Постанова : Про визнання кредитних договорів та договорів застави недійсними

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
16.04.2002

Справа N 14/138

Про визнання кредитних договорів та договорів
застави недійсними

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;

розглянувши касаційну
скаргу                 АКБ "ХХХ", м. Київ

на постанову           від 08.01.02 р.

у справі               № Х8 Київського апеляційного господарського
                       суду

за позовом             ВАТ "YYY", м. Київ

до                     АКБ "ХХХ", м. Київ

про                    визнання  кредитних  договорів та договорів
                       застави недійсними

в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача - присутні,
від відповідача - присутній;

ВСТАНОВИВ:

7 жовтня 1998 р. ВАТ "YYY" звернулося до арбітражного суду м. Києва з позовом до АКБ "ХХХ" про визнання недійсними кредитних договорів та договорів застави, укладених між ними на протязі квітня 1995 р. та серпня 1996р., посилаючись на встановлення фактів використання кредитів, одержаних по цих угодах з наміром їх розкрадання за ознаками злочину, передбаченого у ст. 86-1 КК України ( 2001-05 ).

Рішенням арбітражного суду від 09.02.2000 р. (суддя А.А.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою заступника голови арбітражного суду Б.Б.Б. від 20.03.2000 р. рішення арбітражного суду було скасовано, а позов задоволене з мотиву невідповідності висновків суду чинному законодавству. Зокрема, було визнано, що підпис договору з боку позивача здійснено невідомою особою за висновками експерта, а також за відсутністю цільового призначення кредиту, неправильне оформлення договорів згідно чинного законодавства. У зв'язку із недійсністю кредитних договорів, договори застави також визнані недійсними згідно ст. 28 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ).

Постанова від 20.03.2000 р. набула законної сили після перевірки у наглядових інстанціях Вищого арбітражного суду України.

21.05.2001 р. АКБ "ХХХ" звернувся з заявою про перегляд постанови від 20.03.2000 р. за нововиявленими обставинами, а саме: свідчення керівника "YYY" про особисте підписання спірних договорів, надане 21.05.2001 р. та акт ревізії КРУ від 31.03.1999 р., які не були відомі при розгляді справи.

Ухвалою від 26.07.2001 р. заступник голови арбітражного суду В.В.В. постанову від 20.03.2000 р. залишив без змін, не визнаючи обставини, наведені у заяві нововиявленими.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Г.Г.Г.- головуючий, суддів Д.Д.Д., Е.Е.Е.) ухвалу від 26.07.2001 р. скасовано як таку, що прийнята з перевищенням повноважень, визначених процесуальним законодавством. Одночасно постанова арбітражного суду м. Києва від 22.03.2000 р. апеляційною інстанцією залишена без змін.

У касаційній скарзі, скаржник посилається на перевищення повноважень апеляційної інстанції, щодо одночасного скасування ухвали від 26.07.2001 р. та залишення без зміни постанови від 22.03.2000 р.

Зважуючи на порушення повноважень апеляційною інстанцією та не дослідження нововиявлених обставин скаржник просить змінити постанову апеляційної інстанції і скасувати постанову арбітражного суду м. Києва від 22.03.2000 р.

Заслухавши доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 114 ГПК України ( 1798-12 ) зазначає, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, які набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Постанова заступника голови арбітражного суду м. Києва від 22.03.2000 р. була прийнята наглядовою інстанцією, яка діяла в межах повноважень ст.ст. 91, 93, 94 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) діючого до набуття чинності Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), який набрав чинності 10.07.2001 р. згідно Закону України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" № 2539-ІII.

Прикінцеві та перехідні положення цього закону не визначили судову інстанцію повноважну розглядати заяви про перегляд постанов наглядової інстанції за нововиявленими обставинами. Тому заява про перегляд подана скаржником за нововиявленими обставинами не підлягала перегляду заступником голови місцевого господарського суду, т.я. місцеві господарські суди не є наглядовою інстанцією, виходячи із повноважень, визначених у ст. 6 Закону України "Про господарські суди" ( 1142-12 ).

Заступник голови господарського суду прийняв ухвалу, не відповідну повноваженням місцевого господарського суду, що суперечить припису ст. 114 ГПК України ( 1798-12 ), що згідно ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) є підставою для скасування ухвали.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2002 р. у справі № Х8 змінити, скасувавши п.п. 2, 3 резолютивної частини постанови.

3. Заяву АКБ"ХХХ" від 21.05.2001р. № 892/ 01 залишити без розгляду.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2002 р. залишити без змін.