Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
27.11.2006 N 01-8/2651

Господарські суди України

Про деякі питання призначення судових експертиз

( Із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого
господарського суду
N 01-08/564 від 09.10.20
09 )

У зв'язку із виникненням у судовій практиці питань стосовно призначення судових експертиз Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке.

1. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

2. З урахуванням вимог частини першої статті 7 та статті 9 Закону України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ) господарський суд доручає проведення експертизи належній державній спеціалізованій експертній установі, а якщо судовими експертами визначаються особи, які не є працівниками зазначених установ та атестовані відповідно до цього Закону й включені до державного реєстру атестованих судових експертів, то проведення експертизи доручається конкретним особам. ( Лист доповнено пунктом 2 згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-08/564 від 09.10.2009 )

3. Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

4. Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК), зазначаються, зокрема:

обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;

підстави призначення судової експертизи, зокрема, додаткової або повторної;

організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи;

перелік питань, що потребують роз'яснення;

мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу;

місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені;

обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК ( 1798-12 ).

5. Строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахуванням експертного навантаження передбачено підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10 98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5.)

Господарські суди мають контролювати дотримання передбачених названою Інструкцією строків проведення експертизи, а у разі їх порушення - реагувати на це в порядку, встановленому статтею 90 ГПК ( 1798-12 ).

6. У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

7. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

8. ГПК ( 1798-12 ) не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу ( 1798-12 ) господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга (подання) з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК ( 1798-12 ) не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК ( 1798-12 ).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі (поданні) йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга (подання) може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Заступник Голови Вищого господарського суду України В.Москаленко