Звіт про власний капітал

Наступною формою звітності, яку ми розглянемо, є Звіт про власний капітал - форма № 4, складання якої передбачено у складі річної фінансової звітності згідно із Законом про бухгалтерський облік.

Зміст і форма Звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються однойменним П(С)БО 5. Цей стандарт поширюється на юридичних осіб усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Особливості складання консолідованого Звіту про власний капітал визначаються окремим положенням (стандартом).

Заради справедливості зазначимо, що це не дуже складний звіт, скоріше, найбільш простий з розглянутих нами.

Звіт про власний капітал містить інформацію про види власного капіталу і причини його змін (збільшення, зменшення). Зміни капіталу у формі № 4 можуть відображатися внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, а за другим - як збільшення. Наприклад, відрахування прибутку до резервного капіталу і на збільшення статутного капіталу повинні відображатися збільшенням статутного капіталу, збільшенням резервного капіталу і зменшенням нерозподіленого прибутку. Існують також зміни, які у Звіті про власний капітал стосуються лише одного виду капіталу, наприклад, таку витрату прибутку, як нарахування дивідендів, треба відображати як зменшення нерозподіленого прибутку.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміну у складі власного капіталу протягом звітного періоду. Нагадаємо, що власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

За формою Звіт про власний капітал є оборотною відомістю, в якій кінцеве сальдо визначається як сума початкового сальдо та оборотів за період.

У рядках Звіту про власний капітал наведені основні операції, які можуть бути здійснені щодо власного капіталу підприємства. Як графи цього Звіту наведено склад власного капіталу відповідно до розділу І пасиву Балансу. З цього випливає, що Звіт про власний капітал є таблицею, осередки якої заповнюються у разі здійснення операції, що призводить до зміни тієї чи іншої складової власного капіталу.

У Звіті про власний капітал представлені дані за звітний період. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту аналогічний звіт за попередній рік. Це викликано тим, що у річному Звіті про власний капітал відсутні графи і рядки для відображення інформації про минулі звітні періоди, як це притаманно для Балансу, Звіту про фінансові результати та Звіту про рух грошових коштів.

Про необхідність заповнення Звіту про власний капітал необхідно замислися ще при формуванні наказу про облікову політику, а точніше, додатка до нього - робочого плану рахунків. Це пояснюється необхідністю деталізації власного капіталу. Якщо робочим планом рахунків не передбачено достатньої деталізації інформації про власний капітал, то треба якнайдетальніше вести його аналітичний облік.

Звіт про власний капітал тісно пов'язаний з іншими формами річної фінансової звітності. Зокрема, вихідною інформацією для заповнення Звіту за формою № 4 є дані Балансу, Звіту про фінансові результати, а також дані Головної книги. Для заповнення Звіту за формою № 4 за звітний рік використовують записи (обороти) на субрахунках 421 “Емісійний дохід” та 422 “Інший вкладений капітал” (для заповнення графи 5 “Додатковий вкладений капітал”), 423 “Дооцінка активів”, 424 “Безоплатно отримані необоротні активи” та 425 “ Інший додатковий капітал” (для заповнення графи 6 “Інший додатковий капітал”), 441 “Прибуток нерозподілений” та 442 “Непокриті збитки” (для заповнення графи 8 “Нерозподілений прибуток”), 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” (для заповнення даних по рядках 140, 150, 160), на рахунках 40 “Статутний капітал”, 41 “Пайовий капітал”, 43 “Резервний капітал”, 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал” (для заповнення відповідно граф 3, 4, 7, 9, 10).

У Звіті про власний капітал дані можуть бути як позитивними, так і від'ємними. При цьому останні вказуються в дужках, а порожні графи заповнюються прочерками, як того вимагає п. 11 П(С)БО 1.

Як вже зазначалося, особливих складностей при заповненні Звіту про власний капітал не повинно бути, тим більше, що в цій публікації нижче наведено схему його заповнення.

Розглянемо деякі нюанси його заповнення. Слід пам'ятати, що коригування залишку власного капіталу на початок періоду провадиться виключно за рахунок нерозподіленого прибутку, як цього вимагає П(С)БО 6 (п.4 та п.12).

У рядках 060-120 наводяться дані про переоцінку активів. При цьому у Звіті про власний капітал наводиться лише та сума уцінки або дооцінки, що спричинила зміни іншого додаткового капіталу. Якщо в одному звітному періоді наводилися і уцінка, і дооцінка тієї чи іншої групи необоротних активів, то у Звіті вони відображаються розгорнуто, тобто окремо у відповідних графах.

Звернімо увагу на порожній рядок 120. Він призначений для того, щоб підприємства могли внести до нього інформацію про інші випадки переоцінки активів. Наприклад, такими випадками можуть бути вибуття необоротних активів, які раніше були дооцінені, або індексація основних засобів. Про заповнення рядка 120 Звіту про власний капітал йшла мова й в листі Міністерства фінансів України від 10.06.2005 р. № 31-04200-20-16/11780, згідно з яким у рядку 120 (графи 6 та 8) відображається перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів, яке, згідно з П(С)БО 7, включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Також порожніми залишилися рядки 170,200 та 280. По рядку 170, наприклад, можна відобразити виплату дивідендів за рахунок резервного фонду, використання прибутку на покриття непередбачених збитків тощо. По рядку 280 підприємства можуть відображати зміни у капіталі, які не знайшли свого відображення у попередніх рядках. Такими змінами можуть бути, наприклад, внески учасників без зміни зареєстрованого статутного капіталу, визнання доходів від використання безоплатно отриманих активів, виплата дивідендів акціями власної емісії у рахунок зменшення заборгованості акціонерів з формування власного капіталу тощо.

Особливо треба приділити увагу питанню відображення у Звіті про власний капітал операцій зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету. Згідно зі ст. 63 Закону про Держбюджет-2007 та Постанові КМУ від 29.01.2007 р. № 68 “Про затвердження Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)” державні підприємства у 2007 році перерахували до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) у розмірі 15 %. Спрямування підприємствами державного сектора економіки частини чистого прибутку на квартальну і річну дату балансу повинно було відображатися за дебетом субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” та кредитом рахунка 67 “Розрахунки з учасниками” і одночасно за дебетом рахунка 67 та кредитом рахунка 64 “Розрахунки за податками і платежами”. Згідно з листом Міністерства фінансів України від 24.05.2007 р. № 31-34000-10-10/10655 зазначена сума дивідендів повинна бути відображена у рядку 140 графи 8 Звіту про власний капітал.

Дані, наведені у рядках 150 та 160, не впливають на величину власного капіталу, тому графа 11 по цих рядках відсутня. Дані зазначених рядків відображають “переміщення” прибутку до статутного та резервного капіталу. Тому по графі 8 обороти вказуються зі знаком “-”, а по графі 3 для статутного капіталу і по графі 7 для резервного капіталу зі знаком “+”.

При заповненні рядка 240 графи 3 Звіту про власний капітал треба враховувати, що при виході учасника з товариства в ній відображається сума заборгованості перед таким учасником.

Вартість безоплатно отриманих активів, яка впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270 графи 6), отримують шляхом аналізу записів на субрахунку 424 “Безоплатно отримані необоротні активи” у кореспонденції з рахунками 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи”, 12 “Нематеріальні активи”, 15 “Капітальні інвестиції”. Зменшення іншого додаткового капіталу щодс безоплатно отриманих необоротних активів повинно бути відображено (у рядку 280 графи 6 у дужках) у сумі нарахованої амортизації їх вартості, поточного податку на прибуток з вартості безоплатно отриманих необоротних активів.

Підприємства, організації та інші юридичні особи (крім бюджетних установ), які згідно із до Законом про бухгалтерський облік зобов'язані оприлюднити річну фінансову звітність, як вже зазначалося вище, повинні застосовувати П(С)БО 22.

Щодо звіту про власний капітал слід зазначити, що його скориговані показники визначаються згідно з П(С)БО 5, з урахуванням відповідних показників скоригованої фінансової звітності. Показники, які неможливо отримати безпосередньо з скоригованої фінансової звітності (переоцінка активів, відрахування до резервного капіталу тощо), коригуються у порядку, викладеному в пунктах 6–10 П(С)БО22.

Насамкінець звернімо увагу на ті аспекти облікової інформації, які необхідно розкривати у примітках до фінансової звітності щодо призначення та умов використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу). Так, П(С)БО 5 вимагає, щоб у примітках до фінансової звітності всіх підприємств, які не є акціонерними товариствами, наводилася (розкривалася) інформація про:

- розподіл часток статутного капіталу між власниками;

- права, привілеї або обмеження щодо цих часток;

- зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

Для акціонерних товариств значно розширено коло інформації, що підлягає розкриттю у примітках до фінансової звітності. Так, згідно з п.19 П(С)БО 5, акціонерні товариства розкривають у примітках до фінансових звітів таку інформацію:

- загальну кількість і номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити підписку;

- загальну кількість і номінальну вартість акцій, на які здійснено підписку порівняно з передбачуваними величинами;

- загальна сума коштів, отриманих під час підписки на акції, у наступному розрізі:

- усі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

- вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

- загальна сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюта зарахована в обліку;

- акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

- кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;

- номінальна вартість акції;

- зміни протягом звітного періоду в кількості акцій, що є в обігу;

- права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, у тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів і повернення капіталу;

- акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

- перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

- кількість акцій, що перебувають у власності членів виконавчого органу, і перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5 %;

- акції, зарезервовані для випуску відповідно до опціонів та інших контрактів, із зазначенням їх строків і сум;

- накопичена сума дивідендів, не виплачених за привілейованими акціями;

- сума, включена (або не включена) до складу зобов'язань, у разі коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

Таким чином, Звіт про власний капітал є, по суті, розшифровкою розділу І пасиву Балансу, тобто виконує функції приміток до цього розділу. Внаслідок цього, на думку багатьох фахівців, дуже зручним може виявитися складання спочатку Звіту про власний капітал, а потім, на підставі отриманих даних, - заповнення розділу І пасиву Балансу.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про бухгалтерський облік - Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Закон про Держбюджет-2007 - Закон України від 19.12.2006 р. № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”

П(С)БО 1 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87

П(С)БО 3 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87

П(С)БО 4 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87

П(С)БО 5 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87

П(С)БО 6 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.1999 р. № 137

П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92

П(С)БО 21 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193

П(С)БО 22 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 “Вплив інфляції”, затверджене наказом Мінфіну України від 28.02.2002 р. № 147

Наказ № 356 - Наказ Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356 “Про затвердження Методологічних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку”

Інструкція № 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291

(Далібуде)

“Консультант бухгалтера” № 4 (440) 28 січня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою),
22789 (російською мовою)