НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
21.11.2006 N 6114/14/17-06

Володимир-Волинська міська
рада Волинської області
44700,
м. Володимир-Волинський,
вул. Д.Галицького, 5

Щодо встановлення єдиних цін
на природний газ і тарифів на електроенергію
для населення та підприємств комунальної
теплоенергетики

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 N 45492/6/1-06 до листа Голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Матвієнкова С.А. від 10.11.2006 N 06-11/15-317/161308 Національна комісія регулювання електроенергетики розглянула ваше звернення від 23.10.2006 N 1/30-930 щодо встановлення єдиних цін на природний газ і тарифів на електроенергію для населення та підприємств комунальної теплоенергетики та повідомляє.

Згідно з Указом Президента України від 27.12.2005 N 1863/2005 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення" одним із пріоритетних завдань державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України є приведення цін і тарифів на енергоносії для всіх категорій споживачів до економічно обґрунтованого рівня.

Роздрібні ціни на природний газ та тарифи на електроенергію для населення були встановлені у квітні 1999 року і протягом семи років були незмінними. За цей період ряд об'єктивних, незалежних від енергетичної галузі факторів, вплинув на зростання виробничих витрат і результати діяльності енергетичних компаній. Зокрема, індекс рівня споживчих цін з 1999 року по лютий 2006 року зріс на 218,8%. Крім того, відбулося значне підвищення цін на первинні енергоносії (ядерне паливо, вугілля, природний газ тощо), від рівня яких залежить оптова ринкова ціна на електроенергію (що займає близько 80% у структурі роздрібних тарифів), та відповідно роздрібні тарифи на електроенергію.

Тривале штучне стримування тарифів на електроенергію і цін на природний газ для населення та пов'язане з ним перехресне субсидіювання в секторі енергетики негативно позначається на економіці держави в цілому (постійно зростають ціни та тарифи на продукцію і послуги вітчизняних виробників). Отже, у цьому випадку населення несе значно більше цінове навантаження, ніж у разі підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів з одночасним наданням соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Відповідно до пункту 7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2005 року N 577-р "Про заходи щодо енергозабезпечення споживачів" Кабінет Міністрів України прийняв рішення щодо необхідності поступового підвищення з січня 2006 року цін для всіх категорій споживачів на електричну і теплову енергію, природний газ до економічно обґрунтованого рівня у зв'язку із збільшенням витрат на їх виробництво, транспортування та розподіл.

З 2006 року Україна споживає природний газ з двох джерел його надходження: газ власного видобутку та імпортований природний газ.

При цьому, населення використовує газ власного видобутку, інші категорії споживачів (бюджетні організації, підприємства комунальної теплоенергетики, промислові споживачі) виключно імпортований природний газ, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом".

Довідково: За даними НАК "Нафтогаз України" у 2005 році видобуток природного газу склав 20,46 млрд.куб.м, у тому числі іншими газовидобувними підприємствами - 1,3 млрд. куб.м, крім того 1,1 млрд. куб.м обсягів газу використовується для забезпечення виробничо-технологічних потреб. При цьому, протягом 2005 року населенням спожито 18,04 млрд.куб.м природного газу, тобто обсяги власного видобутку можуть забезпечити лише потреби населення. Обсяги споживання природного газу підприємствами комунальної теплоенергетики складають 13,72 млрд. куб.м (факт 2005 року).

На виконання урядових рішень НКРЕ за погодженням з Міністерством економіки з 1 січня 2006 року підвищила на 25% граничні рівні оптових цін на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, а з 1 травня 2006 року затвердила граничний рівень оптової ціни на природний газ для населення на рівні 231,0 грн. за 1000 куб.м. На відповідний відсоток було підвищено роздрібні ціни на природний газ, який використовується населенням на комунально-побутові потреби: при наявності газових лічильників ціну природного газу було затверджено на рівні 22,0 коп. за 1 куб.м, за відсутності газових лічильників - 24,0 коп. за 1 куб.м (постанова НКРЕ від 30.03.2006 N 400 зареєстрована Міністерством юстиції України 11 квітня 2006 року за N 412/12286). Для підприємств комунальної теплоенергетики з 1 травня 2006 року граничний рівень оптової ціни на природний газ було встановлено на рівні 383,40 грн. за 1000 куб.м (постанова НКРЕ від 30.03.2006 N 396).

Як результат - відсоток відшкодування витрат зріс по населенню з 48% до 59%, по підприємствах комунальної теплоенергетики - з 39% до 56%.

Проте, зазначене підвищення ціни проблему практично не вирішило, так як у 2006 році суттєво подорожчав імпортований природний газ.

Одночасно повідомляємо, що на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 N 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" НКРЕ за погодженням з Мінекономіки ввела в дію з 1 липня 2006 року граничні рівні оптових цін на природний газ для споживачів соціальної сфери:

для потреб населення у розмірі 414,00 грн. за 1000 куб.м (постанова НКРЕ від 08.06.2006 N 738; роздрібні ціни було затверджено на рівні: при наявності лічильників - 40,7 коп. за 1 куб.м, при відсутності приладів обліку - 44,4 коп. за 1 куб.м (постанова НКРЕ від 08.06.2006 N 739 "Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення" зареєстрована Міністерством юстиції України 16 червня 2006 року за N 720/12594);

для підприємств комунальної теплоенергетики на імпортований природний газ, отриманий за контрактами, що не підпадають під умови міжнародних договорів України, у розмірі 686 грн. за 1000 куб.м (постанова НКРЕ від 08.06.2006 N 736).

З метою надійного забезпечення населення природним газом та послугами з опалення та гарячого водопостачання, посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення у зв'язку із зростанням вартості імпортованого природного газу Кабінет Міністрів України постановою від 11 жовтня 2006 року N 1420 "Про ціни на природний газ, що використовується підприємствами комунальної теплоенергетики для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню, та запровадження соціально орієнтованих диференційованих цін на природний газ для населення" рекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики України за погодженням з Міністерством економіки установити:

з 1 листопада 2006 року граничний рівень оптової ціни на природний газ для населення, що не використовує його для опалення, до рівня, що не перевищує 339 грн. за 1000 куб.м;

граничний рівень оптової ціни на природний газ, що використовується підприємствами комунальної теплоенергетики для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню;

роздрібні ціни на природний газ для населення, диференційовані залежно від обсягів споживання, за умови використання його для опалення житла, підігріву води та приготування їжі, починаючи з граничного рівня оптової ціни 339 грн. за 1000 куб.м для населення, яке споживає найменші встановлені річні обсяги газу;

єдиний рівень цін на природний газ для населення, що використовує його для опалення житлових приміщень у багатоквартирних будинках, та для підприємств комунальної теплоенергетики в частині надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню.

На виконання пункту 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України НКРЕ постановою від 19.10.2006 N 1344 з 1 листопада 2006 року затвердила граничні рівні оптових цін підприємств на газ природний, що використовується для потреб населення: за умови, що природний газ використовується для приготування їжі та підігріву води і не використовується для опалення у розмірі 339 грн. за 1000 куб.м; за умови, що природний газ використовується комплексно, у т.ч. для опалення, приготування їжі та підігріву води у розмірі 414 грн. за 1000 куб.м.

Постановою НКРЕ від 19.10.2006 N 1345 (зареєстрована Міністерством юстиції України 20 жовтня 2006 року за N 1129/13003) затверджено нові рівні роздрібних цін на природний газ, який:

використовується для приготування їжі та підігріву води і не використовується для опалення:

за наявності газових лічильників - 31,5 коп. за 1 куб.м;

за відсутності газових лічильників - 34,5 коп. за 1 куб.м;

використовується населенням комплексно, в т.ч. для опалення, приготування їжі та підігріву води:

за наявності газових лічильників - 40,7 коп. за 1 куб.м;

за відсутності газових лічильників - 44,4 коп. за 1 куб.м.

З метою виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2006 року N 1420 відповідно до окремого доручення Кабінету Міністрів України від 17.10.2006 року N 39528/0/1-06 створено робочу групу з визначення рівня цін на природний газ, що використовується підприємствами комунальної теплоенергетики для надання послуг з теплопостачання, та природного газу, який використовується для опалення різними категоріями населення, якою буде створено нормативно-правове підґрунтя щодо механізму їх встановлення.

Стосовно встановлення єдиних тарифів на електроенергію для населення та підприємств комунальної теплоенергетики, то відповідно до чинного законодавства тарифна політика в електроенергетиці базується на принципі забезпечення повного відшкодування споживачем економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, передачу та постачання. Формування ціни не диференціюється за належністю споживачів до тієї чи іншої галузі економіки. Роздрібні тарифи для всіх споживачів (крім населення) формуються енергопостачальними компаніями самостійно згідно з формулою, наведеною в Умовах та Правилах здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.96 N 15/1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 N 745 "Про перехід до єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам" на цей час оплата спожитої електричної енергії будь-яких споживачів (крім побутових або прирівняних до них) здійснюється виходячи із рівня єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, які визначаються відповідно до Порядку розрахунку єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України, затвердженого постановою НКРЕ від 26.08.2005 N 707 (із змінами і доповненнями).

На момент переходу до ринкового формування тарифів пунктом 5 Заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового становища електроенергетичної галузі України у 1999-2000 роках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.99 N 845, було встановлено необхідність здійснення ринкового формування тарифів згідно з Законом України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) та виданими Національною комісією ліцензіями, передбачивши однаковий на території України тариф для населення. На той момент тариф, встановлений у розмірі 100%, відповідав середньому ринковому тарифу для населення, розрахованого як для споживача 2 класу і 2 групи.

Після прийняття зазначеної постанови Уряду тарифи для населення залишалися без змін протягом 7 років, тобто на рівні, затвердженому постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309, яка набула чинності з 1 квітня 1999 року.

Тривале штучне стримування рівнів тарифів на електроенергію для побутових споживачів призвело до того, що станом на квітень цього року тарифи відшкодовували лише 36% економічно обґрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Різниця в тарифах для населення між фіксованими та ринковими рівнями покривається через механізм дотацій за рахунок промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій, інших споживачів, в тому числі підприємств житлово-комунальної сфери, які змушені розраховуватись за електроенергію за завищеним тарифом. На сьогодні рівень дотацій в оптовій ринковій ціни становить близько 17%. У 2006 році за розрахунками НКРЕ дотації населенню, в разі не перегляду тарифів, очікуються на рівні 6 млрд. грн. (для порівняння, у 2005 році вони становили 3,6 млрд. грн.).

З метою впровадження першого етапу приведення тарифів на електроенергію для населення до економічно обґрунтованих рівнів, на відкритому засіданні 30.03.2006 НКРЕ прийняла постанову N 401 "Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам" (зареєстрована Міністерством юстиції України 11 квітня 2006 року за N 413/12287), якою передбачалось з 1 травня 2006 року підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів на 25%, що дозволило підняти рівень відшкодування ринкового тарифу на електроенергію для населення лише до 50%.

На другому етапі приведення тарифів на електричну енергію, що постачається населенню, до економічно обґрунтованого рівня та НКРЕ прийняла постанову від 20.07.2006 N 926 "Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам", якою передбачено з 1 вересня 2006 року підвищення тарифів на 25% від рівня тарифів, затверджених з 1 травня 2006 року. Зазначений нормативно-правовий акт було зареєстровано Міністерством юстиції України 2 серпня 2006 року за N 918/12792. Внаслідок здійснення другого етапу підвищення, тарифи на електроенергію для населення відшкодовують 60% від економічно обґрунтованих рівнів витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії.

Таким чином, встановлення єдиних тарифів на електроенергію для населення та підприємств комунальної теплоенергетики в умовах недосягнення 100% відшкодування необхідних витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії практично означає поглиблення існуючої практики перехресного субсидіювання одних галузей за рахунок інших та унеможливлює вдосконалення тарифної політики у напрямку удосконалення диференціації тарифів на електроенергію.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, Комісія вважає, що при розгляді питання щодо встановлення єдиних тарифів на енергоносії для населення та підприємств комунальної теплоенергетики, необхідно виважено підійти до його вирішення з урахуванням можливих негативних наслідків, які можуть виникнути при адміністративному стримуванні цін і тарифів для населення та підприємств комунальної теплоенергетики.

Член Комісії В.Меркушов