мікроорганізмів;
- аналізу оперативних втручань у пологах і частоти ВЛІ, пов'язаних з ними;
- аналізу проведеної периопераційної антибіотикопрофілактики із зазначенням антибіотика, дози і методу його введення;
- співвідношення локальних і генералізованих форм ГЗЗ;
- захворюваності за термінами клінічних проявів (під час перебування в стаціонарі і після виписки);
- питомої ваги групових захворювань та аналізу захворюваності під час спалаху;
- аналізу летальності з урахуванням локалізації патологічного процесу та етіології;
- аналізу санітарно-епідеміологічного стану лікувального закладу.
2.4.4.8. При проведенні аналізу захворюваності новонароджених слід віддиференціювати ВЛІ від випадків реалізації внутрішньоутробної інфекції.
2.4.4.9. Після проведення ретроспективного аналізу захворюваності новонароджених та породіль визначають, ураховуючи фоновий рівень захворюваності:
- закономірності епідемічного процесу ВЛІ;
- основні джерела інфекцій;
- основні фактори передачі інфекції;
- ефективність профілактичних і протиепідемічних заходів, які проводяться в акушерському стаціонарі;
- динамічні зміни видового спектру збудників і колонізуючих агентів, а також зміни їх чутливості до антибіотиків та дезінфектантів.
2.4.4.10. Унесення корективів у вже складену систему профілактичних та протиепідемічних заходів з метою попередження і забезпечення зниження захворюваності на ВЛІ проводять у таких випадках:
- зростання частоти випадків ГЗЗ порівняно з фоновим рівнем;
- виявлення змін у співвідношенні частки дітей, колонізованих умовно-патогенними мікроорганізмами (далі - УПМ), до дітей з ГЗЗ;
- виявлення змін у спектрі домінуючих видів мікроорганізмів, що викликають ГЗЗ, колонізуючих агентів, а також змін профілю їх антибіотикорезистентності;
- зростання частоти висіву УПМ з епідемічно значущих об'єктів внутрішнього середовища стаціонару порівняно з фоновим;
- у разі превалювання в етіологічній структурі та серед колонізуючих агентів певного виду мікроорганізму;
- при виникненні спалаху ВЛІ;
- у разі реєстрації традиційних інфекцій у пацієнтів та персоналу (гострі кишкові інфекції, викликані патогенними ентеробактеріями, інфекції, що передаються повітряно-крапельним шляхом тощо);
- у разі виявлення стійкості мікроорганізмів до дезінфектантів, які застосовуються в акушерському стаціонарі;
- у разі виявлення госпітальних штамів стафілококку із стійкістю до метициліну (оксациліну) чи ванкоміцину або ентерококків із стійкістю до ванкоміцину, ентеробактерій із стійкістю до гентамицину і/або до цефалоспоринових антибіотиків III-IV поколінь, або неферментуючих бактерій із стійкістю до цефалоспоринових антибіотиків III-IV поколінь.
3. Мікробіологічний моніторинг
3.1. Мікробіологічний моніторинг здійснюється бактеріологічними лабораторіями ЗОЗ, у разі їх відсутності - бактеріологічними лабораторіями територіальних СЕС.
3.2. Відповідальним за організацію та здійснення мікробіологічного моніторингу в акушерському стаціонарі є головний лікар.
3.3. У відділеннях стаціонару відповідальними за збір та своєчасну доставку матеріалу для бактеріологічних досліджень є завідувачі відділеннями та старші медичні сестри.
3.4. Дані мікробіологічного моніторингу (видовий спектр збудників ВЛІ, колонізуючих агентів, антибіотикорезистентність та її профілі із зазначенням діаметрів зон затримки росту виділених мікроорганізмів навколо дисків з антибіотиками) збираються і аналізуються госпітальним епідеміологом, щомісяця розглядаються на засіданні КІК і доводяться до відома всіх співробітників стаціонару.
3.5. Перелік показань та обсяг мікробіологічних досліджень в стаціонарі визначаються КІК на підставі результатів епідеміологічного аналізу та затверджуються керівником ЗОЗ за погодженням СЕС.
3.6. Зразки біологічного матеріалу та проби з об'єктів внутрішнього середовища стаціонару відбираються одразу після виявлення ознак запального процесу відповідно до алгоритмів, які розробляються у стаціонарі спільно з бактеріологом, розглядаються на засіданні КІК і затверджуються головним лікарем (додаток 4 до цієї Інструкції).
3.7. Одним з основних компонентів мікробіологічного моніторингу є постійне стеження за етіологічною структурою усіх нозологічних форм ГЗЗ новонароджених і породіль. Дослідженню підлягає біологічний матеріал від пацієнтів, в т.ч. з підозрою на ВЛІ.
3.8. У відділеннях інтенсивної терапії новонароджені можуть колонізуватися госпітальними штамами УПМ. В цьому випадку діти є джерелом інфекції для інших пацієнтів, а також контамінації об'єктів внутрішнього середовища стаціонару.
Тому у новонароджених без ознак інфекції, які перебувають у палатах інтенсивної терапії проводиться дослідження біологічного матеріалу з метою стеження за видовим складом та антибіотикорезистентністю мікроорганізмів, які колонізують різні біотопи новонароджених.
Для бактеріологічного дослідження відбираються фекалії, матеріал із зіву, шлункового вмісту (у разі зондового харчування), вмісту трахеї та змив із внутрішньої поверхні інтубаційної трубки (у разі проведення штучної вентиляції легень) в першу добу при поступленні, на 3, 7 добу життя і далі щотижнево.
3.9. Встановлення патологічної колонізації УПМ (виділення однотипних видів УПМ з різного біологічного матеріалу, порушення у співвідношенні облігатної та транзиторної мікрофлори, виділення не характерного для обстежуваного біотопу УПМ, високий кількісний вміст УПМ) не може бути причиною затримки новонародженого в акушерському стаціонарі. Критерії кількісного вмісту УПМ в різному біологічному матеріалі наведені в додатку 5 до цієї Інструкції.
3.10. Поточний бакконтроль дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в акушерському стаціонарі здійснюється з частотою, яка визначається КІК у залежності від епідситуації в стаціонарі, але не менше 1 разу на місяць.
Мінімальний перелік мікроорганізмів, що підлягають визначенню: коагулазопозитивні стафілококи, представники родини Enterobacteriaceae, неферментуючі грамнегативні бактерії, дріжджоподібні гриби роду Candida.
3.11. Обсяг і перелік епідемічно значущих об'єктів внутрішнього середовища стаціонару визначається КІК у залежності від лікувально-діагностичного процесу у відділеннях, але щонайменше він включає: змиви з частин апаратів штучного дихання (дихальні маски, насадки, шланги кисневої підводки, маска мішка Амбу, маска та шланг наркозного апарата, крім одноразового використання), воду із зволожувачів, конденсат дихальних контурів, руки медичного персоналу безпосередньо перед початком виконання маніпуляції, молочні суміші у разі їх використання.
3.12. Мікробіологічний контроль стерильності проводиться у ЗОЗ 1 раз на місяць, територіальними СЕС або дезінфекційними станціями 1 раз в квартал.
3.13. Мікробіологічне дослідження матеріалів та інструментів одноразового використання здійснюється лише у разі підозри на їх причетність до виникнення ВЛІ.
3.14. Дослідженню на стерильність підлягають лише епідемічно значущі об'єкти внутрішнього середовища стаціонару:
- лікарські форми, які готуються в аптеках ЗОЗ;
- посуд для годування новонароджених;
- матеріал для перев'язування;
- матеріали для операційних в стерильних біксах;
- хірургічний інструментарій з накритого стерильного столу;
- анестезіологічний інструментарій;
- інші вироби медичного призначення після стерилізації.
3.15. У випадку ускладнення епідемічної ситуації перелік об'єктів, які підлягають санітарно-мікробіологічному дослідженню, може бути розширений.
3.16. У залежності від виду виділеного збудника або колонізуючого агента проводять визначення його чутливості до антибіотиків.
3.17. Для аналізу етіологічної структури та антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів, які виділяються, рекомендовано використання комп'ютерної програми WHONET, розробленої Всесвітньою організацією охорони здоров'я з метою моніторингу за цими та іншими критеріями.
3.18. Госпітальним епідеміологом щомісячно на підставі результатів мікробіологічного моніторингу у кожному відділенні визначається етіологічна структура ВЛІ; видовий спектр УПМ, які колонізують новонароджених (відділення інтенсивної терапії); мікроорганізмів, які контамінують епідемічно значущі об'єкти внутрішнього середовища акушерського стаціонару, антибіотикорезистентність виділених мікроорганізмів та її профілі (додаток 5 до цієї Інструкції).
3.19. За результатами мікробіологічного моніторингу КІК розробляє рекомендації щодо визначення препаратів для проведення емпіричної антибіотикотерапії та периопераційної антибіотикопрофілактики.
Для проведення периопераційної антибіотикопрофілактики, емпіричної антибіотикотерапії не можуть застосовуватися препарати, до яких виявилося стійкими 25% і більше штамів мікроорганізмів - збудників ГЗЗ.
3.20. При виділенні з біологічного матеріалу та об'єктів внутрішнього середовища стаціонару штамів одного виду мікроорганізму, які мають ідентичні за діаметрами зони затримки росту мікроорганізмів навколо дисків з аналогічними антибіотиками, профілі антибіотикорезистентності вирішується питання про формування госпітального штаму. Одночасно проводиться епідеміологічне типування виділених штамів (серо-, біо- , фаго- та за можливістю - генотипування).
3.21. Для визначення етіологічної структури ВЛІ новонароджених та породіль, які виникли після виписки із стаціонару, враховуються результати лабораторних досліджень, які надходять від дитячих поліклінік, лікарень, жіночих консультацій, гінекологічних та хірургічних стаціонарів, прозектури та інших ЗОЗ.
3.22. У разі ідентичності видової належності та біологічних властивостей виділених від пацієнтів та циркулюючих у цьому стаціонарі штамів мікроорганізмів вирішується питання про екзогенне внутрішньолікарняне інфікування пацієнтів.
4. Профілактичні та протиепідемічні заходи
4.1. Профілактика ВЛІ у новонароджених та породіль включає впровадження ефективних акушерських технологій, заснованих на даних науково-доказової медицини, ведення пологів і післяпологового періоду, грудного вигодовування новонароджених, принципів інфекційного контролю, використання епідемічно безпечних алгоритмів виконання медичних маніпуляцій.
4.1.1. Нормальні пологи визначаються як чиста (не стерильна) процедура:
- перед прийомом пологів акушерка миє руки, надягає на чистий робочий одяг продезінфікований гумовий фартух, чистий халат, маску, окуляри (щиток), шапочку, проводить гігієнічну антисептику рук, надягає стерильні гумові рукавички;
- рекомендується присутність на пологах партнера або родичів за бажанням жінки;
- для роділлі, а також для партнера у пологах, присутнього на пологах, дозволяється використання чистого домашнього одягу, домашньої постільної білизни;
- до профілактичних та протиепідемічних заходів належить дотримання вимог ведення пологів, післяпологового періоду та догляду за новонародженим клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ;
- використання стерильного інструментарію та перев'язувального матеріалу для пологів.
4.1.2. Профілактика гіпотермії новонароджених є найважливішою умовою профілактики інфекційних ускладнень у них. Для дотримання теплового ланцюжка необхідно забезпечення таких вимог:
- в індивідуальному пологовому залі, пологових, сімейних пологових палатах, операційній повітря повинно бути чистим і теплим, без протягів. Оптимальна температура навколишнього середовища 25 град.С, при передчасних пологах - 28 град.С;
- за умови задовільного стану плода при народженні, відразу після пологів (до перетинання пуповини) акушерка викладає дитину на живіт матері, обсушує тіло та голову новонародженого стерильною, сухою або чистою випрасуваною домашньою, попередньо підігрітою пелюшкою;
- з метою колонізації новонародженого материнською мікрофлорою контакт "шкіра до шкіри" проводиться у пологовій/сімейній палаті (залі) не менше 2 годин за умови задовільного стану матері і дитини, після висушування акушерка одягає на дитину чисті шапочку і шкарпетки та вкриває дитину сухою, попередньо підігрітою чистою пелюшкою і ковдрою;
- вимірювання температури тіла новонародженого в акселярній ділянці продезінфікованим електронним термометром через 30 хвилин після народження;
- профілактику офтальмії проводять із застосуванням рекомендованих препаратів із антибіотиками з дотриманням правил асептики та антисептики. Перевага надається використанню індивідуальних туб;
- накладання виключно одноразової стерильної клеми (при цьому обробка культі пуповини антисептиками або антибіотиками не проводиться), вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування дитини, первинний лікарський огляд проводять у пологовій/сімейній палаті (залі) на зігрітому сповивальному столі через 2 години;
- у разі ведення пологів в індивідуальному пологовому залі новонародженого разом з матір'ю переводять до індивідуальної післяпологової палати спільного перебування матері і дитини з дотриманням теплового ланцюжка;
- при переведенні дитини до іншого відділення (палати) необхідно забезпечити умови транспортування, які виключають виникнення гіпотермії;
- при проведенні операції кесаревого розтину новонароджений може викладатися на груди до батька (за умови його згоди та підготовленості до пологів, що сприяє колонізації новонародженого мікрофлорою родини і профілактиці колонізації новонародженого внутрішньолікарняною мікрофлорою) з наступною обробкою за загальними правилами. Транспортується новонароджений вкритим теплою ковдрою у кувезі або дитячому ліжечку разом з мамою до відділення інтенсивної терапії для їх спільного перебування (реанімаційного відділення за наявності умов перебування однієї пари мати-дитина, наявності умивальника для підмивання дитини, сповивального столу) або, якщо немає протипоказань, - до палати спільного перебування матері і дитини;
- грудне вигодовування новонароджених за виключенням випадків протипоказань, встановлених діючими нормативними актами. Дитину, народжену шляхом операції кесаревого розтину, на її вимогу прикладає до грудей матері акушерка або медична сестра, що сприяє профілактиці інфекційних ускладнень післяпологового періоду, а також прискоренню періоду одужання та адаптації породіллі після операції. Такий підхід сприяє колонізації новонародженого мікрофлорою матері і профілактиці ВЛІ;
- проведення реанімації новонародженого в теплих умовах.
4.1.3. Мінімізація методів інвазивного втручання дозволяє значно знизити ризик внутрішньолікарняного інфікування як пацієнтів, так і медперсоналу. З цією метою дотримуються таких вимог:
- гоління волосся на лобку вагітної, випорожнюючі клізми рутинно не застосовуються;
- кількість внутрішніх акушерських досліджень повинна бути оптимально обмеженою згідно з партограмою;
- обмеження показань для медикаментозного знеболювання, чому сприяють партнерські пологи;
- кесарів розтин за показаннями відповідно до клінічного протоколу;
- слиз з ротової порожнини новонародженого відразу після народження видаляється лише за необхідності одноразовими стерильною грушею або катетером з електровідсмоктувачем;
- перевірка прохідності стравоходу у здорових новонароджених рутинно не проводиться;
- катетеризація сечового міхура породіллі проводиться лише за показаннями;
- обробка швів на промежині спеціальними розчинами не проводиться, достатньо дотримання жінкою правил особистої гігієни;
- виконання вимог клінічних протоколів проведення лікувально-діагностичних процедур.
4.1.4. Профілактика інфекцій при хірургічному втручанні включає:
- адекватне лікування соматичних і інфекційних захворювань на допологовому етапі;
- присутність в операційній лише персоналу, який задіяний у проведенні операції, а також у разі необхідності присутність осіб з навчальною метою;
- оптимізація показань до операції відповідно до клінічних протоколів;
- оптимізація терміну перебування вагітної в стаціонарі перед плановим оперативним втручанням;
- гоління волосся на лобку здійснюють за необхідності перед початком операції станком одноразового використання;
- проведення периопераційної антибіотикопрофілактики. У разі виникнення у пацієнтки ГЗЗ антибіотики, які використовувалися для периопераційної антибіотикопрофілактики, не застосовують для лікування;
- суворе дотримання правил і техніки хірургічної обробки рук медичного персоналу, використання стерильних гумових рукавичок;
- використання стерильної одноразової операційної білизни та стерильного одягу персоналу;
- адекватна обробка антисептиками операційного поля;
- дотримання режиму стерилізації хірургічного інструментарію;
- застосування стерильного перев'язувального матеріалу, стерильного сучасного шовного матеріалу одноразового використання;
- застосування оптимальних акушерських технологій;
- оптимізація показань до дренування черевної порожнини. Дренаж вводять через окремий розріз (не через операційну рану);
- зміна пов'язки в післяопераційному періоді тільки в разі її намокання або забруднення. При цьому дотримуються всіх правил асептики та антисептики, а також технології перев'язок;
- дотримання протоколів ведення лікувально-профілактичних процедур.
4.1.5. Профілактика маститів у породіль та формування нормальної мікрофлори кишечника новонародженого здійснюється шляхом активної підтримки правил грудного вигодовування.
4.1.6. За умови перебування дитини у відділенні (палаті) інтенсивної терапії (окремо від матері) її годування здійснюють грудним материнським молоком із стерильних чашечки, ріжка, ложечки або через зонд одноразового використання. Матері дозволяється відвідувати дитину або перебувати разом з нею та здійснювати можливі види догляду за нею для психологічної підтримки одужування новонародженого.
4.1.7. Одним з найважливіших факторів попередження виникнення ВЛІ є індивідуально спільне перебування матері і дитини (мати-дитина в окремій палаті), а також мінімальне втручання медперсоналу в процес догляду за новонародженим. Якщо жінка не може самостійно доглядати дитину, їй можуть допомагати члени родини, медичний персонал. Дотримання правил гігієни рук є обов'язковим.
Абсолютними протипоказаннями для спільного перебування матері та новонародженого є відкрита форма туберкульозу та психічні захворювання матері.
Медична сестра післяпологового відділення навчає матір та членів родини, які здійснюють догляд за новонародженим, елементам догляду, техніці миття рук, а також контролює їх виконання.
4.2. Профілактика ВЛІ новонароджених у відділенні інтенсивної терапії включає:
- залучення матері або членів родини до догляду та годування дитини;
- дотримання епідемічно безпечних алгоритмів проведення медичних маніпуляцій;
- адекватна дезінфекція і стерилізація інструментарію;
- адекватна згідно з рекомендаціями виробника дезінфекція обладнання для інтенсивної терапії новонароджених;
- дотримання методики обробки рук медичного персоналу та пацієнтів, використання медичних рукавичок (додаток 6 до цієї Інструкції);
- оптимізація показань до застосування штучної вентиляції легень, внутрішньосудинних, сечових, шлункових катетерів та інших методів інвазивного втручання;
- своєчасна постановка епідеміологічного та клінічного діагнозів;
- адекватна терапія основного захворювання;
- раціональне застосування антибіотиків;
- належний сестринський догляд;
- дотримання рекомендованих клінічних протоколів проведення лікувально-діагностичних процедур;
- використання одноразових стерильних інтубаційних трубок, пуповинних і сечових катетерів та катетерів для відсмоктування слизу;
- своєчасність переведення хворих дітей до спеціалізованих стаціонарів. Новонароджені з інфекційними, гнійно-запальними захворюваннями, з підозрою на хірургічну патологію, що потребує невідкладної допомоги, переводяться до спеціалізованих дитячих стаціонарів відразу після встановлення діагнозу.
4.3. Термін виписки з акушерського стаціонару при ускладнених пологах визначається станом здоров'я матері та дитини. Виписка проводиться з пуповинним залишком у новонародженого.
4.4. Профілактика передачі ВІЛ, вірусів гепатитів В та С від інфікованої матері до дитини проводиться згідно з діючими нормативними актами.
4.4.1. Методи профілактики передачі вірусу гепатиту С (далі - ВГС) від інфікованої матері до дитини суттєво не відрізняються від методів, що використовують для попередження передачі ВІЛ. Знижують ризик народження інфікованої дитини планова повноцінна медикаментозна профілактика, ведення пологів за клінічним протоколом, зменшення кількості інвазивних процедур під час пологів.
4.4.2. Відмова від грудного годування рекомендується ВІЛ-інфікованим породіллям і лише при наявності у матері високого
6 рівня вірусного навантаження (більш 10 копій РНК ВГС у мл сироватки крові).
4.4.3. Наявність у матері тільки антитіл до ВГС не є фактором ризику щодо інфікування дитини для проведення додаткових заходів (наприклад, кесарева розтину), у таких випадках необхідно визначати вірусне навантаження. Діти, народжені від інфікованих ВГС матерів, підлягають диспансерному нагляду та обстеженню на наявність анти-HCV у віці 12 та 18 місяців.
5. Санітарно-протиепідемічні заходи
Профілактика ВЛІ в значній мірі залежить від дотримання правил і техніки миття та антисептики рук як медичним персоналом, так і породіллею та членами її родини, які доглядають за дитиною, дотримання універсальних заходів безпеки, а також норм і правил санітарно-протиепідемічного режиму.
5.1. У приймальному відділенні нагадують жінці та партнеру в пологах про необхідність дотримання сучасних підходів до пологів (партнерські пологи виконують не спостережливу функцію, а психологічну підтримку роділлі, породіллі та новонародженого), переваги грудного вигодування. У відділенні розміщують яскраві інформаційні матеріали.
5.1.1. У приймальному відділенні створюють умови для переодягання жінки на пологи, а також збору та зберігання одягу. Вагітна одягає чистий домашній одяг та взуття. В акушерських стаціонарах дозволяється користуватися дитячими підгузниками і жіночими гігієнічними пакетами промислового виробництва.
За відсутності домашнього одягу вагітну забезпечують рушником, чистою натільною білизною, халатом, взуттям, яке піддається дезінфекції (відповідно до підпункту 5.4.8 цієї Інструкції). Під час прийому вагітної акушерка працює в одноразових рукавичках.
5.1.2. Партнер на пологи переодягається в чистий домашній одяг та змінне взуття. Можливо застосування халатів, бахіл одноразового використання.
5.1.3. Персонал приймального відділення візуально оцінює придатність домашньої білизни та одягу для жінки, новонародженого і партнера для використання під час пологів, післяпологового перебування.
5.1.4. Після опитування вагітної жінки або роділлі акушерка вимірює їй температуру тіла, вагу, оглядає шкіру та зів на наявність запалення, волосся на голові на наявність педикульозу.
Огляд вагітної здійснюють на тапчані, застеленому клейонкою та індивідуальною (лікарняною чи особистою) пелюшкою. Після огляду кожної жінки пелюшку замінюють, а клейонку знезаражують. Термометри та одноразові шпателі після використання занурюють у ємкості з дезрозчином. Поверхні після контакту з кожною пацієнткою обробляють дезінфекційними засобами, призначеними для обробки поверхонь.
5.1.5. Усі пацієнтки приймають душ, використовуючи індивідуальні: мило, мочалку, рушник.
5.1.6. При виявленні педикульозу застосовують протипедикульозні засоби, що зареєстровані в Україні.
5.1.7. Роділь із відділення патології вагітності переводять для пологів безпосередньо до індивідуальної/сімейної пологової палати, залу, операційної.
5.2. Прибирання приміщень
5.2.1. Вологе прибирання приміщень акушерського стаціонару проводиться за необхідності, але не менше 2 разів на добу, з них 1 раз із застосуванням миючих засобів. Замість кварцювання приміщень проводиться їх провітрювання.
5.2.2. Індивідуальні/сімейні пологові палати, зали, післяпологові палати, палати окремого перебування роділь та породіль з інфекційними захворюваннями після виписки або переведення пацієнтів до інших стаціонарів прибираються за типом заключної дезінфекції з наступним провітрюванням. Штори, занавіси, штучні квіти, плакати, якщо вони не забруднені біологічною рідиною, дезінфекції не підлягають. Їх обробку проводять за необхідністю.
5.2.3. Після кожної операції проводиться прибирання за типом заключної дезінфекції з наступним провітрюванням. Генеральне прибирання операційних та маніпуляційних проводиться згідно з графіком, затвердженим завідувачем відділення (не рідше 1 разу на 7 днів).
5.2.4. Інвентар для прибирання (відра, тази, ганчірки) після обробки приміщення ретельно вимивають з використанням мийних засобів, виполіскують і висушують. Палати для госпіталізації роділь та породіть з інфекційними захворюваннями мають прибиратися окремими комплектами інвентарю з застосуванням деззасобів, які можна використовувати в присутності пацієнтів.
5.2.5. У кожному відділенні достатньо мати два комплекти інвентарю для прибирання: окремо для прибирання санітарних кімнат, окремо для інших приміщень відділення. Інвентар для прибирання зберігають в санітарній кімнаті кожного відділення.
Пріоритетним є використання сучасних приладів (комплектів-візочків) для прибирання з дозованим застосуванням мийних засобів.
5.3. Збір, дезінфекція, передстерилізаційна очистка інструментарію, стерилізація.
5.3.1. У стаціонарі розробляються і затверджуються головним лікарем епідемічно безпечні алгоритми збору та видалення з відділень медичних відходів, в тому числі потенційно інфікованих: матеріали і інструменти, забруднені виділеннями, в т.ч. кров'ю, виділення пацієнтів, патологоанатомічні відходи, операційні відходи (органи, тканини і т.п.), всі відходи від пацієнтів з інфекційними захворюваннями (у т.ч. харчові).
Правила поводження з відходами та навчання медичного персоналу з цих питань мають бути включені до програм з ІК кожного стаціонару, відповідальний за виконання цих заходів має бути членом КІК. Після маніпуляції вироби медичного призначення негайно занурюють у дезінфекційний розчин.
Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення проводиться у централізованому стерилізаційному відділенні, за його відсутності - у приміщенні, де проводиться дезінфекція обладнання.
5.3.2. Забороняється тримати ємкості з дезрозчином у приміщеннях, де постійно перебувають пацієнти. Ємкості з дезрозчином ввозять на візках безпосередньо перед виконанням маніпуляцій.
5.3.3. У маніпуляційних необхідно мати медичні ємкості (із решітками всередині) з дезрозчином для:
- замочування інструментів багаторазового використання;
- замочування м'якого інвентарю, перев'язувального матеріалу та гумових рукавичок, шприців, систем для переливання крові та розчинів, гострого та ріжучого інструментарію одноразового використання.
5.3.4. Дезінфекцію, передстерилізаційну очистку медичного інструментарію та обладнання проводять у спеціально виділеному приміщенні, обладнаному відповідно до вимог безпеки умов праці та розробленим епідемічно безпечним алгоритмам проведення даної процедури.
Використовують засоби, зареєстровані в Україні. Їх застосовують згідно з регламентом і інструкції по експлуатації відповідного обладнання.
5.3.5. Медперсонал, який проводить дезінфекцію, передстерилізаційну очистку інструментарію та обладнання використовує засоби індивідуального захисту. Працює в захисному одязі, в тому числі у фартусі із водонепроникаючого матеріалу, побутових рукавичках, шапочці, масці, захисних окулярах (щитках), взутті, яке не пропускає воду. Пересування в цих засобах захисту по відділеннях акушерського стаціонару забороняється.
5.3.6. Контроль якості процесу стерилізації у стаціонарі проводиться постійно з використанням тестів промислового виготовлення, зареєстрованих в Україні, які дозволяють контролювати температуру, експозицію, тиск та ефективність стерилізації.
5.4. Порядок збору використаної білизни, обробки транспорту, зберігання чистої білизни:
5.4.1. Використана домашня білизна роділлі і новонародженого віддається додому без попереднього знезараження у поліетиленових пакетах.
5.4.2. Використану лікарняну білизну збирають в поліетиленовий або прогумований мішок і виносять в окрему кімнату для використаної білизни.
Використану лікарняну білизну негайно видаляють із відділення для сортування до спеціально виділеного приміщення поза функціональними підрозділами акушерського стаціонару.
5.4.3. Сортування використаної лікарняної білизни проводять у захисному одязі, гумових рукавичках, гумовому фартусі, шапочці, масці, взутті, яке піддається дезінфекції. Білизну після сортування складають у бавовняний мішок, який розміщують у гумовий або поліетиленовий одноразовий мішок і у такому вигляді доставляють до пральні.
5.4.4. Після передачі білизни до пральні у приміщенні проводиться прибирання із використанням дезінфекційних засобів. Проводиться дезінфекція фартуха та взуття. Гумові рукавички після дезінфекції видаляються із стаціонару за загальною схемою.
5.4.5. Гумові або поліетиленові одноразові мішки, в яких доставлялася брудна білизна, підлягають дезінфекції шляхом занурення у дезрозчин.
5.4.6. У пральні пологового будинку слід виділити окремі ємкості для замочування у дезрозчинах і окрему пральну машину для прання білизни новонароджених та породіль. Білизну акушерського стаціонару необхідно прати окремо від білизни інших відділень багатопрофільної лікарні. У комунальній пральні прання білизни акушерського стаціонару необхідно здійснювати у спеціально виділені дні або в окремій машині.
Потоки чистої і брудної білизни під час обробки та прання не повинні перехрещуватись.
5.4.7. Випрану, висушену, випрасувану білизну складають у випраний і прокип'ячений тканинний мішок, який розміщують в клейончастий або прогумований мішок. У відділення білизна потрапляє у внутрішньому мішку, із якого її витягають і розміщують на спеціальних стелажах в кімнаті для зберігання чистої білизни. Використані мішки передають у приміщення для сортування брудної білизни.
5.4.8. Випрану лікарняну натільну білизну для роділь і породіль, лікарняну білизну для новонароджених комплектують в індивідуальні пакети і стерилізують. Після стерилізації білизна має бути сухою. Індивідуальні пакети розглядають не як "стерильні", а як "простерилізовані" (чисті).
5.4.9. Перед отриманням і видачею чистої білизни сестра-господарка миє руки теплою водою з милом, одягає чистий халат.
5.4.10. Подушки, ковдри, матраци, обшиті клейонкою, в разі її цілісності, обробляються деззасобами, не обшиті клейонкою - знезаражуються в дезінфекційній камері.
5.4.11. Прання робочого одягу медичного персоналу акушерського стаціонару здійснюють при температурі 90 град.С (можна використовувати у стаціонарі побутові автоматичні пральні машини). Після цього проводиться його праска.
6. Профілактика ВЛІ у медичного персоналу
6.1. Відповідальність за наявність умов та здійснення заходів щодо охорони здоров'я медичного персоналу несе головний лікар стаціонару.
6.2. При прийомі на роботу медичний персонал інформується про фактори ризику при виконанні своїх професійних обов'язків, дотримання правил попередження професійних захворювань. У подальшому не менш 1 разу на 6 місяців весь медичний персонал повинен проходити інструктаж з питань профілактики ВЛІ у медперсоналу та безпеки праці, 1 раз на місяць - навчання за розробленою у стаціонарі програмою.
6.3. В акушерському стаціонарі розробляється програма охорони здоров'я медичного персоналу, яка має визначити критерії щодо профілактики професійного зараження, методи виявлення та реєстрації випадків професійних захворювань, підходи щодо їх запобігання, критерії відсторонення від роботи або обмеження професійної діяльності.
6.4. Проводиться скринінг медичного персоналу на наявність захворювань за таким порядком (лікарів, медичних сестер, акушерок, молодшого медичного персоналу):
------------------------------------------------------------------
| Обстеження | При прийомі на | Періодичність |
| | роботу | |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Лікаря-терапевта | + | 1 раз у рік |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Лікаря- | + | 1 раз у рік |
|дерматовенеролога | | |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Лікаря-стоматолога | + | 2 рази у рік |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Лікаря- | + | 2 рази у рік |
|отоляринголога | | |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Флюорографія | + | 1 раз у рік |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Дослідження крові на | + | 1 раз у рік |
|сифіліс | | |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Носійство збудників | + | - |
|кишкових інфекцій | | |
|----------------------+--------------------+--------------------|
|Серологічне | + | - |
|дослідження крові на | | |
|черевний тиф | | |
------------------------------------------------------------------
6.5. При виникненні спалаху ВЛІ обстеження медичного персоналу проводиться у залежності від етіологічного фактору ВЛІ (відповідно до пункту 11 Порядку розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах, затвердженого наказом МОЗ від 10.05.2007 N 234)
6.5.1. У разі підвищення рівня захворюваності, етіологічним чинником якої є S.aureus, або при виникненні спалаху, викликаному S.aureus, медичний персонал обстежується на носійство стафілококу. У разі виділення штаму стафілококу, який ідентичний за біологічними властивостями, в тому числі профілями антибіотикорезистентності, із збудником інфекції, медичний працівник повинен бути адекватно пролікований (препаратами на основі мупіроцину за повною схемою).
6.5.2. У разі виділення з носоглотки обстежених безсимптомного носія штаму S.aureus, який має стійкість до метициліну, працівник повинен бути адекватно пролікований антибактеріальними препаратами (препаратами на основі мупіроцину , який застосовується місцево за скороченою схемою).
6.6. Планове обстеження на наявність HBsAg щепленого проти гепатиту В медичного персоналу не проводиться.
6.7. Персонал акушерських стаціонарів, як і інші медичні працівники, є групою ризику щодо інфікування збудниками, які передаються через кров. З метою запобігання професійним зараженням різними патогенами (віруси гепатитів В, С, D, ВІЛ та ін.) під час прийому пологів або проведення медичних маніпуляцій, які пов'язані з контактами з кров'ю або іншими біосубстратами організму пацієнта, персонал дотримується універсальних заходів безпеки.
Кожного пацієнта, незалежно від діагнозу, розглядають як потенційне джерело збудників інфекцій, в тому числі, що передаються через кров.
6.8. Профілактика професійних заражень передбачає використання універсальних заходів безпеки при проведенні інвазивних процедур, імунізацію та післяконтактну профілактику.
6.9. Універсальні заходи безпеки передбачають:
- використання індивідуальних засобів захисту (халати, шапочки, гумові рукавички, маски, окуляри, або захисні екрани, взуття, що піддається дезінфекції) під час проведення усіх медичних маніпуляцій, які пов'язані з контактом з кров'ю або іншими біологічними рідинами пацієнтів;
- дотримання правил безпеки при роботі, зборі, дезінфекції, предстерилізаційній очистці або видаленні з відділення гострого та ріжучого медичного інструментарію;
- дотримання правил і техніки миття та антисептики рук.
6.10. Персонал щоденно перед початком роботи одягає робочий чистий одяг (халат або костюм, взуття, що піддається дезінфекції).
6.11. Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, потрапляння на них біосубстратів пацієнтів кваліфікується, як можливий контакт з матеріалом, який містить небезпечний інфекційний агент.
При попаданні на рану або ушкоджену шкіру крові або інших біосубстратів її промивають водою з милом. Якщо укол голкою або поріз супроводжується кровотечею, її не зупиняють протягом декількох секунд, після чого рану промивають водою з милом, висушують паперовим рушником.
6.12. За умови, якщо медичний працівник, щеплений проти гепатиту В, визначають титр захисних антитіл. Показник менше 10 МО/л свідчить про необхідність введення бустерної дози вакцини.
6.13. Якщо імунізація медичного працівника проти гепатиту В раніше не проводилась, необхідно терміново (не пізніше 24 годин) ввести першу дозу вакцини та специфічний імуноглобулін (ін'єкції проводяться в різні ділянки тіла). Друга та третя дози вакцини вводяться через 1 та 6 місяців після першої. При відсутності специфічного імуноглобуліну рекомендується проводити щеплення за схемою 0-1-2 місяців, через 12 місяців вводять бустерну дозу вакцини.
6.14. У випадку професійної аварії, яка мала місце під час роботи з ВІЛ-інфікованим або біоматеріалом від ВІЛ-інфікованого, проводиться екстрена післяконтактна профілактика згідно з чинними нормативними актами.
6.15. У кожному структурному підрозділі акушерського стаціонару необхідно вести форму облікової звітності N 108-о "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом", затверджену наказом МОЗ від 25.05.2000 N 120, зареєстрованим у Мін'юсті 14.11.2000 за N 819/5040.
Директор Департаменту організації та розвитку
медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко
Директор Департаменту державного санітарно-
епідеміологічного нагляду А.М.Пономаренко
Додаток 1
до Інструкції з організації
та впровадження системи
інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
ПРИМІРНА КАРТА
активного епідеміологічного нагляду
за результатами хірургічних операцій
Відмічається кожна ознака, виявлена в момент проведення
перев'язки. Наявність окремих ознак інфекції не є діагнозом
інфекції області хірургічного втручання
Чергова медична сестра ________________ Дата _______________
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Прізвище,|Почерво-|Місцева |Біль в |Обмежений|Довільне|Характер|Характер|Характер|Абсцес|Хірург |Наявність|Забір |Темпе-|Примітки |
|ім'я, |ніння |темпера-|ділянці|набряк |розход- |виді- |виділень|виділень|швів |відкриває|дренажу |матеріалу |ратура|(проведення |
|по |тканин |турна |рани | |ження |лень із |із |із |(2) |рану | |для |тіла |перев'язки в|
|батькові |навколо |реакція | | |країв |розрізу |глибоких|дренажу | | | |бактеріо- | |"гнійній" |
| |рани | | | |рани (1)| |тканин | | | | |логічного | |перев'я- |
| | | | | | | | | | | | |обстеження| |зочній) |
|---------+--------+--------+-------+---------+--------+--------+--------+--------+------+---------+---------+----------+------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
---------------
(1) Відмічайте тільки в той день, коли це трапилось, і тільки
тоді, коли це відбулося спонтанно, без втручань хірурга.
(2) Абсцесс швів - мінімальне запалення або виділення,
обмежене пенктами проникнення шовного матеріалу.
ПРИМІРНА КАРТА
епідеміологічного спостереження за виникненням
ознак ГЗЗ у новонароджених у палаті спільного
перебування матері і дитини
Чергова медична сестра _______________ Дата _______________
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Пріз-|Па- |Доба | Стан слизових оболонок очей |Шкіряні покриви| Пупочна ранка |Хри-|Утруд- |Зригу-|Часте |Тем- |Лей- |Антибакте- |Інші |
|вище,|лата|перебу-|-----------------------------+---------------+------------------|пи |нене |вання,|випорожнення |пера-|коци-|ріальна |ознаки|
|ім'я,| |вання |наб-|гіпер-|сльозо-|слиз|гній|вези- |піо- |наб-|вологе|гнійні| |носове |блю- |кишечника |тура |тоз |терапія |(вка- |
|по | |в |ряк |емія |теча | | |куло- |дермія|ряк,|дно |виді- | |дихання|вота |(скільки разів| | |матері/ |зати) |
|бать-| |палаті | | | | | |пусту- | |ери-| |лення | | | |на добу із | | |дитини. | |
|кові | | | | | | | |льоз | |тема| | | | | |зміненою | | |Антибіотик/| |
| | | | | | | | | | | | | | | | |консистенцією,| | |доза, | |
| | | | | | | | | | | | | | | | |кольором, | | |спосіб | |
| | | | | | | | | | | | | | | | |запахом) | | |введення | |
|-----+----+-------+----+------+-------+----+----+--------+------+----+------+------+----+-------+------+--------------+-----+-----+-----------+------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПРИМІРНА КАРТА
епідеміологічного спостереження
за виникненням ознак ГЗЗ у породіль
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Пріз-|Доба|Температура|Пульс| Стан швів | Стан молочної залози |Виділення з матки | Призначення |
|вище,| |-----------| |-----------------------------------+---------------------------+------------------+-------------------------|
|ім'я,| |зранку|уве-| |локаль-|локаль-|почер-|розход-|гній|пато- |трі- |лока- |інфіль-|зна-|незна-|із |інфу-|анти-|пере- |фізіо-|
|по | | |чорі| |ний |ний |вонін-|ження | |логіч-|щини |льна |трація |чні |чні |запа- |зії |біо- |в'язки|проце-|
|бать-| | | | |набряк |біль |ня | | |ний |соска|боліс-| | | |хом, | |тики | |дури |
|кові | | | | | | | | | |лакто-| |ність | | | |гнійні| | | | |
| | | | | | | | | | |стаз | | | | | | | | | | |
|-----+----+------+----+-----+-------+-------+------+-------+----+------+-----+------+-------+----+------+------+-----+-----+------+------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Акушерка ________________ Дата _______________
ПРИМІРНА КАРТА
активного епідеміологічного спостереження
за інфекціями області хірургічного втручання
після операції кесарева розтину
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Пріз-|Доба |Почер- |Жар|Біль|Обмеже-|Само- |Хірург |Гній |Гній з|Гній|Абсцес|Забір |Дата |При- |
|вище,|після- |воніння| | |ний |вільне |відкри-|з роз-|глибо-|з |швів |біологіч- |пере- |мітки|
|ім'я,|опера- | | | |набряк |розход-|ває |різу |ких |дре-|(2) |ного |в'язки| |
|по |ційного| | | | |ження |рану | |тканин|нажа| |матеріалу | | |
|бать-|періоду| | | | |швів | | | | | |для | | |
|кові | | | | | |(1) | | | | | |бакдослід-| | |
| | | | | | | | | | | | |ження | | |
|-----+-------+-------+---+----+-------+-------+-------+------+------+----+------+----------+------+-----|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Акушерка ____________________ Дата _______________
Примітка. Відмічайте кожну ознаку, яка є на момент здійснення
перев'язки.
(1) відмічайте тільки в той день, коли це трапилось, і тільки
тоді, коли це трапилось спонтанно, без втручання хірурга;
(2) абсцес швів - мінімальне запалення або виділення,
обмежене місцями проникнення шовного матеріалу.
ПРИМІРНА КАРТА
епідеміологічного спостереження у палаті
інтенсивної терапії новонароджених
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Пріз- |Доба| Інвазивні маніпуляції |
|вище | |-------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|дитини| | Судинні катетери |Сечовий | Маніпуляції в ділянці | Маніпуляції в ділянці |Внут- |Анти- |
| | | |катетер | трахеї і бронхів | травлення |рішньо- |біотики |
| | |-----------------------|(кількість|-----------------------------+-------------------------|м'язеві |(назва, |
| | |Пупочний |Периферійний|катете- |пряма |інту- |санація|ШВЛ |зондове |проми-|клізми,|ін'єкції|доза, |
| | |(кількість|(кількість |ризацій) |бронхо-|бація |ТБД |(кіль-|харчування|вання |газо- | |спосіб |
| | |годин |годин). | |скопія |(кіль-|(кіль- |кість |(перорале |шлунку|вивідні| |введення)|
| | |катете- |Відмітити | |(кіль- |кість)|кість) |годин)|введення | |трубки | | |
| | |ризації) |перестановку| |кість) | | | |ліків) | | | | |
| | | |катетера в | | | | | | | | | | |
| | | |іншу вену | | | | | | | | | | |
|------+----+----------+------------+----------+-------+------+-------+------+----------+------+-------+--------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Ознаки гнійно-запального захворювання |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| Інфекція шкіри | Інфекція |Інфекція пуповинної ранки та судин| Інфекція ШКТ | Інфекція очей | Інші ознаки |
| та підшкірної | дихальних | | | | |
| клітковини | шляхів | | | | |
|---------------------+-------------+----------------------------------+--------------------------+--------------------+----------------------|
|везико- |піо- |лока-|збіль-|хрипи,|набряк, |волога |гнійні |флебіт |відсут-|стул більше|зригу-|сльо- |набряк,|виді-|лейко- |темпе-|призна-|
|лопусту-|дермія|льне |шення |від- |еритема |пупочна|виді- |пупочної|ність |10 разів із|вання,|зотеча|почер- |лення|цитоз у|ратура|чення |
|льоз | |запа-|виді- |дишка |навколо-|ранка |лення з |вени |пери- |зміною |блю- | |воніння|гною,|крові, | |анти- |
| | |лення|лення | |пупочної| |пупочної| |сталь- |консистен- |вота | |повік, |слизу|нейтро-| |біо- |
| | | |мокро-| |ділянці | |ранки | |тики, |ції, | | |кон'юн-| |фільний| |тиків |
| | | |тиння | | | | | |стулу |кольору, | | |ктиви | |"зсув" | | |
| | | | | | | | | | |запаху | | | | | | | |
|--------+------+-----+------+------+--------+-------+--------+--------+-------+-----------+------+------+-------+-----+-------+------+-------|
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка
Начальник відділу епідемічного благополуччя населення
- заступник директора департаменту Л.М.Мухарська
Додаток 2
до Інструкції з організації
та впровадження системи
інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
Стандартні визначення
випадку внутрішньолікарняної інфекції
Стандартні визначення випадку внутрішньолікарняної інфекції (далі - ВЛІ) - сукупність клінічних, мікробіологічних, лабораторних та інших показників, необхідних для підтвердження наявності інфекції. Стандартні визначення випадку призначені для епідеміологічної діагностики, не використовуються для постановки клінічного діагнозу та вибору лікування
Стандартні визначення випадку ВЛІ у породіль
Післяродовий ендометрит:
Наявність у породіллі не менше 2 із приведених критеріїв є основою для постановки діагнозу ендометриту:
- лихоманка (>= 37,5 град.С);
- болючість матки;
- патологічні виділення із матки.
Інфекція в ділянці хірургічного втручання (кесарів розтин, епізіотомія, накладання швів на розриви ділянці промежини, піхви, шийки матки).
Поверхнева раньова інфекція:
1. Інфекційний процес шкіри і (або) підшкірної клітковини в ділянці розрізу.
2. Має місце хоч би одна із таких ознак запалення:
- гнійні виділення із поверхневого розрізу;
- виділення культури мікроорганізму із джерела запаленняв кількості > 103 колонієутворювальних одиниць (далі - КУО) (при умові дотримання правильної техніки забору матеріалу);
- обмежена болючість, набряк, почервоніння;
- неспроможність шва (самостійне розходження країв рани);
- намір розкрити рану (при наявності позитивних результатів мікробіологічного дослідження).
Глибока ранева інфекція:
Уражує глибокі м'які тканини в ділянці хірургічного втручання, але не орган чи порожнину.
Має місце хоч би одна із таких ознак:
- гнійні виділення із глибини розрізу в ділянці втручання;
- виділення культури мікроорганізму, отриманої з дотриманням асептики;
- неспроможність шва (самостійне розходження країв рани) при наявності будь-якої із наведених ознак: лихоманка > 37.5 град.С, локальний біль, інфільтрація, почервоніння;
- розкриття рани хірургом при наявності будь-якого із перерахованих критеріїв: лихоманка > 37,5 град.С, локальна болючість, інфільтрація, почервоніння;
- при повторному оперативному втручанні або при допомозі інструментальних методів діагностики знайдено гнійне вогнище (абсцес, флегмона або інші ознаки інфекції).
Інфекція органу і порожнини після операції кесаревого розтину
Інфекція залучає матку і органи черевної порожнини (перитонії, абсцеси малого газу, тромбофлебіт глибоких вен малого газу):
1. Гнійні виділення по дренажу з черевної порожнини або із матки.
2. Виділення культури мікроорганізму з виділень дренажів або із матки.
3. Наявність ознак запалення при патогістологічному дослідженні матеріалу, отриманого при вишкрібанні порожнини матки, яке проводилось з лікувальною метою.
4. Неспроможність швів на матці, виявлена при ультразвуковому дослідженні (далі ЦУЗД).
5. Проводиться повторне оперативне втручання, під час якого виявлені ознаки інфекційного процесу в ділянці матки або черевної порожнини.
II. Стандартні визначення випадку інфекцій у новонароджених
Трахеобронхіт
При відсутності ознак пневмонії у пацієнта є принаймні два з таких критеріїв:
1. Поява чи посилення продукції мокротиння.
2. Зміна характеру мокротиння.
3. Виділення мікроорганізмів з мокротиння.
Пневмонія
Діагноз "пневмонія" повинний відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
Критерій 1:
Наявність у дитини 2 з перерахованих ознак: апное, тахіпное, брадикардія, хрипів, кашлю та наявність хоча б однієї з перерахованих нижче обставин:
- підвищене виділення секретів бронхів;
- поява гнійного мокротиння або зміна характеру мокротиння;
- виділення патогенного мікроорганізму з крові;
- виділення патогенного мікроорганізму в зразках, отриманих за методом транстрахеальної аспірації, змивів з бронхів або при біопсії;
- діагностично значущий титр антитіл класу IgM або чотирьохкратне зростання в парних зразках сироватки крові рівня антитіл класу IgG до патогену;
- гістопатологічні дані, що підтверджують наявність пневмонії.
Критерій 2:
Рентгенологічні дослідження грудної клітки виявляють інфільтрацію, що знову виникає або прогресує, ущільнення, утворення плевральних зрощень або плевральний випіт та наявність хоча б однієї з перерахованих нижче обставин:
- наростання кількості мокротиння;
- поява гнійного мокротиння або зміна характеру мокротиння, що виділяється;
- виділення патогенного мікроорганізму з крові;
- виділення патогенного мікроорганізму в зразках, отриманих методом транстрахеальної аспірації, змивів з бронхів або при біопсії;
- гістопатологічні дані, що підтверджують наявність пневмонії.
Інфекції сечовивідних шляхів
Діагноз інфекції сечовивідних шляхів повинен відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
Критерій 1:
Наявність у дитини хоча б однієї з перерахованих нижче ознак: лихоманка (> 38 град.С), гіпотермія (< 37 град.С), апное, брадікардія, дизурія, сонливість або блювота, а також виділення з сечі >= 105 КУО/мл (не більше 2 видів мікроорганізмів);
Критерій 2:
Наявність у дитини хоча б одного з перерахованих нижче ознак: лихоманка (> 38 град.С), гіпотермія (< 37 град.С), апное, брадикардія, дизурія, сонливість або блювота та наявність одного з перерахованих нижче обставин:
- позитивні результати тесту Dipstick на естеразу лейкоцитів та/або нітрат;
- піурія;
- виявлення мікроорганізмів у препаратах зразків нецентрифугованої сечі, забарвлених за Грамом;
- двократний висів одного й того самого уропатогенного мікроорганізму в кількості >= 102 КУО/мл сечі;
- позитивний висів одного виду уропатогенного мікроорганізму в кількості <= 105 КУО/мл у хворого, який отримує відповідну антимікробну терапію;
- діагноз, установлений лікарем;
- призначення відповідної антимікробної терапії.
Інфекція шлунково-кишкового тракту
Діагноз інфекції шлунково-кишкового тракту (далі - ШКТ) повинен відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
Критерій 1:
Абсцес або інші прояви інфекції, що спостерігаються під час хірургічного втручання або підтверджені гістопатологічними даними;
Критерій 2:
Маються, принаймні, дві з нижче перерахованих ознак, не пояснених ніякими іншими відомими причинами:
- зміна характеру і частішання випорожнень до 6 і більше разів протягом 2 діб;
- виділення мікроорганізмів у посівах шлункового вмісту;
- здуття живота, блювота, застій, відсутність випорожнень протягом 1 доби, зміна толерантності до харчування.
Перитоніт
Діагноз перитоніту повинний відповідати принаймні трьом з нижче перерахованих критеріїв:
1. Парез кишечнику: відсутність випорожнень протягом 1 доби, відсутність перистальтики.
2. Зміна стану шкіри передньої черевної стінки (гіперемія, набряк, інфільтрація).
3. Зміни в клінічному аналізі крові, що свідчать про запальні процеси.
4. Рентгенологічні ознаки випоту в черевній порожнині чи вільного газу.
Бактеріємія
Наявність бактерій у крові, що підтверджено позитивною гемокультурою при відсутності ознак септичного стану.
Сепсис
Діагноз сепсису повинний відповідати принаймні трьом з нижче перерахованих критеріїв (якщо немає інших явних причин появи даних ознак):
1. Позитивний бактеріальний висів з крові чи ліквору і позитивний висів того самого збудника з двох і більше біосубстратів.
2. Стійкий, більше 12 годин, метаболичний ацидоз (з ВО <= 8 чи/і рн < 7.2).
3. Гіпоглікемія (2,2 ммоль/л), що вимагає інфузії глюкози.
4. Гіперглікемія (> 10,0 ммоль/л) тривалістю більше 12 годин.
5. Порушення функції ШКТ: зміна характеру і частоти випорожнень, здуття живота, блювота, застій, відсутність випорожнень протягом 1 доби, зміна толерантності до харчування, парез кишечнику, пневмоперитонеум.
6. Зміни на шкірі і слизових: рання чи тривала жовтяниця (більше 10 дня життя), підвищена кровоточивість слизових, мацерації, геморагічний висип.
7. Кількість лейкоцитів крові < 5000 чи > 25 000/ммз у перший тиждень життя більше двох досліджень підряд.
8. Неадекватна лікуванню картина червоної крові чи наростаюча анемія.
9. Тромбоцитопенія менше 70 000 і/чи наявність деградації тромбоцитів і ознак недостатності периферичного кровообігу - симптом "білої плями" чи "розтирання шкіри" > 3 секунд.
10. Лікар призначає відповідну антимікробну терапію з приводу сепсису.
Септичний шок
Діагноз септичного шоку повинен відповідати таким ознакам:
1. Наявність сепсису.
2. Недостатність центральної гемодинаміки і/чи наявність геморагічного синдрому.
Інфекція шкіри
Інфекція шкіри повинна відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
критерій 1:
гнієвитікання, пустульозний висип, пухирцеві висипання чи фурункули;
критерій 2:
є принаймні дві з нижче перерахованих ознак в інфікованій області: локалізований біль, хворобливість, припухлість, почервоніння, жар і хоча б одна з перерахованих нижче обставин:
- виділення мікроорганізму при посіві аспірата або виділень з області інфікування (при виявленні мікроорганізмів нормальної флори шкіри необхідно одержати чисту культуру одного мікроорганізму);
- виділення мікроорганізму в посіві крові.
Омфаліт
Діагноз омфаліта немовлят (у віці < 30 днів) повинний відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
критерій 1:
еритема і/або виділення сукровиці з пупочної ямки і хоча б одна з перерахованих обставин:
- виділення мікроорганізму в посіві аспірата або виділень;
- виділення мікроорганізму з крові;
критерій 2:
еритема і гноєвитікання з пупочної ямки.
Кон'юнктивіт
Діагноз кон'юнктивіту повинний відповідати хоча б одному з таких критеріїв:
критерій 1:
виділення мікроорганізму в посівах гнійного ексудату, отриманих з кон'юнктиви ока чи прилеглих тканин (повік, роговиці, мейбомієвих залоз чи слізних залоз);
критерій 2:
відчуття болю чи почервоніння кон'юнктиви тканин, що оточують очне яблуко і хоча б одна з перерахованих обставин:
- наявність лейкоцитів і патогенних мікроорганізмів у забарвлених за Грамом мазках ексудата;
- гнійний ексудат.
Інфекції центральної нервової системи
До інфекцій центральної нервової системи належать менінгіт, вентрикуліт, абсцес головного мозку, субдуральна чи епідуральна інфекція, енцефаліт.
Інтракрініальні інфекції
Діагнози інтракраніальних інфекцій (абсцес головного мозку, субдуральна чи епідуральна інфекція, енцефаліт) повинні відповідати принаймні двом з нижче перерахованих ознак, непояснених ніякими іншими відомими причинами: апное, локалізовані неврологічні прояви, клонічні судоми і хоча б одна з перерахованих обставин:
1. Дані УЗД, що підтверджують наявність інфекції.
2. Зміни в аналізі крові, що відповідають запальному процесу.
Менінгіт чи вентрикуліт
Є принаймні дві з нижче перерахованих ознак, непояснених ніякими іншими відомими причинами: апное, ригідність шийних м'язів, менінгіальні прояви, позитивний симптом підвішування, клініко-тонічні судоми і хоча б одна з перерахованих обставин:
1. Підвищені рівні лейкоцитів (цитоз більш 300/3 при відсутності макрофагів) і білка (вище 0,9 г/л) і/чи знижений рівень глюкози в спинномозковій рідині.
2. Виділення мікроорганізмів у посівах спинномозкової рідини.
Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка
Начальник відділу епідемічного благополуччя населення -
заступник директора департаменту Л.М.Мухарська
Додаток 3
до Інструкції з організації
та впровадження системи
інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
Визначення фонового рівня захворюваності
на внутрішньолікарняні інфекції
Певний рівень захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції (далі - ВЛІ) притаманний для кожного стаціонару, оскільки залежить не тільки від екзогенних, але й від ендогенних факторів ризику. Фоновий рівень захворюваності на ВЛІ визначається з урахуванням факторів ризику окремо для відділень реанімації та інтенсивної терапії, окремо для новонароджених та породіль після фізіологічних пологів. При цьому враховуються всі випадки гнійно-запальних захворювань (далі - ГЗЗ), визначені за епідеміологічними діагнозами. Слід зазначити, що епідеміологічних діагнозів буде завжди більше, ніж клінічних. Але саме епідеміологічні діагнози віддзеркалюють дійсний рівень захворюваності на ГЗЗ.
Для цього:
1) визначається абсолютна кількість ГЗЗ у кожному місяці року окремо за епідеміологічними діагнозами. Збираються дані не менше, ніж за 3 роки:
------------------------------------------------------------------
|Рік | Абсолютна кількість випадків ГЗЗ за місяцями |
| |-----------------------------------------------------------|
| |I |II |III |IV |V |VI |VII |VIII|IX |X |XI |XII |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2003|1 |2 |1 |3 |2 |4 |3 |2 |1 |2 |1 |1 |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2004|0 |2 |1 |2 |2 |3 |2 |1 |2 |3 |4 |2 |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2005|2 |3 |2 |3 |1 |2 |2 |2 |1 |3 |2 |2 |
------------------------------------------------------------------
2) визначається кількість новонароджених (породіль), які перебували в певному відділенні в кожному місяці року окремо:
------------------------------------------------------------------
|Рік | Абсолютна кількість новонароджених за місяцями |
| |-----------------------------------------------------------|
| |I |II |III |IV |V |VI |VII |VIII|IX |X |XI |XII |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2003|3 |5 |2 |6 |3 |7 |5 |5 |3 |4 |3 |4 |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2004|1 |5 |3 |4 |4 |7 |5 |4 |5 |7 |6 |5 |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2005|5 |5 |5 |5 |4 |5 |4 |4 |3 |6 |5 |5 |
------------------------------------------------------------------
3) вираховують рівні захворюваності ГЗЗ на 100 новонароджених (породіль). Для цього абсолютна кількість випадків ГЗЗ за місяць ділиться на загальну кількість новонароджених (породіль), що перебували у відділенні та помножується на 100.
Так, наприклад, у січні 2003 році в певному відділенні знаходились 3 новонароджених (породіль), у 1 з них діагностовано ГЗЗ. Захворюваність на 100 новонароджених (породіль) дорівнює (1:3) х 100 = 33,3.
Після здійснених розрахунків захворюваності за кожний місяць досліджених років складається така таблиця:
------------------------------------------------------------------
|Рік | Захворюваність на ГЗЗ у новонароджених за місяцями |
| | (на 100 новонароджених) |
| |-----------------------------------------------------------|
| |I |II |III |IV |V |VI |VII |VIII|IX |X |XI |XII |
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2003|33,3|40,0|50,0|50,0|66,7|57,1|60,0|40,0|33,3|50,0|33,3|25,0|
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2004|0 |40,0|33,3|50,0|50,0|42,9|40,0|25,0|40,0|42,9|66,7|40,0|
|----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----|
|2005|40,0|60,0|40,0|60,0|25,0|40,0|50,0|50,0|33,3|50,0|40,0|40,0|
------------------------------------------------------------------
4) показники захворюваності за місяцями 3 річного періоду складаються і вираховується середній показник. Так середній рівень захворюваності в січні складає (33,3 + 0 + 40,0) : 3 = 24,4; у лютому - (40,0 + 40,0 + 60,0) : 3 = 46,7 та ін.;
------------------------------------------------------------------
| Середній рівень захворюваності на ГЗЗ у новонароджених за |
| місяцями 3 річного періоду (на 100 новонароджених) |
|----------------------------------------------------------------|
|I |II |III |IV |V |VI |VII |VIII |IX |X |XI |XII |
|----+----+----+----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----+----|
|24,4|46,7|41,1|53,3|47,2|46,7 |50,0 |38,3 |35,5|47,6 |46,7 |35,0|
------------------------------------------------------------------
5) будується сезонна крива, яка віддзеркалює динаміку рівня захворюваності на ГЗЗ. На осі абсцис відзначають місяці року від I до XII, на осі ординат - середній рівень захворюваності за 3 роки за місяцями;
З Сезонною кривою можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
6) складаються принаймні 5 найменших показників захворюваності і обчислюється середнє арифметичне, яке відображується на сезонній кривій у вигляді горизонтальної лінії (ординару). У даному випадку це буде (24,4 + 41,1 + 38,3 + 35,5 + 35,0) : 5 = 34,9;
7) розраховується показник "сігма" - корінь квадратний з відношення 100 мінус середній показник захворюваності і поділений на останній. Якщо середній рівень захворюваності новонароджених (породіль) складає 34,9 на 100 новонароджених (породіль). Тоді "сігма" дорівнює корінь квадратний із (100 - 34,9) : 34,9 = 1,9, тобто 1,4.
До середнього рівня захворюваності (горизонтальна лінія на сезонній кривій - ординар) у даному випадку це 34,9 додають подвійне значення "сігми", тобто 1,4 х 2 = 2,8, що і буде дорівнювати фоновому рівню захворюваності на ГЗЗ, тобто 34,9 + 2,8 = 37,7 на 100 новонароджених (породіль).
Розрахунки можна проводити на 1000 новонароджених (породіль).
Перевищення фонового рівня захворюваності свідчить про епідемічне неблагополуччя і потребує епідеміологічного розслідування. При цьому, якщо збудниками інфекцій є штами мікроорганізмів, які ідентичні за біологічними властивостями, у тому числі за профілем антибіотикорезистентності, то перевищення фонового рівня свідчить про епідемічне неблагополуччя або спалах інфекції.
Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка
Начальник відділу епідемічного благополуччя населення -
заступник директора департаменту Л.М.Мухарська
Додаток 4
до Інструкції з організації
та впровадження системи
інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
Розробка
епідемічно безпечних алгоритмів
виконання процедур та маніпуляцій
Алгоритм - письмова інструкція, що встановлює обґрунтовані способи використання універсальних заходів безпеки при виконанні певних процедур та маніпуляцій з позицій епідемічної безпеки та забезпечує дотримання вимог інфекційного контролю.
Алгоритм має бути чітким, конкретним, недвозначним, реальним для виконання. Алгоритм розробляється для тих видів діяльності, які пов'язані з ризиком внутрішньолікарняного інфікування пацієнтів і медичного персоналу і включають послідовність використання універсальних заходів безпеки. Прикладом епідемічно безпечних алгоритмів можуть бути: алгоритм підготовки акушерки до прийому пологів, алгоритм проведення предстерилізаційної обробки інструментарію, алгоритм підготовки лікаря акушера-гінеколога до операції кесарева розтину та ін.
1. Для розробки алгоритму в стаціонарі створюється робоча група, до складу якої входять:
- госпітальний епідеміолог;
- представник адміністрації закладу охорони здоров'я;
- виконавці алгоритму (акушерки, медичні сестри, лікарі акушери-гінекологи, лікарі неонатологи);
2. Письмовий алгоритм включає:
- назву алгоритму;
- мету, яка досягається при виконанні алгоритму;
- перелік суб'єктів, які будуть виконувати алгоритм;
- місце виконання процедури або маніпуляції;
- чітке, конкретне описання послідовності дій особи, яка виконує алгоритм;
- перелік матеріалів та обладнання, необхідних для виконання алгоритму.
3. Після написання алгоритму він обговорюється на засіданні комісії з інфекційного контролю і затверджується головним лікарем установи.
4. Затверджений алгоритм доводиться до відома осіб, які мають його виконувати, відповідальною за його впровадження особою.
5. Відповідальною за впровадження алгоритму особою проводиться навчання з виконання алгоритму.
6. Протягом року шляхом анкетування чи опитування медперсоналу, який виконує алгоритм, з'ясовуються недоліки алгоритму, причини, за якими алгоритм чи його елементи не можуть виконуватися.
7. При наявності недоліків алгоритм переробляється робочою групою з урахуванням цих недоліків, елементи впровадження алгоритму повторюються за пунктами 3-7 цього додатка.
8. Термін дії алгоритму 1-3 роки. Після цього терміну робочою групою алгоритм переглядається, а в разі потреби переробляється з урахуванням нових наукових чи нормативних даних.
Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка
Начальник відділу епідемічного благополуччя населення -
заступник директора департаменту Л.М.Мухарська
Додаток 5
до Інструкції з організації
та впровадження системи
інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
Визначення профілів
антибіотикорезистентності штамів
мікроорганізмів
Профілі антибіотикорезистентності штамів - сполучення детермінант стійкості до антибіотиків. Для визначення профілів антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів, які виділені від пацієнтів, об'єктів внутрішнього середовища стаціонару, медичного персоналу, необхідно отримувати дані щодо їх чутливості з позначенням діаметрів затримки росту досліджуваних штамів мікроорганізмів навколо дисків з антибіотиками. Штами можна вважати однаковими за фенотипом, якщо діаметри зон затримки їх росту навколо дисків з однаковими антибіотиками однакові або відрізняються не більше ніж на 3 мм.
Наприклад, протягом часу, який аналізується, виділено 8 штамів S.aureus, які мають антибіотикограми, представлені в табл.1.
Таблиця 1
-------------------------------------------------------------------
|Антибіотик |Абре- |Діаметри затримки росту штамів S.aureus |
| |віатура|навколо дисків з дисків з антибіотиками, мм |
| |анти- |---------------------------------------------|
| |біотика| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Бензилпені-| P |15/с |30/ч|16/с |16/с |15/с |29/ч|6/с |6/с |
|цилін | | | | | | | | | |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Оксацилін | O |6/с |18/ч|10/с |8/с |8/с |16/ч|6/с |6/с |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Ампіцилін | А |6/с |32/ч|16/с |7/с |15/с |29/ч|19/с |11/с |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Цефалотин | C |10/с |24/ч|6/с |12/с |6/с |16/ч|14/с |17/пс|
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Цефазолін | Z |12/с |24/ч|12/с |14/с |12/с |17/ч|13/с |15/пс|
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Цефотаксим | T |12/с |25/ч|14/с |13/с |12/с |18/ч|6/с |6/с |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Ванкоміцин | V |14/ч |20/ч|17/ч |12/ч |16/ч |16/ч|18/ч |16/ч |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Лінкоміцин | L |11/с |30/ч|11/с |11/с |11/с |31/ч|24/ч |15/с |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Кліндаміцин| K |12/с |30/ч|12/с |13/с |12/с |22/ч|21/ч |12/с |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Еритроміцин| E |11/с |25/ч|11/с |12/с |12/с |23/ч|18/пс|11/с |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Левоміцетин| M |13/пс|26/ч|13/пс|13/пс|13/пс|23/ч|17/пс|18/ч |
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Гентаміцин | G |13/пс|18/ч|13/пс|13/пс|14/пс|18/ч|15/пс|13/пс|
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Нетилміцин | N |13/пс|18/ч|15/пс|13/пс|13/пс|19/ч|19/ч |17/пс|
|-----------+-------+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----|
|Ципрофлок- | R |15/с |32/ч|15/с |15/с |15/с |35/ч|24/ч |25/ч |
|сацин | | | | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка. с - стійкий, пс - помірно стійкий, ч - чутливий до антибіотика. У чисельнику - діаметр затримки росту.
Профілі антибіотикорезистентності наведених вище штамів S.aureus за винятком штамів N 2 і 6, які чутливі до всіх антибіотиків, а тому й не мають профілів антибіотикорезистентності, представлено в табл.2.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
|Профіль |Номер|Діаметри затримки росту досліджуваних штамів|
|антибіотико- |штама|S.aureus навколо дисків з антибіотиками, мм |
|резистент- | |--------------------------------------------|
|ності | |P |O |A |C |Z |T |L |K |E |R |
|-------------+-----+----+----+----+----+---+----+---+---+---+---|
|POACZTLKER | 1 |15 |6 |6 |10 |12 |12 |11 |12 |11 |15 |
|-------------+-----+----+----+----+----+---+----+---+---+---+---|
|POACZTLKER | 3 |16 |10 |16 |6 |12 |14 |11 |12 |11 |15 |
|-------------+-----+----+----+----+----+---+----+---+---+---+---|
|POACZTLKER | 4 |16 |8 |7 |12 |12 |12 |11 |13 |12 |15 |
|-------------+-----+----+----+----+----+---+----+---+---+---+---|
|POACZTLKER | 5 |15 |8 |15 |6 |12 |12 |11 |12 |12 |15 |
|-------------+-----+----+----+----+----+---+----+---+---+---+---|
|POACZT | 7 |6 |6 |19 |14 |13 |6 | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+---+----+---+---+---+---|
|POATLKE | 8 |6 |6 |11 | | |6 |15 |12 |11 | |
------------------------------------------------------------------
Дані табл.2 свідчать про те, що штами N 1, 3, 4 і 5 мають однакі профілі антибіотикорезистентності. Однак діаметр зони затримки росту штаму N 1 навколо диска з оксациліном 6 мм, тоді як штаму N 3-10 мм. Діаметри зон затримки росту штаму N 1 навколо дисків з ампіциліном і цефалотином - 6 і 10 мм відповідно, тоді як в штамі N 3-16 і 6 мм відповідно. Тобто це різні штами.
Але штам N 4 має ідентичний зі штамом N 1 профіль антибіотикорезистентності, штам N 5 - зі штамом N 3, хоча діаметри зон затримки росту цих штамів навколо дисків з деякими антибіотиками відрізняються на 1-2 мм.
Профілі антибіотикорезистентності штамів N 7 і N 8 відрізняються від усіх інших, що свідчить про їх госпітальне походження.
Штами N 2 і 6 чутливі до всіх досліджуваних антибіотиків, що свідчить про його ендогенне походження.
Таким чином, 6 з 8 досліджуваних штамів S.aureus мають множинний характер стійкості до досліджуваних препаратів, у тому числі стійкість до оксациліну, що свідчить про їх госпітальне походження. Тобто в певному відділенні стаціонару, де проводились дослідження, сформувалося 4 ековаріанта госпітальних штамів S.aureus: до першого входять штами N 1 і 4, до 2 - штами N 3 і 5, до третього - штам N 7, до 4 - штам N 8.
Слід відзначити, що неодмінною умовою для правильного трактування результатів антибіотикорезистентності є стандартизація методу визначення чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів, а також постійний контроль якості дисків з антибіотиками та середовищ, які застосовуються у мікробіологічній лабораторії для постановки тесту.
Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка
Начальник відділу епідемічного благополуччя населення -
заступник директора департаменту Л.М.Мухарська
Додаток 6
до Інструкції з організації
та впровадження системи
інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
Методика
обробки рук медичного персоналу та пацієнтів,
використання медичних рукавичок
Руки медичного персоналу - один з основних факторів передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій (далі - ВЛІ). Дотримання медичним персоналом правил і техніки миття та антисептики рук, використання рукавичок дозволить попередити виникнення значної кількості ВЛІ, а також сприятиме раціональному використанню коштів.
Заходи щодо вдосконалення гігієни рук, у тому числі з використанням рукавичок, є невід'ємною складовою інфекційного контролю, а також приоритетними у фінансуванні діяльності закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ). Цей постулат має в системі науково-доказової медицини категорію 1Б.
Деконтамінація рук медичного персоналу досягається шляхом миття рук, обробки шкіри рук антисептиками, хірургічної антисептики.
З метою профілактики передачі інфекції через руки, важливим заходом є забезпечення акушерських стаціонарів водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію.
1. Для миття рук використовують рідке мило в дозаторах.
2. При застосуванні рідкого мила, дозатори багаторазового використання ретельно промити після закінчення в них мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не допускається додавати рідке мило в частково заповнений дозатор.
3. Показання для гігієнічного миття рук:
- перед і після фізичного контакту з пацієнтом;
- після відвідування туалету;
- перед приготуванням і роздачею їжі;
- у всіх випадках, коли руки явно забруднені.
4. Техніка миття рук (малюнок):
З малюнком можна ознайомитись, звернувшись до відділу "Консультант".
4.1. Зняти всі прикраси, у тому числі годинники та браслети;
4.2. Відкрити кран і струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки;
4.3. Нанести порцію рідкого мила;
4.4. Енергійно терти руки протягом не менше 30 секунд за такою технікою:
- терти долоня об долоню;
- зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;
- схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями;
- далі однією рукою накривають іншу руку "замком" і необхідно терти в п'ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої;
- енергійно терти круговими рухами великі пальці обох рук;
- кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.
4.5. Ретельно змити мило під проточною водою.
4.6. Насухо витерти руки одноразовим паперовим рушником (серветкою).
4.7. Якщо крани без ліктьового способу приведення в дію, їх закривають сухим рушником (серветкою), який викидають у смітник, призначений для збору паперових рушників, який має бути розташований поруч.
4.8. Якщо після миття рук застосовують їх обробку антисептиком, то антисептик наносять лише на ретельно висушені руки.
5. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою.
6. Показання для гігієнічної антисептики рук:
- перед та після будь-якої маніпуляції з новонародженим, роділлями та породіллями;
- перед та після проведення маніпуляцій, пов'язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта (обробка пуповинної рани, ін'єкції, установлення катетерів та зондів тощо);
- перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами;
- при контакті з стерильним матеріалом та інструментарієм;
- після контактів з біосубстратами хворого (кров, ліквор, сеча та ін.);
- після контакту з абіогенними об'єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди та ін. після їх використання);
- після контактів з інфекційними хворими;
- при догляді за пацієнтами, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих;
- перед і після надягання медичних рукавичок;
- перед виходом з палати.
7. Для антисептики шкіри рук використовують антисептики, зареєстровані в Україні. Можливе застосування суміші 70 град. етилового спирту з 1-2% вмістом гліцерину.
8. Техніка гігієнічної антисептики рук:
- на долоню нанести 3-5 мл антисептика або ту кількість, що зазначена в інструкції щодо застосування антисептика;
- енергійно втирати до повного висихання антисептик за технікою, представленою в пункті 4 цього додатка, але не менше 15 секунд;
- витирання або висушування рук не допускається.
9. Показаннями для хірургічної антисептики рук є всі хірургічні операції.
10. Техніка хірургічної антисептики рук:
- вимити руки з використанням рідкого мила. Спочатку миють від зап'ястя до ліктя, потім кисті рук з дотриманням техніки (пункт 4 цього додатка);
- витерти руки насухо паперовим рушником (серветкою);
- нанести на долоню кількість антисептика, відповідно до інструкції щодо застосування при хірургічній антисептиці, що затверджується МОЗ, але не менше 3 мл і енергійно втирати його в шкіру передпліччя уключно з ліктьовими суглобами до повного висихання. Другою порцією антисептика обробляють руки до середини передпліччя. Третьою - тільки кисті рук за технікою, указаною в пункті 4 цього додатка;
- витирання рук або їх висушування після обробки антисептиком забороняється;
- на сухі руки надягають 2 пари стерильних гумових рукавичок;
- при хірургічній обробці рук щітки використовувати не обов'язково. У разі використання щіток вони мають бути одноразовими. Щітки можна використовувати для обробки навколонігтьових ділянок і тільки 1 раз протягом робочої зміни.
11. Якщо існує проблема з централізованим водопостачанням, стаціонар забезпечує наявність закритих ємкостей для води з кранами.
Воду в ємкості заливають кип'ячену і змінюють не рідше 1 разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно вимити чистою ганчіркою, ополоснути і висушити.
12. Для зниження ризику виникнення ВЛІ у медичного персоналу, запобігання контамінації їх рук транзиторною мікрофлорою, а також передачі резидентної та транзиторної мікрофлори пацієнтам використовують медичні рукавички.
13. У медичній практиці використовують три типи рукавичок:
- хірургічні - використовуються при проведенні інвазивних медичних втручань та при хірургічних процедурах;
- оглядові - забезпечують захист медперсоналу при виконанні багатьох медичних маніпуляцій;
- побутові - забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів.
14. Використання рукавичок:
- для операцій: латексні, неопренові;
- для оглядів: латексні, тактилонові;
- при догляді за пацієнтом: латексні, полиетиленові, полівінілхлоридні;
- при проведенні очистки та дезінфекції: нітрилові, неопренові;
- допускається використання рукавичок з тканини під гумовими.
15. Стерильні рукавички обов'язково використовують при:
- усіх хірургічних оперативних втручаннях;
- інвазивних маніпуляціях;
- уведенні стерильною голкою в глибокі тканини або рідини організму лікарських форм (внутрішньовенні інфузії, отримання біопроб для досліджень);
- установленні катетера або провідника через шкіру;
- маніпуляціях, пов'язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);
- первинному огляді новонародженого;
- вагінальному обстеженні;
- бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;
- уведенні периферійної внутрішньовенної або артеріальної канюлі.
16. Нестерильні чисті рукавички використовують:
- при рутинному огляді новонародженого, роділлі, породіллі, окрім випадків, зазначених у пункті 15 цього додатка;
- при роботі з біологічним матеріалом від хворих;
- при заборі крові;
- при проведенні внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій;
- при проведенні очистки та дезінфекції;
17. Вимоги до медичних рукавичок, що використовуються:
- рукавички використовуються відповідного розміру з урахуванням характеру маніпуляцій, що виконуються;
- рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;
- містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);
- при виборі медичних рукавичок враховують можливі алергічні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;
- для проведення передстерилізаційної очистки гострого медичного інструментарію використовувати рукавички з текстурованою зовнішньою поверхнею;
18. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту безпосередньо у місці використання рукавичок.
19. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.
20. Правила використання медичних рукавичок:
20.1. Використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яка застосовується в кожному випадку одразу після зняття рукавичок.
20.2. Перед надяганням і після зняття рукавичок необхідно вимити руки або обробити їх антисептиком.
20.3. Рукавички одноразового використання не використовуються повторно. Нестерильні рукавички стерилізації не підлягають.
20.4. Рукавички замінюються одразу, якщо вони пошкоджені.
20.5. Не допускається миття або обробка антисептиком рук в рукавичках у проміжках між маніпуляціями.
20.6. Не допускається миття або обробка рук в рукавичках між проведенням "чистих" і "брудних" маніпуляцій, навіть в одного пацієнта.
20.7. Не допускається пересування в рукавичках у відділенні(ях) стаціонару.
20.8. Перед надяганням рукавичок не можна використовувати засоби, які містять мінеральні масла, вазелін, ланолін.
21. У стаціонарі забезпечуються умови для дотримання ефективної процедури обробки рук та використання медичних рукавичок:
- пристрої для миття рук розташовують у зручному місці;
- акушерські стаціонари забезпечуються водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію;
- дозатори з рідким милом, антисептиком, тримачі для паперових рушників (серветок) кріплять безпосередньо над умивальником у спеціальних пристроях. Розташовувати дозатори на умивальниках не дозволяється;
- використовують лише рідке мило та антисептики, які не викликають подразнення шкіри в медичного персоналу. Мило, яке містить антисептик, не використовують;
- медичний персонал може використовувати індивідуальні упаковки з шкірними антисептиками, які застосовують безпосередньо перед і після маніпуляції з пацієнтом;
- персонал постійно проходить навчання щодо процедур обробки рук, використання рукавичок і здає заліки за відповідними темами.
Техніка миття рук:
З малюнком можна ознайомитись, звернувшись до відділу "Консультант".
Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка
Начальник відділу епідемічного благополуччя населення -
заступник директора департаменту Л.М.Мухарська