Охорона праці - норми, облік, підтвердні документи

У бухгалтера на виробничому підприємстві виникає чимало питань щодо охорони праці: працівники яких професій мають право на безкоштовне харчування і забезпечення спеціальним одягом і засобами індивідуального захисту, які для цього передбачені норми видачі, а також який порядок оподаткування і ведення бухгалтерського обліку?

Мета статті - визначити, які умови праці зобов'язують роботодавця забезпечувати найманих працівників лікувально-профілактичним харчуванням, спеціальним одягом і взуттям, засобами індивідуального захисту; які норми списання, порядок оподаткування витрат на охорону праці.

Згідно з ст. 7 Закону про охорону праці, “працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою”, а згідно ст. 8 цього Закону, “на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби. Працівники, що залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійних лих тощо, які не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами”.

Виникає перше питання: які умови праці на підприємстві, чи є на підприємстві важкі, шкідливі та особливо шкідливі умови праці?

Умови праці- сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини у процесі праці (ДСТ 605.74, Методичні рекомендації № 41).

Під роботами з важкими та шкідливими умовами праці необхідно розуміти: виробничі процеси та (або) види робіт, які супроводжуються об'єктивними факторами, що створюють загрозу для здоров'я і життя працівників (стаття 1 Гірничого Закону).

А шкідливі та небезпечні умови і характер праці - умови і характер праці, за яких у результаті порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в обсягах, що перевищують гігієнічні нормативи, та психофізіологічних факторів трудової діяльності, що спричиняють функціональні зміни в організмі і можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров'я працівників (Норми № 4137-86, Методичні рекомендації № 41).

При цьому для визначення тих видів робіт, що відносяться до робіт з важкими та шкідливими умовами, необхідно керуватися в першу чергу такими нормативними документами:

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36;

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36.

На питання - хто має право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування? - дає відповідь Постанова Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 07.01.1977 р. № 4/П-1 “Про затвердження Переліку виробництв, професій і посад, робота на яких надає право на безоплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безоплатної видачі вітамінних препаратів і правил безоплатної видачі лікувально-профілактичного харчування”.

Цією Постановою затверджені узгоджені з Міністерством охорони здоров'я СРСР:

- Перелік виробництв, професій і посад, робота в яких надає право на безоплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, згідно з додатком № 1;

- Раціони лікувально-профілактичного харчування і норми безоплатної видачі вітамінних препаратів згідно з додатком № 2;

- Правила безоплатної видачі лікувально-профілактичного харчування згідно з додатком № 3.

Тому лише наявність у цих переліках працівників з відповідними професіями тощо дозволяє застосовувати норми Закону про охорону праці, відповідно лише дотримання цих норм призводить до можливості безоплатно надавати працівникам підприємства молоко, лікувально-профілактичне харчування, спеціальний одяг, взуття, ін.

Узаконити небезпечні, важкі, шкідливі чи особливо шкідливі умови праці необхідно за допомогою атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами праці провадиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності і ведення господарства, де технологічний процес, обладнання, сировина і матеріали, що використовуються, є потенційними джерелами шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх нащадків як на цей час, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Визначивши, що працівники працюють у шкідливих або особливошкідливих умовах праці, необхідно встановити норми витрат на охорону праці. Згідно з діючими нормативами (Постанова Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 р. № 731/П-13 “Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці”) робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, безоплатно видається молоко по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості в дні фактичної зайнятості. Не забороняється збільшення норми видачі молока за наявних можливостях власника з фонду соціального розвитку.

При цьому нагадаємо, що Постановою № 994 не встановлено будь-яких обмежень на розмір (кількість) спеціального харчування, що видається.

Отже, 0,5 л молока у зміну є показником, який виключно рекомендується, але підприємство має право самостійно обирати норму на підставі додатково проведених вимірів і досліджень у співробітництві з уповноваженими органами. Відсутність обґрунтувань збільшення норми може призвести до виникнення конфліктної ситуації з перевіряючими і до спору про правомірність включення витрат на спеціальне харчування до складу валових витрат.

Норми лікувально-профілактичного харчування і вітамінних препаратів визначені у Додатку Постанови Державного Комітету Ради Міністрів СРСР по праці та соціальних питаннях, Президії ВЦРПС від 07.01.1977 р. № 4П-1 “Про затвердження Переліку виробництв, професій і посад, робота на яких надає право на безоплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безоплатної видачі вітамінних препаратів і правил безоплатної видачі лікувально-профілактичного харчування”.

Норми забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту визначаються згідно з Типовими галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або відповідними галузевими нормами, які введені на підставі типових на підставі наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 29.10.1996 р. № 170 “Про затвердження Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”.

Оподаткування витрат на охорону праці

Важливим питанням для кожного бухгалтера є питання оподаткування. Так, процес забезпечення працівників підприємства зі шкідливими умовами праці молоком та іншими рівноцінними продуктами, спецодягом і засобами індивідуального захисту пов'язаний з витратами, а величина витрат підприємства впливає на величину двох основних податків, що підлягають сплаті:

- податку на прибуток;

- податку на додану вартість.

Таким чином, величина об'єкта оподаткування багато в чому залежить від суми валових витрат.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (Згідно з п. 15.8 П(С)БО 16 до складу загальновиробничих витрат включаються також витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища.)

Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку встановлено, що до складу валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних зобов'язань, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому необхідно враховувати зміст останнього абзацу ст. 19 Закону про охорону праці, в якому сказано, що суми витрат на охорону праці, що включаються до складу валових витрат юридичної або фізичної особи, яка використовує згідно із законодавством найману працю, визначаються відповідно до переліку заходів і засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік заходів щодо охорони праці, витрати на здійснення яких включаються до складу валових витрат, розроблений згідно зі статтями 5 і 8 Закону про оподаткування прибутку, затверджений Постановою № 994.

Згідно з п.6 цієї Постанови до заходів щодо охорони праці відноситься надання працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока або рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому на підставі норм, установлених п.11.2 ст.11 Закону про оподаткування прибутку, витрати, пов'язані з придбанням молока, підлягають включенню до складу валових витрат залежно від виду суб'єкта, у якого таке молоко придбавається. Якщо продавцем є платник податку на прибуток на загальних підставах, то, на підставі пп.11.2.1, датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів.

Якщо ж продавцем товарів є нерезиденти, резиденти, які сплачуюті цей податок за ставками, нижче зазначених у ст. 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у п. 7.2 ст. 7 цього Закону), абс сплачують цей податок у склад єдиного чи фіксованого податку або звільнені від сплати цього податку або не є його суб'єктаму згідно із законодавством, то, на підставі пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону про оподаткування прибутку, понесені витрати включаються до складу валових витрат на дату оприбуткування цих товарів.

Таким чином, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на організацію заходів щодо охорони праці згідно з Постановою № 994 за умови їх належного документального оформлення.

Отже, право на включення витрат до складу валових дають первинні документи.

Платнику податку необхідно враховувати те, що молоко, спецодяг і засоби індивідуального захисту можуть бути придбані яку юридичних, так і у фізичних осіб, звідси, випливає необхідність підтверджувати придбання (витрати) оформленням різних первинних документів. У таблиці 1 наведені різні випадки придбання лікувально-профілактичного харчування, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту і необхідні первинні документи.

Таблиця 1

Первинні документи для різних операцій

У таблиці 2 подані документи, необхідні згідно із Законом про РРО.

Таблиця 2

Випадки, коли не видається касовий чек

Наступне важливе питання - чи має право нараховувати підприємство податковий кредит при придбанні активів для охорони праці? На це питання можна відповісти так: ПДВ, сплачений постачальнику, включається до складу податкового кредиту згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ на дату, визначену згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону, а саме на дату здійснення першої з подій:

- або списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дату виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Нарахований податковий кредит відображається по рядку 10.1 Декларації з ПДВ.

Щодо внесків на соціальне страхування, то, згідно з п.3.19 Інструкції № 5, не включається до фонду оплати праці “вартість виданої відповідно до діючих норм спецодягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобів, молока і м'яса та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі не видачі їх адміністрацією”, отже, нарахування та утримання робити не потрібно.

У бухгалтерському обліку вартість продуктів на лікувально-профілактичне харчування, молоко, вітамінні препарати, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту відноситься до запасів, облік яких провадиться згідно з П(С)БО 9.

Облік лікувально-профілактичного харчування, молока, вітамінних препаратів провадиться на субрахунку 209 “Інші матеріали”, за умови що підприємство не виробляє їх самостійно, а облік спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту веде на pax. 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Відображення операцій з обліку витрат, пов'язаних з видачею спецодягу, у регістрах податкового і бухгалтерського обліку покажемо на конкретному прикладі.

Приклад. ТОВ “АЛЬФА-СТОЙ” придбало за передоплатою спеціальний одяг для працівників вартістю 240 грн. (ПДВ - 40 грн.) і відразу видало працівникам (табл.3).

Слід зазначити, що у ст. 19 Закону про охорону праці передбачено, що для підприємств, незалежно від форми власності, які використовують найману працю, витрати на охорону праці повинні складати не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. Звідси випливає, що підприємство цілком може збільшити витрати на лікувально-профілактичне харчування для дотримання цієї вимоги.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про охорону праці- Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ “Про охорону праці” у редакції від 21.11.2002 p. № 229-IV

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Закон про PРO -Закон України від 06.07.1995 p. № 265/95-BP “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ

Гірничий Закон - Закон України від 06.10.1999 p. № 1127-XIV “Гірничий Закон України”

Постанова № 994 - Постанова КМУ від 27.06.2003 р. № 994 “Про затвердження переліку заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат”

Інструкція № 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5

Методичні рекомендаций 41 -Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Мінпраці України від 01.09.1992 р. № 41

Норми № 4137-86 - Гігієнічна класифікація праці (за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затверджена Головним державним санітарним лікарем СРСР від 12.08.1986 р. № 4137-86

Постанова № 241 - постанова Держкомстату СРСР від 28.12.1989 р. № 241 “Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій”

Наказ № 51 - наказ Мінстату України від 15.02.1996 р. № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”

Наказ № 157- наказ Міністерства економіки таз питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами”

Порядок № 614 - Порядок реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614

П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246

П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.21.1999 р. № 318

“Консультант бухгалтера” № 24 (408) 11 червня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)