Порядок заповнення статистичної звітності
за формою № 1 підприємництво

Починаючи зі звітності за 2006 рік уведена нова редакція Інструкції щодо складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики № 1-підприємництво (річна), № 1-підприємництво (коротка) - річна, №1-підприємництво (квартальна), № 1-підприємництво (малі) - піврічна.

Насамперед відзначимо, що зазначені форми вводяться вдію не одночасно, а починаючи зі звіту:

за 2006 рік:

№ 1-підприємництво (річна) - “Звіт про основні показники діяльності підприємства” (далі- № 1-п-р);

№ 1-підприємництво (коротка) - річна “Звіт про основні показники діяльності підприємства(далі - № 1-п-к-р).

за І квартал 2007 року:

№ 1-підприємництво (квартальна) “Звіт про основні показники діяльності підприємства” (далі- №1-п-к).

за І півріччя 2007 року:

№ 1-підприємництво (малі) - піврічна “Звіт про основні показники діяльності малого підприємства”(далі- №1-п-м-п/р).

Форми №1-п-р, №1-п-к-р та №1-п-к заповнюють і подають підприємства усіх видів економічної діяльності (крім банків). А от форму № 1-п-м-п/р заповнюють і подають малі підприємства усіх видів економічної діяльності (крім сільськогосподарських підприємств і банків) на вибірковій основі. Вибір підприємств, які потраплять у поле зору структурної статистики і будуть подавати піврічну форму № 1-п-м-п/р, - за органами державної статистики.

Подають звітність, що розглядається, суб'єкти господарювання до органів державної статистики за місцезнаходженням у строк до № 1-п-р, № 1-п-к-р - не пізніше 20 лютого;

№ 1-п-к - за I квартал, II квартал, III квартал - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, за IV квартал - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним періодом;

№1-п-м-п/р - не пізніше 25 липня.

Міністерство статистики, як завжди зразково (тобто докладно і вчасно), підготувало Інструкцію, у якій надано рекомендації із заповнення форм звітності, що розглядаються. Однак, як свідчить практика складання звітності і питання, що виникають на тематичних семінарах, прогалини все ж таки мають місце. Тому ми не будемо розглядати по кожному рядку і пографно порядок заповнення форми, а зупинимося лише на основних моментах і деяких особливостях.

У статистичній звітності, так само як і у фінансовій, у рядках, графах звіту, які не мають показників, ставиться прочерк.

У рядку 100 “господарська діяльність здійснювалася протягом _______ місяців звітного періоду” указується кількість місяців звітного періоду, протягом яких фактично здійснювалася господарська діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг. Що робити, якщо діяльність здійснювалася не з 1 числа місяця, а, наприклад, з 9 чи 18 числа? Чи будуть враховуватися ці місяці? Оскільки в Інструкції № 489 чіткої відповіді не міститься, вважаємо, що в цьому рядку вказується кількість повних і неповних місяців звітного періоду, протягом яких здійснювалася господарська діяльність підприємства. Наша думка ґрунтується на тім, що, навіть якщо підприємство працювало 1 день на місяць і в цей день мали місце господарські операції (тобто фактично здійснювалася господарська діяльність), дані про ці господарські факти повинні бути відображені у звітності за той місяць, у якому вони мали місце.

У розділі 1 звіту підприємства наводять інформацію про зміни в організаційній структурі, що сталися на підприємстві протягом звітного року, за чотирма блоками: створення підприємства, структурні зміни, припинення діяльності або відсутність будь-яких організаційних змін на підприємстві. Докладні рекомендації з визначення видів демографічних змін містяться у п.2.1 Інструкції № 489.

У розділі 2 звіту (№ 1-п-р, № 1-п-к-р) наводяться показники про розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), чисельності працівників і операційних витрат за реалізованою продукцією (роботами, послугами). У підрозділах 2.1 і 2,2 форми № 1-п-р та підрозділі 2.1 форми № 1-п-к-р указуються наявні на підприємстві види економічної діяльності відповідно до їх кодів.

Заповнюючи дані про види діяльності підприємства, необхідно враховувати, що у звіті не відображається здійснення одноразових операцій (наприклад, з продажу основних і оборотних активів, купівлі-продажу іноземної валюти тощо). Також у звіті не виділяються як окремий вид діяльності допоміжні види економічної діяльності. Для того щоб визначити, чи є вид діяльності допоміжним, досить проаналізувати такі умови - чи спрямована вона на обслуговування лише тієї виробничої одиниці, до якої вона відноситься;

- чи не входять до складу кінцевої продукції виробничої одиниці, до якої вона відноситься, її результати;

- чи пов'язана з поточними витратами самої одиниці (тобто не призводить до утворення основного капіталу);

- чи існує в інших подібних виробничих одиницях.

Якщо відповіді позитивні, то такий вид діяльності є допоміжним. Наприклад, до нього відноситься діяльність власних транспортних підрозділів, підрозділів з виконання поточного ремонту і технічного обслуговування, підрозділів охорони, безпеки та прибирання приміщень, а також складів, бухгалтерії, обчислювальних центрів, відділів збуту, зв'язку, кадрів тощо.

Інструкцією № 489 установлено перелік видів економічної діяльності, які не відносяться до допоміжних. До таких видів діяльності віднесені:

- виробництво продукції, значна частина якої продається на комерційній основі, навіть якщо частина її споживається у процесі основної діяльності одиниці (виготовлення будівельних матеріалів; виробництво власними силами машин, обладнання);

- закупівля товарів для їх перепродажу без переробки (торговельна діяльність);

- дослідження і розробки (виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт на договірній основі).

У кількісному вираженні “значна частина” в Інструкції № 489 не наводиться, тому можна припустити, що якщо більше 50 % продукції реалізується на комерційній основі, то цей вид діяльності не відноситься до допоміжних і відображається у звіті.

Як окремий вид діяльності у звіті наводиться діяльність підприємств, що мають на балансі об'єкти житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення і на комерційній основі надають з їх використанням послуги (роботи) своїм працівникам (членам їх сімей) та реалізують за межі підприємства.

Перейдемо до економічних показників, які відображаються у розділі 2 звіту. Насамперед, це обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (підрозділ 2.1 графа 1). Цей показник визначається за ціною реалі-заціївідвантаженої за межі підприємства готової продукції (виконаних робіт, послуг), у тому числі і за бартерними контрактами. При цьому факт відсутності оплати не є підставою для невключения обсягу відвантаженої продукції до обсягу реалізованої, тобто останній визначається за фактом відвантаження, а не оплати. При розрахунку обсягу реалізованої продукції, знижки, надані покупцям, не вираховуються з вартості відвантаженої продукції.

Інструкція № 489 приписує включати до обсягу реалізованої продукції також вартість транспортних, паку вальних та інших робіт, що виконуються власними силами підприємства, реалізованих відходів виробництва; послуг (робіт) з оперативної оренди активів та купівлі-продажу іноземної валюти за умови, що ці послуги (роботи) не були одноразовими і, відповідно, виділені підприємством в окремі види економічної діяльності; а також вартість послуг (робіт) по доходах від торгових марок, патентів тощо.

До обсягу реалізованої продукції не включаються суми ПДВ, акцизного збору тощо, а також вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства; суми цільових надходжень (дотацій) на виробництво; суми передоплати та авансові платежі; а також надходження, що призначені третім особам.

Підприємства, які залучають до виконання робіт (послуг) на умовах підряду сторонні підприємства, до загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) повинні включати вартість робіт, що виконувалися підрядчиками (субпідрядниками), з урахуванням вартості продукції, виготовлення якої здійснювалося на умовах надання підрядчику (субпідряднику) давальницької сировини. При цьому у графі 2 розділу 2.1 наводяться обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг), виконані підрядчиками (субпідрядниками) на умовах підряду, включаючи продукцію, виготовлення якої здійснювалося на умовах надання підрядчику (субпідряднику) давальницької сировини.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за окремими видами економічної діяльності визначається згідно з рекомендаціями пп. 3.3.2 Інструкції № 489.

У графі 3 розділу 2.1 форми № 1-п-р наводиться середня кількість працівників, яка розраховується як алгебраїчна сума середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 510) та середньої кількості позаштатних працівників (які працюють за цивільно-правовими договорами і працівників, прийнятих за сумісництвом з інших підприємств (далі - зовнішні сумісники) (рядок 520)). Порядок розподілу працівників за усіма видами економічної діяльності наведено у пп. 3.3.4 Інструкції № 489.

З цього моменту починаються розбіжності у змісті форм.

Графу 3 розділу 2.1 форми №1-п-к-р не передбачено.

Як довідкова інформація до підрозділу 2.1 звіту в рядку 250 наводиться вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства, а саме для її власного використання або інвестування, з деталізацією вартості продукції видобувної промисловості (рядок 251), обробної промисловості (рядок 252), будівництва (рядок 253) та інших видів діяльності (рядок 254). Вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства оцінюється за величиною її виробничої собівартості. У формі № 1-п-к-р вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства не розшифровується по галузях, тобто рядки 251 - 254 не передбачені.

Для цілей складання звіту, що розглядається, до продукції, виготовленої для внутрішніх потреб підприємства, відноситься продукція, яка не реалізовується за межі підприємства і використовується виключно цим підприємством (за винятком продукції, що використовується для подальшої її переробки в межах одного виробництва).

Зіставлення форм № 1-п-к-р та № 1-п-р дозволяє виявити суттєві відмінності. Так, у розділі 2.2 форми № 1-п-р наводяться суми операційних витрат за реалізованою продукцією у розрізі видів економічної діяльності, а у розділі 2.2 форми № 1-п-к-р наводяться суми операційних витрат за реалізованою продукцією по всьому підприємству в цілому.

Особливо слід звернути увагу на рекомендації щодо включення або невключения тих чи інших витрат до операційних, які відображаються у звіті, що розглядається. До складу операційних витрат за реалізованою продукцією також включається:

- собівартість продукції, виготовленої у попередніх періодах і реалізованої у звітному,

- собівартість реалізованого товару (послуг), придбаного і перепроданого без додаткової обробки на підприємстві;

- оплата робіт, виконаних підрядчиками.

Не враховуються у складі операційних витрат за реалізованою продукцією (роботами, послугами):

- собівартість реалізованих оборотних активів (у тому числі іноземної валюти) у разі коли така реалізація мала одноразовий характер і не виділена підприємством в окремий вид економічної діяльності;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування на створення резерву сумнівних боргів;

- сума поточної дебіторської заборгованості стосовно якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено;

- дисконт за векселями;

- витрати на проценти за користування отриманими кредитами;

- втрати від операційних курсових різниць і знецінювання запасів;

- благодійна та спонсорська допомога;

- вартість транспортних послуг стороннього підприємства з поставки готової продукції до місця призначення, яка не є елементом ціни реалізації;

- затрати на продукцію власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

Порядок заповнення граф 4-12 розділу 2.2 форми № 1-п-р докладно розкритий у пп. 3.3.6 Інструкції № 489.

У розділах 2.2 і 3 форми № 1-п-к-р та розділі 3 форми № 1-п-р наводяться дані про окремі види операційних витрат за реалізованою продукцією (роботами, послугами) і роботами, що виконувалися на умовах підряду. Порядок відображення даних про окремі види операційних витрат за реалізованою продукцією наведено у п. 4.1 - 4.2, а про роботи, що виконувалися на умовах підряду, - у пп. 4.3 - 4.5 Інструкції № 489.

Розділ 4 форми № 1-п-р практично ідентичний розділу 4 форми № 1-п-к-р, у яких наводяться показники щодо кількості працівників та оплати їх праці. Чому “практично”? Тому що в розділі 4 форми № 1-п-р відсутній рядок 590 “Прострочена кредиторська заборгованість за виплатою заробітної плати станом на 31 грудня звітного року”, незважаючи на те, що ця форма більш докладна та інформативна порівняно з формою №1-п-к-р, у якій такий рядок є. Якщо ми вже заговорили про цей рядок, то відразу відзначимо особливості його заповнення.

Зазначений 590 рядок заповнюється підприємствами, які вчасно не розрахувалися з працівниками по заробітній платі, строк виплати якої закінчився до 31 грудня звітного року. При розрахунку цього показника враховуються всі категорії працівників, тобто і штатні, і позаштатні, а також ті, що звільнилися. Сума простроченої заборгованості включає всі нарахування у грошовій та натуральній формі з фонду оплати праці, що підлягають виплаті, тобто за винятком обов'язкових утримань У сумі простроченої заборгованості не враховується заборгованість за виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та іншими видами виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, а також суми, які вчасно не отримані працівниками не з вини підприємства (депонована заробітна плата). Загальна сума простроченої заборгованості станом на 31 грудня звітного року визначається за такою формулою:

сума по ряд. 580 гр. 4 (форми № 1, 1-м Баланс) - сума нарахованого фонду оплати праці за грудень звітного року - сума депонованої заробітної плати = рядок 590 розділу 4 форми № 1-п-к-р.

Заповнення рядків 510, 520 (розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників і середня чисельність позаштатних працівників) здійснюється згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників, затвердженою наказом Держкомстату України від 28.09.2005р. №286.

По рядку 530 відображається кількість працівників, винагорода яких прямо залежить від прибутку (чи можливості її отримання). Хто ж ці працівники? Інструкція № 489 до них відносить власників (засновників) підприємств і членів їх сімей, які працюють самостійно або з іншими власниками. При цьому зазначені особи не повинні включатися до списків працівників інших підприємств. Таким чином, я кщо засновник є співробітником іншого підприємства, то його не враховують у звіті підприємства, засновником якого він є. Є ще одне обмеження щодо відображення таких осіб у звіті. Воно стосується часу роботи такої особи на підприємстві, засновником якого він є. Якщо протягом року власники (засновники) підприємств і члени їх сімей брали участь у виробничому процесі протягом як мінімум однієї третини прийнятого на підприємстві робочого часу, то вони враховуються у рядку 530, і навпаки. Алгоритм визначення необхідності відображення у звіті працівників, винагорода яких прямо залежить від прибутку (чи можливості її отримання), наведено на мал.1.

З малюнком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Дані в рядках 535, 540 (відпрацьовано людино-годин штатними працівниками і кількість штатних працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижні)) наводяться згідно з вимогами Інструкції про заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затвердженої наказом Держкомстату України від 04.01.2000р. № 1. Дані в рядках 560-570 наводяться згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. № 5.

Розділи 5 форм № 1-п-к-р та № 1-п-р є абсолютно ідентичними, і в них наводяться дані про валові капітальні інвестиції, здійснені у звітному році. Під валовими капітальними інвестиціями розуміється сукупність витрат, здійснених у звітному році за рахунок усіх джерел фінансування і спрямованих на придбання, створення, відновлення і поліпшення основного капіталу. Сума капітальних інвестицій, що відображається по рядку 610, наводиться з урахуванням суми податку на додану вартість, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Говорячи про відображення сум капітальних інвестицій, слід звернути увагу на те, що до їх суми не включаються витрати на матеріальні та нематеріальні необоротні активи, отримані на безоплатній основі і придбані з метою їх подальшого перепродажу, а також лізингові платежі Крім того, до складу валових капітальних інвестицій не включаються витрати за поточним обслуговуванням і ремонтом основних засобів, які не призводять до зміни технічних характеристик, збільшення строку використання, підвищення виробничого потенціалу, а лише підтримують основні засоби у робочому стані.

Загальна сума капітальних інвестицій розшифровується у рядках 620 (інвестиції у матеріальні активи) та 670 (те саме у нематеріальні). Причому подальшій розшифровці підлягають лише інвестиції у матеріальні активи (рядки 630, 650,660). Інформація про зазначені інвестиції наводиться у розрізі витрат на:

- будівництво;

- придбання основних засобів, які були в експлуатації, введених (або виготовлених для власного споживання) хоча б одним користувачем, що враховувалися на балансі іншого підприємства у попередніх періодах;

- придбання нових основних засобів і виготовлення машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів, інвентарю тощо (крім витрат на будівництво); їх поліпшення, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від їх використання, та ін.

Капітальні інвестиції у вигляді витрат на будівництво враховуються у разі здійснення їх як господарським, так і підрядним способом, а до витрат на придбання нових основних засобів для цілей заповнення звіту (рядок 660) не включається вартість землі.

Докладний опис витрат, що відносяться до капітальних інвестицій у матеріальні активи, міститься у п. 6.3 - 6.5 Інструкції № 489.

У рядку 670 наводяться витрати на придбання (створення) нематеріальних активів. По цьому рядку відображаються, зокрема, витрати на пошук корисних копалин, на створення і придбання програмного забезпечення; придбання оригіналів літературних та художніх творів тощо; а також витрати, пов'язані з передачею прав власності на існуючий основний капітал і придбання прав користування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності та витрати на придбання ліцензій, торгових знаків та інших нематеріальних активів.

Незалежно від того, здійснювалися валові капітальні інвестиції у звітному році чи ні, у рядку 685 звіту наводяться дані про вартість об'єктів основного капіталу (основних засобів і нематеріальних активів), що вибули шляхом їх продажу, ліквідації, безоплатної передачі. Вартість таких об'єктів відображається за первісною їх вартістю.

Як додаткова у розділі 5 звіту в рядку 699 наводиться інформація про наявність залучених прямих і портфельних іноземних інвестицій або зобов'язань перед нерезидентами. У самій формі звіту ця інформація повинна бути відображена у вигляді відповіді (позитивної або негативної). На питання: “Чи залучені у ваше підприємство іноземні інвестиції, що призводять до виникнення зобов'язань перед нерезидентами'?” - позитивною відповідь буде у разі:

- внесення іноземних інвестицій до статутного капіталу підприємства;

- здійснення переходу прав власності до нерезидента на майно, майнові комплекси шляхом прямого їх отримання або на акції, облігації та інші цінні папери;

- надходження інвестицій на основі укладення концесійних договорів і договорів про загальну інвестиційну діяльність.

Останній для форми № 1-п-к-р розділ 6 і передостанній для форми № 1-п-р присвячено розкриттю інформації про витрати підприємства на інновації та інформатизацію Для початку визначимося з термінами. Інновація - нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду. Відразу зазначимо, що нововведення (інновації) у сфері управління виробництвом, соціальних або інформаційних технологій не включаються у розділ 6. Тому для цілей звіту використовується інформація виключно про технологічні інновації, під якими розуміються розробка і впровадження як нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів, послуг (продуктові інновації), та процесів (процесні інновації), що здійснюються як власними силами підприємства, так і сторонніми підприємствами. Отже, технологічними інноваціями можуть бути:

1) продуктові інновації, тобто реалізовані у вигляді технологічно нового або удосконаленого продукту. Технологічно новий продукт - це продукт, чиї характеристики (функціональні ознаки, конструктивне виконання, додаткові операції, використані матеріали та компоненти) або передбачуване використання принципово нових або таких, що суттєво відрізняються від аналогічних, раніше вироблених продуктів. Технологічно вдосконаленим буде вважатися вже існуючий продукт, у якому поліпшені його якісні характеристики, підвищена економічна ефективність використання;

2) процесні інновації, тобто реалізовані у вигляді технологічно нового або вдосконаленого виробничого методу. Процесною інновацією може бути використання нового або вдосконаленого виробничого обладнання, нових або вдосконалених методів організації виробничого процесу. Такі інновації спрямовані, як правило, на підвищення ефективності виробництва, а також на виробництво нового або вдосконаленого продукту, який не може бути створений при використанні традиційних методів.

У сфері послуг інновацією вважається послуга, якщо її характеристики або способи надання є новими чи якісно вдосконаленими у технологічному відношенні.

Перелік витрат, що відносяться до загальної суми витрат на технологічні інновації, наведено у пп. 7.1.1 Інструкції № 489.

Для визначення правомірності віднесення витрат до витрат на інновації доцільно скористатися переліком тих з них, що наведені в Інструкції № 489. Так, до витрат на інновації, крім вищезазначених, не відносяться витрати на:

1) незначні модифікації естетичного або технічного характеру без змін технічних характеристик продукції;

2) розширення номенклатури продукції за рахунок налагодження випуску підприємствами нової продукції, яка раніше ними не випускалася, але вже досить відомої на ринку збуту (можливо, непрофільної) з метою забезпечення сьогоднішнього попиту і збільшення доходу підприємства;

3) придбання машин та обладнання для розширення виробничих потужностей за рахунок установки додаткових машин традиційних моделей і типів або навіть заміни машин на більш нові модифікаціїтієї самої моделі;

4) впровадження стандартів якості, безпосередньо не пов'язане з впровадженням технологічно нової або поліпшеної продукції нових або вдосконалених технологічних процесів.

Витрати на інформатизацію включають витрати на придбання і створення програмного забезпечення, придбання, створення та оренду (оперативну і фінансову) обчислювальної техніки та оплату послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації. До послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації відносяться консультаційні послуги щодо типу і конфігурації комп'ютерних технічних засобів, застосування певного програмного забезпечення, технічне обслуговування обчислювальної техніки тощо.

На цьому заповнення форми № 1-п-к-р закінчується, а у формі № 1-п-р є ще один розділ, у якому наводиться інформація щодо діяльності місцевих одиниць за звітний рік. Для визначення місцевої одиниці необхідно володіти інформацією про її характеристики. Зокрема, для того, щоб підрозділ (або частина) підприємства (філія, представництво, відділення тощо) вважалися місцевою одиницею, він повинен мати такі характеристики:

- бути розташованим на географічно окремій території (мати іншу адресу, ніж головне підприємство);

- вести окрему господарську діяльність;

- мати у співробітниках хоча б одного працівника цього підприємства (з урахуванням засновника або власника);

- може бути територіальне відокремлений від головного підприємства;

- належати тільки одному підприємству.

Щодо місцевих одиниць у звіті наводять ідентифікаційні, класифікаційні та економічні дані за всіма наявними, включаючи також і ті, які. не мали у звітному році показників господарської діяльності. Дані за кожною місцевою одиницею групуються за наявними видами економічної діяльності.

За кожною місцевою одиницею, крім ідентифікаційних даних, наводиться інформація про:

- обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг (без податку на додану вартість, акцизу) (графа 1);

- середню кількість працівників (включаючи штатних і позаштатних працівників) (графа 2);

- фонд оплати праці (графа 3);

- валові капітальні інвестиції, здійснені у звітному році (графа 4).

Для того щоб упевнитися у правильності заповнення останнього розділу, необхідно перевірити порівнянність даних з іншими розділами. Так, сума рядків “Усього за місцевою одиницею” за показниками граф 1, 2, 3, 4 повинна відповідати значенням аналогічних показників по підприємству в цілому, а саме:

- по графі 1 = рядку 200 графи 1 (розділ 2.1);

- по графі 2 = сумі рядків 510 і 520 графи 1 (розділ 4) або рядку 200 графи 3 (розділ 2.1);

- по графі 3 = рядку 560 графи 1 (розділ 4);

- по графі 4 = рядку 610 графи 1 (розділ 5).

У разі коли кількість місцевих одиниць перевищує кількість рядків, запропонованих у бланку, вам доведеться вставити додаткові аркуші аналогічної форми.

Ми сподіваємося, що у рядку 999 у вас буде відображена мінімально можлива цифра.

Список використаних нормативно-правових актів

Інструкція № 489 - Інструкція для складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики № 1-підприємництво (річна), № 1-підприємництво (коротка) -річна, № 1-підприємництво (квартальна), №1-підприємництво (малі) -піврічна, затверджена наказом Держкомстату України від 20.10.2006 р. № 489.

“Консультант бухгалтера” № 8 (392) 19 лютого 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)