ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
06.12.2005 N 11921/6/17-3116

Всеукраїнській молодіжній
організації
"Молодь проти корупції"
01024, м. Київ,
вул. Лютеранська, 27/29

Щодо депутатського звернення

Державна податкова адміністрація України на виконання депутатського звернення народного депутата України Полііта А.А. розглянула питання, наведені у вашому листі від 16.11.2005 р. N 15к-16/11 і повідомляє, що в даний час всі ці питання законодавчо врегульовані, зокрема, щодо першого питання, то згідно із пп. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного рівня доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування) протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2005 році - 630 грн. = 453 грн. х 1,4). Тобто, якщо платник податку одержує за звітний місяць заробітну плату, що не перевищує 630 грн., то він має право на одержання сукупно протягом року нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, яка не підлягатиме оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у розмірі, що не перевищує 630 гривень.

Суми перевищення допомоги над вказаним розміром підлягають оподаткуванню у джерела виплати за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13 % на період 2004 - 2006 рр.).

Податковим агентом по таких виплатах є юридична чи фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності - благодійники, які зобов'язані зазначити відомості про всі надані суми нецільової благодійної допомоги у складі своєї податкової звітності та повідомити про такі виплати податковим органам у порядку і за формою (N 1-ДФ, ознаки доходу 14 або 17), затвердженими наказом ДПА України від 29.09.2003 р. N 451, який зареєстровано у Мін'юсті України 22.10.2003 р. за N 960/8281.

Щодо другого питання, то згідно із статтею 5 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) видом діяльності адвокатів є, зокрема, надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб. Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.

Закон встановлює, що доходом фізичних осіб з джерел на території України є будь-який дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, в тому числі дохід від здійснення незалежної професійної діяльності (частина "з" п. 1.3 ст. 1 та ст. 3 Закону ).

Оскільки Законом не встановлено окремого порядку оподаткування доходів адвокатів, то їх доходи, одержані ними від здійснення незалежної професійної діяльності, підлягають оподаткуванню податковим агентом, що їх виплачує, у джерела виплати за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13 % протягом 2004 - 2006 років).

Разом з тим, правові норми щодо здійснення фізичними особами підприємницької діяльності встановлені, зокрема, Цивільним кодексом України ( 435-15 ) та Господарським кодексом України ( 436-15 ). Так, главою 4 (статті 42, 44, 47) Господарського кодексу дається поняття "підприємництво", принципи його здійснення, гарантуються рівні права та рівні можливості, незалежно від обраних організаційних форм підприємницької діяльності. Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності має можливість самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від провадження підприємницької діяльності: згідно Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" або відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ).

Згідно з Декретом ( 13-92 ) оподатковуваним доходом від провадження підприємницької діяльності є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій.

Таким чином, податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, за умови пред'явлення останніми документів, підтверджуючих, що одержаний дохід є доходом від провадження їх підприємницької діяльності, зокрема, копій свідоцтва про державну реєстрацію та платіжних документів про сплату авансових платежів. Водночас, податковий агент повинен зазначити відомості про всі виплачені підприємцям суми у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податковим органам за формою N 1-ДФ.

Щодо третього питання, то згідно з підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.

Згідно із ст. 53 Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) аспірант (ад'юнкт) - це особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад'юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Тобто метою навчання в аспірантурі не є здобуття вищої освіти, а є здобуття наукового ступеня на підставі вже одержаної вищої освіти.

Таким чином навчання в аспірантурі не відноситься до одержання вищої освіти, а оплата за навчання в аспірантурі не може бути включена до складу податкового кредиту платника податку.

Заступник Голови С.І.Лекарь