Платникам комунального податку присвячується...

Комунальний податок був уведений Декретом КМУ від 20.05.1993р. № 56-93 “Про місцеві податки і збори” і включений до системи оподаткування Законом про систему оподатковування.

Так, згідно ст. 15 Декрету № 56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Форма податкового розрахунку комунального податку затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625. Приміткою до форми податкового розрахунку комунального податку передбачено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період (рядок 01) повинен дорівнювати показнику середньооблі-кової чисельності штатних працівників, визначеної згідно з Інструкцією № 286.

Слід зазначити, що об'єкт обкладання комунальним податком, а саме середньооблікова чисельність штатних працівників, не залежить від результатів господарської діяльності. Тобто відсутність діяльності на підприємстві не є підставою для звільнення платника податку від сплати зазначеного податку. Однак звертаємо увагу читачів на той факт, що згідно з ст. 18 Декрету № 56-93 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і у межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Таким чином, якщо рішенням органу місцевого самоврядування не передбачені пільги для підприємств, що не здійснюють господарської діяльності, то ці підприємства сплачують комунальний податок у загальному порядку, передбаченому рішенням органу місцевого самоврядування.

Розрахунок комунального податку платники подають до органів державної податкової служби за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

- календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця,

- календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу,

- календарному року - протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Форма податкового розрахунку комунального податку є уніфікованою для всіх базових податкових (звітних) періодів (місяць, квартал, рік), визначених пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181. Залежно від того, який базовий податковий (звітний) період (місяць, квартал або рік) прийнято рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку, існує ряд особливостей при заповненні рядка 01 і рядка 03, а при заповненні рядків 02, 04, 05 і 06 податкового розрахунку комунального податку пряма залежність від базових податкових (звітних) періодів відсутня.

Розглянемо особливості складання розрахунку комунального податку за різний базовий податковий (звітний) період - місяць, квартал або рік.

1. Якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку як базового податкового (звітного) періоду визначено календарний місяць, то у рядку 01 “Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період” проставляється середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний місяць, яка обчислюється згідно з Інструкцією № 286 шляхом підсумовування чисельності штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 (для лютого - по 28 або 29 число), включаючи святкові (неробочі) та вихідні дні, і ділення отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Сутність показника середнооблікової чисельності штатних працівників полягає в тім, що зайнятий працівник враховується лише один раз (за місцем основної роботи) (п.1.8 Інструкції № 286).

Згідно з пп. 3.2.2 Інструкції № 286 при обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників, зазначені у пунктах 2.4 і 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, що перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8, 2 5.9 Інструкції № 286).

Таким чином, при обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу враховуються категорії працівників, які:

- фактично вийшли на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;

- прийняті на роботу з випробувальним терміном;

- прийняті або переведені з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень;

- знаходяться у службових відрядженнях, включаючи закордонні;

- уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники);

- прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (у зв'язку з хворобою, відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами, відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);

- працюють відповідно до договорів (розпоряджень, наказів) за межами підприємства;

- направлені для виконання робіт вахтовим методом;

- прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості відповідно до договору з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

- є іноземними громадянами, якщо вони оформлені відповідно до національного законодавства і отримують заробітну плату;

- є студентами денних відділень навчальних закладів, аспірантами, а також учнями професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори;

- тимчасово були відсутні з таких причин;

- не вийшли на роботу у зв'язку з хворобою (протягом усього періоду захворювання до виходу на роботу відповідно до листків непрацездатності або до припинення трудової діяльності у зв'язку з установленням факту інвалідності),

- у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків;

- тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на під ставі договорів між суб'єктами ведення господарства;

- направлені з відривом від виробництва до навчальних закладі для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професіє (спеціальністю), перепідготовг і стажування на інші підприємтва або за кордон;

- навчаються у навчальних заклдах, аспірантурах і перебувють у відпустках у зв'язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не вийшли на роботу у надані їм додатково вільні дні, незалежно від їх оплати;

- перебувають у щорічних основних і додаткових, творчих відпустках, які надані згідно із законодавством, колективним договором і трудовим договор (контрактом);

- перебувають у відпустках без збереження заробітної платіи за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;

- мають вихідний день відповідно до графіка роботи підприємства;

- отримали день відпочинку (відгул) за роботу у вихідні, святкові або неробочі дні;

- беруть участь у страйках;

- здійснили прогули;

- відсторонені від виконання повноважень,

- перебувають під слідством за рішенням суду.

Розглянемо порядок розрахунку кількості працівників облікового складу для визначення середньо-облікової чисельності на конкретному прикладі при п'ятиденному робочому тижні.

Таблиця

У наведеному прикладі кількість працівників облікового складу, що підлягає включенню для розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників за всі дні місяця, складає 5152 особи, календарна кількість днів - 28, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за місяць складає 184 особи (5152 : 28).

Слід зазначити, що визначення середньооблікової чисельності штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на новостворених або ліквідованих підприємствах), має свою специфіку. Так, згідно з пп. 3.2.4 Інструкції № 286 середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць, визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні і святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.

Наприклад, новостворене підприємство почало працювати з 25 січня 2007 р. Облікова кількість штатних працівників підприємства складала: 25 січня - 73 особи; 26 - 73 особи; 27 (субота) - 73 особи; 28 (неділя) - 73 особи; 29 - 105 осіб; ЗО - 106 осіб; 31 - 117 осіб. Сума облікової кількості працівників за січень 2007 р. - 620 осіб, календарна кількість днів у січні - 31, середньооблікова чисельність штатних працівників у січні 2007 року - 20 осіб (620 : 31).

Однак необхідно мати на увазі, що до новостворених підприємств не відносяться підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних філій та інших підрозділів.

Підприємства, які тимчасово припинили роботу з економічних причин, визначають середньооблікову чисельність штатних працівників у середньому за період на загальних підставах.

Приклад 1. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства “Маестро”, обчислена згідно з Інструкцією № 286, у лютому 2007р. склала 27 працівників. Відповідно у розрахунку комунального податку за лютий 2007 р. підприємство “Маестро” у рядку 01 проставляє значення 27.

У рядку 02 “Неоподатковуваний мінімум доходів громадян” проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який згідно з до п. 22.5 ст. 22 Закону про податок з доходів фізосіб складає 17 грн.

У рядку 03 “Річний фонд оплати праці” проставляється розмір фонду оплати праці за лютий 2007 р. виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який розраховується як добуток рядків 01 і 02. У цьому прикладі фонд оплати праці за лютий 2007 р. (виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) складає 459 грн. (27x17).

У рядку 04 “Ставка комунального податку” проставляється ставка комунального податку, затверджена рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку, яка переважно складає 10%.

У рядку 05 “Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період” проставляється сума нарахованого комунального податку за лютий 2007 p., обчислена як добуток рядків 03 і 04, що складає 45,9 грн. (459 х 10% = 45,9).

Таким чином, підприємство “Маестро” за лютий 2007 р. повинно сплатити 45,9 грн. комунального податку.

Рядки 06-10 заповнюються виключно у разі уточнення податкового зобов'язання згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181.

2. Якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку як базового податкового (звітного) періоду визначено календарний квартал,то у рядку 01 проставляється кількісний склад працівників, обчислений яксума середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за перший, другий та третій місяці звітного кварталу.

Приклад 2. Для розрахунку кількісного складу працівників торговельного підприємства “Рапсодія” у IV кварталі 2006 р. згідно з Інструкцією № 286 треба окремо обчислити середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у жовтні, листопаді, грудні 2006 р. і отримані результати просумувати. Так, якщо у жовтні 2006 р. середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 271 працівників, у листопаді - 277, у грудні-274, то у IV кварталі 2006 р. кількісний склад працівників на підприємстві буде дорівнювати 822 працівникам (271 + 277 + 274/ Відповідно у рядку 01 розрахунку комунального податку проставляється значення 822.

У рядку 02 проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 17 грн.

У рядку 03 проставляється фонд оплати праці за IV квартал 2006 р. (виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), обчислений як добуток рядків 01 і 02, що складає 13 974 грн. (822 х 17).

У рядку 04 проставляється ставка комунального податку, затверджена рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку, який, як правило, складає 10%.

У рядку 05 розрахунку підприємство проставляє суму нарахованого комунального податку за IV квартал 2006 p., обчислену як добуток рядків 03 і 04, що дорівнює 1397,4 грн. (13974 x 10 %).

Таким чином, за IV квартал 2006 р. підприємство повинно сплатити 1397,4 грн. комунального податку.

Рядки 06-10 підприємство не заповнює, оскільки не уточнює свої податкові зобов'язання з комунального податку.

3. Якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку як базового податкового (звітного) періоду визначено календарний рік, то у рядку 01 аналогічно проставляється кількісний склад працівників, обчислений як сума середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у січні - грудні звітного року.

Оскільки органи самоврядування мають право вводити пільгові ставки, повністю скасовувати податки або звільняти від їх сплати окремі категорії платників податку, у багатьох містах України рішеннями місцевих органів влади неприбуткові організації виключені зі складу платників комунального податку. У зв'язку з цим для визначення суми комунального податку слід керуватися місцевими положеннями про зазначений податок, які можуть надавати деякі пільги неприбутковим організаціям або взагалі виключати їх зі складу платників податку. Наприклад, рішенням Київської міської ради народних депутатів від 18.03 2004 р. № 81/1291 “Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві” установлено такий перелік організацій (крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних і сільськогосподарських підприємств), звільнених від сплати комунального податку, а саме:

- підприємства та організації, які згідно з чинним законодавством звільняються від сплати податку на прибуток;

- благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є отримання прибутку.

У тих населених пунктах, у яких подібного рішення про пільги для неприбуткових організацій немає, комунальний податок розраховується виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, помноженого на відповідний відсоток (до 10%).

Неприбуткові організації, які мають пільгу з комунального податку, подають до податкових органів форму №1-ПП, у якій відображається сума комунального податку, не сплачена до бюджету, і вказується код пільги 16010013 відповідно до встановленого Довідника № 39 пільг, наданих чинним законодавством зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів станом на 01.09.2006р., наведеного в листі ДПАУ від 01.09.2006р. № 39.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподатковування” у редакції Закону України від 18.02.1997р. №77/97-ВР.

Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 р № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Декрет № 56-93 - Декрет КМУ від 20.05.1993 р. № 56-93 “Про місцеві податки і збори”.

Інструкція № 286 - Інструкція зі статистики чисельності працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286.

“Консультант бухгалтера” № 5 (389) 29 січня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)