МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ охорони здоров'я
України
10.05.2007 N 234
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 червня 2007 р. за N 696/13963
Інструкція
з організації роботи бактеріологічних
лабораторій в системі інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
1. Загальні положення
1.1. Ця інструкція є обов'язковою для всіх закладів охорони здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування.
1.2. Лабораторія, що проводить мікробіологічні дослідження, повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН 9.9.5-080-02", затверджених наказом Держбуду України від 04.01.2001 N 2, мати дозвіл, який видано органом, закладом або установою державної санітарно-епідеміологічної служби України, на виконання робіт, оформлений згідно з вимогами ДСП 9.9.5-064-2000, та бути акредитованою в системі МОЗ у встановленому порядку.
1.3. Лабораторія забезпечується необхідним обладнанням, засобами вимірювальної техніки, лабораторним склом, діагностичними препаратами, виробами медичного призначення, тест-штамами, деззасобами, засобами зв'язку, комп'ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням, доступом до локальної комп'ютерної мережі закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ).
1.4. Діагностичні препарати, поживні середовища, вироби медичного призначення, що використовуються при проведенні досліджень, повинні бути зареєстровані, дозволені для використання в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість і зберігатися згідно з вимогами нормативних документів.
1.5. Для уніфікації досліджень, порівнянності результатів в процесі роботи використовують транспортні системи, поживні середовища, системи для ідентифікації мікроорганізмів переважно промислового виготовлення.
1.6. Дезінфекційні засоби повинні бути зареєстровані в Україні, використовуватись відповідно до режимів, установлених регламентами, затвердженими головним державним санітарним лікарем України в установленому порядку.
1.7. Лабораторія розробляє і постійно підтримує систему забезпечення якості лабораторних досліджень, систематично бере участь у раундах зовнішнього контролю якості досліджень.
1.8. Обсяги та номенклатура мікробіологічних досліджень повинні відповідати мікроекологічним умовам конкретного стаціонару (стаціонарів).
1.8.1. Ключовою функцією лабораторії в системі інфекційного контролю є раннє виявлення проблем, пов'язаних з внутрішньолікарняними інфекціями в кожному конкретному акушерському стаціонарі (відділенні).
1.9. Ефективність інфекційного контролю щодо визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій (далі - ВЛІ) безпосередньо залежить від методів, що використовує лабораторія.
Для отримання даних про частоту виділення певних мікроорганізмів, етіологічну структуру певних нозологічних форм інфекційних захворювань, які можна порівняти, усі лабораторні процедури: посів, виділення, ідентифікація, типування та визначення чутливості до антибактеріальних препаратів (далі - АБП) мікроорганізмів проводяться за уніфікованими методами відповідно до чинних нормативно-методичних документів.
1.10. Спеціалісти лабораторії повинні враховувати важливість результатів навіть ранніх етапів дослідження для спеціалістів з інфекційного контролю та лікарів. Наприклад, результати фарбування за Грамом важливі для клінічних спеціалістів для раннього вибору антибіотику, а також спеціалістів з інфекційного контролю для своєчасного призначення ізоляційно-обмежувальних заходів у разі виявлення грам-негативних диплококів у лікворі.
Найбільш часто застосовуються такі методи фенотипування:
- морфологія колоній;
- морфологічні та тинкторіальні властивості за результатами мікроскопії препарата, забарвленого за Грамом або іншими методами;
- здатність росту на певних середовищах;
- біохімічне типування;
- серологічне типування;
- визначення спектру чутливості до антибактеріальних засобів;
- фаготипування.
У деяких випадках доцільне застосування молекулярно-генетичних методів типування, які дозволяють більш точно ідентифікувати епідеміологічні зв'язки. За відсутності необхідного обладнання для молекулярно-генетичних методів дослідження такі культури направляються у заклади державної санепідемслужби вищого рівня.
1.10.1. Важливою складовою роботи лабораторії в системі інфекційного контролю є визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та моніторинг загальних тенденцій антибіотикорезистентності в стаціонарі, що дозволяє відстежувати формування госпітальних штамів.
1.11. Номенклатура та обсяги санітарно-бактеріологічних досліджень внутрішнього середовища стаціонару визначаються спільно з госпітальним епідеміологом і включають найбільш критичні об'єкти епідемічного ризику.
1.12. Результати лабораторних досліджень (попередні та заключні) видаються у встановлені терміни на офіційних бланках лабораторії, яка досліджувала матеріал. Терміни видачі результатів лабораторних досліджень обумовлені методиками їх проведення.
1.13. Отримані результати в процесі мікробіологічного дослідження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків щоденно вносяться в базу даних відповідної комп'ютерної програми (наприклад WHONET). Інформація, що має значення для інфекційного контролю, своєчасно доводиться до відома зацікавлених осіб у встановленому порядку. Дистрибутив програми WHONET знаходиться на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я за адресою: http://www.who.int/tmc/WHONET/WHONET.html.
Мікробіологічна база даних використовується для визначення фонової частоти госпітальних інфекцій, а також оцінки ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів, що проводяться в акушерському стаціонарі.
1.14. Усі штами мікроорганізмів, що виділені при групових захворюваннях, спалахах, летальних випадках, резистентні до дії АБП, а також такі, що вперше виділені на даній території або рідко зустрічаються, протягом 1 місяця з моменту виділення направляються для підтвердження до санітарно-епідеміологічної станції (далі - СЕС) вищого рівня управління, які відразу після отримання результатів, направляють їх до Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України (далі - Центральна СЕС МОЗ)для підтвердження та подальшого вивчення.
При неможливості остаточної ідентифікації культур на місцях їх також негайно направляють до СЕС вищого рівня управління, а ті в свою чергу, у визначеному порядку в Центральну СЕС МОЗ для ідентифікації.
1.15. Персонал лабораторії бере участь у розробці переліку показів до проведення мікробіологічних та санітарно-мікробіологічних досліджень з чітким визначенням конкретних потреб у цих дослідженнях кожного стаціонару (відділення) з урахуванням клінічних та епідеміологічних завдань. На підставі цих потреб складаються орієнтовний річний та місячні плани досліджень. Кількісні показники обсягів мікробіологічних досліджень є основою для визначення потреби лабораторії у витратних матеріалах.
1.16. Лабораторія розробляє і доводить до відома всіх користувачів інструкції (алгоритми), які включають інформацію про режим (розпорядок) роботи лабораторії, порядок роботи у вихідні та святкові дні, порядок дій медичного персоналу в разі потреби проведення термінових (невідкладних) лабораторних досліджень, терміни виконання досліджень і порядок надання попередніх (якщо це передбачено методикою дослідження) та заключних результатів досліджень, правила забору, зберігання та транспортування зразків біологічного матеріалу та проб з об'єктів довкілля стаціонару.
1.17. Фахівці лабораторії систематично проводять навчання медичного персоналу стаціонару правилам забору, зберігання та транспортування матеріалу в лабораторію і здійснюють постійний контроль за їх виконанням, правильності інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень.
2. Загальні правила забору та транспортування
матеріалу для проведення мікробіологічного
дослідження
2.1. Забір і роботу з клінічним матеріалом виконують у відповідному спецодязі (халат і рукавички). При небезпеці виникнення аерозолів застосовуються додаткові захисні засоби (захисні окуляри і маски).
2.2. Забір матеріалу здійснюють до початку антибактеріальної терапії (далі - АБТ) або через певний проміжок часу після введення препарату, необхідний для його виведення з організму (практично через 8-10 годин після введення більшість антибіотиків вже виводиться з організму), тобто матеріал для дослідження може забиратись перед повторним введенням антибіотика.
Кількість матеріалу повинна бути достатньою для проведення дослідження.
2.3. Забір матеріалу здійснюють безпосередньо з осередку інфекції або досліджують відповідні клінічні зразки, що характеризують процес в органах та тканинах (наприклад, бронхіальний секрет при пневмоніях, сеча при інфекціях сечовивідних шляхів тощо).
2.4. Забір матеріалу здійснюють під час найбільшого вмісту в ньому збудників захворювання.
2.5. Щоб уникнути забруднення проби сторонньою мікрофлорою ретельно дотримуються правил асептики та алгоритмів забору біологічного матеріалу.
2.6. Матеріал для виділення аеробів і факультативних анаеробів відбирають із застосуванням спеціальних транспортних систем або стерильними ватними тампонами, шприцом у стерильний посуд.
Матеріал для виділення облігатних анаеробів одержують з патологічного осередку шляхом пункції шприцом, з якого заздалегідь видаляють повітря.
Контейнери з пробами (пробірки, флакони тощо) маркують відповідно до супровідної документації.
2.7. При направленні матеріалу на дослідження необхідно виключити ймовірність мікробної контамінації зовнішньої поверхні транспортного контейнера і супроводжувальний зразок документів. Контейнери для транспортування матеріалу повинні забезпечувати герметичність, стерильність, цілісність зразків, а також унеможливлювати утворення аерозолю під час відкривання його.
2.8. Терміни доставки клінічного матеріалу в лабораторію повинні бути скорочені до мінімуму. Відібраний матеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин після забору, упакований і оформлений згідно з вимогами Державних санітарних правил "Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю. ДСП 9.9.5.-080-2002", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 28.01.2002 N 1. Направлення оформлені відповідно до форм медичної облікової документації N 204/о "Направлення на мікробіологічне (бактеріологічне, вірусологічне, паразитолоічне) дослідження" та N 205/о "Направлення на санітарно-мікробіологічне дослідження і результати санітарно-мікробіологічного дослідження", затверджених наказом МОЗ від 04.01.2001 N 1.
За неможливості швидкого транспортування зразків зберігати їх слід при температурі (6 +- 2) град.С не більше 2-3 годин.
При використанні транспортних систем промислового виготовлення терміни та умови зберігання матеріалу використовуються відповідно до інструкції виробника (як правило до 24 годин).
Винятки:
- кров, засіяну у відповідні поживні середовища, зберігають при температурі 25 град.С або 35-37 град.С;
- клінічний матеріал, підозрілий на вміст чутливих до коливань температури мікроорганізмів, зберігають при оптимальній для збудника температурі (наприклад, для Neisseria spp. - 37 +- 1 град.С).
Правила забору матеріалу з різних біотопів наведені в табл.1.
Таблиця 1
ПРАВИЛА
забору і доставки матеріалу
для мікробіологічного дослідження
------------------------------------------------------------------
| N | Матеріал | Показання до |Забір матеріалу для дослідження |
|з/п | | проведення | |
| | | дослідження | |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|1 |Кров |Клінічна |Забір проводять до початку АБТ |
| | |картина |або через 8-10 годин після |
| | |сепсису; |введення лікарського препарату, |
| | |гарячкові |необхідних для його виведення з |
| | |стани неясної |організму. |
| | |етіології; |Забір проводять на початку ознобу|
| | |підозра на |при підйомі температури за |
| | |інфекційні |допомогою безпечних вакуумних |
| | |захворювання |пристроїв, які дають змогу забору|
| | | |крові безпосередньо в закупорені |
| | | |пробірки/пляшки для |
| | | |транспортування та/або |
| | | |культивування. |
| | | |Голку після використання |
| | | |необхідно негайно нейтралізувати.|
| | | |За відсутності вакуумних |
| | | |пристроїв забір проводять |
| | | |стерильним одноразовим шприцом |
| | | |або системою для забору крові |
| | | |одноразового використання з |
| | | |дотриманням усіх правил асептики |
| | | |і засівають тут же на поживні |
| | | |середовища (подвійне і |
| | | |тіогліколеве) у співвідношенні |
| | | |1:10 (кров у дорослих у кількості|
| | | |10-15 куб.см, у дітей - |
| | | |2-3 куб.см). Забір і посів |
| | | |здійснюють 2 особи: одна обробляє|
| | | |шкіру хворого на місці |
| | | |венепункції (70% спирт, потім |
| | | |1-2% настоянка йоду протягом |
| | | |30 секунд, спіралеподібними |
| | | |рухами в напрямку від центру |
| | | |венепункції до периферії), |
| | | |здійснює пункцію вени та забір |
| | | |крові, друга - над полум'ям |
| | | |спиртівки відкриває пробки |
| | | |флаконів, підставляє флакони з |
| | | |середовищем під струмінь крові з |
| | | |шприца або системи, фламбує шийки|
| | | |і пробки флаконів, закриває їх. |
| | | |Шкіру над пунктованою веною |
| | | |обробляють 70% спиртом для |
| | | |видалення залишку йоду. Посіви |
| | | |транспортують в термоконтейнерах |
| | | |окремо від іншого клінічного |
| | | |матеріалу в бактеріологічну |
| | | |лабораторію, де проводять |
| | | |подальше дослідження |
| | | |За неможливості негайного |
| | | |транспортування в бактеріологічну|
| | | |лабораторію (в нічний час) посіви|
| | | |крові залишають при температурі |
| | | |35-37 град.С, або при кімнатній |
| | | |температурі до ранку. Вранці |
| | | |доставляють в лабораторію. |
| | | |Не слід брати кров з судинних |
| | | |катетерів, крім випадків, коли є |
| | | |підозра на катетерасоційовану |
| | | |інфекцію (далі - КАІ). |
| | | |При підозрі на КАІ досліджують |
| | | |судинний катетер. |
| | | |В асептичних умовах відрізають |
| | | |його дистальний |
| | | |(внутрішньосудинний) кінець біля |
| | | |5 см, поміщують у стерильну |
| | | |пробірку і негайно доставляють в |
| | | |лабораторію. Висихання зразка не |
| | | |допускається! |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|2 |Ліквор |Підозра на |Забір матеріалу здійснює лікар до|
| | |менінгіт, |початку антибактеріальної |
| | |коматозні |терапії. Місце пункції обробляють|
| | |стани, |антисептиком (зазвичай таким, що |
| | |неврологічні |містить йод) та 70% спиртом. Із |
| | |симптоми |спинномозкового каналу, лікар за |
| | |неясного |допомогою люмбальної пункції, |
| | |генезу |дотримуючись правил асептики, |
| | | |забирає ліквор у 3 стерильні |
| | | |пробірки, що герметично |
| | | |закриваються (по 1 куб.см |
| | | |мінімум, за можливості - по |
| | | |3-4 куб.см): пробірка N 1 - для |
| | | |біохімічних досліджень |
| | | |(визначення білка та глюкози); |
| | | |пробірка N 2 - для |
| | | |бактеріологічних досліджень, |
| | | |пробірка N 3 - для цитологічних |
| | | |досліджень (підрахунок клітин). |
| | | |Доставка в максимально короткі |
| | | |терміни при температурі 37 град.С|
| | | |(в термоконтейнері). |
| | | |За умови неможливості негайно |
| | | |доставити ліквор в лабораторію, |
| | | |як виключення, його засівають на |
| | | |чашки з шоколадним і кров'яним |
| | | |агарами та декілька крапель |
| | | |вносять в середовище для контролю|
| | | |стерильності (тіогліколеве). |
| | | |Поміщають посіви в термостат з |
| | | |температурою 37 +- 1 град.С і |
| | | |намагаються якнайшвидше |
| | | |відправити до лабораторії, але не|
| | | |пізніше 2 годин після забору |
| | | |матеріалу. При підозрі на |
| | | |туберкульозну або грибкову |
| | | |етіологію менінгіту відбирають не|
| | | |менше 10 куб.см ліквору. У всіх |
| | | |випадках підозри на менінгіт для |
| | | |мікробіологічного дослідження |
| | | |також забирають матеріал з |
| | | |передбачуваного джерела інфекції |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|3 |Виділення |Запальні |Досліджують ранішню порцію |
| |дихальних |захворювання |мокроти. Перед збором мокроти |
| |шляхів, |дихальних |хворий повинен почистити зуби, |
| |вміст |шляхів: |прополоскати рот кип'яченою водою|
| |трахеї, |пневмонії, |або слабким розчином антисептика.|
| |внутрішня |бронхіти, |Мокроту збирають в стерильний |
| |поверхня |плеврити, |посуд з широким отвором (найбільш|
| |інтуба- |бронхоекта- |інформативне дослідження мокроти,|
| |ційної |тична |отриманої при бронхоскопії). |
| |трубки |хвороба, |Зберігають мокроту до дослідження|
| | |абсцес |в холодильнику при температурі |
| | |легенів |4 град.С не більше 2-3 годин. При|
| | |та ін. |більш тривалому зберіганні гинуть|
| | | |малостійкі види мікроорганізмів |
| | | |(стрептококи), розвиваються |
| | | |процеси бродіння і загнивання, |
| | | |спотворюючи результати |
| | | |дослідження. Мазки з внутрішньої |
| | | |поверхні інкубаційної трубки |
| | | |беруть тампонами з використанням |
| | | |відповідних транспортних систем |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|4 |Виділення |Захворювання |Виділення з носа беруть |
| |верхніх |носа і |стерильним ватним тампоном, який |
| |дихальних |ротоглотки, |вводять в глибину порожнини носа.|
| |шляхів |визначення |Матеріал з носоглотки беруть |
| | |бактеріо- |стерильним задньоглотковим |
| | |носійства |тампоном, із зіву - зволоженим |
| | | |ватним тампоном. Тампони |
| | | |поміщають в стерильні пробірки. |
| | | |Допускається зберігання тампонів |
| | | |з матеріалом в холодильнику не |
| | | |більше 2-3 годин |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|5 |Виділення |Ознаки |Матеріал забирають стерильним |
| |ран і |гнійно- |ватним тампоном з глибини рани до|
| |випотів, |септичної |обробки її антисептиками. За |
| |пупочна |інфекції |наявності дренажу виділення |
| |рана, | |беруть стерильним шприцом і |
| |пупочний | |переносять, з дотриманням правил |
| |катетер | |асептики, в стерильну пробірку |
| | | |або анаеробний флакон. Шматочки |
| | | |тканин, що видаляють при обробці |
| | | |рани, відправляють в лабораторію |
| | | |у стерильних чашках Петрі. У |
| | | |випадках підозри на ексудат, при |
| | | |дотриманні правил асептики, |
| | | |пунктують голкою порожнину, |
| | | |відсмоктують вміст за допомогою |
| | | |шприца і переносять, з |
| | | |дотриманням правил асептики, у |
| | | |флакон з середовищем для |
| | | |культивування анаеробів. Матеріал|
| | | |з пуповини забирають з |
| | | |дотриманням правил асептики двома|
| | | |стерильними тампонами |
| | | |обертальними рухами від центру до|
| | | |периферії. Один з них |
| | | |використовують для мікроскопії, |
| | | |інший - для посіву. Шкіру навколо|
| | | |пуповини попередньо обробляють |
| | | |спиртом або іншим антисептиком, |
| | | |гній видаляють стерильною |
| | | |серветкою |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|6 |Виділення |Запальні |Стерильним ватним (тонким) |
| |з очей |захворювання |тампоном, бактеріологічною петлею|
| | |кон'юнктиви |або стерильною очною паличкою (не|
| | |ока, слизової |раніше ніж через 5-6 годин після |
| | |оболонки |приймання медикаментів та |
| | |повік, |процедур) забирають гнійні |
| | |слізного |виділення з внутрішньої поверхні |
| | |мішка, |нижнього віка до внутрішнього |
| | |рогівки. |кута очної щілини. Необхідно |
| | |Підвищена |стежити, щоб вії при морганні не |
| | |сльозотеча у |торкалися тампона. За відсутності|
| | |новонароджених|видимого гною користуються |
| | | |тампонами, змоченими стерильним |
| | | |ізотонічним розчином. При заборі |
| | | |матеріалу з країв віка скориночки|
| | | |гною видаляють пінцетом. Матеріал|
| | | |беруть з язви у підстави вій. |
| | | |Секрет із слізного мішка беруть |
| | | |стерильним ватним тампоном після |
| | | |обережного масажу. Тампони |
| | | |поміщають в стерильні пробірки. |
| | | |Допускається зберігання тампонів |
| | | |з матеріалом в холодильнику не |
| | | |більше 2-3 год. Матеріал з |
| | | |рогівки беруть платиновою петлею |
| | | |після місцевого знеболювання. |
| | | |Мазки для первинної мікроскопії |
| | | |виконують паралельно із збором |
| | | |матеріалу для мікробіологічного |
| | | |дослідження |
|----+----------+--------------+---------------------------------| |7 |Виділення |Запальні |Виділення із середнього вуха | | |з вуха |захворювання |беруть стерильним ватним | | | |середнього |тампоном. Найбільш достовірні | | | |вуха і |результати одержують при пункції | | | |зовнішнього |середнього вуха через барабанну | | | |слухового |перетинку, яка не прорвалася. При| | | |проходу |зовнішньому отиті шкіру прилеглих| | | | |областей попередньо обробляють | | | | |спиртом або іншим антисептиком, | | | | |щоб при узятті матеріалу не було | | | | |контамінації тампона сапрофітною | | | | |мікрофлорою. Тампони поміщають у | | | | |стерильні пробірки. Допускається | | | | |зберігання тампонів з матеріалом | | | | |у холодильнику не більше | | | | |2-3 годин | |----+----------+--------------+---------------------------------| |8 |Виділення |Підозра на |Вульва, стінки піхви. Виділення | | |з жіночих |інфекційну |беруть стерильним ватним | | |статевих |природу |тампоном. При запаленні | | |органів |патологічного |бартолінієвих залоз проводять їх | | | |процесу. |пункцію, при розкритті абсцесу | | | |Жінки, які не |залози вміст беруть стерильним | | | |обстежені. |ватним тампоном. | | | |Жінки з |Піхва. Після введення дзеркала і | | | |рецидивним |підйомника матеріал для | | | |кольпітом |дослідження беруть стерильним | | | |(забір у |тампоном із заднього склепіння | | | |приймальному |або з патологічно змінених | | | |відділенні) |ділянок слизової. Матеріал для | | | | |посіву повинен бути взятий до | | | | |проведення мануального | | | | |обстеження. | | | | |Шийка матки. Вагінальну частину | | | | |шийки матки ретельно обробляють | | | | |тампоном, змоченим стерильним | | | | |фізіологічним розчином або | | | | |дистильованою водою. Після цього | | | | |тонким ватним тампоном, уведеним | | | | |в цервікальний канал, не | | | | |торкаючись стінок піхви, беруть | | | | |матеріал. Для посіву може бути | | | | |використаний зішкріб слизової, | | | | |отриманий при діагностичному | | | | |вишкрібанні стінок цервікального | | | | |каналу. | | | | |Матка. Матеріал береться за | | | | |допомогою спеціальних | | | | |інструментів типу | | | | |шприца-аспіратора, що має на | | | | |зонді зовнішнє покриття. Після | | | | |проходження зондом цервікального | | | | |каналу в порожнині матки | | | | |розкривають його зовнішню | | | | |оболонку і аспірують вміст. Після| | | | |цього закривають зовнішню | | | | |оболонку і виводять зонд із | | | | |матки. | | | | |Придатки матки. При запальному | | | | |процесі в придатках матки | | | | |матеріал з осередку інфекції | | | | |(гній, ексудат, шматочки органів)| | | | |береться або при оперативному | | | | |втручанні, або при проведенні | | | | |діагностичної пункції | |----+----------+--------------+---------------------------------| |9 |Сеча |Запальні |Забір проводять до початку АБТ, | | | |захворювання |вранці після ретельного туалету | | | |сечовивідних |зовнішніх статевих органів | | | |шляхів. |(ретельно вимити руки, помити | | | |Гострий |статеві органи, з використанням | | | |пієлонефрит, |стерильних марлевих серветок і | | | |бактеріурія, |теплої мильної води в напрямку | | | |піурія |спереду назад; промити статеві | | | | |органи ще раз теплою водою і | | | | |витерти стерильною серветкою. | | | | |Протягом усієї процедури статеві | | | | |губи повинні бути розширеними, | | | | |пальцями їх не торкатись). У | | | | |стерильний посуд збирають середню| | | | |порцію вільно випущеної сечі в | | | | |кількості 3-5 куб.см. Відбір сечі| | | | |за допомогою катетера бажано | | | | |уникати внаслідок ризику | | | | |інфікування сечових шляхів. | | | | |Катетеризацію проводять у | | | | |випадках - якщо хворий нездатний | | | | |до самостійного виділення сечі | | | | |або для розмежування запального | | | | |процесу в нирках і сечовому | | | | |міхурі. З цією метою сечовий | | | | |міхур опорожняють і вводять у | | | | |нього 50 куб.см розчину, що | | | | |містить 40 мг неоміцину і 20 мг | | | | |поліміксину. Через 10 хвилин | | | | |беруть проби сечі для | | | | |дослідження. При локалізації | | | | |процесу в сечовому міхурі сеча | | | | |залишається стерильною. | | | | |При інфікуванні нирок | | | | |відмічається бактеріурія. | | | | |Мікробіологічне дослідження сечі | | | | |проводять якнайшвидше після її | | | | |отримання від хворого (від | | | | |моменту забору проби сечі до | | | | |початку дослідження в лабораторії| | | | |повинно проходити не більше | | | | |30 хвилин), оскільки мікроби, що | | | | |знаходяться в сечі, швидко | | | | |розмножуються при кімнатній | | | | |температурі, що може дати | | | | |помилкові результати при | | | | |визначенні ступеня бактеріурії |
|----+----------+--------------+---------------------------------| |10 |Випорож- |Діагностика |Для досліджень відбирають | | |нення |кишкових |переважно нативний матеріал. Для | | | |інфекцій, |цього використовують ретельно | | | |хронічних |вимиті, без залишків деззасобів | | | |дисфункцій, |судна або горшки. На дно їх можна| | | |дисбактеріозу |покласти лист чистого паперу. У | | | |кишечнику. |дітей матеріал забирають з | | | |Контроль при |пелюшки або памперса. Матеріал | | | |виписуванні |забирають стерильним шпателем і | | | |хворих |поміщають в стерильний посуд. При| | | |гострими |необхідності вивчення мікрофлори | | | |кишковими |запально змінених ділянок | | | |інфекціями із |слизової оболонки товстого | | | |стаціонару. |кишечнику забір вмісту проводять | | | |Виявлення |при ректороманоскопії. | | | |бактеріоносій-|У деяких випадках матеріал | | | |ства |забирають за допомогою | | | | |ректального тампона з | | | | |використанням транспортного | | | | |середовища типу Кері-Блер | | | | |(універсальний консервант). | | | | |При цьому пацієнт повинен лягти | | | | |на бік з притягнутими до живота | | | | |стегнами. Тампон уводиться в | | | | |задній прохід на глибину 5-6 см. | | | | |У залежності від мети дослідження| | | | |як консерванти використовують | | | | |гліцеринову суміш, | | | | |фосфатно-буферну суміш, 0,1% | | | | |пептонну воду, тіогліколеве | | | | |середовище тощо | |----+----------+--------------+---------------------------------| |11 |Амніотична|Діагностика |Амніотичну рідину отримують | | |рідина |хоріоамніоніта|шляхом аспірації, за допомогою | | | |і внутрішньо- |внутрішньоматкового катетера. | | | |амніотичної |Перші 5-7 куб.см відкидають для | | | |інфекції |зниження ризику контамінації | | | | |проби мікрофлорою нижніх статевих| | | | |шляхів. Подальшу порцію | | | | |амніотичної рідини збирають в | | | | |кількості 5-7 куб.см в стерильну | | | | |пробірку і негайно доставляють у | | | | |лабораторію. Амніоцентез не | | | | |використовують унаслідок ризику | | | | |для матері та плода | |----+----------+--------------+---------------------------------| |12 |Грудне |Діагностика |Ретельно миють руки і груди. | | |молоко |маститу |Соски і навколососкову область | | | | |ретельно обробляють окремими | | | | |тампонами, зволоженими 70% | | | | |спиртом (кожну залозу обробляють | | | | |окремим тампоном). Перші | | | | |5-7 куб.см молока виливають. | | | | |Подальшу порцію молока | | | | |збирають в кількості 5-7 куб.см | | | | |в стерильну пробірку (склянку) | | | | |і негайно доставляють | | | | |в лабораторію. | | | | |Молоко, зціджене напередодні, | | | | |дослідженню не підлягає | |----+----------+--------------+---------------------------------| |13 |Матеріал, |Ознаки |Узятий матеріал поміщають в | | |отриманий |гнійно- |стерильний посуд і негайно | | |на |септичної |направляють до лабораторії, | | |операції |інфекції |забезпечивши температурні умови | | |або секції| |6 +- 2 град.С | ------------------------------------------------------------------
Директор Департаменту організації та розвитку
медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко
Директор Департаменту державного санітарно-
епідеміологічного нагляду А.М.Пономаренко