Річна фінансова звітність

Користувачі фінансової звітності потребують систематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами або власниками якої вони є або мають (бажають) стати. Фінансова звітність є важливим джерелом інформації для використання в управлінських цілях на мікро- і макрорівнях. Тому відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність усі підприємства та організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати і подавати як річну, так і квартальну фінансову (бухгалтерську) звітність.

Річна звітність складається з Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал, Приміток до річної фінансової звітності і Додатка до приміток до річної фінансової звітності (форми № 1, 2, 3, 4, 5 і 6), квартальна звітність складається лише з Балансу і Звіту про фінансові результати (форма № 1 і № 2).

Суб'єкти малого підприємництва мають подавати як річний, так і квартальний фінансовий (бухгалтерський) звіт, що складається з Балансу і Звіту про фінансові результати (ф. №1-м і № 2-м).

Показники річної бухгалтерської звітності складаються наростаючим підсумком з початку звітного року за січень-грудень.

На виконання Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 затверджено Порядок подання фінансової звітності.

Підприємства, включаючи представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, фінансову звітність подають:

- органам, до сфери управління яких належать підприємства, або власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

- трудовим колективам на їхню вимогу;

- органам державної статистики;

- іншим органам виконавчої влади та користувачам згідно із законодавством.

Підприємства і організації зобов'язані подати органам Державного казначейства (щодо асигнувань із державного бюджету) та фінансовим або казначейським органам (щодо асигнувань із місцевих бюджетів) Звіт про використання бюджетних асигнувань.

Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року, квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.

Датою подання фінансової звітності вважається день фактичного передавання її за належністю, а в разі надсилання її поштою - дата її одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Якщо дата подання звітності збігається з вихідним (святковим) днем, терміном подання є перший робочий день після вихідного (святкового) дня.

Подання фінансової звітності супроводжується листом за підписом керівника підприємства або його заступника, в якому зазначають перелік форм фінансової звітності та обсяг (кількість сторінок).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан і результати господарської діяльності підприємства за звітний період.

У рядках фінансової звітності, які не мають показників, ставиться прочерк. Проте підприємства можуть самостійно виготовляти бланк звітності, зберігаючи нумерацію рядків типових форм звітності, не заносячи до них ті статті, показники яких у підприємства відсутні (наприклад, для торговельних підприємств цілком нехарактерними (безпоказниковими) будуть статт в рядках 110, 120, 130 Балансу, а для підприємств, які створен не у формі акціонерного товариства, - розділ III Звіту про фінансові результати).

Конкретні уніфіковані формати фінансової звітності разом із вказівками щодо їхнього заповнення затверджено наказами Мінфіну України;

- від 31 березня 1999 р. № 87 "Про затвердження положень (стандартів) бухгалтерського обліку";

- 25 лютого 2000 р. № 39 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва";

- 24 лютого 2001 р. № 101 "Про внесення змін і доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва";

- 29 листопада 2000р. № 302 "Про примітки до річної фінансової звітності" (з урахуванням змін за наказом Мінфіну України від 28.10.2003р. №602);

- 19 травня 2005 р. № 412 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "фінансова звітність за сегментами";

про зміни і доповнення до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - ПБО):

- 14.06.2000 р. № 131;

- 30.11.2000 р. № 304;

- 18.12.2001 р. № 583;

- 25.11.2002 р. № 989;

- 23.05.2003 р. № 363;

- 22.11.2004 р. № 731.

Наказом Мінфіну України від 24.02.2000 р. № 37 установлено перелік видів діяльності, щодо яких органи, у віданні яких перебувають підприємства - юридичні особи, складають зведену фінансову звітність.

При складанні річного фінансового звіту за 2006 р. не застосовується ПБО 22 "Вплив інфляції", оскільки макроекономічна ситуація за останні три роки (2004-2006) за кумулятивним індексом інфляції не досягла параметрів, наявність яких зумовила б потребу коригування показників звітності (п.4 ПБО 22).

Фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва та представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком, усіма іншими підприємствами й організаціями - в тисячах гривень.

Кожну форму фінансової звітності підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. Звіт суб'єкта малого підприємництва, який складається з Балансу і Звіту про фінансові результати, передбачає один підпис керівника підприємства і головного бухгалтера після показників про фінансові результати.

У річній фінансовій звітності підприємства зобов'язані наводити показники за попередній рік.

Показники річної фінансової звітності мають підтверджуватися проведенням обов'язкової інвентаризації активів, капіталу, забезпечень і зобов'язань.

При заповненні статей Балансу (ф. № 1 і № 1-м) у звітному році потрібно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала місце на підприємстві. Тут слід урахувати, зокрема, організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення таких виявлених у звітному році помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Отже, у графі 3 "На початок року" Балансу наводиться скоригована на зазначені зміни величина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року, а у графі 4 Балансу - показник (сальдо) відповідного рахунка (субрахунку) бухгалтерського обліку станом на кінець звітного року.

Показники Балансу і Звіту про фінансові результати (Ф..№ 2), які при визначенні підсумків вираховуються (вважаються від'ємними), у звітності наводяться в дужках. Дужки в затвердженому оригінал-макеті форм фінансової звітності виготовлені друком і в такому варіанті (без знищення дужок) мають подаватися всім адресатам (користувачам), a в передбачених випадках - оприлюднюватися. У Балансі - це рядки 012, 032, 162, 360, 370, 416, у Звіті про фінансові результати - рядки 015, 020, 025, 030, 040, 055, 070, 080, 090, 105, 140, 150, 160, 175, 180, 195, 205, 210, 225, у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва - відповідно рядки 032, 162, 360 і 020, 090, 100, 110, 120, 130, 131, 140,150,160,170,180.У Балансі дані рядка 350 та у Звіті про фінансові результати дані рядків 320 і 330, а також у ф.№ 2-м дані рядка 190 слід наводити в дужках, якщо виявиться не прибуток, а збиток. Цей показник (крім рядків 320, 330) відповідає сальдо на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Від'ємний показник може бути і в рядку 080 ф. № 2-м.

На цьому рахунку передбачено три субрахунки: два з них відповідають за назвою і суттю відповідній частині назві рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", третій субрахунок 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" потрібно оборотами в кінці року закрити в кореспонденції з тим субрахунком (441 "Прибуток нерозподілений" або 442 "Непокриті збитки") або з обома та оборотами між ними так, щоб на кінець року утворилося сальдо тільки на одному субрахунку - на 441 "Прибуток нерозподілений" або 442 "Непокриті збитки".

У статтях "Нематеріальні активи" і "Основні засоби" наводяться первісна і залишкова вартість відповідних необоротних активів та накопичений знос (амортизація) за період з початку експлуатації. Облік необоротних активів ведеться за інвентарними об'єктами. Згідно з Інструкцією по інвентаризації, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69, і змінами до неї за наказом Мінфіну України від 22.11.2004 р. № 731 при виявленні інвентаризаційною комісією (робочою чи постійно діючою) придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких у бухгалтерському обліку дорівнює нулю, комісією має бути в протоколі результатів інвентаризації зазначено пропозицію про визначення справедливої та ліквідаційної вартості таких об'єктів. Ця пропозиція набуде розпорядчого характеру після затвердження таких пропозицій (протоколу) керівником підприємства. При цьому згідно з ПБО 7 "Основні засоби" Із змінами, затвердженими наказом Мінфіну України від 22.11.2004 р. № 731, щодо основних засобів з нульовою залишковою вартістю, які продовжують використовуватися (тобто відповідають критеріям визнання активом), має бути обов'язково прийнято рішення про визначення ліквідаційної вартості. Визначення ліквідаційної вартості поставить питання про зміни фінансових результатів. Якщо нарахована у звітному році амортизація призвела до нульової залишкової вартості, то на її суму, але не більше встановленої величини ліквідаційної вартості, коригуються (сторнуються) записи про витрати і знос поточного (звітного) року. Якщо утворення залишкової нульової вартості пов'язано з нарахуванням амортизації в попередніх роках, то на суму не більше встановленої величини ліквідаційної вартості коригується знос основних засобів у кореспонденції з кредитом рахунка 44.

Утворення залишковоі нульової вартості необоротних активів є наслідком невиконання пункту 4 ПБО 7, за яким вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство може отримати від реалізації, ліквідації після закінчення строку корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією) таких об'єктів. Не встановлення ліквідаційної вартості веде до встановлення необґрунтовано завищеної річної суми амортизації або виробничої ставки амортизації та, як наслідок, до викривлень стану майна і звіту про фінансові результати.

ПБО 7 не надає підприємствам права не визначати ліквідаційну вартість. Комісія, яка оформлює введення в експлуатацію об'єкта основних засобів, має зазначати в акті введення в експлуатацію ліквідаційну вартість.

ПБО 7 і ПБО 8 (відповідно до Змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. № 731) дозволяють підприємствам перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта необоротних активів над сумою попередніх уцінок їхньої залишкової вартості відносити на збільшення нерозподіленого прибутку не тільки лише при вибутті об'єкта необоротних активів, але щомісяця, щокварталу або раз на рік. При цьому здійснюється запис за дебетом субрахунка 423 "Дооцінка активів" і кредитом рахунка 44. Обрання варіанта приєднання сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку потребуватиме налагодження відповідної системи аналітичного обліку. Сума, що підлягатиме списанню щомісяця (щокварталу, раз на рік), визначається пропорційно до нарахованої амортизації за місяць (квартал, рік) по відповідних об'єктах необоротних активів. Відомості про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об'єкта, що вже включені до складу нерозподіленого прибутку, мають щомісяця (щокварталу, раз на рік) заносити до регістрів аналітичного обліку необоротних активів (інвентарні картки обліку основних засобів, інвентарні картки обліку нематеріальних активів тощо).

Обрання періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до складу нерозподіленого прибутку визначається обліковою політикою підприємства. Методичні рекомендації щодо оформлення облікової політики повідомлено листом Міністерства фінансів України від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793. Облікова політика визначається за Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ПБО та Іншими нормативно-методичними документами з бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Зазначеним законом облікову політику визначено як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Одноваріантні принципи, методи і процедури до облікової політики підприємства не включаються як такі, що є імперативними (тобто такими, що безумовно мають виконуватися підприємством, оскільки такий єдиний варіант передбачено в нормативно-правових документах). Якщо з деяких питань нормативно-методичними документами з бухгалтерського обліку не встановлено методи і процедури ведення бухгалтерського обліку, то підприємство самостійно вирішує питання, виходячи із загальних положень Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ПБО, Плану рахунків та інших чинних норматив но-методичних документів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Оформлюють операції з нематеріальними активами підприємства за типовими формами, зразки і порядок складання яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. № 732.

Методологію бухгалтерського обліку та інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності врегульовано листом Міністерства фінансів України від 12.08.2005 р. № 31 -04200-10-5/17045. Бухгалтерський облік малоцінних необоротних матеріальних активів може вестись групою (а не по інвентарних об'єктах), якщо амортизацію щодо них нараховано за методом "100 % вартості при передачі в експлуатацію". Для того щоб визначити їхню вартість при вибутті (ліквідації, продажу тощо), передбачено загальну вартість відповідної класифікаційної підгрупи малоцінних необоротних матеріальних активів поділити на кількість таких об'єктів (предметів) у складі цієї підгрупи, тобто застосовується спосіб середньозваженої оцінки.

У статтю "Незавершене будівництво" включається вартість незавершених капітальних інвестицій, що здійснені підприємством, у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, реставрацію, модернізацію, придбання та доставку основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), в придбання і виготовлення устаткування, що потребує і не потребує в подальшому монтажу, а також аванси, перераховані забудовником підряднику.

На незавершене будівництво поширюється чинність ПБО 7. Отже, первісна оцінка, подальша переоцінка та відображення сум дооцінки і фінансових результатів під час списання внаслідок ліквідації або продажу/передачі об'єкта незавершеного будівництва має відповідати п.6-14, 16-21, 33-35 ПБО 7. Слід урахувати, що на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" не відображується вартість необоротних активів, одержаних як внесок до статутного капіталу, одержаних безоплатно, та сума переоцінки необоротних активів (крім переоцінки та одержання як внесок до статутного капіталу об'єктів незавершеного будівництва).

У статті "Довгострокові інвестиції" інвестори асоційованих, дочірніх і спільних підприємств у рядку 040 наводять суму фінансових інвестицій, яка відповідно до ПБО 12 "Фінансові інвестиції" має обліковуватися за методом участі в капіталі. Усі інші фінансові інвестиції наводяться в рядку 045.

Рядки 060 "Відстрочені податкові активи" та 460 "Відстрочені податкові зобов'язання" заповнюються із застосуванням норм ПБО 17 і здійсненням облікових записів на рахунках 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" на дату балансу. ПБО 17 має застосовуватися підприємствами, які є платниками податку на прибуток , крім малих підприємств. Підприємство в балансі має наводити згорнуте значення залишків рахунків 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрр- і чені податкові зобов'язання" в рядку 060 або 460, крім випадків, коли розгорнуте подання сальдо цих рахунків водночас у рядках 060 і 460 передбачено п.17 ПБО 17 (якщо адміністрування податку на прибуток відокремлених підрозділів підприємства здійснюється різними податковими органами, а також у зведеній і консолідованій фінансовій звітності). Згідно з наказом № 101 ПБО17 не застосовується суб'єктами господарювання, які відповідають критеріям суб'єкта малого підприємництва, незалежно від того, що вони можуть бути платниками податку на прибуток.

До, статті "Виробничі запаси" включають вартість оборотних активів, облік яких ведуть на рахунках 20 "Виробничі запаси" і 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", включаючи транспортно-заготівельні витрати, які після розподілу залишилися на цих рахунках. На рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" і в цій статті відповідно відображується вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі. Такі предмети, передані в експлуатацію, в цій статті не відображуються, їхня вартість включається до відповідних витрат. Оцінка запасів при вибутті за середньозваженою собівартістю може здійснюватися не тільки одним розрахунком загалом за місяць, а й (якщо це обрано підприємством) за будь-який короткий проміжок часу. Це потребує в тому числі складання відповідних документів, наприклад, звітів про використання сировини у виробництві не загалом за місяць, а за більш короткий проміжок часу. Слід узяти до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. № 731 (наказ набрав чинності 18 грудня 2004 р.) вилучено із застосування метод оцінки і вибуття запасів ЛІФО.

При визначенні рівня транспортно-заготівельних витрат до складу товарно-матеріальних цінностей, що вибули, включають вартість використаних на виробництво, реалізованих на сторону та вибулих з інших причин (нестача, псування, уцінка, безоплатна передача тощо) товарно-матеріальних запасів.

Вартість товарів у рядку 140 відображується за витратами на придбання (без торгівельних націнок), включаючи транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом належать до залишку товарів. Роздрібні торговельні підприємства, які ведуть облік товарів за ціною продажу, облік і розподіл транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку 289 можуть не вести. Транспортно-заготівельні витрати ці підприємства обліковують і розподіляють за такою обліковою політикою на субрахунку 282 "Товари в торгівлі".

Підрядники в статті ''Не завершене виробництво" Відображують суму валової заборгованості замовників за будівельними контрактами, а валова заборгованість підрядників за будівельними контрактами відображується в рядку 610. Порядок їхнього визначення встановлено ПБО 18.

До статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” (рядки 230 і 240) сальдо субрахунків 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" і 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті" щодо вартості грошових документів не включається. Такі відомості наводяться в статті "Інші оборотні активи" (рядок 250). Сальдо субрахунків 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит" до статті "Розрахунки з бюджетом" не включають, а відображують у рядках 250 і 610 відповідно. У рядках 230 і 240 наводиться сума грошових коштів у головній і операційних касах підприємства, на його поточних та інших (акредитивних, чекових книжках для розрахунків, депозитних короткострокових) рахунках в установах банків. Кошти в іноземній валюті оцінюються в гривнях за курсом Нацбанку України на дату складання звіту, тобто на останній день звітного року.

Дебіторська заборгованість за реалізовані товари, продукцію, роботи й послуги наводиться трьома показниками: за сумою виконаного договору купівлі-продажу, за сумою створеного резерву сумнівних боргів і різниця між ними як чиста реалізаційна вартість, що включається до підсумку балансу. Статті "Векселі одержані", "Інша поточна дебіторська заборгованість" і "Заборгованість із внутрішніх розрахунків", якщо щодо них створено резерв сумнівних боргів, повинні відображуватися за принципом оцінки "нетто", тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного щодо них резерву сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів створюється підприємством за способами, визначеними ПБО 10 "Дебіторська заборгованість". Підприємства державного сектору економіки в 2006 р. резерв сумнівних боргів відповідно до Закону "Про Державний бюджет України на 2006 рік" мали створювати за методом, визначеним рішенням уповноваженого органу управління відповідного підприємства (тобто органом, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави).

Фінансові витрати (зокрема, проценти за користування кредитами фінансових установ) відповідно до ПБО 16 "Витрати" визнаються витратами поточного звітного періоду і не включаються до статті Балансу "Витрати майбутніх періодів".

При заповненні статті "Статуний, капітал" (рядок 300 ф. № 1) слід мати на увазі, що до неї включаються внески до статутного капіталу. Внески учасників і засновників підприємства понад зафіксовану величину статутного капіталу включаються до статті "Додатковий вкладений капітал" (рядок 320 ф.№1) або до статті "Додатковий капітал” (рядoк 320 ф. № 1-м). Господарські товариства, до статутного фонду яких під час приватизації (корпоратизації) не було включено вартість житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури (які залишалися в їхньому користуванні), надалі при передачі відповідно до Закону №147/98-ВР таких об'єктів безоплатно їх вартість відображують кореспонденцією рахунків, передбаченою Інструкцією № 291, з одночасним відображенням залишкової вартості таких об'єктів за дебетом рахунка 42 "Додатковий капітал" і кредитом рахунка 74 "Інші доходи".

Безоплатну передачу державними підприємствами житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури, що були зараховані на їхній баланс до 2000 p., відображують в аналогічному порядку з дебетуванням рахунка 40 "Статутний капітал".

У рядку 350 підприємство показує суму нерозподіленого прибутку або суму непокритого збитку на рахунку 44 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". Належна до сплати відповідно до ст. 72 Закону "Про Державний бюджет України на 2004 рік" частина чистого прибутку державними та казенними підприємствами, акціонерними товариствами й холдинговими компаніями відображується зменшенням нерозподіленого прибутку за дебетом рахунка 44 у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками й платежами".

У зведених балансах (коли об'єднуються баланси двох і більше юридичних осіб) наводиться дробом розгорнуто сума нерозподіленого прибутку і в дужках - знаменником - сума непокритого збитку підприємств, показники діяльності яких включено до зведеного фінансового звіту. До підсумку розділу І Балансу включають (додають або вираховують) відповідну різницю між ними.

Для страхових організацій передбачено статті "Страхові резерви" - рядок 415 і "Частка перестраховиків у страхових резервах" – рядок 416 (цей показник наводиться в дужках), різниця між якими включається до підсумку Балансу. Організації лотерейної діяльності у вписуваному рядку 417 наводять залишок сформованого призового фонду, а в рядку 418 - залишок сформованого резерву на виплату джек-поту. Ці рядки вносяться (друкуються) до Балансу відповідними організаціями.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів (рядки 400 і 410) як створення фінансових ресурсів і визнання операційних витрат, зобов'язання на здійснення яких у підприємства вже виникли в цьому звітному періоді внаслідок реалізації продукції з гарантією, виникнення прав працівників на оплачувану відпустку, створення забезпечення у зв'язку з припиненням діяльності тощо, мають створюватися на підприємстві в розрахунковій сумі з тим, щоб сальдо на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" на дату балансу відповідало розрахунковим виплатам з подій, що відбулися. Обов'язковому інвентаризаційному підтвердженню сума забезпечень підлягає при складанні річної фінансової звітності за фактичними показниками накопичених працівниками підприємства невикористаних днів відпусток, за кількістю реалізованої готової продукції, гарантійні строки на яку не минули, тощо.

Показники рядка 420 "Цільове фінансування" відображуються на рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" з урахуванням вимог, викладених у пунктах 16-19 ПБО 15. Зокрема, кошти цільового фінансування, використані на капітальні інвестиції, відображуються зменшенням цільового фінансування й збільшенням доходу майбутніх періодів (рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів"). У періоді нарахування амортизації введених в експлуатацію необоротних активів на суму амортизації (що включається до витрат) згідно з принципом відповідності доходів і витрат визнаються доходи звітного періоду із зменшенням доходів майбутніх періодів. Кошти цільового фінансування для здійснення витрат некапітального характеру визнаються доходом у періоді здійснення таких витрат з утворенням заборгованості за особою, від якої їх за умовами фінансування таких робіт (послуг) передбачено одержати.

упунктах 16-19 ПБО 15. Зокрема, кошти цільового фінансування, використані на капітальні інвестиції, відображуються зменшенням цільового фінансування й збільшенням доходу майбутніх періодів (рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів"). У періоді нарахування амортизації введених в експлуатацію необоротних активів на суму амортизації (що включається до витрат) згідно з принципом відповідності доходів і витрат визнаються доходи звітного періоду із зменшенням доходів майбутніх періодів. Кошти цільового фінансування для здійснення витрат некапітального характеру визнаються доходом у періоді здійснення таких витрат з утворенням заборгованості за особою, від якої їх за умовами фінансування таких робіт (послуг) передбачено одержати.

Плата за користування дитячими дошкільними закладами в цільовому фінансуванні не відображується, а включається до складу інших операційних доходів підприємства.

Житлово-комунальні організації відповідно до ПБО 15 суму дотацій і субсидій відображують як цільове фінансування для компенсації витрат з надання послуг споживачам у тому місяці, в якому такі послуги споживачам надано (кредит рахунка 48 "Цільове фінансування і цільові надходження"), з утворенням дебіторської заборгованості за фінансовим (казначейським) органом (рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами"), який здійснює платежі з дотацій та субсидій. Водночас зазначену суму відображують за дебетом рахунка 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" і кредитом субрахунка 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів".

Відповідно до ПБО 1 показники фінансової звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включають до загального фінансового звіту підприємства - юридичної особи. Сальдо з внутрішньогосподарських розрахунків (субрахунок 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки") при складанні загального Балансу підприємства - юридичної особи згортається.

У загальному Звіті про фінансові результати підприємства - юридичної особи показники наводяться згорнуто, а у зведеному (щодо двох і більше юридичних осіб) - розгорнуто. Так, якщо в одній філії є валовий збиток (рядок 055), а в інших філіях - валовий прибуток (рядок 050), то в загальному звіті підприємства має бути наведено лише один показник - згорнутий валовий прибуток або валовий збиток (рядок 050 або 055), який визначають як різницю показників у рядках 0351040. Якщо, наприклад, в одного підприємства - юридичної особи є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств - юридичних осіб, що включені до зведеного звіту, - збитки (рядок 105), то у зведеному Звіті про фінансові результати відповідні показники мають бути наведені водночас у рядку 100 і рядку 105.

У Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3) подається інформація і про суму чистого надходження або чистого видатку грошової маси в підприємства за рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" підприємства показують дохід (брутто), тобто без вирахування непрямих податків, зборів, надходжень на користь інших осіб (комітентів, принципалів), інших вирахувань (наданих знижок, повернення продукції, товарів, страхових відшкодувань).

Чистим надходженням грошових коштів визнається перевищення суми надходжень грошових коштів над сумою їхніх видатків у звітному році. Чистим видатком грошових коштів вважається перевищення суми видатків грошових коштів над сумою їхнього надходження за звітний рік. Для цілей Звіту про рух грошових коштів: Інвестиційною діяльністю вважають операції з витрачання та одержання грошей на придбання і від продажу необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, цілісних майнових комплексів), а також тих фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів (акцій, облігацій, часток у статутному фонді).

Чистий дохід (нетто) від реалізації продукції визначають після вирахування сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продукції й товарів, страхових відшкодувань. Гєнпідрядні організації при визначенні чистого доходу вартість виконаних субпідрядниками робіт не вираховують, а відображують у складі виробничої собівартості. Суму чистого доходу порівнюють з виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) для визначення валового фінансового результату (прибутку чи збитку), що наводиться в рядку 050 або 055 ф. №2.

Фінансовою діяльністю вважають операції з надходження і вибуття грошових коштів, пов'язані із збільшенням і зменшенням статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, погашенням неоллаченого капіталу, викупом і продажем власних акцій, продажем облігацій власної емісії, сплатою відсотків за такими облігаціями, погашенням таких облігацій, отриманням і погашенням кредитів банків, сплатою відсотків за користування кредитами банків.

Генпідрядник вартість послуг з обслуговування субпідрядних організацій визнає доходом з відображенням у рядку 010 Звіту про фінансові результати (ф. № 2) з кореспонденцією рахунків - дебет 36 і кредит 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Операційною діяльністю вважають операції з надходження і видатку грошових коштів унаслідок основної та інших видів діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Усі фактичні витрати на утримання загальновикористовуваних на будівельному майданчику генпідрядником і субпідрядними організаціями мереж енерго-, тепло- і водопостачання, санітарно-гігієнічних приміщень, під'їзних шляхів, підйомних механізмів, засобів охорони праці і безпеки, сторожової охорони тощо відображаються генпідрядником у складі загальновиробничих витрат. Ці витрати безпосередньо за первинними документами не може бути розподілено на конкретних користувачів таких послуг. Тому встановлено нормативи відшкодування субпідрядними організаціями вартості таких послуг генпідряднику. Включені попередньо до складу загальновиробничих витрат такі витрати на забезпечення діяльності загально використовуваних механізмів, мереж, приміщень, облаштувань, пристроїв тощо коригуються (зменшуються) на узгоджену генпідрядником із субпідрядниками суму вартості послуг генпідрядника з обслуговування субпідрядних організацій, що відображається за дебетом субрахунка 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" і кредитом рахунка 91 "Загальновиробничі витрати". На суму послуг з обслуговування субпідрядників генеральний підрядник за встановленою пропорційністю коригує (зменшує) фактичні витрати за відповідними статтями загальновиробничих витрат. Субпідрядні організації вартість послуг генпідрядника включають до відповідних статей загальновиробничих витрат записом за дебетом рахунка 91 і кредитом рахунка 68 (63).

Основною діяльністю вважають операції з виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг}, що є предметом створення підприємства.

Субпідрядники відображають дохід від виконання будівельно-монтажних робіт без коригування на вартість послуг генпідрядника.

Дані про рух грошових коштів під час здійснення фінансової та інвестиційної діяльності визначаються вибіркою даних про їхнє витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів, зокрема, затверджених наказом Мінфіну України № 356 (Журнали 1 і 2, Відомості 1.1, 1.2, 1.3).

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується безпосередньо на підприємстві.

Внутрішні зміни в складі коштів (з каси до банку, з поточного рахунка в банку на депозитний, акредитивний рахунки і рахунок лімітованих чекових книжок, і навпаки) до цього звіту не включаються. Для визначення руху грошових коштів унаслідок операційної діяльності ПБО 4 пропонує не метод вибірки оборотів безпосередньо на рахунках і в регістрах обліку грошових коштів, а більш простий спосіб, який, як правило ґрунтується на використанні готових даних (показників) з річного Балансу і річного Звіту про фінансові результати.

Виробнича собівартість (прямі матеріальні витрати) продукції та елемент "Матеріальні витрати" зменшуються на вартість зворотних відходів, одержаних підчас виробництва. До виробничої собівартості включаються втрати від браку з технологічних причин у межах передбачених норм (технічно неминучий брак).

Визначати показники розділу І Звіту про рух грошових коштів унаслідок операційної діяльності можна так.

Утрати від браку з інших причин (перевищення норм, постачальники, робітники) включаються до інших операційних витрат. Виходячи з прав підприємства на формування облікової політики і потреб управління витратами, підприємству потрібно забезпечити облік витрат діяльності за статтями калькуляції та елементами витрат поділом на витрати звичайні (передбачені нормами і технологією виробництва) і витрати, що перевищують норми, випливають із порушень технології, пов'язані з використанням недосконалого устаткування, заміною сировини тощо, для накопичення інформації е цілях складання звітності й реагування на відхилення.

Показник рядка 010 має бути використано відповідно з рядка 170 або 175. ф. № 2.

Показники "Податок на прибуток від звичайної діяльності" (рядок 180 ф. № 2) заповнюють за записами про належну суму податку на прибуток за дебетом субрахунка 981 "Податок на прибуток від звичайної діяльності" або 84 "Інші операційні витрати" в кореспонденції з рахунками 64 "Розрахунки за податками й платежами", 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочен податкові зобов'язання". Сума такого показника суб'єктами малого підприємництва для складання фінансової звітності визначається за сумою поточного податку на прибуток, яку визначено за податковим законодавством.

Прибуток (збиток) від бартерних операцій виділяти (вираховувати) не слід.

Сума всіх витрат операційної діяльності в розділі І може не збігатися з сумою за елементами операційних витрат (розділ II ф. № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, а також у зв'язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість товарів, що вибули, не включають до елементів витрат розділу II, тоді як їх відображують у розділі І. При цьому транспортно-заготівельні витрати, приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів І запасів, має бути включено до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу II не включають собівартість (еквівалент за курсом НБУ) реалізованої іноземної валюти й собівартість (балансова вартість) реалізованих матеріальних цінностей, хоча такі суми наводяться в розділі І.

Суму витрат за економічними елементами визначають за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, спожитої в основному або іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства. Тобто, наприклад, витрати з використання праці, матеріалів, основних засобів на експлуатацію і ремонт основних фондів має бути одноразово включено до відповідних елементів витрат (матеріальні, оплата праці, амортизація), а собівартість експлуатації та ремонту, яку буде відображено на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", а потім й у витратах основного виробництва ще раз як внутрішній оборот, не включають до елементів витрат.

Показник рядка 020 заповнюється за даними показника рядка 260 ф. № 2. При заповненні рядків 010, 030, 040, 050, 080, 090, 100, 110 показники, які є відповіддю на слово в дужках, наводять у графі 4 "Видаток". Наприклад, прибуток від неопераційної діяльності показується в рядку 050 графи 4 , збільшення оборотних активів – у рядку 080 графи 4, а збиток від неопераційної діяльності та зменшення оборотних активів відображаються відповідно в рядках 050 і 080 графи 3 Звіту про рух грошових коштів.

Показник "Амортизація необортних активів" (рядок 020) як такий, що зменшує прибуток і не пов'язаний з рухом грошових коштів (негрошова операція), наводиться в графі "Надходження".

Підприємства, які складають фінансовий звіт із застосуванням ...ПБО 25, мають урахувати такі особливості. Склад статей Балансу суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м) передбачає об'єднання деяких статей Балансу підприємства в одну статтю (основні засоби і нематеріальні активи, виробничі запаси, готова продукція і товари, довгострокові фінансові інвестиції, поточна дебіторська і кредиторська заборгованість, вилучений капітал, забезпечення майбутніх витрат, довгострокові зобов'язання, вилучення окремої статті по векселях). Інша поточна дебіторська заборгованість наводиться в оцінці "нетто", тобто за первісною вартістю іншої поточної дебіторської заборгованості, зменшеної на суму створеного по ній резерву сумнівних боргів.

Показник зміни забезпечень визначається як різниця між показником на кінець звітного року (графа 4) і показником на початок звітного року (графа 3) за рядком 430 Балансу (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної і фінансової діяльності). Під зобов'язання, що виникли в підприємства внаслідок минулих подій (наприклад, відпрацьований працівником час зобов'язує підприємство надати оплачувану відпустку чи в передбачених випадках сплатити кошти за невикористану відпустку), обов'язково створюється забезпечення.

Чистий фінансовий результат (прибуток або збиток) у цьому звіті визначають з урахуванням витрат діяльності за елементами, тому що складання цього звіту - ґрунтується на використанні рахунків класу 8. Оскільки частина витрат діяльності, включена до елементів витрат, може залишатися в незавершеному виробництві та в нереалізованій готовій продукції, то на таку суму змін (аналогічні статті балансу на початок року і кінець звітного періоду) відбувається коригування (визначення остаточного) фінансового результату.

Показник рядка 050 визначається як різниця між сумою показників у рядках 110, 120,130 і сумою показників у рядках 150,160 Звіту про фінансові результати (графа 4), або навпаки (графа 3). Показник рядка 060 дорівнює показнику рядка 140) Звіту про фінансові результати.

Крім того, у зв'язку з тим, що до витрат діяльності за жодним елементом не включається собівартість реалізованих товарів, такий показник наводиться окремо в рядку 140 та вираховується при визначенні фінансового результату.

Визначення показників у рядках 040, 130, 140, 160 потребуватиме вибірки даних із записів на субрахунках обліку грошових коштів або щодо курсових різниць - на субрахунках обліку грошових коштів або щодо курсових різниць - на субрахунках 714 "Дохід від операційної курсової різниці" і 945 "Витрати від операційної курсової різниці".

ПБО 25 передбачає застосування спрощених або загальних процедур обліку витрат і визначення фінансових результатів суб'єктів малого підприємництва. Докладніше це відображено в окремій статті "Організація бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва".

Зміни оборотних активів визначаються різницею між даними балансу на кінець року і на початок року в рядку 260 (без урахування показників рядків 190, 220, 230, 240 та інших неопераційних оборотних активів у рядку 250, які визначаються вибірково) і показуються одним числом у відповідній графі - або 3 "Надходження", або 4 "Видаток". При визначенні цієї різниці також не враховується зміна дебіторської заборгованості з поточного податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток, а також не враховуються зміни в складі дебіторської заборгованості за розрахунками з податку на додану вартість по операціях інвестиційної діяльності.

У формі № 2-м сума єдиного податку і єдиного (Фіксованого) додатку для сільськогосподарських товаровиробників, плата за спеціальний торговий патент відображаються в рядку 130 "Інші операційні витрати" і розшифровуються як, в тому числі через вписування назви конкретного податку, плати, які сплачуються суб'єктом малого підприємництва, в рядку 131. Підкреслимо, що вся сума зазначених вище податків включається до елемента "Інші операційні витрати" без поділу і включення до елемента "Відрахування на соціальні заходи".

Показники рядків 090 і 110 визначаються також різницею показників на кінець і на початок року відповідно в рядках 270 і 630 Балансу. При цьому слід не враховувати суму зміни доходів майбутніх періодів унаслідок їхнього утворення від операцій з коштами цільового фінансування, наступного визнання доходів наступних періодів доходами звітного періоду, а також у зв'язку з поверненням коштів цільового фінансування.

Належна за законодавством до безпосереднього перерахування суб'єктом малого підприємництва органам Пенсійного фонду сума відрахувань на державне пенсійне страхування відображається за елементом "Відрахування на соціальні заходи". Ураховуючи зміст пункту 7 Порядку розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та враховуючи зміст рядка 8 зазначеного розрахунку, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2003 р. № 98, сума внесків, яку платник єдиного податку зобов'язаний при виплаті дивідендів нарахувати та сплатити до бюджету, відображається за кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками й платежами", аналітичний рахунок (субрахунок) обліку та узагальнення інформації про таке конкретне податкове зобов'язання, та дебетом рахунка 85 "Інші затрати" з включенням до рядка 150 форми № 2-м.

Показники підсумкових рядків 070, 120, 150, 170, 280, 300, 370, 390, 400, 430 визначаються додаванням і вирахуванням показників, як це зазначено безпосередньо в пунктах 19, 24, 27, 29, 41, 43, 51, 53, 54, 57 ПБО 4.

Показник змін поточних зобов'язань (рядок 100), як правило, може бути визначено як різницю між даними за графою 4 і графою 3 в рядку 620 Балансу без урахування показників відповідно рядків 500, 510, 590 Балансу і без урахування зобов'язань за операціями, не пов'язаними з операційною діяльністю, які встановлюються через вибірки з аналітичного обліку. Потрібно також виключити зміни в зобов'язаннях, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної та фінансової діяльності (погашення зобов'язання, наприклад, за сировину, передаванням основних засобів, акцій), або внаслідок виправлення помилок у зобов'язаннях за минулі роки. Не враховується зменшення суми зобов'язання з поточного податку на прибуток унаслідок його сплати, і навпаки, враховується зменшення зобов'язань з податку на прибуток унаслідок його списання і визнання доходу. Також не враховується і зменшення зобов'язань з податку на додану вартість по операціях інвестиційної діяльності.

У рядку 130 показується сума сплачених грошових коштів у порядку погашення зобов'язань за користування позиками, облігаціями, фінансовою орендою.

У рядку140 відображається сума, сплачена грошима в погашення заборгованості за податок на прибуток.

Показник рядка 420 отримують з рядка 040 Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал (ф. № 4) містить інформацію про види власного капіталу (їх наведено 8) і види (причини) змін (збільшення, зменшення) капіталу. Зміни капіталу в Звіті можуть відображатися внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, а за другим - як збільшення. Наприклад, відрахування прибутку до резервного капіталу і на збільшення статутного капіталу мають відобразитися збільшенням статутного капіталу, збільшенням резервного капіталу і зменшенням (заповнювати в дужках) нерозподіленого прибутку.

Є зміни, які в цьому Звіті зачіпають тільки один вид капіталу, наприклад, таке витрачання прибутку, як нарахування дивідендів, слід показати лише зменшенням нерозподіленого прибутку. Залишок на початок року власного капіталу за його видами (рядок 010) визначається за показниками на кінець року Звіту про власний капітал за попередній рік. Дані про зміни власного капіталу на початок звітного року внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок, що виявлені у звітному році за попередні роки, тощо наводяться в рядках 020, 030 і 040 з наступним визначенням скоригованого сальдо власного капіталу на початок звітного року в рядку 050. Ці зміни в бухгалтерському обліку відображаються записами в регістрах бухгалтерського обліку за звітний рік.

Для заповнення змін у власному капіталі за звітний рік використовують записи (обороти) на субрахунках 421 "Емісійний дохід" і 422 "Інший вкладений капітал" (для заповнення графи 5 "Додатковий вкладений капітал"), 423 "Дооцінка активів", 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" і 425 "Інший додатковий капітал" (для заповнення графи 6 "Інший додатковий капітал"), 441 "Прибуток нерозподілений" і 442 "Непокриті збитки" (для заповнення графи 8 "Нерозподілений прибуток"), 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" (для заповнення даних за рядками 140, 150, 160), на рахунках 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 43 "Резервний капітал", 45 "Вилучений капітал" і 46 "Неоплачений капітал" (для заповнення відповідно граф 3, 4, 7, 9,10).

Показники переоцінки основних засобів (основних фондів та інших необоротних матеріальних активів), незавершеного будівництва, нематеріальних активів формуються з оборотів на субрахунках 423 "Дооцінка активів", 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" і 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій".

У рядку 120 наводиться сума дооцінки необоротних активів (графа 6 у дужках), включена до складу нерозподіленого прибутку (графа 8) відповідно до пункту 21 ПБО 7, а також сума відстроченого податкового зобов'язання з суми дооцінки необоротних активів (графа 6 у дужках).

Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130 і відповідатиме такому самому показнику в Звіті про фінансові результати (рядки 220 або 225) і може також бути отриманий (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 "Прибуток нерозподілений" і 442 "Непокриті збитки" у кореспонденції з рахунком 79 "Фінансові результати".

Належну до сплати до загального фонду Держбюджету суму чистого прибутку показують у рядку 170 за графою 8.

Вартість безоплатно отриманих активів, що впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270 графи 6), отримують шляхом аналізу записів на субрахунку 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" в кореспонденції з рахунками 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції". Зменшення іншого додаткового капіталу щодо безоплатно одержаних необоротних активів має бути відображено (в рядку 280 графи 6 у дужках) в сумі нарахованої амортизації їхньої вартості, поточного податку на прибуток з вартості безоплатно отриманих необоротних активів. Так само в рядку 280 відображається сума податку на прибуток вартості безоплатно отриманих необоротних активів.

У рядку 200 відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.2005 р. № 95-р відображається спрямування чистого прибутку на створення фонду розвитку виробництва у графах 6 і 8 відповідно.

Затверджені Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5 - у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.10.2003 р. № 602 - є обов'язковими для подання всіма підприємствами й організаціями, крім тих, що подають річну фінансову звітність у складі тільки Балансу (ф.№ 1- м) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м).

У Примітках наводяться дані про рух необоротних активів та їхній знос за видами, що збігаються з відповідною класифікацією основних засобів та нематеріальних активів за ПБО 7 та ПБО 8 і субрахунками бухгалтерського обліку, а також про рух капітальних і фінансових інвестицій, про структуру (складові) інших операційних, фінансових та інших доходів і витрат, дані про обсяг бартерних операцій, про структуру грошових коштів і запасів на кінець року, про склад дебіторської заборгованості за строками непогашення, про вартість майна, оформленого в заставу, взятого і переданого в оренду. Дебіторська заборгованість у рядках 940, 950 і 951 наводиться за первісною вартістю, тобто без зменшення на суму створеного резерву сумнівних боргів.

При заповненні розділу X про нестачі і втрати від псування цінностей слід керуватися ПБО 9 і рекомендаціями про застосування позабалансового рахунка 07 "Списані активи". У рядку 960 відображається балансова (облікова) вартість нестач, втрат і псування цінностей, виявлених у звітному році на підприємстві. Включення таких сум повністю передбачено в складі інших операційних витрат. У рядку 970 наводиться сума нестач і псування цінностей, за якою рішення про відшкодування прийнято (винуватців установлено). Таке визнання винних у бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків" і кредитом субрахунків обліку доходів 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Склад інших операційних витрат і доходів (рядок 490) розшифровується в рядку 491 сумою нарахованих за звітний рік резерву сумнівних боргів, у рядку 492 - сумою непродуктивних витрат і втрат. Непродуктивними витратами і втратами зокрема вважаються втрати, що утворилися внаслідок недостатньої організації виробництва і управління (включаючи понаднормативний браку виробництві), нестач і псування цінностей.

Інші операційні витрати і доходи, назву яких не наведено в розділі V Приміток (ф. № 5), але величина яких є суттєвою, підлягають описовому розкриттю у поясненнях до річного звіту Методичними рекомендаціями по застосуванню суттєвості у бухгалтерському обліку і звітності (лист Мінфіну України від 29.07.2003 р. № 04230-04108) суттєвими доходами та витратами вважаються такі, величина яких дорівнює або перевищує 2% чистого прибутку підприємства.

У розділі VII показуються дані про залишок, нарахування і витрачання забезпечень майбутніх витрат і резерву сумнівних боргів. Порядок їхнього створення визначається такими ПБО:

10 "Дебіторська заборгованість" (за цим ПБО резерв сумнівних боргів створюється чотирма способами);

11 "Зобов'язання" (створення забезпечень на виплату відпусток працівникам, на виконання гарантійних зобов'язань з реалізованої техніки, робіт, на реструктуризацію підприємства (ліквідацію його географічного або господарського сегмента) тощо є обов'язковим). Використання забезпечень має здійснюватися на цілі, для яких забезпечення створено;

27 "Діяльність. щсчтрипиняеться". Це ПБО передбачає ство-зення забезпечення для відшкодування майбутніх витрат на погашення зобов'язань у зв'язку з укладанням підприємством угод про продаж активів, без яких діяльність, що підлягає припиненню, надалі практично неможлива або у зв'язку із затвердженням уповноваженим керівним органом управління підприємства конкретного плану припинення діяльності частини підприємства. Такі зобов'язання можуть виникати (і на це потрібно створити забезпечення майбутніх витрат) у зв'язку з потребою сплатити вихідну допомогу та іншими виплатами у разі звільнення працівників, штрафів, пені за невиконання укладених договорів;

26 "Виплати працівникам". Цей стандарт передбачає, що забезпечення повинні створюватися для виплат у майбутньому відпусток, премій та інших заохочувальних виплат за роботу працівників у звітному році. Прикладом таких премій, заохочувальних виплат можуть бути премії за підсумками роботи за квартал, рік, щорічне заохочення за вислугу років. Обов'язковою умовою створення забезпечення для таких виплат, як і будь-якого іншого забезпечення, є можливість розрахункової оцінки його величини. ПБО 26 також передбачає створення забезпечення для виплат працівникам передбаченої законодавством, колективним договором суми вихідної допомоги тощо в разі звільнення працівників за планом реорганізації підприємства.

Розділ XI заповнюється підрядними організаціями із застосуванням ПБО 18.

Розділ XII заповнюється із застосуванням ПБО 17. У рядку 1210 наводиться сума податку на прибуток за звітний рік, яку визначено відповідно до Закону № 334/94-ВР і зазначена в Декларації про прибуток. Дані рядків 1220, 1225, 1230 і 1235 заповнюються як відповідне сальдо (на початок і кінець звітного року) на рахунках бухгалтерського обліку 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".

У рядку 1240 наводиться сума податку на прибуток, відображена за дебетом рахунка 98 "Податок на прибуток" і у Звіті про фінансові результати (рядки 180 і 210).

Рядок 1250 може бути заповненим, якщо в підприємства у звітному році виникла різниця між оцінкою активу, або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку і оцінкою активу, або зобов'язання, що використовується з метою оподаткування, яка не відповідає критеріям тимчасової різниці за ПБО 17. Така різниця (постійна) може утворитися з вартості безоплатно одержаних необоротних активів, а суму податку на прибуток з неї має бути відображено за дебетом субрахунка 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" та кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками" і наведено в рядку 1250 ф. № 5.

У розділі XIII наводиться сума нарахованої і використаної (за напрямами) амортизації. Цей розділ і позабалансовий рахунок 09 запроваджено на виконання доручення Кабінету Міністрів України. Законом № 1560-ХІІ визначено, що інвестиції з відтворення основних засобів здійснюються у формі капітальних вкладень, одним із джерел фінансування яких визнано амортизаційні відрахування інвесторів. При заповненні цього розділу слід урахувати роз'яснення, наведене в листі Мінфіну України від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570. Зокрема, показник використання амортизаційних відрахувань визначається виходячи з вартості капітальних інвестицій, які в бухгалтерському обліку відображено у звітному році на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", з урахуванням залишку на субрахунку 205 "Будівельні матеріали" рахунка 20 "Виробничі запаси" на кінець звітного року вартості не переданого в монтаж придбаного устаткування і будівельних матеріалів І конструкцій, призначених забудовником для будівництва об'єктів основних засобів.

Вартість основних засобів та нематеріальних активів, унесених до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства його засновниками (пайовиками, учасниками), вартість одержаних безоплатно основних засобів і нематеріальних активів і сума переоцінки необоротних активів до складу капітальних інвестицій не включаються і на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" не відображаються.

Капітальні інвестиції, здійснені за рахунок бюджетних інвестиційних асигнувань, виручки від продажу (ліквідації) основних засобів, інших цільових коштів і внесків до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства при визначенні суми використаних амортизаційних відрахувань не враховуються.

При визначенні складу машин і обладнання для заповнення рядку 1313 використовується Державний класифікатор України "Класифікація основних фондів", затверджений наказом Державного комітету метрології, стандартизації та сертифікації від 19.08.97 р. № 507.

Наказом Мінфіну України № 671 для узагальнення інформації про нарахування і використання амортизації запроваджено застосування всіма підприємствами позабалансового рахунка 09 "Амортизаційні відрахування". Регістр ведення позабалансового обліку затверджено наказом Мінфіну України № 356 (Відомість 8). До річної фінансової звітності включається також форма №6 Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами". Цю форму складають а") підприємства, які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність; б) підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку; в) підприємства з державним регулюванням цін на їхню продукцію (товаре, роботи, послуги).

У Додатку до приміток до річної фінансової звітності (ф. № 6) наводиться Інформація про звітні сегменти. Звітними сегментами є господарські або географічні сегменти, які визначаються підприємством за встановленими критеріями в порядку, передбаченому ПБО 29 "Фінансова звітність за сегментами".

Форму № 6 побудовано таким чином, щоб відобразити показники за пріоритетними та допоміжними звітними сегментами. Пріоритетність звітних сегментів підприємство також визначає самостійно за такими правилами. Якщо ризики і фінансові результати залежать головним чином від відмінностей вироблюваної та реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), якщо організаційно-управлінська структура підприємства побудована за виробництвом видів продукції і видами діяльності, то пріоритетними звітними має бути визнано господарські сегменти, а допоміжними - географічний виробничий і географічний збутовий сегменти. Продукція, на яку встановлено державні регульовані ціни, та продукція, яка займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, обов'язково визнаються пріоритетним господарським сегментом.

Якщо ризики і фінансові результати залежать від відмінностей у географічних регіонах діяльності, якщо організаційно-управлінська структура підприємства заснована на територіальних засадах, то для цілей складання фінансової звітності пріоритетним звітним має визнаватися географічний сегмент, а допоміжним - господарський.

Якщо пріоритетним звітним сегментом визначено господарський сегмент, про що має бути зазначено у вільному місці назви розділу І форми №6, то в розділі II за звітними географічними збутовими сегментами наводиться чистий дохід від реалізації продукції зовнішнім покупцям, а в розділі II за звітними географічними виробничими сегментами - показники про балансову вартість активів і капітальні інвестиції. Відповідна назва допоміжних звітних сегментів вписується у вільному місці розділів II і ІІІ.

Якщо пріоритетним звітним сегментом визначено будь-який географічний (виробничий чи збутовий) сегмент, то заповнюються розділ і за показниками пріоритетного звітного сегмента і розділ II за допоміжними господарськими звітними сегментами. Розділ III якщо визначено пріоритетним географічний звітний сегмент, має заповнюватися, якщо місце розташування активів сегментів відрізняється від місця розташування покупців готової продукції (товарів, робіт, послуг).

Порядок визначення доходів, витрат, активів та зобов'язань за сегментами визначено ПБО 29.

Показники звітності за сегментами мають кореспондувати в середині самої форми № 6, а також з відповідними показниками інших форм фінансової звітності. Частина такої відповідності відображена друком на самій формі.

У рядках 050 і 150 та 220 і 260 наводяться ті показники (суми), які не включені до відповідних показників за рядками 010, 020, 030, 080, 090-120 і 130 та 200 і 240 за графами 15 і 16.

Крім того, сума відповідних показників по графах 3-16 за рядками 010-390 має дорівнювати показникам за цими рядками у графах 17 і 18 відповідно. Показник у рядку 140 за графами 3-18 має дорівнювати сумі показників у рядках 080, 090, 100, 110, 120, 130 за кожною з граф 3-18. Показник рядка 230 за графами 3-18 має дорівнювати сумі показників у рядках 200 і 220 за цими графами. Так само показник рядка 270 має дорівнювати сумі показників у рядках 240 і 260 за графами 3-18. Показники рядків 060 і 160 за графами 3-18 ф. № 6 мають дорівнювати показникам рядків 012 і 082за цими самими графами. Показники рядків 011, 300 і 350 за графами 17 і 18 мають узгоджуватися між собою.

Показник рядка 070 у графах 17-18 ф. № 6 має дорівнювати сумі показників у рядках 035, 060, 110, 120, 130 і 200 за графами 3 і 4 ф. № 2 "Звіт про фінансові результати". Показник рядка 170 у графах 17 і 18 ф. № 6 має дорівнювати сумі показників у рядках 040, 070, 080, 090, 140, 150, 160, 180, 205 і 210 ф. № 2. Показник рядків 230, 310 і 360 за графами 17 і 18 ф. № 6 мають дорівнювати показникам рядка 280 за графами 3 і 4 ф. № 1 "Баланс підприємства". Показник рядка 210 за графами 17 і 18 ф. № 6 має дорівнювати сумі показників у рядках 480, 620 i 630 ф. № 1. Показник рядків 280, 320 і 370 за графою 17 ф. № 6 має дорівнювати показнику рядка 340 за графою 3 ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Так само цей показник кореспондується за минулий рік. Показник рядка 290 за графами 17 і 18 ф. № 6 має дорівнювати показнику рядка 1300 ф. № 5 за звітний і минулий роки відповідно.

Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності законодавством не передбачено, крім подання форм № 5 і № 6, у пояснювальній записці, графіках, таблицях, діаграмах (тобто в довільній формі) зобов'язані розкривати інформацію: про зміни облікової політики та облікової оцінки; про виправлені помилки за попередні роки; про події, що відбулися після дати балансу і вказують на обставини, що виникли після дати балансу (п.2 додатка до ПБО 6); про вартість (первісну та/або переоцінену) відображення основних засобів і нематеріальних активів у балансі; про довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви дебіторів І суми; про склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією; про одержану гуманітарну допомогу; про операції із пов'язаними сторонами та про склад відстроченої суми податку на прибуток. Підприємства, які відповідно до ст.11 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" подають скорочений варіант фінансової звітності (ф. № 1-м і ф. № 2-м), також мають надавати інформацію щодо облікової політики.

Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності встановлено законодавством, крім Приміток (ф. №5) та інформації, викладеної в попередньому абзаці, також наводять у довільній формі всю іншу інформацію (текстово-вартісну), розкриття якої передбачено чинними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та які не включено до Приміток. Зокрема, оприлюднювати річну фінансову звітність згідно зі ст.14 Закону № 996-XIV зобов'язані відкриті акціонерні товариства, будь-які підприємства - емітенти облігацій, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди і страхові компанії. Така інформація має розкриватися згідно з ПБО 6 (про факти повторного оприлюднення виправлених звітів); ПБО 7 і ПБО 8 (методи амортизації необоротних активів, сума укладених угод на придбання в майбутньому необоротних активів); ПБО 10 (перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, застосовувані методи визначення резерву сумнівних боргів, склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість"); ПБО 11 (склад і сума статей балансу "Інші довгострокові та Інші поточні зобов'язання"); ПБО 12 (справедлива, амортизована, фактична вартість фінансових інвестицій, доходи і втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій, перелік провідних асоційованих і дочірніх підприємств і частка в їхньому капіталі); ПБО 15 (розподіл доходів від бартеру за видами); ПБО 16 (склад і суму витрат, відображених зменшенням додаткового капіталу); ПБО 17 (пояснення різниці між витратами (доходом) з податку на прибуток і добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток, ставка податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно зі звітним роком, сума витрат (доходів) з податку на прибуток, пов'язані з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена); ПБО 18 (методи визначення доходу за будівельними контрактами у звітному році, методи визначення ступеня завершеності робіт); ПБО 19 (назва і характеристика підприємств, що об'єдналися, термін корисного використання гудвілу тощо); ПБО 20 (характер відносин між материнським і дочірнім підприємствами, назва дочірніх підприємств, в яких материнському підприємству належить більше половини голосів, статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика, тощо); ПБО 21 (сума курсових різниць, включена до складу доходу і до складу додаткового капіталу); ПБО 23 (характер відносин між пов'язаними особами тощо); ПБО 24 (перелік операцій з акціями, які здійснені після дати річного звіту); ПБО 26 і ПБО 27 (опис діяльності, що припиняється, дата і характер події первісного визнання, балансова вартість активів і зобов'язань підприємства, вибуття або погашення яких передбачається внаслідок припинення діяльності, чистий рух коштів унаслідок діяльності, що припиняється, тощо); ПБО 28 (сума втрат від зменшення та/або вигід від відновлення корисності активів, відображених в складі власного капіталу та/або у складі фінансових результатів за звітний рік, характеристика активів, щодо яких визначалися суми втрат від зменшення та/або вигід від відновлення корисності активів, тощо); ПБО 29 (сума доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і сума доходів за внутрішньогосподарськими розрахунками сегмента, який не визначено звітним сегментом, якщо більша частина доходу цього сегмента сформована за внутрішньогосподарськими розрахунками та дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям становить не менш ніж 10% загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників річної фінансової звітності, що наведено далі, сприятимуть якісному її складанню.

Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності підприємства (див. Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 N 31-04200-20-5/8622)

“Праця і зарплата” № 5 (537), лютий 2007
Передплатний індекс:30214