ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
15.06.2005

Справа N 8/376-0

Про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень

(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...]

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Абсолют" на постанову від 18.02.2005 Запорізького апеляційного господарського суду у справі N 8/376-0 господарського суду Херсонської області за позовом ТОВ "Абсолют" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.11.2004 по справі N 8/376-о в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення у справі мотивовано тим, що фінансові санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) нараховані спірними податковими повідомленнями-рішеннями правомірно, оскільки збереження в холодильнику особистих грошей разом із касою не звільняють товариство від встановленої законом відповідальності за забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Збереження готівкових коштів у межах торгової площі без здійснення операції "службове внесення" та оприбуткування у касовій книзі вважається порушенням порядку організації готівкових розрахунків. Також, суд дійшов висновку, що санкції за невідповідність готівки не відносяться до податкового зобов'язання, тому слова "згідно пп. "г" п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III (далі - Закон N 2181) та слова "податкового зобов'язання" включені в податкові повідомлення-рішення зайво, однак дана обставина свідчить про процесуальне порушення при прийнятті актів податковим органом і не є достатньою підставою для визнання недійсним оспорюваних повідомлень-рішень в цілому, оскільки штрафні санкції застосовані правомірно.

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду, здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 18.02.2005 рішення у справі змінила, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.03.2004 року N 0000062303/0 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (м. Нова Каховка Херсонської області) штрафних санкцій в сумі 11 348,75 грн. сумою податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції N 0000382303/2 від 21.06.2004 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (м. Нова Каховка Херсонської області) штрафних санкцій в сумі 20 700 грн. сумою податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків.

В іншій частині позову відмовити".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют" з рішенням та постановою у справі не погоджується, в зв'язку з чим звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, позов задовольнити у повному обсязі - визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції N 0000062303/0 від 10.03.2004 на суму 11348,75 грн. та N 0000382303/2 від 21.06.2004 на суму 20700 грн.

Свої вимоги скаржник, зокрема, обґрунтовує тим, що судами не встановлено факт зберігання готівки саме за реалізовані товари і саме в місці проведення розрахунків, а тому відповідальність за статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) застосована неправомірно.

Одночасно скаржник клопочеться про відновлення процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, оскільки постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.02.2005 направлено сторонам 16.03.2005. Враховуючи, що причини, з яких стався пропуск строку, встановленого статтею 110 ГПК України ( 1798-12 ), є поважними і дійсно постанову від 18.02.2005 згідно штемпеля на звороті її 4-го аркуша Запорізьким апеляційним господарським судом надіслано сторонам 16.03.2005, а касаційну скаргу подано 23.03.2005, колегія суддів на підставі ст. 53 ГПК України вважає за можливе відновити процесуальний строк.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Сторони своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, Новокаховською об'єднаною державної податковою інспекцією проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме аптеки товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют", за результатами якої складено акт N 21020022/0233 від 01.03.2004.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 10.03.2004 прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000062303/0, яким згідно з підпунктом "г" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України N 2181, відповідно до ст. 22 та за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про застосування РРО в розмірі 11348,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем цього податкового повідомлення-рішення державною податковою адміністрацією у Херсонській області 14.06.2004 прийнято рішення N 2214/7/25-005 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення N 0000062303/0 від 10.03.2004 залишено без змін, скаргу позивача без задоволення та зобов'язано відповідача згідно вимог ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют" фінансову санкцію у сумі 20700 грн. Застосування вказаної фінансової санкції було мотивовано тим, що позивачем не була дотримана вимога, встановлена п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, оскільки перевіркою була встановлена невідповідність готівкових коштів в сумі 6409,75 грн. (6505,87 - 96,12), тому до ТОВ "Абсолют" має бути застосована фінансова санкція в п'ятикратному розмірі саме від цієї суми, що становить 32048,75 грн. (6409,75*5), тобто на 20700 грн. менше фактично застосованої фінансової санкції.

На виконання вказаного рішення державної податкової адміністрації у Херсонській області, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення N 0000382303/2 від 21.06.2004, згідно з яким на підставі підпункту "г" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України N 2181 відповідно до ст. 22 і за порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) позивачеві донараховано фінансову санкцію в сумі 20700 грн. і визначено сумою податкового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про застосування РРО.

Рішенням ДПА України від 12.08.2004 N 15376/7/25-2215 про результати розгляду скарги позивача залишено без змін податкові повідомлення-рішення Новокаховської ОДПІ від 10.03.2004 N 0000062303/0 та N 0000382303/2 від 21.06.2004.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності факту порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).

Так, пунктом 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 22 цього Закону України ( 265/95-ВР ) передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, при продажу одного тонометру за ціною 40 грн., фармацевтом належного позивачеві аптечного кіоску Є... отримано від покупця купюра номіналом 100 грн., розмін якої був здійснений продавцем з грошових коштів, які знаходились в холодильнику. При цьому, продавець здійснила розрахункову операцію на суму 40 грн. та видала покупцю чек на цю суму та здачу в розмірі 60 грн., яку взяла в холодильнику. Як встановлено перевіряючими, в холодильнику знаходилась готівка в сумі 6409 грн. 75 коп., в касі РРО - 96 грн. 12 коп., всього виявлено 6505 грн. 87 коп. Вказані гроші були пораховані фармацевтом Є..., про що нею власноручно складено розписку, а її поясненнями від 01.03.2004 до акту перевірки також підтверджено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів 96,12 грн., яка зазначена в X-звіті, оскільки сума 4100 грн. зберігалася в холодильнику без будь-якого підтверджуючого документу, з Z-звіту РРО вбачається, що ця сума була видана з каси о 6 год 55 хв. як виручка двох вихідних днів і була підготовлена для інкасації, а інша сума - 2269 грн. 75 коп. - це особисті гроші працівників аптеки, які, однак, знаходились в тому ж місці.

Зазначені факти підтверджується актом перевірки від 01.03.2004, який підписаний фармацевтом аптеки ТОВ "Абсолют" Є... без зауважень, та доданими до нього документами.

Згідно ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо.

У відповідності до листа ДПА України "Про визначення терміну "місце проведення розрахунків" від 08.07.2002 N 5354/5/23-2116 та до наказу ДПА України від 01.12.2000 N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298, яким затверджено порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО, встановлено, що видача готівкових коштів з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО з використанням "службова видача" не пов'язана з проведенням розрахункових операцій. Таким чином, зберігання готівкових коштів за реалізовані товари в межах торгівельної площі, але не на місці проведення розрахунків, без використання операції "службова видача" та оприбуткування в касовій книзі, вважається порушенням ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення" від 08.02.1995 N 108 встановлено, що забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

Виходячи з даних, зафіксованих актом перевірки та пояснень працівників позивача, холодильник аптеки ТОВ "Абсолют" слугував сейфом чи грошовим ящиком, тому готівкові кошти, що знаходились в ньому, правомірно класифіковано як такі, що знаходились на місці проведення розрахункових операцій, і правомірно віднесено до загальної суми 6505 грн. 87 коп., вказаної в акті перевірки.

Отже, позивачем не було дотримано вимоги, встановленої пунктом 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) щодо відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, тому податковим органом правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в п'ятикратному розмірі в загальній сумі 32048 грн. 75 коп. (6409,75 (6505,87-96,12) *5) за виявлене порушення згідно зі статтею 22 цього Закону, в зв'язку з чим підстав для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень в цій частині не вбачається. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції цілком правомірно визнані недійсними ці податкові повідомлення-рішення в частині визначення фінансових санкцій за порушення правил здійснення готівкових розрахунків податковим зобов'язанням відповідно до Закону N 2181.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова у справі ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному встановленні і розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, відповідає вимогам чинного законодавства і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.02.2005 у справі господарського суду Херсонської області N 8/376-0 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Абсолют" - без задоволення.