КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб

Державне мито

Справляння державного мита регулюється Декретом № 7-93, а порядок обчислення та сплати державного мита встановлено Інструкцією № 15.

Відповідно до діючого законодавства державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину справляється у відсотковому співвідношенні до суми спадщини та залежно від ступеня споріднення громадян.

Законом № 1110-VIІ, який набере чинності з 1 січня 2010 р., внесено зміни до Декрету № 7-93, а саме: незалежно від ступеня споріднення та суми спадщини (рухомого і нерухомого майна) держмито сплачуватиметься у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 34 грн.).

Указом № 192/2009 визнано таким, що втратив чинність Указ № 932/98. Тобто приватні нотаріуси з червня поточного року мають право видавати свідоцтва про право на спадщину. До того ж Законом № 614-VІ внесено зміни до ст. 34 Закону № 3425-ХІІ, які зрівнюють у правах щодо вчинення нотаріальних дій приватних і державних нотаріусів, отже, дають змогу приватним нотаріусам вчинювати раніше не дозволені нотаріальні дії.

ПИТАННЯ 1. З якої суми інвестиційного договору обчислюється державне мито, якщо в договорі зазначено окремо вартість об'єкта інвестування та загальну орієнтовну суму інвестицій?

ПИТАННЯ 2. Дві фізичні особи одержали в спадщину будинок в різних частках: одна - 2/3, друга - 1/3. З якої частки спадкового майна справляється державне мито при видачі свідоцтва про право на спадщину в такому випадку ?

ПИТАННЯ 3. Фізична особа належить до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та звільнена від сплати державного мита. У нотаріальномупорядку особа посвідчує довіреність в інтересах особи, яка не користується цими пільгами. Чи може в даному випадку така особа скористатися пільгою ?

ПИТАННЯ 4. Фізична особа - підприємець є учасником судового процесу. Чи звільняється така особа від сплати державного мита, якщо вона є інвалідом І групи ?

ВІДПОВІДЬ 1. Слід зауважити, що ст. 3 Декрету № 7-93 не передбачено та не встановлено окремої ставки державного мита за нотаріальне посвідчення інвестиційного договору.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1560-ХІІ основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Згідно зі ст. 4 Закону № 1560-ХІІ об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти, в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. З цього випливає, що інвестиційний договір носить ознаки майнового характеру.

Враховуючи вищезазначене, при нотаріальному посвідчені інвестиційного договору державне мито справляється у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, як за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці (пп. “д” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93).

При цьому слід зазначити, якщо в інвестиційному договорі визначено дві суми, тобто окремо сума вартості об'єкта інвестування та загальна орієнтовна сума інвестицій, до складу якої входить і вартість об'єкта інвестування, то для обчислення суми державного мита береться загальна орієнтовна сума інвестицій незалежно від того, що деякі суми інвестицій будуть сплачені в майбутньому відповідно до строків, передбачених інвестиційним договором.

ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до ст. 66 Закону № 3425-ХІІ на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за іх бажанням кожному з них окремо.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняия спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна викладатись у письмовій формі і подаватись нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім'я неповнолітнього чи недієздатного спадкоємця нотаріус повідомляє органи опіки та піклування за місцем проживання спадкоємця для охорони його майнових інтересів (ст. 67 Закону № 3425-ХІІ).

Згідно з п. 44 Інструкції № 15 у тих випадках, коли є кілька спадкоємців (у тому числі спадкоємців за законом, за заповітом чи тих, що мають право на обов'язкову частку в спадщині) державне мито обчислюється з тієї частки спадщини, що належить кожному спадкоємцю.

Державне мито сплачується за ставками залежно від родинних відносин із спадкодавцем.

ВІДПОВІДЬ 3. Перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, наведено у ст. 4 Декрету № 7-93.

Зокрема, п. 18 ст. 4 зазначеного Декрету визначено, що від сплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.

Пунктом 60 Інструкції № 15 встановлено, що пільга щодо сплати державного мита, встановлена п. 18 ст. 4 Декрету № 7-93, надається по діях і документах, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

Враховуючи вищезазначене, якщо особа, яка користується пільгами, передбаченими ст. 4 Декрету № 7-93, посвідчує в нотаріальному порядку довіреність в інтересах особи, яка не користується цими пільгами, то державне мито сплачується на загальних підставах.

ВІДПОВІДЬ 4. Перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, наведено у ст. 4 Декрету № 7-93. Відповідно до п. 18 ст. 4 вищезазначеного Декрету від сплати державного мита звільняються інваліди І та II груп.

Статтею 1 Закону № 875-ХІІ визначено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності соціальної допомоги і захисту.

Відповідно до ст. 17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа - підприємець, яка є інвалідом І або II групи, як учасник судового процесу має право користуватися пільгою щодо сплати державного мита (абзац п'ятий п. 18 ст. 4 Декрету № 7-93).

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 614-VІ від 01.10.2008 р. “Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат”

Закон України № 875-ХІІ від 21.03.91 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1110-VІ від 05.03.2009 р. “Про внесення зміни до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” щодо державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину” (не набрав чинності)

Закон України № 1560-ХІІ від 18.09.91 р. “Про інвестиційну діяльність” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 3425-ХІІ від 02.09.93 р. “Про нотаріат” (зі змінами та доповненнями)

Указ Президента України № 192/2009 від 26.03.2009 р. “Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 23 серпня 1998 року № 932”

Указ Президента України № 932/98 від 23.08.98 р. “Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні” (втратив чинність)

Декрет Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.93 р. “Про державне мито” (зі змінами та доповненнями)

Наказ ДПА України № 15 від 22.04.93 р. “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита” (зареєстровано в Мін'юсті України 19.05.93 р. за № 50, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 15)

Олена ХОБИЧ,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Володимира Гуцуляка,
головного державного
податкового ревізора-
інспектора
Департаменту

“Вісник податкової служби України” № 30 серпень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)