ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ НАФТОВОЇ, ГАЗОВОЇ ТА НАФТОПЕРЕРОБНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 151 від 18.08.97
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 жовтня 1997 р. за N 496/2300

Про затвердження галузевих нормативних актів з питань
пожежної безпеки "Правила пожежної безпеки при
експлуатації магістральних нафтопроводів України"

На виконання розділу 1 Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року N 238, та пункту 3.2.1 Програми розроблення нормативних актів про охорону праці Держнафтогазпрому на 1996 рік, а також з метою запобігання пожежам на підприємствах магістральних нафтопроводів, - наказую:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України, розроблені АТ "Інститут транспорту нафти" з залученням УкрНДІПБ МВС України і внесені підприємством Придніпровських магістральних нафтопроводів, що додаються.

2. Ввести в дію Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України на території України з 1 січня 1998 року.

3. Правила пожарной безопасности при эксплуатации магистральных нефтепроводов, затверджені Міннафтопромом СРСР від 26.10.1981 року з 1 січня 1998 року вважати такими, що не застосовуються на території України.

4. АТ "Інститут тарнспорту нафти" подати ці Правила до УДПО МВС України для включення до державного реєстру, у порядку, передбаченому Положенням про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки, затвердженим УДПО МВС України.

5. Видання і розповсюдження цих Правил доручається підприємству Придніпровських магістральних нафтопроводів з залученням АТ "Інститут транспорту нафти".

Голова Комітету М.Ковалко

Затверджено
наказом Державного комітету
нафтової, газової і нафтопереробної
промисловості України від 18 серпня
1997 р. N 151

Правила
пожежної безпеки при експлуатації
магістральних нафтопроводів України

1. Галузь застосування

1.1. Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України (далі - Правила) встановлюють основні вимоги пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України для діючих Підприємств магістральних нафтопроводів.

Правила поширюються на Підприємства магістральних нафтопроводів, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються та розширюються.

До Підприємств магістральних нафтопроводів віднесено:

головні, проміжні нафтоперекачувальні станції, наливні і кінцеві станції (термінали) магістральних нафтопроводів з резервуарним парком чи без нього, з комплексом будівель, споруд та інженерних комунікацій для забезпечення оперативної діяльності по прийманню, зберіганню і транспортуванню або реалізації нафти;

лінійна частина магістральних нафтопроводів (власне трубопровід) з відгалуженнями і лупінгами, запірною арматурою, вузлами пуску і приймання очисних пристроїв, системами життєзабезпечення, телемеханізації і диспетчеризації.

1.2. Дані Правила є обов'язковими для застосування всіма підприємствами, установами, організаціями (незалежно від видів їх діяльності і форм власності) та їх працівниками.

2. Нормативні посилання

2.1.Терміни і визначення, що використовуються в цих Правилах, відповідають Закону України "Про трубопровідний транспорт" ( 192/96-ВР ), ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.044-89, ГОСТ 19433-88, ОНТП 24-86, СНиП 2.05.06-85, ВБН В.2.2-58.1-94, ВБН В.2.2-58.2-94.

Перелік нормативних документів та скорочення по них, що використовуються, наведено в інформаційному додатку N 14.

Посилання на вимоги нормативних документів, які слід враховувати з вузько спеціалізованих питань, наводиться у відповідних розділах і підрозділах цих Правил.

3. Загальні положення

3.1.Пожежна безпека повинна забезпечуватись шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих збитків і зменшення негативних екологічних наслідків у випадку їх виникнення, створення умов для термінового виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі.

3.2. На території, в будівлях, спорудах і приміщеннях підприємств та інших об'єктів магістральних нафтопроводів (далі - підприємств) повинен бути встановлений відповідний їх пожежній небезпеці протипожежний режим*, в тому числі повинні бути визначені:

- можливість (місця) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів (по підрозділу 6.2);

- вимоги по утриманню місць, де паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів дозволяється;

- порядок проведення тимчасових вогневих робіт (в тому числі зварювальних) - по розділу 10;

- місця зберігання та допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитись у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання) - по розділу 9;

- порядок прибирання горючого пилу та відходів, розлитих нафти або нафтопродуктів, зберігання промасленого спецодягу та ганчірок, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладів - по розділу 5;

- порядок огляду і замикання приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять по пожежно-технічному мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення (по розділу 4, обов'язкових додатках NN 1, 2, 3 та рекомендованому додатку N 4);

- порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників і т.ін.) (по розділу 8);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустаткування, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

- обов'язки та дії працівників при виявленні пожежі (розділ 11);

- порядок збору членів добровільної пожежної дружини та відповідальних працівників при виникненні пожежі, виклику їх в нічний час, вихідні та святкові дні.

Порядок встановлення протипожежного режиму наведений у підрозділі 4.1 цих Правил.

_____________

* Визначення терміну "протипожежний режим" - за ДСТУ 2272-93.

3.3. У відповідності з Законом України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) (стаття 2):

- забезпечення пожежної безпеки Підприємств магістральних нафтопроводів та інших об'єктів магістральних нафтопроводів покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб;

- забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої діяльності керівників та працівників підприємств, що повинно бути відображено в трудових договорах (контрактах) і статутах підприємств.

3.4. Категорії приміщень і будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки приймаються залежно від технологічних процесів, що розміщуються у приміщеннях, за спеціальним класифікатором, затвердженим Держнафтогазпромом, або обов'зковим додатком N 3 ВБН В.2.2-58.1-94 з врахуванням підрозділу 4.3.

3.5. Увідний (вступний) протипожежний інструктаж повинні проходити всі особи, що приймаються на роботу, у відповідності з вимогами підрозділу 4.5 цих Правил.

3.6. На Підприємствах магістральних нафтопроводів та інших об'єктах магістральних нафтопроводів можуть створюватись добровільні пожежні дружини (команди).

Порядок створення протипожежних формувань наведений у підрозділі 4.6 цих Правил.

3.7. Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання (у тому числі протипожежне і електрообладнання у вибухобезпечному виконанні) вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки, що діють в Україні.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

4.1. Встановлення протипожежного режиму

4.1.1. Протипожежний режим встановлюється наказом керівника підприємства або затвердженою ним інструкцією.

4.1.2. Всі працівники підприємства повинні бути ознайомлені з вимогами щодо забезпечення протипожежного режиму на інструктажах, при проходженні пожежно-технічного мінімуму, а також на заняттях в системі виробничого навчання.

4.1.3. Виписки основних положень з наказу (інструкції) слід вивішувати на видних місцях.

4.1.4. Керівник підприємства зобов'язаний приймати (в рамках наданих йому прав) відповідні заходи реагування за фактами порушення або невиконання посадовими особами та іншими працівниками підприємства протипожежного режиму.

Керівники робіт, що виконуються підрядними організаціями, повинні забезпечити дотримання працівниками підрядної організації встановленого на підприємстві протипожежного режиму.

4.2. Визначення обов'язків посадових осіб та працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, призначення відповідальних за пожежну безпеку

4.2.1.Керівник підприємства (через відповідних працівників) зобов'язаний:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід запобігання пожежам;

- у відповідності з нормативними актами з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, які діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

- встановити на території, в будівлях, спорудах і приміщеннях протипожежний режим і забезпечити його дотримання всіма хто працює;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх виконання;

- у випадку відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, узгоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- забезпечувати в необхідній кількості і утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби у встановленому порядку підрозділи пожежної охорони і необхідну для їх функціонування матеріальнотехнічну базу;

- створювати добровільні пожежні дружини (команди), пожежнотехнічні комісії і організовувати їх діяльність у відповідності з вимогами актів законодавства;

- надавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості і документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, яка ними виробляється;

- здійснювати заходи по впровадженню автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж та використанню для цього виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити спеціальне розслідування випадків пожеж.

Керівник підприємства повинен також визначати обов'язки працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, призначати відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, ділянок та інших об'єктів, технологічного та інженерного обладнання, за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

4.2.2. Обов'язки працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації технічних засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, посадових інструкціях, положеннях і т.ін.).

4.2.3. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені в договорі оренди.

4.2.4. Відповідальність за пожежну безпеку цехів, лабораторій, відділів, майстерень, резервуарних парків, насосних станцій по перекачці нафти та інших виробничих ділянок підприємства (далі - структурних підрозділів) покладається на їх керівників, а під час відсутності останніх - на працівників, що виконують їх обов'язки.

Відповідальність за дотримання встановлених протипожежних заходів на кожному робочому місці покладається на працівника, що обслуговує цю ділянку роботи, що повинно бути відображено у відповідних посадових документах (переліках функціональних обов'язків, інструкціях, положеннях тощо).

4.2.5. В кожному приміщенні (насосної, лабораторії, вентиляційної установки, майстерні та ін.) на видному місці повинна бути вивішена табличка з зазначенням прізвища, імені, по батькові та посади працівника, відповідального за пожежну безпеку.

4.2.6. Керівники структурних підрозділів, інші працівники, призначені відповідальними за пожежну безпеку, зобов'язані:

- забезпечити дотримання працівниками встановленого на підприємстві чи в структурному підрозділі протипожежного режиму, правил пожежної безпеки та інструкцій про заходи пожежної безпеки;

- знати характеристики пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання, що перебувають в обігу, використовуються, виробляються та зберігаються у виробництві речовин і матеріалів;

- проводити періодичні (не рідше одного разу на місяць) огляди ввірених їм територій, будівель, приміщень, споруд, виробничих ділянок з метою контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму та вживати необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків;

- організовувати контроль за справністю систем опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного та іншого виробничого обладнання, вживати заходів задля усунення виявлених несправностей, внаслідок яких можливе виникнення пожежі;

- після закінчення роботи забезпечувати прибирання робочих місць та приміщень, відключення електроустановок, за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, які за умовами технології повинні працювати цілодобово;

- знати правила утримання і застосування пожежної техніки (в тому числі первинних засобів пожежогасіння, автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації), засобів зв'язку, систем протидимового захисту та оповіщення людей про пожежу, які є в підрозділі, та забезпечити їх постійну готовність до дії;

- не допускати до роботи осіб, що не пройшли протипожежний інструктаж, щоденну перевірку знань або тих, що не склали заліки по програмі пожежно-технічного мінімуму;

- розробляти плани евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок виникнення пожежі та проводити не рідше одного разу на рік їх практичне відпрацювання у відповідності з порядком, встановленим на підприємстві.

4.2.7. Працівники, відповідальні за експлуатацію технологічного обладнання та інженерних споруд, зобов'язані:

- організовувати вчасне проведення профілактичних оглядів та планово-запобіжних ремонтів обладнання, установок, електромереж і т.ін., а також усунення виявлених порушень, які можуть призвести до пожежі;

- організовувати навчання та інструктаж обслуговуючого персоналу з питань забезпечення пожежної безпеки при експлуатації (ремонті) технологічного та інженерного обладнання;

- забезпечувати розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за її веденням, розробляти та здійснювати заходи щодо запобігання пожежам від технологічного та інженерного обладнання.

4.2.8. Кожний працівник зобов'язаний:

- дотримуватись встановленого на підприємстві, в підрозділі, на робочому місці протипожежного режиму, виконувати вимоги правил і інших нормативних актів з пожежної безпеки, що діють на підприємстві;

- користуватись тільки справними інструментами, приладами, обладнанням і т.ін., дотримуватись інструкцій з їх експлуатації, вказівок керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;

- виконувати прибирання робочих місць від горючих відходів та вимикати електроприймачі (ті, які за умовами технології не повинні працювати цілодобово) по закінченні роботи;

- уміти застосовувати засоби пожежогасіння, що є у підрозділі;

- при виявленні пожежі або займання діяти у відповідності з вимогами розділу 11 цих Правил.

4.3. Визначення категорій приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки, встановлення класів зон за ПУЕ

4.3.1. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій повинна бути визначена категорія по вибухопожежній та пожежній небезпеці виходячи з вимог ОНТП 24-86 та п.3.4 Правил.

4.3.2. Визначення категорії будівель і приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки на стадії проектування повинно проводитись розробниками технологічного процесу, згідно з п.3.4 цих Правил.

Для діючих підприємств категорії будівель і приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки визначаються організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органу державного пожежного нагляду на право займатись такою діяльністю, який видається у відповідності до Інструкції про порядок здійснення ліцензування виробництва пожежної техніки, протипожежного обладнання, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затвердженої наказом МВС України від 29.03.95 N 189, зареєстрованим в Мінюсті України від 17.07.1995 за N 226/762.

4.3.3. Технологами та електриками проектної організації повинні бути встановлені у відповідності до ПУЕ класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських ділянок, відкритих технологічних установок і споруд.

4.3.4. Біля входу до будівлі та приміщення повинні вивішуватись таблички з зазначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення і класу зони за ПУЕ. Класи зон слід також позначати на межах зон всередині приміщень і ззовні.

4.4. Розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки і планів евакуації

4.4.1.На кожному підприємстві повинні бути розроблені:

- загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки;

- інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень виробничих ділянок, робочих місць (цехів, складів, майстерень, лабораторій резервуарних парків, насосних станцій для перекачування нафти і нафтопродуктів, зливно-наливних естакад і причалів, паливно-заправочних пунктів і т.ін.);

- інструкції по проведенню пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок і т.ін.

Інструкції повинні вивішуватись на видних місцях та вивчатись при проведенні протипожежних інструктажів, проходженні спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму), а також в системі виробничого навчання.

Вимоги органів нагляду (охорони праці, пожежної безпеки) можуть об'єднуватись за розсудом власника в єдину інструкцію, за умови обов'язкового відображення в них вимог обов'язкового додатку N 1.

4.4.2. Основні вимоги до змісту інструкцій викладені в додатку 1 до цих Правил.

В інструкціях повинні також відображатись заходи пожежної безпеки при:

- зупинці і відсіканні технологічного обладнання і технологічної обв'язки нафтоперекачувальних станцій від магістрального нафтопроводу;

- автоматичному пропуску потоку нафти в обхід нафто-перекачувальних станцій.

4.4.3. Загальнооб'єктова інструкція розробляється адміністрацією підприємства за участю фахівців об'єктової пожежної охорони (при її наявності), начальника ДПД, служби охорони праці, інших зацікавлених служб і підрозділів підприємства.

Загальнооб'єктова інструкція затверджується керівником підприємства або особою, що виконує його обов'язки.

4.4.4.Інструкції про заходи пожежної безпеки для окремих приміщень, виробничих ділянок, робочих місць, пожежонебезпечних видів робіт і т.ін. розробляються керівниками і фахівцями відповідних структурних підрозділів, служб, узгоджуються з об'єктовою пожежною охороною або начальником ДПД, іншими зацікавленими службами і посадовими особами підприємства, затверджуються заступником керівника або головним інженером підприємства.

4.4.5. Для працівників охорони (сторожі, вартівників, чергових і т.ін.) керівником підприємства (через відповідних працівників) повинна бути розроблена інструкція, в якій визначаються їх обов'язки по контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дій у випадку виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння. В ній також повинно вказуватись, кого з керівників підприємства необхідно викликати в нічний час, у вихідні та святкові дні у випадку пожежі. До інструкції повинен додаватись список посадових осіб підприємства з зазначенням їх домашньої адреси, службового і домашнього телефонів. Інструкція повинна вивішуватись в місцях розміщення охорони (на проходах, постах і т.ін.) та бути вивченою всіма працівниками охорони.

4.4.6. В будівлях і приміщеннях, що мають два поверхи та більше, при одночасному перебуванні на поверсі більше 25 працівників, повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель і споруд визначається керівником підприємства, за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду виходячи з пожежної небезпеки цих будівель і споруд, кількості людей, що розміщуються, площі і т.ін.

4.4.7.Плани евакуації повинні містити схематичне позначення приміщень відповідного поверху, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати необхідні пояснювальні тексти.

4.4.8. На дверях входу до підвалу необхідно вивішувати план підвальних приміщень.

4.4.9. На підприємствах повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, який повинен вказуватись у поясненнях до планів евакуації (або в інструкціях) і з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

4.4.10. При зміні планування або функціонального призначення будівель (приміщень, споруд), технології виробництва, штатної розстановки персоналу керівник підприємства або структурного підрозділу зобов'язаний забезпечити вчасну переробку планів евакуації та інструкцій.

4.5. Навчання заходам пожежної безпеки, наочна агітація і знаки безпеки

4.5.1. Навчання заходам пожежної безпеки працюючих на підприємствах магістральних нафтопроводів складається з:

- інструктажів з питань пожежної безпеки (надалі - протипожежних інструктажів);

- навчання та перевірки знань посадових осіб, що виконують обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою;

- спеціального навчання (занять з пожежно-технічного мінімуму) для осіб, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.

4.5.2. Протипожежні інструктажі поділяються на: увідний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий і цільовий.

Увідний протипожежний інструктаж проводиться в спеціально обладнаному місці з усіма працівниками, яких приймають на роботу (постійну чи тимчасову), а також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і повинні брати безпосередню участь у виробничому процесі.

Для проведення ввідного протипожежного інструктажу на підприємстві повинно бути виділено приміщення, обладнане необхідними наочними посібниками (плакатами, схемами, макетами і т.ін.), що ілюструють вимоги протипожежного режиму на території підприємства, ділянки, в цехах, будівлях, спорудах і на робочих місцях, а також оснащене зразками різних видів первинних засобів пожежогасіння, пожежного інвентарю та пожежного зв'язку, що є на об'єкті.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться керівником робіт безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться керівником робіт не менше одного разу на рік на робочому місці з усіма працівниками.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться:

- при введенні в дію нових або перероблених нормативних актів з питань пожежної безпеки;

- у випадку змін технологічного процесу, застосуванні нового, заміни або модернізації діючого пожежонебезпечного обладнання;

- на вимогу державного інспектора з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки, невміння діяти у випадку пожежі та користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт, при ліквідації аварій і т.ін.

4.5.3. Навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки повинні проходити працівники підприємств та їх структурних підрозділів, що виконують обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою.

Зазначені працівники проходять навчання та перевірку знань до початку виконання своїх обов'язків, а згодом - з періодичністю один раз на три роки.

Порядок організації їх навчання та перевірки знань визначається Переліком посад, при призначенні на які особи повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації, який затверджено наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрованим в Мінюсті України від 22.12.94 за N 307/517 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України Про пожежну безпеку" (обов'язковий додаток N 2 до Правил).

4.5.4. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) повинні проходити попередньо (до початку самостійного виконання робіт) особи, що приймаються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.

З метою підвищення загальних знань з питань пожежної безпеки один раз на рік працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

4.5.5. Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, спеціального навчання та перевірки знань з пожежнотехнічного мінімуму визначено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 N 628 (обов'язковий додаток N 3 до Правил).

Приблизний перелік робіт (професій, посад), при прийманні на які особи повинні проходити спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань, наведено у рекомендованому додатку N 4 до Правил.

4.5.6. Допуск до роботи працівників, що не пройшли навчання, протипожежний інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

4.5.7. Вивчення заходів пожежної безпеки на підприємстві слід також передбачати в системі виробничого навчання працівників.

З цією метою повинні використовуватись і місцеві системи радіомовлення, наочна агітація та інші засоби, що є на підприємстві.

4.5.8. На території і в приміщеннях підприємств на видних місцях слід вивішувати плакати, стенди та іншу наочну агітацію, що пропагує вимоги правил пожежної безпеки.

4.5.9. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

4.5.10. Місця розташування знаків безпеки, порядок застосування пояснювальних написів до них встановлює адміністрація підприємства за узгодженням з об'єктовою пожежною охороною або начальником ДПД.

Знаки безпеки повинні бути розташовані з таким розрахунком, щоб вони були добре видимі (помітні) та вирізнялись на довколишньому їх тлі.

На місцях та ділянках, що є тимчасово небезпечними, слід встановлювати переносні знаки безпеки, які знімаються після того, як відпадає необхідність в їх застосуванні.

Знаки, що використовуються в темний час доби або в умовах недостатньої видимості, повинні бути помітні - вирізнені відповідної контрастності фарбою, або покриті фарбою відповідної відбивальної здатності, або вирізнені штучним освітленням.

Знаки безпеки з штучним освітленням, встановлені у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях (зонах) або на дверях цих приміщень повинні мати відповідний ступінь захисту.

4.5.11. На території підприємства на видних (помітних) місцях повинні бути встановлені таблички з зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розташування первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, на якій слід позначати розташування будівель, споруд, водойм, гідрантів, пірсів та градирень (необхідність встановлення такої схеми на кожному підприємстві визначається з об'єктовою пожежною охороною або місцевими органами державного пожежного нагляду).

4.6. Створення протипожежних формувань

4.6.1. З метою залучення працівників до проведення заходів по запобіганню пожежам та організації їх гасіння на підприємствах та інших об'єктах магістральних нафтопроводів створюються добровільні пожежні дружини і команди.

Створення добровільних пожежних дружин (команд) покладається на керівника підприємства. Їх діяльність повинна здійснюватись у відповідності з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованим в Мінюсті України від 13.10.94 за N 248/458 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508.

У колективних договорах мають бути передбачені заходи щодо стимулювання та заохочення членів добровільних пожежних дружин (команд) (розміри додаткової відпустки, грошові премії, цінні подарунки і т.ін.).

Порядок забезпечення спецодягом членів добровільної пожежної дружини (команди) на підприємствах магістральних нафтопроводів та норми належності наведені у рекомендованому додатку N 5 до Правил.

4.6.2. На підприємстві з кількістю 50 і більше працівників рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства встановлюється персональний склад пожежно-технічної комісії та порядок її роботи.

Роботу комісії необхідно організовувати у відповідності з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 р. N 521 (довідковий додаток N 6 до Правил).

4.6.3. В апараті кожного об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерні і т.ін.) для виконання делегованих об'єднанню функцій в галузі пожежної безпеки повинна створюватись служба пожежної безпеки.

Діяльність служби пожежної безпеки повинна регламентуватись положенням Держнафтогазпрому, що розробляється у відповідності з Типовим положенням про службу пожежної безпеки, затвердженим наказом МВС України від 12.04.95 N 220, зареєстрованим в Мінюсті України від 20.04.95 за N 118/654 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.95 р. N 238 "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки".

5. Основні вимоги пожежної безпеки до основних
технологічних об'єктів

5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів і обладнання

5.1.1. Перебіг технологічних процесів повинен відбуватись у відповідності з технологічною документацією (технологічними регламентами, правилами технічної експлуатації і т.ін.), затвердженою у встановленому порядку.

5.1.2. На кожному підприємстві необхідно мати дані про показники вибухопожежної та пожежної небезпеки речовин і матеріалів за ГОСТ 12.1.044-89, що застосовуються в технологічних процесах. Застосовувати в технологічних процесах речовини і матеріали з невідомими показниками пожежної небезпеки забороняється.

5.1.3. Технологічне обладнання, призначене для використання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин і матеріалів, повинно відповідати вимогам діючих нормативних актів з охорони праці та паспортам заводів-виробників.

5.1.4. Розстановка технологічного обладнання повинна відповідати нормам технологічного проектування.

5.1.5. Параметри режиму роботи технологічного обладнання, пов'язаного з застосуванням легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), а також вибухопожежонебезпечного пилу, повинні відповідати технологічній документації, розробленій з врахуванням діючих нормативних актів.

5.1.6. В технологічному обладнанні повинні підтримуватись концентрації горючих газів, парів, суспензій та сумішей поза межами їх займання. В протилежному випадку повинні бути прийняті додаткові заходи по запобіганню пожежам та вибухам у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.

5.1.7. Для миття і знежирення обладнання, виробів і деталей повинні, як правило, застосовуватись негорючі технічні миючі засоби, а також безпечні в пожежному відношенні установки і способи. Використання для даних цілей горючих миючих засобів на обмежений період допускається, тільки в окремих випадках, з внесенням відповідних змін до технологічної документації та з дозволу органів пожежного нагляду.

5.1.8. Технологічне обладнання, пов'язане з обертанням вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів, повинно мати прилади контролю і регулювання, що забезпечують вибухопожежобезпеку процесу.

5.1.9. На приладах контролю і регулювання вибухопожежонебезпечних технологічних параметрів повинні бути позначені межі критичних значень їх змін, на основі допустимих областей вибухопожежобезпечної роботи.

5.1.10. У разі відхилення (наближення) одного чи кількох параметрів вибухопожежонебезпечного технологічного процесу поза гранично допустимі межі прилади контролю і регулювання повинні подавати попереджуючі та аварійні сигнали (звукові та світлові), а при досягненні межі параметрів критичних значень - виключати подальше зростання параметрів у небезпечному напрямку, у відповідності з технологічним регламентом.

5.1.11. Забороняється виконувати технологічні операції на обладнанні з такими несправностями, які можуть призвести до пожеж та вибухів, а також при відключенні приладів контролю і регулювання вибухопожежонебезпечних параметрів та прострочених термінах їх перевірки.

5.1.12. Технологічне обладнання, призначене для роботи з ГР, ЛЗР та вибухопожежонебезпечним пилом, повинно бути герметичне або відповідати відповідним технічним чи паспортним даним на це устаткування, і відповідати технічним вимогам на експлуатацію.

5.1.13. Місцеві відсмоктувачі та інші пристрої, призначені для вловлювання горючих газів, парів або пилу, що виходять до приміщення при взятті проби продукту, при розвантаженні та завантаженні обладнання періодичної дії, а також різні ущільнення повинні знаходитись завжди у справному стані. Робота обладнання у разі відсутності або несправності пристроїв для вловлювання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, що виділяються, не дозволяється.

Завантажувальні пристрої для обладнання періодичної дії повинні бути забезпечені заслінками, які відкриваються тільки на період завантаження вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів.

5.1.14. Конструкції витяжних пристроїв (в тому числі шаф, фарбувальних камер і т.п.) повинні запобігати накопиченню небезпечних відкладів і забезпечувати можливість їх очистки пожежобезпечними методами. Роботи по очистці повинні проводитись згідно з графіком і фіксуватись в журналі з зазначенням дати їх проведення та прізвища особи, що виконувала ці роботи.

5.1.15. Технологічне обладнання, прилади опалення і електрообладнання необхідно очищати від вибухопожежонебезпечного пилу, стружок та інших горючих матеріалів відповідно до технологічного регламенту.

5.1.16. Використання ЛЗР в апаратах і обладнанні з відкритою поверхнею випаровування, як правило, неприпустиме.

В цехах або на ділянках, де за умовами технології неможливо уникнути застосування відкритих апаратів і ємкостей з ЛЗР, необхідно:

- визначити мінімальну кількість рідин, що одночасно знаходяться біля робочих місць, і не перевищувати її;

- підтримувати температуру рідини не менше ніж на 10 градусів нижчою від температури спалаху.

5.1.17. В кожному резервуарі, ємкісному апараті та ін. повинні контролюватись мінімальний і максимальний рівень їх заповнення.

Забороняється вищевказане технологічне обладнання наповнювати ЛЗР і ГР вище встановленої максимальної межі заповнення. Граничне заповнення технологічного обладнання повинно, як правило, забезпечуватись системою автоматичного контролю і відключення, а також переливними трубами, зв'язаними з живлячими і аварійними ємкостями.

В процесі експлуатації необхідно забезпечувати постійну справність дихальних клапанів, вогнеперешкоджувачів, рівнемірів та дренажних систем. Експлуатація резервуарів і апаратів з несправними, відключеними або неправильно відрегульованими запобіжними і дихальними клапанами, а також при відсутності відвідних труб, виведених з приміщень, не дозволяється.

5.1.18. Необхідно дотримуватись встановлених строків проведення планово-профілактичних оглядів і ремонтів обладнання у відповідності з інструкцією по експлуатації з заводів-виробників обладнання, дотримуватись регламенту і послідовності зупинки обладнання з урахуванням режиму роботи, а також створювати умови для безпечного проведення оглядів та ремонту.

5.1.19. Технічне обслуговування обладнання (набивання і підтягування сальників, ущільнення фланців і т.ін.), що знаходиться під тиском, без зниження тиску забороняється.

5.1.20. При виявленні витоку або підтікань ЛЗР і ГР з технологічного обладнання необхідно вжити заходів по ліквідації несправності.

5.1.21. Ділянки теплоізоляції технологічного обладнання, просоченого ЛЗР і ГР, необхідно замінювати відразу ж після ліквідації пошкодження, яке викликало витікання продукту.

5.1.22. Для контролю за станом пароповітряного середовища у виробничих приміщеннях категорій А і Б, в яких застосовуються, виробляються або зберігаються ЛЗР, повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій.

Як виняток, при відсутності сигналізаторів, що серійно випускаються промисловістю, повинен здійснюватись періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища у відповідності з затвердженою інструкцією "ТУ нефтегаз" (РДБТ 39-0147171-003-88).

5.1.23. Автоматичне увімкнення систем аварійної вентиляції повинно здійснюватись, як правило, від сигналізаторів довибухонебезпечних концентрацій.

Крім автоматичного увімкнення систем аварійної вентиляції слід передбачати можливість ручного їх увімкнення за допомогою пускових пристроїв, розташованих поблизу одного з основних виходів ззовні приміщення.

5.1.24. Для обмеження виходу вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин з пошкодженого обладнання повинні бути встановлені швидкодіючі клапани-відсікачі і засувки, а також передбачені пристрої (пандуси, пороги, листи і т.ін.), які обмежують розлив ЛЗР і ГР.

5.1.25. Схема обв'язки трубопроводів повинна передбачати можливість виключення аварійного апарату з технологічного процесу і забезпечувати аварійний злив ЛЗР і ГР. Місця розміщення запірної арматури повинні бути вказані на схемі розташування основних комунікацій.

Порядок і послідовність операцій виключення аварійного апарату з технологічної схеми, а також здійснення зливу або стравлювання повинні визначатись інструкцією.

Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати технологічну схему трубопроводів, розташування засувок та їх призначення.

5.1.26. Горючі пари, що скидаються з технологічного обладнання через запобіжні клапани і продувні лінії ручного стравлювання, не повинні надходити до виробничого приміщення.

5.1.27. Пристрої, призначені для зливу ЛЗР і ГР або стравлювання парів з ємкостей і апаратів у випадку аварії або пожежі, повинні бути завжди справними. Засувки ліній аварійного зливу або стравлювання повинні мати розпізнавальні знаки, а підступи до них повинні бути доступні при пожежі.

5.1.28. Основне і допоміжне технологічне обладнання, пов'язане з застосуванням рідин, парів, газів та сипучих речовин, які є діелектриками, повинно бути захищене від статичної електрики у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 і ДНАОП 0.00-1.29-97.

5.1.29. При наявності речовин і матеріалів, здатних до самозагорання в повітрі, необхідно вживати заходів, що виключають або гальмують процес окислення, такі як:

- ізоляція речовин від впливу на них повітря (зберігання продукції у вигляді порошку або рідини в герметично закритій тарі, захист негорючими газами, захист від повітря шаром рідини або плівкою воску, жиру і т.ін.);

- зменшення поверхні окислення (обмеження розмірів штабелів, ущільнення маси);

- створення умов, що забезпечують більш інтенсивне відведення тепла, що виникає внаслідок реакції окислення (вентилювання застійних зон, примусове охолодження і т.ін.);

- введення необхідної кількості інгібіторів, які гальмують процес окислення.

5.1.30. Очистка внутрішніх поверхонь апаратів і трубопроводів від відкладів, здатних самозагоратись, виконується згідно графіка пожежобезпечним способом.

5.1.31. При обробці вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин слід не допускати потрапляння до машини з механізмами, що рухаються, і апаратів з мішалками, сторонніх твердих предметів (часток металу, каміння і т.ін.). Робота машин і апаратів з вимкненими або несправними уловлювачами забороняється. Слід уникати ударів, що викликають іскри при відкриванні і закриванні кришок люків, при переміщенні вантажів і т.ін.

5.1.32. Необхідно здійснювати контроль за температурою нагрівання технологічного обладнання або застосовувати теплоізоляцію, не допускаючи підвищення температури на зовнішній поверхні вище 80% від температури самозагорання речовин і матеріалів, що перебувають в обігу.

Якщо температура зовнішньої поверхні апаратів і трубопроводів вища від температури самозагорання речовин, що обертаються в них, то необхідно передбачати заходи, що виключають при аварійних ситуаціях контакт цих речовин з нагрітою поверхнею (ізоляція, парова завіса і т.ін.).

5.1.33. Роботи у вибухопожежонебезпечних місцях необхідно виконувати інструментом, що унеможливлює іскроутворення.

Транспортні візки, сходи та інше приладдя та засоби, що переміщуються на колесах і використовуються у вибухопожежонебезпечних приміщеннях, повинні мати обідки з іскробезпечного матеріалу.

Взуття обслуговуючого персоналу повинно виключати можливість іскроутворення.

5.1.34. Вибухопожежонебезпечні, пожежонебезпечні приміщення і відкриті установки повинні бути забезпечені знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

5.1.35. Перевірка стану вогнеперешкоджувачів та їх очистка повинні виконуватись у відповідності з графіком та інструкцією заводу-виробника.

Забороняється експлуатувати з відключеними або несправними вогнеперешкоджувачами:

- дихальні лінії від апаратів і ємкостей з ЛЗР або ГР, нагрітих вище температури спалаху;

- лінії з ЛЗР і ГР, які працюють з неповним перерізом (навантаженням);

- газо-повітряні і паро-повітряні лінії, якщо в них можуть утворюватись суміші вибухонебезпечних концентрацій;

- лінії з ЛЗР, здатні до вибухового розкладу.

5.1.36. Виявлені пошкодження вогнезахисних покриттів металевих опор апаратів з ЛЗР і ГР повинні негайно усуватись.

5.1.37. Вибухопожежонебезпечні і пожежонебезпечні приміщення слід обладнувати засобами пожежної автоматики у відповідності до вимог діючих нормативних документів. Незалежно від наявності автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, приміщення і ділянки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з додатком N 10.

5.1.38. Експлуатація технологічного обладнання при несправних системах протипожежного і протиаварійного захисту є неприпустимою.

5.2. Лінійна частина магістральних нафтопроводів

5.2.1. Загальні вимоги

5.2.1.1. Експлуатацію, ремонт та випробування магістральних нафтопроводів слід проводити у відповідності до вимог Правил технічної експлуатації магістральних нафтопроводів, цих Правил і Правил капітального ремонту підземних трубопроводів.

5.2.1.2. Магістральні нафтопроводи при будь-якому виді прокладання повинні мати охоронну зону, що відповідає вимогам Правил охорони магістральних нафтопроводів.

5.2.1.3. Охоронна зона нафтопроводів встановлюється:

- вздовж трас трубопроводів - у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять за 50 м від осі трубопроводу з кожного боку; на землях сільськогосподарського призначення охоронна зона обмежується умовними лініями, що проходять за 25 м від осі трубопроводу з кожного боку;

- вздовж траси багатониткових трубопроводів - у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять за 50 м від осей крайніх трубопроводів з кожного боку; на землях сільськогосподарського призначення охоронна зона обмежується умовними лініями, що проходять за 25 м від осей крайніх трубопроводів з кожного боку;

- вздовж підводних переходів трубопроводів - у вигляді ділянки водного простору від поверхні до дна, замкненої між паралельними площинами, що відстоять від осей крайніх ниток трубопроводів на 100 м з кожного боку;

- навколо земляних амбарів для аварійного спуску нафти або нафтопродуктів - у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією на відстані 50 м у всі боки від границь території вказаних об'єктів;

- навколо головних та проміжних нафтоперекачувальних, наливних або кінцевих станцій, резервуарних парків, наливних і зливних естакад, пунктів підігрівання нафти - у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією, що знаходиться на відстані 100 м в усі боки від границь території вказаних об'єктів на 100 м у всі боки, з урахуванням пунктів 5.2.1.9 та 5.2.1.10 цього розділу.

5.2.1.4. В охоронних зонах трубопроводів без письмової згоди підприємств (організацій), що їх експлуатують, забороняється:

- споруджувати будь-які будівлі та споруди;

- висаджувати дерева та кущі всіх видів, складувати корми, добрива і матеріали, скиртувати сіно і солому, розташовувати конов'язі, утримувати худобу, виділяти рибопромислові ділянки, влаштовувати водопої, заготовляти лід;

- споруджувати проїзди і переїзди через траси трубопроводів, влаштовувати стоянки автомобільного транспорту, тракторів, машин та іншого обладнання; -розташовувати колективні сади та городи;

- виконувати меліоративні земляні роботи, споруджувати зрошувальні та осушувальні системи;

- виконувати планування грунту, а також різноманітні гірничі, промислові, монтажні та вибухові роботи;

- проводити геологорозвідувальні, пошукові, геодезичні та інші вишукувальні роботи, пов'язані з влаштуванням свердловин, шурфів та взяттям проб грунту (крім грунтових зразків).

Підприємства і організації, які одержали письмову згоду на ведення вказаних робіт в охоронних зонах, зобов'язані виконувати їх з дотриманням умов, що забезпечують цілість трубопроводу. Ці умови встановлюють підприємства (організації), які експлуатують трубопроводи.

Письмове узгодження проведення вибухових робіт в охоронних зонах трубопроводів видають тільки після надання підприємством (організацією) відповідних матеріалів, передбачених Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах.

5.2.1.5. Польові сільськогосподарські роботи в охоронних зонах трубопроводів землекористувачі проводять з попереднім повідомленням підприємств (організацій), що експлуатують трубопровід, про початок посівної та збиральної кампанії.

5.2.1.6. На зрошуваних землях, що знаходяться в охоронних зонах трубопроводів, роботи, пов'язані з тимчасовим затопленням земель, виконують за узгодженням між землекористувачами та підприємством (організацією), що експлуатує трубопровід.

5.2.1.7. В охоронних зонах магістральних нафтопроводів забороняється виконувати різні дії, які можуть порушити нормальну експлуатацію трубопроводів чи призвести до їх пошкодження, а саме:

- переміщувати, засипати та пошкоджувати опізнавальні і сигнальні знаки, контрольно-вимірювальні пункти;

- відкривати люки, хвіртки і двері пунктів підсилення кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної запірної арматури або вузлів пуску і приймання очисних пристроїв, станцій катодного і дренажного захисту та інших лінійних пристроїв, системи життєзабезпечення, відкривати і закривати крани і засувки, відключати або вимикати засоби зв'язку, енергопостачання, телемеханіки і диспетчеризації трубопроводів;

- влаштовувати різні звалища, виливати розчини кислот, солей і лугів;

- руйнувати берегоукріплювальні споруди, водопропускні пристрої, що охороняють трубопроводи і довкілля від аварійного розливу нафти;

- кидати (закотвичувати) якорі (кітви), проходити з відданими (закотвиченими) якорями (кітвами), ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, виконувати днопоглиблювальні і землечерпальні роботи;

- розводити вогонь і розміщувати будь-які відкриті і закриті джерела вогню.

5.2.1.8. У межах мінімальних відстаней від осі нафтопроводу (від його об'єктів) до міст і населених пунктів, встановлених нормами проектування магістральних нафтопроводів, забороняються будь-які заходи, пов'язані зі скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт.

5.2.1.9. Будівництво житлових масивів (населених пунктів), промислових та сільськогосподарських підприємств, окремих будинків, будівель (житлових і нежитлових) і споруд може виконуватись в районі місцепроходження нафтопроводів за умови суворого дотримання мінімальних відстаней від осі трубопроводу (від його об'єктів) до будівель і споруд, передбачених нормами проектування магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів.

При розгляді клопотань про надання земельних ділянок для вказаних потреб місця розташування об'єктів будівництва повинні попередньо узгоджуватись з підприємствами (організаціями), що експлуатують трубопроводи.

5.2.1.10. Підприємство (організація), що експлуатує нафтопровід, і органи Держнаглядохоронпраці у відповідності до їх компетенції мають право призупинити роботи, які виконуються з порушенням цих Правил в охоронній зоні трубопроводу і в межах мінімальних відстаней від осі трубопроводу (від його об'єктів) до міст та інших населених пунктів, встановлених нормами проектування магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів.

5.2.2. Ліквідація аварій

5.2.2.1. Всі роботи з ліквідації аварій необхідно виконувати у відповідності з планом ліквідації аварії (ПЛА) для даного об'єкту (ділянки). Порядок дій адміністрації та персоналу у випадку пожежі або аварії наведено у розділі 11.

5.2.2.2. Працівник, відповідальний за ліквідацію аварії (залежно від її категорійності та наслідків), визначається планом ліквідації аварії. Власник підприємства або працівник, що керує виробництвом на зміні, зобов'язані ввести в дію план ліквідації аварії (ПЛА).

5.2.2.3.Відповідальний за ліквідацію аварії та працівники, що повинні бути задіяні при ліквідації аварій зобов'язані виконувати свої обов'язки згідно з вимогами діючих планів ліквідації аварій (ПЛА), а також:

- проінструктувати членів бригади про безпечні методи і прийоми робіт;

- вжити заходів по встановленню перестерігаючих знаків на підході до аварійної ділянки, по огородженню місця розливу нафти червоними прапорцями, а в темну пору - світловими сигналами і освітленню аварійної ділянки;

- виставити пост біля місця пересікання аварійної ділянки нафтопроводу з залізничними коліями та з шосейною дорогою;

- визначити безпечну розстановку техніки та місця відпочинку і харчування працівників.

5.2.2.4. При ліквідації аварій в темну пору для освітлення місця роботи необхідно застосовувати вибухозахищені світильники напругою не більше 12в з рівнем вибухозахисту, що відповідає класу вибухонебезпечної зони В-1г, і видом вибухозахисту, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші ІІАТЗ.

5.2.2.5. На місці провадження аварійних робіт повинні бути передбачені:

- пожежна автоцистерна або цистерна (ємкість) місткістю не менше 1500 л, заповнена розчином піноутворювача, з пожежною мотопомпою МП-1200 або МП-1600, та інші протипожежні засоби, узгоджені з пожежною охороною;

- повстина або азбестове полотно - 2 шт.;

- вогнегасники та відра - по 10;

- лопати та ломи - по 5;

- аптечка з медикаментами і перев'язувальні засоби.

Всі працівники, зайняті ліквідацією аварії, повинні уміти користуватись первинними засобами пожежогасіння і надавати первинну (долікарську) допомогу.

В особливо небезпечних випадках (великий розлив нафти) необхідно виставляти пожежні пости з числа добровільної пожежної дружини або особового складу пожежної охорони.

5.2.2.6. При використанні транспортних засобів для обстеження траси нафтопроводу з метою виявлення місць його пошкодження і розливу нафти необхідно дотримуватись таких умов:

- при добрій видимості траси (в світлу пору) транспортні засоби слід зупиняти не ближче ніж за 100 м від місця розливу нафти (з навітреного боку); подальше розвідування повинен проводити персонал АВП у складі не менше двох працівників, які знають правила роботи в газонебезпечних місцях і дотримуються заходів пожежної безпеки;

- при поганій видимості (в темну пору, на пересіченій місцевості і при тумані) повинна діяти група патрулювання не менше ніж з трьох осіб. Інтервал між групою і транспортними засобами визначає старший групи; у всіх випадках інтервал повинен бути не менше 10 м.

При виявленні ознак розтікання нафти група патрулювання повинна подати сигнал негайної зупинки транспортних засобів і виконати подальше розвідування району розливу.

5.2.2.7. Група патрулювання, яка здійснює контрольний огляд, регулярно доповідає про стан траси диспетчеру РНУ.

При відсутності виходу нафти ця група повертається тільки після дозволу диспетчера.

5.2.2.8. При виявленні місця виходу нафти на поверхню підходити до нього слід тільки з навітреного боку. Якщо за характером місцевості у часі перебігу роботи це неможливо, то слід надягнути фільтруючий протигаз.

5.2.2.9. Аварійні автомобілі, машини, механізми і засоби радіозв'язку необхідно розміщувати з навітреного боку по відношенню до розлитої нафти на відстані не менше 30 м. Автомобілі і машини слід встановлювати так, щоб була можливість швидкого пересування і маневрування всіх транспортних засобів - як одночасно так і окремо. Всі аварійні автомобілі і машини повинні мати іскрогасники.

5.2.2.10. Всі технічні засоби, що не використовуються під час робіт, повинні знаходитись за межами зони з розлитою нафтою на відстані 100 м.

5.2.2.11. Територію, де розлито нафту, необхідно огороджувати червоними сигнальними прапорцями, а в нічну пору - світильниками у вибухозахищеному виконанні, а також знаками з пересторогами: "Нафта, вогненебезпечно!", "З вогнем не наближатись!", "Не палити!" і т.ін. Поблизу населених пунктів, залізниць, шосейних або пішохідних доріг місце розливу нафти (до повного її прибирання) необхідно охороняти спеціально виставленими постами. В разі потреби слід організувати тимчасовий об'їзд транспорту на ділянці дороги, близькій до місця розливу нафти, а також довести до відома найближчого чергового НПС або диспетчера РНУ (ПМН) інформацію про небезпечну ситуацію, що виникла.

5.2.2.12. При розтіканні нафти поблизу водойми необхідно вжити заходів по обвалуванню цієї ділянки розтікання з метою недопущення потрапляння нафти до водойм і населених пунктів. Якщо намічене місце пошкодження трубопроводу виявиться залитим нафтою, її слід видалити наявними відкачуючими засобами, закачати в нафтопровід або в спеціально підготовлене обвалування, земляний амбар.

5.2.2.13. Пуск і зупинку насоса, що перекачує нафту з аварійної ділянки до амбару або до обвалування, слід виконувати, як правило, дистанційно, унеможливлюючи перебування працівників в небезпечній зоні.

5.2.2.14. Електрообладнання, проводку і освітлення насоса слід застосовувати у вибухозахищеному виконанні, а їх експлуатацію проводити у відповідності до вимог ПТЕ і ПТБ.

5.2.2.15. Для стійкої та безпечної експлуатації машин і механізмів майданчик для проведення аварійних робіт необхідно спланувати, очистити від нафти, яку слід вивезти за межі вогненебезпечної зони не менше ніж на 50 м. В слабких грунтах і топких місцях настил необхідно виконати з колод або брусів, шпал, інвентарних щитів і сланей.

5.2.2.16. Паралельно з підготовкою площадки необхідно вести роботи по запобіганню розтікання нафти. Обвалування слід починати з низинних місць, з боку житлових селищ, водойм, річок, лісових масивів, доріг.

5.2.2.17. Земляний амбар (обвалування) для скидання нафти повинен бути влаштований на відстані не менше 50 м від ремонтного котловану.

5.2.2.18. Для уникнення розливу нафти з земляного амбару (обвалування) слід дотримуватись таких умов:

- відстань від дзеркала нафти до верху повинна бути не менше 50 см;

- висота валу повинна бути не більше 1,5 м, ширина по верху - не менше 50 см;

- похил відкосів валу не повинен перевищувати 45 градусів;

- в нижній частині амбару необхідно влаштувати дренаж.

5.2.2.19. До початку земляних робіт необхідно встановити знаки, що вказують місця розташування підземних комунікацій (кабелів, газопроводів).

5.2.2.20. Розміри ремонтного котловану повинні забезпечувати вільне проведення всіх видів робіт при ліквідації пошкодження (центруванні труб, зварюванні неповоротних стиків, протикорозійному ізолюванні).

Глибина котловану залежить від глибини закладання нафтопроводу, але повинна бути не менше ніж на 0,5-0,6 м нижчою від труби.

Зачистку і прибирання нафти в котловані слід виконувати з дотриманням вимог Типової інструкції організації безпечного проведення газонебезпечних робіт і згідно розділу 10 цих Правил.

5.2.2.21. Вирізання "вікон" повинні проводити спеціальним ріжучим пристроєм без застосування вогню. При цьому необхідно дотримуватись умов для запобігання утворенню іскор і унеможливити падіння вирізаної частини труби всередину трубопроводу.

5.2.2.22. Звільняти трубопровід від нафти через будь-які розняття в засувці забороняється.

5.2.2.23. При заповненні відремонтованого трубопроводу нафтою тиск слід збільшувати поступово і рівномірно, постійно контролюючи показання приладів.

5.2.2.24. Під час підвищення тиску в нафтопроводі необхідно:

- проводити спостереження за станом відремонтованої ділянки на відстані не ближче 50 м;

- не допускати руху транспорту і присутності людей поблизу відремонтованої ділянки.

5.2.2.25. Вогневі роботи ведуться у відповідності до розділу 10 цих Правил.

5.2.3. Ремонт лінійної частини магістральних нафтопроводів

5.2.3.1. Капітальний ремонт лінійної частини магістральних нафтопроводів слід виконувати з урахуванням вимог Правил капітального ремонту підземних трубопроводів, Правил безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів і цих Правил.

5.2.3.2. Перед капітальним ремонтом лінійної частини нафтопроводу, прокладеного поблизу населеного пункту та інших промислових об'єктів, необхідно перевірити і виправити захисні споруди, попередити місцеві органи влади і населення про необхідність вжити належних заходів безпеки.

Забороняється допускати сторонніх осіб до місця ремонту.

5.2.3.3. Капітальний ремонт нафтопроводів, пов'язаний з заміною ізоляції, слід виконувати механізованим способом при тиску в нафтопроводі не більше 2.5 МПа. У випадку заварювання корозійних виразок на нафтопроводі роботи слід проводити за наявності проекту виконання робіт, та за умови дотримання заходів з безпеки праці і ПЛА на даній ділянці.

5.2.3.4. Ремонт лінійної частини нафтопроводів проводять під керівництвом відповідального працівника, призначеного наказом по ПМН, РНУ, РСУ, який знає правила безпеки, пройшов перевірку знань і допущений до керівництва цими роботами.

5.2.3.5. Ремонтні роботи, за винятком аварійно-відновлювальних, необхідно проводити у світлий час доби.

5.2.3.6. Перед початком ремонтних робіт на нафтопроводі, для уникнення його пошкодження, необхідно визначити положення нафтопроводу в грунті через кожні 50 м, а на нерівному рельєфі місцевості через кожні 25 м встановити покажчики (вішки) висотою не менше 0,5 м з позначенням глибини закладання. Покажчики потрібно встановлювати також в місцях пересікання нафтопроводу з іншими підземними комунікаціями.

5.2.3.7. Земляні роботи, що проводяться в межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній електропередачі, автомобільних доріг, залізничних колій і газопроводів, повинні виконуватись тільки за наявності письмового дозволу підприємства, що експлуатує ці комунікації, в присутності його представника. До дозволу повинен бути прикладений план (схема) з зазначенням розташування та глибини залягання комунікацій, складений на підставі шурфовки.

5.2.3.8. При ритті траншеї, яку пересікають електрокабелі, газопроводи та інші комунікації, або в безпосередній близькості від них забороняється застосовувати ломи, кирки, пневматичні молоти та інші ударні інструменти.

Траншея повинна бути вирита за допомогою лопат, при цьому не можна допускати різких ударів.

5.2.3.9. Для уникнення пошкодження нафтопроводу ковшом екскаватора, не пристосованим для повного розкриття нафтопроводу, грунт слід розробляти по обидва боки труби, опускаючи ківш до 0,15 - 0,20 м від її бічної твірної.

Подальше розробляння грунту слід проводити тільки лопатами, без різких ударів.

5.2.3.10. При ритті траншеї одночасно двома одноковшовими екскаваторами, обладнаними зворотною лопатою, відстань між ними уздовж траншеї повинна дорівнювати двом вильотам стріли, але завжди бути не меншою ніж 14 м.

5.2.3.11. Вантузи, засувки, відводи та інші вузли нафтопроводу повинні бути попередньо позначені.

5.2.3.12. Рити шурф необхідно під керівництвом відповідального за цю роботу.

5.2.3.13. Для освітлення труби в шурфі слід використовувати вибухозахищені акумуляторні ліхтарі, що відповідають класу вибухонебезпечної зони В-1г, і виду вибухозахисту, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші ІІАТ3.

5.2.3.14. Капітальний ремонт мостових, вантових і підводних переходів нафтопроводів повинна проводити спеціальна організація, яка має право на виконання цих робіт.

5.2.3.15. В траншеї розкритого нафтопроводу повітряне середовище необхідно постійно контролювати на вміст вуглеводнів та сірководню, який не повинен перевищувати ГДК. Значення ГДК деяких горючих рідин і газів наведено у таблиці 1.

                                                       Таблиця 1
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|     Речовина                         |Величина гранично допус- |
|                                      |тимої концентрації,      |
|                                      |мг/куб.м                 |
|——————————————————————————————————————+—————————————————————————|
|Аміак                                 |          20             |
|Бензин-розчинник (в перерахунку на С) |         300             |
|Гас (в перерахунку на С)              |         300             |
|Сірководень в суміші з вуглеводнями   |                         |
|С1-С5                                 |           3             |
|Спирт метиловий (метанол)             |           5             |
|Спирт етиловий                        |        1000             |
|Вуглеводні (С1-С10 в перерахунку на С)|         300             |
|Хлор                                  |         0,1             |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

При перевищенні ГДК газу ремонт повинен бути припинений, працівники повинні вийти з небезпечної зони і сповістити про те, що сталось, відповідального за цю роботу. Робота може бути відновлена після повного усунення причин загазованості.

5.2.3.16. При проведенні робіт з капітального ремонту нафтопроводу необхідно забезпечувати постійний двосторонній зв'язок керівника робіт з диспетчером РНУ або оператором найближчої НПС.

Вся автотракторна техніка, а також техніка, що має двигуни внутрішнього згорання, повинна мати іскрогасники.

5.2.3.17. В районах з жарким кліматом, при температурі вище 30 С, для уникнення різкого впливу температури оточуючого повітря на нафтопровід діаметром до 700 мм, довжина ділянки, що розкривається, повинна відповідати мінімальній протяжності ділянки, необхідній при проведенні робіт, згідно плану виконання робіт (ПВР), без запасу траншеї.

При механізованому способі ремонту гарячого нафтопроводу діаметром 1020 мм і більше, довжина нафтопроводу, що розкривається екскаватором, повинна бути не більше 30 м, а довжина нафтопроводу, що розкривається підкопуючою машиною - не більше 16 м.

5.2.3.18. Піднімати ділянку нафтопроводу, що ремонтується, слід тільки після повного її розкриття до нижньої твірної, за письмовим дозволом диспетчера або іншої відповідальної службової особи, яка має дане право.

Підйом нафтопроводу при неповному його розкритті заборонено.

5.2.3.19. При підйомі (опусканні) нафтопроводу забороняється знаходитись в траншеї під талями, триногами, стрілою крана, між краєм траншеї і трубою, а також стояти на нафтопроводі.

5.2.3.20. Під час перерви в роботі не допускається залишати трубопровід в підвішеному стані (на талях, гаку трубоукладчика). При короткочасних перервах біля підвішеного трубопроводу необхідно встановити чергування.

5.2.3.21. Для забезпечення швидкого виходу працюючих з траншеї слід встановити стрем'янки з похилом 1 : 3, з планками, закріпленими через кожні 0,4 м, з розрахунку дві драбини на п'ять чоловік.

5.2.3.22. Забороняється використовувати для засипання грунт, просочений нафтою.

5.2.3.23. На відстані не менше 50 м від ділянки нафтопроводу, що ремонтується, повинен бути розміщений вагончик (намет) і організовано місце для відпочинку і прийому їжі. У вагончику необхідно мати умивальник, бачок з питною водою, аптечку.

Забороняється відпочивати на відкритій місцевості на відстані менше 50 м від нафтопроводу, що ремонтується.

5.3. Насосні станції для перекачування нафти

5.3.1. Насосні станції повинні експлуатуватись з дотриманням технологічного регламенту (технологічної карти) роботи, з урахуванням вимог щодо організації робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання на підставі інструкцій заводів-виробників.

5.3.2. В насосному приміщенні повинна бути забезпечена безвідмовна робота природної та механічної вентиляції. Забороняється пускати в роботу насосні агрегати при вимкнутій вентиляції.

5.3.3. При раптовому припиненні живлення електроенергією електродвигуни насосів повинні відключитись від мережі автоматично.

5.3.4. В приміщеннях насосних станцій необхідний постійний нагляд за герметичністю насосів і трубопроводів. Витікання нафти в сальниках насосів і в з'єднаннях трубопроводів повинно бути усунуто.

5.3.5. Насосні приміщення повинні постійно утримуватись в чистоті. Підлоги, лотки, приямки і фундаменти насосів необхідно регулярно очищати від продукту і масла, що розлились.

Двері приміщень для насосів повинні бути постійно зачинені і мати пристрої, що не допускають самовільного їх відчинення (крім забезпечення проектних заходів вибухозахисту у випадку аварії).

Застосування ЛЗР і ГР для миття підлог і обладнання забороняється.

5.3.6. Насосні станції повинні мати виробничу каналізацію, централізовану систему збирання витоків з відведенням за межі будівель насосної.

5.3.7. В системі виробничої каналізації справність гідрозатворів і рівень в них води необхідно періодично перевіряти. Термін перевірок не повинен перевищувати один місяць.

Накопичення нафти в лотках насосних не допускається.

Збірники і нафтоуловлювачі повинні систематично звільнятись від промстоків, тобто забезпечувати можливість приймання аварійно розлитого продукту.

5.3.8. Експлуатація автоматизованих насосних при несправній системі автоматичного відключення насосного агрегата при переповненні приямку продуктом забороняється.

5.3.9. Розділяючі перегородки, в тому числі їх нижня частина, розташована нижче рівня підлоги, і місця пропуску валів, трубопроводів, кабелів через них повинні бути герметичними. Їх герметичність повинна контролюватись не рідше одного разу на шість місяців.

Між приміщенням електродвигунів і приміщенням насосів (насосним цехом) повинен бути двосторонній телефонний зв'язок.

5.3.10. Стаціонарні автоматичні газосигналізатори в насосній повинні бути зблоковані з аварійною вентиляцією, знаходитись в працездатному стані і перевірятись на відповідність технічним вимогам умов їх експлуатації.

Аварійна вентиляція повинна вмикатись від датчика газоаналізатора, згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 (розділ 18.2).

При відсутності стаціонарних газоаналізаторів необхідно періодично за відповідними графіками проводити аналіз повітряного середовища переносними газоаналізаторами з метою виявлення небезпечної концентрації парів нафтопродуктів.

5.3.11. Система змащення підшипників насосних агрегатів повинна експлуатуватись у відповідності з інструкцією заводу-виробника.

За змащуванням підшипників повинен бути встановлений постійний контроль, згідно ПТЕ.

При виявленні будь-яких несправностей, що порушують нормальний режим роботи насоса, останній повинен бути зупинений, а несправність - усунена.

5.3.12. Насосні станції повинні бути оснащені переносними акумуляторними ліхтарями у вибухозахищеному виконанні, з рівнем вибухозахисту, що відповідає класу вибухонебезпечної зони В-1а і видом вибухозахисту, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші ІІАТ3.

5.3.13. В приміщенні насосної забороняється зберігати вогненебезпечні рідини, захаращувати проходи. Мастильні матеріали в розмірі добової потреби повинні зберігатись в спеціальній тарі.

5.3.14. При експлуатації і ремонті технологічного обладнання і запірної арматури блочно-комплектної насосної станції (БКНС) необхідно виконувати вимоги Посібника з організації і технології технічного обслуговування та ремонту агрегатно-вузловим методом.

5.3.15. У випадку неможливості застосування агрегатно-вузлового методу ремонту обладнання БКНС, ремонт слід виконувати по місцю з дотриманням цих Правил.

5.3.16. На всмоктуючому і нагнітальному трубопроводах кожного магістрального на підпірного насосного агрегата та на насосах системи їх життєзабезпечення (системи змащування, охолодження та інше), повинні бути встановлені прилади контролю тиску, без яких експлуатація насосів забороняється.

Тимчасові пересувні насосні станції для перекачування нафти

5.3.17. Станція повинна бути розташована не ближче ніж за 25 м від траси магістрального трубопроводу і встановлена на відкритому, вирівненому майданчику, а перекачувальні агрегати надійно закріплені на металевих рамах, що виключають вібрацію і переміщення їх при роботі;

при розташуванні станції в лісовій місцевості територія навколо перекачувальних агрегатів повинна бути очищена: при листяних породах дерев - у радіусі 20 м, при хвойних - в радіусі 50 м і обрамлена мінералізованою смугою шириною не менше ніж 2 м, на її території не повинно бути дерев, порубкових залишків, хмизу, сухої трави і т.д.

5.3.18. Місце зберігання резервного пального повинно бути розташоване на відстані не менше 30 м від перекачувальної станції, очищене від рослинного покриву і оточене мінералізованою смугою шириною не менше ніж 2 м.

5.3.19. Для запобігання потраплянню нафти на двигуни внутрішнього згорання, в разі появи витоків в насосах двигуни повинні бути відділені від насосів металевим кожухом.

5.3.20. Витоки нафти в трубопроводах і насосних перекачуючої станції слід усувати.

Місця можливих витоків нафти (з'єднання трубопроводу і сальникові з'єднання насосів) слід обладнувати дренажними пристроями для відводу нафти, що розлилась, в безпечне місце.

5.3.21. Під час роботи тимчасової перекачувальної станції забороняється:

- експлуатувати двигуни з несправними глушителями та іскрогасниками;

- використовувати для освітлення світильники або електричні акумуляторні ліхтарі не у вибухозахищеному виконанні;

- застосовувати відкритий вогонь, палити, вести зварювальні роботи і т.ін.;

- використовувати інструмент, який викликає при ударах іскроутворення.

5.3.22. Кожна тимчасова перекачувальна станція на трасах магістральних трубопроводів повинна мати запас води на випадок гасіння пожежі, пожежну мотопомпу, пожежні викидні рукави, піноутворювач, протипожежне обладнання та інвентар, згідно з п.5.2.2.5 Правил.

5.4. Резервуарні парки

5.4.1. Наземні резервуари для нафти мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання впливові сонячного проміння. На кожний резервуар необхідно мати технологічну карту, в якій вказувати: номер резервуара, його конструктивний тип, максимальний рівень наливання (взливу), мінімальний залишок, швидкість наповнення (спорожнення).

5.4.2. В безвітряну погоду при позитивній температурі повітря необхідно здійснювати перевірку загазованості групи резервуарного парку для ЛЗР зі стаціонарними покрівлями не рідше, ніж раз на зміну, а також (при огляді резервуару та відбиранні проб) з обов'язковою фіксацією (в журналі обліку) аналізу концентрацій парів вуглеводнів та інших газів в резервуарах і виробничих приміщеннях. При досягненні ГДК, згідно таблиці 1 Правил, повинні вживатись заходи по зміні режиму роботи резервуарів.

5.4.3. Продуктивність наповнення (спорожнення) резервуару не повинна перевищувати проектні дані. Максимальна продуктивність наповнення (спорожнення) резервуарів залежно від їх конструктивних особливостей повинна відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.2-94 (розділи 7 та 9) і що повинно відповідати технологічному регламенту.

5.4.4. Перевищення допустимого рівня взливу резервуару неприпустиме.

5.4.5. Підігрівання високозагусаючої нафти в резервуарі зі стаціонарною покрівлею повинне відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.2-94 (розділ 7). Температура нафти при підігріванні повинна контролюватись та фіксуватись в журналі.

5.4.6. Підігрівати в'язку та загустілу нафту в резервуарах (у встановлених температурних межах) допускається при рівні рідини над підігрівачами не менше 0,5 м.

5.4.7. Власником повинен бути встановлений постійний контроль за герметичністю резервуарів та їх обладнанням. Виявлені несправності повинні негайно усуватись.

При появі тріщин у швах, в основному металі стінок чи днища діючий резервуар повинен бути негайно спорожнений. Не допускається заварювання тріщин та чеканення на резервуарах, заповнених нафтою.

Не допускається експлуатація резервуарів, що дали осідання основи, мають негерметичність, а також з несправностями кранів, з'єднань трубопроводів, сальникових набивок, прокладок, засувок та ін.

5.4.8. При оглядах дихальної арматури, вогнеперешкоджувачів та гідравлічних клапанів необхідно слідкувати за їх справністю, очищати від бруду, а в зимових умовах і від льоду, перевіряти рівень рідини в гідравлічних клапанах. Гідравлічний запобіжний клапан необхідно заповнювати тільки рідиною, що важко випаровується та не замерзає.

Строки поточного обслуговування обладнання резервуарів регламентовані "Правилами технической эксплуатации магистральных нефтепроводов" (ПТЭ МН).

5.4.9. Виробнича каналізація повинна періодично, не рідше одного разу на рік, промиватись, а дощоприймальні колодязі - очищуватись згідно з ПТЭ МН. Не рідше одного разу на місяць необхідно перевіряти справність хлопавок, встановлених в дощоприймачах, розташованих на обвалованій території резервуарного парку, з відміткою в журналі.

5.4.10. Обвалування резервуарів, переходи, сходи через нього, виїзди на обвалування для механізованих засобів пожежогасіння (при їх наявності) необхідно утримувати у справному стані. Площадки всередині обвалування повинні бути сплановані.

Траншеї, прориті при прокладанні та ремонті трубопроводів всередині обвалування та на обвалуванні, по закінченні цих робіт повинні бути негайно засипані, а обвалування - відновлені.

5.4.11. Люки, що служать для замірів рівня та відбору проб з резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а замірний отвір з внутрішнього боку - кільце з металу, що виключає іскроутворення.

Під кришкою замірного люка повинна бути прокладена алюмінієва, свинцева або гумова прокладка, що виключає утворення іскр при різкому закриванні люка.

5.4.12. Пробовідбірник повинен мати струмопровідний мідний тросик, один кінець якого припаюється до корпусу пробовідбірника, а другий має наконечник під болт М10. Перед відбором проб пробовідбірник повинен бути заземлений.

Перед кожним використанням пробовідбірника обов'язково перевіряється цілісність мідного струмопровідного тросика.

5.4.13. Ручне відбирання проб нафти та заміри рівня за допомогою рулетки з лотом або метроштоком через люки резервуарів допускається тільки після припинення руху рідини (коли вона знаходиться в спокійному стані), не раніше, ніж через 2 години після закінчення операцій по перекачуванню.

5.4.14. Замірювання рівня та відбирання проб необхідно виконувати, як правило, у світлу пору доби. Забороняється замірювання рівня і відбирання проб під час грози. При відборі проб чи замірюванні рівня в темну пору доби для освітлення слід застосовувати тільки вибухобезпечні акумуляторні ліхтарі, вмикати і вимикати які дозволяється тільки за межами обвалування. Застосування кишенькових ліхтарів і відкритого вогню забороняється. Рівень вибухозахисту повинен відповідати вимогам згідно з п.5.2.2.4 Правил.

5.4.15. При відборі проб нафти не можна допускати її розливу. При випадковому розливі нафти на покрівлі резервуару, її слід негайно видалити. Залишати на покрівлі ганчірки, клоччя, різні предмети забороняється.

5.4.16. Для проведення операцій, пов'язаних з оглядом і обслуговуванням резервуарів з нафтою, а також замірюванням рівня та відбору проб допускається обслуговуючий персонал, визначений наказом по підприємству, у взутті, що не має сталевих накладок і цвяхів, та одязі з несинтетичних тканин (одяг повинен бути з матеріалів нестатичних, що не дають іскор).

5.4.17. Обв'язка резервуарів технологічними трубопроводами повинна передбачати можливість перекачки нафти з одного резервуару в інший, а також виконувати зачищення "мертвого" залишку.

5.5. Залізничні зливно-наливні естакади

5.5.1. Приймання під налив залізничних цистерн без відмітки технічного огляду, а також з явними ознаками витоку чи інших несправностей, що перешкоджають наливу нафти або нафтопродуктів, не допускається.

5.5.2. Перед зливом чи наливом нафти або нафтопродуктів необхідно перевірити правильність відкривання всіх перекачувальних вентилів, засувок, а також справність зливно-наливних пристроїв, щільність з'єднань шлангів чи телескопічних труб.

Довжина зливно-наливних пристроїв повинна забезпечувати відстань від кінця наливного пристрою до нижньої твірної цистерни не більше 200 мм, а нижню лапку цих пристроїв слід передбачати з металу, який виключає іскроутворення при ударі.

5.5.3. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи і трубопровідна арматура повинні підлягати регулярному огляду і плановопопереджувальному ремонту. Виявлені несправності та витоки слід негайно усувати. Несправна частина зливного пристрою (або ділянки трубопроводу) повинна бути відключена.

5.5.4. Не можна відкривати несправні нижні зливні пристрої залізничних цистерн за допомогою не передбачених їх конструкцією приладів, які можуть спричиняти іскроутворення. Приєднувати нижній зливний пристрій цистерни до зливно-наливного колектора можна тільки після установки башмаків (упорів) під колеса цистерни і відведення локомотиву з цієї колії.

5.5.5. Наливання у залізничні цистерни, що проводиться в умовах низьких температур, потрібно проводити з урахуванням об'ємного розширення нафти при транспортуванні цих цистерн в райони з більш високою температурою повітря.

5.5.6. По закінченні наливу нафти у залізничні цистерни шланги, стояки і колектори, розташовані по верху наливних естакад, повинні бути звільнені від залишків нафти. Шланги наливних пристроїв повинні бути заведені до спеціальних воронок системи збирання витоків. Кришки люків після наливу і заміру нафти у вагоні-цистерні повинні бути герметично закриті (з допомогою прокладок).

5.5.7. При підігріванні високозагусаючої нафти в залізничних цистернах змійовиками, останні слід включати в роботу тільки після повного занурення їх у нафту на глибину не менше ніж 0,5 м. Під час підігрівання необхідно слідкувати за тим, щоб при розширенні нафти з підвищенням її температури не сталось виливу з цистерни. Зливати нафту з вагонів-цистерн під час її підігрівання не дозволяється.

5.5.8. При виявленні (в процесі наливу) витоку в залізничній цистерні налив до цієї цистерни повинен бути негайно припинений до повного усування несправності. Якщо неможливо усунути витікання, цистерну треба звільнити від налитої нафти і повернути на станцію відправлення.

Забороняється подавання наступних составів (вагонів-цистерн) до закінчення очищення естакад від розлитої нафти.

5.5.9. Майданчики, на яких розміщені зливно-наливні споруди, повинні забезпечувати, у випадку аварії і проливів, вільне стікання рідини до відвідних лотків та каналів, з'єднаних через гідравлічні (чи іншого типу) затвори зі збірником або з аварійною ємкістю.

5.5.10. По обидва боки від зливно-наливних пристроїв чи стояків, що стоять на залізничних коліях окремо (на відстані двох двовісних чи одного чотиривісного вагонів) повинні бути встановлені сигнальні знаки - контрольні стовпчики, за які забороняється заходити тепловозам.

Подавання маршрутів під злив (налив) на вільні залізничні колії естакади слід контролювати персоналом зливного пункту, станції.

Рух тепловозів по залізничних коліях, на яких розташовані зливноналивні пристрої, забороняється, і допускається тільки по обхідних залізничних коліях.

5.5.11. Залізничні цистерни під злив і налив слід подавати і виводити плавно, без поштовхів і рвучких посмиків (ривків). На території зливноналивних пристроїв не дозволяється гальмувати і фіксувати залізничні цистерни металевими башмаками. Для цих потреб необхідно застосовувати дерев'яні підкладки або башмаки з металу, що не спричинює іскроутворення.

Не допускається застосовувати в якості важелів сталеві ломи чи інші сталеві предмети для зсуву з місця і підкочування залізничних цистерн до місця зливу і наливу. Залізничні цистерни можна підкочувати тільки за допомогою лебідок або дерев'яних важелів.

5.5.12. Сортування залізничних цистерн і розчеплення їх слід здійснювати за межами естакади зливу і наливу. Під час зливно-наливних операцій нафти з температурою спалаху парів менше 61оС на естакаді забороняється виконувати маневрові роботи і подавати наступний потяг на вільну колію. Під час зливних операцій, що проводяться за допомогою пристроїв герметизованого зливу, допускається подавати залізничні цистерни з нафтою на вільні колії естакади.

5.5.13. Залізничні колії, естакади, трубопроводи, телескопічні труби і наконечники шлангів повинні бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим головним інженером підприємства.

5.5.14. Під час наливання або зливання легкозаймистих рідин є неприпустимими удари при закриванні кришок люків цистерн, при приєднанні шлангів та інших пристроїв до залізничних цистерн. Інструмент, що застосовується під час операцій зливу і наливу, повинен бути виготовлений з матеріалу, що не дає іскор при ударах. Налив слід здійснювати під рівень рідини для уникнення розбризкування. Наконечники наливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалів, що виключають можливість іскроутворення при ударах об корпус цистерни.

5.5.15. При розрядах атмосферної електрики: забороняється зливання і наливання нафти, при цьому люки залізничних цистерн повинні бути закриті.

5.5.16. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні; рівень вибухозахищеності ліхтарів під час операцій повинен бути згідно з п.5.2.2.4 Правил.

5.5.17. Відігрівання залишків загуслої нафти в цистернах, приладах або трубопроводах допускається тільки водяною парою, гарячою водою та іншими пожежобезпечними способами. Температура поверхні підігрівача повинна бути на 50 С нижчою від температури самозаймання нафти.

5.5.18. На залізничній зливно-наливній естакаді для нафти і ЛЗР перехідні містки повинні мати дерев'яні подушки з потайними болтами.

5.5.19. Робочі і евакуаційні сходи залізничних естакад повинні утримуватись у справному стані.

5.5.20. Забороняється виконувати зливно-наливні операції для ЛЗР при розрядах атмосферної електрики; люки залізничних цистерн повинні бути закриті.

5.5.21. При наливі нафти люки вагонів-цистерн необхідно щільно закривати, а пари відводити. Допускається застосування брезентових ковпаків у разі відсутності герметичної системи наливу.

Нафту необхідно наливати рівномірно під рівень рідини, для чого кінець шланга повинен доходити до нижньої твірної цистерни.

Початкова швидкість наливання нафти в порожню цистерну повинна бути невеликою.

Забороняється застосовувати як наливний шланг труби з поліетилену або іншого діелектричного матеріалу.

5.6. Зливно-наливні причали та берегові споруди

5.6.1. Перевезення нафти водним транспортом слід здійснювати з дотриманням спеціальних правил, затверджених транспортним міністерством України, а також вимог Регістру (морського або річкового).

5.6.2. Швартування суден біля причалу з ЛЗР і нафтою слід виконувати неметалевими канатами.

Допускається використовувати металеві швартові троси, при цьому робочі місця палуби і бітенги швартових кнехтів повинні бути покриті настилами або ізолюючими матеріалами, що запобігають іскроутворенню.

5.6.3. Перед наливом нафти судно, пришвартоване до причалу (пірсу), повинно бути оглянуто за критерієм пожежної безпеки представниками морського (річкового) транспорту за участю представників берегових споруд і пожежної охорони для визначення готовності до наливу нафти.

Налив нафти в нафтоналивне судно не дозволяється, якщо у капітана немає акта про відповідність судна вимогам пожежної безпеки.

5.6.4. Рукави, що з'єднують судновий трубопровід з береговими зливно-наливними пристроями, повинні мати довжину, що забезпечує можливість осадки судна в процесі наливу.

Рукави слід притримувати за допомогою м'яких стропів або дерев'яних підставок. Підвіска та кріплення суднових рукавів повинні бути надійними, не допускати їх падіння, обриву та тертя.

5.6.5. Під час зливно-наливних операцій на причалі повинно бути не менше двох працівників.

Працівники (обслуга) причалу і залога судна зобов'язані вести постійний нагляд за ходом зливно-наливних робіт і станом обладнання. Витікання нафти, що утворилось, слід негайно усунути. При неможливості усунення течі операції по зливу і наливу нафти повинні бути призупинені.

5.6.6. З площадки причалу чи пірсу, на якій розташовані зливноналивні пристрої, повинно забезпечуватись вільне стікання розлитої нафти до відвідних колодязів, з'єднаних через гідравлічні затвори зі збірником і виробничою каналізацією.

5.6.7. Нафтоналивні судна повинні бути заземлені до з'єднання трубопроводів з рукавами для перекачування нафти. Заземлювальні пристрої знімають тільки після закінчення зливно-наливних операцій і роз'єднання трубопроводів від рукавів причалу біля судна.

5.6.8. При збиранні і розбиранні з'єднувальних трубопроводів і рукавів, що з'єднують судно з береговими пристроями, необхідно користуватись інструментом, що виключає іскроутворення при ударах.

5.6.9. Вантаження і розвантаження затареної нафти необхідно виконувати плавно, без ривків і ударів одиниць тари одна об одну або об судно. При вантажних роботах необхідно в місцях можливих ударів прокладати мати або щити.

5.6.10. Забороняється злив і налив нафти під час грози, а також проведення ремонтних робіт на суднах під час зливно-наливних операцій. У виняткових випадках по узгодженню з пожежною охороною можуть бути дозволені окремі роботи по ремонту судна без застосування відкритого вогню.

5.6.11. При зливі-наливі нафти для охорони нафтоналивного судна і виводу його за межі акваторії на випадок аварії чи пожежі поблизу причалу (пірсу) повинно знаходитись чергове судно-буксир.

5.6.12. Проїзди для пожежних автомобілів та перехідні містки слід утримувати у справному стані і не захаращувати різними предметами.

5.6.13. Система зливу-наливу нафти, яка складається з трубопроводів та шлангуючих пристроїв повинна бути герметичною, а пристосування для підключення до патрубків танкера повинні мати швидкорознімне з'єднання.

5.6.14. З метою перевірки герметичності шлангових з'єднань злив (налив) нафти слід починати при зменшеній подачі нафти насосами.

5.7. Технологічні трубопроводи

5.7.1. До складу технологічних трубопроводів входять внутрішньомайданчикові нафтопроводи, з'єднувальні деталі трубопроводів, запірна, регулювальна і запобіжна арматура, вузли обліку і контролю, фільтри-грязеуловлювачі та інші пристрої. Межі технологічних трубопроводів визначаються вхідними та вихідними засувками НПС.

5.7.2. Повинно бути встановлено постійне спостереження за станом трубопроводів і профілактичне їх обслуговування, згідно з вимогами "Правил технической эксплуатации магистральных нефтепроводов" (ПТЭ МН).

Результати огляду технічного стану і ремонту трубопроводів повинні бути зафіксовані в журналі експлуатації і ремонту технологічних трубопроводів.

Забороняється експлуатація трубопроводів при наявності витікання продукту.

5.7.3. При ремонті трубопроводів фасонні з'єднувальні деталі, прокладки і кріпильні вироби, що застосовуються, по якості і технічній характеристиці матеріалу повинні відповідати вимогам відповідних стандартів, діючих нормалей машинобудування або спеціальних технічних умов.

Забороняється використовувати гнучкі шланги (резинові, пластмасові і т.ін.) в якості стаціонарних трубопроводів для транспортування нафти, за винятком проведення операцій зливу і наливу в залізничні цистерни та в інше нестаціонарне обладнання, а також для виконання допоміжних операцій (звільнення трубопроводів від залишків нафти і т.ін.).

5.7.4. Не допускається застосування не паспортованих заглушок для відключення того трубопроводу, що зупиняється на довгий час, від іншого трубопроводу, який знаходиться під тиском. В таких випадках необхідно передбачати знімну ділянку трубопроводу, а на кінцях діючих трубопроводів встановлювати заглушки.

5.7.5. Для уникнення утворення пробок в трубопроводах, по яких транспортується нафта з температурою загусання близькою до нуля і вищою, необхідно постійно контролювати обігрівання цих трубопроводів і арматури, а також справність теплоізоляції.

Не дозволяється очищати трубопровід від пробок, що в ньому утворились, за допомогою сталевих прутів та інших пристосувань, які можуть викликати іскроутвоворення від тертя чи ударів об тіло труби.

Для відігрівання трубопроводів та вузлів засувок можна застосовувати тільки пару, гарячу воду або нагрітий пісок, а також використовувати електропідігрівачі у вибухозахищеному виконанні.

5.7.6. Лотки і тунелі під виробничими будівлями, в яких прокладено технологічні трубопроводи, повинні бути засипані піском або іншим негорючим матеріалом.

Не допускається наявність пустот під вибухопожежонебезпечними приміщеннями.

5.7.7. На технологічні трубопроводи нафтоперекачувальних, наливних і кінцевих станцій повинні бути складені технологічні схеми, на яких кожний трубопровід має певне позначення, а запірна арматура - нумерацію.

Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати технологічну схему трубопроводів, розташування засувок та їх призначення, та уміти переключати засувки у відповідності до планів ліквідації аварії або пожежогасіння.

5.8. Автозаправні станції (АЗС) або паливно-заправочні пункти*

____________

* Автозаправні станції або паливно-заправочні пункти - далі по розділу АЗС

5.8.1. Територія АЗС повинна бути спланована таким чином, щоб виключити потрапляння аварійно розлитих нафтопродуктів за її межі. Оперативні майданчики повинні мати тверде покриття. Забороняється експлуатація АЗС за наявності вибоїн на оперативних майданчиках в районі паливно-роздавальних колонок.

5.8.2. Технологічне обладнання на АЗС повинно утримуватись у справному стані.

Кришки зливних і замірних труб, люків оглядових і зливних колодязів повинні бути герметично закриті.

Для вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарі на АЗС повинні бути стандартні вимірювальні прилади.

Забороняється експлуатація паливно-роздавальних колонок при наявності витікання нафтопродукту.

5.8.3. Перед зливом нафтопродукту з автоцистерни в ємкість АЗС необхідно шляхом контрольного заміру рівня нафтопродукту в резервуарі визначити можливість заповнення ємкості АЗС.

5.8.4. Автоцистерни перед зливом повинні бути приєднані до заземлюючого пристрою. Гнучкий заземлюючий провідник повинен бути постійно приєднаний до корпусу автоцистерни і мати на кінці струбцину або наконечник під болт для приєднання до заземлюючого пристрою. При наявності інвентарного провідника заземлення потрібно проводити в такому порядку: заземлюючий провідник спочатку приєднують до корпусу цистерни, а потім до заземлюючого пристрою. Не допускається приєднувати заземлюючі провідники до пофарбованих і забруднених металевих частин автоцистерн. Кожна цистерна повинна бути заземлена окремо, до повного зливу з неї нафтопродукту.

Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, що виключає можливість іскроутворення при ударах об корпус резервуару.

Зливання нафтопродукту при працюючому двигуні забороняється.

5.8.5. Зливати нафтопродукти в підземні резервуари АЗС необхідно закритим способом (по трубопроводу або через шланг).

Процес зливу повинен контролюватись працівником АЗС і водієм автоцистерни. В умовах штилю при зливі забороняється відпуск нафтопродукту.

5.8.6. На території АЗС повинні бути встановлені знаки, що забороняють в'їзд автомобілів до зони нафтопродуктових резервуарів, і щити з зазначенням заходів пожежної безпеки для водіїв при заправці на АЗС. Слід враховувати таке:

- мотоцикли і моторолери до бензоколонок слід подавати з заглушеними двигунами, пуск і зупинка яких виконується на відстані не менше 15 м від колонок;

- всі операції по заправленню виконуються тільки в присутності водія;

- випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати піском; (просякнутий пісок зібрати в металеві ящики з кришками, що щільно закриваються, і по закінченні робочого дня вивезти з території АЗС);

- відстань між автомобілем, що стоїть під заправкою, та наступним за ним повинна бути не меншою від 3 м, відстань між наступними автомобілями, що знаходяться в черзі - не меншою від 1 м; при цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування безперешкодного виїзду з території АЗС.

На АЗС забороняється:

- заправка автомобілів з працюючим двигуном;

- проїзд автотранспорту над підземними резервуарами;

- робота в одязі та взутті, облитих пальним;

- заправка автомобілів і автобусів (крім легкових автомобілів), в яких знаходяться пасажири;

- заправка автомобілів, завантажених небезпечними вантажами (вибухові речовини, стиснені та зріджені горючі гази, легкозаймисті рідини і матеріали, отруйні та радіоактивні речовини та ін.);

- в'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками.

5.8.7. Палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню, як у будівлі АЗС, так і на відстані менше ніж 20 м від її території, забороняється.

5.8.8. В будівлі АЗС забороняється використовувати додаткові прилади для електрообігріву.

5.8.9. Пересувні автозаправні станції або паливно-заправні пункти (ПАЗС) слід розміщувати на спеціально відведених площадках, узгоджених з органами державного пожежного нагляду.

5.8.10. На кожній ПАЗС повинні бути нанесені незмивною фарбою написи "Пересувна АЗС" і "Вогненебезпечно".

5.8.11. Перед початком відпуску нафтопродуктів водій-заправник ПАЗС зобов'язаний:

- встановити ПАЗС на площадці, забезпечивши надійне гальмування автомобіля та причепу;

- надійно заземлити ПАЗС;

- проконтролювати справність первинних засобів пожежогасіння;

- перевірити оглядом герметичність трубопроводів, шлангів, паливороздавальних агрегатів.

5.8.12. Кожна ПАЗС повинна бути укомплектована двома вогнегасниками місткістю 5 л, кошмою (повстиною) або азбестовим полотном, ящиком з піском та лопатою і мати інформаційні таблиці про небезпеку, а також інструкцію щодо заходів пожежної безпеки для водія-заправника.

5.8.13. При використанні контейнерних АЗС повинні дотримуватись вимоги пожежної безпеки згідно з "Правилами пожежної безпеки в Україні" (ППБУ) (розділ 7.12.21).

6. Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання території,
будівель, приміщень та споруд

6.1. Утримання території лінійної частини нафтопроводів

6.1.1.Лінійна частина магістральних нафтопроводів повинна мати постійні розпізнавальні знаки висотою 1,5-2,0 м, які позначають її на місцевості, через кожен кілометр.

Крім кілометрових стовпів на пересіканнях нафтопроводу з автодорогами поблизу пересікання встановлюється дорожній знак "Зупинка заборонена". Місця пересікання з іншими надземними, наземними та підземними комунікаціями позначаються знаками з написом "Нафтопровід високого тиску".

На пересіченнях з автодорогами повинен встановлюватись попереджуючий плакат "Вогненебезпечно, нафтопровід" з номером телефону експлуатуючої організації цього нафтопроводу.

На підводних переходах нафтопроводів через судноплавні річки і канали встановлюються знаки з сигнальними вогнями, що вмикаються автоматично в темний час доби.

Кожний кілометровий стовп і знак "Нафтопровід високого тиску" обладнується щитами з інформацією про охоронну зону, місце, глибину залягання і належність нафтопроводу.

6.1.2. За станом нафтопроводу повинен здійснюватись постійний контроль як візуально, так і спеціальними приладами та пристроями, що дозволяють визначити дефекти трубопроводу, які з'явились в процесі його експлуатації (витікання нафти). Причини витікання нафти повинні своєчасно усуватись, а замазучений грунт необхідно видаляти.

6.1.3. Обладнання лінійної частини (засувки, вузли пуску і приймання очисних пристроїв та ін.), а також їх огородження повинні утримуватись у справному стані, а рослинність у межах огородження систематично прибиратись.

6.1.4. На всій протяжності магістрального нафтопроводу, як правило, повинна бути забезпечена можливість під'їзду до нафтопроводу для виконання аварійних, ремонтних та профілактичних робіт. Для забезпечення під'їзду стрімкі схили повинні бути сплановані, а в місцях об'їздів непрохідних ділянок повинні встановлюватись відповідні покажчики.

6.1.5. Трасу магістрального нафтопроводу у межах 3 м в кожний бік необхідно періодично розчищати від кущів та іншої деревної рослинності і утримувати в безпечному протипожежному стані.

6.1.6. Захисні протипожежні канави і амбари, протиерозійні та берегоукріплювальні споруди повинні підтримуватись в робочому стані.

6.1.7. З метою унеможливлення пошкодження нафтопроводів експлуатуюча організація повинна обладнувати переїзди через нафтопровід.

6.1.8. Підземні нафтопроводи не повинні мати оголених ділянок.

6.1.9. Хвіртки огородження вузлів установки запірної арматури, вузлів пуску і приймання очисних пристроїв повинні замикатись.

6.2. Утримання території площадок НПС

6.2.1. Територія площадок НПС (далі - підприємства) повинна постійно утримуватись в чистоті і систематично очищатись від відходів виробництва, сміття, опалого листя, сухої трави і т.ін.

Металева стружка, промаслені обтиральні матеріали і виробничі відходи повинні зберігатись у спеціально приділених і обладнаних з цією метою місцях (ділянках).

Виробничі відходи, що не підлягають утилізації, слід прибирати і вивозити з території об'єкту. Розпалювати багаття на території об'єкту забороняється.

6.2.2. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний приступ. Проїзди і під'їзди до будівель, споруд і пожежних вододжерел, а також підступи до пожежного інвентаря і обладнання повинні бути завжди вільними. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання і тари, для стоянки транспорту і будівництва тимчасових будівель і споруд.

Тара повинна зберігатись на спеціальних майданчиках, розташованих на відстані не менше ніж 20 м від будівель і споруд.

6.2.3. Всі дороги, проїзди, під'їзди і переїзди на території підприємства необхідно утримувати у справному стані, своєчасно ремонтувати, а в зимовий час очищати від снігу та льоду.

6.2.4. Про майбутнє закриття окремих ділянок доріг або проїздів (переїздів) для їх ремонту (або з інших причин), що перешкоджатиме проїзду пожежних автомобілів, необхідно завчасно повідомити місцеву пожежну охорону.

На період виконання ремонту доріг на території підприємства повинні бути встановлені показчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються, шириною не менше 3,5 м.

6.2.5. Переїзди через внутріоб'єктні залізничні колії повинні бути вільними для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільні настили на рівні верху головок рейок.

Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.

6.2.6. На тих ділянках території підприємства, де можливе скупчення горючих газів і парів, забороняється проїзд автомобілів, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту. По периметру таких ділянок повинні бути встановлені відповідні показчики.

6.2.7. На території підприємства забороняється застосовувати відкритий вогонь для освітлення.

При відсутності стаціонарного електричного освітлення для тимчасового освітлення вибухопожежонебезпечних приміщень, апаратури та іншого обладнання необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні, що відповідає класу вибухонебезпечної зони В-1г - для зовнішніх установок, та В-1а - для приміщень, і видом вибухозахисту, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші ІІАТЗ.

Вмикати і вимикати ліхтарі слід за межами вибухонебезпечної зони.

6.2.8. Паління на території підприємства забороняється, за винятком спеціально приділених керівництвом підприємства і обладнаних місць по узгодженню з пожежною охороною. Місця, спеціально відведені для паління (в приміщеннях і на території) і узгоджені з пожежною охороною, повинні бути обладнані урнами або місткостями (бочками) з водою. і позначені табличками з написом "Місце для паління".

6.2.9. На території підприємства для озеленення слід застосовувати дерева та кущі тільки листяних порід.

Використовувати для озеленення площадок листяні породи дерев та кущів, що виділяють при цвітінні пластівці, волокнисті речовини або опушене насіння, а також посадка дерев та кущів у вигляді щільних груп і смуг, що викликають скупчення парів, неприпустиме.

У виробничій зоні на ділянках залізничного і автомобільного приймання-відпуску, а також в зоні резервуарного парку для озеленення, слід застосовувати тільки газони.

Посадка газонів всередині обвалованої території резервуарного парку не допускається.

Граничний розмір ділянок, приділених для озеленення території, не повинен перевищувати зазначеної проектом площі території площадки.

6.3. Утримання території резервуарного парку

6.3.1. Влаштування, взаємне розташування і відстань між окремими резервуарами і групами повинні відповідати ВБН В.2.2-58.1-94 розділ 17.

6.3.2. Для кожної групи наземних резервуарів по периметру повинно передбачатись замкнуте обвалування або огороджувальна стіна з негорючих матеріалів, розраховані на те, щоб витримати гідростатичний тиск рідини, що розлилась. Обвалування (огородження) повинно бути непроникним (не просякати).

6.3.3. Територія резервуарного парку в темний час доби повинна мати освітлення, що відповідає вимогам техніки безпеки і пожежної безпеки.

Для освітлення резервуарних парків, як правило, слід застосовувати прожектори, встановлені на щоглах, розташованих безпосередньо за межами обвалування резервуарів.

Рівень освітленості (стосовно ламп розжарювання) рекомендується брати за - 2 лк; для загального зовнішнього освітлення - 1 лк.

6.3.4. В зоні резервуарного парку і на ділянках залізничного та автомобільного приймання і відпуску, для запобіганню потраплянню на дороги нафти і нафтопродуктів, планувальні позначки проїжджої частини внутрішніх автомобільних доріг, як правило, повинні бути вище планувальних позначок території не менше, ніж на 0,3 м, рахуючи від бровки земляного полотна.

При неможливості виконання вказаної вимоги, автомобільні дороги повинні бути сплановані таким способом, щоб рідина, що розлилась, не могла потрапити на проїжджу частину (влаштування кюветів і т.ін.).

6.3.5. Для переходу через обвалування або огороджувальну стіну, а також для входу на обсипку резервуарів, на протилежних сторонах обвалування (огороджувальної стіни) або обсипки необхідно передбачати сходи-переходи (входи) шириною 0,7 м і кількістю щонайменше:

- чотири переходи або входи на обсипку - для групи резервуарів;

- два переходи - для резервуарів, що стоять окремо, і один вхід на обсипку (при обсипаних резервуарах, які прирівнюються до підземних).

6.3.6. Вузли засувок слід розташовувати з зовнішнього боку обвалування (огороджувальної стіни) груп резервуарів або резервуарів, що стоять окремо. Корінний запірний пристрій слід розташовувати безпосередньо біля резервуарів.

Всередині обвалування групи резервуарів допускається прокладання інженерних комунікацій, що обслуговують тільки резервуари цієї групи.

Трубопроводи, прокладені всередині обвалування, не повинні мати фланцевих з'єднань, за винятком місць приєднання арматури з застосуванням негорючих прокладок.

Трубопроводи не повинні перетинати обвалування груп наземних резервуарів, крім тих, що обслуговують резервуари цієї групи, і до резервуарів яких вони підведені. При прокладанні трубопроводів крізь обвалування, в місці проходу труб повинна забезпечуватись герметичність.

Встановлення електрообладнання і прокладання електрокабельних ліній всередині обвалування не допускається за винятком електроприводу корінного запірного пристрою та інших пристроїв (що є обладнанням власне резервуару), контролю та автоматики, приладів місцевого освітлення.

Всі ці пристрої повинні виготовлятись у вибухозахищеному виконанні, а способи прокладання їх у вибухонебезпечних зонах виконувати у відповідності з ПУЕ.

Транзитне прокладання трубопроводів, електрокабельних ліній через сусідні обвалування групи резервуарів не допускається.

6.3.7. При висоті земляного обвалування 2 м і більше слід передбачати заїзди для пересувної пожежної техніки до кожної групи наземних вертикальних резервуарів таких об'ємів:

- 10000 куб.м і більше, розташованих в 2 ряди;

- менше 10000 до 1000 куб.м включно, розташованих в 3 або 4 ряди.

При цьому тупикові заїзди повинні влаштовуватись довжиною не менше 20 м по верху розширеного обвалування без з'їзду автомобілів на нульову позначку території груп резервуарів всередині обвалування, згідно проектної документації. Заїзди слід передбачати з протилежних боків обвалування.

6.3.8. По межах резервуарного парку і для під'їзду до майданчиків зливно-наливних пристроїв слід проектувати проїзди для пожежних машин, як правило, з проїжджою частиною шириною 3,5 м та покриттям перехідного типу.

6.3.9. Забороняється проїзд на території резервуарних парків: автомашин, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту. Про це повинні проінформовувати вивішені спеціальні знаки (покажчики). Написи і знаки повинні відповідати ГОСТ 12.4.026-76.

6.3.10. Забороняється проведення операцій по закачуванню і викачуванню нафти до резервуарів, а також замірювання і відбирання проб під час грози.

6.3.11. Палити на обвалованій території резервуарного парку забороняється. Визначення місць паління на території об'єкту проводиться у відповідності з п.6.2.8 цих Правил.

6.3.12. Всередині обвалованої території резервуарного парку садіння посадок дерев, кущів або газонів не дозволяється.

6.4. Утримання будівель, приміщень та споруд, у тому числі
утримання евакуаційних шляхів і виходів

6.4.1. Усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатись від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватись в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

У всіх приміщеннях всі проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, сходи, підступи до виробничого обладнання і машин, до матеріалів, засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної сигналізації завжди повинні бути вільними. Двері на евакуаційних шляхах повинні вільно відчинятись у напрямку виходу з будинку.

6.4.2. Пристрої, що забезпечують щільне закривання дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів, вестибюлів та холів (доводчики, ущільнення притворів і т.ін.), та засклення повинні постійно утримуватись у справному стані.

6.4.3. Зовнішні пожежні драбини і огородження на дахах (покрівлях) будинків повинні утримуватись у справному стані.

6.4.4. У всіх виробничих, адміністративних, складських та допоміжних приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені таблички з зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, інструкції про заходи пожежної безпеки і номери телефонів виклику пожежної охорони.

Біля входів до цих будівель і приміщень, а також всередині приміщень повинні бути вивішені знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76, а також таблички з зазначенням категорії приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки і класу зони по ПУЕ.

На дверях входу до підвалу повинен бути вивішений план підвальних приміщень.

Забороняється у сходових клітках будинків влаштовувати робочі, складські та іншого призначення приміщення, а також встановлювати обладнання, що перешкоджає вільному пересуванню людей.

6.4.5. На кожному підприємстві (підрозділі, виробничій ділянці і т.ін.) повинен бути встановлений порядок зміни промасленого спецодягу на чистий.

Встановлювати у виробничих і складських приміщеннях шафи для одягу не допускається.

6.4.6. У приміщеннях паління дозволяється згідно з вимогами п.6.2.8 цих Правил, тільки у спеціально відведених місцях.

6.4.7. У будівлях на помітних місцях повинні бути вивішені схематичні плани евакуації з відповідного поверху з позначенням приміщень, евакуаційних виходів і шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати необхідні пояснювальні тексти.

6.4.8. В місцях перетинання стін, перекриттів і огороджувальних конструкцій різними інженерними комунікаціями прозори між ними повинні замазуватись щільно будівельним розчином або іншими негорючими матеріалами.

Нещільності у протипожежних перешкодах і в місцях їх пересікання різними комунікаціями необхідно негайно усувати.

6.4.9. Виявлені порушення суцільності вогнезахисних покриттів (фарб і обмазок) будівельних конструкцій повинні негайно усуватись.

6.4.10. Перепланування приміщень, зміна технології або інженерних систем допускається тільки з узгодження з проектною організацією і при наявності проекту, який пройшов експертизу щодо пожежної безпеки.

6.5. Транспортні підрозділи (АВП)*

_______________

* АВП - аварійно-відновлювальні пункти

6.5.1. Транспортні засоби (автомобілі, трактори та інші самохідні машини) в приміщеннях, під навісами або на майданчиках для безгаражного зберігання повинні розташовуватись у відповідності з вимогами, передбаченими нормами для підприємств по обслуговуванню автомобілів (ВСН 01-89).

6.5.2. Для приміщень, де зберігається більше ніж 25 одиниць транспортних засобів, повинен бути розроблений і затверджений керівником підрозділу спеціальний план розташування транспортних засобів з описанням перебігу почерговості і порядку їх евакуації у випадку пожежі.

Цим планом має передбачатись чергування персоналу в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні, а також визначатись порядок зберігання ключів запалювання задля того, щоб черговий міг скористатись ними в разі необхідності евакуації транспорту.

6.5.3. Приміщення для стоянки транспортних засобів і площадки відкритого зберігання повинні бути оснащені буксирними тросами і штангами, з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

6.5.4. На стоянці (в приміщеннях, під навісами і на відкритих площадках) забороняється:

- встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розстановки, зменшувати нормативну відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель;

- захаращувати виїзні ворота і проїзди;

- виконувати ковальські, термічні, зварювальні, малярні, деревообробні роботи, а також промивання деталей з використанням ЛЗР і ГР;

- утримувати транспортні засоби з відкритими горловинами паливних баків, а також при наявності витоку палива;

- зберігати тару з-під ЛЗР і ГР, а також з-під пального (бензин, дизельне пальне, балони з газом), за винятком пального в баках або газу в балонах, змонтованих на транспортних засобах;

- залишати на місцях стоянки завантажені горючими матеріалами транспортні засоби;

- заправляти транспортні засоби пальним і зливати пальне;

- підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;

- підігрівати двигуни відкритим вогнем (багаття, факели, паяльні лампи), а також користуватись відкритими джерелами вогню для освітлення під час техоглядів, проведення ремонтних та інших робіт;

- залишати в транспортному засобі по закінченні роботи промаслені обтиральні матеріали і спецодяг.

6.5.5. Зарядка тягових і стартерних акумуляторних батарей повинна виконуватись у спеціально призначених для цієї мети приміщеннях або ділянках.

6.5.6. Розміщувати ремонтні, зарядні та агрегатні ділянки в одному приміщенні не допускається.

6.5.7. В зарядному приміщенні забороняється:

- виконувати ремонт акумуляторів та інших приладів;

- встановлювати в одному приміщенні лугові та кислотні акумулятори;

- заряджати несправні електрокари;

- виконувати зарядку батарей без нагляду з боку обслуговуючого персоналу;

- виконувати паяння, різання, зварювальні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню або можливим утворенням іскор.

6.5.8. При проведенні заходів технічного обслуговування і ремонту, пов'язаних зі зніманням паливних баків, а також ремонтом паливопроводів, через які може статись витікання пального з баків, баки перед ремонтом повинні бути повністю звільнені від пального.

6.5.9. При експлуатації газобалонних автомобілів повинні виконуватись такі вимоги:

- газова апаратура повинна щоденно оглядатись і перевірятись на герметичність та справність на контрольних постах, при випуску автомобілів та прийманні їх з лінії; експлуатація газобалонного автомобіля з несправною газовою апаратурою і при наявності витоку газу через нещільності з'єднань, а також в'їзд автомобіля до приміщення за несправності його газової апаратури забороняється.

- автомобілі з несправною газовою апаратурою повинні зберігатись на відкритому майданчику без газу в балонах;

- при поверненні газобалонного автомобіля і підготовці його до нічної чи тривалої денної стоянки, а також для виконання ТО, в профілакторії, необхідно забезпечити закриття вентилів на балоні і випрацювання всього газу, що знаходиться в системі живлення; залишати автомобіль на тривалу стоянку з відкритими вентилями системи живлення і балонів забороняється.

6.5.10. При експлуатації транспортних засобів повинні також враховуватись вимоги ППБУ (розділ 7.8).

7. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного
забезпечення (обладнання)

7.1. Електроустановки

7.1.1.Технічний стан електричних мереж і електрообладнання повинен забезпечувати їх пожежобезпечну експлуатацію і відповідати вимогам діючих "Правил улаштування електроустановок" (ПУЕ), "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ) і "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (ПТБ), розділу 5.1 Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ) та інших нормативних і нормативно-технічних документів.

При цьому схема електрозабезпечення об'єктів пожежогасіння повинна відповідати І категорії надійності згідно вимог ПУЕ і забезпечувати автоматичне переключення з основного джерела живлення на резервне.

7.1.2. Електрообладнання по своєму типу і виконанню повинно відповідати класу зони за ПУЕ, характеристикам навколишнього середовища (довкілля), категорії і групі вибухонебезпечних сумішей.

7.1.3. Всі несправності в електромережах і електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, наддопустиме нагрівання ізоляції кабелів і проводів, відмова автоматичних систем управління і релейного захисту, і т.ін., повинні негайно усуватись. Несправні електромережі і електроапаратура повинні відключатись до приведення їх в пожежобезпечний стан.

7.1.4. Світильники в приміщеннях повинні знаходитись на відстані не менше ніж 0,5 м від займистих матеріалів, речовин, виробів і т.ін.

7.1.5. Електродвигуни, світильники, електропроводки, кабельні лінії і розподільні пристрої повинні регулярно очищатись від пилу.

7.1.6. У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення) по закінченні робіт електроустановки повинні вимикатись.

Електроустановки, які за вимогами технології повинні працювати цілодобово, підключаються обособленими лініями до розподільних щитів, що мають апарати захисту.

7.1.7. Для пересувних і переносних електроприймачів повинні застосо-вуватись гнучкі кабелі і дроти в оболонці, стійкій до впливу навколишнього середовища.

7.1.8. Мережі евакуаційного освітлення, систем пожежної автоматики і протидимового захисту повинні приєднуватись до незалежних від основної мережі джерел живлення або автоматично переключатись на незалежні джерела живлення при відключенні основних джерел.

7.1.9. В одній трубі, металорукаві, пучку, замкнутому каналі будівельної конструкції чи на одному лотку спільне прокладання ланцюгів, що взаєморезервуються, ланцюгів робочого і евакуаційного освітлення, кабелів живлення та управління струмоприймачів, що взаєморезервуються, забороняється.

7.1.10. При експлуатації електроустановок забороняється:

- влаштовувати повітряні лінії електропередачі над покрівлями і навісами з горючих матеріалів, а також - складами для зберігання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин і матеріалів;

- використовувати некалібровані плавкі вставки в електрощитах і апаратах захисту;

- складувати горючі матеріали над і під електрощитами і приладами сигналізації;

- використовувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією або з ізоляцією, що втратила захисні властивості;

- застосовувати нестандартні (саморобні) електроприлади;

- користуватись пошкодженими (несправними) розетками, розгалужувальними коробками, рубильниками та іншими електроустановочними виробами;

- використовувати вимикачі і штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, а також закривати ділянки відкритої електропроводки горючими матеріалами;

- обгортати електричні лампи і розсіювачі папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, а також експлуатувати їх зі знятими ковпаками і розсіювачами;

- залишати без нагляду увімкнуті в мережу електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі і т.ін.;

- прокладати транзитні електропроводки і кабельні лінії через складські приміщення, а також через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони;

- встановлювати прожектори на основах або безпосередньо на покрівлях, виконаних з горючих матеріалів.

7.1.11. Монтаж і експлуатація пристроїв для електропідігріву в'язких нафтопродуктів повинні здійснюватись у відповідності до заводської монтажно-експлуатаційної інструкції.

До роботи по електропідігріву в'язких нафтопродуктів допускаються кваліфіковані робочі, що пройшли спеціальне навчання та інструктаж за вимогами ПТЕ і ПТБ та обов'язковому додатку 3 до Правил.

Процес електропідігріву повинен проходити під постійним наглядом обслуговуючого персоналу.

Електрообладнання вибухонебезпечних зон

7.1.12. На закордонне вибухозахищене електрообладнання, що поставляється не в комплекті з технологічною установкою, повинен бути висновок випробувальної організації про допущення його до встановлення у вибухонебезпечній зоні, який слід зберігати на підприємстві.

7.1.13. Електрообладнання, яке не має знаків вибухозахисту або письмового висновку державної контрольної організації про вибухозахищеність, до експлуатації не допускається.

7.1.14. У вибухонебезпечних зонах приміщень і зовнішніх установок забороняється:

- включати в роботу електроустановки при несправному захисному заземленні (зануленні), несправних блокувальних пристроях, порушенні вибухозахисних властивостей оболонки;

- розкривати оболонки вибухозахищеного електрообладнання;

- вмикати електроустановки після автоматичного їх вимикання апаратами захисту без виявлення і усунення причин вимикання;

- вмикати електроустановки не захищені від струмів короткого замикання і перевантаження;

- застосовувати некалібровані плавкі вставки запобіжників, нагрівальні елементи теплових реле;

- підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати та ланцюги, що не входять до комплекту даного приладу;

- застосовувати переносні світильники, що не відповідають вимогам вибухобезпеки.

7.1.15. Переносні вибухозахищені світильники видаються у справному стані і тільки на час виконання робіт. По закінченні робіт світильник повинен бути очищений і повернений з відповідним оформленням.

7.1.16. Заміна ламп і джерел живлення, вмонтованих у вибухозахищений світильник, повинна виконуватись особами, на яких покладено обслуговування світильників розпорядженням головного енергетика або начальника електроцеху.

7.1.17. Ремонт вибухозахищеного електрообладнання у вибухонебезпечних зонах повинен здійснюватись у відповідності з вимогами РД 16.407-87 "Ремонт взрывозащищенного и рудничного электрооборудования" та іншої діючої нормативно-технічної документації.

Пристрої захисту від атмосферної та статичної електрики

7.1.18. Будівлі, споруди та відкриті виробничі установки, в залежності від призначення, класу вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон, середньорічної тривалості гроз в районі їх розташування і очікуваної кількості уражень блискавкою повинні бути забезпечені блискавкозахистом у відповідності з вимогами РД 34.21.122-87 та цих Правил. Нормативні посилання наведені у інформаційному додатку N 14.

7.1.19. Відповідальність за стан пристроїв захисту від атмосферної і статичної електрики на підприємстві, цеху, ділянці покладається на керівників відповідних підрозділів.

7.1.20. При експлуатації пристроїв блискавкозахисту поряд з поточним та попереджувальним ремонтом передбачається періодична перевірка їх стану (для будівель і споруд І і ІІ категорії - 1 раз на рік перед початком грозового сезону; для будівель і споруд ІІІ категорії - не рідше 2 разів на 3 роки), з метою:

- виявлення елементів, що потребують заміни або посилення через механічні пошкодження;

- перевірки надійності електричного зв'язку між струмопровідними елементами (листами зварювання, болтовими та іншими з'єднаннями);

- визначення ступеня руйнування корозією окремих елементів блискавкозахисту і вжити заходів по відновленню антикорозійного захисту і по посиленню елементів, пошкоджених корозією;

- вимірювання опору всіх заземлювачів блискавкозахисту не рідше двох разів на рік, а при підвищенні опору заземлювача більше ніж на 20% в порівнянні з допустимим - вживати заходів по доведенню опору до величин, що вимагаються.

7.1.21. На основі ревізій повинен бути визначений обсяг ремонту блискавкозахисту, який повинен бути довершений до початку грозового періоду року.

Дрібні поточні ремонти пристрою блискавкозахисту можна проводити під час грозового періоду року.

7.1.22. Результати ревізій пристроїв блискавкозахисту, перевірочних випробувань заземлювальних пристроїв, проведених ремонтів повинні бути записані до журналу "Результатів влаштування блискавкозахисту, перевірочних випробувань заземлюючих пристроїв, вимірів опору ізоляції кабельних опорів, ізоляції мереж та проведених ремонтів".

7.1.23. Вибухопожежонебезпечне технологічне обладнання і трубопроводи підприємств повинні бути захищені від статичної електрики у відповідності з вимогами "Временных правил защиты от проявлений статического электричества на производственных установках и сооружениях нефтяной и газовой промышленности" (РД 39-22-113-78) і ГОСТ 12.1.018-86, ДНАОП 0.00-1.29-97.

7.1.24. Огляд та поточний ремонт заземлюючих пристроїв захисту від статичної електрики повинен проводитись одночасно з оглядом та ремонтом всього технологічного і електротехнічного обладнання.

Заміри електричних опорів заземлюючих пристроїв повинні проводитись не рідше одного разу на рік.

7.2. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика

7.2.1. При експлуатації приладів і засобів автоматизації необхідно дотримуватись рекомендацій заводів-виробників по режиму роботи, а також вимог діючої системи технічного обслуговування, справджень функціональності (повірок) і ремонту засобів вимірювання і автоматизації, систем протиаварійного захисту і сигналізації.

7.2.2. Контрольно-вимірювальні прилади, встановлені на контроль вибухопожежонебезпечного обладнання, повинні мати обмежуючі відмітки допустимих параметрів, пломбу або клеймо держповірювача або організації, що здійснює ремонт приладів.

Забороняється експлуатація технологічного обладнання, апаратів та трубопроводів при несправних контрольно-вимірювальних приладах або при їх відсутності.

7.2.3. Короткочасне застосування обладнання, що має нормальне (не вибухозахищене) виконання при ремонті, випробуваннях та перевірці засобів автоматики, встановлених у вибухонебезпечних приміщеннях, дозволяється лише за умови виконання всіх вимог, що ставляться до виконання вогневих робіт.

Забороняється розкривати та оглядати прилади КВПіА у вибухонебезпечних зонах без зняття електричної напруги.

7.2.4. Ремонт приладів у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях дозволяється тільки холодним способом без застосування пайки, зварювання та інших робіт, пов'язаних з використанням вогню та високих температур. Дрібний, поточний ремонт приладів автоматичного контролю і регулювання, пов'язаний з функціонуючими технологічними апаратами і трубопроводами, дозволяється тільки після відключення приладів від технологічних установок і зняття тиску.

7.3. Опалення та вентиляція

7.3.1. Експлуатація печей та інших опалювальних приладів, які не мають протипожежних переділок та відступів від тих конструкцій, що виконані з горючих матеріалів, не допускається.

7.3.2. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні та калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади повинні бути старанно перевірені та відремонтовані.

Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатись до експлуатації.

7.3.3. Працівники, призначені на підприємствах відповідальними за технічний стан опалювальних установок, зобов'язані організувати постійний контроль за правильністю їх утримання і експлуатації, своєчасністю і якістю ремонту.

7.3.4. До повітронагрівальних та опалювальних приладів повинен бути забезпечений вільний доступ для огляду та очистки.

7.3.5. При встановленні і експлуатації калориферних установок, що працюють на рідкому або газоподібному паливі, необхідно, щоб:

- між калориферами, а також між калориферами і будівельними конструкціями камер не було зазорів. Виявлені зазори повинні замащуватись негорючими матеріалами;

- контрольно-вимірювальні прилади були постійно справними;

- систематично виконувалось очищення калориферів від забруднень пневматичним або гідравлічним способом.

7.3.6. Перевірка, профілактичний огляд і очищення вентиляційного обладнання повинні виконуватись за затвердженим графіком.

7.3.7. Автоматичні вогнезатримуючі пристрої (заслінки, шибери, клапани), пристрої блокування вентиляційних систем з автоматичною пожежною сигналізацією і системами пожежогасіння, а також ізоляції повітроводів повинні утримуватись у справному стані.

7.3.8. При експлуатації автоматичних вогнеперешкоджальних пристроїв необхідно:

- не рідше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан;

- своєчасно очищати від забруднень горючим пилом та іншими відкладами чутливі елементи приводу засувок (легкоплавкі замки, легкоспалимі вставки, термочутливі елементи і т.ін.).

7.3.9. При експлуатації систем вентиляції і кондиціювання повітря забороняється відключати вогнеперешкоджальні пристрої, а також випалювати жирові відклади, пил та інші горючі речовини, що скупчились у повітроводах.

7.3.10. При експлуатації очисних пристроїв необхідно своєчасно очищати фільтри від горючих відкладів.

7.3.11. Вентиляційні камери повинні бути постійно закриті на замок. Вхід стороннім особам до приміщення вентиляційних камер забороняється. Зберігання у вентиляційних камерах різного обладнання та матеріалів забороняється.

Котельні

7.3.12. Біля кожної форсунки чи теплогенеруючої установки, яка працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох запірних пристроїв (по одному біля топки та ємкості з паливом).

7.3.13. Паливо повинно зберігатись у спеціально пристосованих для цього приміщеннях або на спеціально виділених площадках, відповідно до вимог будівельних норм проектування котельних.

В котельних приміщеннях допускається установка видаткових ємкостей закритого типу місткістю не більше 1 куб.м для легкого нафтового палива, або згідно з вимогами п.5.2.18 ППБУ.

При цьому підігрів легкого нафтового палива у видаткових баках не допускається.

7.3.14. Баки з ЛЗР та ГР (крім мазутів, масел) повинні бути закритими і сполучатись з зовнішнім повітрям трубою з вогнеперешкоджувачем діаметром не менше ніж 50 мм.

Кожний паливний бак повинен мати спускну трубу з вентилем, безпечний у пожежному відношенні вимірювач рівня (застосовувати мірні скельця не допускається).

7.3.15. У приміщенні котельної та інших теплопродуктивних установок і виробництв забороняється:

- допускати до роботи особи, які не пройшли спеціального навчання та протипожежний інструктаж, не одержали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

- залишати без нагляду працюючі котли і нагрівачі, крім обладнаних системою автоматики і сигналізації, які забезпечують роботу без постійного обслуговуючого персоналу;

- експлуатувати установки у випадку підтікання рідкого палива або витоку газу з системи паливоподачі;

- розпалювати установки без попереднього провітрювання топок та газоходів;

- подавати паливо, коли форсунки або газові пальники погасли;

- працювати при несправних або відключених приладах контролю, автоматики і регулювання, а також при їх відсутності;

- сушити одяг, взуття та інші матеріали на котлах, газоходах та паропроводах;

- користуватись видатковими бачками, якщо вони не мають пристосувань відведення палива до аварійного резервуару, розташованого в безпечному місці, згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94;

- працювати при відсутності протипожежних засобів і пожежних кранів;

- зберігати мастильні матеріали та ЛЗР;

- застосовувати паливопроводи з горючих матеріалів.

7.3.16. При вибуху або пожежі в котельній потрібно негайно закрити відключаючий пристрій на вводі газопроводу чи на паливному резервуарі.

7.3.17. Не допускається розміщення "дахових" котельних безпосередньо над приміщеннями суспільного призначення з масовим перебуванням людей, душовими, над складами спалимих матеріалів та приміщеннями з вибухонебезпечними зонами.

7.4. Каналізація та очисні споруди

7.4.1. До виробничої чи виробничо-дощової каналізації відводяться:

- підпродуктова вода з резервуарів (крім резервуарів, які обладнані пристроями розмиву осадів), вода від миття: бочок з-під нафтопродуктів, площадок зі зливно-наливними пристроями, підлог у продуктових насосних станціях та ін.;

- вода від охолодження резервуарів при пожежі.

Не допускається скидати до мережі каналізації стічні води, що утворюються при зачищенні резервуарів.

7.4.2. Скидання нафти до каналізаційних систем навіть у аварійних випадках забороняється. Для цього повинні передбачатись спеціальні аварійні ємкості.

7.4.3. За ступенем забрудненості нафтою стічних вод повинен бути встановлений щоденний лабораторний контроль, при перевищенні вмісту нафтопродукту в стічних водах повинні бути вжиті заходи для виявлення неконтрольованого джерела надходження нафтопродукту до каналізації.

7.4.4. Для запобігання накопиченню різних осадів, що закупорюють колектори, необхідно постійно слідкувати за рівнем води в колодязях з гідравлічними затворами. При перевищенні рівня води необхідно прочистити засмічену ділянку труби і колодязь.

7.4.5. Оглядові колодязі каналізаційних мереж необхідно утримувати в чистоті, вони повинні бути постійно закриті кришками.

7.4.6. Чистка каналізаційних труб, лотків і колодязів повинна здійснюватись вибухопожежонебезпечними способами.

7.4.7. При експлуатації каналізаційних насосних станцій виробничих (нафтовмісних) стічних вод не допускається:

- розміщення насосів іншого призначення в приміщенні насосів для перекачування виробничих стічних вод;

- робота насосів при непрацюючій припливно-витяжній вентиляції (при постійному перебуванні обслуговуючого персоналу).

___________________

* АВП - аварійно-відновлювальні пункти

8. Вимоги до утримання технічних засобів
протипожежного захисту

8.1. Установки пожежної сигналізації і пожежогасіння, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією, засоби зв'язку

8.1.1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння, системи протидимового захисту, оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, стандартів, технічних умов та проектної документації.

Внесення змін до конструкції установок (систем) та до об'ємнопланувальних рішень приміщень, що потребують захисту, допускається виконувати за узгодженням з проектною організацією і органами державного пожежного нагляду.

8.1.2. На основі нормативних вимог і технічної документації заводіввиробників для персоналу, що здійснює технічне обслуговування (ТО) та ремонт установок (систем), з урахуванням специфіки виробництва повинні бути розроблені інструкції по експлуатації, затверджені керівництвом підприємства.

8.1.3. Кожний випадок спрацювання, відмови і неефективної роботи установки (системи) в разі пожежі повинен бути розглянутий і зареєстрований в журналі обліку її функціонування.

8.1.4. На кожному підприємстві повинні бути призначені:

- працівник, відповідальний за експлуатацію установки (системи);

- працівники для виконання ТО і ремонту установок (систем);

- оперативний (черговий) персонал для цілодобового контролю за функціональним станом установок (систем).

8.1.5. Підприємства, що не мають можливості власними силами здійснювати ТО і ремонт установок (систем), зобов'язані укласти договір на виконання цих робіт зі спеціалізованими організаціями.

8.1.6. При виконанні робіт по ТО і ремонту установок (систем) спеціалізованою організацією, контроль за якістю їх виконання здійснює особа, відповідальна на підприємстві за експлуатацію установок (систем).

Наявність договору на централізовані ТО і ремонт установок (систем) зі спеціалізованою організацією не знімає відповідальності з адміністрації підприємства за їх експлуатацію.

8.1.7. Працівник, відповідальний за експлуатацію установки (системи), зобов'язаний забезпечити:

- виконання цих вимог і інструкцій по експлуатації установок (систем);

- утримання установок (систем) у працездатному стані шляхом своєчасного проведення ТО і планово-попереджувальних ремонтів (ППР);

- навчання обслуговуючого персоналу, а також інструктаж працюючих у приміщеннях, що підлягають захисту;

- розробку документації по експлуатації;

- контроль за систематичним веденням документації по експлуатації;

- інформування спеціалізованої організації, що здійснює ТО і ремонт, місцевих органів державного пожежного нагляду, про всі випадки відмов і спрацьовування установок (систем);

- своєчасне пред'явлення рекламацій:

- заводам-виробникам - при поставці некомплектних, неякісних приладів і обладнання, а також тих, що не відповідають вимогам діючих нормативно-технічних документів;

- монтажним організаціям - при виявленні неякісного монтажу або відхилень від проектної документації, не узгоджених з розробником проекту;

- спеціалізованим організаціям - за неякісне і несвоєчасне ТО і ремонт установок (систем);

- проведення необхідних заходів по підготовці установок (систем) до роботи в зимовий період.

8.1.8. Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати і виконувати ці вимоги і інструкції по експлуатації.

8.1.9. Обслуговуючий персонал повинен здійснювати регламентні роботи по ТО і ППР у відповідності з річним планом-графіком, який складається з урахуванням технічної документації заводів-виробників, строків проведення заходів по ремонту технологічного обладнання і узгоджується з місцевими органами державного пожежного нагляду.

8.1.10. Обслуговуючий і оперативний персонал при виявленні порушень вимог технічного утримання або несправностей установок (систем) зобов'язаний негайно сповістити про це особу, відповідальну за їх експлуатацію, а також вжити необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків.

8.1.11. В процесі експлуатації проводити заходи, що перешкоджають нормальній роботі установок (систем) або погіршують ефективність їх дії, забороняється.

В період виконання робіт по ТО або ремонту, проведення яких пов'язане з відключенням установки (системи), адміністрація об'єкту зобов'язана забезпечити пожежну безпеку приміщень, що підлягають захисту, установкою (системою), поставивши до відома місцеві органи державного пожежного нагляду.

8.1.12. Оперативний (черговий) персонал повинен знати:

- тактико-технічні характеристики обладнання і приладів установки (системи) і принцип їх дії;

- найменування і місцезнаходження приміщень, що підлягають захисту;

- порядок виклику пожежної охорони;

- порядок ведення оперативної документації;

- порядок перевірки працездатності установки (системи);

- посадові інструкції.

8.1.13. До призначення на самостійну роботу обслуговуючий і оперативний (черговий) персонал зобов'язаний пройти виробниче навчання.

Для виробничого навчання власником підприємства повинен бути наданий термін, достатній для набуття практичних навичок, ознайомлення з обладнанням установки і одночасного вивчення:

- цих вимог;

- проектної і виконавчої документації на установку (систему);

- порядку ведення документації по експлуатації, інструкцій по експлуатації і документації заводів-виробників обладнання і приладів;

- порядку проведення ТО і ППР;

- посадових інструкцій.

Після закінчення виробничого навчання обслуговуючий і оперативний (черговий) персонал повинен пройти перевірку знань, порядок якої визначається наказом або розпорядженням керівника підприємства.

Персонал, який показав незадовільні знання при перевірці, до обслуговування установок (систем) не допускається.

8.1.14. У працівника, відповідального за експлуатацію установки (системи), повинна бути у наявності така технічна документація:

- проектна документація і виконавчі креслення на установку (систему);

- акт приймання і здачі установки (системи) до експлуатації;

- паспорти на обладнання і прилади;

- відомість про змонтування обладнання, вузлів, приладів і засобів автоматизації;

- інструкція по експлуатації установки (системи);

- перелік регламентних робіт по ТО установки (системи);

- план-графік ТО і ППР;

- журнали обліку ТО (ремонту) і функціонування установок (систем);

- графік чергування оперативного (чергового) персоналу;

- посадові інструкції;

- паспорти на зарядку балонів установок газового пожежогасіння;

- журнал зважування балонів з вогнегасною речовиною установок газового пожежогасіння.

8.1.15. Технічна документація повинна переглядатись не рідше одного разу на три роки, а також при зміні умов експлуатації установок (систем).

8.1.16. Приймально-контрольна апаратура установок (систем) повинна встановлюватись у приміщеннях (диспетчерські пункти, пожежні пости) з персоналом, що здійснює цілодобовий контроль за функціонуванням установок (систем).

8.1.17. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути забезпечений телефонним зв'язком з пожежною охороною і приміщенням станції пожежогасіння.

8.1.18. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) повинна бути вивішена інструкція про порядок дій оперативного (чергового) персоналу при одержанні сигналів про пожежу і несправності установки.

8.1.19. Пристрої ручного пуску установок (систем) повинні бути забезпечені захистом від випадкового приведення їх до дії та механічного пошкодження.

Установки пожежної (охоронно-пожежної) сигналізації

8.1.20. Пожежні сповіщувачі в установках пожежної (ПС) та охоронно-пожежної (ОПС) сигналізації повинні функціонувати цілодобово.

8.1.21. У суміщених установках ОПС повинно бути забезпечено окреме видання сигналів тривоги від пожежних і охоронних сповіщувачів.

При підключенні ОПС на пульти централізованого нагляду (ПЦН) для пожежної сигналізації повинні бути виділені на пульті окремі номери.

8.1.22. Пожежні сповіщувачі, встановлені в місцях, де можливе їх механічне пошкодження, повинні бути обладнані захисними пристроями, що не впливають на їх працездатність.

Під час проведення ремонтних робіт у приміщеннях, що підлягають захисту, сповіщувачі повинні захищатись від попадання на них фарби, побілки, штукатурки і т.ін.

8.1.23. Забороняється встановлювати замість несправних сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф блокування в місці їх встановлення. Заміна одного типу сповіщувача на інший при зміні умов експлуатації або технологічного процесу в приміщенні, що підлягає захисту, повинна виконуватись за узгодженням з проектною організацією і місцевими органами державного пожежного нагляду.

8.1.24. До сповіщувачів повинен бути забезпечений вільний доступ, місця їх установки повинні мати достатню освітленість. Відстань від матеріалів і обладнання, що складуються, до сповіщувачів повинна бути не менше 0,6 м.

У випадку ремонту або несправності ручних пожежних сповіщувачів на них повинна бути вивішена таблиця з відповідною інформацією.

8.1.25. Траси лінійної частини засобів ПС і ОПС повинні бути доступні для огляду.

Забороняється прокладання лінійної частини ПС і ОПС повітряними лініями і підвішення сигналізації на опорах силових мереж.

Установки пожежогасіння

8.1.26. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених в нормативних документах.

8.1.27. Органи управління установками пожежогасіння повинні бути забезпечені покажчиками (стрілками) і написами: "Відкрито", "Закрито" ("Увімкнуто", "Вимкнуто").

8.1.28. Балони і ємкості установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини і тиск середовища в яких менше розрахункових значень на 10% і більше, підлягають дозарядженню або перезарядженню.

8.1.29. Балони і ємкості з вогнегасною речовиною повинні розміщуватись на місцях, що виключають потрапляння на них прямих сонячних променів і безпосередній (без загороджувальних щитків) вплив опалювальних і нагрівальних приладів.

8.1.30. В місцях, де є небезпека механічного пошкодження, зрошувачі повинні бути захищені надійними огородженнями, що не впливають на поширення тепла і не змінюють карту зрошування.

8.1.31. У межах одного приміщення, що підлягає захисту, повинні бути встановлені зрошувачі з вихідними отворами одного діаметру. 8.1.32. Зрошувачі повинні постійно утримуватись в чистоті і справному стані. В період проведення у приміщеннях, що підлягають захисту, ремонтних робіт зрошувачі повинні бути захищені від потрапляння на них штукатурки, фарби, побілки і т.ін.

8.1.33. Встановлювати замість розкритих і несправних зрошувачів пробки і заглушки, а також складувати матеріали і встановлювати обладнання на відстані менше 0,9 м від зрошувачів забороняється.

8.1.34. У приміщеннях з агресивним середовищем, що підлягають захисту, трубопроводи установок пожежогасіння повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою.

8.1.35. При експлуатації установок забороняється:

- використання трубопроводів установок для підвішування або кріплення будь-якого обладнання;

- приєднання виробничого обладнання і санітарних приладів до живлячих трубопроводів установки;

- встановлення запірної арматури і фланцевих з'єднань на живлячих та розподільних трубопроводах.

8.1.36. Біля кожного вузла управління повинна бути вивішена табличка з зазначенням приміщень, що потребують захисту, типу і кількості зрошувачів у секції установки і функціональної схеми обв'язки. Засувки і крани повинні бути пронумеровані у відповідності зі схемою обв'язки.

8.1.37. Перегородки вузла управління, розміщеного поза приміщеннями, що захищаються установкою, можуть бути заскленими або сітчастими. Приміщення вузлів управління повинні мати аварійне освітлення і бути постійно закритими.

8.1.38. Біля кожного розподільного пристрою установок газового пожежогасіння повинна бути табличка з зазначенням найменування і місцезнаходження приміщення, що підлягає захисту.

8.1.39. В резервуарах установок (систем) для зберігання запасу води повинні бути пристрої, що перешкоджають витраті води на інші потреби.

8.1.40. Крани дистанційного пуску (для дренчерних установок з гідравлічним і пневмопуском) повинні знаходитись в ящиках з заскленими дверцятами або у захисних коробках зі склом і бути опломбовані. На захисному склі повинні бути написи "Номер напрямку. Найменування приміщення, що підлягає захисту. Відкрити (натиснути) при пожежі".

8.1.41. Приміщення, що захищаються установками об'ємного пожежогасіння, повинні бути обладнані дверима, що самозакриваються, з ущільненнями в притворах.

8.1.42. Приміщення насосних станцій і станцій пожежогасіння повинні бути забезпечені аварійним освітленням, закриті на замок, ключі від якого повинні знаходитись у обслуговуючого і оперативного персоналу.

8.1.43. Біля входів до приміщень насосних станцій і станцій пожежогасіння повинні бути таблички і постійно функціонувати світлові табло "Станція пожежогасіння", "Насосна станція".

У приміщеннях станцій повинні бути чіткі і акуратно виконані схеми обв'язки станцій і принципові схеми установок, а також інструкції про дії обслуговуючого персоналу.

8.1.44. У приміщеннях станцій пожежогасіння повинні бути в наявності комплекти засобів першої медичної допомоги, а також ізолюючі протигази.

8.1.45. Тиск в системі автоматичного пожежогасіння повинен перевірятись щоденно. Спад тиску не повинен перевищувати 0,02 МПа (0,2 кгс/куб.см) за добу.

8.1.46. Не рідше одного разу на рік необхідно проводити цикл випробувань всієї системи автоматичної установки пожежогасіння з оформленням протоколу (акту) випробувань.

8.1.47. Не рідше одного разу на три роки слід проводити гідравлічні випробування апаратів і трубопроводів установок пожежогасіння і зрошування на міцність і пневматичні випробування на герметичність.

8.1.48. Не рідше одного разу на п'ять років треба проводити суцільне промивання, продування і очищення від бруду та іржі апаратів і трубопроводів. Результати перевірки і випробувань оформляються актами.

8.1.49. Щорічно в період підготовки до зимового періоду сухотруби до резервуарів і насосних станцій повинні продуватись повітрям через дренажні лінії.

На установках пінного гасіння необхідно не рідше одного разу на рік перевіряти якість піноутворюючих засобів.

8.2. Протипожежне водопостачання

8.2.1. При наявності на території підприємства або поблизу нього (в радіусі 200 м) природних або штучних вододжерел (річки, озера, ставки, басейни, градирні і т.ін.) до них повинні бути влаштовані під'їзди (пірси) з майданчиками розмірами не менше 12х12 м для установки пожежних автомобілів і забору води у будь-яку пору року.

8.2.2. При наявності штучних пожежних водойм необхідно:

- слідкувати за рівнем води в водоймах і при виявленні витоку води негайно вживати заходів по ремонту водойм і наповненню їх водою;

- забезпечувати цілість та справний стан водозабірних пристроїв;

- не допускати засмічення водойм сміттям і сторонніми предметами.

8.2.3. Мережа протипожежного водопроводу повинна постійно знаходитись у справному стані і забезпечувати витрату води, що вимагається на потребу пожежогасіння.

При відключенні ділянок водопровідної мережі або зменшенні тиску в мережі нижче того, що вимагається, необхідно сповіщати про це об'єктову пожежну охорону.

8.2.4. Внутрішні мережі протипожежного водопроводу в будівлях і спорудах, що не опалюються, в холодну пору року повинні бути звільнені від води або відповідним чином утеплені.

8.2.5. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу повинні бути укомплектовані рукавами і стволами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83. Пожежні рукави повинні бути сухими і добре згорнутими (укладеними) в подвійну скатку або "гармошку". Пожежний рукав повинен бути приєднаний до крана і ствола. Необхідно не рідше одного разу на шість місяців виконувати перемотку рукавів на нову складку.

8.2.6. При експлуатації пожежних гідрантів необхідно забезпечити справний стан і вільне відкривання колодязів у будь-яку пору року, а також можливість безперешкодного встановлення пожежної колонки на гідрант. В зимову пору, залежно від місцевих умов, гідранти повинні бути утеплені і своєчасно очищатись від снігу і льоду.

8.2.7. Пожежні гідранти і гідранти-колонки повинні не рідше ніж через кожні шість місяців (навесні і восени) перевірятись на працездатність, а водопроводні мережі не рідше одного разу на рік - на водоподачу. Колодязі повинні своєчасно звільнятись від води.

8.2.8. Водонапірні башти повинні бути пристосовані для відбору води пожежною технікою в будь-яку пору року.

Використання для господарських потреб і для виробничих завдань об'єму води, призначеного для потреб пожежогасіння, забороняється.

8.2.9. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм (вододжерел), а також у напрямку руху до них, повинні бути встановлені відповідні стандартні показчики (об'ємні з світильником або плоскі, виконані з використанням флуоресцентних або світловідбивних покриттів).

8.2.10. У приміщеннях насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання і схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинно бути вказано їх призначення. Порядок включення насосів-підвищувачів повинен визначатись інструкцією.

8.2.11. Кожна насосна станція пожежогасіння повинна мати телефонний зв'язок. При сигналі про пожежу до насосної станції пожежогасіння негайно повинен бути направлений обслуговуючий персонал цієї станції.

8.2.12. Всі пожежні насоси станції повинні утримуватись в постійній експлуатаційній готовності і перевірятись на створення належного напору, що вимагається, шляхом пуску не рідше одного разу на місяць.

8.3. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння

8.3.1. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння, як правило, повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити і стенди.

Пожежні стенди і щити, а також окремі види первинних засобів пожежогасіння слід встановлювати на території або в приміщеннях на видних і легкодоступних місцях, якомога ближче до виходів з приміщень.

8.3.2. Розміщення, обслуговування, випробування на працездатність, перезарядження, а також застосування при гасінні вогнегасників слід здійснювати згідно інструкцій і паспортів підприємств-виробників.

8.3.3. Вогнегасники допускається використовувати для гасіння тільки тих класів пожеж, які вказані в інструкціях (паспортах) підприємстввиробників.

8.3.4. Ручні вогнегасники повинні розміщуватись за ГОСТ 12.4.009-83 шляхом:

- навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відкривання;

- встановлення в пожежні шафи разом з пожежними кранами, в спеціальні тумби або на пожежні щити і стенди.

8.3.5. Розміщені на підприємстві вогнегасники повинні бути заряджені, справні і постійно готові до дії.

Вогнегасники, що розміщуються поза приміщеннями або у приміщеннях, що не опалюються, і не призначені для експлуатації при мінусових температурах, на холодний період слід прибирати до приміщень, що опалюються. У цих випадках на пожежних щитах і стендах повинна поміщатись інформація про місце розташування найближчого приміщення, що опалюється, де зберігаються вогнегасники.

8.3.6. Вибір типу вогнегасників і розрахунок необхідної їх кількості та пожежної техніки слід виконувати у відповідності з рекомендованим додатком N 10.

8.3.7. Бочки для води повинні бути заповнені.

8.3.8. Пісок перед заповненням ящика повинен бути просіяний і просушений.

8.3.9. Азбестове чи повстяне полотно (кошму) слід зберігати у металевих футлярах з кришками, періодично (не рідше одного разу на місяць) просушувати і очищати від пилу.

8.3.10. Визначення розрахункових витрат на пожежогасіння резервуарів, насосних цехів та інших приміщень або площадок з технологічним обладнанням, наведено у таблицях інформаційного додатку 11, визначення розрахункових витрат на охолодження резервуарів - у інформаційному додатку N 12, а засобів порошкового пожежогасіння - в інформаційному додатку N 13.

Утримання пожежних машин

8.3.11. За кожним пожежним автомобілем повинен бути закріплений водій. Водій (водії) пожежного автомобіля відповідає за збереження закріпленої за ним техніки, постійну її готовність та безперебійну роботу на пожежі.

8.3.12. Пожежні автомобілі слід утримувати в пожежних депо або спеціально призначених для цієї мети боксах, які повинні мати:

- опалення, електропостачання, телефонний зв'язок;

- тверде покриття підлог;

- утеплені ворота, що відкриваються назовні. Ворота повинні бути обладнані запорами і замикачами, що виключають їх самовільне закривання;

- газовідводи для видалення назовні відпрацьованих газів двигунів автомобілів.

Знімати з пожежних автомобілів пожежно-технічне спорядження забороняється.

8.3.13. Гараж для стоянки пожежних автомобілів повинен відділятись від суміжних приміщень (крім приміщень, пов'язаних з несенням служби на автомобілі) глухими стінами з негорючих матеріалів.

8.3.14. Для організації чергування на пожежному автомобілі крім гаражної стоянки необхідно мати приміщення чергової зміни пожежної команди, ВОХР, ППО, ДПД; кімнату для проведення протипожежного інструктажу працівників; комору для зберігання пожежно-технічного спорядження, інструменту та запасних частин; пост ТО з оглядовою канавою. При наявності одного пожежного автомобіля дозволяється пост ТО суміщати з місцем стоянки автомобіля.

8.3.15. За кожною пожежною мотопомпою (причіпною і переносною) повинні бути закріплені мотористи, що пройшли спеціальну підготовку.

8.3.16. Моторист, що обслуговує мотопомпу, відповідає за її збереження і цілість, постійну готовність та безперебійну роботу на пожежі.

8.3.17. Пожежна мотопомпа повинна зберігатись у закритому приміщенні, що опалюється в зимовий період.

8.3.18. На об'єкті повинен бути визначений порядок доставки мотопомп до місця пожежі.

8.3.19. Пожежні автомобілі і мотопомпи повинні бути заправлені пальним.

8.3.20. Пристосована і переобладнана для гасіння пожеж техніка повинна знаходитись у справному стані. Порядок залучення техніки для гасіння пожеж визначається планом пожежогасіння.

9. Основні вимоги пожежної безпеки до допоміжних
технологічних об'єктів різного призначення
Знежирення, миття і фарбування виробів

9.1. Фарбування, покриття виробів лаком і емаллю, а також миття і знежирення деталей з застосуванням покриттів на нітрооснові, бензинів та інших легкозаймистих рідин необхідно проводити, як правило, в окремих приміщеннях або на відособлених виробничих ділянках, забезпечених засобами пожежогасіння.

9.2. Підлоги у приміщеннях, де виконуються лакофарбо-приготувальні, фарбувальні та бензиномийні роботи, повинні бути виконані з негорючих матеріалів, що не утворюють іскор при ударі.

9.3. Фарбування, промивку і знежирення деталей потрібно проводити тільки при діючій припливній та витяжній вентиляції з місцевими відсмоктувачами від фарбувальних шаф, ванн, камер і кабін.

9.4. У фарбувальних цехах, фарбоприготувальних відділеннях, на складах лакофарбових матеріалів, у місцях миття і знежирення деталей з застосуванням легкозаймистих і горючих рідин, неприпустимо проводити роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню та іскроутворенням (електрогазове зварювання, заточування та ін.).

9.5. Лакофарбові матеріали повинні надходити на робочі місця в готовому вигляді. Змішувати і розчиняти лаки і фарби слід в спеціально виділеному, ізольованому приміщенні, яке добре провітрюється, або на відкритому майданчику.

9.6. Тару з-під лакофарбових матеріалів слід щільно закривати і зберігати на спеціальних майданчиках.

Зберігання вибухопожежонебезпечних та
пожежонебезпечних речовин і матеріалів

9.7. Кожна упаковка або тара, що містить небезпечні вантажі, повинна мати чіткий ярлик (або бірку з етикеткою), який вказує на небезпечні властивості речовин і матеріалів, що зберігаються, у відповідності з вимогами ГОСТ 19433-88.

Зберігати речовини і матеріали слід за ознаками однорідності вогнегасних засобів (вода, піна, газ) та їх сумісності. Можливість спільного зберігання речовин і матеріалів повинна виконуватись згідно ГОСТ 12.1.004-91. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів повинен виконуватись згідно додатку 4 ППБУ.

9.8. В складських приміщеннях при безстелажному способі зберігання матеріали повинні укладатись в штабелі. Місця влаштування штабелів повинні бути позначені обмежувальними лініями. Навпроти дверних прорізів складів повинні залишатись вільні проходи завширшки у двері, але не менше одного метра.

Через кожні 6 м в складах слід влаштовувати, як правило, поздовжні проходи не менше ніж 0.8 м завширшки.

9.9. Стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів у складських приміщеннях не допускаються.

9.10. Зберігання вантажів, упаковки, піддонів та вантажно-розвантажувальних механізмів на рампах (платформах) складів не допускається. Вантажі і матеріали, розвантажені на рампу (платформу), до кінця робочого дня повинні бути прибрані.

9.11. Апарати, призначені для відключення електропостачання складу, повинні розташовуватись поза складським приміщенням на стіні з негорючих матеріалів або на опорі, що стоїть окремо, поміщатись до шафи або ніші з пристосуванням для опломбування і замикатись на замок.

9.12. Завідуючий складом (комірник) або працівник, відповідальний за пожежну безпеку, по закінченні роботи повинен оглянути всі приміщення і, тільки пересвідчившись у їх пожежобезпечному стані, відключити освітлення і замкнути склад.

9.13. Забороняється зберігання ЛЗР і ГР в тарі (бочках, каністрах, спеціальних контейнерах і т.ін.) на стелажах висотою понад 5,5 м.

Тару на кожному ярусі стелажа слід розміщувати в один ряд по висоті і два ряди по ширині.

9.14. Зберігання ЛЗР та ГР в скляній тарі місткістю 10 л і більше допускається тільки в корзинах або дерев'яних латах.

Корзини з бутлями допускається розміщувати групами, не більше 100 бутлів у кожній, в два ряди по 50 бутлів у кожному ряду. Між групами бутлів повинен бути прохід шириною не менше 1 м.

Зберігання ЛЗР та ГР в більш дрібній фасовці повинно здійснюватись у вторинній транспортній тарі.

9.15. Зберігання ЛЗР та ГР у несправній тарі або в тарі, що не відповідає вимогам стандартів на упаковку і зберігання, не допускається.

9.16. Зберігати тару з-під ЛЗР та ГР і пакувальний матеріал безпосередньо в складі забороняється.

На неочищеній від залишків ЛЗР та ГР тарі повинен бути напис "Не очищено" з зазначенням виду продукту, який до цього знаходився у цій тарі. Тара з-під ЛЗР та ГР повинна бути щільно закрита.

9.17. ЛЗР та ГР на робочих місцях повинні зберігатись у тарі. Після закінчення робочого дня ця тара, а також порожні ємкості повинні бути прибрані до спеціально пристосованих для цього приміщень.

9.18. Зберігання ЛЗР та ГР у будівлях і спорудах з масовим перебуванням людей (зали засідань, виставочні зали, і т.ін.) забороняється.

9.19. Відкриті майданчики для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути сплановані таким чином, щоб унеможливити потрапляння аварійно розлитих ЛЗР та ГР за їх межі.

9.20. У складських приміщеннях, в яких зберігаються пожежовибухо-небезпечні речовини й матеріали (лаки, фарби, розчинники), балони з газом та продукція в аерозольній упаковці, на зовнішньому боці дверей (воріт) повинна бути вивішена інформаційна карта, яка характеризує пожежну небезпеку товарів, що зберігаються у приміщенні, їх кількість та заходи, яких слід вживати під час гасіння пожежі.

9.21. При зберіганні азотної та сірчаної кислот повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість контакту їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

9.22. Речовини, які бурхливо реагують з водою (карбіди, лужні метали, перекис барію, гідрит натрію та ін.), повинні розміщуватись в сухих приміщеннях в герметично закритій тарі. Рівень і конструкція підлоги приміщень повинні виключати можливість проникнення до них атмосферних осадів і грунтових вод. Зберігання хімічних речовин слід виконувати за вимогами ППБУ розділ 7.10.4.

9.23. Бутлі, бочки, барабани з вибухопожежонебезпечними і пожежонебезпечними речовинами і матеріалами при зберіганні на відкритих майданчиках слід встановлювати групами не більше 100 штук в кожній, відстань між групами повинна бути не менше 1 м. В кожній групі повинна зберігатись продукція тільки одного виду, про що робиться відповідний показниковий напис. Майданчики повинні бути добре утрамбовані і огороджені бар'єрами, захищені від впливу сонячного проміння.

9.24. Порошкові і подрібнені матеріали необхідно зберігати у закритих сухих приміщеннях, захищених від потрапляння атмосферних осадів і грунтових вод. Порядок зберігання і кількість продукції, що зберігається, повинні бути відображені в інструкції.

9.25. Металеві порошки, здатні до самозаймання (алюмінієвий, цинковий, нікелевий і т.ін.), повинні зберігатись в окремих відсіках, виділених протипожежними перешкодами, в герметично закритій тарі. Зберігання інших горючих матеріалів у цих відсіках забороняється.

9.26. Перед завантаженням порошкової і подрібненої продукції приміщення складу необхідно ретельно очистити від залишків матеріалів, що зберігались раніше, та сміття.

9.27. При закладці на зберігання полімерних порошкових матеріалів у прорезинених і поліетиленових мішках (наприклад, смоли капролактама) верхня джутова упаковка повинна видалятись або штабелі укриватись прорезиненим брезентом.

9.28. У приміщеннях і на відкритих майданчиках, де зберігаються пожежонебезпечні речовини і матеріали, здатні плавитись при пожежі, необхідно передбачати улаштування (бортики, пороги з пандусами і т.ін.), що забезпечують запобігання розтіканню розплаву за межі приміщення або відкритої установки.

9.29. Аерозольні упаковки в кількості понад 5000 штук повинні зберігатись в ізольованих складах або ізольованих відсіках загальних складів з легкоскидними конструкціями.

9.30. Умови зберігання і кількість аерозольних упаковок в складі визначається ППБУ (розділ 7.10.1).

9.31. Складування аерозольних упаковок у багатоповерхових складах допускається тільки на верхньому поверсі.

9.32. Не допускається суміщати зберігання аерозольних упаковок з окислювачами, ЛЗР та ГР.

9.33. Аерозольні упаковки, балони з газами і пляшки з реактивами не повинні зазнавати дії сонячних променів та інших джерел теплового впливу.

9.34. Перевірка функціонування аерозольних упаковок у складських приміщеннях є неприпустимою.

9.35. Наповнені газом балони, що мають башмаки, повинні зберігатись у вертикальному положенні в один ряд по висоті. Для запобігання падінню балони слід встановлювати в спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар'єром.

9.36. Балони, які не мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на спеціальних дерев'яних рамах або стелажах. Висота штабеля при укладці балонів не повинна перевищувати 1,5 м, всі вентилі повинні бути закриті запобіжними ковпаками і обернені в один бік.

9.37. На склад слід приймати балони з газами, вентилі яких повинні бути закриті запобіжними ковпаками. Вимоги до складів балонів з газами слід приймати за ППБУ (розділ 7.10.3).

9.38. Попадання масел та жирів на вентилі кисневих балонів і балонів зі стисненим повітрям не допускається.

9.39. Розміщення групових балонних установок без розривів від будівель допускається тільки біля глухих стін (стін, що не мають вікон і дверей), виконаних з негорючих матеріалів. При цьому кількість балонів в установках не повинна перевищувати гранично допустимої за нормами проектування. Зберігання групових балонних установок допускається у шафах, що провітрюються, або спеціальних будках, виконаних з негорючих матеріалів.

9.40. Забороняється приймання на склад вугілля і торфу з явно вираженими джерелами самозаймання, а також транспортування його по транспортерних стрічках і відвантаження у залізничний транспорт.

9.41. Негашене вапно необхідно зберігати у закритих складських будівлях, що стоять окремо, згідно з вимогами ППБУ (розділ 7.10.4). Підлога приміщень цих будівель повинна бути піднята над рівнем землі не менше ніж на 0,2 м. При зберіганні негашеного вапна слід передбачати заходи, що запобігають потраплянню вологи.

9.42. Ями для гасіння вапна дозволяється розташовувати на відстані не менше 5 м від складу її зберігання і не менше 15 м від інших будівель і споруд.

Робота в лабораторіях

9.43. Обладнання лабораторії слід встановлювати так, щоб воно не заважало евакуації людей. Ширина мінімально допустимих проходів між обладнанням повинна бути не меншою ніж 1 м.

9.44. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з пожежонебезпечними та вибухонебезпечними рідинами і речовинами, повинні мати неспалиме покриття.

Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами столи і шафи потрібно виконувати з матеріалів, стійких до їх впливу, з влаштуванням бортиків з негорючого матеріалу (для уникнення проливу рідини за межі шафи або столу).

9.45. Витяжні шафи повинні освітлюватись світильниками у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі і штепсельні розетки необхідно розташовувати поза витяжними шафами.

9.46. Балони зі стисненими, зрідженими, розчиненими горючими газами необхідно встановлювати поза будинком лабораторії в металевих шафах. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання.

9.47. Вибухопожежонебезпечні речовини (нафтопродукти, бензол, спирт і т.ін.), в тому числі і проби нафтопродуктів, повинні зберігатись у спеціальних ізольованих приміщеннях. Не допускається спільне зберігання речовин, хімічна взаємодія яких може спричинити пожежу або вибух.

9.48. У приміщеннях лабораторій кількість проб нафтопродуктів, легкозаймистих розчинників та інших горючих рідин не повинна перевищувати добової потреби. Ці рідини слід зберігати в металевих шафах (ящиках), що знаходяться з протилежного, по відношенню до виходу з приміщення, боку.

9.49. Співробітники лабораторій зобов'язані враховувати пожежну небезпеку нафти і нафтопродуктів, хімічних речовин і матеріалів, що застосовуються, та дотримуватись заходів безпеки при роботі з ними.

Аналізи, що проводяться, повинні виконуватись у відповідності з діючими стандартами та затвердженими методиками.

9.50. Перед початком роботи приміщення лабораторії повинні бути провітрені. Всі роботи, пов'язані з виділенням вибухопожежонебезпечних газів або парів, повинні виконуватись тільки у витяжних шафах.

Забороняється виконання робіт при несправній припливно-витяжній вентиляції, а також користуватись витяжними шафами з розбитим склом та без бортиків, котрі запобігають стіканню рідини на підлогу.

9.51. Всі приміщення лабораторії постійно повинні утримуватись в чистоті. При випадковому розливі ЛЗР або ГР необхідно розлиту рідину засипати піском. Після цього згребти пісок, просочений розлитою рідиною, на дерев'яну лопатку або фанерку і винести у спеціально відведене місце для цих цілей. Залите рідиною місце вимити гарячою водою.

9.52. Перед аналізом нафта, а також інші легкозаймисті рідини, що вимагають нагріву, для уникнення спінення і розбризкування, повинні бути попередньо зневоднені.

9.53. Забороняється нагрівати легкозаймисті рідини безпосередньо на полум'ї. Для цього повинні використовуватись водяні бані.

9.54. Залишки нафти після аналізів, відпрацьовані ЛЗР і ГР необхідно зливати до спеціального посуду і видаляти з лабораторії. Забороняється зливати рідини до раковин побутової каналізації.

9.55. Мити лабораторний посуд необхідно тільки у спеціально приділених для цієї мети приміщеннях (мийних), обладнаних самостійною витяжною вентиляцією. Ці приміщення повинні бути відділені від інших приміщень лабораторії неспалимими перегородками з самостійним виходом до коридору.

10. Вимоги пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт

10.1. Загальні положення та порядок допуску до проведення

тимчасових вогневих робіт

10.1.1. До вогневих робіт належать електричне та газове зварювання (різання), бензогасорізка, роботи з застосуванням паяльних ламп, переносних горнів, розігрівання бітумів, смол та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням до температур, здатних викликати займання матеріалів і конструкцій.

10.1.2.Місця проведення вогневих робіт можуть бути:

- постійними, організованими в спеціально обладнаних для цього приміщеннях або на відкритих площадках;

- тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будівлях, спорудах, що експлуатуються або споруджуються, а також на території об'єктів з метою ремонту обладнання, монтажу конструкцій і т.ін. (надалі - тимчасові вогневі роботи).

10.1.3. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями керівника підприємства або його заступника, що відповідає за пожежну безпеку, і повинні відповідати вимогам ППБУ з урахуванням даного розділу цих Правил.

10.1.4. Забороняється розміщувати постійні місця проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях.

Мінімальна відстань до постійних місць ведення вогневих робіт повинна бути не менше ніж:

- 100 м - від вертикальних наземних резервуарів та відкритих нафтоуловлювачів;

- 120 м - від зливно-наливних естакад і підземних резервуарів;

- 40 м - від насосних по перекачуванню нафти.

При визначенні відстаней від вертикальних наземних резервуарів до постійних місць проведення вогневих робіт необхідно враховувати продуктивність закачування резервуарів у відповідності з пунктом 10.2.18 цих Правил.

10.1.5. У приміщенні чи на ділянці, відведеній для проведення постійних вогневих робіт, повинні бути:

- перелік видів дозволених вогневих робіт;

- інструкції про заходи пожежної безпеки;

- первинні засоби пожежогасіння: не менше двох пінних вогнегасників ємкістю 10 л, один порошковий ємкістю не менше 5 л, азбестове полотно (кошма) і бочка з водою.

10.1.6. Тимчасові вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах допускається проводити у виняткових випадках, коли ці роботи неможливо виконати в спеціально відведених для цього постійних місцях. Проведення робіт без вживання заходів, що виключають виникнення пожежі (вибуху), забороняється.

Тимчасові вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах повинні проводитись тільки у світлий час доби (за винятком аварійних випадків).

10.1.7. Для проведення тимчасових вогневих робіт у всіх випадках, в тому числі і в аварійних ситуаціях, необхідно оформляти наряд-допуск (дозвіл). Наряд-допуск є письмовим дозволом на виконання тимчасових вогневих робіт на протязі строку, необхідного для виконання вказаного в наряді обсягу робіт. При наявності на підприємстві об'єктової пожежної охорони, наряд-допуск повинен бути узгоджений з нею напередодні виконання робіт, а в разі її відсутності наряд-допуск узгоджується з начальником ДПД (ДПК) об'єкта.

У випадках підготовки та проведення вогневих робіт в місцях підвищеної небезпеки необхідно оформлювати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки згідно з формою 1 обов'язкового додатку 7 до цих Правил.

10.1.8. Наряд-допуск (дозвіл) на проведення тимчасових вогневих робіт та робіт підвищеної небезпеки в насосній для перекачування нафти, резервуарному парку, на зливно-наливних естакадах і спорудах лінійної частини нафтопроводу складає керівник відповідного структурного підрозділу (його заступник) і підписує (видає) керівник або головний інженер РНУ.

На решті вибухопожежонебезпечних об'єктів дозвіл видає керівник структурного підрозділу (цеху, НПС, БПО, ділянки) або його заступник.

10.1.9. В аварійних випадках дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт та робіт підвищеної небезпеки в насосній, резервуарному парку, на зливно-наливних естакадах і спорудах, лінійній частині нафтопроводів видає керівник структурного підрозділу (НПС, БПО, цеху, ділянки) або його заступник з обов'язковим повідомленням керівника або головного інженера РНУ, об'єктової пожежної охорони або представника Держпожнагляду.

При аварійних ситуаціях на решті вибухопожежонебезпечних об'єктів наряд-допуск (дозвіл) може видаватись начальником зміни, майстром або іншою відповідальною особою, але з обов'язковим повідомленням вищестоящого керівництва. В такому випадку вогневі роботи повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом особи, що видала наряд-допуск (дозвіл).

10.1.10. Наряд-допуск (дозвіл) оформляють окремо на кожний вид вогневої роботи. Якщо ці роботи не закінчені у встановлений строк, то дія наряду-допуску (дозволу) може бути продовжена особою, що його видала.

10.1.11. Наряд-допуск (дозвіл) на конкретний вид робіт виписується у двох примірниках. Один примірник наряду-допуску вручається безпосередньо керівнику робіт, другий зберігається на протязі року на об'єкті.

Забороняється вносити в наряд-допуск виправлення, закреслення та оформляти записи олівцем.

10.1.12. При проведенні вогневих робіт поза вибухопожежонебезпечними приміщеннями та вибухопожежонебезпечними зонами зовнішніх установок, наряд-допуск оформляється за формою 2, наведеною у обов'язковому додатку N 7 до цих Правил.

На вогневі роботи у вибухопожежонебезпечних приміщеннях і зонах наряд-допуск (дозвіл) оформляється у відповідності з Типовою інструкцією по організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах.

10.1.13. При проведенні вогневих робіт крім цих Правил слід керуватись Типовою інструкцією по організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах (надалі - Типовою інструкцією), Правилами пожежної безпеки в Україні, іншими діючими в галузі нормативними актами, що регламентують питання безпеки при підготовці до таких робіт та їх виконання.

10.1.14. В кожному РНУ, РБУ та іншому структурному підрозділі Підприємства магістральних нафтопроводів повинен бути визначений перелік виробничих цехів, відділень, ділянок, на яких тимчасові вогневі роботи слід проводити у відповідності з Типовою інструкцією.

Перелік таких цехів, відділень, ділянок, повинен бути розроблений керівником структурного підрозділу, узгоджений з об'єктовою пожежною охороною або ДПД і затверджений керівником або головним інженером РНУ, РБУ або іншим структурним підрозділом Підприємства магістральних нафтопроводів.

10.2. Підготовчі заходи і вимоги пожежної безпеки при виконанні зварювальних та інших вогневих робіт

10.2.1. Проведення вогневих робіт поділяється на два етапи: підготовчий та безпосереднього виконання вогневих робіт.

На підготовчому етапі здійснюється підготовка території, приміщення, обладнання, комунікацій, конструкцій до ведення вогневих робіт.

10.2.2. Підготовка до тимчасових вогневих робіт повинна здійснюватись працівниками цеху, служби, ділянки, де ці роботи намічено проводити.

Для підготовки об'єкту та проведення вогневих робіт повинно бути призначено відповідальну особу з числа інженерно-технічних працівників, що знають правила пожежної безпеки при веденні вогневих робіт.

10.2.3. При підготовці до тимчасових вогневих робіт керівник структурного підрозділу або його заступник, разом з відповідальним за підготовку та проведення цих робіт, визначають небезпечну зону, межі якої чітко позначають знаками безпеки та написами.

Місця зварювання, різання, нагрівання позначаються крейдою, фарбою, біркою або іншими добре видимими опізнавальними знаками.

10.2.4. Місце проведення зварювання (різання) повинно бути очищене від горючих речовин і матеріалів в радіусі, вказаному в таблиці 2.

                                                   Таблиця 2
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|Висота точки зварювання над |0-2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 |Понад|
|рівнем підлоги або прилеглої|    |   |   |   |   |   |    |  10 |
|території, м                |    |   |   |   |   |   |    |     |
|————————————————————————————+————+———+———+———+———+———+————+—————|
|Мінімальний радіус зони, м  | 5  | 8 | 9 |10 |11 |12 | 13 |  14 |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

Будівельні конструкції, поміст підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, що знаходяться у межах вказаних радіусів, повинні бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами і в разі необхідності политі водою.

10.2.5. Задля унеможливлення потрапляння розжарених часток металу до суміжних приміщень, на сусідні поверхи, обладнання, розташоване неподалік, потрібно, щоб всі оглядові, технологічні та вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах та перегородках приміщень, де проводяться вогневі роботи, були закриті негорючими матеріалами.

10.2.6. Приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням тимчасових вогневих робіт повинні бути ретельно провентильовані.

Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються тимчасові вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.

10.2.7. Місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будівлях і приміщеннях, в конструкціях яких використані горючі матеріали, повинно бути огороджено суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше ніж 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більше ніж 50 мм. Для запобігання розлітанню розжарених часток, цей зазор повинен бути огороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм.

10.2.8. Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення тимчасових вогневих робіт, повинно бути приведено до пожежовибухобезпечного стану до початку цих робіт (видалено пожежовибухонебезпечні речовини та відклади, відключено діючі комунікації, виконано безпечними методами очищення, пропарювання, промивання і т.ін.).

Бруд та відклади, що вибираються з апарату або ємкості при їх очищенні, повинні утримуватись у вологому стані до видалення з зони зберігання нафти і нафтопродуктів. Бруд з сірчастими відкладами повинен бути видалений у спеціально відведене місце, де самозапалення відкладів після висихання не є небезпечним. Скидати сірчасті відклади до каналізації не дозволяється.

Відкривання люків та кришок технологічного обладнання, вивантажування та зливання продуктів, завантажування через відкриті люки, а також інші операції, які можуть призвести до виникнення пожеж та вибухів через загазованість місць, де проводяться вогневі роботи, забороняються.

10.2.9. Апарати, машини, ємкості, трубопроводи, на яких намічено проведення тимчасових вогневих робіт, повинні бути зупинені, знеструмлені, звільнені від вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів та комунікацій. Пускова апаратура, призначена для вмикання машин і механізмів, повинна бути відключена і піддана заходам, що унеможливлюють раптовий пуск машин, механізмів.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт повинні бути вивішені відповідні плакати "Не вмикати", "Не відкривати", "На лінії працюють", "Апарат в ремонті" і т.ін.

10.2.10. За необхідності на місці проведення вогневих робіт (при проведенні вибухонебезпечних робіт, що визначаються п.10.1.14) може виставлятись пожежний пост з числа працівників пожежної охорони об'єкту або з членів добровільної пожежної дружини.

10.2.11. До початку проведення тимчасових вогневих робіт на резервуарі необхідно:

- всі засувки на сусідніх (розташованих в одній групі з тим, що ремонтується) резервуарах і трубопроводах, водоспускні крани, колодязі каналізації та вузли засувок (для уникнення займання випарів нафти і нафтопродуктів) прикрити повстиною, яку в жарку пору при температурі вище 25 град.С потрібно змочувати водою;

- місця електрозварювання або гарячого клепання (для запобігання розлітанню іскор та появі окалини) обгородити переносними негорючими щитами розміром 1 м х 2 м.

10.2.12. Зливні воронки, виходи з лотків та інші пристрої, пов'язані з каналізацією, в яких можуть бути горючі гази і пари, повинні бути в зоні проведення робіт перекриті.

10.2.13. Місця можливого виділення горючих газів і парів, що знаходяться в зоні проведення тимчасових вогневих робіт, повинні бути загерметизовані.

10.2.14. Камери засувок в радіусі 20 м від місця тимчасових вогневих робіт перед їх початком повинні бути провентильовані, нафта і нафтопродукти, що містяться в них - змиті до виробничої каналізації.

10.2.15. До початку проведення тимчасових вогневих робіт на території зливно-наливних естакад:

- повинні бути припинені зливно-наливні операції і з території залізничних естакад прибрані залізничні цистерни, а з території автоестакад - автоцистерни;

- майданчики зливно-наливних естакад, залізничні колії, майданчики для наливу в автоцистерни, поверхні трубопроводів, зливні жолоби та стічні лотки виробничо-дощової каналізації повинні бути повністю очищені від замазученості та випадково розлитих нафти і нафтопродуктів;

- оглядові колодязі, гідравлічні затвори виробничо-дощової каналізації та "нульові" ємкості, розташовані в межах 20 м від місця проведення вогневих робіт, повинні бути перевірені, щільно закриті кришками і зверху засипані піском (землею) шаром не менше ніж 10 см;

- переносні лотки і резинові шланги, просочені нафтопродуктами, повинні бути прибрані з ділянки, де проводяться вогневі роботи, на відстань не менше ніж 20 м.

10.2.16. При проведенні тимчасових вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинен бути встановлений ретельний контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів з застосування газоаналізаторів.

10.2.17. У вибухопожежонебезпечному приміщенні проведення вогневих робіт дозволяється тільки при безперервному вентилюванні. Всі двері, що з'єднують вказані приміщення з іншими приміщеннями, в тому числі двері тамбур-шлюзів, повинні бути щільно зачинені.

10.2.18. Тимчасові вогневі роботи допускається проводити на відстані не менше:

- 50 м - від відкритих нафтоуловлючів;

- 100 м - від естакад під час зливу і наливу нафти і 50 м, якщо ці операції не проводяться;

- 24 м - від насосних по перекачці нафти, резервуарних парків і резервуарів з нафтою, що стоять окремо, від каналізаційних колодязів і стоків, гідравлічних пристроїв, вузлів засувок.

При проведенні операцій по наповненню нафтою вертикальних наземних резервуарів мінімальні відстані до місць проведення вогневих робіт (за результатами дослідження В.Г.Варлаташвілі) повинні відповідати значенням, наведеним в таблиці 3.

                                                     Таблиця 3
————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
|Продуктив-|    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |   |    |    |    |    |    |    |
|ність на- |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |   |    |    |    |    |    |    |
|повнення  |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |   |    |    |    |    |    |    |
|резервуа- |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |   |    |    |    |    |    |    |
|ру,       |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |   |    |    |    |    |    |    |
|куб.м/год |7000|6000|5000|4000|3500|3000|2500|2000|1500|1000|900| 800| 700| 600| 500| 400| 300|
|——————————+————+————+————+————+————+————+————+————+————+————+———+————+————+————+————+————+————|
|    1     |  2 | 3  |  4 |  5 |  6 |  7 |  8 |  9 | 10 | 11 | 12| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
|——————————+————+————+————+————+————+————+————+————+————+————+———+————+————+————+————+————+————|
|Мінімальна|    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |   |    |    |    |    |    |    |
|відстань,м| 503| 433| 360| 288| 250| 216| 180| 143| 107|  72| 64|  56|  49|  44|  37|  30|  24|
————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітки. 1. При   визначенні   мінімальних  відстаней    прийнято
             коефіцієнт безпеки, що дорівнює 20.
          2. Наведені  відстані відповідають швидкості вітру 1 м/с
             на висоті  флюгера  Н=10  см.  Якщо  швидкість  вітру
             більше  1 м/с,  то дані таблиці (мінімальна відстань)
             необхідно розділити на відповідний  коефіцієнт,  який
             чисельно  дорівнює  швидкості  вітру  (в  м/с).  Якщо
             швидкість вітру менша,  ніж 1 м/с,  то вогневі роботи
             на   території   резервуарного   парку   допускається
             проводити тільки при незаповнених резервуарах.
          3. Мінімально  допустима відстань від стінки резервуару,
             при якій дозволяється вести вогневі роботи,  дорівнює
             24 м.
          4. Для  прикладу  визначимо,  на   якій   відстані   від
             резервуару,  в  який закачують нафту з продуктивністю
             1000 куб.м/год,  можна  вести  вогневі  роботи,  якщо
             швидкість   вітру   1,5   м/с.   Цій   продуктивності
             заповнення відповідає відстань від  місця  проведення
             вогневих робіт, що дорівнює 72 м. Зробивши відповідну
             поправку на  швидкість  вітру  (1,5  м/с),  визначимо
             відстань,  що  шукаємо,  яка  становить  72/1,5=48 м,
             тобто, вогневі роботи в даному випадку можна вести на
             відстані   не   ближче   48   м  від  резервуару,  що
             наповнюється.

10.2.19. Зварювальні агрегати слід встановлювати на відстані не менше 20 м від резервуарів з нафтою з зовнішнього боку обвалування.

На відстані 5 м від місць установки зварювальних агрегатів територія повинна бути очищена від сміття, горючих предметів і розлитої нафти. Місця, залиті нафтою, легкозаймистими та горючими рідинами необхідно засипати сухим піском або землею шаром не менше 5 см.

10.2.20. Експлуатація електрогазозварювального обладнання та обладнання з застосуванням рідкого пального (паяльних ламп, бензогасорізів і т.ін.) повинна здійснюватись згідно з ППБУ.

10.2.21. Роботи, пов'язані з розігріванням (варінням) бітумів і смол необхідно здійснювати в спеціальних котлах, які повинні бути справними і забезпечені кришками з негорючих матеріалів, які щільно закриваються.

Заповнювати котли дозволяється не більше ніж на 3/4 їх місткості. Наповнювач, що завантажується в котел, повинен бути сухим.

Для уникнення виливання бітуму (смоли) до топки та її займання котел необхідно встановлювати похило, так, щоб його край, розташований над топкою, був на 50-60 мм вище протилежного. Топочний отвір котла повинен бути обладнаний відкидним козирком з негорючого матеріалу.

Топки котлів після закінчення робіт необхідно загасити і залити водою.

10.2.22. Місце розігрівання (варіння) бітумів і смол слід обносити валом або бортиком з негорючих матеріалів висотою не менше ніж 0,3 м.

З метою пожежогасіння місця розігрівання (варіння) бітуму (смол) необхідно забезпечити ящиками з сухим піском місткістю 0,5 куб.м, лопатами і не менше ніж двома вогнегасниками місткістю не менше ніж 10 л.

10.2.23. При роботі пересувних котлів на зрідженому газі газові балони в кількості не більше двох повинні розміщуватись у вентильованих шафах з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше 20 м від котлів, що працюють.

Вказані шафи слід тримати постійно закритими.

10.2.24. Котли допускається встановлювати групами. Кількість котлів у групі не повинна перевищувати трьох. Відстань між групами котлів - не менше 9 м, а між окремими котлами - не менше 5 м.

10.2.25. Транспортувати бітумну мастику вздовж траси магістральних нафтопроводів слід в автогудронаторах або спеціальних котлах з потушеними топками на відстані не менше 5 м від краю траншеї.

10.2.26. При виконанні гарячих ізоляційних робіт на нафтопроводах, пересувні котли для варіння бітумів необхідно встановлювати на рівній площадці на відстані не менше 15 м від краю траншеї або котловану.

В радіусі 5 м навколо котловану або вздовж траншеї територія повинна бути очищена від сторонніх предметів.

10.2.27. При займанні в котлі бітуму необхідно щільно закрити котел кришкою і загасити топку (припинити подачу палива), а потім приступити до гасіння, користуючись вогнегасниками.

Гасити бітумну мастику (або грунтовку), що спалахнула, водою (або снігом) забороняється.

10.2.28. Для приготування грунтовки охолоджений до температури 70 С бітум слід вливати в бензин на відстані не ближче ніж 50 м від бітумного котла і не менше ніж 50 м від місця зберігання бензину. Вливати бензин в розігрітий більше 70 С бітум забороняється.

10.2.29. При проведенні робіт поблизу ліній електропередач бітумні котли, паливо, матеріали і механізми слід розташовувати за межами їх охоронної зони.

10.2.30. Запаси необхідної сировини і палива слід розміщувати на відстані не менше 5 м від котла. Ізоляційні матеріали слід зберігати окремо від палива.

10.2.31. Не дозволяється:

- залишати котли без нагляду в процесі розігрівання (варіння);

- продовжувати топку котлів з бітумами (смолами) у випадку виникнення витоку. В такому разі необхідно негайно припинити топку, очистити котел і відремонтувати або замінити його.

10.2.32. До проведення вогневих робіт допускаються особи, що мають спеціальну професійну підготовку і отримали посвідчення про присвоєння відповідної кваліфікації (електрозварювальник, газозварювальник, газорізчик, бензорізчик, лютувальник і т.ін.), а також пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та перевірку знань з пожежної безпеки з отриманням спеціального посвідчення.

10.2.33. Виконавець вогневих робіт зобов'язаний:

- мати при собі кваліфікаційне посвідчення, а також посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з відмітками про щорічну перевірку знань;

- одержати інструктаж з безпечного проведення вогневих робіт і розписатись в наряді-допуску (дозволі);

- ознайомитись з об'ємом робіт на місці майбутнього проведення вогневих робіт;

- приступити до вогневих робіт тільки за вказівкою особи, відповідальної за підготовку і проведення робіт;

- виконувати тільки ту роботу, яка вказана в наряді-допуску (дозволі);

- дотримуватись заходів безпеки, передбачених в наряді-допуску (дозволі);

- уміти користуватись засобами пожежогасіння і у випадку виникнення пожежі негайно вжити заходів для виклику пожежної охорони і приступити до ліквідації займання;

- після закінчення вогневих робіт ретельно оглянути місце проведення робіт, очистити його від недогарків, тліючих предметів, усунути інші причини, які можуть призвести до виникнення пожежі;

- припинити вогневі роботи при виникненні небезпечної ситуації.

10.2.34. Приступати до вогневих робіт дозволяється тільки після виконання всіх заходів, передбачених в наряді-допуску (дозволі).

Проведення робіт, не визначених нарядом-допуском (дозволом), не допускається.

У випадку необхідності у зміні виду, збільшенні обсягу і розширенні робочого місця оформляється новий наряд-допуск (дозвіл).

10.2.35. Відповідальний за підготовку і проведення вогневих робіт зобов'язаний:

- організувати виконання заходів по безпечному проведенню вогневих робіт;

- провести інструктаж виконавців вогневих робіт;

- перевірити наявність посвідчень у виконавців вогневих робіт, в тому числі про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) і перевірку знань, справність і комплектність інструменту і засобів для проведення вогневих робіт;

- забезпечити місце проведення вогневих робіт первинними засобами пожежогасіння, а виконавців - засобами індивідуального захисту (протигази, рятувальні пояси, мотузки та ін.);

- безпосередньо контролювати роботу виконавців;

- слідкувати за станом повітряного середовища відносно вимог п.5.2.3.15 і таблиці 1 на місці проведення вогневих робіт, і у випадку перевищення значення ГДК припинити вогневі роботи;

- при відновленні вогневих робіт після перерви перевірити стан місця проведення цих робіт та обладнання і дозволити продовження робіт тільки після одержання задовільного аналізу повітряного середовища, забезпечити перевірку місця проведення тимчасових вогневих робіт на протязі 2 годин після їх закінчення.

10.2.36. При перервах в роботі, а також в кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатись, в тому числі від електромережі, шланги необхідно від'єднати і звільнити від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений (стравлений).

По закінченні робіт вся апаратура і обладнання повинні бути прибрані до спеціально відведеного приміщення (місця).

10.2.37. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та особа, відповідальна за підготовку і проведення робіт, роблять відповідні відмітки в наряді-допуску (дозволі).

10.3. Особливості проведення зварювальних та інших вогневих робіт всередині апаратів, резервуарів, на нафтопроводах, під водою

10.3.1. Після підготовки апаратів, ємкостей, резервуарів до виконання тимчасових вогневих робіт необхідно провести аналіз повітря на вміст горючих газів та парів для визначення можливості проведення в них вогневих робіт.

Вогневі роботи всередині апаратів, ємкостей, резервуарів, у колодязях, в котлованах дозволяється починати тільки при відсутності горючих речовин у повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій (надалі - ГДК) за санітарними нормами.

10.3.2. Перед допуском людей до апарату, ємкості, резервуару відповідальний зобов'язаний особисто пересвідчитись в надійності відключення трубопроводів, перевірити наявність заглушок і дотримання всіх заходів безпеки.

Всередині апарату, ємкості, резервуару дозволяється знаходитись тільки одному працівникові. Якщо необхідно, щоб роботу виконували одночасно два працівники і більше, слід розробити додаткові заходи безпеки і записати їх в наряді-допуску (дозволі).

10.3.3. Проби пароповітряного середовища на аналіз слід відбирати з нижньої частини апаратів, ємкостей, резервуарів, світлового і замірного люків, сифонного колодязя і будки. Точки відбору проб з резервуару повинні бути не ближче 2 м від відкритих люків, а також на відстані 2 м від стінки резервуару і на висоті 0,1 м від днища.

В резервуарах з понтоном проби повітря на аналіз слід відбирати з під- і надпонтонного простору, а також з кожного короба понтону.

Для резервуару з синтетичним понтоном повинні бути передбачені заходи, що унеможливлюють потрапляння іскор на синтетичний понтон при проведенні вогневих робіт.

10.3.4. Під час проведення вогневих робіт в резервуарі не повинні виконуватись роботи по наливу і зливу нафти в резервуарах, розташованих в одному обвалуванні.

10.3.5. При виконанні вогневих робіт повинен здійснюватись постійний контроль за станом загазованості повітряного середовища в апаратах, ємкостях, резервуарах і технологічному обладнанні, в (на) яких проводяться вказані роботи.

У випадку підвищення вмісту горючих газів і парів всередині апарату, ємкості, резервуару вогневі роботи повинні бути негайно припинені. Ці роботи можуть бути відновлені тільки після усунення причин витоку газу чи парів.

10.3.6. Електрозварювальні установки з джерелом змінного та постійного струму, призначені для зварювання в апаратах, ємкостях, резервуарах повинні бути оснащені пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження до напруги 12 В з витримкою часу не більше 0,5 с.

10.3.7. Перед початком вогневих робіт на трубопроводах (технологічних, магістральних) відкрита траншея, котлован і поверхня трубопроводу повинні бути очищені від залишків нафтопродуктів і горючих матеріалів, а з траншеї (котловану) взята проба повітря для визначення можливості ведення в ній вогневих робіт (вміст газів і парів нафти не повинно перевищувати ГДК за санітарними нормами) згідно таблиці 1 Правил.

10.3.8. Зварювальні роботи на відключених і звільнених від нафти трубопроводах допускаються при відсутності горючої рідкої фази, унеможливленні надходження горючих газів і парів (встановленням глиняних пробок). Концентрація горючих газів і парів в пробах, взятих з ділянки трубопроводу, що ремонтується, не повинна перевищувати гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації (ГДВК).

При проведенні вогневих робіт перед їх початком і через кожну годину під час цих робіт необхідно контролювати стан повітряного середовища в траншеї або (та) ремонтному котловані. Аналіз слід проводити також після кожної перерви і у випадку, якщо у працюючого виникне побоювання можливості появи газів і парів нафти на робочому місці. Відбирання проб слід виконувати в найнижчій точці траншеї, котловану.

Разом з попереднім очищенням трубопроводів можливо використовувати інші способи забезпечення вибухопожежобезпеки, на які є відповідні інструкції, затверджені у встановленому порядку. Гранично допустимі вибухобезпечні концентрації (ГДВК) наведені в таблиці 4.

                                                      Таблиця 4
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|  Найменування речовин     |               ГДВК                 |
|речовин                    |————————————————————————————————————|
|                           |  % об'ємн.       | мг/л (г/куб.м)  |
|———————————————————————————+——————————————————+—————————————————|
|Аміак                      |      0,75        |      5,50       |
|Бензол                     |      0,07        |      2,25       |
|Бензин-розчинник           |      0,04        |      1,63       |
|Бутан                      |      0,09        |      2.25       |
|Гас                        |      0.07        |      3,70       |
|Метан                      |      0,25        |      1,65       |
|Нафта (фракція 20-200 гр.C)|      0,07        |      2,10       |
|Пропан                     |      0,11        |      1,90       |
|Спирт метиловий (метанол)  |      0,30        |      4,60       |
|Спирт етиловий             |      0,18        |      3,40       |
|Етиленгліколь              |      0,17        |      4,70       |
|Етан                       |      0,15        |      1,80       |
|Етилен                     |      0,15        |      1,70       |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

10.3.9. В аварійних випадках, коли неможливо від'єднати пошкоджену ділянку нафтопроводу, слід звільнити трубопровід від нафти, спеціальним ріжучим інструментом (без застосування вогню, за винятком різання труби методом направленого вибуху) вирізати в стінці труби вікно і забити трубу з обох боків глиняними пробками довжиною не менше діаметра труби, але у всіх випадках не менше 1 м.

При вирізанні "вікон" необхідно не допускати утворення іскор та виключити падіння вирізаної частини труби всередину трубопроводу.

Глиняні та інші герметизуючі пробки, що швидко тужавіють, в нафтопроводі повинні щільно перекривати переріз і при трамбуванні забезпечувати щільну герметизацію кінців ділянки, що ремонтується. Пристрої для трамбування глини слід застосовувати з матеріалу, що не дає іскор при ударах об трубу.

По закінченні вогневих робіт глиняні пробки необхідно видалити водою або нафтою. Різання труби методом направленого вибуху здійснюється за спеціальною інструкцією, узгодженою у встановленому порядку.

10.3.10. Після набивання пробок в ділянці, що ремонтується, необхідно провести аналіз повітря на вміст горючих газів і парів для визначення можливості проведення вогневих робіт.

10.3.11. Різати і зварювати нафтопровід в підвішеному стані забороняється.

Під час різання і зварювальних робіт на трубопроводах всі інші роботи біля місця зварювання повинні бути припинені.

10.3.12. Зварювальні (різальні) роботи на підводних трубопроводах повинні проводитись у відповідності з розробленим планом проведення ремонтних робіт, інструкцією по безпечному веденню цих робіт та технологічною картою (при наявності наряду-допуску).

10.3.13. Спуск водолаза-різчика під воду з запаленим різаком повинен бути дозволений тільки у тому випадку, якщо на поверхні води немає шару займистих рідин.

При спуску полум'я різака повинно бути направлене в протилежний бік від розташування повітряних і газових шлангів, а також дротів сигналізації.

10.3.14. При наявності на поверхні води шару займистих рідин запалювання і гасіння полум'я різака повинно проводитись тільки під водою, безпосередньо біля місця робіт.

11. Порядок дій адміністрації та персоналу у
випадку аварії або пожежі

11.1. Дії у випадку виникнення пожежі

11.1.1. При виявленні пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов'язаний:

- негайно сповістити про це в пожежну охорону (об'єктову або населеного пункту). При цьому необхідно вказати місце виникнення пожежі, поверховість будівлі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також вказати своє прізвище;

- сповістити про пожежу керівника або відповідну посадову особу, чергового по об'єкту;

- приступити до гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння та до евакуації людей (при необхідності);

- при необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і т.ін.).

11.1.2. Начальник цеху, зміни, ділянки, що прибув до місця пожежі на об'єкті, зобов'язаний:

- перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома керівника підприємства;

- у випадку загрози для життя людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби;

- вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не зв'язаних з ліквідацією пожежі;

- припинити роботи (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних з заходами по ліквідації пожежі;

- виконати при необхідності: відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинку транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових комунікацій, зупинку систем вентиляції в аварійному приміщенні (за винятком пристроїв протидимового захисту) та вжити інших заходів, що сприяють запобіганню розвитку пожежі;

- перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до джерела пожежі і у встановленні на вододжерела;

- одночасно з гасінням пожежі виконувати охолодження сусідніх резервуарів, конструкцій і т.ін, яким загрожує руйнування від високих температур;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.

11.1.3. Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів гарнізону повинен бути забезпечений їх безперешкодний доступ на територію об'єкту.

Керівник підприємства, начальник об'єктової пожежної охорони або інший працівник підприємства, що керував гасінням пожежі, зобов'язаний повідомити старшому начальнику підрозділів пожежної охорони, що прибули, всі необхідні відомості про вогнище та заходи, прийняті по його ліквідації і евакуації людей.

Всі підрозділи пожежної охорони (незалежно від їх відомчого підпорядкування), залучені до гасіння, підпорядковуються посадовій особі пожежної охорони, яка є керівником гасіння пожежі (КГП).

11.1.4. При пожежі в резервуарному парку, насосних станціях по перекачуванні нафти, зливно-наливних естакадах, інших виробничих ділянках і магістральних нафтопроводах для організації всіх робіт по гасінню пожежі створюється штаб пожежогасіння. До складу цього штабу повинен входити представник підприємства, що іменується представник власника об'єкту (власник) (головний інженер, начальник цеху або інший відповідальний працівник).

Представник підприємства в штабі пожежогасіння повинен:

- консультувати КГП з усіх питань технологічного процесу виробництва і специфічних особливостей об'єкту, де виникла пожежа, і прилеглих будівель, споруд і т.ін.;

- забезпечувати автотранспортом для підвезення засобів пожежогасіння, землерийними машинами (екскаваторами і бульдозерами) для влаштування обвалування, загат і перемичок на шляху розтікання нафти, а також цистернами для підвезення води;

- координувати дії інженерно-технічного персоналу підприємства при виконанні робіт, пов'язаних з гасінням пожежі;

- забезпечувати за вказівкою КГП відключення або переключення комунікацій трубопроводів, відкачку нафти з резервуарів, прорізання отворів (вікон) в резервуарах для подачі піни і т.ін.;

- при необхідності виділяти в розпорядження КГП людей, техніку і обладнання для виконання робіт, пов'язаних з гасінням пожежі і евакуацією майна.

11.1.5. По кожній пожежі, що сталася, керівник підприємства повинен провести службове розслідування для вияснення причин її виникнення і розвитку, а також вироблення необхідних профілактичних заходів. Для цього керівником підприємства призначається комісія, результати роботи якої оформляються актом, на підставі якого керівник повинен прийняти відповідне рішення. Форма акту про пожежі наведена в обов'язковому додатку N 8, а форма звіту про пожежу та наслідки від неї на об'єкті - в інформаційному додатку N 9.

11.2. Спільні дії адміністрації та підрозділів пожежної охорони у випадку аварії

11.2.1. На підприємствах магістральних нафтопроводів для кожної вибухопожежонебезпечної виробничої ділянки і об'єкту повинен бути розроблений план ліквідації аварії (ПЛА) з врахуванням вимог Інструкції по складанню планів ліквідації можливих відмов (аварій) на магістральних нафтопроводах (НАОП 1.1.21-5.07-79), а також встановлений порядок вводу до дії ПЛА, визначений перелік посадових осіб, що володіють правом оголошення аварійного режиму і несуть персональну відповідальність за повноту і вчасність їх введення до дії.

ПЛА повинні вчасно коригуватись та щорічно практично відпрацьовуватись.

11.2.2. Для ліквідації аварій, які можуть призвести до виникнення пожежі, вибуху, отруєння людей, створюється штаб, до якого входять керівники підприємства (структурного підрозділу), представники відповідних аварійних служб, пожежної охорони або інших служб (при необхідності).

11.2.3. При всіх аваріях, пов'язаних з розливом нафти або нафтопродуктів, відповідальний керівник робіт по ліквідації аварії одночасно з введенням аварійного режиму зобов'язаний викликати до місця аварії пожежну охорону підприємства або підрозділу пожежної охорони, виклик яких визначений в ПЛА.

11.2.4. Після прибуття підрозділу пожежної охорони до місця аварії відповідальний керівник робіт по ліквідації аварії повинен інформувати начальника пожежного підрозділу:

- про потерпілих при аварії;

- про місце, розмір та характер аварії;

- про вжиті заходи по ліквідації аварії;

- про наслідки, які можуть статись в результаті аварії (вибух, пожежа, отруєння і т.ін.);

- про необхідну допомогу надану з боку пожежної охорони.

11.2.5. При необхідності відповідальний керівник по ліквідації аварії може використати для її ліквідації особовий склад підрозділу пожежної охорони, що прибув, але вільний від роботи по розгортанню засобів пожежогасіння.

Всі розпорядження по використанню особового складу підрозділу пожежної охорони керівник робіт по ліквідації аварії повинен передавати тільки через старшого начальника цього підрозділу.

11.2.6. При виникненні пожежі в період ліквідації аварії, керівником гасіння пожежі є старший начальник того підрозділу пожежної охорони, що прибув. У цьому випадку керівник робіт по ліквідації аварії та всі працівники, що знаходяться в його розпорядженні, виконують розпорядження КГП. При цьому керівник аварійних робіт надає допомогу КГП з питань, вказаних в п.11.1.4 цих Правил.

Додаток N 1
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Обов'язковий

Основні вимоги до змісту інструкцій
про заходи пожежної безпеки

1. Інструкції повинні розроблятися на основі діючих правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання.

Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.

Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей, матеріальних цінностей.

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:

- загальні інструкції для підприємств, організацій, установ(далі - загальнооб'єктові інструкції);

- інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень тощо;

- інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.

2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:

- порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, споруд, вододжерел;

- вимоги щодо утримання шляхів евакуації;

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- місця зберігання (на території) та допустиму кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

- допустимість (місця) паління;

- порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

- порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;

- утримання та зберігання спецодягу;

- основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;

- вимоги щодо зберіганння вибухопожежонебезпечних речовин та матеріалів;

- правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;

- порядок огляду, приведення в пожежонебезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;

- особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;

- обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням: порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони; порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики; порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо.

2.2. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вказуватись:

- категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо) та п.3.4 цих Правил;

- вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

- місця для паління та вимоги до них;

- правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів;

- порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;

- утримання та зберігання спецодягу;

- місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

- умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

- порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежо-безпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

- заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

- граничні показники контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

- обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

2.3. Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням вимог, викладених в розділах цих Правил.

3. Інструкції повинні затверджуватися керівником підприємства або працівником, яка виконує його обов'язки.

Додаток N 2
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Обов'язковий

Перелік
посад, при призначенні на які працівники зобов'язані
проходити навчання і перевірку знань з питань
пожежної безпеки та порядок його організації*

_____________________

* Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994 р. N 628, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 р. N 307/517.

Перелік посад, при призначенні на які працівники зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку", поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

1. Міністерства, державні комітети, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом

1.1. Перші заступники голів інших державних комітетів, керівників концернів, корпорацій, інших об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки підвідомчих об'єктів.

1.2. Керівники, заступники керівників, спеціалісти структурних підрозділів, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки.

1.3. Керівники, заступники керівників, спеціалісти служб пожежної безпеки.

2. Місцеві органи державної виконавчої влади

2.1. Заступники керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки.

2.2. Керівники, заступники керівників і фахівці структурних підрозділів, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки.

3. Підприємства, установи і організації

3.1. Керівники, заступники керівників, головні фахівці та інші працівники підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою (категорії А, Б за вибухопожежною та В за пожежною небезпекою).

3.2. Керівники, заступники керівників та фахівці науководослідних, конструкторських і технологічних відділів, пов'язаних з проведенням експертизи проектно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги нормативних документів з пожежної безпеки, а також з розробками з питань пожежної безпеки.

3.3. Працівники, що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б, а також виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та один з одним:

- працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;

- електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах (відповідно до ПУЕ);

- електрогазозварювальники;

- інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожеж.

Порядок організації навчання

1. Згідно з Переліком у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, концернах, корпораціях, інших об'єднаннях підприємств, на підприємствах, в установах і організаціях складаються і затверджуються керівництвом конкретні переліки посад, при призначенні на які працівники зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з пожежної безпеки із зазначенням відповідних термінів.

2. Працівники, посади яких зазначені у пунктах 3.1, 3.2 і 2 Переліку, проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державного комітету України по нагляду за охороною праці, а інші працівники - до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державної пожежної охорони та Добровільного пожежного товариства України.

Подальше навчання і перевірка знань працівників з пожежної безпеки здійснюються періодично (один раз на три роки) у навчальних закладах.

3. Працівники, посади яких зазначені у пункті 3.3 Переліку, проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях.

4. Працівники, які показали незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку (допуск до роботи видається згідно з вимогами розділу 4 цих Правил).

5. Позачергова перевірка знань працівників з питань пожежної безпеки за рішенням керівників підприємств, установ, організацій проводиться:

- при введенні в дію нових нормативних актів з пожежної безпеки;

- у випадках технічного переоснащення підприємства, пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки;

- при переміщенні працівника на іншу посаду, яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки;

- на вимогу органів Державного пожежного нагляду, якщо встановлено факти необізнаності працівника з нормативними актами з питань пожежної безпеки.

Додаток N 3
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Обов'язковий

Типове положення
про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку
знань з питань пожежної безпеки на підприємствах,
в установах та організаціях України*

____________________

* Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994 р. N 628, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 р. N 307/517.

1. Загальні положення

1.1. Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки (далі - Типове положення) розроблено відповідно до статті 8 Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) і розглядається спільно з додатками 3.1-3.4 до цього Типового положення (додається в цьому додатку Правил).

1.2. Типове положення встановлює види і порядок проведення спеціального навчання, інструктажів з питань пожежної безпеки робітників, службовців та інших категорій працівників (надалі - працівники) і поширюється на всі підприємства, установи та організації (надалі - підприємства) незалежно від форм власності і видів діяльності.

1.3. Працівники під час прийняття на роботу та за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (надалі - протипожежні інструктажі) відповідно до порядку, встановленого в розділі 2 цього Типового положення.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно, один раз на рік, - перевірку знань.

1.4. Працівники, які суміщають професії (роботи), навчаються або інструктуються як за основною, так і за суміжною професією (роботою).

1.5. Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня і т. ін.) - на керівника відповідного підрозділу.

1.6. Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником підприємства (наказом або відповідним положенням, що розробляється на підприємстві і затверджується керівником).

1.7. Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажі або перевірку знань, забороняється.

2. Протипожежні інструктажі

2.1. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

2.2. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами, що прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі.

Протипожежні інструктажі можуть входити як складові частини загальних видів інструктажів, якщо в програмах висвітлені питання пожежної безпеки, згідно вимог типової програми.

Він проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по підприємству покладені ці обов'язки, і може поєднуватися зі вступним інструктажем з охорони праці.

Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) підприємства.

2.3. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Його повинні проходити:

- усі новоприйняті на роботу (постійну чи тимчасову);

- працівники, переведені з інших структурних підрозділів, виробничих дільниць підприємства;

- особи, що прибули на підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

- будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому підприємстві будівельно-монтажні, ремонтні або інші роботи;

- учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в учбових майстернях, лабораторіях і т. ін.

Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (начальником цеху, відділу тощо), відповідальним за протипожежний стан, або керівником підприємства (його заступником).

2.4. Програми для проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів погоджуються з начальником об'єктової пожежної охорони або добровільної пожежної дружини (за наявності таких формувань).

Приблизний перелік питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів, наведений у додатку 3.1 до цього Типового положення.

2.5. Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками таким чином, щоб періодичність між інструктажами або інструктажем та навчанням по протипожежному мінімуму складала за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів (додаток 3.1 до цього Типового положення).

2.6. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні:

- у разі введення в дію нових або доопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);

- у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;

- на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.

2.7. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали необхідність його проведення.

2.8. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших), при ліквідації аварії, стихійного лиха.

2.9. Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (начальником виробництва, цеху, дільниці тощо), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

2.10. Первинний, повторний та позаплановий інструктажі завершуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.

2.11. Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з відповідними інструктажами з охорони праці.

2.12. Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах (додаток N 3.2 до цього Типового положення) робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони праці) з підписами працівників, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

3. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та
перевірка знань працівників, зайнятих на роботах з
підвищеною пожежною небезпекою

3.1. Попереднє спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) проходять особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою:

- електрогазозварювальники;

- особи, що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б;

- особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та один з одним;

- працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;

- електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах (відповідно до ПУЕ);

- інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі.

3.2. Метою проведення пожежно-технічного мінімуму є підвищення загальних пожежно-технічних знань працівників, навчання їх правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництва, більш глибоке ознайомлення з протипожежними заходами та діями в разі виникнення пожежі; напрацювання навичок використання наявних засобів пожежогасіння.

3.3. Порядок, форма, місце проведення пожежно-технічного мінімуму, а також конкретний перелік робіт та спеціальностей, з яких проводять таке спеціальне навчання, встановлюються наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру та виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів та цього Типового положення.

3.4. Спеціальне навчання проводиться за програмами, які розробляються, як правило, на підприємствах і затверджуються їх керівниками. Рекомендована програма проведення занять з пожежнотехнічного мінімуму наведена в додатку 3.3 до цього Типового положення.

3.5. Програми спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму погоджуються з місцевими органами державного пожежного нагляду.

3.6. Заняття, як правило, здійснюються по групах, з урахуванням фаху працівників. Для їх проведення адміністрація може запрошувати (на договірних засадах) фахівців з інших підприємств, організацій, установ, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються.

3.7. Працівники підприємств, де відсутня можливість проведення занять з пожежно-технічного мінімуму, можуть проходити їх на інших споріднених за технологією підприємствах, де є необхідні для цього умови та фахівці (на договірних умовах).

Спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму може також проводитися в навчальних закладах, які мають необхідну матеріальну базу, фахівців та одержали від органів державного пожежного нагляду дозвіл (ліцензію) на проведення цих занять за відповідними програмами.

У таких випадках результати спеціального навчання фіксуються на підприємстві (в навчальному закладі), де воно проводилося.

3.8. Після закінчення спеціального навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму від тих, хто навчався, приймаються заліки. Результати заліків оформлюються протоколом.

Для прийняття заліків наказом керівника підприємства утворюється комісія, яку очолює заступник керівника (головний інженер).

Працівники підприємств, які проходили спеціальне навчання на інших підприємствах (у навчальних закладах), складають заліки за місцем навчання.

3.9. Працівникам, які успішно склали заліки, видається посвідчення відповідної форми (додаток N 3.4 до цього Типового положення).

3.10. Звільнення від проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму може надаватися особам, які за попереднім місцем роботи вже проходили його (відповідно до спеціальності або виду роботи, на яку їх приймають) і мають відповідне посвідчення. При цьому строк останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати один рік.

3.11. Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) на підприємстві, можуть бути звільнені від вступного та первинного протипожежних інструктажів. Особи, яких для проходження навчання направляють до інших підприємств або до навчальних закладів, від таких інструктажів не звільняються.

3.12. Щорічно працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Для проведення перевірки наказом керівника підприємства призначається комісія, яку очолює один з його заступників (головний інженер).

3.13. На підприємстві, що має самостійні структурні підрозділи, можуть створюватися декілька комісій, які очолюють заступники керівників відповідних структурних підрозділів.

3.14. Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розробляється комісією та затверджується керівником підприємства.

3.15. Результати перевірки оформлюються протоколом. У разі незадовільного результату працівники повинні пройти повторну перевірку протягом одного місяця.

Відмітки про перевірку вносяться до посвідчення про проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму (додаток 3.4 до цього Типового положення), якщо ця перевірка проводилась в спеціальних центрах тощо.

Додаток N 3.1
до Типового положення про спеціальне
навчання, інструктажі та перевірку
знань з питань пожежної безпеки на
підприємствах, в установах та
організаціях України

Приблизний перелік питань, з якими необхідно ознайомити
працівників під час проведення вступного, первинного та
повторного протипожежних інструктажів

1. Вступний протипожежний інструктаж

Під час проведення вступного протипожежного інструктажу працівників, яких приймають на роботу, повинні бути ознайомлені з:

- наявністю небезпечних у пожежному відношенні виробництв (дільниць, робіт) та їх загальною характеристикою;

- діючими на об'єкті правилами, інструкціями, наказами, положеннями з питань пожежної безпеки, загальними вимогами щодо утримання протипожежного режиму;

- порядком паління, застосування відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

- можливими причинами пожеж та запобіжними заходами щодо них;

- відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;

- місцем знаходження об'єктової пожежної охорони, а в разі її відсутності - найближчої пожежної частини;

- існуючим на підприємстві порядком (системою) сповіщення людей про пожежу;

- діями у разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної допомоги, евакуації людей, матеріальних цінностей тощо);

- правилами використання первинних засобів пожежогасіння.

2. Первинний і повторний протипожежні інструктажі

Під час проведення первинного і повторного інструктажів необхідно ознайомити працівників із:

- стислою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, устаткування, речовин та матеріалів, що використовуються в даному приміщенні або певній споруді;

- можливими причинами виникнення пожеж та запобіжними заходами і діями щодо них (у тому числі у процесі роботи та після її завершення);

- правилами (інструкціями) пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, дільниці або споруди, вказавши місця паління, якщо воно не забороняється;

- засобами зв'язку та місцем знаходження найближчого і найдосяжнішого телефону;

- правилами утримання шляхів евакуації;

- призначенням існуючих установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;

- місцем знаходження первинних засобів пожежогасіння та правилами їх використання;

- діями в разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації тощо). Примітка. Проведення протипожежних інструктажів супроводжується

практичним показом застосування наявних на об'єкті засобів пожежогасіння.

Додаток N 3.2
до Типового положення про спеціальне
навчання, інструктажі та перевірку
знань з питань пожежної безпеки на
підприємствах, в установах та
організаціях України

Журнал реєстрації інструктажів з
питань пожежної безпеки

——————————————————————————————————————————————————————————————————
| N |Дата|Вид інс-|Прізвище,|Професія  |Прізви-|Підпис|Підпис|При|
|п/п|    |труктажу|ім'я та  |(посада)  |ще,іні-|______|______|міт|
|   |    |(вступ- |по батько|особи,    |ціали, |особи,|особи,|ки |
|   |    |ний,пер-|ві особи,|яку інст- |посада |яку ін|яка ін|   |
|   |    |винний, |яку інст-|руктують  |особи, |струк-|струк-|   |
|   |    |повтор- |руктують |(для      |яка    |тують |тує   |   |
|   |    |ний, по-|         |вступного |інстру-|      |      |   |
|   |    |заплано-|         |інструкта-|ктує   |      |      |   |
|   |    |вий) та |         |жу - най- |       |      |      |   |
|   |    |назва   |         |менування |       |      |      |   |
|   |    |або но- |         |підрозді- |       |      |      |   |
|   |    |мер інс-|         |лу, куди  |       |      |      |   |
|   |    |трукції,|         |направляє-|       |      |      |   |
|   |    |за якою |         |ться особа|       |      |      |   |
|   |    |отримано|         |          |       |      |      |   |
|   |    |інструк-|         |          |       |      |      |   |
|   |    |таж     |         |          |       |      |      |   |
|———+————+————————+—————————+——————————+———————+——————+——————+———|
| 1 | 2  |   3    |    4    |  5       |  6    |  7   |   8  | 9 |
|———+————+————————+—————————+——————————+———————+——————+——————+———|
|   |    |        |         |          |       |      |      |   |
|   |    |        |         |          |       |      |      |   |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

Додаток N 3.3
до Типового положення про спеціальне
навчання, інструктажі та перевірку
знань з питань пожежної безпеки на
підприємствах, в установах та
організаціях України

Рекомендована програма
проведення занять з пожежно-технічного мінімуму
Тема 1 (2-4 години)

Заходи пожежної безпеки на об'єкті

Стисла характеристика виробництва (об'єкта) та його пожежної небезпеки. Основні положення Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ). Загальнооб'єктові правила, інструкції, положення та накази з питань пожежної безпеки. Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.

Основні причини пожеж: несправність обладнання, іскри електрогазозварювальних робіт та необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами та ін.

Вимоги щодо утримання території, протипожежних розривів, джерел протипожежного водопостачання.

Дії робітників і службовців у разі виявлення порушень правил пожежної безпеки. Місце знаходження та порядок виклику об'єктової пожежної охорони, а в разі її відсутності - найближчої пожежної частини. Порядок організації, цілі та завдання добровільної пожежної дружини.

Тема 2 (2-4 години)
Заходи пожежної безпеки на робочому місці

Характеристика пожежної небезпеки агрегатів та установок, що знаходяться у приміщенні (споруді). Дії персоналу у випадку порушень режиму роботи установок, машин і агрегатів. Протипожежний режим на робочому місці. Правила пожежної безпеки, встановлені для працівників даного приміщення, дільниці або споруди.

Можливі причини виникнення пожеж. Дії персоналу в разі загрози виникнення пожежі, аварії чи вибуху; правила вимкнення установок та агрегатів, порядок зняття напруги з електроустановок, виклику аварійної допомоги тощо.

Заходи пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися, стаючи до роботи, у процесі роботи та після її закінчення з метою запобігання виникненню пожеж.

Тема 3 (1 година)
Сповіщення про пожежу та виклик пожежної допомоги

Встановлений на підприємстві порядок (система) сповіщення людей про пожежу.

Засоби зв'язку, сигналізації, які є на об'єкті та на робочому місці, розміщення найближчих апаратів телефонного зв'язку, сповіщувачів пожежної сигналізації, пристосувань для подачі звукових сигналів пожежної тривоги, систем сповіщення та керування евакуацією людей. Порядок використання цих засобів у разі виникнення пожежі.

Тема 4 (2 години)
Засоби пожежогасіння, протипожежне устаткування та
інвентар, порядок їх використання під час пожежі

Призначення та місцезнаходження існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння, протипожежного устаткування та інвентарю (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, діжки з водою, ящики з піском, стаціонарні установки пожежогасіння і т. ін.).

Загальні поняття про пожежну сигналізацію, спринклерне і дренчерне обладнання та інші установки пожежогасіння (вуглекислотні,пінні, порошкові тощо).

Порядок утримання існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння (у літніх та зимових умовах). Правила використання вогнегасних засобів, протипожежного інвентарю та обладнання.

Тема 5 (2 години)
Дії під час пожежі

Дії в разі виявлення на робочому місці або на території об'єкта задимлення чи пожежі. Порядок повідомлення про пожежу пожежної охорони та інших аварійних служб. Організація зустрічі пожежних підрозділів. Відключення у разі необхідності устаткування, комунікацій, електроустановок та вентиляції.

Гасіння пожежі існуючими на об'єкті засобами пожежогасіння; порядок включення стаціонарних установок вогнегасіння, евакуації людей та матеріальних цінностей.

Дії після прибуття пожежних підрозділів (надання допомоги у прокладанні рукавних ліній, участь в евакуації матеріальних цінностей та виконанні інших робіт за розпорядженням керівника пожежогасіння).

Обов'язки членів добровільної пожежної дружини за табелем бойової обслуги.

Додаткова тема 6 (1-2 години)
Заходи пожежної безпеки в побуті

Основні причини виникнення пожеж у жилих будинках: необережне поводження з вогнем, використання факелів та паяльних ламп для відігрівання замерзлих труб центрального опалення, водопостачання чи каналізації. Несправності та неправильна експлуатація приладів газопостачання, опалення та побутових споживачів електроенергії.

Пожежна небезпека хімічних речовин, предметів побутової хімії та аерозольних препаратів.

Запобігання пожежам від основних причин. Порядок утримання житлових і підсобних приміщень, індивідуальних гаражів.

Виклик пожежної охорони і поведінка громадян у разі виникнення пожежі.

Примітки: 1. Під    час     розробки    конкретних    програм    з
             пожежно-технічного   мінімуму  необхідно  враховувати
             специфіку виробництва,  пожежну небезпеку  речовин  і
             матеріалів,  що застосовуються,  та інші чинники, які
             впливають на стан пожежної безпеки підприємства.
          2. Вивчаючи   теми   пожежно-технічного  мінімуму,  слід
             інформувати  тих,  хто   навчається,   про   найбільш
             характерні   випадки   пожеж,   що   мали   місце  на
             підприємстві.
             Для кращого      засвоєння      матеріалу      бажано
             використовувати  з   учбовою   метою   різні   учбові
             експонати,   фотознімки,   плакати,   макети,технічні
             засоби навчання.
          3. Тема  6  є  додатковою до програми пожежно-технічного
             мінімуму і вивчається у зв'язку  з  тим,  що  основна
             кількість пожеж із загибеллю людей стається в побуті.

Додаток N 3.4
до Типового положення про спеціальне
навчання, інструктажі та перевірку
знань з питань пожежної безпеки на
підприємствах, в установах та
організаціях України

          Форма посвідчення про проходження спеціального
              навчання (пожежно-технічного мінімуму)

        Посвідчення                     Відомості
 про проходження спеціального       про перевірку знань*
 навчання (пожежно-технічного
          мінімуму)

Видано  _________________________  Перевірку знань пройшов _______
          (прізвище та ініціали)   _______________________________
Фах (посада) ____________________  (прізвище, ім'я та по-батькові,
Місце роботи ____________________  _______________________________
              (підприємство, цех,          коли, де)
_________________________________  _______________________________
          дільниця та ін.)         _______________________________
_________________________________
Місце проведення навчання _______  Підстава:
_________________________________  протокол засідання комісії
(вказується (підприємство,         м.п. від "__"_______ 19_ р.
_________________________________  N _______
організація, установа
_________________________________  Голова комісії ________________
навчальний заклад, на базі якого                (прізвище, підпис)
_________________________________  _______________________________
     проведено навчання)           _______________________________
                                   _______________________________
Власник посвідчення пройшов спе-
ціальне навчання (пожежно-техніч-
ний мінімум) та склав заліки

Підстава:                          * Перевірка знань з пожежно-
протокол засідання комісії           технічного мінімуму проводи-
м.п. від "___"________199_ р.        ться щорічно. Запис у посвід-
N ______                             ченні робиться за умови пози-
                                     тивних результатів перевірки
Голова комісії __________________
               (прізвище, підпис)
          "___"_______ 199_ р.
Реєстраційний N __________

Додаток N 4
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних нафтопроводів України
НАПБ В.01.021-97/510 Рекомендований
Приблизний перелік робіт (професій), що
пов'язані з підвищеною пожежною небезпекою і
при прийманні на які особи повинні проходити
спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а
також щорічну перевірку знань
нормативних актів з пожежної безпеки

До електрозварювальних робіт з підвищеною пожежною небезпекою належать:

- газозварювальні і газорізальні роботи;

- різальні та інші роботи з застосуванням обладнання, в якому використовується рідке паливо (паяльні лампи, бензогасорізи і т.ін.);

- ізоляційні роботи, пов'язані з розігріванням бітумів, смол, мастик;

- роботи, пов'язані з приготуванням і нанесенням мастик, клеїв та інших вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів;

- ремонтні роботи в (на) резервуарах, насосних по перекачуванню нафти, зливно-наливних естакадах та інших подібних спорудах, магістральних і технологічних нафтопроводах, технологічному обладнанні, в якому застосовуються, обертаються, зберігаються нафта та інші легкозаймисті і горючі рідини, вибухопожежонебезпечні речовини й матеріали;

- роботи з електроустановками у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах (відповідно до класифікації, встановленої ПУЕ);

- роботи з технологічним обладнанням, апаратами і т.ін., де знаходяться в обігу легкозаймисті і горючі рідини, горючі гази, а також речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря й один з одним.

До професій, пов'язаних з підвищеною пожежною небезпекою належать:

- матеріально-відповідальні працівники складського господарства і баз, де зберігаються горючі матеріали, негорючі матеріали в горючій упаковці, різноманітні пожежонебезпечні речовини і матеріали;

- працівники всіх професій, зайняті на транспортуванні, прийманні, зберіганні, відпуску і переробці нафти (нафтопродуктів), у тому числі:

- оператори, старші оператори товарних ділянок приймання, відпуску, зберігання нафти і нафтопродуктів;

- водії електронавантажувачів;

- машиністи, старші машиністи продуктових насосних;

- пробовідбірник нафти і нафтопродуктів;

- мийники бочок з-під масла, мазуту, інших легкозаймистих та горючих рідин;

- працівники відділень (ділянок) брудної бочкотари (із залишками нафти, мазуту, інших легкозаймистих і горючих рідин), попередньої обробки відпрацьованих масел, автозаправних станцій.

Примітка. Конкретний  перелік   робіт   (професій,   посад),   при
          прийманні на які повинні проводитися спеціальне навчання
          за  програмами  пожежно-технічного  мінімуму  і  щорічна
          перевірка    знань   встановлюється   наказом   власника
          підприємства з урахуванням специфіки виробництва,  вимог
          відповідних  міжгалузевих і галузевих нормативних актів,
          цих Правил і Типового положення про спеціальне навчання,
          інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки
          на підприємствах,  в  установах  та організаціях України.

Додаток N 5
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Рекомендований

Порядок
забезпечення спецодягом членів добровільної
пожежної дружини (команди). Норми належності

1. Спецодяг та спорядження повинні видаватися членам ДПД (ДПК), що входять до складу бойового розрахунку.

2. Зарахування до бойової обслуги визначається наказом керівника підприємства.

3. Видача спецодягу (спорядження) здійснюється безкоштовно за рахунок підприємства, де створюється добровільна пожежна дружина (команда).

4. До комплекту (з мінімальними строками експлуатації) спецодягу і спорядження входять:

     - бойовий одяг                    2  роки
     - рукавиці брезентові             1   рік
     - каска пожежна                   до зношення
     - пояс пожежний                   до зношення
     - тілогрійка бавовняна            3  роки
     - шаровари бавовняні утеплені     6 років
     - взуття спеціальне               до зношення

5. Списання одягу здійснюється в міру його зношення.

Стан спорядження, яке непридатне до подальшої експлуатації і не підлягає ремонту та відновленню, визначається за результатами випробувань або за висновком комісії.

6. Бойовий одяг, рукавиці, каски, пояси є інвентарним майном і повинні постійно знаходитись у приміщенні, де розташована пожежна техніка (у пожежному депо) та використовуватися тільки під час практичних занять або роботи на пожежах.

Примітка: Термін "зношення" визначає стан, при якому подальша 
          експлуатація виробу неможлива через неспроможність
          виконання своїх функцій. З'ясовується методом
          випробувань або встановлюється комісією.

Додаток N 6
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Довідковий

Типове положення про пожежно-технічну комісію *

_________________

* Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 1994 р. N 521, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 1994 р. за N 248/458

1. Загальні положення

1.1. Пожежно-технічні комісії (ПТК) створюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) (ст.5) на підприємствах, в установах та організаціях (надалі - підприємствах) з кількістю працівників 50 і більше чоловік незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Метою створення ПТК є залучення інженерно-технічних працівників,службовців тощо до активної участі у роботі щодо попередження пожеж і посилення протипожежного захисту підприємств.

1.2. У виняткових випадках (за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду і державного нагляду за охороною праці)функції ПТК може виконувати комісія з охорони праці.

1.3. На великих промислових підприємствах (металургійних, машинобудівних, хімічних та інших), крім загальнооб'єктової, можуть створюватися цехові ПТК.

1.4. Пожежно-технічна комісія створюється за рішенням трудового колективу підприємства. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства встановлюється персональний склад ПТК та порядок її роботи.

На підставі цього Типового положення розробляється Положення про ПТК підприємства, яке затверджується його керівником.

1.5. Пожежно-технічна комісія у своїй діяльності керується встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки, приписами органів державного пожежного нагляду, а також Положенням про ПТК підприємства.

Вона повинна підтримувати постійні зв'язки з органами державного пожежного нагляду, профспілковими організаціями, комісією та службою з питань охорони праці.

2. Основні завдання та напрями роботи
пожежно-технічної комісії

2.1. Основними завданнями пожежно-технічної комісії є:

2.1.1. Сприяння адміністрації підприємства у проведенні пожежнопрофілактичної роботи та здійсненні контролю за дотриманням вимог стандартів, норм, правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, а також приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

2.1.2. Участь у виробленні пропозицій щодо комплексних заходів по забезпеченню пожежної безпеки, впровадження досягнень науки, техніки та позитивного досвіду у протипожежний захист підприємства, а також включення питань з пожежної безпеки до колективного договору (угоди) і використання коштів на їх реалізацію.

2.1.3. Підготовка на підставі аналізу стану пожежної безпеки пропозицій (рекомендацій) адміністрації підприємства (органу самоврядування трудового колективу) щодо удосконалення протипожежного захисту.

2.1.4. Проведення серед працівників підприємства масовороз'яснювальної роботи та пропаганди заходів по забезпеченню пожежної безпеки.

2.2. Пожежно-технічна комісія з метою виконання покладених на неї завдань здійснює свою роботу у таких напрямах:

2.2.1. Проводить один раз на квартал детальний огляд усіх виробничих будівель, споруд, складів, лабораторій та інших приміщень підприємства з метою виявлення хиб у технологічних процесах, роботі агрегатів, установок, в електрогосподарстві, опалювальних системах,вентиляції, несправностей у системах протипожежного захисту, водопостачання, зв'язку, порушень в утриманні та використанні пожежної техніки, обладнання та інвентарю.

Під час обстеження перевіряє дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

За результатами перевірок визначає шляхи, способи та терміни усунення виявлених порушень, хиб та несправностей.

2.2.2. Ставить питання протипожежного стану підприємства на обговорення виробничих нарад, зборів трудового колективу та громадських організацій.

2.2.3. Бере участь у розробці спільно з адміністрацією положень, правил, інструкцій, інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють у межах підприємства і є обов'язковими до виконання, та у здійсненні контролю за їх додержанням.

2.2.4. Надає допомогу адміністрації підприємства в організації навчання працівників правилам пожежної безпеки та діям на випадок пожежі, а також у пропаганді протипожежних заходів (шляхом організації відповідних оглядів, конкурсів, бесід, лекцій тощо).

2.2.5. Подає пропозиції щодо розроблюваних адміністрацією комплексних заходів забезпечення пожежної безпеки на підприємстві та про включення цих питань у колективні договори (угоди).

2.2.6. Бере участь у службовому розслідуванні причин пожеж та розробці необхідних заходів щодо запобігання їм.

2.2.7. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних пожежобезпечних технологій, сучасних автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж, використанню для їх попередження виробничої автоматики.

2.2.8. Готує пропозиції щодо проведення раціоналізаторської і винахідницької роботи, спрямованої на посилення протипожежного захисту підприємства.

2.2.9. Періодично перевіряє боєздатність добровільної пожежної дружини (періодичність визначається керівником підприємства).

2.3. Керівник підприємства може доручати ПТК проведення інших заходів, пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки підприємства

3. Склад та порядок роботи пожежно-технічної комісії.
Форми заохочення її членів

3.1. До складу комісії включаються інженерно-технічні працівники, діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням технологічних процесів, експлуатацією та обслуговуванням електроустановок,систем водопостачання, зв'язку, виробничої автоматики, автоматичного протипожежного захисту тощо, а також керівники штатних або добровільних протипожежних формувань і фахівці з пожежної безпеки підприємства, уповноважені трудового колективу з питань охорони праці, представники профспілок.

3.2. Голова комісії, заступник голови та секретар комісії обираються на її засіданні.

На посаду голови бажано обирати головного інженера або одного із заступників керівника підприємства, а на посаду секретаря - фахівця підприємства з питань пожежної безпеки.

3.3. Комісія здійснює свою діяльність на підставі планів, що розробляються на квартал або півріччя і затверджуються головою комісії підприємства.

3.4. Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Рішення комісії оформлюються протоколами і впроваджуються у життя наказами керівника.

3.5. Заходи, намічені за результатами перевірок протипожежного стану приміщень та споруд підприємства, оформлюються актом (додається), які підлягають обов'язковому виконанню після затвердження керівником підприємства.

3.6. Пожежно-технічна комісія не має права скасовувати або заміняти іншими заходи, запропоновані приписами органів державного пожежного нагляду.

У випадках, коли, на думку комісії, виникає необхідність часткової заміни або повного скасування цих заходів, вона подає свої пропозиції керівникові підприємства, який узгоджує їх з органами державного пожежного нагляду.

3.7. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) трудового колективу. Цей звіт може проводитися спільно з комісією з питань охорони праці.

3.8. У разі залучення до протипожежних обстежень та перевірок, проведення навчання або інших протипожежних заходів члени ПТК можуть звільнятися від основної роботи зі збереженням за ними середньомісячного заробітку. Це повинно бути відображено в колективному договорі.

3.9. За наявності цехових ПТК загальнооб'єктова комісія керує їхньою діяльністю, узагальнює запропоновані ними протипожежні заходи, вирішує питання поліпшення протипожежного стану підприємства в цілому і розробляє заходи щодо попередження пожеж на найбільш пожежонебезпечних ділянках технологічних процесів виробництва.

3.10. За сумлінне виконання покладених обов'язків, безпосередній внесок у поліпшення протипожежного стану підприємства членам ПТК можуть надаватися матеріальні та моральні заохочення, які застосовуються на підприємстві.

Додаток 6.1
до типового положення про
пожежно-технічну комісію

                                                 Затверджую
                                           (керівник підприємства)

                               Акт

    Пожежно-технічна комісія _____________________________________
__________________________________________________________________
                   (найменування підприємства)
у складі _________________________________________________________
__________________________________________________________________
                  (посада, прізвище та ініціали)
у період з _________________ по __________________ 19   р.
провела протипожежне обстеження __________________________________
__________________________________________________________________
    (підприємство або структурні підрозділи, які перевірялися)

     Комісія встановила:
     1. Протипожежні  заходи,що  не  виконані  відповідно  до акта
попереднього обстеження:
——————————————————————————————————————————————————————————————————
| N |Найменування заходів|Відповідальний за|Новий термін виконан-|
|п/п|                    |виконання заходів|ня заходів           |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
     2. Нові протипожежні заходи, які необхідно виконати:
——————————————————————————————————————————————————————————————————
| N |Найменування заходів|Відповідальний за|Термін виконання за- |
|п/п|                    |виконання заходів|ходів                |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
     3. Запропоновані  заходи  щодо  осіб,  винних  у  невиконанні
протипожежних вимог ______________________________________________
     4. Контроль за виконанням протипожежних заходів  покладається
на _______________________________________________________________

"___"_____________ 19__ р.

             Підписи членів пожежно-технічної комісії

Додаток N 7
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Обов'язковий

                                                Форма 1

        Форма наряду-допуску на виконання робіт підвищеної
                            небезпеки*

__________________________________________________________________
               (назва  підприємства,  організації)

                                                 Затверджую:
                                      Головнй інженер ____________

                           Наряд-допуск
             на виконання робіт підвищеної небезпеки
                                       від "___" _________ 19__ р.

                             І. Наряд
     1. Відповідальному виконавцю робіт __________________________
з бригадою у складі ___________ чоловік виконати наступні роботи:
__________________________________________________________________
              (найменування робіт, місце проведення)
     2. Необхідні  для виконання робіт:
матеріали ________________________________________________________
інструменти  _____________________________________________________
захисні засоби ___________________________________________________
     3. При підготовці та  виконанні  робіт  забезпечити  наступні
заходи безпеки ___________________________________________________
                   (перераховуються основні заходи і засоби
__________________________________________________________________
                 щодо забезпечення безпеки праці)
__________________________________________________________________
     4. Особливі умови ___________________________________________
     5. Початок робіт в ______ год. _____ хв. ____________ 19__ р.
Закінчення робіт в ________ год. _____ хв. _____________ 19__ р.
Режим роботи _____________________________________________________
                    (одно-, дво-, тризмінний)
     6. Відповідальним виконавцем робіт призначається ____________
__________________________________________________________________
             (посада, прізвище, ім'я та по батькові)
     7. Наряд-допуск видав _______________________________________
                           (прізвище, ім'я та по батькові, підпис)
     8. Наряд-допуск  прийняв:
Відповідальний керівник робіт ____________________________________
__________________________________________________________________
         (посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис)
     9. Заходи щодо забезпечення безпеки праці і порядок виконання
робіт узгоджені:  відповідальна  особа  даного підприємства (цеху,
дільниці) ________________________________________________________
             (посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис)

                           II. Допуск

     10. Інструктаж  щодо  заходів  безпеки  на  робочому  місці у
відповідності з інструкціями _____________________________________
__________________________________________________________________
   (найменування інструктажу або скорочений зміст інструктажу)
Провели:
Відповідальний керівник робіт ____________________________________
                                       (дата, підпис)
     11. Інструктаж пройшли члени бригади:
__________________________________________________________________
 Прізвище, ім'я та   Професія, розряд   Дата   Підпис особи, яка
 по батькові                                   пройшла інструктаж
__________________________________________________________________
     12. Робоче  місце та умови праці перевірені.  Заходи безпеки,
вказані у наряді-допуску, забезпечені.
Дозволяю приступити до робіт _____________________________________
                            (посада, прізвище, ім'я та по батькові
__________________________________________________________________
   представника діючого підприємства, який допускає до роботи,
__________________________________________________________________
                         дата та підпис)
Відповідальний керівник робіт ____________________________________
                                        (дата, підпис)
Відповідальний виконавець робіт __________________________________
                                        (дата, підпис)
     13. Початок роботи в ___ год. ____ хв. _________ 19__ р.

Відповідальний керівник робіт ___________________________________
                                        (дата, підпис)
     14. Роботи  закінчені,  робочі  місця  перевірені (матеріали,
інструменти, пристрої і т.ін. прибрані)
Наряд закрито в ___ год. _____ хв. ____________ 19__ р.

     Відповідальний виконавець робіт ____________________________
                                               (дата, підпис)
     Відповідальна особа діючого підприємства ___________________
                                               (дата, підпис)
________________________
 * Форма  надається  згідно  з "Типовою інструкцією по організації
   безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та
   вибухопожежонебезпечних об'єктах".

Додаток N 7
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Обов'язковий

                                                 Форма 2

                           Наряд-допуск
              на виконання тимчасових вогневих робіт

Видано ___________________________________________________________
           (посада або кваліфікація старшого виконавця,
__________________________________________________________________
              виконавця робіт, прізвище та ініціали)
На виконання робіт _______________________________________________
                     (вказати конкретно, які вогневі роботи
__________________________________________________________________
              виконуватимуться, їх характер і зміст)
Місце проведення робіт ___________________________________________
                             (ділянка або установка, апарат,
__________________________________________________________________
                   приміщення, територія тощо)
Час проведення робіт: початок ____________________________________
                                           (час, дата)
                      закінчення _________________________________
                                           (час, дата)
Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт: _________________
__________________________________________________________________
 (заходи, які необхідно виконувати під час підготовки об'єкта до
__________________________________________________________________
    виконання робіт, під час їх проведення і після закінчення)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт
__________________________________________________________________
           (посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)
Наряд видано _____________________________________________________
                  (посада, прізвище та ініціали, підпис особи,
__________________________________________________________________
                     яка видала наряд-допуск)
                                        "___"____________ 199__ р.
Проведення робіт узгоджено: ______________________________________
                             (дата, підпис, прізвище та ініціали,
__________________________________________________________________
посада; за необхідності вказуються додаткові заходи, що необхідно
__________________________________________________________________
        виконати для забезпечення пожежної безпеки робіт)

Наряд-допуск продовжено до _______________________________________
                         (дата, час, підпис, прізвище та ініціали,
__________________________________________________________________
                 посада особи, яка видала наряд)
Продовження робіт узгоджено: _____________________________________
                         (дата, час, підпис, прізвище та ініціали,
__________________________________________________________________
               при необхідності - додаткові вимоги)
    Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав,  з переліком
протипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений:
__________________________________________________________________
       (підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

     Роботи закінчені,     робоче     місце     упорядковано    до
пожежобезпечного стану: __________________________________________
__________________________________________________________________
    (час, дата, підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)

     Пожежобезпечний стан місця,  де проводилися  вогневі  роботи,
перевірив: _______________________________________________________
            (час, дата, підпис, прізвище та ініціали особи, яка
__________________________________________________________________
    відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт)

Примітки: 1. Наряд-допуск  видається керівником підприємства (його
             заступником,   головним   інженером)  або  керівником
             структурного підрозділу підприємства,  де проводяться
             тимчасові  вогневі роботи (склад,  цех,  лабораторія,
             майстерня тощо).
          2. Проведення    робіт   та   їх   продовження   повинно
             узгоджуватися з об'єктовою  пожежною  охороною  (ДПД)
             або  фахівцем  з  пожежної безпеки підприємства,  а у
             випадку їх відсутності - зі службою охорони праці.
          3. Перевірка    впорядкування    робочого    місця    до
             пожежо-безпечного    стану    здійснюється    особою,
             відповідальною   за   пожежну   безпеку   за   місцем
             проведення тимчасових вогневих робіт.

Додаток N 8
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Обов'язковий

                          Акт про пожежу
           (складається не менш ніж у 2-х примірниках)
 _______________________
  (район, місто, село)                 "___"____________ 19__ р.

     Комісія у складі** __________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
склала цей акт про пожежу, що сталася "___"_______________ 19__ р.
о ____ год. _____ хв. (орієнтовний або точний підкреслити)
Назва об'єкта ____________________________________________________
Адреса ___________________________________________________________
Власник __________________________________________________________
__________________________________________________________________
Місце виникнення пожежі __________________________________________
__________________________________________________________________
Пожежу виявлено о ____ год. ____ хв.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

     Повідомлення про пожежу надійшло о _____ год. ________ хв. до
пожежної охорони від _____________________________________________
__________________________________________________________________
        (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання)

Перший пожежний підрозділ прибув о ____ год. ____ хв.
__________________________
 ** До складу комісії включаються представник  наглядового  органу
    (на  підконтрольних об'єктах),  представник об'єкту (власник),
    потерпілий,  а також можуть  включатися  представники  органів
    внутрішніх  справ,  страхових  організацій  (компаній) та інші
    особи.

Обстановка на час прибуття пожежних підрозділів __________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Сили та засоби, що залучалися до гасіння пожежі __________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Керівник гасіння пожежі (посада, прізвище, ім'я та по батькові)
__________________________________________________________________

Пожежа ліквідована ____ о ____ год. ____ хв.
Пожежею знищено: _________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
                  (Докладно описати, що знищено)

Пожежею пошкоджено _______________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
                (Докладно описати, що пошкоджено)

Прямі збитки від пожежі (встановлені чи орієнтовні) _________ грн.
Побічні збитки ___________ грн.
Загинуло людей, у т.ч. дітей
__________________________________________________________________
          (Прізвище, ім'я та по батькові, вік загиблих)

Отримали травми __________________________________________________
                 (Прізвище, ім'я та по батькові, вік травмованих)

Причина пожежі (встановлена чи імовірна) _________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

При гасінні пожежі врятовано: людей - ______ чол., тварин - голів,
автотракторної та іншої техніки - ____ од.,  зернових та технічних
культур  - _____ т./____ га,  матеріальних цінностей - на суму ___
__________________ тис.грн.

     Підписи членів комісії _________________________
                            _________________________
                            _________________________

Особливі зауваження членів комісії _______________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_____________________
 Форма акта  затверджена  наказом  МВС  України від 09.12.94 N 665
 "Про затвердження форм звіту про пожежі та  наслідки
 від  них  і  акта  про  пожежу",  зареєстрованого  в Міністерстві
 юстиції України 22.12.94 за N 309/519

Додаток N 9
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Інформаційний

                           Форма  звіту
      про пожежі та наслідки від них на об'єктах __________
                      за __ місяців 19__ р.

             Розділ 1. Загальні відомості про пожежі

——————————————————————————————————————————————————————————————————
|                 Назва показників                 | N |Показники|
|                                                  |з/п|         |
|——————————————————————————————————————————————————+———+—————————|
|Кількість|            Всього                      | 1 |         |
|пожеж    |                                        |   |         |
|—————————+————————————————————————————————————————+———+—————————|
|         |У тому|великих - зі збитками на суму    | 2 |         |
|         |числі |від 1000 до 10000 розмірів міні- |   |         |
|         |      |мальної заробітної плати         |   |         |
|         |      |---------------------------------|---|---------|
|         |      |особливо великих - зі збитками на| 3 |         |
|         |      |суму 10000 і більше розмірів мі- |   |         |
|         |      |німальної заробітної плати       |   |         |
|—————————+——————+—————————————————————————————————+———+—————————|
|сума     |у тому|всього                           | 4 |         |
|прямих   |числі |---------------------------------|---|---------|
|збитків  |      |великих пожеж                    | 5 |         |
|(тис.    |      |---------------------------------|---|---------|
|крб.)    |      |особливо великих пожеж           | 6 |         |
|——————————————————————————————————————————————————+———+—————————|
|Сума всіх побічних збитків (млн.крб.)             | 7 |         |
|——————————————————————————————————————————————————+———+—————————|
|Загинуло |всього                                  | 8 |         |
|чоловік  |----------------------------------------|---|---------|
|         |дітей та підлітків до 16 років          | 9 |         |
|——————————————————————————————————————————————————+———+—————————|
|Травмовано чоловік                                |10 |         |
|--------------------------------------------------|---|---------|
|Врятовано чоловік                                 |11 |         |
|--------------------------------------------------|---|---------|
|Знищено та пошкоджено будівель (од.)              |12 |         |
|--------------------------------------------------|---|---------|
|Загинуло худоби, голів                            |13 |         |
|--------------------------------------------------|---|---------|
|Знищено та пошкоджено автотракторної та іншої     |14 |         |
|техніки (од.)                                     |   |         |
|--------------------------------------------------|---|---------|
|Знищено кормів (т.)                               |15 |         |
|--------------------------------------------------|---|---------|
|Знищено лісових масивів (га)                      |16 |         |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

           Розділ 2. Об'єкти пожеж та причини їх виникнення
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|              Назва показників               | N |   Всього     |
|                                             |з/п|——————————————|
|                                             |   |пожеж|прямі   |
|                                             |   |     |збитки  |
|                                             |   |     |тис.крб.|
|—————————————————————————————————————————————+———+—————+————————|
|    1    |             2                     | 3 |  4  |   5    |
|—————————+———————————————————————————————————+———+—————+————————|
|Об'єкти  |Виробничі приміщення та будівлі    | 1 |     |        |
|пожеж    |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Склади, бази, торгівельні примі-   |   |     |        |
|         |щення та будівлі                   | 2 |     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Соціально-культурні та адміністра- |   |     |        |
|         |тивно-громадські приміщення        | 3 |     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Тваринницькі приміщення та будівлі | 4 |     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Інші сільськогосподарські об'єкти  | 5 |     |        |
|—————————+———————————————————————————————————+———+—————+————————|
|         |Житловий сектор (житлові будинки,  |   |     |        |
|         |сараї, дачі тощо)                  | 6 |     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |у тому числі житлові будинки       | 7 |     |        |
|—————————+———————————————————————————————————+———+—————+————————|
|Причини  |Підпали                            | 8 |     |        |
|виникнен-|-----------------------------------|---|-----|--------|
|ня пожеж |Несправність виробничого устатку-  |   |     |        |
|         |вання, порушення технологічного    |   |     |        |
|         |процесу                            | 9 |     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Порушення правил установлення (мон-|   |     |        |
|         |тажу), експлуатації електроустатку-|   |     |        |
|         |вання та побутових електроприладів | 10|     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Порушення правил установлення (мон-|   |     |        |
|         |тажу) та експлуатації приладів опа-|   |     |        |
|         |лення і теплогенеруючих установок  | 11|     |        |
|—————————+———————————————————————————————————+———+—————+————————|
|         |Необережне поводження з вогнем     | 12|     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Пустощі дітей з вогнем             | 13|     |        |
|         |-----------------------------------|---|-----|--------|
|         |Невстановлені                      | 14|     |        |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

  "___" __________ 199__ р.   ________________________
                                       (підпис)
  Виконавець ______________   роб.тел. _______________

Примітки: 1. Побічні  збитки - це витрати, пов'язані з ліквідацією
             пожежі,   а  також  зумовлені  простоєм  виробництва,
             перервою  в  роботі,  зміною   графіка   транспортних
             засобів  та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою.
             Звіти про побічні збитки надаються МВС України  після
             їх визначення.
          2. Звіт подається до  10  числа  наступного  за  звітним
             періодом місяця:
          2.1. Міністерствами,       державними        комітетами,
               організаціями, які мають власний лісний фонд.
          2.2. Міністерством оборони,  Службою безпеки,  Державним
               комітетом  у  справах  охорони  державного кордону,
               Національною гвардією, Штабом цивільної оборони.
          2.3. Державним комітетом по нагляду за охороною праці.
          2.4. Міністерством транспорту.
          2.5. Управлінням  Державної  автомобільної інспекції МВС
               України
___________________
 Форма акта, погоджена з Міністерством статистики України 17.11.94
 за  N  03/1-8/19,  затверджена наказом МВС України  від  09.12.94
 N 665, зареєстрованим в Мінюсті України від 22.12.94 за N 309/519.

Додаток N 10
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Рекомендований

Оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння
та пожежною технікою

1. Первинні засоби пожежогасіння

1.1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). Рекомендації щодо оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння наведені в таблиці 10.1. Значення знаків "+" та "++" наведено в примітці 1 до таблиці 10.1.

1.2. Граничну захищувану площу переносними вогнегасниками, вказаними в таблиці 10.1, слід приймати для виробничих приміщень категорії А, Б та В - 200 кв.м. При розмірі захищуваної площі понад 200 кв.м рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Кількість та місткість пересувних вогнегасників обумовлюється розмірами можливого осередку пожежі відповідно до вимог їх технічної характеристики. Максимальна захищувана площа, на якій передбачається використання вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасячої спроможності пересувних вогнегасників, що використовуються.

1.3. Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватись вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають керівники підприємств.

1.4. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати:

- 30 м - для приміщень категорій А, Б, В;

- 40 м - для приміщень категорій Г;

- 70 м - для приміщень категорії Д.

Для громадських будівель та споруд відстань від можливого осередку пожежі до вогнегасника може бути 20 м.

1.5. Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.

1.6. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками може здійснюватись за цим додатком, якщо згідно з умовами договору на його поставку не передбачене інше.

                                              Таблиця 10.1
              Рекомендації щодо оснащення приміщень
                    переносними вогнегасниками
———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
| N |  Споруди і    |Одиниця|Пінні |Порошко-|Хладонові|Вуглекис-|Ящики з|Лопа-|Відро|Повсть,|Примітка |
|п/п|  приміщення   |виміру |або   |вий вог-|вогнегас-|лотні    |піском |та   |поже-|кошма  |         |
|   |               |       |повіт-|негасник|ники мі- |вогнегас-|(куб.м)|залі-|жне  |чи     |         |
|   |               |       |ряно- |місткіс-|сткістю  |ники мі- |       |зна  |     |азбест |         |
|   |               |       |пінні |тю (л)  |(л)      |сткістю  |       |     |     |(2х2м) |         |
|   |               |       |вогне-|        |         |(л)      |       |     |     |       |         |
|   |               |       |гасни-|        |         |         |       |     |     |       |         |
|   |               |       |ки мі-|        |         |         |       |     |     |       |         |
|   |               |       |сткіс-|        |         |         |       |     |     |       |         |
|   |               |       |тю (л)|        |         |         |       |     |     |       |         |
|   |               |       |——————+————————+—————————+—————————+———————|     |     |       |         |
|   |               |       |  10  | 5 | 10 |  2(3)   |2(3)|5(8)|0,5|1,0|     |     |       |         |
|———+———————————————+———————+——————+———+————+—————————+————+————+———+———+—————+—————+———————+—————————|
| 1 |Насосні по пе- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |рекачці нафти  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |закритого або  |на 50  |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |відкритого типу|кв.м   |  2+  |2+ |1++ |   2+    |    |    | 3 |   |   3 |  2  |  2    |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|   |Приміщення     |на кож-|      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |електродвигунів|ний    |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |насосних по пе-|елект- |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |рекачці нафти  |родви- |      |   |    |         |    |1++ |   |   |     |     |       |         |
|   |               |гун    |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 2 |Нафтопричали   |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |(технологічна  |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |площадка)      |кв.м   |      |2+ |1++ |   2+    |    |    |   | 1 |   2 | 2   |       |2 багра  |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 3 |Залізничні     |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |зливно-наливні |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |естакади       |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |односторонні   |на 50  |  2+  |2+ |1++ |         |    |    |   | 1 |   2 | 2   |  1    |1 лом    |
|   |               |п.м.   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |2 багра  |
|   |двосторонні    |на 50  |  4+  |4+ |2++ |   2+    |    |    |   | 2 |   4 | 4   |  2    |2 ломи   |
|   |               |п.м.   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |4 багра  |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 4 |Вогневі труб-  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |чаті печі для  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |нагрівання     |на     |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |нафти          |1 піч  |      |2+ |1++ |   2+    |    |    |   | 1 |   2 |     |  1    |1 лом    |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 5 |Секції резер-  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |не менше |
|   |вуарних парків |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |2 носи-  |
|   |               |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |лок      |
|   |з 2-х резерву- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |арів           |на 2   |      |(Див. примітку 2) |    |    |   | 1 |   2 | 2   |  2    |для піску|
|   |з 4-х резерву- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |арів           |на 4   |      |   |    |         |    |    |   | 1 |   2 | 2   |  4    |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 6 |Склади горючих |на 75  |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |рідин в тарі   |кв.м   |  2+  |2+ |1++ |   2+    |    |    |   | 1 |   2 |     |  1    |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 7 |Склади твердих |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |горючих мате-  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ріалів, мате-  |на 50  |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ріальні склади |кв.м   |  2++ |2+ |1+  |         |    |2+  |   |   |     | 2   |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 8 |Склади него-   |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |рючих матері-  |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |алів           |кв.м   |      |2+ |1++ |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
| 9 |Слюсарні,      |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |токарні та     |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |зварювальні    |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |майстерні      |кв.м   |  2+  |2+ |1++ |   1+    |    |    |   |   |  1  |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|10 |Лабораторії    |на 50  |  2+  |2++|1+  |         |    |    |   |   |  1  |     |  1    |         |
|   |               |кв.м   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|11 |Автогаражі     |на 100 |  2+  |2++|1+  |         |    |1+  |   | 1 |     |     |  1    |         |
|   |               |кв.м   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|12 |Паливнозап-    |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |установка|
|   |равочні        |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |пунктів  |
|   |пункти         |       |  6+  |   |2++ |         |    |2+  |   | 2 |     |     |  2    |за примі-|
|   |               |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |ткою 2   |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|13 |Каналізаційні  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |насосні стан-  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ції нафтовміс- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |них стічних    |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |вод та уловле- |на 50  |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ної нафти      |кв.м   |  2+  |2+ |1++ |         |    |    |   | 1 |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|14 |Котельні       |на 100 |  2+  |   |1++ |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |               |кв.м   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|15 |Водонасосні    |на кож-|      |   |1+  |         |    |1++ |   |   |     |     |       |         |
|   |               |ний    |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |               |електро|      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |               |двигун |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |               |або ди-|      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |               |зель   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|16 |Амбулаторні та |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |медичні пункти |кв.м   |  2+  |2++|1+  |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|17 |Операторні,    |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |КВП            |кв.м   |      |2++|1+  |   1+    | 2+ |1++ |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|18 |Адміністрати-  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |вні, громадсь- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |кі             |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |без встанов-   |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |лення у при-   |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |міщеннях ком-  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |п'ютерної      |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |техніки        |кв.м   |  2+  |2++|1+  |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |при встанов-   |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ленні у примі- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |щеннях комп'ю- |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |терної техніки |кв.м   |      |2++|1+  |         | 1+ |1+  |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|19 |Бібліотека,    |на 50  |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |архіви         |кв.м   |  1++ |2++|1+  |         |    |2+  |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|20 |Механічні      |на 200 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |майстерні      |кв.м   |  1+  |2++|1+  |         |    |    | 1 |   |   1 |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|21 |Телефонні      |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |станції і      |на 200 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |радіовузли     |кв.м   |  1+  |2++|1+  |         | 2+ |1++ |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|22 |Трансформатор- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ні підстанції, |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ЩСУ, ЗРУ і     |на 200 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |т.ін.          |кв.м   |      |2++|1+  |   2+    | 4+ |2++ |   | 1 |   1 |     |  1    |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|23 |Службові       |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |приміщення:    |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |при коридорній |на 2   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |системі        |довжини|  1+  |2++|1+  |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |               |на 100 |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |при некоридор- |кв.м   |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |ній системі    |підлоги|  2+  |2++|1+  |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|---|---------------|-------|------|---|----|---------|----|----|---|---|-----|-----|-------|---------|
|24 |Готелі, гурто- |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |житки та інші  |       |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |місця для про- |на 20  |      |   |    |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
|   |живання        |кв.м   |  2+  |2++| 1+ |         |    |    |   |   |     |     |       |         |
———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітки: 1. В  таблиці  знаком  "++"    позначені   вогнегасники,
             рекомендовані  до  оснащення  об'єктів,  знаком "+" -
             вогнегасники,  застосування яких дозволяється в  разі
             відсутності рекомендованих.
          2. Крім   вказаних   в   таблиці    первинних    засобів
             пожежогасіння і пожежного  інвентарю  на  кожні  5000
             кв.м  (але  не  менше  одного)  забудованої території
             об'єкту  встановлюються  пожежні   пункти   (утеплена
             будівля  з температурою повітря взимку не нижче 50С),
             пофарбована в червоний  колір,  з  написом  "Пожежний
             пункт   N  __)  з  таким  набором  первинних  засобів
             пожежогасіння та  інвентарю:  вогнегасники  -  3  од.
             лопати - 2 од.  ломи - 2 од.  сокири - 2 од. гаки - 3
             од.  пожежні відра - 2  од.  покривало  з  негорючого
             матеріалу  або  товсте розміром 2х2 м - 1 од.  ящик з
             піском (1,0 куб.м) - 1
          3. В адміністративних приміщеннях,  готелях, гуртожитках
             замість   пінних  та  повітряно-пінних  вогнегасників
             можуть застосовуватись вогнегасники водяні типу ОВ-9.
          4. Для приміщень і установок,  не  перелічених  в  цьому
             додатку,  первинні засоби пожежогасіння слід приймати
             з врахуванням їх пожежної  небезпеки  по  аналогії  з
             іншими приміщеннями (установками).
             Приклад визначення кількості та типу вогнегасників за
             таблицею 1.
             Приміщення категорії   А   (приміщення   насосів   по
             перекачці нафти)  площею  180  кв.м  (клас  пожежі  -
             пожежа горючих рідин - В);  Розміри приміщення  42х15
             м.  Відстань  між  вогнегасниками та місцем можливого
             займання становить не більше 20  м.  Таке  приміщення
             повинно  захищатись  згідно  п.1  таблиці  1  чотирма
             порошковими  вогнегасниками  місткістю   по   10   л.
             Приміщення    обладнане   автоматичною   стаціонарною
             установкою пожежогасіння,  тому  можна  прийняти  50%
             розрахункової   кількості   -   тобто   2  порошкових
             вогнегасники місткістю по  10  л  (або  4  порошкових
             місткістю  по  5 л,  або 4 пінних чи повітряно-пінних
             місткістю по 10 л, чи хладонових по 2 (3)л).

2. Вимоги до оснащення пожежною технікою

2.1. На нафтоперекачувальних станціях магістральних нафтопроводів (НПС) пожежні пости або приміщення для протипожежного обладнання приймаються з врахуванням об'єму резервуарного парку та прийнятих установок пожежогасіння за ВБН В.2.2-58.1-94. Рекомендована кількість та тип пожежної техніки на нафтоперекачувальних станціях приймається за цим додатком.

2.2. До пожежної техніки відносяться пожежні автомобілі і мотопомпи.

Для НПС Підприємств магістральних нафтопроводів (з резервуарним парком чи без нього) зі стаціонарною установкою автоматичного пожежогасіння (незалежно від прийнятих засобів пожежогасіння) резервуарів, насосних цехів (приміщень магістральних або підпірних насосів), складських приміщень для нафтопродуктів у тарі, приміщень гасіння ударної хвилі, приміщень регуляторів тиску і зі стаціонарною установкою охолодження резервуарів (що підлягають охолодженню відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.1-94) забезпечення пожежною технікою призначається у відповідності до таблиці 10.2.

                                                    Таблиця 10.2
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|Об'єм резервуарного парку, куб.м |      Пожежна техніка         |
|або призначення НПС              |                              |
|—————————————————————————————————+——————————————————————————————|
|до 100 000 включно               |                              |
|і НПС без резервуарного парку    |одна причіпна мотопомпа       |
|понад 100 000 до 500 000 включно |одна автоцистерна з запасом   |
|                                 |води не менше 2000 л          |
|понад 500 000                    |дві автоцистерни з запасом    |
|                                 |води не менше 2000 л кожна    |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Примітка. Резерв  викидних  рукавів  для  пожежних  автомобілів  і
          мотопомп повинен складати не менше двох комплектів

2.3. Для НПС, наливних чи кінцевих станцій, у складі яких є естакади залізничні зливно-наливні, кількість і тип пожежної техніки визначається в залежності від загальної місткості резервуарного парку НПС, наливної або кінцевої станції та прийнятої установки пожежогасіння згідно ВБН В.2.2-58.1-94 в залежності від кількості цистерн, що обробляються одночасно на естакаді, за погодженням з територіальними органами Державного пожежного нагляду.

При проектуванні нових НПС, наливних або кінцевих станцій (в складі яких є естакади залізничні зливно-наливні) рішення по кількості та типу пожежної техніки приймається ПМН при виборі майданчика для будівництва або до видавання проектно-кошторисної документації.

Додаток N 11
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Інформаційний

Визначення розрахункових витрат на
пожежогасіння резервуарів, насосних цехів по
перекачуванню нафти та інших приміщень і
площадок з технологічним обладнанням

В таблицях 11.1-11.4 наведені розрахункові витрати згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 для перевірки відповідності потужності насосних подачі розчину піноутворювача, нормативної інтенсивності подачі та робочої концентрації піноутворювачів (в залежності від типів, що застосовуються) і жорсткості води, що застосовується для приготування розчинів.

Таблиця 11.1
              Визначення нормативної інтенсивності подачі розчину
                      та робочої концентрації піноутворювача (ПО)
————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
|Вид рідини, |Нормативна інтенсивність подачі розчину в залежності від виду ПО,л/схкв.м|
|що транспо- |Робоча концентрація ПО в залежності від жорсткості води, %               |
|ртується    |—————————————————————————————————————————————————————————————————————————|
|або збері-  |         ПО загального призначення         |ПО спеціального призначення  |
|гається     |———————————————————————————————————————————+—————————————————————————————|
|            |  ПО-6       |  ПО-ЗАИ      |     ТАЭС     |Фторсинтетичні ПО: форетол,  |
|            |  ПО-1Д      |              |              |універсальний, підшаровий,   |
|            |             |              |              |імпортні по типу "легка вода"|
|            |             |              |              |—————————————————————————————|
|            |             |              |              |при подачі на | при подачі в |
|            |             |              |              |поверхню нафти| шар нафти    |
|            |—————————————————————————————————————————————————————————————————————————|
|            |                          Жорсткість води, (мгхэкв)/л                    |
|            |—————————————————————————————————————————————————————————————————————————|
|            |до |по- |по- | до |по- |по- | до |по- |по- | до |по- |по- | до |по- |по- |
|            |10 |над |над | 10 |над |над | 10 |над |над | 10 |над |над | 10 |над |над |
|            |   |10  |30  |    |10  |30  |    |10  |30  |    |10  |30  |    |10  |30  |
|            |   |до  |    |    |до  |    |    |до  |    |    |до  |    |    |до  |    |
|            |   |30  |    |    |30  |    |    |30  |    |    |30  |    |    |30  |    |
|            |——————————————————————————————————————————————————————————+——————————————|
|            |         Піна середньої кратності                         | Піна низької |
|            |                                                          | кратності    |
|————————————+——————————————————————————————————————————————————————————+——————————————|
|Нафта з     |    0,08     |    0,08      |    0,08      |    0,065     |     0,08     |
|температурою|—————————————|——————————————|——————————————|——————————————|——————————————|
|спалаху     | 6   9    12 | 4    6    9  |  6    6    9 |  6    6   6*2|  6    6   6*2|
|менше       |             |              |              |              |              |
|28град.С    |             |              |              |              |              |
|            |             |              |              |              |              |
|Нафта з     |    0,05     |    0,05      |    0,05      |    0,05      |     0,06     |
|температурою|—————————————|——————————————|——————————————|——————————————|——————————————|
|спалаху     | 6   9    12 | 4    6    9  |  6    6    9 |  6    6   6*2|  6    6   6*2|
|більше      |             |              |              |              |              |
|28 град.С   |             |              |              |              |              |
————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітки. 1. В  чисельнику дробу наведено нормативну інтенсивність
             подачі розчину піноутворювача,  в знаменнику - робочу
             концентрацію піноутворювача.
         *2. Приготування   розчинів   піноутворювачів    форетол,
             універсальний,  підшаровий  на  воді жорсткістю понад
             30 (мг х экв)/л не допускається.

Таблиця 11.2
    Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача
        для гасіння резервуарів з стаціонарною покрівлею (СП),
         резервуарів з понтоном (СПП) та відкритих площадок
                    з технологічним обладнанням
——————————————————————————————————————————————————————————————————————
|Площа, що|Номінальний |Розрахункова витрата розчину ПО, л/(с х кв.м)|
|захищає- |об'єм назем-|—————————————————————————————————————————————|
|ться,    |ного резер- |Інтенсивність подачі розчину ПО, л/(с х кв.м)|
|кв.м     |вуару СП і  |—————————————————————————————————————————————|
|         |СПП, куб.м  |      0,05     |    0,065      |   0,08      |
|—————————+————————————+———————————————+———————————————|—————————————|
|до 150   | від 10     |        12     |        12     |     12      |
|         | до 1000    |         -     |         -     |      -      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 150-200 |  2000      |        12     |       12-18   |     18      |
|         |            |         -     |         -     |      -      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 200-250 |            |       12-18   |        18     |    18-24    |
|         |            |               |               |     40      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 250-300 |  3000      |        18     |       18-24   |    24-30    |
|         |            |               |        40     |     40      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 300-350 |  5000      |        18     |        24     |     30      |
|         |            |               |        40     |     40      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 350-400 |            |       18-24   |       24-30   |    30-36    |
|         |            |        40     |        40     |     40      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 400-450 |            |        24     |       30-36   |    36-42    |
|         |            |        40     |        40     |     40      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 450-500 |            |       24-30   |        36     |    42-48    |
|         |            |        40     |        40     |     40      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 500-600 |            |       30-36   |       36-42   |    48-54    |
|         |            |        40     |        40     |    40-60    |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 600-700 | 10000      |       36-42   |       42-54   |    54-60    |
|         |            |        40     |       40-60   |     60      |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
| 700-1000|            |       42-54   |         -     |      -      |
|         |            |       40-60   |       60-80   |    60-100   |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
|1000-1300| 20000      |         -     |         -     |      -      |
|         |            |       60-80   |       80-100  |   100-120   |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
|1300-1600|            |         -     |         -     |      -      |
|         |            |       80-100  |      100-120  |   120-140   |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
|1600-2000| 30000      |         -     |         -     |      -      |
|         |            |      100-120  |      120-140  |   140-80    |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
|2000-2500|            |         -     |         -     |      -      |
|         |            |      120-140  |      140-180  |   180-220   |
|---------|------------|---------------|---------------|-------------|
|2500-3000| 40000      |         -     |         -     |      -      |
|         | 50000      |      140-160  |      180-220  |   220-260   |
——————————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітки. 1. Розрахункові   витрати  наведені  за   вимогами   ВБН
             В.2.2-58.1-94     для     перевірки     відповідності
             продуктивності      насосних      подачі      розчину
             піноутворювача.
          2. Кількість  піногенеруючих  пристроїв  визначається  в
             залежності  від  їх технічної характеристики діленням
             загальної витрати на  середню  продуктивність  одного
             піногенератора,   але   у   всіх   випадках   повинно
             прийматись не менше двох (на стінці резервуару -  при
             подачі на шар, або у вузлі - при подачі під шар).
             Дані таблиці      наведені      для      використання
             піноутворювачів  типу  ГПС-600 (чисельник дробу),  та
             типу ГПСС-2000 (знаменник дробу).
             Максимальна продуктивність ГПС-600 (6 л/с), ГПСС-2000
             (20 л/с).
          3. Площа,   що  захищається,  прийнята  для  резервуарів
             оптимальних параметрів за ВБН В.2.2-58.2-94.

Таблиця 11.3
Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача
     для гасіння резервуарів з плаваючою покрівлею (ПП)
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|Номінальний     |Периметр        |Кількість ГПС,|Розрахункова   |
|об'єм резервуару|резервуару ПП,  |шт.           |витрата розчину|
|ПП, куб.м       |мм              |              |ПО, л/с        |
|————————————————+————————————————+——————————————+———————————————|
|     1000       |       39       |       2      |       4       |
|                |                |       2      |      12       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|     2000       |       48       |       2      |       4       |
|                |                |       2      |      12       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|     3000       |       60       |       3      |       6       |
|                |                |       3      |      18       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|     5000       |       72       |       3      |       6       |
|                |                |       3      |      18       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|    10000       |       89       |       4      |       8       |
|                |                |       4      |      24       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|    20000       |      125       |       -      |       -       |
|                |                |       5      |      30       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|    30000       |      143       |       -      |       -       |
|                |                |       6      |      36       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|    40000       |      179       |       -      |       -       |
|                |                |       8      |      48       |
|----------------|----------------|--------------|---------------|
|    50000       |      190       |       -      |       -       |
|                |                |       8      |      48       |
——————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітки. 1. В  чисельнику  дробу  наводяться дані для ГПС-200,  в
             знаменнику для ГПС-600.
             Кількість ГПС,  наведених в таблиці, є мінімальною не
             залежно від розрахункової площі гасіння пожежі.
          2. Розрахункова   витрата,   що   визначена   за   умови
             застосування піногенераторів  продуктивністю  6  л/с,
             приймається як мінімально можлива.
          3. Периметр   резервуару   визначено   для   резервуарів
             оптимальних параметрів за ВБН В.2.2-58.2-94.

Таблиця 11.4
    Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача і
     кількості піногенераторів типу ГЧСМ для гасіння насосних
       цехів по перекачці нафти та інших приміщень з
               технологічним обладнанням
——————————————————————————————————————————————————————————————————
|Площа,що  |Розрахункова витрата розчину ПО, л/с.                |
|захищаєть-|Кількість ГЧСМ,шт.                                   |
|ся, кв.м  |—————————————————————————————————————————————————————|
|          |Інтенсивність подачі розчину ПО, л/(с х кв.м)        |
|          |—————————————————————————————————————————————————————|
|          |    0,05 |    0,065 |    0,08  |    0,1   |  0,12    |
|——————————+—————————+——————————+——————————+——————————+——————————|
|   До 50  | 13,2 (2)| 13,2 (2) | 13,2 (2) | 13,2 (2) | 13,2 (2) |
|  50- 100 | 13,2 (2)| 13,2 (2) | 13,2 (2) | 19,8 (2) | 19,8 (2) |
| 100- 150 | 13,2 (2)| 19,8 (2) | 19,8 (2) | 19,8 (2) | 19,8 (2) |
| 150- 200 | 19,8 (2)| 19,8 (2) | 19,8 (2) | 29,7 (3) | 29,7 (3) |
| 200- 300 | 19,8 (2)| 19,8 (2) | 29,7 (3) | 39,6 (4) | 39,6 (4) |
| 300- 400 | 29,7 (3)| 29,7 (3) | 39,6 (4) | 49,5 (5) | 49,5 (5) |
| 400- 500 | 29,7 (3)| 39,6 (4) | 49,5 (5) | 59,4 (6) | 69,3 (7) |
| 500- 800 | 49,5 (5)| 59,4 (6) | 69,3 (7) | 89,1 (9) | 99,0 (10)|
| 800-1000 | 59,4 (6)| 69,3 (7) | 89,1 (9) |108,9 (11)|128,7 (13)|
|1000-1200 | 69,3 (7)| 79,2 (8) | 99,0 (10)|128,7 (13)|148,5 (15)|
|1200-1500 | 79,2 (8)| 99,0 (10)|128,7 (13)|150,0 (16)|188,1 (19)|
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Примітки. 1. У  дужках  наводяться  розрахункові дані по кількості
             піногенераторів ГЧСМ (виробництва України).
          2. Якщо розрахункова витрата менше 9,9 л/с, то кількість
             ГЧСМ слід  приймати  не  менше  2-х,  виходячи  з  їх
             мінімальної продуктивності, що дорівнює 6,6 л/с.

Додаток N 12
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Довідковий

Номограма. Орієнтовний розрахунок витрати води на
охолодження резервуарів СП, СПП, ПП
(Номограма відсутня в БД )

Додаток N 13
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Довідковий

Номограма. Орієнтовний розрахунок засобів порошкового
гасіння
(Номограма відсутня в БД )

Додаток N 14
до Правил пожежної безпеки при
експлуатації магістральних
нафтопроводів України НАПБ
В.01.021-97/510

Інформаційний

Перелік нормативних документів,
що використовуються в Правилах НАПБ В.01.021-97/510,
та скорочення по них

Нормативні посилання та скорочення по них

1. Закони:

1.1. Закон України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 )

1.2. Закон України "Про трубопровідний транспорт" ( 192/96-ВР )

2. Постанови:

2.1. Постанова Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" N 1545-12 від 12 вересня 1991 р. (Правда України - 1991 - 21 вересня).

2.2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" N 508 від 26 липня 1994 р.

2.3. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожарної охорони та членів добровільної пожарної дружини (команди)" N 232 від 03.04.95.

2.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.95 N 238 "Про затвердження державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки".

3. ДСТУ, ГОСТи:

3.1. ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни і визначення.

3.2. ДСТУ 2273-93 Пожежна техніка. Терміни і визначення.

3.3. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.

3.4. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення та обслуговування.

3.5. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Кольори сигнальні і знаки безпеки.

3.6. ГОСТ 12.1.018-93-ССБТ Пожежна безпека. Електростатична іскробезпека. Загальні вимоги.

3.7. ГОСТ 12.1.010-76-ССБТ Вибухобезпека. Загальні вимоги.

3.8. ГОСТ 12.1.011-78-ССБТ Суміші вибухонебезпечні. Класифікація і методи випробувань.

3.9. 12.1.044-89-ССБТ Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення.

3.10. ГОСТ 12.4.004-79 ССБТ Організація навчання працівників безпеці праці. Загальні положення.

3.11. ГОСТ 12.4.046-91 ССБТ Установки пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги.

3.12. Ст.СЭВ 6314-88 Пожежна безпека в будівництві. Евакуація людей з приміщень, будівель і споруд. Загальні положення.

3.13. ГОСТ 19433-88 Вантажі небезпечні. Класифікація і маркіровка.

4. СНиПи:

4.1. СНиП 2.01.02-85*. Протипожежні норми.

4.2. СНиП 2.05.06-85. Магістральні трубопроводи.

4.3. СНиП 2.09.02-85. Виробничі будівлі.

5. ОНТП 24-86. Визначення категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

6. Правила:

6.1. "Правила пожежної безпеки в Україні" (ППБУ) затвердженні 14.06.1995 р. УДПО МВС України, зареєстровані в Мінюсті України від 14.07.95 за N 219/755.

6.2. "Правила безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів" (ПБЭ), б/н, 1985 р., Міннафтопром СРСР. ЦК профсоюзів робочих нафтової і газової промисловості 14.10.1985 р.

6.3. "Правила технічної експлуатації магістральних нафтопроводів" РД 39-30-114-78 (ПТЭ МН), затверджені 14.12.1978 р. Міннафтопром СРСР.

6.4. "Правила улаштування електроустановок" (ПУЭ), Міненерго СРСР, 1985 р. 6-е вид.

6.5. "Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (ПТБ), затверджені 21.12.84 Держенергонагляд СРСР.

6.6. "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ), затверджені 31.03.92 Держенергонагляд СРСР.

6.7. "Правила захисту від статичної електрики" (1997, ДНАОП 0.00-1.29-97).

6.8. Правила обліку пожеж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 508 від 26.07.94.

7. ВБН:

7.1. ВБН В.2.2-58.1-94 Склади нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа.

7.2. ВБН В.2.2-58.2-94 Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа.

8. Керівні документи (РД), інструкції:

8.1. РД 16.407-87 Ремонт вибухозахищеного і рудникового електрообладнання, Мінелектротехпром СРСР, 1987 р.

8.2. РД 34.21.122-87 Інструкція влаштування блискавкозахисту будівель і споруд, Міненерго СРСР, 12.10.87 р.

8.3. РД 39-22-113-78 Тимчасові правила захисту від проявів статичної електрики на виробничих установках і спорудах нафтової і газової промисловості, Міннафтопром СРСР, 4.12.78 р., Мінгазпром СРСР 30.11.78 р.

8.4. НАОП 1.1.21-5.07.79 Інструкція складання планів ліквідації можливих відмов (аварій) на магістральних нафтопроводах, Міннафтопром СРСР, 1979 р.

8.5. РД БТ 39-0147171-003-88 Вимоги до встановлення датчиків стаціонарних газоаналізаторів у виробничих приміщеннях і на зовнішніх площадках підприємств нафтової і газової промисловості (ТУ нафтогаз), затв. Держгіртехнагляд СРСР 15.01.1988 р.

8.6. Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджено наказом МВС України від 27.09.94 N 521.

Скорочення в тексті Правил, крім нормативних, наводяться в алфавітному порядку:

АВП - аварійно-відновлювальний пункт АЗС - автозаправочні станції або паливозаправочні пункти БКНС - блочно-комплектна насосна станція БВО - база виробничого обслуговування ВОХР - воєнізована охорона ГДВК - гранично-допустимі вибухобезпечні концентрації ГДК - гранично-допустима концентрація ГР - горючі рідини ДПД (ДПК) - добровільна пожежна дружина

(добровільна пожежна команда) ІТП - інженерно-технічний працівник КГП - керівник гасіння пожежі ЛЗР - легкозаймисті рідини НПС - нафтоперекачуюча станція ОПС - охоронно-пожежна сигналізація ПЛА - план ліквідації аварій ППО - професійна пожежна охорона ППР - планово-попереджувальний ремонт ПС - пожежна сигналізація ПТК - пожежно-технічна комісія РБУ - районне будівельне управління РНУ - районне нафтопровідне управління ТО - технічне обслуговування ПМН - Підприємство магістральних нафтопроводів

Нормативні документи подані у відповідності до "Переліку нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України", Держкоммістобудування і архітектури України за станом на 1.07.1997 року і при їх перегляді підлягає аналізу та відповідним змінам цей додаток.

"Офіційний вісник України", 1997, число 44, стор.64 Код нормативного акта: 4162/1997